7 травня 2021 року відбулась експертна дискусія, присвячена тому, як між собою взаємодіють і взаємно підсилюють Модель рівності, Порядок денний “Жінки. Мир. Безпека” (Резолюція ООН 1325), Ціль Сталого Розвитку 16, Загальна рекомендація CEDAW 38 та політики НАТО з протидії сексуальному насильству пов’язаному з конфліктом. Участь у дискусії взяли представники і представниці міжнародних організацій та організацій громадянського суспільства (Британія, Швеція, США, Ірландія).
Італійська дослідниця, незалежна експертка Граціелла Піга пояснила, як перетинається порядок денний Резолюції «Жінки. Мир. Безпека» та Модель рівності, особливо політика протидії сексуальному насильству.
Щодо порядку денного «ЖМБ», як повідомила пані Піга, то це великий сектор резолюцій, який прийняла Рада Безпеки ООН щодо побудови миру (2000). Вона стосувалась широкого залучення жінок до управління, а також стосувалась гендерного насильства, тобто насильства проти жінок. Надалі було прийнято ще 9 резолюцій, також була у серпні 2020 року прийнята резолюція, що стосується миротворчих сил, хоча вона й не вважається частиною порядку денного «ЖМБ».
5 резолюцій РБ ООН стосується протидії гендерного насильства та сексуального насильства – останнє визнане тактикою війни. Це не є щось нове, нагадала дослідниця, адже відомі прецеденти ІІ Світової війни. Наступні резолюції мали спрямування встановлення відповідальності за факти сексуального насильства.
«Сексуальна експлуатація включає дитячу порнографію, порушення прийнятих міжнародних норм та нових норм ЄС, це будь-яке фактичне або спроба експлуатація особи у позиції вразливості перед владним потенціалом. Це про експлуатацію вразливих, у котрих немає влади. Чому резолюція «Жінки. Мир. Безпека» та інші є важливими? Вони дають жінкам голос. Ми говорили про дуже високу вразливість жінок під час і після конфлікту. І ситуація багатьох жінок погіршується під час конфлікту через фізичне, сексуальне насильство. Хоча ми знаємо, що досвід жінок, дівчат і хлопчиків різних, під час конфлікту жінки є вразливіші під час конфлікту. Це збільшується через бідність, недостатню мобільність. І метою сексуальної експлуатації стають не лише дівчатка, але й хлопчики», – розповіла Граціелла Піга.
Багато практиків розчаровані тим, що немає обов’язку дотримуватись резолюцій, але насправді вони є, вказує дослідниця. Проблема не в тому, що його немає – немає механізму притягання до відповідальності, якщо в конкретній країні не буде прийнятий Національний план дій. Менше 50% країн-членів ООН зробили це, тут ще далеко до успіхів.
Також пані Піга ознайомила присутніх зі схемою документів, прийнятих ООН, починаючи з Лісабонської угоди, яка визнає гендерну рівність як загальну цінність. Їхньою метою є включити жінок в усі рівні прийняття рішень, не лише участі, але впливу.
Окремою темою стала розробка етичних стандартів для учасників миротворчих військових операцій. «Саме ті миротворці, які мали захищати жінок і дівчат, стають порушниками, які їх експлуатують. Це було виявлено під час миротворчих місій. Тому важливо дивитись, як всі країни-учасниці, які надають військовий персонал під час миротворчих місій, мають свій кодекс поведінки. Також передбачається більш серйозний розгляд звинувачень, у конфліктах часто просто відкидають такі звинувачення, як неправомірні», – завершила ознайомлення з порядком денним Граціелла Піга.
Організатори кампанії «Що таке Модель рівності»:
«Центр – Розвиток демократії»
Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»
БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф»
МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»
CAP International
Національна рада жінок України