Posts in category: Модель рівності

НУО Центр – Розвиток демократії 16-17 грудня 2021 року проводить інформаційний захід “Міжнародна онлайн-майстерня з гендерних аспектів перехідного правосуддя”

Метою заходу є інформування органів виконавчої влади та громадських організацій про мету та завдання перехідного правосуддя, в коло відповідальності яких гілок влади, крім судової, воно входить і які існують конкретні механізми для його реалізації на різних рівнях прийняття рішень. Серед іншого, розглядатиметься питання виявлення та допомоги особам, які потерпають від насильства в зв’язку зі збройним конфліктом, серед яких – діти та жінки, які стали потерпілими від сексуального рабства та зґвалтувань під час збройного конфлікту.

Під час заходу розглядатимуться питання: чи є структури, які надаватимуть допомогу та фіксуватимуть випадки, зокрема, сексуального насильства, чи є відповідна нормативно-правова база для фіксації, допомоги та перенаправлення особи, чи витримуються стандарти допомоги, конфіденційність, як між собою взаємодіють структури та органи, які фіксують такі випадки, і на якому рівні?

Цей захід підпадає під виконання Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2025 року, а саме

Стратегічної цілі 3. Забезпечення процесу постконфліктного відновлення, розбудови та впровадження системи перехідного правосуддя за принципами забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

До участі у заході запрошені міжнародні експертки та експерти, які представлять, серед іншого, досвід співпраці з громадськими організаціями і яку роль вони виконують в цьому процесі (перший день – міжнародний досвід, другий день – національні практики і що потрібно зробити?). З української сторони виступаючими запрошені представниці структури ООН-жінки в Україні та консультанти Верховної Ради України, які розробляли законопроєкт з перехідного правосуддя.

Посилання на зум буде надіслано після реєстрації за посиланням

Журналістки і журналісти грають ключову роль у просуванні значимої участі жінок у прийнятті рішень та мирних процесах, та у впровадження Резолюцій Ради Безпеки ООН з порядку денного “Жінки, Мир, Безпека” (ЖМБ).

Визнаючи роль та внесок журналістів та інших медіа-практиків у впровадження порядку денного ЖМБ, Глобальна Мережа Жінок-Миробудівниць (ГМЖМ) за підтримки Австрійської Агенції Розвитку (ADA), організують міжнародний конкурс #MediaFor1325. Конкурс був офіційно розпочатий 3 листопада 2021 року, разом з урядами Австрії та Норвегії.

Цей конкурс зведе разом переможниць конкурсів різних країн, проведених ГМЖМ та партнерами організації за підтримку Австрійської Агенції Розвитку: Вірменії, Грузії, Колумбії, Кенії, Молдови, Філіппін, України та Уганди. На додачу до цього, ми запрошуємо журналістів, що працюють в країнах, що є частиною програми ОЕСР з подолання нестабільності (OECD 2020 fragility framework), або походять з них, подати власні письмові, аудіо- чи аудіо-візуальні матеріали, які підтримують впровадження  ЖМБ та лідерство жінок у побудові миру та запобіганні конфліктам!

Приймаються роботи арабською, англійською, французькою, російською та іспанською мовами. Останній термін поданні – 31 грудня 2021 року через gnwp.org/global-mediafor1325/

Автор(ка), що стане переможцем, матиме можливість поїхати до Нью-Йорка і зробити доповідь під час засідання Комісії з питань положення жінок, запланованого на період з 15 по 26 березня 2022 року (для цього відрядження діють обмеження на положення, пов’язані з COVID-19).

Міжнародний конкурс ЗМІ та ЖМБ просуває те визнає журналісток і журналістів та інших медіа-практиків, чия робота сприяє впровадженню Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 з ЖМБ. Нагорода зробить статтю, яка переможе в кожній країні, більш видимою, підкреслюючи важливість жінок в побудові сталого миру. Також вона зосередить увагу на ролях жінок як лідерок, тих, хто займається розбудовою миру та прийняттям рішень, особливо в контексті запобігання COVID-19 та відновлення після епідемії. Міжнародний конкурс ЗМІ та ЖМБ також слугуватиме заохоченням для інших журналістів та інших частин світу, щоб створювати цікаві історії та просувати впровадження ЖМБ та жіночого лідерства у розбудові та підтримці миру.

  Умови участі російською – https://gnwp.org/wp-content/uploads/Global-Media-Award-ToR-RU.pdf

Критерії відбору

Має бути журналісткою / журналістом з країни, яка є частиною  OECD’s 2020 fragility framework, ; чи яка / який працює в такій країні;

матеріали мають подаватися англійською, французькою, іспанською, арабською або російською мовою;

Подані матеріали мають бути опубліковані після 1 січня 2020 року, або ж мають бути заплановані до публікації на час не пізніше 31 грудня 2021 року – опубліковані друком, через Інтернет-медіа (наприклад, блоги), на телебачення чи на радіо;

Подані матеріали мають сприяти просуванню як мінімум одного з чотирьох наріжних каменів ЖМБ (значима участь жінок; захист прав жінок; запобігання конфліктам; а також гендерно-чутливі допомога та відновлення) та/або стосуватися внеску жінок в подоланні пандемії COVID-19 та її наслідків;

Надані матеріали повинні бути оригінальними, і мають подаватися авторами публікацій.

Громадська організація Центр «Розвиток демократії» за участі Глобальної мережі жінок-миробудівниць та за підтримки Швейцарської агенції з розвитку та співпраці проводять дводенний тренінг для представниць та представників центральних органів виконавчої влади, громадських організацій, ініціативних груп та активісток з використання Загальних рекомендацій CEDAW (Комітету з ліквідації всіх форм дискримінації проти жінок) 30 та 36 для моніторингу, звітування та спільного виконання резолюцій «Жінки, мир і безпека» (ЖМБ) та «Молодь, мир і безпека» (ММБ), CEDAW та гендерно-чутливих заходів з подолання кризових явищ.

Проєктом передбачено проведення 8-9 листопада цього року Тренінга «Використання Загальних рекомендацій CEDAW  30 та 36 для моніторингу, звітування та спільного виконання резолюцій «Жінки, мир і безпека» (ЖМБ) та «Молодь, мир і безпека» (ММБ), CEDAW та гендерно-чутливих заходів з подолання кризових явищ»

Завдання тренінгу:

1. Посилити взаємодію між урядом України та організаціями громадянського суспільства у впровадженні та моніторингу КЛДЖ та Резолюції 1325 ООН щодо ЖМБ та посилити відповідальність за дотримання міжнародного права.

2. Зміцнити знання та навички українського уряду та представниць громадянського суспільства задля більш інтегративного підходу до впровадження КЛДЖ та ЖМБ та глибшого розуміння міжнародних зобов’язань  та їх зв”язків між собою

3. Надати можливість громадянському суспільству краще включити Загальні рекомендації CEDAW 30 та 36 у альтернативний звіт громадянського суспільства до CEDAW; та

4. Розробити дорожню карту майбутнього залучення громадянського суспільства до виконання та моніторингу зобов’язань ЖМБ та CEDAW

Цей захід проходить в рамках проєкту Глобальної мережі жінок-миробудівниць «Жінки і молодь захищають права людини та будують мирні та стійкі спільноти – Посилення синергії між порядком денним “Жінки, мир, безпека”, порядком денним “Молодь, мир, безпека”, гендерно-чутливим реагуванням на кризу та Конвенцією про ліквідацію всіх форм дискримінації проти жінок» (за підтримки Швейцарської агенції )

До участі в заході запрошуються:

– представниці та представники центральних органів виконавчої влади, які відповідають за впровадження Національного плану дій 1325 та / або Національного плану дій з виконання рекомендацій, викладених у заключних зауваженнях Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок;

– активістки жіночих, молодіжних та інших громадських організацій, які працюють у сфері впровадження Національного плану дій 1325 та / або Національного плану дій з виконання рекомендацій, викладених у заключних зауваженнях Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок, і в дотичних сферах,

– організації і установи, які беруть участь у підготовці альтернативного звіту до Комітету CEDAW.

Місце проведення: Київ. Адресу проведення буде повідомлено пізніше.

Для тих, хто не має можливості відвідати захід вживу, передбачена можливість підключитись Зумом — посилання для реєстрації в Зумі буде надіслане пізніше.

Ті, хто пройдуть цей тренінг вживу, отримають відповідний сертифікат.

Всіх, хто бажає взяти участь у тренінгу, запрошуємо заповнити анкету за посиланням: https://forms.gle/p4PvoUTczMAEd61b9

Контактна особа від ГО Центр «Розвиток демократії»

Марія Дмитрієва

Громадська організація Центр «Розвиток демократії» та Укртелерадіопресінститут за участі Глобальної мережі жінок-миробудівниць та за підтримки Австрійської агенції розвитку проводять тренінг для журналісток і журналістів України з тематики “Жінки, мир, безпека” та “Молодь, мир, безпека”. Тренінг проходитиме офлайн 11-13 листопада цього року в Києві.

Теми, які розглядатимуться на тренінгу:

– людська безпека і національна безпека;

– суспільна згуртованість та підтримання миру як новий підхід до миробудування;

– роль ЗМІ і журналістської спільноти у просуванні порядку денного «Жінки, мир, безпека»;

– вплив пандемії COVID-19 на положення жінок в Україні та на ситуацію із конфліктом;

-порядок денний «Жінки, мир і безпека» і “Молодь, мир, безпека”;

-гендерна рівність у миробудуванні та підтриманні миру.

– Хороший цикл — взаємодія людської безпеки, належного керування і сталого розвитку.

При відборі перевага віддаватиметься тим, хто погоджується бути присутніми всі три дні.

Проїзд, харчування, проживання за рахунок організаторів.

Наприкінці заходу учасниці та учасники отримають відповідний сертифікат.

 Місце проведення: Київ. Адресу проведення буде повідомлено пізніше.

 Всіх, хто бажає взяти участь у тренінгу, запрошуємо заповнити анкету за посиланням: https://forms.gle/qhf2ds4C8WAyT8Nm6

Контактна особа від ГО Центр «Розвиток демократії» та Укртелерадіопресінституту

Марія Дмитрієва

 Громадська організація «Центр – Розвиток демократії» запрошує молодих лідерок взяти участь у  проєкті «Синергія міжнародних зобов’язань у місцевих стратегіях та планах дій як інструмент підтримки миру». Проєкт підтримується Канадським Фондом Місцевих Ініціатив Посольства Канади в Україні.

Проєктом передбачено проведення 4-7 листопада цього року Школи молодих лідерок за мир для Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької областей. Школа проводитиметься у Львівській області, смт Східниця (заїзд 4 листопада до обіду та виїзд 7 листопада після обіду).

Подібна школа пройшла для Херсонської, Миколаївської, Кіровоградської та Запорізької областей у вересні цього року.

 До участі у школі запрошуються молоді лідерки 18-30 років, представниці молодіжних громадських організацій, що представлені в молодіжних координаційно-консультативних органах обласного та місцевого рівнів зазначених областей.

Метою проведення школи молодих лідерок за мир є:

• Підвищити обізнаність молодих українських дівчат жінок про Порядок денний “Жінки, мир та безпека” та “Молодь, мир та безпека”;

• Підвищити лідерські можливості та потенціал миробудування молодих жінок, щоб вони могли виступати за впровадження програм ЖМБ та ММБ в Україні;

• Визначити можливості для збільшення участі молоді у громадських процесах та адвокації, щоб ефективно нагадувати відповідальним особам, які приймають політичні рішення, про виконання їхніх зобов’язань згідно з резолюціями ЖМБ та ММБ та іншими відповідними правовими та політичними рамками;

• Підвищити здатність молоді залучати засоби масової інформації та онлайн-медіа для адвокації та побудови миру з метою просування гендерної рівності, сталого миру та прав людини; та

• Розширити мережу молодих жінок, які займатимуться миробудуванням на рівні своїх громад та відстоюватимуть гендерну рівність, права жінок та права людини

В рамках подальшого функціонування цієї мережі передбачено проведення онлайн- та офлайн-заходів для молодих лідерок та силами молодих лідерок, зокрема: тренінги з публічних виступів, адвокації, кібер-безпеки, медіа-грамотності, поглиблені заняття з міжнародного та національного законодавства у сфері прав жінок і прав молоді, дебатні змагання, а також національного та міжнародного рівня заходи з миробудування.

Всіх, хто бажає взяти участь у школі, запрошуємо заповнити анкету за посиланням: https://forms.gle/wviSLmN2gUWxSaky6

29 вересня 2021 року відбулася підсумкова Міжнародна конференція «ВІДНОВЛЕННЯ ТА ЛОКАЛІЗАЦІЯ МИРУ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ПОРЯДКУ ДЕННОГО «ЖІНКИ, МИР, БЕЗПЕКА», організована Запорізьким благодійним фондом «Єдність» за майбутнє» у партнерстві з ООН Жінки Україна за результатами трьох років впровадження проєкту з локалізації Резолюції 1325 «Жінки, мир, безпека». Про це повідомляє Запорізький благодійний фонд “Єдність” за майбутнє” / Unity for the Future. Модераторками панельних дискусій заходу були національні експертки НУО Центр – Розвиток демократії Елла Ламах та Марія Дмитрієва.

У заході взяли участь 143 учасниці і учасники – представниці Міністерств України, обласних та місцевих органів влади України, організацій громадянського суспільства (Хмельницька, Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Луганська області), інших країн світу, міжнародні експертки з Грузії, Молдови, директорка Глобальної мережі жінок-миробудівниць Марія Вікторія Кабрера Баллеза та директорка програм мережі Агнешка Фал-Дутра Сантос.

    На конференції голова правління Запорізького благодійного фонду «Єдність» за майбутнє» Тамара Огородова презентувала результати і досягнення реалізації проєкту «Просування порядку денного «Жінки. Мир. Безпека» шляхом локалізації та імплементації Національного плану дій з виконання Резолюції РБ ООН 1325 у Східній Україні», який виконувався з 2018 року.

   Військовий конфлікт з 2014 року вплинув найбільше на жінок і дівчат, які були вимушені покинути свої домівки та розпочати нове життя у нових громадах. Але, як показало дослідження, проведене ЗБФ “Єдність” за майбутнє” на початку реалізації проєкту «Просування порядку денного «Жінки. Мир. Безпека» шляхом локалізації та імплементації Національного плану дій з виконання Резолюції РБ ООН 1325 у Східній Україні» у партнерстві з ООН Жінки Україна, незважаючи на те, що в 2016 році був прийнятий перший Національний план дій на виконання Резолюцієї Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», а у 2018 році він був переглянутий, саме на місцевому рівні – на кінець 2018 року в громадах, де проживають ці жінки і дівчата і де підтримка і допомога їм потрібна найбільше, прийняття місцевих планів дій навіть не обговорювалися. Саме тому локалізація НПД 1325 на місцевому рівні стала дуже важливим кроком для забезпечення допомоги жінкам і дівчатам, а також чоловікам і хлопцям, які постраждали від конфлікту, долученням їх до процесів прийняття рішень у місцевих громадах та впровадженням системних змін у громадах.

Проєкт з локалізації розпочався в жовтні 2018 року в 17 громадах: в п’яти громадах у Запорізькій області (Біленьківська, Комишуваська, Комиш-Зорянська, Гірсівська (увійшла до складу Олександрівської ОТГ), Остриківська (увійшла до складу Токмацької ОТГ), в шести громадах у Донецькій області (Добропілля, Дружківка, Соледар, Званівка, Новодонецьке, Очеретине), в шести громадах ОТГ в Луганській області (Рубіжне, Кремінна, Попасна, Шульгинка, Старобільськ, Біловодськ).

Першим кроком стало дослідження ситуації на місцевому рівні щодо впровадження Порядку денного «Жінки. Мир. Безпека» відповідно до чотирьох основних напрямків Резолюції 1325: запобігання, захист, участь та зменшення наслідків і відновлення, аналіз ситуації щодо миру та безпеки і особливо їх вплив на жінок і дівчат. Дослідження було проведене трьома методами: кабінетне дослідження, проведення фокус-груп з жінками з місцевих громад і анкетування представників місцевої влади на інформаційних робочих зустрічах.

Були проведені 17 інформаційних зустрічей для 195 осіб – жінок і чоловіків – голів та заступників голів рад, місцевих депутатів, фахівців місцевих рад, громадських активісток. На цих інформаційних зустрічах проводилося детальне інформування щодо Резолюції РБ ООН 1325 “Жінки, мир, безпека”, Національного плану дій 1325, обласних планів дій та важливості для місцевих громад долучитися до виконання НПД 1325.

    На зустрічах було проведене опитування, яке показало, що до зустрічі не більше 25% мали інформацію щодо Національного плану дій та обласних планів. 

   За результатами проведених інформаційних зустрічей

Більше 90%  відзначили, що важливо приймати місцевий план дій 1325 у громаді

А більше 80% готові брати участь у навчальних тренінгах та заходах щодо Національного плану дій.

    За результатами дослідження були розроблені рекомендації щодо подальшої локалізації НПД, важливим кроком якого є прийняття місцевих планів дій та практичного впровадження їх на рівні місцевого самоврядування.

Другим кроком в травні 2019 року 12 представників і представниць місцевих громад прийняли участь у міжнародній конференції «Процес локалізації Національного плану дій Грузії на виконання Резолюцій Ради Безпеки ООН «Жінки, мир, безпека» на  2018 – 2020 роки».

В рамках візиту делегація вивчила досвід місцевої влади щодо локалізації – досвід співпраці з громадськістю через гендерні координаційні ради. В результаті вивчення досвіду було розроблено положення про Координаційну раду за прикладом Грузії, в якому внесено обов’язковість розгляду на сесії ради напрацювань Координаційної ради. Для того, щоб голос вразливих жінок був почутий, представниці груп самодопомоги, мобілізаторки, представниці громадських організацій, жінки з вразливих груп населення були включені до складу цих Координаційних рад.

Подальшими кроками було проведено навчання з прав людини, гендерної рівності та локалізації Резолюції РБ ООН 1325 для представниць і представників регіональних та місцевих органів влади, громадських активісток, депутаток, груп самодопомоги. 6 із 9 тренінгів були підготовлені та проведені за участі міжнародної експертки, директорки Глобальної мережі жінок-миробудівниць Марії Вікторії Кабрера Баллеза.

Третім кроком було проведення трьох тренінгів для представниць та представників громадськості та влади, на яких були розроблені рекомендації щодо заходів, які можуть бути включені в місцеві плани дій. Протягом  2019 року були прийняті місцеві плани дій в  громадах Донецької області (Добропілля, Дружківка, Соледар, Званівка, Новодонецьке, Очеретине), в громадах Луганської області (Попасна, Кремінна, Рубіжне, Біловодськ, Шульгинка, Старобільськ) та в громадах Запорізької області (Біленьківська, Комишуваська, Комиш-Зорянська, Гірсівська, Остриківська.

Крім того, в цих місцевих громадах були затверджені 17 заступників голів рад  уповноваженими особами з питань забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків. В громадах почався процес створення Координаційних рад, а також включення до існуючих координаційних рад розгляд питань, які стосуються виконання Національного та місцевих планів дій 1325. Після прийняття у кінці 2019 року місцевих планів дій команда проєкту провела значну роботу з підтримки у їх впровадженні.

 У 2020 році розпочалася пандемія коронавірусу. Багато заходів, які планували провести в рамках місцевих планів дій 1325, були переформатовані, переведені в онлайн. Виникли нові потреби у жінок і дівчат. Проводилося консультування керівництва громади та виконавців. У  2020 році вперше була впроваджена методика щодо розрахунку вартості виконання місцевих планів дій, розроблена фондом “Єдність” за майбутнє” разом з представницями Глобальної мережі жінок-миробудівниць Марією Вікторіє Кабрера Баллеза та Агнєшкою Фал-Дутра Сантос. Ці розрахунки проводили представники влади – представниці фінансових відділів рад, соціального захисту разом з громадськими активістами.

В результаті таких детальних розрахунків виявилося, що громади витрачають від 55 000 грн у малих громадах до 200 000 грн у великих громадах з населенням більше 40 000 жителів на виконання заходів місцевих планів дій. В 2021 році в громадах, які затвердили нові місцеві плани дій, було проведено розрахунок вартості заходів місцевих планів дій. Як показав моніторинг, сума на виконання планів дій збільшилася в кілька разів і складає до 2 мільйонів гривень у великих громадах.

Однією з важливих складових проєкту було проведення моніторингу, а також організація та проведення тренінгів щодо моніторингу виконання місцевих планів дій. 212 жінок і чоловіків  пройшли навчання на тренінгах з моніторингу та під час практичного відпрацювання кожного плану дій розробили плани моніторингу для кожної з 17 громад. У співпраці з громадськістю було проведено моніторинг виконання місцевих планів дій за 2020 рік.

Четвертим кроком була робота над підготовкою пропозицій до нового Національного плану дій 1325, до якого вперше в рамках розробки пропозицій були долучені представниці місцевих громадських організацій, груп самодопомоги, а також представників і представниць органів місцевої влади. Було проведене опитування, в якому прийняли участь 257 представників та представниць громадськості та влади.

За результатами анкетування були розроблені пропозиції, які були передані Міністерству соціальної політики та враховані під час розробки другого Національного плану дій. Після прийняття другого Національного плану дій 28 жовтня 2020 року в рамках проєкту були проведені 7 навчальних тренінгів для представників органів місцевої влади, представників громадськості та груп самодопомоги, а також для представників і представниць координаційних рад Донецької, Луганської та Запорізької областей, в яких взяли участь більше 300 жінок і чоловіків з місцевих громад. 

В рамках реалізації проєкту завдяки отриманому досвіду у співпраці з Глобальною мережею жінок-миробудівниць був розроблений Посібник з локалізації та кошторисування місцевих планів дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» в Україні. Посібник розроблявся за участю фонду «Єдність» за майбутнє», а також консультативної підтримки директорки Глобальної мережі Марії Вікторії Кабрера Баллеза та національних експерток Марії Дмитрієвої та Елли Ламах, в якому був узагальнений досвід роботи фонду «Єдність» за майбутнє» у  локалізації Національного плану дій на місцевому рівні.

Протягом останнього періоду проєкту – серпень та вересень 2021 року було проведене вперше 4 семінари щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом для 80 офіцерів поліції, які працюють в 20 громадах Донецької та Луганської областей, наближеної до контактної лінії.

Наставництво на робочому місці, участь у засіданнях Координаційних рад в місцевих громадах. Як показало анкетування учасників робочих зустрічей і Координаційних рад, що завдяки проєкту значно підвищилася обізнаність членів Координаційних рад щодо Національного, обласних та місцевих планів дій – 56% опитаних дізналися про новий Національний дій 1325 на тренінгах, які проводилися в рамках проєкту у співпраці з місцевою владою. 22% опитаних отримали інформацію щодо нового НПД 1325 від обласної влади та 11% опитаних дізналися про заходи планів дій від профільних департаментів і управлінь. Як показало це дослідження, інформацію щодо Національного, обласних та місцевих планів дій члени Координаційних рад отримують в основному від громадських організацій та місцевої влади.

                     Основні досягнення проєкту:

1. Вперше на місцевому рівні були прийняті 17 місцевих планів дій на виконання Національного плану дій з виконання Резолюції РБ ООН 1325 «Жінки, мир, безпека».

2. В структурах органів місцевої влади 17 громад затверджені уповноважені особи з питань забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків як заступники голів громад.

3. Створені та оновлені координаційні ради, до складу яких включені представниці громадськості, груп самодопомоги, вразливих жіно.

4. За набутим досвідом локалізації розроблено та видано посібник з локалізації та кошторисування місцевих планів дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» в Україні.

5. В розробці пропозицій до Національного плану дій 1325 вперше взяли участь представниці і представники місцевих громадських організацій, груп самодопомоги та органів місцевої влади.

6. Розроблено і впроваджено методику розрахунку, оцінки та бюджетування місцевих планів дій.

7. Завдяки проведенню тренінгів для представниць і представників громадських організацій, груп самодопомоги вони долучились до розробки та моніторингу місцевих планів дій.

8. Вперше було проведене навчання поліцейських з Донецької та Луганської областей щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом.

 Завдяки реалізації проєкту «Просування порядку денного «Жінки. Мир. Безпека» шляхом локалізації та імплементації Національного плану дій з виконання Резолюції РБ ООН 1325 у Східній Україні» у місцевих громадах відбулися системні зміни для ефективного практичного впровадження Порядку денного «Жінки, мир, безпека», що сприяло створенню безпечних умов і наданню підтримки в громаді для жінок і дівчат, налагодженню співпраці та координації між виконавцями НПД 1325 та місцевих планів дій у громадах  і залученню жінок із вразливих груп до процесів прийняття рішень.

Всі учасниці та спікерки відзначили, що такий обмін досвідом є дуже важливим. Досвід України у локалізації Резолюції 1325, як і інших країн потрібно вивчати та поширювати.

текст, фото Запорізький благодійний фонд “Єдність” за майбутнє” / Unity for the Future

Громадська організація «Центр – Розвиток демократії» запрошує до участі в онлайн заході «Мир і людська безпека», що присвячується міжнародному дню Миробудування (20 вересня) і проводиться 22 вересня о 14:00.

Тема тренінгу: Хороший цикл, взаємозв’язок між складовими Хорошого циклу (зокрема, людської безпеки) для виконання Цілей сталого розвитку та Національного плану дій 1325.

Захід проводиться в межах проєкту «Синергія міжнародних зобов’язань у місцевих стратегіях та планах дій як інструмент підтримки миру», що підтримується Канадським Фондом Місцевих Ініціатив.

Просимо сприяти в організації заходу та поширити інформацію про нього, будемо раді співпрацювати для організації та проведеня подальших заходів.

Для участі в заході необхідно заповнити форму і тільки після реєстрації буде надано посилання на зум.

Посилання на реєстраційну форму для подальшої участі в заході https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSc7nQ5uxkzZ2kS5TUfw42PCPN0IDvaL88GQ9dz8-DBqFQECiw/viewform

«Жінки, мир, безпека»за результатами онлайн-тренінгу«Гендерна рівність в конфлікті та в мирних процесах»ВГО «Центр – Розвиток демократії» в рамках проекту Глобальної мережі жінок-миробудівниць “Місцеві спільноти будують і підтримують мир: Посилення участі жінок і молоді в побудові сталого миру у Вірменії, Азербайджані, Грузії, Кенії, Молдові, Південному Судані, Уганді та Україні” (за підтримки Австрійської агенції розвитку), оголошує конкурс найкращих журналістських матеріалів. Переможниці /переможці конкурсу отримають цінні призи (ноутбук за перше місце, фотоапарат за друге і цифровий диктофон за третє).

Для участі у конкурсі матеріали мають бути дотичними до тем онлайн-тренінгу «Гендерна рівність в конфлікті та в мирних процесах»:

– гендер і медіа

– порядок денний «Жінки, мир і безпека»

– гендерна рівність у конфлікті (в їх розмаїтті)

– гендерна рівність у миробудуванні та підтриманні миру

– вплив пандемії COVID-19 на положення жінок в Україні та на ситуацію із конфліктом

– роль ЗМІ і журналістської спільноти у просуванні порядку денного «Жінки, мир, безпека», підтримці суспільної згуртованості і підтриманні мирута безпосередньо висвітлювати теми порядку денного «Жінки, мир, безпека» та лідерську роль жінок у миробудуванні та відбудові після COVID-19.

В конкурсі можуть взяти участь матеріали, що їх учасниці та учасники тренінгу підготували і опублікували протягом червня-серпня 2021 року.Матеріали можуть містити як аналітичну, так і мультимедійну складову (фото/відео/інфографіка/аудіо).

Для участі в конкурсі до 31 серпня (23:00) необхідно заповнити гугл-форму за посиланням (https://forms.gle/6zXjisgNmXfu8zmS6), де треба зазначити персональні дані та додати посилання на опублікований матеріал.

До конкурсу не приймаються:

1) короткі інформаційні повідомлення;

2) репортажі з подій (конференцій, круглих столів, засідань) без глибших інтерв’ю, додаткових репортажів тощо;

3) матеріали, що містять рекламу політиків, посадовців, підприємців;

4) матеріали, які вже брали чи беруть участь у інших конкурсах чи проєктах.

Визначення переможниць / переможців конкурсу

Переможниць / переможців визначає незалежна конкурсна комісія. Визначення переможниць / переможців конкурсу відбувається шляхом співставлення оцінок та визначення середнього балу кожного заявленого матеріалу. Конкурсна комісія не оприлюднює детальні бали членів конкурсної комісії та не пояснює свої рішення.

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ПОДАНИХ МАТЕРІАЛІВ СКЛАДАЄТЬСЯ З ТАКИХ СКЛАДОВИХ:

Відповідність стандартам журналістики:

1. Точність подачі інформації.

2. Повнота інформації.

3. Баланс думок.

4. Відокремлення фактів від суджень журналіста.

5. Достовірність інформації.

6. Простота подачі інформації.

7. Оригінальність інформації.

8. Цікавість інформації.

28 травня 2021 року відбулась експертна дискусія про законодавчі ініціативи впровадження Моделі рівності, у котрій взяла участь членкиня Європарламенту Френсіс Фіцджеральд. Пані Фіцджеральд поділилася власним досвідом того, як просувалось прийняття Моделі рівності (Шведської моделі) в Ірландії, та переказала вітання усім, хто долучається до цього в Україні і всьому світі.

«Ми хочемо покінчити із сексуальною експлуатацією жінок, маємо зрозуміти, що відбувається у торгівлі людьми, в нас мало даних. Якби мені хтось 20 років тому, коли я почала працювати, сказав, що в маленьких містечках Ірландії жінок привозять, експлуатують, я би просто не повірила. Я не думала, що це можливо. Але така реальність.

В Ірландії є жінки, яких привезли зі Східної Європи, вразливі жінки, їх привозять та експлуатують кримінальні елементи. Найефективніше – слідкувати за грошима, як робить поліція. Завжди дивіться, куди йдуть гроші. Також треба переробляти культурні норми, загальноприйняте сприйняття проституції.

Коли я була міністеркою юстиції, я зосередилась на законодавстві. В Європі 50% торгівлі людьми відбувається усередині ЄС, ми не маємо права читати моралі іншим. В Ірландії, я можу чесно сказати, без роботи громадянського суспільства, без роботи хоробрих жінок, які почали говорити про те, що з ними відбувалось в проституції, якби вони не вийшли і не почали розповідати, якби не розпочали кампанію НУО, щоб розповісти всім проблему, якби не запросили парламентарів, якби не був створений спеціальний комітет, який зібрав дані і дав рекомендації міністрам – не було би нічого», – каже представниця Європарламенту.

З її слів, для цього три роки досліджувались та аналізувались дані, сама пані Френсіс пропонувала зміни до закону в боротьбу з сексуальною експлуатацією дітей. Було підняте питання про онлайн експлуатацію, про сексуальний грумінг – підготовку дітей до експлуатації. Вивчався попит на «послуги», попит на експлуатацію. «Нашою метою було зробити ціллю тих, хто купує послуги. Ми зробили ціллю конкретні правопорушення. Перше – конкретно купівля послуг. Друге – продаж сексуальних послуг особи, яку продали в рабство, це більш серйозне. До цього не було передбачене таке правопорушення. Коли обговорювали, було багато спротиву, бо важко зібрати докази. Так, важко, але за наркотики теж важко зібрати докази, але це ж не зупиняє. Цей підхід був підтверджений багатьма країнами», – зазначила Френсіс Фіцджеральд.

У 2016 році був опублікований звіт комісії з торгівлі людьми. Були проведені великі дослідження, які вивчали вплив проституції в цілому, в тому числі на чоловіків. Після прийнятого закону відсоток чоловіків, які користувались сексуальною експлуатацією, значно зменшився.

«Багато хто готовий це робити секретно, але якщо це буде публічним, багато хто не захоче, бо самі розуміють, що це форма експлуатації. Голова комісії зробила багато, цей бізнес треба зруйнувати, це кримінальна діяльність. Але треба не лише криміналізувати, але впровадити це в освіту. Це має бути законодавство, скасування погляду на жінок як на товар. Потрібна підтримка для жінок, у тому числі фінансова. Якщо ви хочете покінчити з продажом людей, треба, щоб законодавці уважно подивились, що у цьому контексті треба зробити. Методи можуть бути різні.

Супротив йшов навіть не від поліції, нам казали, що це дуже приватна справа, бо розташована за квартирами. Нам треба дивитись на обмін грошима. Ми спочатку не могли виявити, але потім виявили, що ці злочини пов’язані з іншими злочинами. Наприклад, з торгівлею наркотиками. Торгівля людьми та отримання доказів, підтримка особи, яку продали в рабство, дуже важливі. В нас є окремий відділ поліції, який розбирається з домашнім насильством, сексуальним насильством. Коли закон був прийнятий, судді почали краще розуміти проблему», – підсумувала Френсіс Фіцджеральд.

Організатори інформаційної кампанії «Що таке Модель рівності»:

«Центр – Розвиток демократії»

Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»

БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф»

МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»

CAP International

Національна рада жінок України

До участі у завершальній дискусії інформаційної кампанії «Що таке Модель рівності», присвяченій кращим законодавчим практикам боротьби з сексуальною експлуатацією, долучилась спеціальна уповноважена амбасадорка Швеції з протидії торгівлі людьми Анна Екстедт.

З її слів, із недавніх звітів випливає, що для протидії торгівлі людьми все ще робиться недостатньо. Швеція дуже сильно зосередилася на попиті сексуальній експлуатації, щоб запобігти торгівлі людьми, вбачаючи між цим нерозривний зв’язок. Але і сама проституція пов’язана з експлуатацією.

«Під час пандемії є свідчення – ситуація погіршилась. Через локдаун, через закриття шкіл, особливо сильно це вдарило по жінках, які є вразливіші, це посилило торгівлю людьми. Ми ще у 1999 внесли у законодавство цю модель. Також наш уряд протистоїть іншим формам насильства проти жінок, ми називаємо це шведською феміністичною міжнародною політикою. У нас є спеціальні посли, щоб міжнародна аудиторія не забувала про ці теми», – розповіла Анна Екстедт.

Швеція була першою країною, яка прямо заборонила купівлю сексу, але не продаж, і це дуже вплинуло на суспільство загалом. Покупці – це в основному чоловіки, експлуатовані – в основному жінки або діти, в тому числі хлопчики.

«Тим, що ми вдарили по попиту, ми урівняли баланс влади між чоловіками та жінками. Це зайняло десятки років роботи жіночих організацій та рухів. Ще кілька країн прийняли це законодавство. Швеція і Франція тісно співпрацюють, щоб не припустити сексуальну експлуатацію в себе та нагадувати про цю проблему іншим країнам. Це модель рівності, бо вона урівнює баланс влади. Зараз вулична проституція у Швеції значно зменшилась, впала торгівля людьми, бо тепер злочинцям набагато важче продати товар. Також у суспільстві зараз виникла дуже потужна підтримка цього законодавства. Але експлуатація йде і через інтернет, вони знаходять все нові способи», – каже пані Анна.

Важливою соціальною проблемою, згідно зі шведським досвідом, є виведення тих жінок, які вже втягнуті у проституцію. Вразливим групам населення треба надавати підтримку. Також треба щось робити з покупцями, які не припиняють таку поведінку, є програми терапії для людей, які не можуть припинити цим користуватись.

Зараз у Швеції є державна агенція, яка відслідковує ситуацію.

«Це не лише закон, це зміна норм суспільства. Ми бачимо потребу зміни поведінки молодих чоловіків, щоб пояснити їм, що це форма насильства. Є програми, в які можна записатись добровільно, щодо порушення тілесної недоторканності. Це питання згоди. Будь-хто, хто купує секс у проданої в рабство людини, може бути звинувачений у зґвалтуванні. Загальна сексуальна освіта також впливає на секс поведінку, у шведських школах впроваджена сексуальна освіта. Але торгівля людьми – це міжнародний бізнес, ми потребуємо протистояння разом. Звісно, тих, хто купує секс, не хвилює це. ми ще не знаємо, скільки триватиме поточна ситуація, але нам треба якось адаптуватися. Ми дуже багато працювали на низовому рівні, пояснювали проблема: прийнятий закон був тільки кульмінацією. Йому передувало просвітництво», – розповіла представниця Швеції.

Організатори інформаційної кампанії «Що таке Модель рівності»:

«Центр – Розвиток демократії»

Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»

БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф»

МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»

CAP International

Національна рада жінок України