Категорія: Публічне управління

Протягом 5 – 7 червня 2026 року представниці організацій, котрі входять до Європейського жіночого лобі (the European Women’s Lobby), разом працювали у Брюселі на щорічній Генеральній асамблеї EWL. Про це повідомляє womenlobby.org.

Участь у заході взяла директорка програм, експертка НУО Центр «Розвиток демократії» Марія Дмитрієва.

Під час роботи учасниці та учасники обговорили досягнення року, що минув, окреслили пріоритети на майбутнє, посилили спільну впевненість у відстоювання прав жінок і дівчат у країнах Європи. Йшлося також про рамки стратегії 2027 – 2031 років, включно фінансовими позиціями та з гендерним компонентом реагування щодо кліматичних змін, політичним та соціальним контекстом.

Захід відбувався офлайн і онлайн.

У перший день, 6 червня, учасниці розглянули організаційні питання Асамблеї, зокрема підтвердження кворуму, затвердження порядку денного, протоколів попередніх засідань, звіт про діяльність EWL за 2025 рік і період до травня 2026 року, фінансову звітність, бюджетні питання, Стратегічну рамку EWL на 2027–2031 роки, термінові резолюції, а також можливу партнерську участь у проєкті Horizon.
Наприкінці першого дня представниця НУО ЦРД мала короткий виступ від України. У виступі Марія Дмитрієва звернула увагу на дві актуальні загрози для прав жінок в Україні: ризик легалізації порнографії та положення нового проєкту Цивільного кодексу, які фактично нормалізують сурогатне материнство, наголосила, що ці питання потребують уваги й солідарності з боку європейського жіночого руху.

Другий день, 7 червня, був присвячений роботі в групах у межах сесії **“Stronger together, linking projects and expertise – learn, share, grow”**. Метою сесії було посилення співпраці між організаціями-членкинями EWL, обмін досвідом і пошук можливостей для партнерств.

Після першої частини групової роботи Марія виступила з кількома пропозиціями. Зокрема, наголосила на необхідності активніше включати українських та інших мігранток у Європі в роботу місцевих жіночих організацій, також запропонувала, щоб EWL долучилося до процесу розробки нового плану дій ЄС щодо Жінок, миру і безпеки / Резолюції 1325, окремо запропонувала організувати для зацікавлених організацій онлайн-зустріч, на якій можна було б представити досвід українських жінок і жіночих організацій в умовах повномасштабної війни.

Участь у заході дала можливість представити український контекст у ширшій європейській жіночій мережі, привернути увагу до ризиків у сфері проституції, порнографії та сурогатного материнства, а також запропонувати подальшу співпрацю щодо порядку денного Жінки, мир і безпека та залучення українських жінок у Європі.

Фото

28 травня 2026 року Верховна Рада України не підтримала законопроєкт №12191 про декриміналізацію порнографії в Україні: за документ проголосували 207 народних обранців при необхідному мінімумі 226 голосів «за», повідомляє ukranews.

Депутати також не підтримали пропозиції відправити цей законопроєкт на повторне перше читання (“за” – 212) та відправити суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання (“за” – 215).

НУО Центр «Розвиток демократії» також висловлює занепокоєння законодавчими ініціативами, які спрямовані на декриміналізацію або фактичну легалізацію комерційного виробництва, збуту та поширення порнографії в Україні.

Ми вважаємо неприпустимим підміняти необхідність захисту приватного життя громадян створенням умов для легального ринку порнографічної продукції.

Якщо чинне законодавство – стаття 301 Кримінального кодексу України про зберігання та поширення контенту інтимного характеру – потребує уточнення, такі зміни мають бути спрямовані на захист потерпілих, дітей, приватності, людської гідності та свободи від експлуатації, а не на нормалізацію індустрії, яка системно пов’язана із сексуальною експлуатацією, торгівлею людьми, цифровим насильством, шантажем, примусом, корупцією та діяльністю організованої злочинності.

1. Міжнародні зобов’язання України та євроінтеграційний контекст

Україна має керуватися міжнародними зобов’язаннями у сфері прав людини. Стаття 6 Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок зобов’язує держави вживати всіх належних заходів для припинення торгівлі жінками та експлуатації проституції жінок. Стаття 34 Конвенції ООН про права дитини зобов’язує держави захищати дітей від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуального насильства. Отже, Фактична легалізація комерційного виробництва порнографії суперечитиме меті цих зобов’язань, оскільки розширює комерційний попит на сексуалізоване використання людського тіла. (CEDAW, Article 6[1] , Convention on the Rights of the Child, Article 34[2])

Це також суперечитиме європейській інтеграції України. У Звіті Європейської Комісії щодо України за 2025 рік зазначено, що правова рамка України потребує подальшого узгодження з Директивою ЄС щодо боротьби із сексуальним насильством та сексуальною експлуатацією дітей і дитячою порнографією; там само вказано на потребу створення спеціалізованого підрозділу Національної поліції для протидії сексуальній експлуатації дітей онлайн. У цьому ж звіті Єврокомісія наголошує, що правова та стратегічна рамка протидії торгівлі людьми потребує подальшого узгодження з міжнародними стандартами та acquis ЄС, а ризики пов’язаних із війною злочинів, зокрема торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації, залишаються високими. (European Commission, Ukraine 2025 Report, SWD(2025) 759 final,[3] Directive 2011/93/EU on combating the sexual abuse and sexual exploitation of children and child pornography,[4] Directive 2011/36/EU on preventing and combating trafficking in human beings and protecting its victims,[5] Directive (EU) 2024/1385 on combating violence against women and domestic violence[6])

Парламентська асамблея Ради Європи у Резолюції 2412 «Гендерні аспекти та наслідки порнографії для прав людини» наголошує, що порнографія має наслідки для прав людини, рівності жінок і чоловіків, захисту дітей і протидії насильству щодо жінок. Резолюція закликає держави забезпечувати ефективний захист дітей від передчасного доступу до порнографічного контенту, криміналізувати поширення інтимних матеріалів без згоди, застосовувати регулювання онлайн-платформ і досліджувати зв’язок порнографії з торгівлею людьми з метою сексуальної експлуатації. (PACE Resolution 2412 (2021)[7], paras. 5, 10.4.2, 10.4.4, 10.4.5, 10.4.9).

2. Позиція Спеціальної доповідачки ООН Рім Алсалем

Спеціальна доповідачка ООН з питань насильства щодо жінок і дівчат Рім Алсалем у доповіді A/HRC/56/48 розглядає проституцію як систему насильства й експлуатації, а порнографію – як зняту на відео проституцію. Вона рекомендує державам визнавати проституцію та пов’язані з нею форми, включно з порнографією, як систему експлуатації та насильства; не легітимізувати насильство й експлуатацію в системі проституції та порнографії; а також впроваджувати аболіціоністський підхід, який передбачає декриміналізацію осіб, які перебувають у проституції, програми виходу, криміналізацію покупців сексуальних актів, сутенерства та всіх форм отримання прибутку від експлуатації. (Reem Alsalem, A/HRC/56/48, “Prostitution and violence against women and girls”[8])

3. Ризики для дітей, включно з тимчасово окупованими територіями

Легалізація порнографічної індустрії створить додаткові ризики для дітей. Йдеться не лише про доступ дітей до порнографічного контенту, а й про ризик виробництва, монетизації та міжнародного поширення матеріалів сексуального насильства над дітьми. У міжнародній правозахисній і правоохоронній практиці дедалі частіше використовується саме термін “матеріали сексуального насильства над дітьми”, оскільки йдеться не про “контент”, а про фіксацію злочину проти дитини.

Окрему загрозу становить ситуація на тимчасово окупованих територіях. Лансаротський комітет Ради Європи вже наголошував, що українські діти, незаконно переміщені або депортовані до Російської Федерації чи до територій, тимчасово контрольованих або окупованих Російською Федерацією, перебувають у надзвичайно вразливій ситуації та можуть зазнавати підвищеного ризику сексуального насильства. У таких умовах будь-яке послаблення законодавчих бар’єрів щодо виробництва й поширення порнографічного контенту створить додаткові можливості для приховування, монетизації й міжнародного збуту матеріалів сексуального насильства над дітьми. (Council of Europe, Lanzarote Committee statement on Ukrainian children unlawfully transferred or deported to territories controlled or occupied by the Russian Federation,[9]
 Council of Europe Lanzarote Convention,[10] FATF, Online Child Sexual Exploitation[11]).

4. Ризики для жінок, чоловіків і суспільства

Таке рішення нашкодить жінкам, бо посилить комерційний попит на сексуалізовану експлуатацію, об’єктивацію, цифрове насильство, примус, шантаж і торгівлю людьми. Воно нашкодить дітям, бо збільшить ризики раннього контакту з матеріалами, які викривляють уявлення про згоду, повагу, межі та рівноправні стосунки. Воно також нашкодить чоловікам, бо нормалізує модель сексуальності, побудовану на купівлі доступу до тіла, домінуванні та відчуженні від взаємної згоди й відповідальності.

5. Організована злочинність, корупція і національна безпека

Легалізація порнографічної індустрії в умовах війни створює додаткові можливості для міжнародної організованої злочинності. Європол вказує, що організовані злочинні мережі активно використовують легальні бізнес-структури, цифрову інфраструктуру, онлайн-сервіси та транскордонні фінансові потоки для маскування незаконної діяльності та відмивання прибутків. Створення легального або напівлегального ринку порнографії в Україні відкриє простір для маскування сексуальної експлуатації, торгівлі людьми, примусу, шантажу, поширення матеріалів без згоди та легалізації злочинних прибутків. (Europol, “Leveraging legitimacy: How the EU’s most threatening criminal networks abuse legal business structures”, 2024,[12] UNODC, Corruption, organized crime and human trafficking[13]).

Легальна порнографічна індустрія також створює додатковий корупційний ризик. У країні, яка перебуває у стані війни та одночасно проводить реформи у сфері верховенства права, це створить нові точки тиску на посадових осіб, правоохоронців, регуляторні органи, фінансовий сектор і місцеву владу. 

Цей ризик не є теоретичним. У травні 2026 року українські медіа з посиланням на Офіс Генерального прокурора, СБУ та Національну поліцію повідомили про викриття корупційної схеми, у межах якої високопосадовців поліції в кількох областях підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за невтручання в роботу так званих “порноофісів”. До вироку суду діє презумпція невинуватості, однак сама поява такого провадження демонструє, що порнографічний бізнес уже створює корупційний ринок навколо правоохоронної системи. Його легалізація або напівлегалізація не усуне цей ризик, а, навпаки, може розширити його через нові дозвільні, податкові, контрольні та правоохоронні точки впливу. (Українська правда, 20.05.2026[14], Суспільне, 22.05.2026,[15] Укрінформ, 20.05.2026,[16]  Радіо Свобода, 2026,[17] European Commission, Ukraine 2025 Report[18]).

6. Міжнародна репутація України

У період євроінтеграції та війни Україна має демонструвати послідовність у виконанні стандартів ООН, ЄС і Ради Європи щодо протидії насильству щодо жінок, торгівлі людьми, сексуальній експлуатації дітей, організованій злочинності, корупції та цифровому насильству. Легалізація індустрії, яка створює додаткові ризики в усіх цих сферах, підважить довіру до України як держави, що посилює верховенство права, захищає дітей і жінок та виконує європейські правові стандарти.

У зв’язку з викладеним просимо Верховну Раду України:

1. Не підтримувати законодавчі ініціативи, які фактично легалізують або декриміналізують комерційне виробництво, збут і поширення порнографії.
2. Відокремити питання захисту приватного життя громадян від легалізації порнографічної індустрії.
3. Посилити відповідальність за втягнення, примус, шантаж, поширення інтимних матеріалів без згоди, використання вразливого стану, залучення неповнолітніх та отримання прибутку від сексуальної експлуатації.
4. Окремо забезпечити, щоб будь-які зміни до законодавства не послаблювали відповідальність за виробництво, зберігання, збут, поширення або монетизацію матеріалів сексуального насильства над дітьми, зокрема з урахуванням ризиків на тимчасово окупованих територіях.
5. Провести антикорупційну та безпекову оцінку будь-яких законодавчих ініціатив у цій сфері, зокрема щодо ризиків використання легальних бізнес-структур для прикриття сексуальної експлуатації, торгівлі людьми, відмивання коштів, корупційного впливу на посадових осіб і тиску на правоохоронні органи.
6. Окремо оцінити правову та етичну суперечність між кримінальною відповідальністю за виробництво й поширення порнографічних матеріалів та фіскальним адмініструванням доходів від платформ монетизованого сексуалізованого контенту.
7. Провести консультації з жіночими правозахисними організаціями, організаціями із захисту дітей, експертками з протидії торгівлі людьми, цифровому насильству, організованій злочинності та корупції.
8. Підготувати альтернативні зміни до законодавства, спрямовані на захист потерпілих, дітей і приватності, а не на легалізацію ринку порнографії.

Громадська організація Центр “Розвиток демократії” готова допомогти в консультуванні та організації публічних слухань з цього питання, а також залучити українських і міжнародних експерток, зокрема експерток системи ООН, Європейського Союзу, Ради Європи та жіночих правозахисних організацій, які працюють з темами сексуальної експлуатації, торгівлі людьми, цифрового насильства, захисту дітей та європейських стандартів у сфері прав людини.

---

[1] https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/convention-elimination-all-forms-discrimination-against-women

[2] https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/convention-rights-child

[3] https://eu-ua.kmu.gov.ua/wp-content/uploads/EU-enlargement-.pdf, с. 50–53.

[4] https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32011L0093

[5] https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32011L0036

[6] https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32024L1385

[7]  Gender aspects and human rights implications of pornography  https://pace.coe.int/en/files/29579/html

[8]  https://documents.un.org/doc/undoc/gen/g24/078/81/pdf/g2407881.pdf , с. 2, 17.

[9] https://www.coe.int/en/web/children/-/russian-federation-requested-to-submit-a-special-report-on-the-protection-against-sexual-exploitation-and-abuse-of-ukrainian-children-unlawfully-transferred-or-deported-to-its-territory-or-areas-temporarily-controlled-or-occupied-by-it

[10] https://www.coe.int/en/web/children/lanzarote-convention

[11]  https://www.fatf-gafi.org/en/publications/Fatfgeneral/Online-child-sexual-exploitation.html

[12] https://www.europol.europa.eu/cms/sites/default/files/documents/Europol_report_-_Leveraging_legitimacy_-_How_the_EU_most_threatening_crim_networks_abuse_legal_business_structures.pdf, с. 4–7.

[13]  https://www.unodc.org/corruption/en/learn/thematic-areas/organized-crime-and-human-trafficking.html

[14] https://www.pravda.com.ua/news/2026/05/20/8035535/

[15] https://suspilne.media/1314364-a-z-ne-budu-domovlatisa-z-prostim-smertnim-ak-kerivnikiv-policii-troh-oblastej-zaarestuvali-za-pornoofisi/

[16] https://www.ukrinform.ua/rubric-society/4125303-obsuki-u-troh-oblasnih-upravlinnah-nacpolicii-genprokuror-zaaviv-pro-vikritta-shemi-z-pornoofisami.html

[17] https://www.radiosvoboda.org/a/kryshuvaly-pornostudiyi-posadovtsiv-politsiyi-vzyaly-pid-vartu-detali/33762776.html

[18] https://eu-ua.kmu.gov.ua/wp-content/uploads/EU-enlargement-.pdf, с.51 – щодо корупції в правоохоронних органах і потреби посилення доброчесності та антикорупційних механізмів.

У Державній установі «Центр пробації» відбувся вебінар, присвячений реалізації державної політики у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Про це повідомляється на офіційній сторінці установи у Facebook.

Захід відбувся завдяки партнерству «Центру пробації» та НУО Центр «Розвиток демократії» у межах спільно підписаного Меморандуму та на виконання оновленого Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 214-р.

Понад 200 працівників та працівниць Центру пробації долучилися до обговорення Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2030 року.

Вебінар пройшов за участю уповноваженого з гендерних питань – заступника директора Державної установи «Центр пробації» Анатолія Осадчого. Ключовою експерткою та модераторкою виступила голова правління НУО Центр «Розвиток демократії» Елла Ламах.

Головна мета зустрічі – детальний розгляд стратегічних цілей Національного плану дій, визначення ролі та відповідальності органів пробації у цьому процесі, а також підготовка проєкту спільних заходів для подальшого впровадження принципів гендерної рівності в системі пробації.

Програма вебінару охопила наступні теми:

• Порядок денний «Жінки, мир, безпека»: концептуальні засади та стратегічна мета Резолюції РБ ООН 1325;
• Алгоритм розроблення та впровадження Національного плану дій на виконання вимог Резолюції;
• Визначення цільових груп, функціональних обов’язків виконавців та механізмів взаємодії співвиконавців;
• Першочергові заходи та практичні інструменти реалізації Національного плану дій у межах компетенції Центру пробації.

Масштаб залучення персоналу підтвердив високу пріоритетність теми рівних можливостей для системи пробації. Отримані знання дозволять працівникам та працівницям пробації системно впроваджувати політику рівності.

7 квітня 2026 року, в рамках проекту «Порівняльна перевага місцевих жінок-миробудівниць: інтеграція жінок, миру та безпеки в потрійний зв’язок гуманітарної діяльності, розвитку та миробудівництва у Вірменії, Азербайджані, Грузії, Молдові, Палестині, Уганді та Україні», що підтримується Австрійським агентством розвитку (ADA), відбувся онлайн тренінг  «Локалізація оновленого Національного плану дій «Жінки. Мир. Безпека».

Організатори: Національна соціальна сервісна служба України,  громадська організація “Центр “Розвиток демократії” та Запорізький благодійний фонд «Єдність» за майбутнє» за підтримки Глобальної мережі жінок-миробудівниць та Австрійського агентства розвитку.

Мета проведення: надати знання з локалізації Національного плану дій «Жінки. Мир. Безпека» для реалізації Резолюції РБ ООН 1325 порядку денного «Жінки, мир та безпека». Обмін напрацюваннями для подальшої координації зусиль для відбудови та відновлення своїх громад, областей та всієї країни під час та після війни Росії проти України.

Запрошені учасники та учасниці: представники та представниці структурних підрозділів Національної соціальної сервісної служби України, обласних органів влади, органів місцевого самоврядування.

На тренінгу обговорювалися наступні теми:

Як розпочалась локалізація Резолюції РБ ООН 1325. Історія Мавік Maria Victoria Cabrera-Balleza та Глобальної мережі жінок миротворок;

Що важливо для локалізації? Огляд національного плану дій 1325 «Жінки.Мир.Безпека»;

Цільові групи в центрі уваги. Синергія з іншими планами дій та програмами;

Локалізація: створення та бюджетування місцевих планів дій. Моніторинг місцевих планів дій, Цільові групи та напрям діяльності з протидії СНПК;

Моніторинг: важлива складова в оцінці обласних та місцевих планів дій.

Державна установа «Центр пробації» підписала меморандум про співпрацю з НУО Центр «Розвиток демократії» з метою розвитку гендерної політики в системі пробації. Про це повідомляється на офіційній сторінці установи у Facebook.

Документ передбачає впровадження гендерно чутливих підходів у діяльність установи, а також підвищення обізнаності з питань гендерної рівності. За словами в.о. директора ДУ «Центр пробації» Миколи Рудика, мета його підписання – посилити інституційну спроможність установи у сфері забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, а також запобігання насильству за ознакою статі.

 «Практична цінність співпраці полягає у системній експертній підтримці – від навчання персоналу та консультацій до спільного напрацювання методичних рішень та оцінки результатів. Очікуємо, що це дозволить інтегрувати підходи гендерної рівності у внутрішні процеси та професійну підготовку персоналу», – зазначив він.

У межах співпраці передбачені навчальні та інформаційно-просвітницькі заходи із урахуванням міжнародного, європейського та національного законодавства, а також надання фахових консультацій працівникам та працівницям щодо дотримання принципу рівних прав і можливостей у щоденній роботі.

Директорка програм НУО «Центр Розвиток демократії» Марія Дмитрієва наголосила, що підписання меморандуму є важливим кроком до впровадження сучасних підходів гендерної політики.

 «Ми розглядаємо цю співпрацю як практичний інструмент для професійного розвитку працівників і працівниць, проведення спільних навчальних та інформаційних заходів, а також надання експертної підтримки. Переконані, що партнерство матиме конкретний практичний ефект», – зазначила вона.

Уповноважений з гендерних питань – радник керівника Державної установи «Центр пробації» Анатолій Осадчий наголосив, що підписаний документ є стратегічним кроком до сучасної та інклюзивної системи пробації в Україні. Він підтверджує намір сторін впроваджувати гендерну рівність, недискримінацію та права людини, а також готовність до довгострокової практичної співпраці для реальних змін.

Протягом 11-12 листопада 2025 року у форматі онлайн-конференції відбулось громадське обговорення проєкту Національного плану реалізації Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, Мир, Безпека”, котрий має бути прийнятий в Україні на період 2026 – 2023 років.

Участь в обговоренні взяли представниці НУО “Центр – Розвиток демократії”, Громадської експертної Ради з гендерних питань при МФО «Рівні можливості», експерти, громадські діячки.

Під час обговорення йшлося, зокрема, про питання дотримання прав людини, встановлення справедливого миру, базові питання безпеки в Україні, зокрема безпеки цифрового середовища.

У рамках проєкту «Справедливість для української молоді: розслідування та переслідування воєнних злочинів російської федерації проти українських дітей», що реалізується за підтримки Посольства США в Україні та адмініструється НУО “Центр – Розвиток демократії” спільно з міжнародною неприбутковою організацією Project Harmony, Inc., у співпраці з Департаментом захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Офісу Генерального прокурора України, Ювенальною поліцією України та проєктом «Прокурор громади», для дітей віком від 13 до 18 років створено та фінансово підтримується діяльність позашкільних Молодіжних клубів правосуддя у містах Буча, Кропивницький, Львів і Луцьк.

Загалом у діяльність Молодіжних клубів правосуддя залучено понад 80 дітей.

При формуванні клубів особлива увага приділяється залученню дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, створюючи для них можливість отримати знання про свої права, механізми захисту та розуміння ролі правосуддя у демократичному суспільстві.

Програма діяльності Молодіжних клубів правосуддя передбачає:

– зустрічі з представниками правоохоронних органів;

– ознайомлення з роботою ювенальних прокурорів, ювенальних поліцейських і системою правосуддя для дітей;

– візити до навчальних закладів, які готують майбутніх правоохоронців;

– тематичні інтерактивні заходи для молодших школярів;

– відвідування реальних судових засідань;

– проведення навчальних судових процесів для дітей старшого шкільного віку;

– ознайомлення учасників з основами розслідувань, що базуються на відкритих джерелах (OSINT);

– організацію юридичних кіноклубів для школярів та їхніх батьків;

– проведення молодіжних дебатів.

15 жовтня 2025 року відбувся онлайн круглий стіл «Сучасні портрети сільських жінок в Україні», що був присвячений Дню сільської жінки. Захід організували з ініціативи Національної сервісної служби України, Громадської ради при МФО ВРУ «Рівні можливості», ГО «Центр – Розвиток демократії», ГО «Сільські жінки України», ГО «Післязавтра».

У роботі круглого столу взяли участь більше 210 осіб.

Ідея відзначення Дня сільських жінок вперше була озвучена у 1995 році на IV Жіночій конференції ООН у Пекіні.  Після цього ООН підтримала відзначення дня сільської жінки кожного року 15 жовтня.

Війна росії проти України змінила життя жінок та дівчат різних соціальних груп і багато з них мають нові ролі в родині, громаді та суспільстві. Поєднуючи роботу з доглядом за сім’єю, домашнім господарством, громадською діяльністю та захистом батьківщини жінки сільських регіонів стикаються з більшими ризиками та множинними формами дискримінації.

Під час проведення заходу виступали ветеранки та жінки з груп ВПО, бізнес леді та  освітянки, які проживають у сільській місцевості. Вони представили свій досвід у створенні громад та виклики, з якими вони зустрічаються. Ці жінки працюють за такими напрямами: участь у процесі прийняття рішень, доступ до ресурсів та протидія дискримінації та насильству. 

До виступу також були запрошені експертки, які працюють у сфері прав жінок з дослідженнями про життя сільських жінок, доступ до ресурсів, екологічні проблеми під час зміни клімату.

Модераторкою заходу була Лариса Кобелянська, координаторка Громадської ради “Рівні можливості”.

Всеукраїнська громадська організація «Центр «Розвиток демократії» оголошує конкурс на посаду тренерки/тренера для проведення занять Молодіжного клубу правосуддя в м. Львів в межах програми «Справедливість для української молоді: розслідування та переслідування воєнних злочинів російської федерації проти українських дітей» (далі – Програма).

Програма здійснюється за підтримки Відділу з правоохоронних питань (INL) Посольства США в Україні, та адмініструється міжнародною неприбутковою організацією Project Harmony, Inc. у співпраці ВГО «Центр «Розвиток демократії» з Департаментом захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Офісу Генерального прокурора України та Ювенальною поліцією України.

Завдання тренерки/тренера:

• проводити щотижневі (1-2 рази на тиждень) заняття тривалістю 2 години для підлітків віком від 13 років;
• організовувати зустрічі з правоохоронцями, відвідування судів, навчальних закладів та інші тематичні заходи;
• залучати учасників до дебатів, рольових ігор, ювенальних правових ініціатив;
• залучати до занять запрошених спікерів.

Вимоги до кандидатки/кандидата:

• досвід роботи з підлітками або у сфері неформальної освіти;
• знання основ правознавства або досвід у сфері правосуддя/правозахисту буде перевагою;
• вміння організовувати та проводити інтерактивні заняття;
• комунікабельність, відповідальність, креативність.

Умови роботи:

• місце проведення занять: м. Львів (точну адресу буде повідомлено додатково);
• період: вересень 2025 – травень 2026;
• робоче навантаження: 1-2 рази на тиждень у позашкільний час, тривалість заняття – 2 години;
• винагорода – обговорюється з кандидаткою/кандидатом.

Як подати заявку:
Надішліть резюме та короткий мотиваційний лист на електронну адресу galynaovcharova@gmail.com, andriy.haidamashko@ph-int.org до 25 серпня 2025 року із темою листа «Тренер Львів – Молодіжний клуб правосуддя».

Громадська організація «Центр – Розвиток демократії» підтримала порядок денний міжнародної конференції «Жінки, Мир, Безпека», яка відбулася в Сараєво 12-13 червня 2025 року. Учасниці та учасники конференції сформулювали рекомендації для урядів щодо оновлення та надання національних планів виконання резолюції 1325:

«Ми наголошуємо, що мілітаризація, кліматична криза та екологічна деградація є пов’язаними загрозами безпеці людини, гендерній рівності та тривалому миру. Ці кризи поглиблюють нерівність, особливо для жінок та маргіналізованих груп, і послаблюють основи позитивного миру. Мілітаризація відволікає ресурси від розвитку людського потенціалу та інклюзивного управління, тоді як шкода навколишньому середовищу призводить до переміщення населення та заворушень». Гендерно-чутливий порядок денний миру має вирішувати ці взаємопов’язані проблеми, сприяючи демілітаризації, екологічній справедливості та стійкості громад. Ми закликаємо інтегрувати їх в усі зусилля з миробудівництва, раннього попередження та відновлення, закликаючи уряди, ООН та фінансові установи застосовувати стійкі, міжгалузеві підходи.

Ми зобов’язуємося забезпечити, щоб наші рекомендації сприяли формуванню майбутніх відкритих дебатів Ради Безпеки ООН з питань жінок, миру та безпеки у жовтні 2025 року.

Ми наполегливо рекомендуємо поновити зобов’язання, дані у 2000 році, перетворивши зобов’язання на реальні дії у семи пріоритетних сферах».

Порядок денний конференції у Сараєво

форма підтримки