18 квітня 2025 року відбулась експертна онлайн-дискусія на тему «Сучасні виклики у вирішенні проблеми сексуальної експлуатації в Інтернеті». Це другий захід із серії дискусій, організованих ГО “Центр – Розвиток демократії» за ініціативи Міністерства соціальної політики України, у співпраці з Громадською радою при міжфракційному об’єднанні «Рівні можливості» Верховної Ради України, Національним агентством України з питань державної служби, Вищою школою державного управління та за підтримки Структури «ООН Жінки в Україні». English
Захід відкрили:
• Марія Дмитрієва, директорка програм ГО «Центр – Розвиток демократії»;
• Представник Міністерства соціальної політики України;
• Представник Вищої школи державного управління;
• Олександра Новікова, Європейська мережа жінок-мігранток (ENoMW).
Були запрошені експерти та експертки:
• Тарана Багірова, асистентка програм, ОБСЄ — «Ризики та реагування на торгівлю людьми з метою сексуальної експлуатації в Інтернеті»;
• Таїна Б’єн-Еме, виконавча директорка, Коаліція проти торгівлі жінками (CATW), США;
• Василь Філоненко, громадська організація «Стоп секстинг», Україна;
• Люба Фейн, «Голоси жертв секс-торгівлі в Ізраїлі», Ізраїль;
• Тетяна Котляренко, незалежна консультантка з питань прав людини, Швейцарія.
Теми обговорення є частиною міжнародних зобов’язань України, зокрема, Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW), Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», та є важливими в контексті адаптації українського законодавства до норм Європейського Союзу та зобов’язань перед іншими міжнародними структурами. Ці теми стають ще більш актуальними в умовах повномасштабної війни, зростання вразливості жінок та зростання гендерно зумовленого насильства.
На початку повномасштабного російського вторгнення до України біженки до країн Європи та їхні діти стали цілями тих, хто створює кримінальний сексуальний контент, в тому числі з неповнолітніми. Це засвідчила незалежна консультантка з прав людини, експертка з питань гендерного насильства та торгівлі людьми Тетяна Котляренко (Швейцарія). З її слів, при розгляді цієї проблеми особливо треба зауважити на становищі українських мігранток.
«Хотіла би повернутися на початок повномасштабного російського вторгнення, коли як дорадниця з прав жінок та дітей опитувала тих, хто виїхав з України. Ці жінки і діти були цілями тих, хто мав намір створювати сексуальний контент, у тому числі з неповнолітніми, незаконного характеру. Вразливі українки та їхні діти стали ціллю сексуальної онлайн-експлуатації, попит саме на онлайн є дуже великим, адже порнографія, яка виробляється, це теж експлуатація. Вже те, що ці люди є біженцями, вже це робить їх набагато вразливішими. Ми проводили тренінги для тих, хто працює з біженцями від війни в України, то навіть на тренінгу до них чіплялися з такими пропозиціями», – засвідчила пані Тетяна.
З її слів, необхідно говорити про природу онлайн-експлуатації, бо нині діючі закони зосереджені на традиційному уявленні про експлуатацію та торгівлю людьми, хоча зараз багато вербування йде саме онлайн.
«Злочинці контактують онлайн, навіть сутенерів не потрібно, людей використовують через інтернет. Багато технічних способів. Ще важливо говорити про зміни, які йдуть через технологію. Зараз багато говорять про штучний інтелект. Його можна використовувати і для хороших цілей, але торгівці людьми розширюють свою діяльність з його допомогою. Вони швидко знаходять вразливих жінок, дітей, використовують для грумінгу, це як «технічний сутенер». Еволюція технологій розширює експлуатацію жінок і дітей, навіть дітей, які зараз є в Україні, бо до них можна звертатися через Інтернет», – пояснює експертка.
Показово, що зараз говорять про захист дітей з України, але в тих же країнах вони злочинно використовують дітей з України. Біля 300 дітей забрали з таких ситуацій, їх затягнули до секс-експлуатації через інтернет. Ще є розуміння різних моделей того, в чому ефективність запобігання. Нормалізація онлайн спілкування, каже Тетяна Котляренко, – це модель рівності, або шведська модель. Вона може захистити жінок і дітей, якщо вона застосовується, то всі вразливі люди, яких залучають до сексуальної діяльності, мають отримати захист, а ті хто їх використовує, мають бути покарані. Сьогодні же будь-яка жінка в Україні і дитина є вразливими, а порнографія є величезною провідною силою, яка тягне весь цей потяг секс-експлуатації.
Олександра Новікова, котра очолює Європейську мережу жінок-мігранток (ENoMW), підтвердила, що саме жінки-мігрантки є найбільш вразливою групою за кордоном через брак коштів, часто через борги, мовні та культурні бар’єри. Жінки бояться звертатися до поліції, щоб не втратити якісь свої права, не бути депортованими. Жінка є жертвою погроз, маніпуляцій, які втягують її у сексуальну експлуатацію. Зі слів Олександри Новікової, коли жінка їде до іншої країни, на неї одразу йде онлайн атака звідти, де вона реєструвала свою адресу. Пропонують «роботу моделі» або вислати фото. Щоб уникнути цього, треба знати, де і як шукати допомогу, також необхідно розробляти політики проти насильства.
Асистентка програм ОБСЄ Тарана Багірова констатувала, що технології є двостороннім явищем: з одного боку, вони корисні для освітніх цілей, з другого, вони стали провідником онлайн сексуальної експлуатації. Масштаби жахливі: за дослідженнями, основна частина інтернет технологій є підтримкою кримінальних структур. Технології використовуються на всіх етапах, від вербування до контролю за жертвами. Контроль за жертвами, серед яких значна частина – неповнолітні дівчата, може бути у різних формах. Це, наприклад, погроза виставити їхній контент на загал. Фізично жертва при цьому вільна, але її шантажують. Є випадки, коли гвалтівники знімають жертву на відео і погрожують додатково якось зашкодити її родичам.
Також з початку повномасштабного російського вторгнення в Україні значно зросли ризики залучення жертв до сексуальної експлуатації онлайн та оффлайн, ознакою злочинності є замасковані оголошення про «роботу». У 2023 році в Великобританії прийняли закон, згідно з яким різні онлайн платформи несуть пряму відповідальність за контент, який на них розміщують.
Виконавча директорка Коаліції проти торгівлі жінками CATW (США) Таїна Б’єн-Еме уточнила, що термінологія “секс-робота” тощо була винайдена, щоб нормалізувати проституцію та торгівлю жінками. Згідно з Палермським протоколом, проституція є торгівлею людьми, не можна дати згоду на власну експлуатацію, і наявність згоди не робить злочин законною дією. Всі ці міжнародні документи зобов’язують Україну протидіяти сексуальній експлуатації жінок та дівчат. В червні 2024 року на рівні ООН вперше прозвучало, що проституція та порнографія є порушенням прав людини. Порнографія – це фільмування проституції, перетворення людей на товар онлайн-сутенерами: платформа Onlyfans заробила за рік 6,6 мільярдів доларів США. Провайдери допомагали торгівцям людьми краще поширювати свою рекламу, закони були прописані так, що вони не несли відповідальності за контент.
Люба Фейн, котра представляла на заході організацію «Голоси жертв секс-торгівлі в Ізраїлі», також зауважила, що індустрія сексуальної експлуатації стрімко адаптується до цифрової доби. Закони не встигають за реальністю, сутенери вже запускають онлайн додатки. З її слів, раніше між Ізраїлем та колишніми країнами СРСР була створена мережа торгівлі людьми та проституції. У жертв та сутенерів було спільне знання мови, культури, це викликало довіру, але в самій країні жінки опинялися беззахисними, оскільки сутенери мали громадянство і знали країну, а вони ні. Запроваджений закон проти торгівлі людьми це все обмежив, але з 2022 року все знову почало розбудовуватися.
За останні роки в Ізраїлі виявили три мережі торгівлі жінками, де експлуатували українок, котрі тікали від війни за кордон. Ця індустрія маскується, але її сутністю лишається насильство і контроль. Це частини єдиної системи, котра руйнує життя ізраїльтянок та іноземок. Все позитивне маскування є брехливим. Онлайн акаунти жертв сексуальної експлуатації ведуть сутенери, про це є чимало свідчень. В місяць проституйовані жінки можуть отримувати до 150 доларів США, розхвалені надприбутки належать сутенерам. Telegram це окремий даркнет, там маса груп, де просувають проституцію. Наслідки проституції – жахливі довготривалі травми. Згідно з опитуванням 854 осіб у 9 країнах, 27% з них мали психіатричну госпіталізацію, 37% мали спроби суїциду, розлади харчування, також лікували інфекції. 71% опитаних пережили у проституції насильство, 63% були зґвалтовані, 68% мали ПТСР. В інтернеті проституція стає ще жахливішою, оскільки її фіксують на відео і постійно повторюють далі. В Ізраїлі вже прийняті спеціалізовані закони проти цього, але вони слабко працюють. В Україні, зі слів Люби Фейн, порнографію хочуть замаскувати під відновлення країни. Дохід задіяних жінок від цього малий, і невідомо, скільки буде витрачено на їхню реабілітацію. «Секс індустрія не є якоюсь сукупністю жінок, які нібито хочуть багато сексу. Ніяка економіка так не працює, пропозицію завжди створює попит. Все організує той, хто отримує прибуток. Українські феміністки є неймовірними, навіть переживаючи війну, вони борються з цим у цей важкий час», – подякувала за участь в онлайн зустрічі Люба Фейн.
Представник української громадської організації «Стоп секстінг» Василь Філоненко розповів, що нині в школі семикласники знають, як купити через Telegram наркотик, тим більше мають доступ до порноконтенту і самі можуть легко стати жертвою онлайн торгівлі людьми. Порноконтент є нормалізацією насильства, він згубно впливає на дитячий мозок. Створення, поширення порноконтенту є кримінальною відповідальністю, чого не розуміють люди, які не вбачають криміналу в поширенні власних фото та відео. Так само насильство над дитиною часто починається з онлайн контакту.
Гендерна експертка Марія Дмитрієва уточнила, що за 11 років від початку російського вторгнення в Україну на сході та в Криму в даркнеті зросла кількість злочинного відео з дітьми на окупованих українських територіях. До 1/3 відео зі зґвалтуваннями дітей знімались саме там.
Заходи ГО «Центр – Розвиток демократії» проводяться в рамках підготовки до розробки нової Державної цільової соціальної програми боротьби з торгівлею людьми на період до 2025 року. Почути голоси експертів з різних країн є критично важливим для якісного оновлення української політики та врахування як нових викликів, так і нововведень у міжнародному праві та нормах у відповідь на ці проблеми.