Категорія: Практичне право

Протягом 9-10 вересня 2026 року у м. Будапешт (Угорщина) тривала медіа-майстерня «Висвітлення порядку денного «Жінки, мир, безпека» та Потрійний зв’язок: гуманітарна діяльність, розвиток і миробудування» для журналісток з українських ЗМІ.

Впродовж участі у медіа-майстерні учасниці поглибили свої знання за темами порядку денного «Жінки, мир, безпека» (ЖМБ) та Національного плану дій 1325 (НПД), зокрема ролі медіа у підтримці реалізації порядку денного ЖМБ у гуманітарному, розвитковому та миробудівному секторах у межах підходу «Потрійний взаємозв’язок» (Triple Nexus). Представниці медіа вчилися враховувати гендерний аналіз у своїй подальшій роботі у медійному просторі, зокрема щодо того, як висвітлювані теми пов’язані із концепцією гуманітарного реагування, розвитку та розбудови миру (Triple Nexus). Також учасниці з тренерками напрацювали конкретні стратегії для посилення гендерно чутливого висвітлення питань порядку денного «Жінки, мир, безпека» (ЖМБ) в Україні.

Майстерню організовула Глобальна мережа жінок-миробудівниць (Global Network of Women Peacebuilders, #GNWP), ВГО «Центр «Розвиток демократії» та Фонд «Єдність за майбутнє» (м. Запоріжжя). Захід тривав в межах проєкту з інтеграції порядку денного «Жінки, мир, безпека» у гуманітарну діяльність, розвиток і миробудування за підтримки Австрійської агенції розвитку (Austrian Development Agency).

Глобальна мережа жінок-миробудівниць (Global Network of Women Peacebuilders, GNWP), ВГО “Центр “Розвиток демократії”  запрошують медійниць і медійників взяти участь у дводенній медіа-майстерні з висвітлення порядку денного «Жінки, мир, безпека» у взаємозв’язку з гуманітарною діяльністю, розвитком і миробудуванням.

Мета проведення майстерні – покращити розуміння медійників та медійниць щодо ролі жінок-миробудівниць та посилити інклюзивне висвітлення в ЗМІ гуманітарних, розвиткових та миротворчих процесів. Під час проведення заходу розглядатимуться питання запобігання дезінформації, сприяння кібербезпеці, конфіденційності  даних, використання ШІ та етичної журналістики в умовах війн, конфліктів та криз.

Майстерня відбудеться 9–10 вересня у м. Будапешт (Угорщина). День заїзду – 8 вересня або 9 вересня до 9:00, день виїзду – 10 вересня після 18:00 або 11 вересня.  Початок заходу о 9:30 9 вересня. Закінчення – 10 вересня о 17:00.

Організатори забезпечують харчування та проживання під час заходу, оплачують проїзд до Будапешта і зворотний проїзд після заходу, не пізніше 15 вересня. Оплачується квиток вартістю не вище ніж купейний вагон, можливі домовленості з організаторами щодо виду та вартості транспортних витрат.

Захід проводиться у межах проєкту «Порівняльна перевага місцевих жінок-миробудівниць: інтеграція порядку денного “Жінки, мир, безпека” у взаємозв’язок гуманітарної діяльності, розвитку та миробудування» за підтримки Австрійської агенції розвитку (Austrian Development Agency, ADA).

Для відбору участі в заході просимо заповнити форму до 30 липня 2026 року, Заповнення форми не гарантує участі у заході. Відібрані учасниці й учасники отримають підтвердження та докладну організаційну інформацію електронною поштою до 5 серпня 2026 р.

Центр соціальних і трудових досліджень (CSLR) разом із партнерами та учасницями проєкту «Caring to Survive, Surviving to Care» готує спільне подання до 54-ї сесії Робочої групи Універсального періодичного огляду (УПО) України.
Назва документа, також підтриманого НУО ЦРД:
«Surviving to Care: Women’s Unpaid and Paid Care Labour in Wartime Ukraine»
Подання присвячене впливу війни, політики жорсткої економії та процесів відновлення на оплачувану й неоплачувану доглядову працю жінок та реалізацію економічних, соціальних і культурних прав в Україні.
Організатори запрошують до співпідписання українські громадські організації, профспілки, жіночі організації, академічні інституції, місцеві ініціативи та окремих експерток і експертів, які працюють у сферах:
– гендерної рівності та прав жінок;
– соціальної політики та доглядової праці;
– трудових прав;
– підтримки ветеранів і ветеранок;
– прав людей з інвалідністю;
– захисту прав ВПО;
– психічного здоров’я;
– освіти та охорони здоров’я;
– розвитку сільських громад;
– відновлення та реконструкції України.
Кінцевий термін подання інформації для включення до списку співпідписантів:
15 липня 2026 року (23:59 за київським часом).
Просимо заповнити форму:
ПОСИЛАННЯ НА GOOGLE FORM
Текст проєкту подання доступний за посиланням:
ПОСИЛАННЯ НА ДРАФТ ДОКУМЕНТА

Група країн в ООН на чолі із Італією та Чилі запускає політичну декларацію глобального мораторію щодо практики сурогатного материнства. Про це повідомляє europeanconservative.

Важливий перший крок для майбутніх масштабних змін, як сподіваються ініціатори, був представлений 22 червня 2026 року під час роботи 62-ї сесії Ради прав людини ООН.

Документ не є офіційною зміною, жодна держава не змушена змінювати свої внутрішні закони. Однак ця декларація виводить практику сурогатного материнства до міжнародного порядку денного прав людини – зі сфери приватних відносин до транснаціональної практики, що зачіпає питання батьківства, прав дитини, експлуатації, створює серйозні ризики для жінок і дівчат, юридичну невизначеність для народжених дітей, стимулює трафікінг, медичну шкоду.

Національного регулювання для проблеми такого масштабу недостатньо, стверджують ініціатори декларації: цей “ринок” є глобальним, таким має бути і реагування на порушення.

НУО Центр “Розвиток демократії” долучається до громадських організацій, котрі підписали лист до міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Дениса Улютина щодо необхідності врахувати у проєкті програми протидії торгівлі людьми до 2030 року окремого стратегічного напряму, присвяченого попередженню, протидії та викоріненню сексуальної і репродуктивної експлуатації, пов’язаної з проституцією, порнографією / онлайн-сексуальною експлуатацією та сурогатним материнством.

Запропоновані заходи мають бути включені не як другорядні або суміжні питання, а як питання ДЕМОГРАФІЧНОЇ НЕОБХІНОСТІ, ЗАХИСТУ У ПЕРШУ ЧЕРГУ ЖІНОК ТА ДІТЕЙ ВІД ПОЛІТИКИ ПІДТРИМКИ СУТЕНЕРІВ ТА БІЗНЕС МАГНАТІВ, ЯКІ ЗАРОБЛЯЮТЬ НА ЖІНКАХ І ДІТЯХ УКРАЇНИ, ЯК ТИХ, ЯК НЕ МОЖУТЬ СЕБЕ ЗАХИСТИТИ ПІД ЧАС ВІЙНИ ТА КРИЗ.

Подальші аргументи є частиною базової логіки державної політики у сфері протидії торгівлі людьми. Міжнародні дослідження протягом останніх 15 років у темі протидії сексуальної експлуатації показують, що від легалізації порнографії, проституції, сурогатного материнства виграють і отримують прибутки клініки, сутенери та посередники використовуючи жінок і дітей як тіло для задоволення клієнтів та покупців. Від неоднозначності уряду у цьому питанні збагачуватимуться посередники, цифрові платформи, рекламні, фінансові та транскордонні канали. Жінок і дітей, зокрема жінок і дітей з інвалідністю, осіб, які потребують підтримки або залежать від догляду інших людей, втягують у сексуальну експлуатацію через маніпуляції, шантаж, економічну залежність, бідність, наслідки війни, переміщення, насильство, дискримінацію та обмежений доступ до захисту й соціальних послуг. Шлях України до євроінтеграції зобов’язує уряд врахувати вимоги оновленої Директиви ЄС 2024/1712, якою змінено Директиву 2011/36/ЄС про запобігання та протидію торгівлі людьми, де посилюється увага до нових форм експлуатації, зокрема до експлуатації сурогатного материнства та інших важливих питань. Для України як держави-кандидатки це має бути враховано в новій державній програмі не як факультативний орієнтир, а як частина наближення до правових норм ЄС.

З повним текстом листа можна ознайомитися за посиланням.

Повномасштабне вторгнення росіян в Україну, розпочате 24 лютого 2022 року, спричинило безпрецедентну кризу у сфері захисту прав дитини. Воно стало однією з найруйнівніших загроз для дитинства, позбавивши дітей безпеки, сім’ї,
освіти, медичної допомоги та права на нормальний розвиток.
Дії агресора на окупованих територіях супроводжуються системним насильством:
стратами, нападами, свавільними затриманнями, катуваннями, втягуванням у проституцію та порнографію й іншими формами жорстокого поводження, від яких страждають усі громадяни України, передусім діти.
Одним із найсистемніших злочинів є примусове переміщення та депортація
українських дітей. За наявною інформацією, понад 20 тисяч українських дітей були
примусово переміщені або депортовані Росією з тимчасово окупованих територій. після її повномасштабного вторгнення

Методичний посібник “Використання OSINT та конфіденційної інформації про українських дітей у кримінальних провадженнях стосовно воєнних злочинів Російської Федерації” розроблений як ресурсний матеріал, спрямований на запобігання порушенням прав дітей, котрі стали свідками та/або постраждали під час російської збройної агресії проти України. Видання підготовлено Всеукраїнською громадською організацією – Центр «Розвиток демократії» спільно з Національною соціальною сервісною службою України в межах проєкту «Справедливість для української молоді: розслідування та переслідування воєнних злочинів проти українських дітей», який адмініструє неурядова організація PH International (зареєстрована як Project Harmony, Inc.) у рамках проєкту за підтримки Відділу з правоохоронних питань (INL) Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.   

Авторки:
Яковець І.С. – докторка юридичних наук, тренерка НААУ з питань дискримінації,
викладачка та розробниця навчальних програм Національної школи суддів, тренерка та розробниця навчальних курсів Тренінгового центру прокурорів України, тренерка з питань СНПК, домашнього та гендерно зумовленого насильства.
Ситник Г.М. – психологиня, юристка, викладачка Київського столичного університету ім. Б. Грінченка, членкиня Національної психологічної асоціації України, психологиня соціального проєкту психологічної підтримки «РАЗОМ».
Овчарова Г.Б. – кандидатка технічних наук, координаторка проєкту «Справедливість для української молоді: розслідування та переслідування воєнних злочинів росії проти українських дітей» від ВГО – Центр «Розвиток демократії».

Посилання на посібник

Протягом 9 – 10 червня 2026 року у м. Стамбул (Туреччина) тривав тренінг для тренерок – представниць організацій, долучених до багатонаціонального проєкту, зосередженому на порядку денному «Жінки. Мир. Безпека» та Потрійному зв’язку «Гуманітарний компонент – Політика розвитку – Мир та безпека» (HDP).

Проєкт впроваджується Глобальною мережею жінок-миробудівниць #GNWP за підтримки Австрійської агенції розвитку (ADA) у Вірменії, Азербайджані, Грузії, Молдові, Палестині, Уганді та Україні.

Участь у тренінгу взяла голова НУО Центр «Розвиток демократії» Елла Ламах, котра представляла напрацювання в межах проєкту, що реалізується НУО ЦРД в межах цієї ініціативи  в Україні спільно з БФ «Єдність» за майбутнє» протягом 2026-2027 років у партнерстві з GNWP за фінансової підтримки ADA.

Учасниці та учасник тренінгу опрацювали механізми інтеграції Потрійного зв’язку (HDP) до існуючих методик локалізації «Жінки. Мир. Безпека» та розвитку стратегій специфіки контексту їх імплементації на локальному рівні.

Протягом 5 – 7 червня 2026 року представниці організацій, котрі входять до Європейського жіночого лобі (the European Women’s Lobby), разом працювали у Брюселі на щорічній Генеральній асамблеї EWL. Про це повідомляє womenlobby.org.

Участь у заході взяла директорка програм, експертка НУО Центр «Розвиток демократії» Марія Дмитрієва.

Під час роботи учасниці та учасники обговорили досягнення року, що минув, окреслили пріоритети на майбутнє, посилили спільну впевненість у відстоювання прав жінок і дівчат у країнах Європи. Йшлося також про рамки стратегії 2027 – 2031 років, включно фінансовими позиціями та з гендерним компонентом реагування щодо кліматичних змін, політичним та соціальним контекстом.

Захід відбувався офлайн і онлайн.

У перший день, 6 червня, учасниці розглянули організаційні питання Асамблеї, зокрема підтвердження кворуму, затвердження порядку денного, протоколів попередніх засідань, звіт про діяльність EWL за 2025 рік і період до травня 2026 року, фінансову звітність, бюджетні питання, Стратегічну рамку EWL на 2027–2031 роки, термінові резолюції, а також можливу партнерську участь у проєкті Horizon.
Наприкінці першого дня представниця НУО ЦРД мала короткий виступ від України. У виступі Марія Дмитрієва звернула увагу на дві актуальні загрози для прав жінок в Україні: ризик легалізації порнографії та положення нового проєкту Цивільного кодексу, які фактично нормалізують сурогатне материнство, наголосила, що ці питання потребують уваги й солідарності з боку європейського жіночого руху.

Другий день, 7 червня, був присвячений роботі в групах у межах сесії **“Stronger together, linking projects and expertise – learn, share, grow”**. Метою сесії було посилення співпраці між організаціями-членкинями EWL, обмін досвідом і пошук можливостей для партнерств.

Після першої частини групової роботи Марія виступила з кількома пропозиціями. Зокрема, наголосила на необхідності активніше включати українських та інших мігранток у Європі в роботу місцевих жіночих організацій, також запропонувала, щоб EWL долучилося до процесу розробки нового плану дій ЄС щодо Жінок, миру і безпеки / Резолюції 1325, окремо запропонувала організувати для зацікавлених організацій онлайн-зустріч, на якій можна було б представити досвід українських жінок і жіночих організацій в умовах повномасштабної війни.

Участь у заході дала можливість представити український контекст у ширшій європейській жіночій мережі, привернути увагу до ризиків у сфері проституції, порнографії та сурогатного материнства, а також запропонувати подальшу співпрацю щодо порядку денного Жінки, мир і безпека та залучення українських жінок у Європі.

Фото

У межах проєкту «Порівняльна перевага місцевих жінок-миробудівниць: інтеграція порядку денного “Жінки, мир, безпека” у Потрійний зв’язок гуманітарної діяльності, розвитку та миробудування у Вірменії, Азербайджані, Грузії, Молдові, Палестині, Уганді та Україні» стартувала нова активність — Підвищення організаційної спроможності та супровід місцевих жіночих миробудівних організацій.

Проєкт реалізується ГО «Центр “Розвиток демократії”» спільно з БФ «Єдність» за майбутнє» у 2026–2027 роках у партнерстві з Глобальною мережею жінок-миробудівниць (ГМЖМ) #GNWP за фінансової підтримки Австрійської агенції розвитку (ADA).

Мета активності — зміцнення інституційної та технічної спроможності ГО «Центр “Розвиток демократії”» як прямого партнера ГМЖМ.

Отриманий досвід і підтримка будуть поширені щонайменше на дві місцеві миробудівні організації, очолювані жінками, що працюють в Україні.
Учасниці програми отримають супровід і можливості для розвитку у таких напрямах: ефективне управління проєктами; адвокаційна діяльність; фінансова підзвітність; моніторинг та оцінка; організаційна сталість; реалізація миробудівних ініціатив.