5 грудня 2024 року відбувся вебінар “Порнографія: небезпека для жінок та дітей”. Захід був організований НУО «Центр – Розвиток демократії», Міністерством соціальної політики та Громадською радою з гендерних питань (Україна). English
Голова Громадської ради з гендерних питань при МФО «Рівні можливості» Лариса Кобелянська на початку дискусії зауважила, що на цей захід зареєструвалося біля 1000 осіб, і раніше жодна тема не збирала таку кількість людей, адже теми, обрані для заходів цьогорічної кампанії проти гендерно зумовленого насильства, є надзвичайно важливими та болючими.
Експерти й експертки коментували наступні теми до обговорення:
- Тетяна Котляренко, міжнародна експертка зі США, колишня радниця БДІПЛ ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми;
- Юрій Ганущак, полковник поліції, начальник 3-го відділу (координації діяльності) Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва (ДМПС) Національної поліції України;
- Анна Зобніна, стратегічна та виконавча директорка Європейської мережі жінок-мігранток;
- Олена Зайцева, експертка, юристка з міжнародного права, Україна;
- «Порнографія як катування» – Лінда Макдональд і Жанна Сарсон, активістки за права жінок, Канада;
- «OnlyFans і його небезпека» – Джулі Біндел, журналістка, Великобританія;
- «Порнографія – це проституція з камерою» – Мелісса Фарлі, докторка філософії, виконавча директорка організації «Дослідження та освіта щодо проституції», США.
Вебінар модерувала гендерна експертка НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва, котра подякувала за участь передусім Тетяні Котляренко – міжнародній експертці зі США, колишній радниці БДІПЛ ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми, бо саме пані Тетяна залучила своїх колег – міжнародних фахівців до серії заходів. У свою чергу, Тетяна Котляренко розповіла, що з початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну в онлайн-середовищі спостерігався масовий зріст запитів на відео з сексуальною агресією щодо українок. Це стосується не лише порнографічних роліків окупованих територій, де жінки страждають від злочинів військової окупації, але також і порнографічного контенту, до якого залучають українок-біженок, українок – мігранток в ЄС, також українських дітей. Тобто трафік постраждалих від війни жінок і дітей з України став зоною цікавості торгівців людьми, передусім для сексуальної експлуатації, аб’юзу.
Представник Національної поліції України, полковник поліції Юрій Ганущак зазначив, що допоки виготовлення та поширення порнографічної продукції за українським законодавством є злочином, поліція виконуватиме свої обов’язки та перешкоджатиме цій діяльності. Однак він зауважив, що в Україні це поле ще не є настільки небезпечним, як в інших країнах, хоча Україна вже є не лише країною походження, трафіку, але й місцем призначення торгівлі людьми. Також при кваліфікації відео контенту варто відрізняти приватні пересилання від комерційного оберту порнографії із залученням неповнолітніх, екстремальними діями, насиллям тощо. Зі слів представника Нацполіції, це поле потребує законодавчого врегулювання.
Втім, присутнім також було запропоноване відео української експертки, юристки з міжнародного права Олени Зайцевої, у котрому якраз йшлося про спроби легалізувати порнографії в Україні і чому подібні законопроекти лобіювання порно контенту є неприпустимими. Зокрема, в листопаді 2024 року у Верховній Раді України зареєстрували проект закону з легалізації виготовлення і поширення порно. У ньому нібито передбачені обмеження для захисту неповнолітніх, однак на практиці забезпечити цей захист нереально. Натомість поширення порно призводить до зростання агресивного ставлення до жінок, залучення до проституювання неповнолітніх, а поширення злочинних відеозаписів є безконтрольним.
Стратегічна та виконавча директорка Європейської мережі жінок-мігранток Анна Зобніна зазначила, що ніколи не визнає будь-яке залучення до сексуальної експлуатації як «роботу», зауваживши також, що важко знайти українську біженку або мігрантку в складному становищі, якій би не пропонували проституцію або порнографію торгівці людьми. Також, з її слів, трафікери в країнах ЄС відвідують табори для мігранток під виглядом соціальних працівників, пропонують послуги перевезення до інших країн, житло або інші можливості, і потім ці жінки взагалі зникають зі зв’язку і ніколи не повертаються. Порно контент завжди містить елементи насилля, і він є формою проституювання людей – лише фільмованою, зв’язок між порнографією та проституцією є незаперечним. Про це йдеться і в спеціальній резолюції Європейського парламенту. Також, зазначає Анна Зобніна, проблемою є не стільки великі платформи порно контенту, скільки маса малих платформ, де циркулює порно. 80% роликів є «домашнім відео», при цьому важливо, що багатьом мігранткам у скрутному становищі зазняти ці ролики пропонують їхні партнери-аб’юзери.
«Катування ніколи не може вважатися предметом згоди», наголосили канадські активістки Лінда МакДональд та Джеан Сарсон. Також про небезпеку платформи «OnlyFans» розповіла журналістка, феміністка Джулі Біндел (Великобританія).
«81% жінок, задіяних у порно, страждають від ПТСР. Порнографія є фільмованою проституцією», констатувала американська феміністка, виконавча директорка організації «Дослідження та освіта щодо проституції» Мелісса Фарлі.
Підсумовуючи захід, модераторка Марія Дмитрієва нагадала, що в Україні нині ніхто не говорить про вплив порно на психіку дітей, та висловила сподівання, що ознайомлення з міжнародними дослідженнями вплине на точку зору українських законодавців та правоохоронців.
Раніше повідомлялося, що у НУО «Центр – Розвиток демократії» реалізували інформаційну кампанію «Що таке модель рівності» (матеріали доступні за посиланнями: 1, 2, 3, 4, 5, 6).