Категорія: Новини

Центр соціальних і трудових досліджень (CSLR) разом із партнерами та учасницями проєкту «Caring to Survive, Surviving to Care» готує спільне подання до 54-ї сесії Робочої групи Універсального періодичного огляду (УПО) України.
Назва документа, також підтриманого НУО ЦРД:
«Surviving to Care: Women’s Unpaid and Paid Care Labour in Wartime Ukraine»
Подання присвячене впливу війни, політики жорсткої економії та процесів відновлення на оплачувану й неоплачувану доглядову працю жінок та реалізацію економічних, соціальних і культурних прав в Україні.
Організатори запрошують до співпідписання українські громадські організації, профспілки, жіночі організації, академічні інституції, місцеві ініціативи та окремих експерток і експертів, які працюють у сферах:
– гендерної рівності та прав жінок;
– соціальної політики та доглядової праці;
– трудових прав;
– підтримки ветеранів і ветеранок;
– прав людей з інвалідністю;
– захисту прав ВПО;
– психічного здоров’я;
– освіти та охорони здоров’я;
– розвитку сільських громад;
– відновлення та реконструкції України.
Кінцевий термін подання інформації для включення до списку співпідписантів:
15 липня 2026 року (23:59 за київським часом).
Просимо заповнити форму:
ПОСИЛАННЯ НА GOOGLE FORM
Текст проєкту подання доступний за посиланням:
ПОСИЛАННЯ НА ДРАФТ ДОКУМЕНТА

Група країн в ООН на чолі із Італією та Чилі запускає політичну декларацію глобального мораторію щодо практики сурогатного материнства. Про це повідомляє europeanconservative.

Важливий перший крок для майбутніх масштабних змін, як сподіваються ініціатори, був представлений 22 червня 2026 року під час роботи 62-ї сесії Ради прав людини ООН.

Документ не є офіційною зміною, жодна держава не змушена змінювати свої внутрішні закони. Однак ця декларація виводить практику сурогатного материнства до міжнародного порядку денного прав людини – зі сфери приватних відносин до транснаціональної практики, що зачіпає питання батьківства, прав дитини, експлуатації, створює серйозні ризики для жінок і дівчат, юридичну невизначеність для народжених дітей, стимулює трафікінг, медичну шкоду.

Національного регулювання для проблеми такого масштабу недостатньо, стверджують ініціатори декларації: цей “ринок” є глобальним, таким має бути і реагування на порушення.

A group of states at the United Nations has launched a political declaration calling for an international moratorium on surrogacy, marking a significant first step in what its supporters hope will become a global abolitionist framework – europeanconservative.

The declaration, spearheaded by Italy and Chile, was presented on June 22 on the sidelines of the 62nd session of the UN Human Rights Council. It was co-hosted by Italy, Chile, Cameroon, and the Holy See, with ADF International moderating the event.

The document is not binding. No state is legally compelled to change its domestic law because of it. But in diplomatic terms, the move really matters: it places surrogacy on the international human rights agenda not as a private contractual arrangement but as a transnational practice raising questions of exploitation, commodification, parentage, nationality, and the rights of children.

The declaration calls for an international moratorium on surrogacy as a step towards a legally binding international instrument. It argues that the practice involves serious risks for women and children, including medical harm, coercion, loss of agency, psychological consequences, identity-related problems, legal uncertainty, abandonment, trafficking, and exploitation.

For its promoters, the central point is that national regulation is no longer enough. Surrogacy has become a cross-border market. Countries with restrictive laws can still export demand to jurisdictions where women are poorer, legal protections are weaker, and intermediaries are more aggressive.

That contradiction is particularly visible in Europe. Italy became the first country to prohibit surrogacy both within and outside its borders, while Slovakia has moved to entrench a ban at the constitutional level. Other major European countries, including France, Germany, and Spain, maintain restrictive approaches in domestic law. Yet the absence of a common international framework allows agencies, clinics, and commissioning adults to move the transaction elsewhere. The practice disappears from the national territory, but not from the market. It is outsourced.

Giorgio Mazzoli, Director of UN Advocacy at ADF International, told europeanconservative.com that the declaration is important because it helps align states around the “urgent need for coordinated action.”

“The reality is that this industry is expanding exponentially,” Mazzoli said, warning that it is “preying on countries” where women are economically vulnerable or where the absence of an express prohibition allows companies and advertisers to operate in legal grey zones.

He argued that the debate has shifted because evidence of harm has become harder to ignore. “We are talking about psychological and maternal health-related implications but also about children, their early development and long-term wellbeing,” he said.

“Women cannot consent to their own exploitation,” Mazzoli said, adding that this is not merely a moral claim but one supported by international human rights law.

The declaration follows the work of Reem Alsalem, UN Special Rapporteur on violence against women and girls, whose 2025 report described surrogacy as a form of exploitation and violence against women and children. Talking to europeanconservative.com, Alsalem said the new state-led initiative shows that “the international conversation on surrogacy has entered a new phase.”

“My report demonstrated that the harms intrinsic in surrogacy cannot be addressed by regulation alone and are not limited to commercial arrangements,” Alsalem said. She backed the call for a moratorium as “an initial step towards the abolitionist model,” while stressing that abolition and criminalisation are not the same.

That distinction is politically important. Alsalem supports an approach that targets those who create or profit from demand—commissioning adults, brokers, agencies, and clinics—while treating surrogate mothers as victims entitled to protection, remedies, legal aid, psychosocial support, and economic alternatives.

The legal obstacles are well-known. States have different frameworks: some prohibit surrogacy, others allow so-called altruistic arrangements, others regulate commercial markets, and many leave grey areas. That fragmentation allows what Alsalem described as “forum shopping” across jurisdictions.

Mazzoli said the next stage is to bring more states into the declaration. “This is an open document. It does not end here,” he said. The goal, he added, remains a binding international instrument, but the process will require intermediate steps: more evidence, national legislative changes, political momentum, and a clearer shared understanding of what surrogacy does to women and children.

In practical terms, the process is still at an early stage. First comes a non-binding political declaration. Then, more states may sign on. After that, governments can use the text to revise national laws, close loopholes, and build diplomatic support. Only once a sufficient coalition exists could negotiations begin on a binding treaty or convention.

That is a long road. But for those who oppose the buying and selling of babies and the exploitation of women, the fact that states have now placed the issue formally on the UN track is already the point: the market is global, and the response is beginning to become global, too.

Javier Villamor is a Spanish journalist and analyst. Based in Brussels, he covers NATO and EU affairs at europeanconservative.com. Javier has over 17 years of experience in international politics, defense, and security. He also works as a consultant providing strategic insights into global affairs and geopolitical dynamics.

Громадські організації підписуються під закликом до структур Європейського Союзу продовжити тимчасовий захист або перевести в іншу форму захисту українських жінок і дітей, котрі виїхали до країн ЄС, та застосувати дії для цього до 04 березня 2026 року.

До підписантів долучились і в НУО Центр “Розвиток демократії”.

Підписатись під ініціативою можна за посиланням.

НУО Центр “Розвиток демократії” долучається до громадських організацій, котрі підписали лист до міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Дениса Улютина щодо необхідності врахувати у проєкті програми протидії торгівлі людьми до 2030 року окремого стратегічного напряму, присвяченого попередженню, протидії та викоріненню сексуальної і репродуктивної експлуатації, пов’язаної з проституцією, порнографією / онлайн-сексуальною експлуатацією та сурогатним материнством.

Запропоновані заходи мають бути включені не як другорядні або суміжні питання, а як питання ДЕМОГРАФІЧНОЇ НЕОБХІНОСТІ, ЗАХИСТУ У ПЕРШУ ЧЕРГУ ЖІНОК ТА ДІТЕЙ ВІД ПОЛІТИКИ ПІДТРИМКИ СУТЕНЕРІВ ТА БІЗНЕС МАГНАТІВ, ЯКІ ЗАРОБЛЯЮТЬ НА ЖІНКАХ І ДІТЯХ УКРАЇНИ, ЯК ТИХ, ЯК НЕ МОЖУТЬ СЕБЕ ЗАХИСТИТИ ПІД ЧАС ВІЙНИ ТА КРИЗ.

Подальші аргументи є частиною базової логіки державної політики у сфері протидії торгівлі людьми. Міжнародні дослідження протягом останніх 15 років у темі протидії сексуальної експлуатації показують, що від легалізації порнографії, проституції, сурогатного материнства виграють і отримують прибутки клініки, сутенери та посередники використовуючи жінок і дітей як тіло для задоволення клієнтів та покупців. Від неоднозначності уряду у цьому питанні збагачуватимуться посередники, цифрові платформи, рекламні, фінансові та транскордонні канали. Жінок і дітей, зокрема жінок і дітей з інвалідністю, осіб, які потребують підтримки або залежать від догляду інших людей, втягують у сексуальну експлуатацію через маніпуляції, шантаж, економічну залежність, бідність, наслідки війни, переміщення, насильство, дискримінацію та обмежений доступ до захисту й соціальних послуг. Шлях України до євроінтеграції зобов’язує уряд врахувати вимоги оновленої Директиви ЄС 2024/1712, якою змінено Директиву 2011/36/ЄС про запобігання та протидію торгівлі людьми, де посилюється увага до нових форм експлуатації, зокрема до експлуатації сурогатного материнства та інших важливих питань. Для України як держави-кандидатки це має бути враховано в новій державній програмі не як факультативний орієнтир, а як частина наближення до правових норм ЄС.

З повним текстом листа можна ознайомитися за посиланням.

НУО Центр “Розвиток демократії” долучається до підписантів Декларації прав жінок, що базуються на статі.

Йдеться про підтвердження прав жінок та дівчат, котрі основані на біологічній статі, включно з правом на фізичну і репродуктивну цілісність, ліквідацію всіх форм дискримінації проти жінок та дівчат, що виникають внаслідок заміни категорії біологічної статі на “гендерну ідентичність”, а також внаслідок сурогатного материнства і пов’язаних із ним практик.

Ознайомитися з Декларацією можна за посиланням.

Повномасштабне вторгнення росіян в Україну, розпочате 24 лютого 2022 року, спричинило безпрецедентну кризу у сфері захисту прав дитини. Воно стало однією з найруйнівніших загроз для дитинства, позбавивши дітей безпеки, сім’ї,
освіти, медичної допомоги та права на нормальний розвиток.
Дії агресора на окупованих територіях супроводжуються системним насильством:
стратами, нападами, свавільними затриманнями, катуваннями, втягуванням у проституцію та порнографію й іншими формами жорстокого поводження, від яких страждають усі громадяни України, передусім діти.
Одним із найсистемніших злочинів є примусове переміщення та депортація
українських дітей. За наявною інформацією, понад 20 тисяч українських дітей були
примусово переміщені або депортовані Росією з тимчасово окупованих територій. після її повномасштабного вторгнення

Методичний посібник “Використання OSINT та конфіденційної інформації про українських дітей у кримінальних провадженнях стосовно воєнних злочинів Російської Федерації” розроблений як ресурсний матеріал, спрямований на запобігання порушенням прав дітей, котрі стали свідками та/або постраждали під час російської збройної агресії проти України. Видання підготовлено Всеукраїнською громадською організацією – Центр «Розвиток демократії» спільно з Національною соціальною сервісною службою України в межах проєкту «Справедливість для української молоді: розслідування та переслідування воєнних злочинів проти українських дітей», який адмініструє неурядова організація PH International (зареєстрована як Project Harmony, Inc.) у рамках проєкту за підтримки Відділу з правоохоронних питань (INL) Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.   

Авторки:
Яковець І.С. – докторка юридичних наук, тренерка НААУ з питань дискримінації,
викладачка та розробниця навчальних програм Національної школи суддів, тренерка та розробниця навчальних курсів Тренінгового центру прокурорів України, тренерка з питань СНПК, домашнього та гендерно зумовленого насильства.
Ситник Г.М. – психологиня, юристка, викладачка Київського столичного університету ім. Б. Грінченка, членкиня Національної психологічної асоціації України, психологиня соціального проєкту психологічної підтримки «РАЗОМ».
Овчарова Г.Б. – кандидатка технічних наук, координаторка проєкту «Справедливість для української молоді: розслідування та переслідування воєнних злочинів росії проти українських дітей» від ВГО – Центр «Розвиток демократії».

Посилання на посібник

Протягом 9 – 10 червня 2026 року у м. Стамбул (Туреччина) тривав тренінг для тренерок – представниць організацій, долучених до багатонаціонального проєкту, зосередженому на порядку денному «Жінки. Мир. Безпека» та Потрійному зв’язку «Гуманітарний компонент – Політика розвитку – Мир та безпека» (HDP).

Проєкт впроваджується Глобальною мережею жінок-миробудівниць #GNWP за підтримки Австрійської агенції розвитку (ADA) у Вірменії, Азербайджані, Грузії, Молдові, Палестині, Уганді та Україні.

Участь у тренінгу взяла голова НУО Центр «Розвиток демократії» Елла Ламах, котра представляла напрацювання в межах проєкту, що реалізується НУО ЦРД в межах цієї ініціативи  в Україні спільно з БФ «Єдність» за майбутнє» протягом 2026-2027 років у партнерстві з GNWP за фінансової підтримки ADA.

Учасниці та учасник тренінгу опрацювали механізми інтеграції Потрійного зв’язку (HDP) до існуючих методик локалізації «Жінки. Мир. Безпека» та розвитку стратегій специфіки контексту їх імплементації на локальному рівні.

Протягом 5 – 7 червня 2026 року представниці організацій, котрі входять до Європейського жіночого лобі (the European Women’s Lobby), разом працювали у Брюселі на щорічній Генеральній асамблеї EWL. Про це повідомляє womenlobby.org.

Участь у заході взяла директорка програм, експертка НУО Центр «Розвиток демократії» Марія Дмитрієва.

Під час роботи учасниці та учасники обговорили досягнення року, що минув, окреслили пріоритети на майбутнє, посилили спільну впевненість у відстоювання прав жінок і дівчат у країнах Європи. Йшлося також про рамки стратегії 2027 – 2031 років, включно фінансовими позиціями та з гендерним компонентом реагування щодо кліматичних змін, політичним та соціальним контекстом.

Захід відбувався офлайн і онлайн.

У перший день, 6 червня, учасниці розглянули організаційні питання Асамблеї, зокрема підтвердження кворуму, затвердження порядку денного, протоколів попередніх засідань, звіт про діяльність EWL за 2025 рік і період до травня 2026 року, фінансову звітність, бюджетні питання, Стратегічну рамку EWL на 2027–2031 роки, термінові резолюції, а також можливу партнерську участь у проєкті Horizon.
Наприкінці першого дня представниця НУО ЦРД мала короткий виступ від України. У виступі Марія Дмитрієва звернула увагу на дві актуальні загрози для прав жінок в Україні: ризик легалізації порнографії та положення нового проєкту Цивільного кодексу, які фактично нормалізують сурогатне материнство, наголосила, що ці питання потребують уваги й солідарності з боку європейського жіночого руху.

Другий день, 7 червня, був присвячений роботі в групах у межах сесії **“Stronger together, linking projects and expertise – learn, share, grow”**. Метою сесії було посилення співпраці між організаціями-членкинями EWL, обмін досвідом і пошук можливостей для партнерств.

Після першої частини групової роботи Марія виступила з кількома пропозиціями. Зокрема, наголосила на необхідності активніше включати українських та інших мігранток у Європі в роботу місцевих жіночих організацій, також запропонувала, щоб EWL долучилося до процесу розробки нового плану дій ЄС щодо Жінок, миру і безпеки / Резолюції 1325, окремо запропонувала організувати для зацікавлених організацій онлайн-зустріч, на якій можна було б представити досвід українських жінок і жіночих організацій в умовах повномасштабної війни.

Участь у заході дала можливість представити український контекст у ширшій європейській жіночій мережі, привернути увагу до ризиків у сфері проституції, порнографії та сурогатного материнства, а також запропонувати подальшу співпрацю щодо порядку денного Жінки, мир і безпека та залучення українських жінок у Європі.

Фото