Всеукраїнська ліга «Легалайф» розпочала реалізацію українського компонента міжнародного проекту NAWAL

Благодійна організація «Всеукраїнська ліга «Легалайф» розпочала реалізацію українського компонента міжнародного феміністичного проекту NAWAL (Narratives of Asylum, Women and Liberation — «Історії притулку, жінок і визволення»), що фінансується Європейським Союзом у межах програми CERV.

Проект координує Європейська мережа мігранток (European Network of Migrant Women, ENoMW). Він об’єднує жіночі організації з Бельгії, Франції, Португалії, Ірландії, Іспанії та України.

NAWAL покликаний зробити видимим досвід жінок, зокрема мігранток і біженок, які стикаються з наслідками колоніалізму, війни, переміщення, насильства та дискримінації. У центрі проекту — власні історії жінок, їхня суб’єктність, досвід спротиву й солідарності.

В українському компоненті передбачено консультації з жінками, діалогові семінари та Національний жіночий трибунал. Їхні результати стануть внеском до спільного європейського обговорення та підготовки висновків і рекомендацій. Проект також передбачає створення цифрової карти історичної пам’яті та виставки, до яких можуть бути включені матеріали за належною згодою учасниць.

Центр «Розвиток демократії» бере участь у реалізації українського компонента NAWAL, який здійснює Всеукраїнська ліга «Легалайф». Для нас важливо, щоб голоси українських жінок та їхній досвід були представлені у ширшому європейському діалозі про права жінок, історичну пам’ять і справедливість.

ОПИТУВАННЯ: досвід допомоги постраждалим від сексуального насильства

Центр «Розвиток демократії» збирає практичний досвід українських організацій та установ, які під час війни надають допомогу постраждалим від сексуального насильства.

Опитування буде використано для розроблення практичного алгоритму реагування на сексуальне насильство в умовах війни та масштабних криз у Литві у межах реалізації Національного плану дій «Жінки, мир, безпека» на запит Міністерства соціального захисту та праці Литви.

Посилання на опитування:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfy36pF2l0S5G-39Djg7yFWZLhbdeHrDve1W4SEgYExN7WYVg/viewform?usp=send_form

Представниця Центру «Розвиток демократії» взяла участь в адвокаційних зустрічах у Швеції

14–16 жовтня 2026 року Марія Дмитрієва, директорка програм Центру «Розвиток демократії», взяла участь у серії адвокаційних заходів у Стокгольмі, організованих у межах міжнародної ініціативи CAP International у співпраці зі шведською організацією Talita.

Метою зустрічей було обговорення протидії проституції, торгівлі жінками та сексуальній експлуатації, захисту постраждалих, а також практичного застосування шведської Моделі рівності.

14 жовтня відбулася зустріч із представницями організацій Talita та 1000opportunities. Обговорювали допомогу постраждалим від проституції та сексуальної експлуатації, програми виходу з проституції, права постраждалих і компенсації.

Того ж дня відбулася зустріч з Аннікою Тунборг, представницею Міністерства закордонних справ Швеції, яка виконує обов’язки посолки з питань протидії торгівлі людьми. Серед тем — становище українських жінок та ризики сексуальної експлуатації в умовах війни й вимушеного переміщення.

15 жовтня Марія Дмитрієва взяла участь у парламентських слуханнях у Риксдазі — парламенті Швеції. У виступі вона порушила питання становища українських жінок, які опиняються у проституції у Швеції та інших європейських країнах, необхідності доступу до допомоги, реабілітації та програм виходу з проституції, а також ризиків повернення в Україну без належної підтримки.

16 жовтня відбулася зустріч із представниками поліції Швеції, зокрема Янною Девідсон та регіональними координаторами. Обговорювали практичне застосування шведського законодавства, протидію попиту на проституцію, виявлення постраждалих від торгівлі людьми та взаємодію поліції з організаціями допомоги.

Участь ЦРД дала можливість представити український досвід, привернути увагу до особливих ризиків для жінок в умовах російської війни проти України та обговорити подальшу міжнародну співпрацю.

ЦРД представив український досвід під час адвокаційного туру в Берліні

12 жовтня 2026 року у Берліні директорка програм Центру «Розвиток демократії» Марія Дмитрієва взяла участь у першому дні адвокаційної програми Міжнародної коаліції за ліквідацію проституції (CAP International), присвяченої протидії проституції, торгівлі людьми та сексуальній експлуатації і просуванню Моделі рівності у Німеччині.

Разом із Марією Дмитрієвою в роботі делегації беруть участь Меган Доневан, представниця шведської організації «Таліта», та Хема Сібі, виконавча директорка Міжнародної коаліції за ліквідацію проституції (Франція).

Робочий день розпочався з візиту до центру «Нойштарт кафе» та відвідання району із вуличною проституцією в Берліні. Учасниці мали можливість побачити, як німецька модель легалізації проституції працює на практиці, та обговорити її наслідки для жінок у проституції.

Після цього делегація провела низку адвокаційних зустрічей. Зокрема, відбулися зустрічі з депутаткою Бундестагу Анею Вайсгербер, представницею парламентської фракції Християнсько-демократичного союзу Німеччини та Християнсько-соціального союзу в Баварії, яка займається питаннями проституції, а також із Мехтільд Гайль та представницями Жіночого союзу Християнсько-демократичного союзу Німеччини. Окрема зустріч відбулася з Клаудією Гавріх, координаторкою Центру католиків Німеччини.

Марія Дмитрієва представила на зустрічах український досвід і порушила питання проституції та торгівлі українськими жінками і дівчатами в Німеччині та інших країнах Європи після початку повномасштабного вторгнення росії.

Окремою темою стала неспроможність захисних механізмів захистити вразливих жінок в умовах легального проституційного ринку. Українські жінки, які рятувалися від війни, мали формально передбачені механізми захисту. Проте ці механізми не захищають жінок від залучення до проституції, якщо легальний комерційний ринок потребує постійного припливу жінок.

Однак вразливість не обмежується війною, вимушеним переміщенням чи статусом біженки. У вразливому становищі можуть перебувати також німецькі жінки, мігрантки, жінки в бідності, жінки, які зазнають насильства або перебувають в економічній чи іншій залежності. Вони так само стають жертвами проституційної системи.

Саме тому відповіддю не може бути створення дедалі нових захисних механізмів усередині проституційного ринку. Проблемою є сам ринок і попит, який його підтримує.

Модель рівності передбачає декриміналізацію людей у проституції, підтримку та програми виходу з проституції, відповідальність експлуататорів і покупців сексуальних актів та скорочення попиту.

Мета берлінської частини адвокаційного туру — сприяти політичній підтримці міжпартійної ініціативи щодо запровадження Моделі рівності у Німеччині.

Українські та міжнародні інституції відповіли на вимогу відхилити законопроєкт про декриміналізацію порнобізнесу в Україні

ВГО Центр “Розвиток демократії” продовжує отримувати відповіді від українських та міжнародних інституцій з приводу звернення громадських організацій про необхідність відхилити законопроєкт, котрий декриміналізує порнобізнес в Україні.

Нагадаємо, після першого читання законопроєкту №15294 Центр «Розвиток демократії» звернувся до українських та міжнародних інституцій із зауваженнями щодо його ризиків і зібрав їхні відповіді; всього відповідей станом на 13 вересня 2026 року зафіксовано 46, з них по суті 24.

Відповідно кількість та адресати звернень:

КатегоріяКількістьКого рахували
Парламент23Керівництво ВРУ, фракції та депутатські групи, парламентські комітети й окремі народні депутати, яким надсилали окремі звернення.
Міністерства, відомства та інші державні органи41Міністерства, центральні органи виконавчої влади, правоохоронні, наглядові та інші державні інституції.
Міжнародні та дипломатичні адресати47Структури ООН, ЄС, Ради Європи, ОБСЄ, інші міжнародні інституції та дипломатичні представництва.
Українські професійні та громадські організації36Професійні, правозахисні, жіночі, бізнесові та інші організації, яким надсилали окремі звернення.
Разом формальних адресатів147Сума чотирьох категорій вище.
Медійна розсилка66Медійні адресати рахували окремо; вони не входять у 147.
• МВС і Національна поліція повідомили, що опрацьовували №15294 ще до нашого звернення і передавали свою позицію парламентським комітетам. Під час подальшого розгляду вони враховуватимуть і наші зауваження.
• Комітет ВРУ з питань молоді і спорту назвав наші доводи «аргументами щодо недоцільності його ухвалення» і повідомив, що врахує їх під час другого читання.
• Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів ознайомив членів Комітету з нашими матеріалами і попросив головний Комітет їх проаналізувати.
• Мінмолодьспорт взяло до уваги наші зауваження щодо захисту дітей і молоді, сексуальної експлуатації, насильства та цифрових загроз та повідомило, що після отримання доопрацьованого тексту законопроекту та порівняльної таблиці до другого читання сформує свою позицію з питань захисту дітей і молоді та поінформує профільний комітет ВРУ.
• Уповноважений ВРУ з прав людини підтримав законопроєкт із суттєвими зауваженнями щодо декриміналізації, згоди, санкцій і визначень; Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини також повідомив, що врахує наші аргументи під час аналізу редакції до другого читання, зокрема щодо сексуальної експлуатації, захисту дітей, прав людини та міжнародних зобов’язань України.
• Нацсоцслужба відповіла щодо ризиків для протидії торгівлі людьми та захисту постраждалих; Центр протидії дезінформації — щодо сексуалізованих діпфейків і несанкціонованого сексуального контенту як інформаційних ризиків.
• Управління ООН з наркотиків і злочинності провело з нами робочу зустріч і прямо пояснило, що не може впливати на законодавчий процес в Україні.
• ВО «Батьківщина» підтвердила раніше заявлену опозицію №15294 і повідомила про понад 200 поданих поправок.

Станом на 13 вересня на сторінці Верховної Ради немає нової редакції №15294 до другого читання, нової порівняльної таблиці або нового висновку головного Комітету. Статус: «Готується на друге читання». Водночас законопроєкт включено до порядку денного шістнадцятої сесії постановою №4958-IX від 01.09.2026.
Картка законопроєкту: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70129
Постанова №4958-IX: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4958-IX

Як повідомлялось раніше, жіночі правозахисні організації вимагають від народних депутаток й депутатів відхилити законопроєкт № 15294 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії».

Відбулась медіа-майстерня «Висвітлення порядку денного «Жінки, мир, безпека» та Потрійний зв’язок: гуманітарна діяльність, розвиток і миробудування»

Протягом 9-10 вересня 2026 року у м. Будапешт (Угорщина) тривала медіа-майстерня «Висвітлення порядку денного «Жінки, мир, безпека» та Потрійний зв’язок: гуманітарна діяльність, розвиток і миробудування» для журналісток з українських ЗМІ.

Впродовж участі у медіа-майстерні учасниці поглибили свої знання за темами порядку денного «Жінки, мир, безпека» (ЖМБ) та Національного плану дій 1325 (НПД), зокрема ролі медіа у підтримці реалізації порядку денного ЖМБ у гуманітарному, розвитковому та миробудівному секторах у межах підходу «Потрійний взаємозв’язок» (Triple Nexus). Представниці медіа вчилися враховувати гендерний аналіз у своїй подальшій роботі у медійному просторі, зокрема щодо того, як висвітлювані теми пов’язані із концепцією гуманітарного реагування, розвитку та розбудови миру (Triple Nexus). Також учасниці з тренерками напрацювали конкретні стратегії для посилення гендерно чутливого висвітлення питань порядку денного «Жінки, мир, безпека» (ЖМБ) в Україні.

Майстерню організовула Глобальна мережа жінок-миробудівниць (Global Network of Women Peacebuilders, #GNWP), ВГО «Центр «Розвиток демократії» та Фонд «Єдність за майбутнє» (м. Запоріжжя). Захід тривав в межах проєкту з інтеграції порядку денного «Жінки, мир, безпека» у гуманітарну діяльність, розвиток і миробудування за підтримки Австрійської агенції розвитку (Austrian Development Agency).

ЦРД пропонує Офісу ефективного регулювання BRDO переглянути підтримку декриміналізації порнографії в Україні

Виконавчому директору Офісу ефективного регулювання BRDO Олексію Дороганю

керівниці сектору «ІТ і телеком» Ірині Бардасовій
команді Офісу ефективного регулювання BRDO

Шановні колеги!

ВГО Центр «Розвиток демократії» звертається до Офісу ефективного регулювання BRDO у зв’язку з багаторічною адвокацією вашою організацією декриміналізації порнографії в Україні.

На сайті BRDO серед очікуваних результатів цієї реформи прямо зазначено скасування кримінальної відповідальності за створення, розповсюдження та збут порнографічних матеріалів, за визначеними винятками. BRDO також публічно оцінювало можливі додаткові бюджетні надходження внаслідок декриміналізації у 509 млн грн на рік.

Ми вважаємо принципово важливим розмежувати дві різні проблеми.

Ми підтримуємо вилучення з-під кримінальної відповідальності приватної добровільної некомерційної поведінки повнолітніх людей, яка не порушує прав інших осіб.

Водночас ми заперечуємо проти використання необхідності такої реформи як підстави для декриміналізації комерційного виготовлення, збуту та розповсюдження порнографії та створення в Україні правових умов для легальної діяльності комерційної порноіндустрії.

Саме це є одним із наших головних заперечень проти законопроєкту № 15294, який Верховна Рада України 14 липня 2026 року прийняла за основу.

Під назвою законопроєкту щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії пропонується одночасно істотно змінити державну політику щодо обігу порнографічних матеріалів серед повнолітніх осіб.

Це підтверджено не лише громадськими організаціями.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у своїх офіційних позиціях щодо законопроєкту № 15294 прямо зазначив, що запропонована редакція статті 301 Кримінального кодексу фактично виключає з неї діяння, пов’язані з обігом порнографічних матеріалів серед повнолітніх осіб за їх згодою, та істотно змінює концепцію кримінально-правової охорони, тоді як пояснювальна записка не містить належного обґрунтування причин такої трансформації.

Окремо Уповноважений звернув увагу на те, що законопроєкт не визначає форму згоди зображеної особи, порядок її надання, можливість відкликання та критерії встановлення її добровільності. Це створює не лише проблему правової визначеності, а й принципове питання про те, яким чином сама категорія «згоди» має працювати там, де йдеться про комерційне виробництво сексуалізованого матеріалу.

Національна поліція України у своєму офіційному висновку щодо законопроєкту звернула увагу на співвідношення запропонованих змін зі статтею 149 Кримінального кодексу України, яка охоплює торгівлю людьми та сексуальну експлуатацію, зокрема використання у порнобізнесі. Поліція також зазначила, що зміна державної політики щодо декриміналізації виготовлення, збуту та розповсюдження порнографії серед повнолітніх потребує окремого унормування.

Проте у доступних нам матеріалах до законопроєкту ми не виявили комплексного аналізу того, як декриміналізація комерційної порноіндустрії може вплинути на:

  • сексуальну експлуатацію та використання вразливого становища;
  • торгівлю людьми;
  • насильство щодо жінок та насильство за ознакою статі;
  • можливість встановлення реальної добровільності згоди в умовах комерційного виробництва;
  • втягнення дітей і молодих людей у сексуальну експлуатацію;
  • незаконне поширення інтимних матеріалів, сексуалізовані діпфейки, шантаж і примус;
  • діяльність посередників, цифрових платформ і платіжних систем;
  • фінансові потоки, організовану злочинність та відмивання доходів;
  • фізичне і психічне здоров’я людей, залучених до індустрії;
  • державні витрати на запобігання шкоді, правозастосування та допомогу постраждалим;
  • виконання міжнародних зобов’язань України у сфері захисту прав жінок, протидії насильству, сексуальній експлуатації та торгівлі людьми.

Центр «Розвиток демократії» у переглянутих матеріалах законопроєкту не побачив комплексної оцінки диференційованого впливу запропонованої зміни політики на жінок і чоловіків, її узгодженості з політикою протидії насильству щодо жінок та торгівлі людьми, належної системи даних і оцінки повних суспільних наслідків.

BRDO публічно оцінювало можливі додаткові бюджетні надходження внаслідок декриміналізації порнографії у 509 млн грн на рік. Ми не заперечуємо необхідності оцінювати фіскальні наслідки державної політики. Водночас можливі податкові надходження самі по собі не можуть бути достатньою підставою для декриміналізації комерційної порноіндустрії. Економічне обґрунтування такої реформи має враховувати не лише потенційні доходи бюджету, а й витрати держави на подолання прямих негативних наслідків від неї.

 У зв’язку з цим просимо BRDO оприлюднити методологію та вихідні дані, на яких ґрунтується розрахунок прогнозованих 509 млн грн податкових надходжень, а також пояснити, як оцінювалися поряд із можливими доходами бюджету державні та суспільні витрати, пов’язані із сексуальною експлуатацією, торгівлею людьми, насильством, захистом дітей, охороною здоров’я, фінансовими злочинами та необхідністю правозастосування.

Податкові надходження є доходом бюджету, але не є самі по собі доказом суспільної користі комерційної індустрії.

Що ми пропонуємо BRDO

Ми закликаємо BRDO:

  1. переглянути підтримку декриміналізації комерційного виготовлення, збуту та розповсюдження порнографії з урахуванням правозахисних, гендерних, кримінологічних, соціальних та економічних наслідків такої зміни державної політики;
  2. чітко відокремити у своїй публічній позиції необхідне припинення кримінального переслідування приватної некомерційної поведінки повнолітніх від декриміналізації діяльності комерційної порноіндустрії;
  3. повідомити, чи підтримує BRDO законопроєкт № 15294 у його нинішній концепції та чи вважає його належним способом реалізації реформи, яку організація адвокатує;
  4. оприлюднити методологію та вихідні дані економічного обґрунтування декриміналізації, зокрема розрахунку 509 млн грн прогнозованих податкових надходжень;
  5. провести відкриту професійну дискусію не лише з представниками індустрії та прихильниками декриміналізації, а й з організаціями із захисту прав жінок, фахівчинями з протидії торгівлі людьми та сексуальній експлуатації, захисту дітей, кримінального права, охорони здоров’я, цифрового сексуального насильства та фінансової безпеки.

ВГО Центр «Розвиток демократії» готовий надати BRDO зібрані нами українські та міжнародні матеріали, офіційні висновки державних органів та нашу експертну довідку щодо гендерно чутливого скринінгу законопроєкту № 15294.

Ми також готові сприяти організації зустрічей із міжнародними експертками та журналістками з країн Європи й Північної Америки, які багато років досліджують порнографічну індустрію, сексуальну експлуатацію, торгівлю людьми, цифрове сексуальне насильство та захист дітей.

Ми пропонуємо не підміняти необхідну декриміналізацію приватної некомерційної поведінки повнолітніх декриміналізацією комерційної індустрії сексуальної експлуатації.

Саме це розмежування, на нашу думку, має бути вихідною точкою подальшої реформи.

Запрошуємо BRDO до відкритої професійної дискусії.

Марія Дмитрієва
директорка програм
ВГО Центр «Розвиток демократії»

ПОЗИЦІЯ
УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
З ПРАВ ЛЮДИНИ
до проєкту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу
України щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження
дитячої порнографії»

Громадські організації вимагають відхилити законопроєкт про декриміналізацію порнобізнесу

Жіночі правозахисні організації вимагають від народних депутаток й депутатів відхилити законопроєкт № 15294 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії».

Звернення з цією вимогою було направлено Голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку, голові Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Сергію Іонушасу та голові Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванні Климпуш-Цинцадзе.

У документі представниці громадянського суспільства наголошують на необхідності винесення норми про посилення відповідальності за сексуальне насильство й експлуатацію дітей в окремий законопроєкт, не пов’язаний із декриміналізацією комерційного порнобізнесу.

«Ми підтримуємо посилення захисту дітей від сексуального насильства й експлуатації та підвищення відповідальності за матеріали сексуального насильства над дітьми. Проте під назвою законопроєкту про захист дітей Верховна Рада одночасно підтримала принципово інше рішення — декриміналізацію ввезення, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, збуту та розповсюдження так званої “дорослої” порнографії», — зазначають правозахисниці. Це, на їхню думку, є особливо небезпечним в умовах війни, коли зростають рівень бідності, масштаби вимушеного переміщення населення, втрати житла та доходів.

Правозахисниці наголошують, що захист приватного життя повнолітніх осіб має забезпечуватися вузькими правовими нормами, які не криміналізують приватну поведінку, але водночас не створюють законних умов для комерційного виготовлення, продажу, реклами та масового поширення порнографії. Крім всього іншого, законопроєкт суперечить європейським нормам, оскільки відкриває шлях до легалізації комерційної індустрії сексуальної експлуатації, тоді як європейські стандарти вимагають запобігати цьому.

«Комерційна порнографія, яка сексуалізує насильство, приниження та підпорядкування жінок, не може автоматично виправдовуватися свободою вираження. Держава має право й обов’язок встановлювати необхідні та пропорційні обмеження для захисту прав і гідності інших осіб, запобігання сексуальній експлуатації, торгівлі людьми та насильству», — підкреслюють представниці громадянського суспільства.

Наразі звернення вже підписали 110 громадських організацій.

Ознайомитися з повним текстом звернення можна за посиланням:

Нагадаємо, 14 липня у першому читанні Верховна Рада підтримала законопроєкт, яким посилюється відповідальність за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії (те, що експертки й експерти у цій сфері називають матеріалами сексуального насильства над дітьми) та одночасно декриміналізується т.зв. дорослий порнографічний контент. 

звернення

інформаційна довідка

Програма Молодіжного клубу правосуддя

В умовах триваючої збройної агресії проти України особливого значення набуває формування у молоді розуміння прав людини і прав дитини, принципів верховенства права та відповідальності за воєнні злочини, а також розвиток критичного мислення і навичок безпечної роботи з інформацією.

З метою розвитку цих компетентностей у межах проєкту «Справедливість для української молоді: розслідування та переслідування воєнних злочинів російської федерації проти українських дітей», який реалізується у 2024–2026 роках за підтримки Відділу з правоохоронних питань (INL) Посольства США в Україні та адмініструється міжнародною організацією PH International (Project Harmony, Inc.), у партнерстві з українськими громадськими організаціями – Всеукраїнською громадською організацією – Центр «Розвиток демократії» та громадською організацією «Придунайський центр громадських ініціатив», а також профільними державними інституціями – Департаментом з питань захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Офісу Генерального прокурора України та Управлінням ювенальної превенції Національної поліції України – створено та функціонують Молодіжні клуби правосуддя.

Клуби діють у п’яти містах України: Бучі, Болграді, Кропивницькому, Луцьку та Львові. У період з вересня 2024 року по травень 2026 року в їхній роботі беруть участь понад 150 дітей віком 13–18 років, які залучені до системних щотижневих позашкільних занять.

Заняття побудовані за принципом поступового формування знань: спочатку учасники знайомляться з основними правами дитини та системою їх захисту, після чого переходять до теми воєнних злочинів російської федерації проти українських дітей і механізмів їх розслідування та притягнення до відповідальності. Навчання відбувається у практичному форматі, наближеному до реальних правових ситуацій: учасники працюють з кейсами, беруть участь у моделюванні судових процесів та виконують завдання з використанням OSINT-методів.

Паралельно в межах проєкту проводяться інформаційні семінари-дискусії для фахівців у сферах кримінального права, охорони здоров’я, освіти, соціальної роботи та громадянського суспільства. Тематика семінарів охоплює стандарти забезпечення конфіденційності та недопущення розголошення інформації щодо дітей, які стали свідками або постраждали від воєнних злочинів, а також застосування методів розслідування на основі відкритих джерел (OSINT / Open Source Intelligence) для формування та аналізу доказової бази.

За результатами узагальнення практичного досвіду реалізації проєкту та з метою систематизації й масштабування напрацьованих підходів розроблено навчальну програму обсягом 85 занять (170 годин). Програма є підсумковим продуктом проєкту та після його завершення буде використовуватися ВГО – Центр «Розвиток демократії» у подальшій роботі з дітьми та молоддю з питань документування, розслідування та притягнення до відповідальності за воєнні злочини російської федерації проти українських дітей.

Програма опублікована за посиланням.

Група держав в ООН запускає політичну декларацію глобального мораторію на сурогатне материнство

Група країн в ООН на чолі із Італією та Чилі запускає політичну декларацію глобального мораторію щодо практики сурогатного материнства. Про це повідомляє europeanconservative.

Важливий перший крок для майбутніх масштабних змін, як сподіваються ініціатори, був представлений 22 червня 2026 року під час роботи 62-ї сесії Ради прав людини ООН.

Документ не є офіційною зміною, жодна держава не змушена змінювати свої внутрішні закони. Однак ця декларація виводить практику сурогатного материнства до міжнародного порядку денного прав людини – зі сфери приватних відносин до транснаціональної практики, що зачіпає питання батьківства, прав дитини, експлуатації, створює серйозні ризики для жінок і дівчат, юридичну невизначеність для народжених дітей, стимулює трафікінг, медичну шкоду.

Національного регулювання для проблеми такого масштабу недостатньо, стверджують ініціатори декларації: цей “ринок” є глобальним, таким має бути і реагування на порушення.