ООН отмечает Международный день девочек

ООН 11 октября празднует Международный день девочек.

Главная цель этого дня — привлечь внимание к социальным проблемам, с которыми сталкиваются девочки во всем мире из-за своей гендерной принадлежности. Они не всегда могут получить полноценное образование и медицинское обслуживание, подвергаются насилию и дискриминации. В ряде стран нормальной практикой считается замужество в детском возрасте.

“В своем послании по случаю этого дня Генеральный секретарь ООН Пан Ги Мун напомнил, что среди недавно утвержденных целей в области устойчивого развития ключевую позицию по праву занимают цели, касающиеся обеспечения гендерного равенства и расширения прав и возможностей всех женщин и девочек”, — сообщает Служба новостей ООН.

Глава международной организации считает, что задача мирового сообщества состоит в том, чтобы приняться за работу по достижению этих целей и выполнить данные обещания до 2030 года, когда сегодняшние девочки достигнут зрелого возраста.

По словам Пан Ги Муна, в первую очередь необходимо оградить девочек от ранних браков и нежелательной беременности, защитить их от ВИЧ и калечащих операций на женских половых органах. Генсек считает, что очень важно дать девочкам возможность получения образования и навыков, необходимых для реализации их потенциала.

Международный день девочек был учрежден Генеральной Ассамблеей ООН в 2011 году.

Росбалт

Жінки, які воюють в добровольчих батальонах, поза законом — О. Білозерська

Олена Білозерська: “Я — бандит. Я вже півтора року член незаконного збройного формування. В мене буде проблеми не зі статусом учасника АТО, а з тим, щоб мене не посадили в тюрму”

За даними міністерства оборони, майже тисяча жінок-військовослужбовців та працівників ЗСУ взяли участь у проведенні АТО. Число жінок-добровольців невідоме і держава не гарантує їм жодних виплат.

Жінок-добровольців не можуть легалізувати, адже за законом жінка не може освоїти жодну з військових професій, розповіла експерт з гендерних питань Юлія Стребкова. Хоча дрібна моторика рук та інші особливості роблять дівчат більш придатними для низки військових справ.

Попри участь у боях, жінки все одно стикаються з нерозумінням та соціальною несправедливістю, переконана експерт.

Жінки, які воюють в АТО, є фактично злочинцями, адже влада не хоче давати їм статус учасника бойових дій, розповідає боєць добровольчого українського корпусу ПС Олена Білозерська. Бійці ставляться до жінок-військових з повагою і їм не створюють окремих умов. Якщо жінка за фізичними можливостями може йти у військо, держава не має їй перешкоджати, зазначила Білозерська.

На зв’язку Олена Білозерська — боєць добровольчого українського корпусу “Правий Сектор”.

Євгенія Гончарук: Чи є труднощі з оформленням посвідчення учасника бойових дій?

Олена Білозерська: Маю сказати, що майже всі ми, бійці ДУК, є не легалізованими. Це не залежить від статі. Я не думаю, що отримаю колись статус учасника бойових дій, хоча я на фронті з квітня 2014 року.

Евгенія Гончарук: А щодо ставлення чоловіків, чи були такі, хто говорив, що жінкам на фронті не місце?

Олена Білозерська: Таке можна почути доволі часто. Частіше не в жорсткій формі, а в жартівливій. Я не бачу серйозної дискримінації. Якщо жінка не поступається чоловікам і має пробивний характер, то вона може бути не лише медиком, а й сапером. Звісно, на дуже небезпечні завдання намагаються не брати дівчат.

Едвард Лозовий: До війни у вас було своє середовище спілкування, подруги. Як вони поставилися до вашого вибору? Чи розуміють вони вас по жіночому?

Олена Білозерська: Думаю, що розуміють. Деякі хотіли б теж воювати, але не можуть через маленьких дітей.

Євгенія Гончарук: Чи здатна українська армія стати схожою на ізраїльську? Там фактично третина жінок. Чи можемо ми вирости до такої кількості жінок?

Олена Білозерська: Ізраїль — специфічна країна, там невелике населення, і вони у ворожому оточенні. В цій країні є необхідність того, щоб жінки проходити строкову службу. У нас не повинно бути дискримінації, але й не повинно бути обов’язкової військової служби для жінок і агітації та соціальної реклами. Це може негативно вплинути на генофонд, сім’ю та на міцність держави і нації. Жінка — це берегиня, мати від природи, але якщо вона відчуває в собі здібності до певних військових сфер, то такій жінці треба дозволити служити на рівні з чоловіками.

Едвард Лозовий: Якщо бойові дії припиняться остаточно, як ви бачите себе? Ви повернетеся до звичайного життя?

Олена Білозерська: 100% повернуся до цивільного життя. До бойових дій я була журналістом. Скоріш за все, повернуся до мирної професії, до громадсько-політичної діяльності. Я — бандит. Я вже півтора року член незаконного збройного формування. В мене буде проблеми не зі статусом учасника АТО, а з тим, щоб мене не посадили в тюрму.

На зв’язку Юлія Стребкова — експерт з гендерних питань, кандидат філософських наук.

Юлія Стребкова: Якщо говорити про жінок у збройних конфліктах і в періоди нестабільності, то ця категорія жінок включає в себе репортерів, художників, філософів. Коли розпочинаються боцові дії, то наш статус змінюється. Частина жінок стає переселенцями, біженцями, жертвами війни, а хтось іде захищати державу на фронт. Понад 1000 жінок пішли у зону збройного конфлікта.

Євгения Гончарук: Яке становище жінки можливе в професіях, де необхідно демонструвати фізичну силу?

Юлія Стребкова: В подіях, що передували даним подіям, лежала соціальна несправедливість, неможливість реалізувати себе як громадянина. Зараз, коли жінки з батальйонів були легалізовані під МВС, то знову стикнулися з соціальною несправедливістю. Існує затверджений список, майже з семиста спеціальностей, за якими жінок неможна взяти до війська, хоча фактично вони виконували цю роботу. Підготовчі центрі, що готували бійців, зіткнулися з тим, що підготовка жінок може бути в декілька разів вища, ніж у чоловіків.

Едвард Лозовий: Для чоловіків війна — це чудова можливість реалізуватися для тих, хто не зміг зробити цього в цивільному житті. А що спонукає жінок, якась нереалізованність?

Юлія Стребкова: Не зовсім. По-перше, гендерна стратифікація суспільства. У нас не лише рівні права, у нас рівні можливості. Для жінок ці можливості обмежені в кар’єрній сфері, в нетипових спеціальностях. Список таких професій досі є. Ця неможливість пробитися спонукає захищатися іншим способом, ніж через виборчу демократію. Жінки бачать ці обмеження і тиск та йдуть на фронт.

По-друге, незалежно від статусу та статі громадянин хоче і може захищати свою Батьківщину. Для багатьох військових спеціальностей необхідна дрібна моторика рук, багато жінок були санітарами, проте вони не можуть буди водіями, призначеними на моторизовану колону, не можуть бути стрільцями чи снайперами. Разом з тим чоловіки, яких призивають за законом, можуть не мати потрібної фізичної підготовки. Така ситуація породжує соціальну несправедливість. Учасниці бойових дій повертаються сюди i не можуть отримати посвідчення, адже за законом їх роботу неможна легалізувати.

Євгенія Гончарук: Чи не замало тисячі жінок на фронті? Наших жінок все одно виховують у патріархальному світі?

Юлія Стребкова: Таке має місце. Коли жінка потрапляє в батальйон до неї турботливе ставлення, це не жорсткий патріархат. Стикаються з таким і в цивільному житті. Не всі біженці, що пройшли добровольчі батальйони, легалізовані, тому жінок на фронті набагато більше ніж тисяча. Наше суспільство на шляху змін. Я маю надію, що людина матиме змогу реалізуватися згідно зі своїми здібностями, а не за тим, чого від неї вимагає суспільство.

Джерело: Громадське радіо

Фонд народонаселення ООН спільно з Міністерством соціальної політики України розпочинають кампанію «Щастя у 4 руки»

Фонд народонаселення ООН в Україні спільно з Міністерством соціальної політики України офіційно представили інформаційну кампанію «Щастя у 4 руки» та оголосили про її запуск.

Інформаційна кампанія «Щастя у 4 руки» розроблена Фондом народонаселення ООН спільно з Міністерством соціальної політики України має на меті підірвати усталені в українському суспільстві стереотипи щодо традиційного розподілу сімейних обов’язків та пропагувати спільне виконання домашніх справ та піклування про дітей. Кампанія також підкреслює важливість участі татусів у догляді за маленькою дитиною.

Звертаючись з привітальним словом, пан Сергій Устименко, заступник Міністра соціальної політики України, подякував журналістам за увагу до проблеми гендерних стереотипів та наголосив: «що роль медіа в боротьбі з гендерними стереотипами є надзвичайно важливою, адже такі стереотипи є широко розповсюдженими та глибоко вкоріненими у свідомості людей. В українському суспільстві спочатку самим жінкам треба довести, що вони мають боротися за свої права, що існують для цього механізми. Угода про асоціацію з ЄС навіть містить окремий розділ, що стосується недискримінації, забезпечення рівності жінок і чоловіків».

Попри те, що роль жінок в різних сферах суспільного життя зростає в усьому світі, зокрема і в Україні (так, за результатами останніх парламентських виборів, 11% від загальної кількості мандатів у Верховній Раді належить жінкам, що є найвищим показником за час незалежності України), однак їх представництво як в Парламенті, так і на керівних посадах в інших сферах залишається досить низьким порівняно із світовим показником. В повсякденному житті жінки найчастіше стають жертвами насильства. Згідно опитування, проведеного Фондом народонаселення ООН у 2014 році, 19% жінок у віці 15-49 років хоча б раз у житті потерпали від фізичного насильства, а 8% – від сексуального насильства.

Коментуючи ці дані пані Нузхат Есан, Представниця Фонду народонаселення ООН в Україні, зазначила, що «ці цифри є абсолютно неприпустимими, а причиною цих проблем є гендерні стереотипи, що є глибоко закоріненими у свідомості суспільства. Ми хочемо показати людям, що у них є вибір, адже це фундаментальне право кожної особи. Тому жінки, як і чоловіки не зобов’язані вживатись лише з тими соціальними ролями, що вважаються правильними у суспільстві, а самі можуть обирати свій шлях. Пані Есан наголосила, що саме з необхідності боротьби з гендерними стереотипами виникла ідея цієї інформаційної кампанії, адже «виконання сімейних обов’язків разом чоловіком та дружиною є більш приємним та комфортним способом ведення домашніх справ, який до того ж, дає можливість жінці знайти час для реалізації себе в інших сферах».

Експерт з гендерних питань Михайло Корюкалов підкреслив проблему нерівномірного розподілу домашніх обов’язків у сім’ї як одного з аспектів гендерної нерівності. «Жінки витрачають набагато більше часу на виконання сімейних справ, ніж чоловіки, що відповідно обмежує їх можливості до професійного розвитку. Опитування показують, що серед людей, які витрачають більше 30 годин на тиждень на домашні справи, жінок втричі більше, ніж чоловіків».

Під час прес-конференції до уваги громадськості було представлено веб-сайт проекту zags.org.ua, зовнішню рекламу та відео-ролики, які є основними інформаційними складовими кампанії. Кампанія «Щастя у 4 руки» також включатиме ряд інших заходів, як-то презентації у телепередачах, інтерв’ю для журналів, заходи із пресою для привернення уваги громадськості до теми сімейного щастя.

У рамках кампанії планується розповсюджувати в українському суспільстві протягом 2015 року, особливо серед молоді, ідею про корисність та приємність рівного розподілу домашніх обов’язків і виховання дітей та закріпити її як оптимальну модель поведінки у сім’ї.

Упродовж цього періоду планується привернути увагу до проблематики нерівномірного розподілу обов’язків у сім’ї, акцентувати на виконанні жінкою чималого обсягу неоплачуваної роботи та запропонувати жінкам і чоловікам нові моделі поведінки у родині, зокрема закликати чоловіків використовувати свою відпустку для догляду за дитиною.

Джерело: Фонд народонаселення ООН в Україні

Участь жінок у миротворчих діях – вирішальна, – експертки

У Києві відбувся семінар перспективних досліджень НАТО, метою якого було обговорити роль жінок і гендерної політики у врегулюванні збройного конфлікту в Україні.

Попри значний внесок жінок у миротворчі процеси, в українській армії жінки стикаються з упередженнями щодо статі, бюрократичними перешкодами, як-от неможливістю офіційно займати певні посади (бути снайперкою), а також з гендерно зумовленим насиллям та сексуальними домаганнями.

Результатом семінару має стати впровадження Резолюції Ради Безпеки ООН №1325 “Жінки. Мир. Безпека” на національному та місцевих рівнях.

Про це в ефірі UKRLIFE.TV дискутували Лілія Гонюкова, з Центру “Розвиток демократії” та Ніколетта Піроцці, старший науковий співробітник з Інституту міжнародних справ у Римі.

Джерело: UKRLIFE.TV

Фото:

Як кропивничани вчилися у європейців децентралізації

Минулого тижня делегація із Кропивницького відвідала Нідерланди у рамках міжнародного проекту за підтримки програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів. Реалізація програми стала можлива завдяки громадській організації Центр – «Розвиток демократії» (м.Київ).

Фото:

Візит був присвячений вивченню досвіду децентралізації, яка вже давно запроваджена в королівстві. Європейці справді зацікавлені в розбудові України. Нині вони радо підтримують соціальні проекти, які спрямовані підвищити рівень життя в нашій державі.

Детальніше знайомство з роботою їхньої соціальної сфери дає зрозуміти – уся система державного управління спрямована на піклування про людину. Особливо вразила фраза держслужбовця: «Інколи люди не підозрюють, що їм потрібна допомога. Тому держава повинна сама про це подбати!». А ще здивувало, що найбільша проблема пенсіонерів у Голландії – мобільність. Тобто не те, як вижити на пенсію, оплатити комунальні платежі й придбати ліки, щоб іще залишилося на хліб, а всього лише можливість чи неможливість швидко дістатися до місця призначення.

Фото: міська рада Гааги

Будь-які реформи країні розпочинаються з питання – «А як іще можна покращити життя кожного громадянина?». А нині взагалі фокус зосередився не тільки на окремому індивіді, а й на його сім’ї. Завдання держави – покращити умови життя, зробити усе для того, щоб надати максимум послуг, які задовольнили б усі ключові потреби. Бо тільки в такій сім’ї буде максимально позитивний клімат, і тільки така сім’я виховає успішних і щасливих громадян.

Фото: будинок уряду

Тому закономірно, що люди, які, створили умови для високого рівня життя в своїй країні, хочуть поділитися досвідом і допомогти іншим. Подібні програми голландці втілюють не тільки в Україні. Вони працюють і з іншими східноєвропейськими державами.

Основною навчальною локацією кропивничан став інститут громадського адміністрування – Dutch Institute for Public Administration (PBLQ) у Гаазі. Тренери під керівництвом куратора проекту Marc van den Muijzenberg треба додати інших ознайомили делегатів з особливостями соціальної, податкової та освітньої галузей під час децентралізації. .

Досвід європейців дійсно повчальний.

Ще у 70-х роках минулого століття країна розпочала децентралізацію. Нині має 12 провінцій, у яких діють 390 муніципалітетів (проти 460 раніше). Децентралізація з самого початку мала великий спротив суспільства, бо зміни відбувалися надто швидко. Чи не через те саме нині проходить Україна?

Муніципалітети працюють незалежно від центрального уряду, однак, якщо вони два роки мають дефіцит бюджету, то ними вже зацікавляться й будуть серйозно перевіряти спеціальні органи.

Освіта повністю фінансується державою. Школи переважно державні, однак якщо батьки мають можливість – то за рахунок власних фондів можуть створити приватний навчальний заклад.

Цікавим є також зворотній досвід – коли децентралізовані колись галузі повертаються до централізованого управління. Наприклад, поліція тепер уже підпорядковується тільки центру. Багаторічний досвід показав, що децентралізація в цій галузі лише роззосереджує, а така особлива сфера потребує єдності у рішеннях і діях. І навіть про цей свій досвід голландці не бояться говорити, навпаки – попереджають про можливі помилки.

Ще однією схожою з нашими проблемою – є оптимізація шкіл. У них і досі є школи, які закривають чи будуть закривати. І вся система працює таким чином, що школу будуть з розрахунку на те, аби в разі її закриття в майбутньому будівлю можна було використовувати з іншою метою.

У Leiden University Graduate School of Teaching (ICLON) кропивницькі делегати отримали управлінський досвід адаптації біженців, який стане особливо актуальним в роботі з внутрішніми переселенцями.

Кожен і кожна біженціець в Голландії має багато привілеїв. Він/вона отримує соціальні виплати, для нього/неї розробляють програму адаптації. За кожною людиною закріплений ментор, який допомагає адаптуватися. Програма адаптації передбачає вивчення мови, пошук житла й роботи. Якщо людині до 30 років, то її ще й орієнтують на здобуття освіти. Усі біженці мають перевагу перед місцевими щодо отримання житла. У густозаселених містах, де є проблеми з вільними житловими приміщеннями, для них навіть його спеціально будували. Програма адаптації розрахована переважно на 24 тижні. За цей час біженець він/вона має знайти роботу. Питання – а що буде, якщо він/вона пройде пройдуть програму але не захочуть працювати – викликало в голландців шок, вони взагалі не розуміли, як таке може бути. Такі прецеденти не зафіксовані.

У формації соціальної підтримки «Vеteranen instituut» (Інститут ветеранів) кропивничани ознайомилися з особливостями роботи держави з ветеранами, які були учасниками миротворчих місій.

Фото:

Інститут має представників у кожному муніципалітеті. Їхня робота спрямована на максимальну допомогу ветеранам.

Фото:

Найперше – ведеться постійна робота з популяризації та інформування суспільства про необхідність і благородство їхньої місії. Наприклад, існує соціальна програма «Ветеран в класі», коли учні проводять постійні зустрічі із солдатами. Кожен ветеран має соціальну картку, яка передбачає знижки на деякі послуги й товари. До речі, часто власники магазинів звертаються в організацію і пропонують долучити їхній магазин до соціальної програми, тобто суспільство готове самостійно надавати знижки таким людям. Це при тому, що країна не воює, і на її території воєн нема.

І, звісно ж, ветерани завжди можуть отримати кваліфіковану психологічну й медичну допомогу. За результатами опитування тільки 5% ветеранів незадоволені тим, як ставляться до них в країні, а 95% – почуваються абсолютно захищеними.

У Quality Assurance Institute of Municipalities ознайомилися із системою оподаткування в Голландії. З кожного євро – в країні платять 70% податку. І найцікавіше – уся державна політика спрямована на те, аби переконати людей робити це з радістю. А як можна переконати? Звісно – тальки на практиці демонструючи, куди йдуть ці гроші – на ідеальні дороги, наприклад, на чистоту вулиць, на різні соціальні та освітні програми.

Фото: хол в асоціації муніципалітетів
Фото: хол в асоціації муніципалітетів

Багато емоцій також викликало спілкування з особливим працівником асоціації – прекрасною українкою Юлею, яка вже сім років проживає в Голландії.

Фото: неочікувана зустріч в муніципалітеті з українкою – Юлею Солдатюк

Загалом поїздка була насичена й пізнавальна. Здобутий досвід стане в нагоді під час реалізації соціальних проектів у рамках децентралізації в Україні і Кіровоградській області зокрема.

Круглий стіл “Створення обласного плану дій на виконання національного плану дій Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека”

14 грудня 2016 року проводитиметься круглий стіл за темою “Створення обласного плану дій на виконання національного плану дій Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2020 року згідно Розпорядження КМУ від 24 лютого 2016 р. № 113-р” для виконавчої гілки влади та жіночих організацій з метою створення обласного плану дій на виконання національного плану дій Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2020 року. Всі заплановані заходи проводитимуться у межах міжнародної кампанії “16 днів проти гендерного насильства”, що проводиться в Україні кожного року.

Круглий стіл “Розвиток соціальних послуг в умовах децентралізації”

13 грудня 2016 року спільно з Міністерством соціальної політики України проводитиметься круглий стіл “Розвиток соціальних послуг в умовах децентралізації враховуючи міжнародний досвід” . Захід відбудеться у межах проекту “Вирішення питань місцевих громад для тих, хто приймає рішення у процесі децентралізації у Кіровоградській області” за підтримки програми МАТРА Посольства Королівства Нідерланди в Україні

Тренінг “Впровадження гендерної політики та захисту прав жінок у період військових конфліктів”

9 грудня 2016 року проводитиметься тренінг за темою “Впровадження гендерної політики та захисту прав жінок у період військових конфліктів” для виконавчої гілки влади та жіночих організацій з метою створення обласного плану дій на виконання національного плану дій Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2020 року згідно Розпорядження КМУ від 24 лютого 2016 р. № 113-р”. Всі заплановані заходи проводитимуться у межах міжнародної кампанії “16 днів проти гендерного насильства”, що проводиться в Україні кожного року.

Круглий стіл “Представлення аналізу децентралізаційних процесів у Кіровоградській області”

8 грудня 2016 року відбудеться круглий стіл “Представлення аналізу децентралізаційних процесів у Кіровоградській області, міжнародний досвід та рекомендації для подальших кроків у розвитку області” перед відзначенням міжнародного дня прав людини. Під час круглого столу представлятиметься:

  • Короткий аналітичний звіт, що проведено Голандськими та українським експертами у межах проекту “Вирішення питань місцевих громад для тих, хто приймає рішення у процесі децентралізації у Кіровоградській області” за підтримки програми МАТРА Посольства Королівства Нідерланди в Україні.
  • Звіт представників Кіровоградської області, які перебували з навчальним візитом у Нідерландах.
  • Та проводитиметься обговорення подальших кроків у покращенні децентралізаційних процесів в області.

Семінар “Проектні методи роботи в умовах децентралізації”

3-4 грудня 2016 року ГО “Розвиток демократії” проводить навчальний семінар “Проектні методи роботи в умовах децентралізації” в продовжені проекту “Вирішення питань місцевих громад для тих, хто приймає рішення у процесі децентралізації у Кіровоградській області” за підтримки програми МАТРА Посольства Королівства Нідерланди в Україні.

Під час семінару учасники отримають знання з:

  • розробки та підготовки проектних заявок,
  • короткотермінових та довготривалих результатів,
  • моніторингу та оцінки.

До участі у семінарі запрошуються представники районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, об’єднаних громад та лідери громадських організацій.