Виконавчому директору Офісу ефективного регулювання BRDO Олексію Дороганю

керівниці сектору «ІТ і телеком» Ірині Бардасовій
команді Офісу ефективного регулювання BRDO

Шановні колеги!

ВГО Центр «Розвиток демократії» звертається до Офісу ефективного регулювання BRDO у зв’язку з багаторічною адвокацією вашою організацією декриміналізації порнографії в Україні.

На сайті BRDO серед очікуваних результатів цієї реформи прямо зазначено скасування кримінальної відповідальності за створення, розповсюдження та збут порнографічних матеріалів, за визначеними винятками. BRDO також публічно оцінювало можливі додаткові бюджетні надходження внаслідок декриміналізації у 509 млн грн на рік.

Ми вважаємо принципово важливим розмежувати дві різні проблеми.

Ми підтримуємо вилучення з-під кримінальної відповідальності приватної добровільної некомерційної поведінки повнолітніх людей, яка не порушує прав інших осіб.

Водночас ми заперечуємо проти використання необхідності такої реформи як підстави для декриміналізації комерційного виготовлення, збуту та розповсюдження порнографії та створення в Україні правових умов для легальної діяльності комерційної порноіндустрії.

Саме це є одним із наших головних заперечень проти законопроєкту № 15294, який Верховна Рада України 14 липня 2026 року прийняла за основу.

Під назвою законопроєкту щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії пропонується одночасно істотно змінити державну політику щодо обігу порнографічних матеріалів серед повнолітніх осіб.

Це підтверджено не лише громадськими організаціями.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у своїх офіційних позиціях щодо законопроєкту № 15294 прямо зазначив, що запропонована редакція статті 301 Кримінального кодексу фактично виключає з неї діяння, пов’язані з обігом порнографічних матеріалів серед повнолітніх осіб за їх згодою, та істотно змінює концепцію кримінально-правової охорони, тоді як пояснювальна записка не містить належного обґрунтування причин такої трансформації.

Окремо Уповноважений звернув увагу на те, що законопроєкт не визначає форму згоди зображеної особи, порядок її надання, можливість відкликання та критерії встановлення її добровільності. Це створює не лише проблему правової визначеності, а й принципове питання про те, яким чином сама категорія «згоди» має працювати там, де йдеться про комерційне виробництво сексуалізованого матеріалу.

Національна поліція України у своєму офіційному висновку щодо законопроєкту звернула увагу на співвідношення запропонованих змін зі статтею 149 Кримінального кодексу України, яка охоплює торгівлю людьми та сексуальну експлуатацію, зокрема використання у порнобізнесі. Поліція також зазначила, що зміна державної політики щодо декриміналізації виготовлення, збуту та розповсюдження порнографії серед повнолітніх потребує окремого унормування.

Проте у доступних нам матеріалах до законопроєкту ми не виявили комплексного аналізу того, як декриміналізація комерційної порноіндустрії може вплинути на:

• сексуальну експлуатацію та використання вразливого становища;
• торгівлю людьми;
• насильство щодо жінок та насильство за ознакою статі;
• можливість встановлення реальної добровільності згоди в умовах комерційного виробництва;
• втягнення дітей і молодих людей у сексуальну експлуатацію;
• незаконне поширення інтимних матеріалів, сексуалізовані діпфейки, шантаж і примус;
• діяльність посередників, цифрових платформ і платіжних систем;
• фінансові потоки, організовану злочинність та відмивання доходів;
• фізичне і психічне здоров’я людей, залучених до індустрії;
• державні витрати на запобігання шкоді, правозастосування та допомогу постраждалим;
• виконання міжнародних зобов’язань України у сфері захисту прав жінок, протидії насильству, сексуальній експлуатації та торгівлі людьми.

Центр «Розвиток демократії» у переглянутих матеріалах законопроєкту не побачив комплексної оцінки диференційованого впливу запропонованої зміни політики на жінок і чоловіків, її узгодженості з політикою протидії насильству щодо жінок та торгівлі людьми, належної системи даних і оцінки повних суспільних наслідків.

BRDO публічно оцінювало можливі додаткові бюджетні надходження внаслідок декриміналізації порнографії у 509 млн грн на рік. Ми не заперечуємо необхідності оцінювати фіскальні наслідки державної політики. Водночас можливі податкові надходження самі по собі не можуть бути достатньою підставою для декриміналізації комерційної порноіндустрії. Економічне обґрунтування такої реформи має враховувати не лише потенційні доходи бюджету, а й витрати держави на подолання прямих негативних наслідків від неї.

 У зв’язку з цим просимо BRDO оприлюднити методологію та вихідні дані, на яких ґрунтується розрахунок прогнозованих 509 млн грн податкових надходжень, а також пояснити, як оцінювалися поряд із можливими доходами бюджету державні та суспільні витрати, пов’язані із сексуальною експлуатацією, торгівлею людьми, насильством, захистом дітей, охороною здоров’я, фінансовими злочинами та необхідністю правозастосування.

Податкові надходження є доходом бюджету, але не є самі по собі доказом суспільної користі комерційної індустрії.

Що ми пропонуємо BRDO

Ми закликаємо BRDO:

1. переглянути підтримку декриміналізації комерційного виготовлення, збуту та розповсюдження порнографії з урахуванням правозахисних, гендерних, кримінологічних, соціальних та економічних наслідків такої зміни державної політики;
2. чітко відокремити у своїй публічній позиції необхідне припинення кримінального переслідування приватної некомерційної поведінки повнолітніх від декриміналізації діяльності комерційної порноіндустрії;
3. повідомити, чи підтримує BRDO законопроєкт № 15294 у його нинішній концепції та чи вважає його належним способом реалізації реформи, яку організація адвокатує;
4. оприлюднити методологію та вихідні дані економічного обґрунтування декриміналізації, зокрема розрахунку 509 млн грн прогнозованих податкових надходжень;
5. провести відкриту професійну дискусію не лише з представниками індустрії та прихильниками декриміналізації, а й з організаціями із захисту прав жінок, фахівчинями з протидії торгівлі людьми та сексуальній експлуатації, захисту дітей, кримінального права, охорони здоров’я, цифрового сексуального насильства та фінансової безпеки.

ВГО Центр «Розвиток демократії» готовий надати BRDO зібрані нами українські та міжнародні матеріали, офіційні висновки державних органів та нашу експертну довідку щодо гендерно чутливого скринінгу законопроєкту № 15294.

Ми також готові сприяти організації зустрічей із міжнародними експертками та журналістками з країн Європи й Північної Америки, які багато років досліджують порнографічну індустрію, сексуальну експлуатацію, торгівлю людьми, цифрове сексуальне насильство та захист дітей.

Ми пропонуємо не підміняти необхідну декриміналізацію приватної некомерційної поведінки повнолітніх декриміналізацією комерційної індустрії сексуальної експлуатації.

Саме це розмежування, на нашу думку, має бути вихідною точкою подальшої реформи.

Запрошуємо BRDO до відкритої професійної дискусії.

Марія Дмитрієва
директорка програм
ВГО Центр «Розвиток демократії»

ПОЗИЦІЯ
УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
З ПРАВ ЛЮДИНИ
до проєкту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу
України щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження
дитячої порнографії»

Жіночі правозахисні організації вимагають від народних депутаток й депутатів відхилити законопроєкт № 15294 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії».

Звернення з цією вимогою було направлено Голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку, голові Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Сергію Іонушасу та голові Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванні Климпуш-Цинцадзе.

У документі представниці громадянського суспільства наголошують на необхідності винесення норми про посилення відповідальності за сексуальне насильство й експлуатацію дітей в окремий законопроєкт, не пов’язаний із декриміналізацією комерційного порнобізнесу.

«Ми підтримуємо посилення захисту дітей від сексуального насильства й експлуатації та підвищення відповідальності за матеріали сексуального насильства над дітьми. Проте під назвою законопроєкту про захист дітей Верховна Рада одночасно підтримала принципово інше рішення — декриміналізацію ввезення, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, збуту та розповсюдження так званої “дорослої” порнографії», — зазначають правозахисниці. Це, на їхню думку, є особливо небезпечним в умовах війни, коли зростають рівень бідності, масштаби вимушеного переміщення населення, втрати житла та доходів.

Правозахисниці наголошують, що захист приватного життя повнолітніх осіб має забезпечуватися вузькими правовими нормами, які не криміналізують приватну поведінку, але водночас не створюють законних умов для комерційного виготовлення, продажу, реклами та масового поширення порнографії. Крім всього іншого, законопроєкт суперечить європейським нормам, оскільки відкриває шлях до легалізації комерційної індустрії сексуальної експлуатації, тоді як європейські стандарти вимагають запобігати цьому.

«Комерційна порнографія, яка сексуалізує насильство, приниження та підпорядкування жінок, не може автоматично виправдовуватися свободою вираження. Держава має право й обов’язок встановлювати необхідні та пропорційні обмеження для захисту прав і гідності інших осіб, запобігання сексуальній експлуатації, торгівлі людьми та насильству», — підкреслюють представниці громадянського суспільства.

Наразі звернення вже підписали 110 громадських організацій.

Ознайомитися з повним текстом звернення можна за посиланням:

Нагадаємо, 14 липня у першому читанні Верховна Рада підтримала законопроєкт, яким посилюється відповідальність за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії (те, що експертки й експерти у цій сфері називають матеріалами сексуального насильства над дітьми) та одночасно декриміналізується т.зв. дорослий порнографічний контент. 

звернення

інформаційна довідка

Глобальна мережа жінок-миробудівниць (Global Network of Women Peacebuilders, GNWP), ВГО “Центр “Розвиток демократії”  запрошують медійниць і медійників взяти участь у дводенній медіа-майстерні з висвітлення порядку денного «Жінки, мир, безпека» у взаємозв’язку з гуманітарною діяльністю, розвитком і миробудуванням.

Мета проведення майстерні – покращити розуміння медійників та медійниць щодо ролі жінок-миробудівниць та посилити інклюзивне висвітлення в ЗМІ гуманітарних, розвиткових та миротворчих процесів. Під час проведення заходу розглядатимуться питання запобігання дезінформації, сприяння кібербезпеці, конфіденційності  даних, використання ШІ та етичної журналістики в умовах війн, конфліктів та криз.

Майстерня відбудеться 9–10 вересня у м. Будапешт (Угорщина). День заїзду – 8 вересня або 9 вересня до 9:00, день виїзду – 10 вересня після 18:00 або 11 вересня.  Початок заходу о 9:30 9 вересня. Закінчення – 10 вересня о 17:00.

Організатори забезпечують харчування та проживання під час заходу, оплачують проїзд до Будапешта і зворотний проїзд після заходу, не пізніше 15 вересня. Оплачується квиток вартістю не вище ніж купейний вагон, можливі домовленості з організаторами щодо виду та вартості транспортних витрат.

Захід проводиться у межах проєкту «Порівняльна перевага місцевих жінок-миробудівниць: інтеграція порядку денного “Жінки, мир, безпека” у взаємозв’язок гуманітарної діяльності, розвитку та миробудування» за підтримки Австрійської агенції розвитку (Austrian Development Agency, ADA).

Для відбору участі в заході просимо заповнити форму до 30 липня 2026 року, Заповнення форми не гарантує участі у заході. Відібрані учасниці й учасники отримають підтвердження та докладну організаційну інформацію електронною поштою до 5 серпня 2026 р.

Цей Огляд присвячений екологічній безпеці жінок і чоловіків в Україні в умовах війни росії проти України, зміни клімату, руйнування інфраструктури, забруднення довкілля та відновлення громад. Документ виходить із того, що екологічні та кліматичні кризи не є нейтральними: вони по-різному впливають на жінок і чоловіків, дівчат і хлопців, людей різного віку, мешканок і мешканців міст, сіл, прифронтових, деокупованих і приймаючих громад. Рівень вразливості залежить від місця проживання, стану здоров’я, інвалідності, віку, доходу, статусу внутрішньо переміщеної особи, доступу до води, енергії, транспорту, медичних і соціальних послуг, а також від розподілу оплачуваної й неоплачуваної доглядової праці.

Документ

This Review is dedicated to the environmental security of women and men in Ukraine in the context of Russia’s war against Ukraine, climate change, infrastructure destruction, environmental pollution and community recovery. The document proceeds from the understanding that environmental and climate crises are not neutral: they affect women and men, girls and boys, people of different ages, and residents of urban, rural, frontline, de-occupied and host communities in different ways. Levels of vulnerability depend on place of residence, health status, disability, age, income, internally displaced person status, access to water, energy, transport, health and social services, and the distribution of paid and unpaid care work.

Document (full version)

Environmental Security of Women and Men in the Context of Russia’s War against Ukraine (Short English Version)

This Review proceeds from the understanding that all regions of Ukraine are facing a combined crisis: existing environmental problems and the effects of climate change are intensified by the destructive impact of the war. The Review focuses on environmental security through the experience of women from urban and rural communities, civil society organizations, local self-government, state institutions, expert communities, activist groups, and local initiatives.

The purpose of the Review is to map organizations, institutions, laws, policies, action plans, and initiatives related to the Triple Nexus in Ukraine, assess vulnerability to climate change, and develop a specialized roadmap. Within this purpose, the Review analyzes how environmental and climate risks, intensified by the war, affect women, men, and different population groups; assesses whether international and national policies and practical measures take these differences into account; and identifies key gaps and recommendations for state authorities, local self-government, civil society, and international organizations.

Document

Дослідження є первинним аналітичним оглядом застосування підходу Потрійного зв’язку в Україні – поєднання гуманітарного реагування, сталого розвитку та миробудування – у контексті триваючої збройної агресії Російської Федерації та реалізації порядку денного «Жінки, мир, безпека». Український контекст вимагає одночасного застосування цього підходу: громади реагують на наслідки обстрілів, приймають внутрішньо переміщених осіб, підтримують родини військових і загиблих, забезпечують соціальні послуги, інтегрують ветеранів і ветеранок, відновлюють інфраструктуру, реагують на насильство за ознакою статі та працюють із соціальною напругою.

Документ

This report provides a first analytical overview of how the Triple Nexus approach – the connection between humanitarian response, sustainable development and peacebuilding – can be applied in Ukraine in the context of Russia’s ongoing armed aggression and the implementation of the Women, Peace and Security (WPS) agenda. It examines how existing Ukrainian laws, policies, institutions, local practices and civil society initiatives already contain important elements of the Triple Nexus, while also identifying the gaps that prevent these elements from working as one coherent system.

document

Центр соціальних і трудових досліджень (CSLR) разом із партнерами та учасницями проєкту «Caring to Survive, Surviving to Care» готує спільне подання до 54-ї сесії Робочої групи Універсального періодичного огляду (УПО) України.
Назва документа, також підтриманого НУО ЦРД:
«Surviving to Care: Women’s Unpaid and Paid Care Labour in Wartime Ukraine»
Подання присвячене впливу війни, політики жорсткої економії та процесів відновлення на оплачувану й неоплачувану доглядову працю жінок та реалізацію економічних, соціальних і культурних прав в Україні.
Організатори запрошують до співпідписання українські громадські організації, профспілки, жіночі організації, академічні інституції, місцеві ініціативи та окремих експерток і експертів, які працюють у сферах:
– гендерної рівності та прав жінок;
– соціальної політики та доглядової праці;
– трудових прав;
– підтримки ветеранів і ветеранок;
– прав людей з інвалідністю;
– захисту прав ВПО;
– психічного здоров’я;
– освіти та охорони здоров’я;
– розвитку сільських громад;
– відновлення та реконструкції України.
Кінцевий термін подання інформації для включення до списку співпідписантів:
15 липня 2026 року (23:59 за київським часом).
Просимо заповнити форму:
ПОСИЛАННЯ НА GOOGLE FORM
Текст проєкту подання доступний за посиланням:
ПОСИЛАННЯ НА ДРАФТ ДОКУМЕНТА