Сурогатне материнство в усіх його формах – це сукупність насильства та порушень прав людини, тому воно не може мати правового регулювання.
З метою недопущення стратегічних і операційних провалів, негативних незворотних наслідків для держави у сфері формування і реалізації політики щодо репродуктивного здоров’я, дотримання прав дітей і жінок, розвитку нації просимо Вас переглянути позицію пов’язану із поданням законопроєкту «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій» (№13683 від 22.08.2025). Такожінформуємо про реєстрацію у Верховній Раді України законопроєкту «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій» (№13683-1 від 04.09.2025, що поданий народним депутатом Дануцою О., далі разом – законопроєкти).
Інформуємо, що законопроєкти суперечать низці норм міжнародного та українського законодавства, а також зобов’язанням перед Європейським Союзом, а саме:
1. Позбавлення материнства жінки, яка народила дитину — грубе порушення прав людини.
У міжнародному праві, а також у правових системах більшості держав, материнство встановлюється за фактом народження, навіть у випадках екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) з донорськими яйцеклітинами.
«У всіх країнах світу материнство юридично визначається через факт пологів — жінка, яка народила дитину, є її матір’ю. Це стосується навіть випадків, коли використано донорську яйцеклітину або ембріон.» (ICAMS, 2024)
Передача дитини іншій особі за контрактом прямо порушує:
– ст. 50 Конституції України ,
– ст. 7 Конвенції ООН про права дитини
– ст. 5, 11, 16 Конвенції CEDAW .
2. Сурогатне материнство порушує права дитини
Сурогатне материнство — це програмоване розлучення дитини з матір’ю. Така передача за винагороду чи контрактом має ознаки торгівлі дітьми, що прямо заборонено міжнародним правом.
«Контракт, у якому передача дитини є умовою оплати, є формою продажу дітей, оскільки дитина не може розглядатися як товар.» UNICEF, 2022
Це порушує:
– ст. 7–8 Конвенції ООН про права дитини ,
– Факультативний протокол до КПД про продаж дітей
Також законопроєктами не забезпечено інтереси дитини, в тому числі з урахуванням позиції ЄСПЛ, наприклад, у справі Mennesson v. France. Адже у кожному випадку, що стосується становища дитини, її вищий інтерес має бути пріоритетом.
3. Порушення прав жінок — експлуатація, примус і дискримінація
Сурогатне материнство використовує вразливе становище жінок і призводить до:
– серйозних ускладнень для здоров’я (у сурогатних матерів ризик тяжких ускладнень в чотири рази вищий, ніж у жінок, які виношують неасистовану вагітність Annals of Internal Medicine, 2024 ,
– юридичного виключення жінки з материнства , навіть якщо вона виносила і народила дитину,
– відсутності відпустки після пологів, лікарняних та інших, передбачених законодавством пільг та можливостей.
«Сурогатне материнство є формою експлуатації жінок, що часто супроводжується порушеннями прав людини та гендерно зумовленим насильством.» (Спеціальна доповідачка ООН Рім Альсалем, 2023 )
Законопроєктами не взято до уваги:
Резолюцію ПАРЄ 2331 (2020) щодо експлуатації у сфері сурогатного материнства, яка наголошує на необхідності запобігання використанню сурогатного материнства як форми експлуатації жінок.
Конвенцію Ов’єдо (Конвенція про права людини та біомедицину, 1997), яка містить норми щодо захисту людської гідності у сфері біомедичних технологій.
Заключні зауваження Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок до дев’ятої періодичної доповіді України (2022), що містять рекомендації щодо захисту жінок від експлуатації у сфері репродуктивних технологій.
Застереження доповіді Рім Альсалем, Спеціальної доповідачки ООН з питань насильства щодо жінок та дівчат, його причин та наслідків , «Сурогатне материнство та насильство щодо жінок» (2025), яка проаналізувала сурогатне материнство як форму насильства та експлуатації щодо жінок.
Касабланську декларацію (2023) — закликає до повної заборони сурогатного материнства як форми експлуатації жінок.
Позицію Спеціальної доповідачки ООН з питань продажу та сексуальної експлуатації дітей Мами Фатіми Сінґатех (Гамбія), яка підкреслила, що «комерційне сурогатне материнство зазвичай є продажем дітей» за міжнародним правом про права людини .
Матеріали ЮНІСЕФ (UNICEF), зокрема документу «Ключові міркування: права дітей та сурогатне материнство» (2022) , де наголошено, що «контракт, у якому передача дитини є умовою оплати, є формою продажу дітей», хоча дитина не може розглядатися як товар.
Позицію Ради Європи (ПАРЄ): 2016 року Парламентська асамблея розглядала проєкт резолюції щодо заборони сурогатного материнства, проте він не був ухвалений. Водночас експертні та правозахисні організації у своїх поданнях наголошували, що практика сурогатного материнства «пов’язана з ризиками продажу дітей та експлуатації жінок».
На наш погляд, обидва законопроєкти суперечать зобов’язанням перед Європейським Союзом, а саме пункту 3 підрозділу е) розділу 4.3. Дорожньої карти з питань верховенства права і прямо конфліктують із позицією міжнародного співтовариства, зокрема п.6. Директиви 2024/1712 про внесення змін до Директиви 2011/36/ЄС про запобігання торгівлі людьми та боротьбу з нею та захист її жертв, якою використання сурогатного материнства/експлуатація сурогатного материнства є формою торгівлі людьми. Тому, на наш погляд, провокативними є дії України, яка замість впроваджувати нові правила ЄС у своє національне законодавство готується прийняти зовсім протилежні норми, що порушують права жінок та дітей.
Документи, що підсилюють позицію для заборони сурогатного материнства (виношування):
Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо продажу дітей, дитячої проституції та порнографії (2000) вимагає від держав-учасниць заборонити продаж дітей, дитячу проституцію та дитячу порнографію.
Резолюції Ради Безпеки ООН щодо сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (1820, 1888, 1960, 2106, 2242 тощо) закріплюють підхід до профілактики, відповідальності та моніторингу СНПК і визначають сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом:
«зґвалтування, сексуальне рабство, примусову проституцію, примусову вагітність, примусовий аборт, примусову стерилізацію, примусовий шлюб та будь-які інші форми сексуального насильства подібної тяжкості, вчинені проти жінок, чоловіків, дівчат чи хлопців, які прямо чи опосередковано пов’язані з конфліктом… Цей термін також охоплює торгівлю людьми з метою сексуального насильства та/або експлуатації, коли вона здійснюється в умовах конфлікту».
Згадувані у пояснювальній записці МОЗ України міжнародні нормативно-правові акти (Декларація про використання науково технічного прогресу в інтересах миру і на благо людства (1975 р.), Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW, 1979), Регламент (ЄС) 2024/1938 про стандарти якості та безпеки речовин людського походження, призначених для застосування людиною тощо) прямо не згадують сурогатне материнство і, відповідно, вони ані не підтримують, ані не засуджують цю практику.
Репродуктивні функції жінок оцінюють у грошовому еквіваленті, перетворюючи тіло на товар. Хартія ЄС про основоположні права (ст. 3): забороняє перетворення людського тіла на джерело прибутку. Загальний коментар № 28 Комітету з прав людини: засуджує зведення жінок до підлеглої ролі.
Звертаємо увагу, що законопроекти не відповідають вимогам, що ставляться до даного виду документів, не кореспондуються з іншими законами.
У законопроєктах йдеться про «забезпечення реалізації права чоловіків та жінок в Україні на продовження роду», проте таке право не передбачене ані Конституцією України та іншими українськими законами, ані міжнародним законодавством. При цьому не згадується право на дитинство, материнство і батьківство (ст. 51 Конституції), яким сурогатне материнство суперечить.
Проєкти законів не містять запобіжників порушення прав дітей, народжених в результаті використання зазначених методик: вони мають високі ризики потрапляння за межі правового поля як України (країн Європи, США, Китай, країн арабського регіону), так і країни своїх батьків з усіма негативними наслідками цього.
Медична риторика вводить в оману: сурогатне материнство не є медичною процедурою. Лише екстракорпоральне запліднення (IVF) та штучне запліднення визнаються медичними процедурами. Сурогатне материнство лише застосовує технології штучного запліднення з контрактною, а не терапевтичною метою. Резолюція Європейського парламенту засуджує сурогатне материнство як таке, що суперечить людській гідності, експлуатує тіла та репродуктивні функції жінок, особливо вразливих жінок у країнах, що розвиваються .
Відповідно до вимог ст. 104 ЗУ «Регламент Верховної Ради України» просимо відкликати законопроект «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій» (№13683 від 22.08.2025).
З повагою,
членкиня ГО «Національна ради жінок України» Елла Ламах, тел. 0936024850, ellalamakh@gmail.com
Список громадських організацій додається:
ГО «Жіночий Консорціум України», голова організації Оксана Москаленко, oksana@wcu-network.org.ua
ГО «Сільські жінки України», голова організації Наталія Шулик, shulyknatalya68@gmail.com
ГО «Національна рада жінок України», голова організації Людмила Порохняк Гановська, laporokh@gmail.com
ГО «Спілка жінок Чернігівщини», голова організації Тетяна Роєва, 0683455045_t@ukr.net
ГО «Спілка жінок України», голова організації Леокадія Герасименко, leokadiiag@gmail.com
ГО «Кроки до майбутнього», голова організації Юлія Дупешко-Джус, itcentre75@gmail.com
ГО «Центр «Розвиток демократії», членкиня правління Олена Целуйко, info@ddc.org.ua
ГО «Центр гендерної культури», голова правління Тетяна Ісаєва, gender.museum@gmail.com
ГО «Центр Міжнародного розвитку «ЕЛПІС», голова організації Тетяна Герко, Tatiana.gerko@ukr.net
ГО «Українське подвір’я», голова організації Роман Засядьвовк, ukrpodviry@gmail.com
Громадська рада при МФО «Рівні можливості» ВРУ, координаторка Лариса Кобелянська, larysa.kobelyanska@gender.org.ua
ГО «Жіночий ветеранський рух», очільниця Катерина Приймак, veteranka@uwvm.org.ua
ГО «ФемінізмУА», голова правління Оксана Сущук, o.syshchyk@gmail.com
МБО «Ромський жіночий фонд Чіріклі», президентка Юлія Кондур, chirikls@gmail.com
ГО «Бізнес Мережа Сільських Жінок», голова правління Софія Буртак, Sofia.burtak@gmail.com
ГО “Інститут місцевої демократії “Відкрите суспільство”, голова правління
Світлана Ходакова, opensociety.vinnitsa@gmail.com
ГО «Центр Жіночі перспективи», голова центру Любов Максимович, luba_maksymovych@women.lviv.ua
ГО “Смарта”, президентка Лілія Кісліцина, smarta.ukraine@gmail.com
ГО “Фундація публічного управління”, голова організації Лілія Гонюкова, gonyukova@ukr.net
БО “Всеукраїнська ліга “ЛЕГАЛАЙФ”, голова організації Юлія Дорохова, dorohovaiulia@gmail.com
ГО «Український жіночий конгрес», голова організації Світлана Войцеховська, info@womenua.today
Центр гендерної освіти при Ужгородському національному університеті, Маріанна Колодій