Представниця Центру «Розвиток демократії» взяла участь в адвокаційних зустрічах у Швеції

14–16 жовтня 2026 року Марія Дмитрієва, директорка програм Центру «Розвиток демократії», взяла участь у серії адвокаційних заходів у Стокгольмі, організованих у межах міжнародної ініціативи CAP International у співпраці зі шведською організацією Talita.

Метою зустрічей було обговорення протидії проституції, торгівлі жінками та сексуальній експлуатації, захисту постраждалих, а також практичного застосування шведської Моделі рівності.

14 жовтня відбулася зустріч із представницями організацій Talita та 1000opportunities. Обговорювали допомогу постраждалим від проституції та сексуальної експлуатації, програми виходу з проституції, права постраждалих і компенсації.

Того ж дня відбулася зустріч з Аннікою Тунборг, представницею Міністерства закордонних справ Швеції, яка виконує обов’язки посолки з питань протидії торгівлі людьми. Серед тем — становище українських жінок та ризики сексуальної експлуатації в умовах війни й вимушеного переміщення.

15 жовтня Марія Дмитрієва взяла участь у парламентських слуханнях у Риксдазі — парламенті Швеції. У виступі вона порушила питання становища українських жінок, які опиняються у проституції у Швеції та інших європейських країнах, необхідності доступу до допомоги, реабілітації та програм виходу з проституції, а також ризиків повернення в Україну без належної підтримки.

16 жовтня відбулася зустріч із представниками поліції Швеції, зокрема Янною Девідсон та регіональними координаторами. Обговорювали практичне застосування шведського законодавства, протидію попиту на проституцію, виявлення постраждалих від торгівлі людьми та взаємодію поліції з організаціями допомоги.

Участь ЦРД дала можливість представити український досвід, привернути увагу до особливих ризиків для жінок в умовах російської війни проти України та обговорити подальшу міжнародну співпрацю.

ЦРД представив український досвід під час адвокаційного туру в Берліні

12 жовтня 2026 року у Берліні директорка програм Центру «Розвиток демократії» Марія Дмитрієва взяла участь у першому дні адвокаційної програми Міжнародної коаліції за ліквідацію проституції (CAP International), присвяченої протидії проституції, торгівлі людьми та сексуальній експлуатації і просуванню Моделі рівності у Німеччині.

Разом із Марією Дмитрієвою в роботі делегації беруть участь Меган Доневан, представниця шведської організації «Таліта», та Хема Сібі, виконавча директорка Міжнародної коаліції за ліквідацію проституції (Франція).

Робочий день розпочався з візиту до центру «Нойштарт кафе» та відвідання району із вуличною проституцією в Берліні. Учасниці мали можливість побачити, як німецька модель легалізації проституції працює на практиці, та обговорити її наслідки для жінок у проституції.

Після цього делегація провела низку адвокаційних зустрічей. Зокрема, відбулися зустрічі з депутаткою Бундестагу Анею Вайсгербер, представницею парламентської фракції Християнсько-демократичного союзу Німеччини та Християнсько-соціального союзу в Баварії, яка займається питаннями проституції, а також із Мехтільд Гайль та представницями Жіночого союзу Християнсько-демократичного союзу Німеччини. Окрема зустріч відбулася з Клаудією Гавріх, координаторкою Центру католиків Німеччини.

Марія Дмитрієва представила на зустрічах український досвід і порушила питання проституції та торгівлі українськими жінками і дівчатами в Німеччині та інших країнах Європи після початку повномасштабного вторгнення росії.

Окремою темою стала неспроможність захисних механізмів захистити вразливих жінок в умовах легального проституційного ринку. Українські жінки, які рятувалися від війни, мали формально передбачені механізми захисту. Проте ці механізми не захищають жінок від залучення до проституції, якщо легальний комерційний ринок потребує постійного припливу жінок.

Однак вразливість не обмежується війною, вимушеним переміщенням чи статусом біженки. У вразливому становищі можуть перебувати також німецькі жінки, мігрантки, жінки в бідності, жінки, які зазнають насильства або перебувають в економічній чи іншій залежності. Вони так само стають жертвами проституційної системи.

Саме тому відповіддю не може бути створення дедалі нових захисних механізмів усередині проституційного ринку. Проблемою є сам ринок і попит, який його підтримує.

Модель рівності передбачає декриміналізацію людей у проституції, підтримку та програми виходу з проституції, відповідальність експлуататорів і покупців сексуальних актів та скорочення попиту.

Мета берлінської частини адвокаційного туру — сприяти політичній підтримці міжпартійної ініціативи щодо запровадження Моделі рівності у Німеччині.

Участь ЦРД у роботі гендерної робочої групи при Координаційному центрі з оцінки шкоди довкіллю при Державній екологічній інспекції України

У Києві відбулося засідання робочої групи з гендерних питань Координаційного центру з оцінки шкоди довкіллю, присвячене діяльності Держекоінспекції в межах НПД 1325 «Жінки, мир, безпека» та презентації проєкту результатів гендерного аудиту Державної екологічної інспекції України.

Участь у заході взяла представниця ВГО Центр «Розвиток демократії», гендерна експертка Марія Дмитрієва, онлайн долучилася голова ВГО Центр «Розвиток демократії» Елла Ламах.

Робоча група працює над розробкою методики гендерно чутливої оцінки екологічної шкоди та підготовки пропозицій зі внесення змін до відповідних проєктів нормативно-правових актів.

Завдання також охоплюють підвищення обізнаності працівників Держекоінспекції з гендерних питань, сприяння реалізації резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», посилення співпраці між залучення науковців і експертів та консультації з органами державної влади.

Під час заходу згадувались наступні напрацювання:

ВГО «Центр «Розвиток демократії», огляд «Екологічна безпека жінок та чоловіків у контексті війни росії проти України»

ГО «Екоклуб», «Біла книга. Оцінка впливу на довкілля в Україні. Між законодавством і практикою»

ГО «Молодіжна кліматична ініціатива «Розвій», «Бачення української молоді щодо зеленої відбудови та потреб в кліматичній освіті та дотичних професійних можливостях»

Гендерний аудит Державної екологічної інспекції України: результати та рекомендації.

Брошура з коротким викладом основних результатів.

Фото

ВГО «Центр “Розвиток демократії”» РІЧНИЙ ЗМІСТОВНИЙ ЗВІТ ЗА 2025 РІК

ВГО «Центр “Розвиток демократії”»
РІЧНИЙ ЗМІСТОВНИЙ ЗВІТ ЗА 2025 РІК
Київ, 2026
Про організацію
Всеукраїнська громадська організація «Центр “Розвиток демократії”» (Democracy
Development Center, DDC) зареєстрована 24 березня 2003 року. Організація працює
для розвитку демократії та громадянського суспільства, захисту прав жінок і
дівчат, участі громадян у прийнятті рішень, реалізації порядків денних «Жінки,
мир, безпека» і «Молодь, мир, безпека», протидії торгівлі людьми та сексуальній
експлуатації, підтримки громад, постраждалих від війни, а також інтеграції
гендерного підходу в питання відновлення, екологічної та кліматичної безпеки.
Основні напрями та результати 2025 року

  1. Екологічна безпека, зміна клімату і права жінок
    У 2025 році ЦРД реалізував проект «Екологічна безпека з урахуванням гендерної
    перспективи» за фінансування OXFAM. Проект поєднав гендерну політику,
    порядок денний «Жінки, мир, безпека», екологічну безпеку, кліматичну
    адаптацію та участь громадянського суспільства і місцевого самоврядування у
    формуванні політик.
     17 червня відбувся міжнародний онлайн-семінар про врахування екологічної
    теми у програмах і планах дій з гендерної політики та прав жінок; до заходу
    долучилися понад 300 осіб.
     24–27 червня у Луцьку проведено навчання з екологічної безпеки, зміни
    клімату і прав жінок за участю представниць громадського сектору та
    місцевого самоврядування з 10 регіонів України.
     29–30 липня у Києві проведено тренінг зі створення стратегії та пропозицій до
    Національного плану дій «Жінки, мир, безпека»; участь взяли понад 20
    представниць із 9 регіонів.
     Підготовлено та оприлюднено аналітичний звіт «Екологічна безпека та зміна
    клімату в контексті забезпечення прав жінок та чоловіків в Україні».
  2. «Справедливість для української молоді» та Молодіжні клуби правосуддя
    ЦРД продовжив участь у програмі «Справедливість для української молоді:
    розслідування та переслідування воєнних злочинів російської федерації проти
    українських дітей», що адмініструється PH International / Project Harmony, Inc. за
    підтримки Відділу з правоохоронних питань (INL) Посольства США в Україні.
     У Бучі, Кропивницькому, Львові та Луцьку діяли позашкільні Молодіжні клуби
    правосуддя; восени 2025 року ЦРД повідомляв про понад 80 дітей-учасниць і
    учасників.
     Для фахівців проводилися семінари з питань розслідування воєнних злочинів
    проти дітей, роботи з даними та захисту особливих категорій персональних
    даних.
     Робота поєднувала правову освіту молоді, безпечну роботу з інформацією,
    участь молодих людей і міжвідомчу співпрацю.
  3. Протидія торгівлі людьми та сексуальній експлуатації
    У квітні 2025 року ЦРД організував серію з трьох експертних онлайн-дискусій
    «Протидія торгівлі людьми: виклики та шляхи подолання» за ініціативи
    Міністерства соціальної політики України, у співпраці з Громадською радою при
    міжфракційному об’єднанні «Рівні можливості», Національним агентством
    України з питань державної служби, Вищою школою публічного управління та за
    підтримки ООН Жінки в Україні.
     14 квітня — «Сурогатне материнство в контексті протидії торгівлі людьми».
     18 квітня — обговорення сучасних викликів сексуальної експлуатації в
    Інтернеті.
     29 квітня — експертна зустріч щодо протидії попиту, який сприяє торгівлі
    людьми з метою сексуальної експлуатації.
  4. «Жінки, мир, безпека», «Молодь, мир, безпека» та участь у прийнятті рішень
    ЦРД продовжив експертну й адвокаційну роботу щодо локалізації порядку
    денного «Жінки, мир, безпека», участі жінок і молоді в прийнятті рішень та
    підготовки нового циклу політик після завершення НПД 1325 на 2021–2025 роки.
     29 жовтня представниця ЦРД взяла участь у круглому столі «1325 Київ: від
    діалогу до взаємодії» у КМДА і представила тему про молодь та нову культуру
    миру.
     6–7 листопада представниця ЦРД працювала на Національному форумі «Від
    уроків до дій: реалізація порядку денного “Жінки, мир, безпека” в Україні», де
    обговорювали досвід регіональної реалізації 1325 та рекомендації для
    наступного НПД.
     Екологічний проект 2025 року також був використаний як практичний міст
    між WPS, місцевими стратегіями, гендерною політикою та відновленням.
  5. Публічні матеріали та знання
    Протягом року ЦРД публікував і поширював методичні, аналітичні та
    просвітницькі матеріали з прав жінок, WPS/YPS, протидії насильству й торгівлі
    людьми, екологічної безпеки та роботи з молоддю. Публічний архів діяльності за
    2025 рік доступний на сайті організації.
    Партнери та донори, з якими ЦРД працював у 2025 році
     OXFAM — проект з екологічної безпеки з гендерної перспективи.
     PH International / Project Harmony, Inc. та Відділ з правоохоронних питань (INL)
    Посольства США в Україні — програма «Справедливість для української
    молоді».
     Global Network of Women Peacebuilders (GNWP) — співпраця у сфері WPS,
    підтримки жінок, постраждалих від війни, та міжнародних мереж жінок-
    миробудівниць.
     ООН Жінки в Україні, Міністерство соціальної політики України, органи
    державної влади та місцевого самоврядування — експертна, навчальна та
    адвокаційна співпраця.
    Фінансова прозорість
    Офіційна фінансова звітність ВГО «Центр “Розвиток демократії”» за 2025 рік
    підготовлена відповідно до вимог національного бухгалтерського обліку.
    Публічні джерела
    https://ddc.org.ua/2025/
    https://ddc.org.ua/2025/06/
    https://ddc.org.ua/2025/07/
    https://ddc.org.ua/2025/10/
    https://ddc.org.ua/2025/11/
    https://ddc.org.ua/2025/12/
    https://ddc.org.ua/програма-справедливість-для-україн/
    Контакти: info@ddc.org.ua | +38 093 602 48 50 | ddc.org.ua

ЦРД пропонує Офісу ефективного регулювання BRDO переглянути підтримку декриміналізації порнографії в Україні

Виконавчому директору Офісу ефективного регулювання BRDO Олексію Дороганю

керівниці сектору «ІТ і телеком» Ірині Бардасовій
команді Офісу ефективного регулювання BRDO

Шановні колеги!

ВГО Центр «Розвиток демократії» звертається до Офісу ефективного регулювання BRDO у зв’язку з багаторічною адвокацією вашою організацією декриміналізації порнографії в Україні.

На сайті BRDO серед очікуваних результатів цієї реформи прямо зазначено скасування кримінальної відповідальності за створення, розповсюдження та збут порнографічних матеріалів, за визначеними винятками. BRDO також публічно оцінювало можливі додаткові бюджетні надходження внаслідок декриміналізації у 509 млн грн на рік.

Ми вважаємо принципово важливим розмежувати дві різні проблеми.

Ми підтримуємо вилучення з-під кримінальної відповідальності приватної добровільної некомерційної поведінки повнолітніх людей, яка не порушує прав інших осіб.

Водночас ми заперечуємо проти використання необхідності такої реформи як підстави для декриміналізації комерційного виготовлення, збуту та розповсюдження порнографії та створення в Україні правових умов для легальної діяльності комерційної порноіндустрії.

Саме це є одним із наших головних заперечень проти законопроєкту № 15294, який Верховна Рада України 14 липня 2026 року прийняла за основу.

Під назвою законопроєкту щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії пропонується одночасно істотно змінити державну політику щодо обігу порнографічних матеріалів серед повнолітніх осіб.

Це підтверджено не лише громадськими організаціями.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у своїх офіційних позиціях щодо законопроєкту № 15294 прямо зазначив, що запропонована редакція статті 301 Кримінального кодексу фактично виключає з неї діяння, пов’язані з обігом порнографічних матеріалів серед повнолітніх осіб за їх згодою, та істотно змінює концепцію кримінально-правової охорони, тоді як пояснювальна записка не містить належного обґрунтування причин такої трансформації.

Окремо Уповноважений звернув увагу на те, що законопроєкт не визначає форму згоди зображеної особи, порядок її надання, можливість відкликання та критерії встановлення її добровільності. Це створює не лише проблему правової визначеності, а й принципове питання про те, яким чином сама категорія «згоди» має працювати там, де йдеться про комерційне виробництво сексуалізованого матеріалу.

Національна поліція України у своєму офіційному висновку щодо законопроєкту звернула увагу на співвідношення запропонованих змін зі статтею 149 Кримінального кодексу України, яка охоплює торгівлю людьми та сексуальну експлуатацію, зокрема використання у порнобізнесі. Поліція також зазначила, що зміна державної політики щодо декриміналізації виготовлення, збуту та розповсюдження порнографії серед повнолітніх потребує окремого унормування.

Проте у доступних нам матеріалах до законопроєкту ми не виявили комплексного аналізу того, як декриміналізація комерційної порноіндустрії може вплинути на:

  • сексуальну експлуатацію та використання вразливого становища;
  • торгівлю людьми;
  • насильство щодо жінок та насильство за ознакою статі;
  • можливість встановлення реальної добровільності згоди в умовах комерційного виробництва;
  • втягнення дітей і молодих людей у сексуальну експлуатацію;
  • незаконне поширення інтимних матеріалів, сексуалізовані діпфейки, шантаж і примус;
  • діяльність посередників, цифрових платформ і платіжних систем;
  • фінансові потоки, організовану злочинність та відмивання доходів;
  • фізичне і психічне здоров’я людей, залучених до індустрії;
  • державні витрати на запобігання шкоді, правозастосування та допомогу постраждалим;
  • виконання міжнародних зобов’язань України у сфері захисту прав жінок, протидії насильству, сексуальній експлуатації та торгівлі людьми.

Центр «Розвиток демократії» у переглянутих матеріалах законопроєкту не побачив комплексної оцінки диференційованого впливу запропонованої зміни політики на жінок і чоловіків, її узгодженості з політикою протидії насильству щодо жінок та торгівлі людьми, належної системи даних і оцінки повних суспільних наслідків.

BRDO публічно оцінювало можливі додаткові бюджетні надходження внаслідок декриміналізації порнографії у 509 млн грн на рік. Ми не заперечуємо необхідності оцінювати фіскальні наслідки державної політики. Водночас можливі податкові надходження самі по собі не можуть бути достатньою підставою для декриміналізації комерційної порноіндустрії. Економічне обґрунтування такої реформи має враховувати не лише потенційні доходи бюджету, а й витрати держави на подолання прямих негативних наслідків від неї.

 У зв’язку з цим просимо BRDO оприлюднити методологію та вихідні дані, на яких ґрунтується розрахунок прогнозованих 509 млн грн податкових надходжень, а також пояснити, як оцінювалися поряд із можливими доходами бюджету державні та суспільні витрати, пов’язані із сексуальною експлуатацією, торгівлею людьми, насильством, захистом дітей, охороною здоров’я, фінансовими злочинами та необхідністю правозастосування.

Податкові надходження є доходом бюджету, але не є самі по собі доказом суспільної користі комерційної індустрії.

Що ми пропонуємо BRDO

Ми закликаємо BRDO:

  1. переглянути підтримку декриміналізації комерційного виготовлення, збуту та розповсюдження порнографії з урахуванням правозахисних, гендерних, кримінологічних, соціальних та економічних наслідків такої зміни державної політики;
  2. чітко відокремити у своїй публічній позиції необхідне припинення кримінального переслідування приватної некомерційної поведінки повнолітніх від декриміналізації діяльності комерційної порноіндустрії;
  3. повідомити, чи підтримує BRDO законопроєкт № 15294 у його нинішній концепції та чи вважає його належним способом реалізації реформи, яку організація адвокатує;
  4. оприлюднити методологію та вихідні дані економічного обґрунтування декриміналізації, зокрема розрахунку 509 млн грн прогнозованих податкових надходжень;
  5. провести відкриту професійну дискусію не лише з представниками індустрії та прихильниками декриміналізації, а й з організаціями із захисту прав жінок, фахівчинями з протидії торгівлі людьми та сексуальній експлуатації, захисту дітей, кримінального права, охорони здоров’я, цифрового сексуального насильства та фінансової безпеки.

ВГО Центр «Розвиток демократії» готовий надати BRDO зібрані нами українські та міжнародні матеріали, офіційні висновки державних органів та нашу експертну довідку щодо гендерно чутливого скринінгу законопроєкту № 15294.

Ми також готові сприяти організації зустрічей із міжнародними експертками та журналістками з країн Європи й Північної Америки, які багато років досліджують порнографічну індустрію, сексуальну експлуатацію, торгівлю людьми, цифрове сексуальне насильство та захист дітей.

Ми пропонуємо не підміняти необхідну декриміналізацію приватної некомерційної поведінки повнолітніх декриміналізацією комерційної індустрії сексуальної експлуатації.

Саме це розмежування, на нашу думку, має бути вихідною точкою подальшої реформи.

Запрошуємо BRDO до відкритої професійної дискусії.

Марія Дмитрієва
директорка програм
ВГО Центр «Розвиток демократії»

ПОЗИЦІЯ
УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
З ПРАВ ЛЮДИНИ
до проєкту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу
України щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження
дитячої порнографії»

У Будапешті відбудеться медіа-майстерня з висвітлення порядку денного “Жінки, мир, безпека”

Глобальна мережа жінок-миробудівниць (Global Network of Women Peacebuilders, GNWP), ВГО “Центр “Розвиток демократії”  запрошують медійниць і медійників взяти участь у дводенній медіа-майстерні з висвітлення порядку денного «Жінки, мир, безпека» у взаємозв’язку з гуманітарною діяльністю, розвитком і миробудуванням.

Мета проведення майстерні – покращити розуміння медійників та медійниць щодо ролі жінок-миробудівниць та посилити інклюзивне висвітлення в ЗМІ гуманітарних, розвиткових та миротворчих процесів. Під час проведення заходу розглядатимуться питання запобігання дезінформації, сприяння кібербезпеці, конфіденційності  даних, використання ШІ та етичної журналістики в умовах війн, конфліктів та криз.

Майстерня відбудеться 9–10 вересня у м. Будапешт (Угорщина). День заїзду – 8 вересня або 9 вересня до 9:00, день виїзду – 10 вересня після 18:00 або 11 вересня.  Початок заходу о 9:30 9 вересня. Закінчення – 10 вересня о 17:00.

Організатори забезпечують харчування та проживання під час заходу, оплачують проїзд до Будапешта і зворотний проїзд після заходу, не пізніше 15 вересня. Оплачується квиток вартістю не вище ніж купейний вагон, можливі домовленості з організаторами щодо виду та вартості транспортних витрат.

Захід проводиться у межах проєкту «Порівняльна перевага місцевих жінок-миробудівниць: інтеграція порядку денного “Жінки, мир, безпека” у взаємозв’язок гуманітарної діяльності, розвитку та миробудування» за підтримки Австрійської агенції розвитку (Austrian Development Agency, ADA).

Для відбору участі в заході просимо заповнити форму до 30 липня 2026 року, Заповнення форми не гарантує участі у заході. Відібрані учасниці й учасники отримають підтвердження та докладну організаційну інформацію електронною поштою до 5 серпня 2026 р.

ОГЛЯД: Екологічна безпека жінок та чоловіків у контексті війни росії проти України

Цей Огляд присвячений екологічній безпеці жінок і чоловіків в Україні в умовах війни росії проти України, зміни клімату, руйнування інфраструктури, забруднення довкілля та відновлення громад. Документ виходить із того, що екологічні та кліматичні кризи не є нейтральними: вони по-різному впливають на жінок і чоловіків, дівчат і хлопців, людей різного віку, мешканок і мешканців міст, сіл, прифронтових, деокупованих і приймаючих громад. Рівень вразливості залежить від місця проживання, стану здоров’я, інвалідності, віку, доходу, статусу внутрішньо переміщеної особи, доступу до води, енергії, транспорту, медичних і соціальних послуг, а також від розподілу оплачуваної й неоплачуваної доглядової праці.

Документ

REVIEW: Environmental Security of Women and Men in the Context of Russia’s War Against Ukraine (Full Version)

This Review is dedicated to the environmental security of women and men in Ukraine in the context of Russia’s war against Ukraine, climate change, infrastructure destruction, environmental pollution and community recovery. The document proceeds from the understanding that environmental and climate crises are not neutral: they affect women and men, girls and boys, people of different ages, and residents of urban, rural, frontline, de-occupied and host communities in different ways. Levels of vulnerability depend on place of residence, health status, disability, age, income, internally displaced person status, access to water, energy, transport, health and social services, and the distribution of paid and unpaid care work.

Document (full version)

Environmental Security of Women and Men in the Context of Russia’s War against Ukraine (Short Version)

Environmental Security of Women and Men in the Context of Russia’s War against Ukraine (Short English Version)

This Review proceeds from the understanding that all regions of Ukraine are facing a combined crisis: existing environmental problems and the effects of climate change are intensified by the destructive impact of the war. The Review focuses on environmental security through the experience of women from urban and rural communities, civil society organizations, local self-government, state institutions, expert communities, activist groups, and local initiatives.

The purpose of the Review is to map organizations, institutions, laws, policies, action plans, and initiatives related to the Triple Nexus in Ukraine, assess vulnerability to climate change, and develop a specialized roadmap. Within this purpose, the Review analyzes how environmental and climate risks, intensified by the war, affect women, men, and different population groups; assesses whether international and national policies and practical measures take these differences into account; and identifies key gaps and recommendations for state authorities, local self-government, civil society, and international organizations.

Document

Потрійний зв’язок у гуманітарному реагуванні, розвитку та миробудуванні для ефективнішої реалізації Резолюції РБ ООН «Жінки, мир та безпека» в Україні

Дослідження є первинним аналітичним оглядом застосування підходу Потрійного зв’язку в Україні – поєднання гуманітарного реагування, сталого розвитку та миробудування – у контексті триваючої збройної агресії Російської Федерації та реалізації порядку денного «Жінки, мир, безпека». Український контекст вимагає одночасного застосування цього підходу: громади реагують на наслідки обстрілів, приймають внутрішньо переміщених осіб, підтримують родини військових і загиблих, забезпечують соціальні послуги, інтегрують ветеранів і ветеранок, відновлюють інфраструктуру, реагують на насильство за ознакою статі та працюють із соціальною напругою.

Документ