26 березня галерея

«Швеція – перша європейська країна, де я відчула себе людиною», – активістка центру допомоги жінкам, потерпіла від залучення в проституцію

Під час онлайн-заходу «Вихід із кола насильства: досвід тих, хто пережили проституцію», котрий відбувся 26 березня 2021 року, ініціаторам публічної дискусії щодо необхідності впровадження в Україні Шведської моделі висловили свою підтримку активістки міжнародних організацій США, Ірландії, Ізраїлю та працівниці центру допомоги жінкам зі Швеції.

Як повідомлялось, захід «Вихід із кола насильства: досвід тих, хто пережили проституцію» відкрив інформаційну кампанію “Що таке модель рівності?”, яку ініціює ГО Центр «Розвиток демократії». До неї долучились жінки, які самі пережили сексуальну експлуатацію, дослідниці та соціальні працівниці з різних країн. Вони поділились своїм досвідом та знаннями про те, які бар’єри виникають на шляху виходу з проституції та як соціальні служби та неурядові організації можуть допомогти потерпілим жінкам.

Як зазначила виконавча директорка центру допомоги жінкам «Breaking Free» (США) Тереза Форліті, у Сполучених Штатах, відповідно, в кожному штаті відпрацьовані свої шляхи вирішення проблеми. На національному рівні вони захищають молодь віком 18 років та молодших. Якщо раніше 17-річна дівчина, яку би «викрили» у зайнятті проституцією, отримала би суспільне тавро, тепер це не так: потерпілих від залучення до проституції не криміналізують. «Проституція – це насилля проти жінок, це не професія, ми маємо піти від цього», –каже Тереза Форліті. Людина, яку змушують до торгівлі собою, ніколи не знає, що чекає на неї у машині чи в квартирі. Це сексуальна експлуатація. Окремою проблемою Тереза Форліті вважає те, що після виходу з проституції жінки не мають безпечного місця для тимчасового перебування. Також, щоб вивести людини з цього стану, необхідно, щоб вона була готовою для спасіння, інакше є ризик того, що вона повернеться у проституцію.

Про шляхи виведення людей з проституції розповіли працівниці центру допомоги жінкам «Таліта» зі Швеції Меган Доневан та Жасміна Леховзки. Зі слів Жасміни Леховзки, вона сама була жертвою залучення до проституції, котра перед цим пережила зґвалтування і не отримала жодної підтримки від родини, бо в її країні «сором» за зґвалтування покладають саме на жертву цього злочину.

«Я вірю, що жінки повернуть чоловікам сором за зґвалтування, котрий має бути на них, щоб жодна постраждала жінка не була ніколи принижена та звинувачена», – розповіла Жасміна.

З її слів, їй довелося бути в чотирьох країнах, з них у трьох торгівля жінками в проституції є легальною. «В Австрії, у Швейцарії зі мною могло статися що завгодно, мені ніхто би не допоміг, я була секс-машиною для чоловіків. Лише потрапивши у Швецію, я побачила, що нас сприймають не як об’єкти, а як людей. На початку я сама не хотіла йти у центр «Таліта», мене привела туди поліція, я дуже агресивно сприймала допомогу. Зараз у нас підростає молоде покоління, котрому не можна допустити норму об’єктивації жінок. Якщо це легалізувати, це відчинить двері для наступних злочинів, я була у країнах, де сутенерство є легальним», – свідчить нинішня активістка центру допомоги жінкам.

Учасниця кампанії за впровадження Шведської моделі в Ізраїлі Люба Фейн навела статистику того, як страждають залучені до проституції жінки, згідно з різними дослідженнями, котрі проводять у різних країнах та у різних видах проституції. За ізраїльським дослідженням, 27% жінок у проституції потрапляють до психіатричних клінік, 31% робить спроби самогубств, половина має ПТРС (посттравматичний стресовий розлад), 40% мають інші проблеми психіки. Також за результатами дослідження, котре охопило понад 800 жінок з 9 різних країн, 71% при цьому потерпають від безпосереднього фізичного насилля, 63% переживають зґвалтування, в 70% наявний ПТСР.

«Я розкажу вам не про себе, а про свою подругу, яка вийшла з проституції в Ізраїлі після того, як клієнт мало її не вбив.

З проституції втікають вже без будь-якої фінансової спроможності та вмінь. Їй ще пощастило мати місце, де вона могла перебути, поки їй не дадуть першу заробітну плату. Але піти на роботу вона не могла, її не брали, бо знали про неї у місті. Вона боялась піти на співбесіду, щоб її не опізнали. Знайшла роботу, але знов її втратила, бо була не готова до контакту з людьми, потерпала від нічних кошмарів, розладів психіки. Знову пила, вже задумувалась повернутись у проституцію, але знайшла у facebook сторінку організації, де надавали підтримку таким, як вона. Соціальні працівники зрозуміли, що вона ще не може повернутись, і на рік відправили її у реабілітаційний центр, після перебування в котрому вона ще три роки проходила реабілітацію – всього чотири роки відновлення, поки її переслідували жахи, травми, знесилення, втрата сну, страх заходити в готелі. Після всього вона змогла працювати у притулку для покинутих котів та собак, щоб якомога менше контактувати з людьми. І її історія не є винятковою – це типова картина», – розповіла Люба Фейн.

«У 16 років я пережила три зґвалтування та групове зґвалтування, стала наркоманкою. Але я вижила», – розповіла активістка, юристка, учасниця у кампанії за Шведську модель в Ірландії Міа де Фіче. Вона також була свідком жахливих злочинів проти жінок, постраждалих у трафіку. Але на той момент жінка була в такому стані, що не могла усвідомити та пошкодувати себе. «Я зустріла соціальну працівницю, вона задавала мені питання, і краще ніж я знала на них відповіді, мені надали допомогу», – згадує Міа де Фіче. «Молода жінка, чи то в Ірландії, чи в Україні чи Швеції, є однією і тією самою жінкою. Нам необхідна підтримуюча система, я хочу запровадити те ж саме, що зроблене у Швеції, в Ірландії. Це дуже важкий процес, розпочати це. І це фантастично, що ви почали це обговорення, я з вами і підтримую вас, дякую вам», – підсумувала ірландська активістка за права жінок.

НУО “Центр “Розвиток демократії” у співпраці із Громадською радою при МФО “Рівні Можливості” та за підтримки МБФ «Українська фундація громадського здоров`я» проводить інформаційну кампанію “Що таке модель рівності?” з нагоди 70-ї річниці Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатації проституції інших, 40-ї річниці Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, 20-ї річниці Палермського протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності.

30 березня галерея

24 стаття Конституції – результат зусиль жіночого руху, – координаторка громадської ради при МФО «Рівні можливості» ВРУ Лариса Кобелянська

30 березня 2021 року, з нагоди 30-річчя Незалежності України, відбувся перший онлайн-захід «Історія феміністського руху, що відображена у жіночих мережах та платформах», організований ГО Центр «Розвиток демократії». У дискусії взяли участь представниці жіночого громадського руху в Україні, котрі проаналізували історію жіночих платформ та мереж від початку Незалежності.

Тему заходу представила голова ГО Центр «Розвиток демократії» Елла Ламах, котра, зокрема, навела приклад Жіночого Консорціуму ННД-США (проект Вінрок Інтернешнл) та розповіла, що особистим прикладом для неї є жіночі організації, котрі об’єднували та підтримували інших: деякі з них діють дотепер.

Дослідження про жіночі мережі та платформи ПАКТ проекту «Жінки України: залучені, спроможні, незламні» представила учасницям заходу Інна Шваб.

Про народження тематичних мереж та платформ на початку Незалежності розповіла Олена Суслова (ГО «Інформаційно-консультативний жіночий центр»). З її слів, важливо створювати не «жорсткі» організації, а гнучкі структури, тренерські мережі, і відсутність мережевого мислення був при цьому дуже великим бар’єром. Сьогодні це вже не так, бо минуло більше двадцяти років важливих змін.

Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко зауважила, що здатність жіночого руху до змін має дуже великий ресурс, котрий дає можливість відповідати саме на ті актуальні виклики, які створюються у суспільстві, зокрема, громадськими організаціями.

Координаторка громадської ради при МФО «Рівні можливості» ВРУ Лариса Кобелянська підтримала ідею відтворення сучасної історії жіночого руху, поки є діячки, свідки цієї епохи. Вона навела приклад того, як свого часу утворився блок жіночих об’єднань України на підтримку прийняття Конституції, до котрого увійшли 15 організацій.

«Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками», – ст. 24 Конституції України.

«Ми маємо 24 статтю Конституції – це не жест доброї волі конституційної комісії того часу. Це результат зусиль дуже багатьох жіночих організацій, конкретних, харизматичних, відданих жінок. Історія, до котрої не включені особистості, не є задовільною, до неї треба додавати обличчя. Без цих людей, без їхнього внеску багато би не відбулося», – свідчить Лариса Кобелянська.

Також під час заходу йшлося про пропозиції для подальших кроків для збереження феміністичної історії. Як запропонувала голова Національної ради жінок України Людмила Порохняк-Гановська, необхідно зробити карту жіночих організацій України, щоб було видно, які регіони охоплені їхньою діяльністю.

Заходи спільних спогадів про закладання підвалин феміністичного руху за тридцять років буде продовжений із залученням діячок жіночого руху, котрі чимало зробили на регіональному та всеукраїнському рівні для інституційного розвитку та підтримки інших організацій.

26

Держава зобов’язана впроваджувати програми для реабілітації постраждалих жінок – учасниці заходу «Вихід із кола насильства: досвід тих, хто пережили проституцію»

Більше 100 тисяч жінок в Україні, за приблизними підрахунками, залишаються залученими у проституцію, не рахуючи тих, хто приховує цю сторінку свого життя і не зізнається. Такі дані озвучила під час заходу «Вихід із кола насильства: досвід тих, хто пережили проституцію» голова БО “Всеукраїнська ліга «Легалайф»” Юлія Дорохова.

«У цих жінок немає жодного захисту від поліції. Їх гвалтують та використовують, вийти з проституції не дають. Я зіштовхнулась із дуже серйозним тиском при підготовці інформації, з перекручуванням даних. Нам не дають права голосу», – розповіла Юлія Дорохова.

Певний час, зі слів Юлії, медична, психологічна допомога таким жінкам ще передбачалась у проектах, тепер ситуація критична. Послуги, котрі закуповує Центр громадського здоров’я, є вкрай нерелевантними, в активістів громадського руху, котрі надають допомогу, взагалі немає нічого для підтримки жінок, яких залучають до проституції.

«Зовсім недавно одна з жінок звернулась за допомогою, в неї виявили сифіліс. Замість ургентної допомоги в медичному закладі, яку повинні були б надати, в неї стали вимагати дуже велику суму грошей. Вона розвернулась і пішла. Ми допомогли їй, добре, що вона звернулась до нас. Вона отримала це захворювання, коли її згвалтував клієнт. В жінки троє дітей, а чоловік загинув у зоні АТО. Тут тема, котра стосується насилля та проституції, дуже глибока та важка. Ми долучаємось до вашої кампанії, підтримуємо її, бо держава зобов’язана впроваджувати програми, котрі допомагають жінкам вийти з проституції», – зазначила голова БО “Всеукраїнська ліга «Легалайф»”.

Також нині, каже Юлія Дорохова, на її організацію здійснюють дуже серйозних тиск, їм відмовляють у коштах. «До того Партія зелених дуже лобіює легалізацію. На це треба серйозно звернути увагу. Якщо говорити про покращення становища жінок, то щодо державних програм, про котрі я піднімала питання ще у 2017 році,  мені сказали, що вони заморожені. Це просто відмивання грошей, а не реальна допомога. Шелтери та квартири є тільки у громадських організацій. Десь є невеликі квартири у Києві, в інших містах. Але це не поставлено на той потік, щоб жінка розуміла, що може безпечно піти, вийти з проституції», додала Юлія.

Очільниця “Право на здоров’я” (HealthRight International) в Україні та Української фундації громадського здоров‘я Галина Скіпальська, котра також долучилась до заходу, зазначила, у свою чергу, що подібні програми підтримки проституйованих жінок мають тривати не місяць чи кілька місяців, а бути системними та мати постійне фінансування.

«Це кошти на юридичну, лікарську, психологічну підтримку. Допомога таким жінкам є, але вона надається громадськими організаціями. Добре, якщо буде можливість завдяки цьому заходу привернути увагу донорів, міжнародних партнерів, влади. Україна – це країна, де однозначно треба впроваджувати такі речі. Дуже важко пояснити «на пальцях», як цим жінкам треба допомогти», – розповіла Галина Скіпальська.

На прикладі однієї з дівчат, якій вдалося допомогти вийти з проституції, Галина Скіпальська розповіла, що ця допомога почалася з елементарного відновлення документів, надання житла, медичного супроводу вагітності, лікування, зміни ставлення жінки до самої себе, щоб вона інакше почала ставитись до свого здоров’я та способу життя.

Також учасниці дискусії зазначили, що необхідно залучати вже наявний досвід міжнародних організацій та жінок, котрі також активно долучились до заходу, а також випускати відповідне видання про проект, про досвід інших країн, про успішні історії та практики системної допомоги жінкам.

Захід «Вихід із кола насильства: досвід тих, хто пережили проституцію» відбувся 26 березня 2021 року, у рамках інформаційної кампанії “Що таке модель рівності?”.

У рамках цієї події жінки, які пережили сексуальну експлуатацію, дослідниці та соціальні працівниці з різних країн (Швеція, Ірландія, Ізраїль, Україна, Великобританія, США) поділились своїм досвідом та знаннями про бар’єри на шляху виходу з проституції та як соціальні служби та неурядові організації можуть допомогти жінкам у такій ситуації.

Міжнародні організації були представлені наступними спікерками: Террі Форліті (виконавча директорка центру допомоги жінкам “Breaking Free, США); Джулі Біндел (дослідниця в Університеті Лінкольна, учасниця кампанії за припинення насильства щодо жінок з 1979 року, Великобританія); Міа де Фіче (активістка, юристка, учасниця у кампанії за Шведську модель в Ірландії); Люба Фейн (активістка, учасниця у кампанії за Шведську модель в Ізраїлі); Меган Доневан та Жасміна Леховзки (працівниці центру допомоги жінкам “Таліта”, Швеція).

НУО “Центр “Розвиток демократії” у співпраці із Громадською радою при МФО “Рівні Можливості” та за підтримки МБФ «Українська фундація громадського здоров`я» проводить інформаційну кампанію “Що таке модель рівності?” з нагоди 70-ї річниці Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатації проституції інших, 40-ї річниці Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, 20-ї річниці Палермського протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності.

161828925_4179943545373188_9149395494566929494_n

“Гендерна політика та її інструменти”

25 березня о 14:00 відбудеться другий вебінар “Гендерна політика та її інструменти” із циклу вебінарів «Гендерний підхід на місцевому рівні» від проекту DESPRO.

Під час заходу тренерка з гендерної політики Елла Ламах розповість про інструменти забезпечення реалізації гендерної політики, про гендерний паспорт та гендерний профіль, як важливі елементи аналізу, висновків та рекомендацій в цьому напрямку.

Захід проводиться в рамках промоції гендерної рівності, яка спрямована на захист прав як чоловіків, так і жінок.

До участі запрошуються всі бажаючі.

Посилання на реєстрацію https://forms.gle/gMNfhaZRXCJ9sT3E8

Дедлайн – 24 березня (середа) 2021 року.

Банер2603-5

«Вихід із кола насильства: досвід тих, хто пережили проституцію»

26 березня 2021 року, у рамках інформаційної кампанії “Що таке модель рівності?” відбудеться захід «Вихід із кола насильства: досвід тих, хто пережили проституцію».

У рамках цієї події жінки, які пережили сексуальну експлуатацію, дослідниці та соціальні працівниці з різних країн (Швеція, Ірландія, Ізраїль, Україна, Великобританія, США) поділяться своїм досвідом та знаннями про бар’єри на шляху виходу з проституції та як соціальні служби та неурядові організації можуть допомогти жінкам у такій ситуації.

Спікерками заходу стануть:
Террі Форліті / США (виконавча директорка центру допомоги жінкам “Breaking Free”)
Джулі Біндел / Великобританія (дослідниця в Університеті Лінкольна, учасниця кампанії за припинення насильства щодо жінок з 1979 року)
Юлія Дорохова / Україна (Голова БО “Всеукраїнська ліга «Легалайф»”)
Міа де Фіче / Ірландія (активістка, юристка, учасниця у кампанії за Шведську модель в Ірландії)
Люба Фейн / Ізраїль (активістка, учасниця у кампанії за Шведську модель в Ізраїлі)
Меган Доневан та Жасміна Леховзки / Швеція (працівниці центру допомоги жінкам “Таліта”)

Ми запрошуємо Вас взяти участь у заході і також із задоволенням приймемо Ваші пропозиції щодо тем стосовно проституції, які нам потрібно висвітлити у наступних заходах кампанії.


Захід відбуватиметься в режимі онлайн, на платформі Zoom з 14:00 до 16:00 із записом та прямим трансляцією на Youtube та Facebook.

Форма для реєстрації
https://forms.gle/Ue5LyccZfaQ3nTd97

НУО “Центр “Розвиток демократії” у співпраці із Громадською радою при МФО “Рівні Можливості” та за підтримки МБФ «Українська фундація громадського здоров`я» проводить інформаційну кампанію “Що таке модель рівності?” з нагоди 70-ї річниці Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатації проституції інших, 40-ї річниці Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, 20-ї річниці Палермського протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності.


Ми заздалегідь висловлюємо Вам вдячність за Ваш час та увагу.

НУО “Центр “Розвиток демократії”

киев1

#1325 – у стратегії м. Києва

2 березня 2021 року очільниця Всеукраїнської громадської організації Центр «Розвиток демократії» Елла Ламах взяла участь в організації та проведенні тренінгу для представників та представниць структурних підрозділів Київської міської державної адміністрації.

Під час тренінгу були напрацьовані напрямки та стратегії для створення міського плану дій відповідно до Резолюції ООН 1325 «Жінки. Мир. Безпека».

162006971_947924209080050_4592506478737185221_n

«Синергія міжнародних зобов’язань у місцевих стратегіях та планах дій як інструмент підтримки миру» – для Харкова та Запоріжжя

16-18 березня 2021 року у Харкові триває кущовий тренінг у рамках проєкту «Синергія міжнародних зобов’язань у місцевих стратегіях та планах дій як інструмент підтримки миру», котрий впроваджує Всеукраїнська громадська організація Центр «Розвиток демократії». Навчання для учасників та учасниць з м. Харкова, Харківської та Запорізької областей зібрало 21 особу – представників та представниць органів місцевого самоврядування, районних органів влади, громадських організацій.

Під час тренінгу йтиметься про практичні шляхи подолання гендерних стереотипів та бар’єрів для реалізації жінок, доступні інструменти у розвитку місцевих громад, формування стратегій. Учасники та учасниці тренінгу вчились застосовувати у громадській роботі Національне законодавство з прав жінок та гендерної політики, міжнародні стандарти, зобов’язання щодо захисту прав людини.

Проєктом передбачене навчання із врахування ратифікованих в Україні документів міжнародних зобов’язань при розробці та впровадженні стратегій, планів дій обласного, районного, місцевого рівнів. Навчання ведуть експертки ГО Центр «Розвиток демократії» Елла Ламах та Марія Дмитрієва.

Тренінги організовуються для Волинської, Київської, Кіровоградської, Львівської,  Миколаївської, Сумської, Одеської, Рівненської, Харківської,  Херсонської, Чернівецької, Чернігівської областей. У лютому 2021 року в рамках проєкту були проведені тренінги у Львові та Луцьку, у березні – в Чернігові та Харкові, також проєкт буде реалізований у містах  Кропивницький, Херсон.

У програмі тренінгу вивчаються:

  • Права жінок та гендерна політика, створення гендерно-чутливих послуг.
  • Міжнародні стандарти, національне законодавство з прав жінок та гендерної політики
  • Формування місцевих планів дій з врахуванням міжнародних зобов’язань
  • Міжсекторальна взаємодія, обрахування та пошук джерел фінансування
  • Моніторинг та оцінка. Інструменти
  • Адвокаційні кампанії для захисту прав жінок та гендерної рівності, міжнародні та національні приклади

ВГО Центр «Розвиток демократії» реалізує проєкт «Синергія міжнародних зобов’язань у місцевих стратегіях та планах дій як інструмент підтримки миру» за підтримки Канадського Фонду Місцевих Ініціатив. Протягом двох років в рамках впровадження проєкту представникам та представницям обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування надаватиметься підтримка через онлайн-заходи, консультації, круглі столи та менторські візити для створення стратегічних документів місцевого та обласного рівня із врахуванням міжнародних зобов’язань України у сфері підтримання миру і сталого розвитку.

#CanadaFundUA

https://www.facebook.com/vgocdd/
159468671_346548036662131_7970764199192780864_n

«Синергія міжнародних зобов’язань у місцевих стратегіях та планах дій як інструмент підтримки миру» – у Чернігові

10 березня 2021 року в Чернігові розпочався кущовий тренінг, котрий є складовою дворічного проєкту «Синергія міжнародних зобов’язань у місцевих стратегіях та планах дій як інструмент підтримки миру». Проєкт втілює ГО Центр «Розвиток демократії».

До навчання залучають представників і представниць громадських організацій, державних структур, депутатського корпусу, котрі отримують систематичні знання та формують навички залучення до своєї діяльності документів – міжнародних зобов’язань, ратифікованих в Україні. Таким чином, учасники тренінгу зможуть впроваджувати в своїй діяльності відповідні стратегії розвитку, формувати плани дій на місцевому рівні у себе в регіоні.

Кущові тренінги організовуються для Волинської, Київської, Кіровоградської, Львівської,  Миколаївської, Сумської, Одеської, Рівненської, Харківської,  Херсонської, Чернівецької, Чернігівської областей.

У лютому 2021 року в рамках проєкту були проведені тренінги у Львівській та Волинській областях. Після Чернігова він також буде реалізований у містах  Кропивницький, Харків, Херсон.

Тренери викладають наступні напрямки:

• Права жінок та гендерна політика, створення гендерно-чутливих послуг.

• Міжнародні стандарти, національне законодавство з прав жінок та гендерної політики

• Формування місцевих планів дій з врахуванням міжнародних зобов’язань

• Міжсекторальна взаємодія, обрахування та пошук джерел фінансування

• Моніторинг та оцінка. Інструменти

• Адвокаційні кампанії для захисту прав жінок та гендерної рівності, міжнародні та національні приклади

ВГО Центр «Розвиток демократії» реалізує проєкт «Синергія міжнародних зобов’язань у місцевих стратегіях та планах дій як інструмент підтримки миру» за підтримки Канадського Фонду Місцевих Ініціатив. Протягом двох років в рамках проєкту представникам та представницям обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування надаватиметься підтримка через онлайн-заходи, консультації, круглі столи та менторські візити для створення документів місцевого та обласного рівня із врахуванням міжнародних зобов’язань України у сфері підтримання миру і сталого розвитку.

#CanadaFundUA

https://www.facebook.com/vgocdd/