НАЦІОНАЛЬНІ ЗБОРИ
СІМНАДЦЯТЕ СКЛИКАННЯ
8 серпня 2025 року
ЄВРОПЕЙСЬКА РЕЗОЛЮЦІЯ щодо універсального фемінізму
—
**Національні збори,**
Беручи до уваги статтю 88-4 Конституції,
Беручи до уваги Конституцію, зокрема преамбулу Конституції від 27 жовтня 1946 року, яка гарантує жінці у всіх сферах рівні з чоловіком права, її статтю першу, яка визначає, що «закон сприяє рівному доступу жінок і чоловіків до виборних мандатів і виборних посад, а також до професійної та соціальної відповідальності», і її статтю 34, яка, зокрема, визначає, що «закон визначає умови, за яких здійснюється гарантована жінці свобода звертатися до добровільного переривання вагітності»,
Беручи до уваги статтю 151-1 Регламенту Національних зборів,
Беручи до уваги Закон № 65-570 від 13 липня 1965 року про реформу шлюбних режимів,
Беручи до уваги Закон № 72-1142 від 22 грудня 1972 року щодо рівності винагороди між чоловіками і жінками,
Беручи до уваги Закон № 75-17 від 17 січня 1975 року щодо добровільного переривання вагітності,
Беручи до уваги Закон № 83-635 від 13 липня 1983 року про внесення змін до Трудового кодексу та Кримінального кодексу щодо професійної рівності між жінками та чоловіками,
Беручи до уваги Закон № 2008-496 від 27 травня 2008 року про різні положення щодо адаптації законодавства ЄС у сфері боротьби з дискримінаціями,
Беручи до уваги Закон № 2010-769 від 9 липня 2010 року щодо насильства, яке вчиняється саме над жінками, насильства у парах і його впливу на дітей,
Беручи до уваги Закон № 2014-873 від 4 серпня 2014 року щодо реальної рівності між жінками та чоловіками,
Беручи до уваги Закон № 2016-444 від 13 квітня 2016 року про посилення боротьби з проституційною системою та супровід осіб у проституції,
Беручи до уваги Закон № 2018-703 від 3 серпня 2018 року про посилення боротьби із сексуальним та сексистським насильством,
Беручи до уваги Закон № 2018-771 від 5 вересня 2018 року про свободу обирати своє професійне майбутнє,
Беручи до уваги Закон № 2019-1480 від 28 грудня 2019 року щодо дій проти насильства в сім’ї,
Беручи до уваги Закон № 2021-1017 від 2 серпня 2021 року щодо біоетики, який відкрив медично асистовану репродукцію для всіх жінок,
Беручи до уваги Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок та домашньому насильству, відому як Стамбульська конвенція, яка набула чинності 1 серпня 2014 року,
Беручи до уваги Конвенцію № 190 Міжнародної організації праці про насильство і домагання у світі праці, ухвалену в червні 2019 року,
Беручи до уваги Хартію основоположних прав Європейського Союзу від 7 грудня 2000 року в Ніцці, зокрема її статті 21 і 23, які закріплюють принцип рівності між чоловіками і жінками у всіх сферах, зокрема у сфері зайнятості, праці та винагороди,
Беручи до уваги статті 2, 3 і 7 Договору про Європейський Союз,
Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статті 8, 19, 153 і 157, які покладають на Союз завдання усунути нерівності та сприяти рівності між жінками і чоловіками, дозволяють ухвалювати законодавчі акти для боротьби з усіма формами дискримінації та передбачають позитивні заходи для зміцнення становища жінок,
Беручи до уваги Директиву 2004/113/ЄС Ради від 13 грудня 2004 року щодо реалізації принципу рівності поводження між жінками і чоловіками у доступі до товарів і послуг та у їх наданні,
Беручи до уваги Директиву 2006/54/ЄС Європейського парламенту і Ради від 5 липня 2006 року щодо реалізації принципу рівності можливостей і рівності поводження між чоловіками і жінками у сфері зайнятості та праці,
Беручи до уваги Директиву 2010/18/ЄС Ради від 8 березня 2010 року про застосування переглянутої рамкової угоди щодо батьківської відпустки, укладеної BUSINESSEUROPE, UEAPME, CEEP та CES, та про скасування Директиви 96/34/ЄС,
Беручи до уваги Директиву (ЄС) 2023/970 Європейського парламенту і Ради від 10 травня 2023 року про посилення застосування принципу рівності оплати між жінками і чоловіками за однакову працю чи працю однакової цінності шляхом прозорості винагороди та механізмів застосування права,
Беручи до уваги повідомлення Комісії до Європейського парламенту, Ради, Європейського економічного і соціального комітету та Комітету регіонів від 5 березня 2020 року під назвою: «Союз рівності: стратегія щодо рівності між жінками і чоловіками 2020–2025» (COM\[2020] 152 final),
Беручи до уваги повідомлення Комісії до Європейського парламенту, Ради, Європейського економічного і соціального комітету та Комітету регіонів від 7 березня 2025 року під назвою: «Дорожня карта для посилення прав жінок» (COM\[2025] 97 final),
Беручи до уваги Директиву (ЄС) 2022/2381 Європейського парламенту і Ради від 23 листопада 2022 року щодо кращого балансу між жінками і чоловіками серед директорів публічних компаній і пов’язаних заходів,
Беручи до уваги Директиву (ЄС) 2024/1385 Європейського парламенту і Ради від 14 травня 2024 року про боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством, перший європейський закон щодо боротьби з насильством над жінками,
Беручи до уваги приєднання Європейського Союзу до Стамбульської конвенції, яка набула чинності 1 жовтня 2023 року,
Беручи до уваги усталену практику Суду Європейського Союзу, яка закріплює рівність між жінками і чоловіками як фундаментальний принцип європейського права,
Беручи до уваги преамбулу Статуту Організації Об’єднаних Націй, яка, зокрема, проголошує, що народи ООН сповнені рішучості проголосити свою віру у рівність прав чоловіків і жінок,
**Враховуючи**, що історія боротьби універсального фемінізму є тривалою боротьбою за емансипацію жінок, відзначеною завоюванням цивільних прав, фундаментальних свобод та доступом до економічної незалежності, і що ця боротьба історично ґрунтувалася на універсалістських і світських принципах, спрямованих на звільнення всіх жінок без розрізнення за походженням чи культурою;
**Враховуючи**, що універсальний фемінізм відкидає будь-яку політичну інструменталізацію чи культурний релятивізм і виступає проти всіх форм сексистського гноблення — чи то релігійного фундаменталізму, патріархальних традицій або авторитарних політичних систем, стверджуючи, що світськість і рівність є гарантіями свободи жінок;
**Враховуючи**, що сучасний феміністичний рух у всьому його розмаїтті, збагачений звільненням слова і викриттям нових форм гноблення, має зберегти своє покликання — захищати права всіх жінок у світі, не піддаючись ідентичнісним чи сектантським викривленням, які загрожують його універсальності і ризикують замкнути феміністичну справу у логіках поділу чи ієрархізації боротьби;
**Враховуючи**, нарешті, що історія фемінізму є історією постійної боротьби проти всіх форм патріархату — релігійного, культурного чи політичного — і що його сила полягає у вимозі рівності, справедливості й універсальності задля емансипації всіх жінок без винятку;
**Враховуючи** виключення колективу «Nous vivrons» із феміністичної демонстрації 8 березня 2025 року на площі Республіки у Франції іншими феміністками;
**Враховуючи** перегляд прав жінок, зокрема у західних демократіях;
**Враховуючи** крихкість здобутків феміністичної боротьби, особливо у кризові періоди;
**Враховуючи** практично повну заборону абортів у Польщі та різні порушення прав жінок в Угорщині чи Італії;
**Враховуючи** конфліктність публічних дебатів та опортуністичні викривлення універсальної феміністичної боротьби останніми роками;
—
**Постановляє:**
1. Закликає європейські інституції визнати універсальний характер боротьби за права жінок;
2. Запрошує європейські інституції інтегрувати визначення універсального фемінізму, яке буде застосовуватись, зокрема, щодо органів-розпорядників європейського фінансування.
Універсальний фемінізм визначається як принцип, що має на меті забезпечення фактичної рівності прав і гідності між жінками та чоловіками. Універсальний фемінізм визнає та охоплює розмаїття жіночих досвідів та ідентичностей, без розрізнення за походженням, думками чи участю, і забороняє будь-яку ієрархізацію чи виключення між феміністичними боротьбами. Будь-який захід, дія чи організація, яка виключає групу жінок через їхню належність, боротьбу чи переконання, суперечила б цьому принципу;
3. Заохочує Європейську комісію запровадити поняття універсального фемінізму у консультаціях із підготовки нової стратегії рівності між жінками та чоловіками після 2025 року, спираючись на вищезгадану дорожню карту ЄС щодо посилення прав жінок;
4. Вимагає, щоб Європейський Союз забезпечував дотримання здобутків стратегії щодо рівності між жінками і чоловіками 2020–2025, а також майбутніх цілей стратегії після 2025 року у всіх державах-членах;
5. Запрошує Європейську комісію врахувати, під час розробки цілей стратегії щодо рівності між жінками і чоловіками після 2025 року, важливість освіти і історії боротьби за права жінок, а також сприяти рівності між усіма жінками у феміністичній боротьбі;
6. Закликає Європейську комісію у всіх її комунікаціях і законодавчих пропозиціях у цифровій сфері боротися проти будь-яких стереотипів, які можуть суперечити визначенню універсального фемінізму;
7. Вимагає від Європейської комісії зумовлювати міжнародні угоди, які вона підписує від імені ЄС, дотриманням прав жінок;
8. Закликає Європейську комісію підтримувати асоціації та рухи, які просувають універсальну боротьбу за рівність;
9. Запрошує уряд Франції та Європейський Союз не надавати або, у разі потреби, відкликати субсидії у асоціацій і груп, які у своїй боротьбі можуть стигматизувати, принижувати або закликати до ненависті проти іншої групи, ставлячи під сумнів, зокрема, універсальність феміністичної боротьби;
10. Закликає Європейський Союз зумовлювати надання субсидій асоціаціям, які відстоюють рівність, а не ідентичність і приниження жінки перед чоловіком, універсальне, а не сепаратизм, і запровадити процедуру систематичного відбору;
11. Вимагає від Європейського Союзу врахувати всі наслідки рішення Суду ЄС від 16 січня 2024 року, яке визнає, що насильство проти жінок, засноване на статі, є формою переслідування, що може саме по собі бути підставою для захисту.
У Парижі, 8 серпня 2025 року.
Голова,
Підпис: ЯЕЛЬ БРОН-ПІВЕ