Категорія: Практичне право

Центр соціальних і трудових досліджень (CSLR) разом із партнерами та учасницями проєкту «Caring to Survive, Surviving to Care» готує спільне подання до 54-ї сесії Робочої групи Універсального періодичного огляду (УПО) України.
Назва документа, також підтриманого НУО ЦРД:
«Surviving to Care: Women’s Unpaid and Paid Care Labour in Wartime Ukraine»
Подання присвячене впливу війни, політики жорсткої економії та процесів відновлення на оплачувану й неоплачувану доглядову працю жінок та реалізацію економічних, соціальних і культурних прав в Україні.
Організатори запрошують до співпідписання українські громадські організації, профспілки, жіночі організації, академічні інституції, місцеві ініціативи та окремих експерток і експертів, які працюють у сферах:
– гендерної рівності та прав жінок;
– соціальної політики та доглядової праці;
– трудових прав;
– підтримки ветеранів і ветеранок;
– прав людей з інвалідністю;
– захисту прав ВПО;
– психічного здоров’я;
– освіти та охорони здоров’я;
– розвитку сільських громад;
– відновлення та реконструкції України.
Кінцевий термін подання інформації для включення до списку співпідписантів:
15 липня 2026 року (23:59 за київським часом).
Просимо заповнити форму:
ПОСИЛАННЯ НА GOOGLE FORM
Текст проєкту подання доступний за посиланням:
ПОСИЛАННЯ НА ДРАФТ ДОКУМЕНТА

Група країн в ООН на чолі із Італією та Чилі запускає політичну декларацію глобального мораторію щодо практики сурогатного материнства. Про це повідомляє europeanconservative.

Важливий перший крок для майбутніх масштабних змін, як сподіваються ініціатори, був представлений 22 червня 2026 року під час роботи 62-ї сесії Ради прав людини ООН.

Документ не є офіційною зміною, жодна держава не змушена змінювати свої внутрішні закони. Однак ця декларація виводить практику сурогатного материнства до міжнародного порядку денного прав людини – зі сфери приватних відносин до транснаціональної практики, що зачіпає питання батьківства, прав дитини, експлуатації, створює серйозні ризики для жінок і дівчат, юридичну невизначеність для народжених дітей, стимулює трафікінг, медичну шкоду.

Національного регулювання для проблеми такого масштабу недостатньо, стверджують ініціатори декларації: цей “ринок” є глобальним, таким має бути і реагування на порушення.

НУО Центр “Розвиток демократії” долучається до громадських організацій, котрі підписали лист до міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Дениса Улютина щодо необхідності врахувати у проєкті програми протидії торгівлі людьми до 2030 року окремого стратегічного напряму, присвяченого попередженню, протидії та викоріненню сексуальної і репродуктивної експлуатації, пов’язаної з проституцією, порнографією / онлайн-сексуальною експлуатацією та сурогатним материнством.

Запропоновані заходи мають бути включені не як другорядні або суміжні питання, а як питання ДЕМОГРАФІЧНОЇ НЕОБХІНОСТІ, ЗАХИСТУ У ПЕРШУ ЧЕРГУ ЖІНОК ТА ДІТЕЙ ВІД ПОЛІТИКИ ПІДТРИМКИ СУТЕНЕРІВ ТА БІЗНЕС МАГНАТІВ, ЯКІ ЗАРОБЛЯЮТЬ НА ЖІНКАХ І ДІТЯХ УКРАЇНИ, ЯК ТИХ, ЯК НЕ МОЖУТЬ СЕБЕ ЗАХИСТИТИ ПІД ЧАС ВІЙНИ ТА КРИЗ.

Подальші аргументи є частиною базової логіки державної політики у сфері протидії торгівлі людьми. Міжнародні дослідження протягом останніх 15 років у темі протидії сексуальної експлуатації показують, що від легалізації порнографії, проституції, сурогатного материнства виграють і отримують прибутки клініки, сутенери та посередники використовуючи жінок і дітей як тіло для задоволення клієнтів та покупців. Від неоднозначності уряду у цьому питанні збагачуватимуться посередники, цифрові платформи, рекламні, фінансові та транскордонні канали. Жінок і дітей, зокрема жінок і дітей з інвалідністю, осіб, які потребують підтримки або залежать від догляду інших людей, втягують у сексуальну експлуатацію через маніпуляції, шантаж, економічну залежність, бідність, наслідки війни, переміщення, насильство, дискримінацію та обмежений доступ до захисту й соціальних послуг. Шлях України до євроінтеграції зобов’язує уряд врахувати вимоги оновленої Директиви ЄС 2024/1712, якою змінено Директиву 2011/36/ЄС про запобігання та протидію торгівлі людьми, де посилюється увага до нових форм експлуатації, зокрема до експлуатації сурогатного материнства та інших важливих питань. Для України як держави-кандидатки це має бути враховано в новій державній програмі не як факультативний орієнтир, а як частина наближення до правових норм ЄС.

З повним текстом листа можна ознайомитися за посиланням.

Повномасштабне вторгнення росіян в Україну, розпочате 24 лютого 2022 року, спричинило безпрецедентну кризу у сфері захисту прав дитини. Воно стало однією з найруйнівніших загроз для дитинства, позбавивши дітей безпеки, сім’ї,
освіти, медичної допомоги та права на нормальний розвиток.
Дії агресора на окупованих територіях супроводжуються системним насильством:
стратами, нападами, свавільними затриманнями, катуваннями, втягуванням у проституцію та порнографію й іншими формами жорстокого поводження, від яких страждають усі громадяни України, передусім діти.
Одним із найсистемніших злочинів є примусове переміщення та депортація
українських дітей. За наявною інформацією, понад 20 тисяч українських дітей були
примусово переміщені або депортовані Росією з тимчасово окупованих територій. після її повномасштабного вторгнення

Методичний посібник “Використання OSINT та конфіденційної інформації про українських дітей у кримінальних провадженнях стосовно воєнних злочинів Російської Федерації” розроблений як ресурсний матеріал, спрямований на запобігання порушенням прав дітей, котрі стали свідками та/або постраждали під час російської збройної агресії проти України. Видання підготовлено Всеукраїнською громадською організацією – Центр «Розвиток демократії» спільно з Національною соціальною сервісною службою України в межах проєкту «Справедливість для української молоді: розслідування та переслідування воєнних злочинів проти українських дітей», який адмініструє неурядова організація PH International (зареєстрована як Project Harmony, Inc.) у рамках проєкту за підтримки Відділу з правоохоронних питань (INL) Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.   

Авторки:
Яковець І.С. – докторка юридичних наук, тренерка НААУ з питань дискримінації,
викладачка та розробниця навчальних програм Національної школи суддів, тренерка та розробниця навчальних курсів Тренінгового центру прокурорів України, тренерка з питань СНПК, домашнього та гендерно зумовленого насильства.
Ситник Г.М. – психологиня, юристка, викладачка Київського столичного університету ім. Б. Грінченка, членкиня Національної психологічної асоціації України, психологиня соціального проєкту психологічної підтримки «РАЗОМ».
Овчарова Г.Б. – кандидатка технічних наук, координаторка проєкту «Справедливість для української молоді: розслідування та переслідування воєнних злочинів росії проти українських дітей» від ВГО – Центр «Розвиток демократії».

Посилання на посібник

Протягом 9 – 10 червня 2026 року у м. Стамбул (Туреччина) тривав тренінг для тренерок – представниць організацій, долучених до багатонаціонального проєкту, зосередженому на порядку денному «Жінки. Мир. Безпека» та Потрійному зв’язку «Гуманітарний компонент – Політика розвитку – Мир та безпека» (HDP).

Проєкт впроваджується Глобальною мережею жінок-миробудівниць #GNWP за підтримки Австрійської агенції розвитку (ADA) у Вірменії, Азербайджані, Грузії, Молдові, Палестині, Уганді та Україні.

Участь у тренінгу взяла голова НУО Центр «Розвиток демократії» Елла Ламах, котра представляла напрацювання в межах проєкту, що реалізується НУО ЦРД в межах цієї ініціативи  в Україні спільно з БФ «Єдність» за майбутнє» протягом 2026-2027 років у партнерстві з GNWP за фінансової підтримки ADA.

Учасниці та учасник тренінгу опрацювали механізми інтеграції Потрійного зв’язку (HDP) до існуючих методик локалізації «Жінки. Мир. Безпека» та розвитку стратегій специфіки контексту їх імплементації на локальному рівні.

Протягом 5 – 7 червня 2026 року представниці організацій, котрі входять до Європейського жіночого лобі (the European Women’s Lobby), разом працювали у Брюселі на щорічній Генеральній асамблеї EWL. Про це повідомляє womenlobby.org.

Участь у заході взяла директорка програм, експертка НУО Центр «Розвиток демократії» Марія Дмитрієва.

Під час роботи учасниці та учасники обговорили досягнення року, що минув, окреслили пріоритети на майбутнє, посилили спільну впевненість у відстоювання прав жінок і дівчат у країнах Європи. Йшлося також про рамки стратегії 2027 – 2031 років, включно фінансовими позиціями та з гендерним компонентом реагування щодо кліматичних змін, політичним та соціальним контекстом.

Захід відбувався офлайн і онлайн.

У перший день, 6 червня, учасниці розглянули організаційні питання Асамблеї, зокрема підтвердження кворуму, затвердження порядку денного, протоколів попередніх засідань, звіт про діяльність EWL за 2025 рік і період до травня 2026 року, фінансову звітність, бюджетні питання, Стратегічну рамку EWL на 2027–2031 роки, термінові резолюції, а також можливу партнерську участь у проєкті Horizon.
Наприкінці першого дня представниця НУО ЦРД мала короткий виступ від України. У виступі Марія Дмитрієва звернула увагу на дві актуальні загрози для прав жінок в Україні: ризик легалізації порнографії та положення нового проєкту Цивільного кодексу, які фактично нормалізують сурогатне материнство, наголосила, що ці питання потребують уваги й солідарності з боку європейського жіночого руху.

Другий день, 7 червня, був присвячений роботі в групах у межах сесії **“Stronger together, linking projects and expertise – learn, share, grow”**. Метою сесії було посилення співпраці між організаціями-членкинями EWL, обмін досвідом і пошук можливостей для партнерств.

Після першої частини групової роботи Марія виступила з кількома пропозиціями. Зокрема, наголосила на необхідності активніше включати українських та інших мігранток у Європі в роботу місцевих жіночих організацій, також запропонувала, щоб EWL долучилося до процесу розробки нового плану дій ЄС щодо Жінок, миру і безпеки / Резолюції 1325, окремо запропонувала організувати для зацікавлених організацій онлайн-зустріч, на якій можна було б представити досвід українських жінок і жіночих організацій в умовах повномасштабної війни.

Участь у заході дала можливість представити український контекст у ширшій європейській жіночій мережі, привернути увагу до ризиків у сфері проституції, порнографії та сурогатного материнства, а також запропонувати подальшу співпрацю щодо порядку денного Жінки, мир і безпека та залучення українських жінок у Європі.

Фото

У межах проєкту «Порівняльна перевага місцевих жінок-миробудівниць: інтеграція порядку денного “Жінки, мир, безпека” у Потрійний зв’язок гуманітарної діяльності, розвитку та миробудування у Вірменії, Азербайджані, Грузії, Молдові, Палестині, Уганді та Україні» стартувала нова активність — Підвищення організаційної спроможності та супровід місцевих жіночих миробудівних організацій.

Проєкт реалізується ГО «Центр “Розвиток демократії”» спільно з БФ «Єдність» за майбутнє» у 2026–2027 роках у партнерстві з Глобальною мережею жінок-миробудівниць (ГМЖМ) #GNWP за фінансової підтримки Австрійської агенції розвитку (ADA).

Мета активності — зміцнення інституційної та технічної спроможності ГО «Центр “Розвиток демократії”» як прямого партнера ГМЖМ.

Отриманий досвід і підтримка будуть поширені щонайменше на дві місцеві миробудівні організації, очолювані жінками, що працюють в Україні.
Учасниці програми отримають супровід і можливості для розвитку у таких напрямах: ефективне управління проєктами; адвокаційна діяльність; фінансова підзвітність; моніторинг та оцінка; організаційна сталість; реалізація миробудівних ініціатив.

28 травня 2026 року Верховна Рада України не підтримала законопроєкт №12191 про декриміналізацію порнографії в Україні: за документ проголосували 207 народних обранців при необхідному мінімумі 226 голосів «за», повідомляє ukranews.

Депутати також не підтримали пропозиції відправити цей законопроєкт на повторне перше читання (“за” – 212) та відправити суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання (“за” – 215).

НУО Центр «Розвиток демократії» також висловлює занепокоєння законодавчими ініціативами, які спрямовані на декриміналізацію або фактичну легалізацію комерційного виробництва, збуту та поширення порнографії в Україні.

Ми вважаємо неприпустимим підміняти необхідність захисту приватного життя громадян створенням умов для легального ринку порнографічної продукції.

Якщо чинне законодавство – стаття 301 Кримінального кодексу України про зберігання та поширення контенту інтимного характеру – потребує уточнення, такі зміни мають бути спрямовані на захист потерпілих, дітей, приватності, людської гідності та свободи від експлуатації, а не на нормалізацію індустрії, яка системно пов’язана із сексуальною експлуатацією, торгівлею людьми, цифровим насильством, шантажем, примусом, корупцією та діяльністю організованої злочинності.

1. Міжнародні зобов’язання України та євроінтеграційний контекст

Україна має керуватися міжнародними зобов’язаннями у сфері прав людини. Стаття 6 Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок зобов’язує держави вживати всіх належних заходів для припинення торгівлі жінками та експлуатації проституції жінок. Стаття 34 Конвенції ООН про права дитини зобов’язує держави захищати дітей від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуального насильства. Отже, Фактична легалізація комерційного виробництва порнографії суперечитиме меті цих зобов’язань, оскільки розширює комерційний попит на сексуалізоване використання людського тіла. (CEDAW, Article 6[1] , Convention on the Rights of the Child, Article 34[2])

Це також суперечитиме європейській інтеграції України. У Звіті Європейської Комісії щодо України за 2025 рік зазначено, що правова рамка України потребує подальшого узгодження з Директивою ЄС щодо боротьби із сексуальним насильством та сексуальною експлуатацією дітей і дитячою порнографією; там само вказано на потребу створення спеціалізованого підрозділу Національної поліції для протидії сексуальній експлуатації дітей онлайн. У цьому ж звіті Єврокомісія наголошує, що правова та стратегічна рамка протидії торгівлі людьми потребує подальшого узгодження з міжнародними стандартами та acquis ЄС, а ризики пов’язаних із війною злочинів, зокрема торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації, залишаються високими. (European Commission, Ukraine 2025 Report, SWD(2025) 759 final,[3] Directive 2011/93/EU on combating the sexual abuse and sexual exploitation of children and child pornography,[4] Directive 2011/36/EU on preventing and combating trafficking in human beings and protecting its victims,[5] Directive (EU) 2024/1385 on combating violence against women and domestic violence[6])

Парламентська асамблея Ради Європи у Резолюції 2412 «Гендерні аспекти та наслідки порнографії для прав людини» наголошує, що порнографія має наслідки для прав людини, рівності жінок і чоловіків, захисту дітей і протидії насильству щодо жінок. Резолюція закликає держави забезпечувати ефективний захист дітей від передчасного доступу до порнографічного контенту, криміналізувати поширення інтимних матеріалів без згоди, застосовувати регулювання онлайн-платформ і досліджувати зв’язок порнографії з торгівлею людьми з метою сексуальної експлуатації. (PACE Resolution 2412 (2021)[7], paras. 5, 10.4.2, 10.4.4, 10.4.5, 10.4.9).

2. Позиція Спеціальної доповідачки ООН Рім Алсалем

Спеціальна доповідачка ООН з питань насильства щодо жінок і дівчат Рім Алсалем у доповіді A/HRC/56/48 розглядає проституцію як систему насильства й експлуатації, а порнографію – як зняту на відео проституцію. Вона рекомендує державам визнавати проституцію та пов’язані з нею форми, включно з порнографією, як систему експлуатації та насильства; не легітимізувати насильство й експлуатацію в системі проституції та порнографії; а також впроваджувати аболіціоністський підхід, який передбачає декриміналізацію осіб, які перебувають у проституції, програми виходу, криміналізацію покупців сексуальних актів, сутенерства та всіх форм отримання прибутку від експлуатації. (Reem Alsalem, A/HRC/56/48, “Prostitution and violence against women and girls”[8])

3. Ризики для дітей, включно з тимчасово окупованими територіями

Легалізація порнографічної індустрії створить додаткові ризики для дітей. Йдеться не лише про доступ дітей до порнографічного контенту, а й про ризик виробництва, монетизації та міжнародного поширення матеріалів сексуального насильства над дітьми. У міжнародній правозахисній і правоохоронній практиці дедалі частіше використовується саме термін “матеріали сексуального насильства над дітьми”, оскільки йдеться не про “контент”, а про фіксацію злочину проти дитини.

Окрему загрозу становить ситуація на тимчасово окупованих територіях. Лансаротський комітет Ради Європи вже наголошував, що українські діти, незаконно переміщені або депортовані до Російської Федерації чи до територій, тимчасово контрольованих або окупованих Російською Федерацією, перебувають у надзвичайно вразливій ситуації та можуть зазнавати підвищеного ризику сексуального насильства. У таких умовах будь-яке послаблення законодавчих бар’єрів щодо виробництва й поширення порнографічного контенту створить додаткові можливості для приховування, монетизації й міжнародного збуту матеріалів сексуального насильства над дітьми. (Council of Europe, Lanzarote Committee statement on Ukrainian children unlawfully transferred or deported to territories controlled or occupied by the Russian Federation,[9]
 Council of Europe Lanzarote Convention,[10] FATF, Online Child Sexual Exploitation[11]).

4. Ризики для жінок, чоловіків і суспільства

Таке рішення нашкодить жінкам, бо посилить комерційний попит на сексуалізовану експлуатацію, об’єктивацію, цифрове насильство, примус, шантаж і торгівлю людьми. Воно нашкодить дітям, бо збільшить ризики раннього контакту з матеріалами, які викривляють уявлення про згоду, повагу, межі та рівноправні стосунки. Воно також нашкодить чоловікам, бо нормалізує модель сексуальності, побудовану на купівлі доступу до тіла, домінуванні та відчуженні від взаємної згоди й відповідальності.

5. Організована злочинність, корупція і національна безпека

Легалізація порнографічної індустрії в умовах війни створює додаткові можливості для міжнародної організованої злочинності. Європол вказує, що організовані злочинні мережі активно використовують легальні бізнес-структури, цифрову інфраструктуру, онлайн-сервіси та транскордонні фінансові потоки для маскування незаконної діяльності та відмивання прибутків. Створення легального або напівлегального ринку порнографії в Україні відкриє простір для маскування сексуальної експлуатації, торгівлі людьми, примусу, шантажу, поширення матеріалів без згоди та легалізації злочинних прибутків. (Europol, “Leveraging legitimacy: How the EU’s most threatening criminal networks abuse legal business structures”, 2024,[12] UNODC, Corruption, organized crime and human trafficking[13]).

Легальна порнографічна індустрія також створює додатковий корупційний ризик. У країні, яка перебуває у стані війни та одночасно проводить реформи у сфері верховенства права, це створить нові точки тиску на посадових осіб, правоохоронців, регуляторні органи, фінансовий сектор і місцеву владу. 

Цей ризик не є теоретичним. У травні 2026 року українські медіа з посиланням на Офіс Генерального прокурора, СБУ та Національну поліцію повідомили про викриття корупційної схеми, у межах якої високопосадовців поліції в кількох областях підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за невтручання в роботу так званих “порноофісів”. До вироку суду діє презумпція невинуватості, однак сама поява такого провадження демонструє, що порнографічний бізнес уже створює корупційний ринок навколо правоохоронної системи. Його легалізація або напівлегалізація не усуне цей ризик, а, навпаки, може розширити його через нові дозвільні, податкові, контрольні та правоохоронні точки впливу. (Українська правда, 20.05.2026[14], Суспільне, 22.05.2026,[15] Укрінформ, 20.05.2026,[16]  Радіо Свобода, 2026,[17] European Commission, Ukraine 2025 Report[18]).

6. Міжнародна репутація України

У період євроінтеграції та війни Україна має демонструвати послідовність у виконанні стандартів ООН, ЄС і Ради Європи щодо протидії насильству щодо жінок, торгівлі людьми, сексуальній експлуатації дітей, організованій злочинності, корупції та цифровому насильству. Легалізація індустрії, яка створює додаткові ризики в усіх цих сферах, підважить довіру до України як держави, що посилює верховенство права, захищає дітей і жінок та виконує європейські правові стандарти.

У зв’язку з викладеним просимо Верховну Раду України:

1. Не підтримувати законодавчі ініціативи, які фактично легалізують або декриміналізують комерційне виробництво, збут і поширення порнографії.
2. Відокремити питання захисту приватного життя громадян від легалізації порнографічної індустрії.
3. Посилити відповідальність за втягнення, примус, шантаж, поширення інтимних матеріалів без згоди, використання вразливого стану, залучення неповнолітніх та отримання прибутку від сексуальної експлуатації.
4. Окремо забезпечити, щоб будь-які зміни до законодавства не послаблювали відповідальність за виробництво, зберігання, збут, поширення або монетизацію матеріалів сексуального насильства над дітьми, зокрема з урахуванням ризиків на тимчасово окупованих територіях.
5. Провести антикорупційну та безпекову оцінку будь-яких законодавчих ініціатив у цій сфері, зокрема щодо ризиків використання легальних бізнес-структур для прикриття сексуальної експлуатації, торгівлі людьми, відмивання коштів, корупційного впливу на посадових осіб і тиску на правоохоронні органи.
6. Окремо оцінити правову та етичну суперечність між кримінальною відповідальністю за виробництво й поширення порнографічних матеріалів та фіскальним адмініструванням доходів від платформ монетизованого сексуалізованого контенту.
7. Провести консультації з жіночими правозахисними організаціями, організаціями із захисту дітей, експертками з протидії торгівлі людьми, цифровому насильству, організованій злочинності та корупції.
8. Підготувати альтернативні зміни до законодавства, спрямовані на захист потерпілих, дітей і приватності, а не на легалізацію ринку порнографії.

Громадська організація Центр “Розвиток демократії” готова допомогти в консультуванні та організації публічних слухань з цього питання, а також залучити українських і міжнародних експерток, зокрема експерток системи ООН, Європейського Союзу, Ради Європи та жіночих правозахисних організацій, які працюють з темами сексуальної експлуатації, торгівлі людьми, цифрового насильства, захисту дітей та європейських стандартів у сфері прав людини.

---

[1] https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/convention-elimination-all-forms-discrimination-against-women

[2] https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/convention-rights-child

[3] https://eu-ua.kmu.gov.ua/wp-content/uploads/EU-enlargement-.pdf, с. 50–53.

[4] https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32011L0093

[5] https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32011L0036

[6] https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32024L1385

[7]  Gender aspects and human rights implications of pornography  https://pace.coe.int/en/files/29579/html

[8]  https://documents.un.org/doc/undoc/gen/g24/078/81/pdf/g2407881.pdf , с. 2, 17.

[9] https://www.coe.int/en/web/children/-/russian-federation-requested-to-submit-a-special-report-on-the-protection-against-sexual-exploitation-and-abuse-of-ukrainian-children-unlawfully-transferred-or-deported-to-its-territory-or-areas-temporarily-controlled-or-occupied-by-it

[10] https://www.coe.int/en/web/children/lanzarote-convention

[11]  https://www.fatf-gafi.org/en/publications/Fatfgeneral/Online-child-sexual-exploitation.html

[12] https://www.europol.europa.eu/cms/sites/default/files/documents/Europol_report_-_Leveraging_legitimacy_-_How_the_EU_most_threatening_crim_networks_abuse_legal_business_structures.pdf, с. 4–7.

[13]  https://www.unodc.org/corruption/en/learn/thematic-areas/organized-crime-and-human-trafficking.html

[14] https://www.pravda.com.ua/news/2026/05/20/8035535/

[15] https://suspilne.media/1314364-a-z-ne-budu-domovlatisa-z-prostim-smertnim-ak-kerivnikiv-policii-troh-oblastej-zaarestuvali-za-pornoofisi/

[16] https://www.ukrinform.ua/rubric-society/4125303-obsuki-u-troh-oblasnih-upravlinnah-nacpolicii-genprokuror-zaaviv-pro-vikritta-shemi-z-pornoofisami.html

[17] https://www.radiosvoboda.org/a/kryshuvaly-pornostudiyi-posadovtsiv-politsiyi-vzyaly-pid-vartu-detali/33762776.html

[18] https://eu-ua.kmu.gov.ua/wp-content/uploads/EU-enlargement-.pdf, с.51 – щодо корупції в правоохоронних органах і потреби посилення доброчесності та антикорупційних механізмів.

У Державній установі «Центр пробації» відбувся вебінар, присвячений реалізації державної політики у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Про це повідомляється на офіційній сторінці установи у Facebook.

Захід відбувся завдяки партнерству «Центру пробації» та НУО Центр «Розвиток демократії» у межах спільно підписаного Меморандуму та на виконання оновленого Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 214-р.

Понад 200 працівників та працівниць Центру пробації долучилися до обговорення Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2030 року.

Вебінар пройшов за участю уповноваженого з гендерних питань – заступника директора Державної установи «Центр пробації» Анатолія Осадчого. Ключовою експерткою та модераторкою виступила голова правління НУО Центр «Розвиток демократії» Елла Ламах.

Головна мета зустрічі – детальний розгляд стратегічних цілей Національного плану дій, визначення ролі та відповідальності органів пробації у цьому процесі, а також підготовка проєкту спільних заходів для подальшого впровадження принципів гендерної рівності в системі пробації.

Програма вебінару охопила наступні теми:

• Порядок денний «Жінки, мир, безпека»: концептуальні засади та стратегічна мета Резолюції РБ ООН 1325;
• Алгоритм розроблення та впровадження Національного плану дій на виконання вимог Резолюції;
• Визначення цільових груп, функціональних обов’язків виконавців та механізмів взаємодії співвиконавців;
• Першочергові заходи та практичні інструменти реалізації Національного плану дій у межах компетенції Центру пробації.

Масштаб залучення персоналу підтвердив високу пріоритетність теми рівних можливостей для системи пробації. Отримані знання дозволять працівникам та працівницям пробації системно впроваджувати політику рівності.