Всеукраїнська ліга «Легалайф» розпочала реалізацію українського компонента міжнародного проекту NAWAL

Благодійна організація «Всеукраїнська ліга «Легалайф» розпочала реалізацію українського компонента міжнародного феміністичного проекту NAWAL (Narratives of Asylum, Women and Liberation — «Історії притулку, жінок і визволення»), що фінансується Європейським Союзом у межах програми CERV.

Проект координує Європейська мережа мігранток (European Network of Migrant Women, ENoMW). Він об’єднує жіночі організації з Бельгії, Франції, Португалії, Ірландії, Іспанії та України.

NAWAL покликаний зробити видимим досвід жінок, зокрема мігранток і біженок, які стикаються з наслідками колоніалізму, війни, переміщення, насильства та дискримінації. У центрі проекту — власні історії жінок, їхня суб’єктність, досвід спротиву й солідарності.

В українському компоненті передбачено консультації з жінками, діалогові семінари та Національний жіночий трибунал. Їхні результати стануть внеском до спільного європейського обговорення та підготовки висновків і рекомендацій. Проект також передбачає створення цифрової карти історичної пам’яті та виставки, до яких можуть бути включені матеріали за належною згодою учасниць.

Центр «Розвиток демократії» бере участь у реалізації українського компонента NAWAL, який здійснює Всеукраїнська ліга «Легалайф». Для нас важливо, щоб голоси українських жінок та їхній досвід були представлені у ширшому європейському діалозі про права жінок, історичну пам’ять і справедливість.

ОПИТУВАННЯ: досвід допомоги постраждалим від сексуального насильства

Центр «Розвиток демократії» збирає практичний досвід українських організацій та установ, які під час війни надають допомогу постраждалим від сексуального насильства.

Опитування буде використано для розроблення практичного алгоритму реагування на сексуальне насильство в умовах війни та масштабних криз у Литві у межах реалізації Національного плану дій «Жінки, мир, безпека» на запит Міністерства соціального захисту та праці Литви.

Посилання на опитування:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfy36pF2l0S5G-39Djg7yFWZLhbdeHrDve1W4SEgYExN7WYVg/viewform?usp=send_form

Іранські ув’язнені продовжують кампанію «Вівторки проти страт»: правозахисники закликають до міжнародної солідарності

Іранські правозахисники звернулися до міжнародних колег із проханням підтримати кампанію No to Executions Tuesdays — щотижневі голодування ув’язнених на знак протесту проти смертної кари й переслідування інакодумців.


19 жовтня Центр «Розвиток демократії» отримав звернення від Iran Human Rights Monitor (Iran HRM) із закликом поширити інформацію про ініціативу та приєднатися до міжнародної солідарності з людьми, які перебувають в іранських в’язницях.


Кампанія «Вівторки проти страт» розпочалася 30 січня 2024 року у в’язниці Гезель-Хесар поблизу міста Кередж. Її учасники та учасниці проводять 24-годинне голодування щовівторка, вимагаючи припинення страт і захисту права на життя незалежно від політичних поглядів чи висунутих звинувачень.


За інформацією організаторів кампанії, станом на 13 жовтня 2026 року до акції долучилися ув’язнені у 66 в’язницях Ірану, зокрема в жіночих відділеннях в’язниці Евін та інших установ. Того дня відбувся 142-й послідовний тиждень протесту; 20 жовтня організатори оголосили 143-й.


У своїх матеріалах Iran HRM звертає увагу на смертні вироки протестувальникам, повідомлення про порушення права на справедливий суд, тортури та небезпеку для політичних в’язнів. Правозахисники наголошують, що застосування смертної кари в умовах політичних репресій потребує невідкладної міжнародної уваги.


Міжнародна підтримка кампанії зростає. За повідомленням Iran HRM, 13 жовтня акцію солідарності підтримала Джина Ромеро — спеціальна доповідачка ООН з питань свободи мирних зібрань та асоціацій. Організація також повідомила, що 20 жовтня до 24-годинної акції солідарності вирішив долучитися Леопольдо Мальдонадо Гутьєррес — спеціальний доповідач ООН із питань свободи думки та її вираження. Йдеться про особисту підтримку правозахисної ініціативи, а не офіційну заяву ООН.


У своєму зверненні Iran HRM закликає правозахисні організації, громадянське суспільство та небайдужих людей поширювати повідомлення про протести, привертати увагу до загрози страт та вимагати дотримання міжнародних стандартів прав людини.


Центр «Розвиток демократії» підтримує право іранських жінок і чоловіків на життя, свободу від катувань та справедливий суд і закликає українські жіночі й правозахисні організації поширити інформацію про кампанію. Міжнародна солідарність особливо важлива для тих, хто позбавлений можливості відкрито захищати власні права.

Український досвід жіночого руху представили у Жіночій народній вищій школі Гетеборга

19 жовтня 2026 року Марія Дмитрієва, директорка програм Центру «Розвиток демократії», на запрошення Марії Воєводової (Mariya Voyvodova), ректорки Жіночої народної вищої школи в Гетеборзі (Kvinnofolkhögskolan), відвідала цей навчальний заклад і зустрілася з його слухачками та викладачками.

Kvinnofolkhögskolan — освітній заклад із феміністичною спрямованістю, заснований у 1985 році. Школа пропонує загальноосвітні й тематичні курси та підтримує жіночу освіту й участь жінок у суспільному житті. Докладніше про школу: https://kvinnofolkhogskolan.se/

Під час зустрічі Марія розповіла про становище українських жінок в умовах повномасштабної війни Росії проти України, виклики, з якими вони стикаються, та досвід українських жіночих організацій, які продовжують свою роботу під час війни.

Зустріч стала нагодою поділитися українським досвідом зі шведськими колегами та підтримати міжнародні зв’язки між жіночими організаціями.

Представниця Центру «Розвиток демократії» взяла участь в адвокаційних зустрічах у Швеції

14–16 жовтня 2026 року Марія Дмитрієва, директорка програм Центру «Розвиток демократії», взяла участь у серії адвокаційних заходів у Стокгольмі, організованих у межах міжнародної ініціативи CAP International у співпраці зі шведською організацією Talita.

Метою зустрічей було обговорення протидії проституції, торгівлі жінками та сексуальній експлуатації, захисту постраждалих, а також практичного застосування шведської Моделі рівності.

14 жовтня відбулася зустріч із представницями організацій Talita та 1000opportunities. Обговорювали допомогу постраждалим від проституції та сексуальної експлуатації, програми виходу з проституції, права постраждалих і компенсації.

Того ж дня відбулася зустріч з Аннікою Тунборг, представницею Міністерства закордонних справ Швеції, яка виконує обов’язки посолки з питань протидії торгівлі людьми. Серед тем — становище українських жінок та ризики сексуальної експлуатації в умовах війни й вимушеного переміщення.

15 жовтня Марія Дмитрієва взяла участь у парламентських слуханнях у Риксдазі — парламенті Швеції. У виступі вона порушила питання становища українських жінок, які опиняються у проституції у Швеції та інших європейських країнах, необхідності доступу до допомоги, реабілітації та програм виходу з проституції, а також ризиків повернення в Україну без належної підтримки.

16 жовтня відбулася зустріч із представниками поліції Швеції, зокрема Янною Девідсон та регіональними координаторами. Обговорювали практичне застосування шведського законодавства, протидію попиту на проституцію, виявлення постраждалих від торгівлі людьми та взаємодію поліції з організаціями допомоги.

Участь ЦРД дала можливість представити український досвід, привернути увагу до особливих ризиків для жінок в умовах російської війни проти України та обговорити подальшу міжнародну співпрацю.

ЦРД представив український досвід під час адвокаційного туру в Берліні

12 жовтня 2026 року у Берліні директорка програм Центру «Розвиток демократії» Марія Дмитрієва взяла участь у першому дні адвокаційної програми Міжнародної коаліції за ліквідацію проституції (CAP International), присвяченої протидії проституції, торгівлі людьми та сексуальній експлуатації і просуванню Моделі рівності у Німеччині.

Разом із Марією Дмитрієвою в роботі делегації беруть участь Меган Доневан, представниця шведської організації «Таліта», та Хема Сібі, виконавча директорка Міжнародної коаліції за ліквідацію проституції (Франція).

Робочий день розпочався з візиту до центру «Нойштарт кафе» та відвідання району із вуличною проституцією в Берліні. Учасниці мали можливість побачити, як німецька модель легалізації проституції працює на практиці, та обговорити її наслідки для жінок у проституції.

Після цього делегація провела низку адвокаційних зустрічей. Зокрема, відбулися зустрічі з депутаткою Бундестагу Анею Вайсгербер, представницею парламентської фракції Християнсько-демократичного союзу Німеччини та Християнсько-соціального союзу в Баварії, яка займається питаннями проституції, а також із Мехтільд Гайль та представницями Жіночого союзу Християнсько-демократичного союзу Німеччини. Окрема зустріч відбулася з Клаудією Гавріх, координаторкою Центру католиків Німеччини.

Марія Дмитрієва представила на зустрічах український досвід і порушила питання проституції та торгівлі українськими жінками і дівчатами в Німеччині та інших країнах Європи після початку повномасштабного вторгнення росії.

Окремою темою стала неспроможність захисних механізмів захистити вразливих жінок в умовах легального проституційного ринку. Українські жінки, які рятувалися від війни, мали формально передбачені механізми захисту. Проте ці механізми не захищають жінок від залучення до проституції, якщо легальний комерційний ринок потребує постійного припливу жінок.

Однак вразливість не обмежується війною, вимушеним переміщенням чи статусом біженки. У вразливому становищі можуть перебувати також німецькі жінки, мігрантки, жінки в бідності, жінки, які зазнають насильства або перебувають в економічній чи іншій залежності. Вони так само стають жертвами проституційної системи.

Саме тому відповіддю не може бути створення дедалі нових захисних механізмів усередині проституційного ринку. Проблемою є сам ринок і попит, який його підтримує.

Модель рівності передбачає декриміналізацію людей у проституції, підтримку та програми виходу з проституції, відповідальність експлуататорів і покупців сексуальних актів та скорочення попиту.

Мета берлінської частини адвокаційного туру — сприяти політичній підтримці міжпартійної ініціативи щодо запровадження Моделі рівності у Німеччині.

Участь ЦРД у роботі гендерної робочої групи при Координаційному центрі з оцінки шкоди довкіллю при Державній екологічній інспекції України

У Києві відбулося засідання робочої групи з гендерних питань Координаційного центру з оцінки шкоди довкіллю, присвячене діяльності Держекоінспекції в межах НПД 1325 «Жінки, мир, безпека» та презентації проєкту результатів гендерного аудиту Державної екологічної інспекції України.

Участь у заході взяла представниця ВГО Центр «Розвиток демократії», гендерна експертка Марія Дмитрієва, онлайн долучилася голова ВГО Центр «Розвиток демократії» Елла Ламах.

Робоча група працює над розробкою методики гендерно чутливої оцінки екологічної шкоди та підготовки пропозицій зі внесення змін до відповідних проєктів нормативно-правових актів.

Завдання також охоплюють підвищення обізнаності працівників Держекоінспекції з гендерних питань, сприяння реалізації резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», посилення співпраці між залучення науковців і експертів та консультації з органами державної влади.

Під час заходу згадувались наступні напрацювання:

ВГО «Центр «Розвиток демократії», огляд «Екологічна безпека жінок та чоловіків у контексті війни росії проти України»

ГО «Екоклуб», «Біла книга. Оцінка впливу на довкілля в Україні. Між законодавством і практикою»

ГО «Молодіжна кліматична ініціатива «Розвій», «Бачення української молоді щодо зеленої відбудови та потреб в кліматичній освіті та дотичних професійних можливостях»

Гендерний аудит Державної екологічної інспекції України: результати та рекомендації.

Брошура з коротким викладом основних результатів.

Фото

ВГО «Центр “Розвиток демократії”» РІЧНИЙ ЗМІСТОВНИЙ ЗВІТ ЗА 2025 РІК

ВГО «Центр “Розвиток демократії”»
РІЧНИЙ ЗМІСТОВНИЙ ЗВІТ ЗА 2025 РІК
Київ, 2026
Про організацію
Всеукраїнська громадська організація «Центр “Розвиток демократії”» (Democracy
Development Center, DDC) зареєстрована 24 березня 2003 року. Організація працює
для розвитку демократії та громадянського суспільства, захисту прав жінок і
дівчат, участі громадян у прийнятті рішень, реалізації порядків денних «Жінки,
мир, безпека» і «Молодь, мир, безпека», протидії торгівлі людьми та сексуальній
експлуатації, підтримки громад, постраждалих від війни, а також інтеграції
гендерного підходу в питання відновлення, екологічної та кліматичної безпеки.
Основні напрями та результати 2025 року

  1. Екологічна безпека, зміна клімату і права жінок
    У 2025 році ЦРД реалізував проект «Екологічна безпека з урахуванням гендерної
    перспективи» за фінансування OXFAM. Проект поєднав гендерну політику,
    порядок денний «Жінки, мир, безпека», екологічну безпеку, кліматичну
    адаптацію та участь громадянського суспільства і місцевого самоврядування у
    формуванні політик.
     17 червня відбувся міжнародний онлайн-семінар про врахування екологічної
    теми у програмах і планах дій з гендерної політики та прав жінок; до заходу
    долучилися понад 300 осіб.
     24–27 червня у Луцьку проведено навчання з екологічної безпеки, зміни
    клімату і прав жінок за участю представниць громадського сектору та
    місцевого самоврядування з 10 регіонів України.
     29–30 липня у Києві проведено тренінг зі створення стратегії та пропозицій до
    Національного плану дій «Жінки, мир, безпека»; участь взяли понад 20
    представниць із 9 регіонів.
     Підготовлено та оприлюднено аналітичний звіт «Екологічна безпека та зміна
    клімату в контексті забезпечення прав жінок та чоловіків в Україні».
  2. «Справедливість для української молоді» та Молодіжні клуби правосуддя
    ЦРД продовжив участь у програмі «Справедливість для української молоді:
    розслідування та переслідування воєнних злочинів російської федерації проти
    українських дітей», що адмініструється PH International / Project Harmony, Inc. за
    підтримки Відділу з правоохоронних питань (INL) Посольства США в Україні.
     У Бучі, Кропивницькому, Львові та Луцьку діяли позашкільні Молодіжні клуби
    правосуддя; восени 2025 року ЦРД повідомляв про понад 80 дітей-учасниць і
    учасників.
     Для фахівців проводилися семінари з питань розслідування воєнних злочинів
    проти дітей, роботи з даними та захисту особливих категорій персональних
    даних.
     Робота поєднувала правову освіту молоді, безпечну роботу з інформацією,
    участь молодих людей і міжвідомчу співпрацю.
  3. Протидія торгівлі людьми та сексуальній експлуатації
    У квітні 2025 року ЦРД організував серію з трьох експертних онлайн-дискусій
    «Протидія торгівлі людьми: виклики та шляхи подолання» за ініціативи
    Міністерства соціальної політики України, у співпраці з Громадською радою при
    міжфракційному об’єднанні «Рівні можливості», Національним агентством
    України з питань державної служби, Вищою школою публічного управління та за
    підтримки ООН Жінки в Україні.
     14 квітня — «Сурогатне материнство в контексті протидії торгівлі людьми».
     18 квітня — обговорення сучасних викликів сексуальної експлуатації в
    Інтернеті.
     29 квітня — експертна зустріч щодо протидії попиту, який сприяє торгівлі
    людьми з метою сексуальної експлуатації.
  4. «Жінки, мир, безпека», «Молодь, мир, безпека» та участь у прийнятті рішень
    ЦРД продовжив експертну й адвокаційну роботу щодо локалізації порядку
    денного «Жінки, мир, безпека», участі жінок і молоді в прийнятті рішень та
    підготовки нового циклу політик після завершення НПД 1325 на 2021–2025 роки.
     29 жовтня представниця ЦРД взяла участь у круглому столі «1325 Київ: від
    діалогу до взаємодії» у КМДА і представила тему про молодь та нову культуру
    миру.
     6–7 листопада представниця ЦРД працювала на Національному форумі «Від
    уроків до дій: реалізація порядку денного “Жінки, мир, безпека” в Україні», де
    обговорювали досвід регіональної реалізації 1325 та рекомендації для
    наступного НПД.
     Екологічний проект 2025 року також був використаний як практичний міст
    між WPS, місцевими стратегіями, гендерною політикою та відновленням.
  5. Публічні матеріали та знання
    Протягом року ЦРД публікував і поширював методичні, аналітичні та
    просвітницькі матеріали з прав жінок, WPS/YPS, протидії насильству й торгівлі
    людьми, екологічної безпеки та роботи з молоддю. Публічний архів діяльності за
    2025 рік доступний на сайті організації.
    Партнери та донори, з якими ЦРД працював у 2025 році
     OXFAM — проект з екологічної безпеки з гендерної перспективи.
     PH International / Project Harmony, Inc. та Відділ з правоохоронних питань (INL)
    Посольства США в Україні — програма «Справедливість для української
    молоді».
     Global Network of Women Peacebuilders (GNWP) — співпраця у сфері WPS,
    підтримки жінок, постраждалих від війни, та міжнародних мереж жінок-
    миробудівниць.
     ООН Жінки в Україні, Міністерство соціальної політики України, органи
    державної влади та місцевого самоврядування — експертна, навчальна та
    адвокаційна співпраця.
    Фінансова прозорість
    Офіційна фінансова звітність ВГО «Центр “Розвиток демократії”» за 2025 рік
    підготовлена відповідно до вимог національного бухгалтерського обліку.
    Публічні джерела
    https://ddc.org.ua/2025/
    https://ddc.org.ua/2025/06/
    https://ddc.org.ua/2025/07/
    https://ddc.org.ua/2025/10/
    https://ddc.org.ua/2025/11/
    https://ddc.org.ua/2025/12/
    https://ddc.org.ua/програма-справедливість-для-україн/
    Контакти: info@ddc.org.ua | +38 093 602 48 50 | ddc.org.ua

Українські та міжнародні інституції відповіли на вимогу відхилити законопроєкт про декриміналізацію порнобізнесу в Україні

ВГО Центр “Розвиток демократії” продовжує отримувати відповіді від українських та міжнародних інституцій з приводу звернення громадських організацій про необхідність відхилити законопроєкт, котрий декриміналізує порнобізнес в Україні.

Нагадаємо, після першого читання законопроєкту №15294 Центр «Розвиток демократії» звернувся до українських та міжнародних інституцій із зауваженнями щодо його ризиків і зібрав їхні відповіді; всього відповідей станом на 13 вересня 2026 року зафіксовано 46, з них по суті 24.

Відповідно кількість та адресати звернень:

КатегоріяКількістьКого рахували
Парламент23Керівництво ВРУ, фракції та депутатські групи, парламентські комітети й окремі народні депутати, яким надсилали окремі звернення.
Міністерства, відомства та інші державні органи41Міністерства, центральні органи виконавчої влади, правоохоронні, наглядові та інші державні інституції.
Міжнародні та дипломатичні адресати47Структури ООН, ЄС, Ради Європи, ОБСЄ, інші міжнародні інституції та дипломатичні представництва.
Українські професійні та громадські організації36Професійні, правозахисні, жіночі, бізнесові та інші організації, яким надсилали окремі звернення.
Разом формальних адресатів147Сума чотирьох категорій вище.
Медійна розсилка66Медійні адресати рахували окремо; вони не входять у 147.
• МВС і Національна поліція повідомили, що опрацьовували №15294 ще до нашого звернення і передавали свою позицію парламентським комітетам. Під час подальшого розгляду вони враховуватимуть і наші зауваження.
• Комітет ВРУ з питань молоді і спорту назвав наші доводи «аргументами щодо недоцільності його ухвалення» і повідомив, що врахує їх під час другого читання.
• Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів ознайомив членів Комітету з нашими матеріалами і попросив головний Комітет їх проаналізувати.
• Мінмолодьспорт взяло до уваги наші зауваження щодо захисту дітей і молоді, сексуальної експлуатації, насильства та цифрових загроз та повідомило, що після отримання доопрацьованого тексту законопроекту та порівняльної таблиці до другого читання сформує свою позицію з питань захисту дітей і молоді та поінформує профільний комітет ВРУ.
• Уповноважений ВРУ з прав людини підтримав законопроєкт із суттєвими зауваженнями щодо декриміналізації, згоди, санкцій і визначень; Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини також повідомив, що врахує наші аргументи під час аналізу редакції до другого читання, зокрема щодо сексуальної експлуатації, захисту дітей, прав людини та міжнародних зобов’язань України.
• Нацсоцслужба відповіла щодо ризиків для протидії торгівлі людьми та захисту постраждалих; Центр протидії дезінформації — щодо сексуалізованих діпфейків і несанкціонованого сексуального контенту як інформаційних ризиків.
• Управління ООН з наркотиків і злочинності провело з нами робочу зустріч і прямо пояснило, що не може впливати на законодавчий процес в Україні.
• ВО «Батьківщина» підтвердила раніше заявлену опозицію №15294 і повідомила про понад 200 поданих поправок.

Станом на 13 вересня на сторінці Верховної Ради немає нової редакції №15294 до другого читання, нової порівняльної таблиці або нового висновку головного Комітету. Статус: «Готується на друге читання». Водночас законопроєкт включено до порядку денного шістнадцятої сесії постановою №4958-IX від 01.09.2026.
Картка законопроєкту: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70129
Постанова №4958-IX: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4958-IX

Як повідомлялось раніше, жіночі правозахисні організації вимагають від народних депутаток й депутатів відхилити законопроєкт № 15294 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії».

Відбулась медіа-майстерня «Висвітлення порядку денного «Жінки, мир, безпека» та Потрійний зв’язок: гуманітарна діяльність, розвиток і миробудування»

Протягом 9-10 вересня 2026 року у м. Будапешт (Угорщина) тривала медіа-майстерня «Висвітлення порядку денного «Жінки, мир, безпека» та Потрійний зв’язок: гуманітарна діяльність, розвиток і миробудування» для журналісток з українських ЗМІ.

Впродовж участі у медіа-майстерні учасниці поглибили свої знання за темами порядку денного «Жінки, мир, безпека» (ЖМБ) та Національного плану дій 1325 (НПД), зокрема ролі медіа у підтримці реалізації порядку денного ЖМБ у гуманітарному, розвитковому та миробудівному секторах у межах підходу «Потрійний взаємозв’язок» (Triple Nexus). Представниці медіа вчилися враховувати гендерний аналіз у своїй подальшій роботі у медійному просторі, зокрема щодо того, як висвітлювані теми пов’язані із концепцією гуманітарного реагування, розвитку та розбудови миру (Triple Nexus). Також учасниці з тренерками напрацювали конкретні стратегії для посилення гендерно чутливого висвітлення питань порядку денного «Жінки, мир, безпека» (ЖМБ) в Україні.

Майстерню організовула Глобальна мережа жінок-миробудівниць (Global Network of Women Peacebuilders, #GNWP), ВГО «Центр «Розвиток демократії» та Фонд «Єдність за майбутнє» (м. Запоріжжя). Захід тривав в межах проєкту з інтеграції порядку денного «Жінки, мир, безпека» у гуманітарну діяльність, розвиток і миробудування за підтримки Австрійської агенції розвитку (Austrian Development Agency).