Категорія: Новини

Жіночі правозахисні організації вимагають від народних депутаток й депутатів відхилити законопроєкт № 15294 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії».

Звернення з цією вимогою було направлено Голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку, голові Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Сергію Іонушасу та голові Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванні Климпуш-Цинцадзе.

У документі представниці громадянського суспільства наголошують на необхідності винесення норми про посилення відповідальності за сексуальне насильство й експлуатацію дітей в окремий законопроєкт, не пов’язаний із декриміналізацією комерційного порнобізнесу.

«Ми підтримуємо посилення захисту дітей від сексуального насильства й експлуатації та підвищення відповідальності за матеріали сексуального насильства над дітьми. Проте під назвою законопроєкту про захист дітей Верховна Рада одночасно підтримала принципово інше рішення — декриміналізацію ввезення, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, збуту та розповсюдження так званої “дорослої” порнографії», — зазначають правозахисниці. Це, на їхню думку, є особливо небезпечним в умовах війни, коли зростають рівень бідності, масштаби вимушеного переміщення населення, втрати житла та доходів.

Правозахисниці наголошують, що захист приватного життя повнолітніх осіб має забезпечуватися вузькими правовими нормами, які не криміналізують приватну поведінку, але водночас не створюють законних умов для комерційного виготовлення, продажу, реклами та масового поширення порнографії. Крім всього іншого, законопроєкт суперечить європейським нормам, оскільки відкриває шлях до легалізації комерційної індустрії сексуальної експлуатації, тоді як європейські стандарти вимагають запобігати цьому.

«Комерційна порнографія, яка сексуалізує насильство, приниження та підпорядкування жінок, не може автоматично виправдовуватися свободою вираження. Держава має право й обов’язок встановлювати необхідні та пропорційні обмеження для захисту прав і гідності інших осіб, запобігання сексуальній експлуатації, торгівлі людьми та насильству», — підкреслюють представниці громадянського суспільства.

Наразі звернення вже підписали 110 громадських організацій.

Ознайомитися з повним текстом звернення можна за посиланням:

Нагадаємо, 14 липня у першому читанні Верховна Рада підтримала законопроєкт, яким посилюється відповідальність за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії (те, що експертки й експерти у цій сфері називають матеріалами сексуального насильства над дітьми) та одночасно декриміналізується т.зв. дорослий порнографічний контент. 

звернення

інформаційна довідка

Глобальна мережа жінок-миробудівниць (Global Network of Women Peacebuilders, GNWP), ВГО “Центр “Розвиток демократії”  запрошують медійниць і медійників взяти участь у дводенній медіа-майстерні з висвітлення порядку денного «Жінки, мир, безпека» у взаємозв’язку з гуманітарною діяльністю, розвитком і миробудуванням.

Мета проведення майстерні – покращити розуміння медійників та медійниць щодо ролі жінок-миробудівниць та посилити інклюзивне висвітлення в ЗМІ гуманітарних, розвиткових та миротворчих процесів. Під час проведення заходу розглядатимуться питання запобігання дезінформації, сприяння кібербезпеці, конфіденційності  даних, використання ШІ та етичної журналістики в умовах війн, конфліктів та криз.

Майстерня відбудеться 9–10 вересня у м. Будапешт (Угорщина). День заїзду – 8 вересня або 9 вересня до 9:00, день виїзду – 10 вересня після 18:00 або 11 вересня.  Початок заходу о 9:30 9 вересня. Закінчення – 10 вересня о 17:00.

Організатори забезпечують харчування та проживання під час заходу, оплачують проїзд до Будапешта і зворотний проїзд після заходу, не пізніше 15 вересня. Оплачується квиток вартістю не вище ніж купейний вагон, можливі домовленості з організаторами щодо виду та вартості транспортних витрат.

Захід проводиться у межах проєкту «Порівняльна перевага місцевих жінок-миробудівниць: інтеграція порядку денного “Жінки, мир, безпека” у взаємозв’язок гуманітарної діяльності, розвитку та миробудування» за підтримки Австрійської агенції розвитку (Austrian Development Agency, ADA).

Для відбору участі в заході просимо заповнити форму до 30 липня 2026 року, Заповнення форми не гарантує участі у заході. Відібрані учасниці й учасники отримають підтвердження та докладну організаційну інформацію електронною поштою до 5 серпня 2026 р.

Цей Огляд присвячений екологічній безпеці жінок і чоловіків в Україні в умовах війни росії проти України, зміни клімату, руйнування інфраструктури, забруднення довкілля та відновлення громад. Документ виходить із того, що екологічні та кліматичні кризи не є нейтральними: вони по-різному впливають на жінок і чоловіків, дівчат і хлопців, людей різного віку, мешканок і мешканців міст, сіл, прифронтових, деокупованих і приймаючих громад. Рівень вразливості залежить від місця проживання, стану здоров’я, інвалідності, віку, доходу, статусу внутрішньо переміщеної особи, доступу до води, енергії, транспорту, медичних і соціальних послуг, а також від розподілу оплачуваної й неоплачуваної доглядової праці.

Документ

This Review is dedicated to the environmental security of women and men in Ukraine in the context of Russia’s war against Ukraine, climate change, infrastructure destruction, environmental pollution and community recovery. The document proceeds from the understanding that environmental and climate crises are not neutral: they affect women and men, girls and boys, people of different ages, and residents of urban, rural, frontline, de-occupied and host communities in different ways. Levels of vulnerability depend on place of residence, health status, disability, age, income, internally displaced person status, access to water, energy, transport, health and social services, and the distribution of paid and unpaid care work.

Document (full version)

Environmental Security of Women and Men in the Context of Russia’s War against Ukraine (Short English Version)

This Review proceeds from the understanding that all regions of Ukraine are facing a combined crisis: existing environmental problems and the effects of climate change are intensified by the destructive impact of the war. The Review focuses on environmental security through the experience of women from urban and rural communities, civil society organizations, local self-government, state institutions, expert communities, activist groups, and local initiatives.

The purpose of the Review is to map organizations, institutions, laws, policies, action plans, and initiatives related to the Triple Nexus in Ukraine, assess vulnerability to climate change, and develop a specialized roadmap. Within this purpose, the Review analyzes how environmental and climate risks, intensified by the war, affect women, men, and different population groups; assesses whether international and national policies and practical measures take these differences into account; and identifies key gaps and recommendations for state authorities, local self-government, civil society, and international organizations.

Document

Дослідження є первинним аналітичним оглядом застосування підходу Потрійного зв’язку в Україні – поєднання гуманітарного реагування, сталого розвитку та миробудування – у контексті триваючої збройної агресії Російської Федерації та реалізації порядку денного «Жінки, мир, безпека». Український контекст вимагає одночасного застосування цього підходу: громади реагують на наслідки обстрілів, приймають внутрішньо переміщених осіб, підтримують родини військових і загиблих, забезпечують соціальні послуги, інтегрують ветеранів і ветеранок, відновлюють інфраструктуру, реагують на насильство за ознакою статі та працюють із соціальною напругою.

Документ

This report provides a first analytical overview of how the Triple Nexus approach – the connection between humanitarian response, sustainable development and peacebuilding – can be applied in Ukraine in the context of Russia’s ongoing armed aggression and the implementation of the Women, Peace and Security (WPS) agenda. It examines how existing Ukrainian laws, policies, institutions, local practices and civil society initiatives already contain important elements of the Triple Nexus, while also identifying the gaps that prevent these elements from working as one coherent system.

document

Центр соціальних і трудових досліджень (CSLR) разом із партнерами та учасницями проєкту «Caring to Survive, Surviving to Care» готує спільне подання до 54-ї сесії Робочої групи Універсального періодичного огляду (УПО) України.
Назва документа, також підтриманого НУО ЦРД:
«Surviving to Care: Women’s Unpaid and Paid Care Labour in Wartime Ukraine»
Подання присвячене впливу війни, політики жорсткої економії та процесів відновлення на оплачувану й неоплачувану доглядову працю жінок та реалізацію економічних, соціальних і культурних прав в Україні.
Організатори запрошують до співпідписання українські громадські організації, профспілки, жіночі організації, академічні інституції, місцеві ініціативи та окремих експерток і експертів, які працюють у сферах:
– гендерної рівності та прав жінок;
– соціальної політики та доглядової праці;
– трудових прав;
– підтримки ветеранів і ветеранок;
– прав людей з інвалідністю;
– захисту прав ВПО;
– психічного здоров’я;
– освіти та охорони здоров’я;
– розвитку сільських громад;
– відновлення та реконструкції України.
Кінцевий термін подання інформації для включення до списку співпідписантів:
15 липня 2026 року (23:59 за київським часом).
Просимо заповнити форму:
ПОСИЛАННЯ НА GOOGLE FORM
Текст проєкту подання доступний за посиланням:
ПОСИЛАННЯ НА ДРАФТ ДОКУМЕНТА

Група країн в ООН на чолі із Італією та Чилі запускає політичну декларацію глобального мораторію щодо практики сурогатного материнства. Про це повідомляє europeanconservative.

Важливий перший крок для майбутніх масштабних змін, як сподіваються ініціатори, був представлений 22 червня 2026 року під час роботи 62-ї сесії Ради прав людини ООН.

Документ не є офіційною зміною, жодна держава не змушена змінювати свої внутрішні закони. Однак ця декларація виводить практику сурогатного материнства до міжнародного порядку денного прав людини – зі сфери приватних відносин до транснаціональної практики, що зачіпає питання батьківства, прав дитини, експлуатації, створює серйозні ризики для жінок і дівчат, юридичну невизначеність для народжених дітей, стимулює трафікінг, медичну шкоду.

Національного регулювання для проблеми такого масштабу недостатньо, стверджують ініціатори декларації: цей “ринок” є глобальним, таким має бути і реагування на порушення.