Техніка дебатів допоможє Вам у рiзних життєвих ситуацiях. Люди, які займаються бiзнесом, освiтою, полiтикою, у багатьох випадках використовують технiку дебатiв аби переконати опонентiв та захистити свої рiшення. I всі ми, не усвiдомлюючи того, майже весь час, мимоволi дебатуємо: з батьками в сiм’ї, з викладачами в навчальних закладах, з друзями в компанiї. Молодь, яка грає у дебати, навчається логiчно та критично мислити, помiчати протирiччя здавалося б в найдосконаліших твердженнях, переконливо доводити свої думки та погляди іншим особам або широкiй аудиторiї.
Дебати вiдкривають перед Вами новi можливостi для подальшого особистого розвитку.
1. ЩО ТАКЕ ДЕБАТИ?
Дебати, що відбуваються в нашому повсякденному житті – неофіційні дебати. Офіційні або формальні дебати, про які йдеться, мають специфічну структуру, правила та певні обмеження.
Формальні дебати починаються з теми – короткого та простого твердження, це визначається та зміст того, що саме будуть обговорювати обидві сторони.
Кожна команда – ті хто стверджує і ті хто заперечує – намагаються переконати незалежного суддю, що саме їх позиція є правильною. Команди послідовно викладають свої аргументи переконуючи, суддів в помилковості позиції іншої сторони.
Основною особливістю офіційних дебатів є правила. Вони регулюють процес гри двох дебатуючих сторін. Кожна сторона повинна піддавати критичному аналізу аргументи опонентів, порівнювати свою позицію з позицією опонентів, демонструючи судді, що саме вони мають перевагу.
2. ЧОМУ САМЕ ДЕБАТИ?
Існує безліч доказів на підтримку проведення дебатів. Найважливіше – це можливість розвивати вміння та навички, що допоможуть Вам у подальшому житті. Дебати навчать Вас розуміти, що будь-яка тема та судження мають право на існування, а всі думки можуть не тільки обговорюватись, а й мати сильні та слабкі сторони. Людина, яка пройшла школу дебатів має безперечну перевагу перед іншими громадянами, бо на її боці буде сила знання. З цієї причини, а також за звичкою, Ви будете організовувати свій процес мислення, викладати думки ясно, чітко, ефективно та переконливо.
3. ВЕЛИКІ ТРАДИЦІЇ ДЕБАТІВ
Ідеї щодо створення дебатів сягають у сиву давнину до стародавньої Греції, коли дебати були проявом демократії. В Афінах грецькі громадяни збиралися у своєрідні клуби, де обговорювали, якими повинні бути закони. Студенти тих часів навчалися мистецтву дебатування. Вони відстоювали інтереси спочатку однієї, а потім іншої сторони, з метою глибше і повніше зрозуміти тему, що обговорюється.
У середні віки навчання в Європі передбачало опанувати вміння публічно виступати та дебатувати для тих хто у майбутньому пов”яже своє життя з політикою та юриспруденцією. Напочатку історії Сполучених Штатів дебатні клуби організовувались тільки в університетах.
Впродовж президентських кампаній 1960 років у Сполучених Штатах перші серії телевізійних дебатів між Джоном Ф.Кеннеді та Річардом Ніксоном поширили популярність дебатів, що зрештою призвело до зростання кількості їхніх прибічників.
Сьогодні проведення дебатів поширене у школах та університетах усього світу. Більшість Європейських країн мають дебатні програми у кожному навчальному закладі. Надзвичайно цікавим явищем став світовий Чемпіонат Парламентських дебатів 1995-1996 років, що проводився в Ірландії. Він об”єднав понад 30 країн світу. Таким чином, дебати почали поширюватись у всьому світові і в країнах Східної та Центральної Європи, республіках Середньої Азії з”явились дебатні центри та клуби, що почали залучати молодь до дебатів.
4. ГОЛОВНІ ПРИНЦИПИ ДЕБАТІВ
Принцип перший – Дебати – як навчання
Гра дебати задумана, як засіб підвищення рівня Ваших знань. І тому, брати участь у дебатах потрібно для того, щоб навчатись. Іншими словами, у дебатах важливішим є процес навчання, ніж кінцевий результат кожної гри – перемога або поразка. Пам`ятайте, що граючи ви отримуєте досвід, як поводити себе перед аудиторією та логічно будувати промову.
Ви керуєтеся більш шляхетними цілями, ніж ті, хто намагається перемогти будь-якою ціною. Не ставлячи перед собою завдання виграти будь-якою ціною, в ході дебатів Ви не будете застосовувати сумнівних прийомів та агресивних дій. Таким чином, Ваша поведінка викликатиме повагу до Вас та прихильність суддів. По-друге, ви приділите більше уваги підготовці аргументів, пошукам контраргументів та кращому їх викладенню.
Принцип другий
Якщо Ви зрозуміли та погоджуєтесь з першим принципом, то Вам буде легко засвоїти і другий принцип дебатів – говорити правду. Коли навчання та формування навичок для Вас більш важливі, ніж перемога, то чи варто використовувати в дебатах недостовірні факти, посилання на неіснуючі джерела інформації тощо?
Чесність – це основа всього, що діється у дебатах. Гра в дебати розвиває одну з найважливіших рис характеру людини – допитливість. Ми завжди зацікавлені у пошуках істини. Чи потрібні нам зараз політичні реформи? Чи зможемо ми колись подорожувати до далеких галактик? Чи є життя на інших планетах? Ці запитання пов’язані з інтересами нашого суспільства в минулому, сьогоденні та майбутньому, і всі вони у дебатах стають центром пошуків істини.
Ваше завдання, ставши учасником дебатів, бути чесними в аргументах, що Ви збираєтесь висувати, чесними – у використанні тих доказів та фактів, котрими Ви оперуєте, та чесними у спростуванні аргументів іншої команди. Ці дії будуть належно оцінені суддями і Ви матимете повагу не тільки від них, а й від ваших опонентів.
Принцип третій – повага до опонентів.
Учасники дебатів повинні поважати один одного. Дебати не є боротьбою особистостей. Ви ніколи не повинні принижувати, ображати або зневажати інших людей тільки за те, що вони не погоджуються з Вами. Дебати – це змагання ідей. У битві ідей єдина допустима зброя – це добре обдуманий аргумент. Якщо в дебатах будь-яка команда відстоює не привабливу ідею – наприклад рабство, расизм або геноцид, то не треба намагатись образити людину. Єдиний шлях довести хибність ідеї – показати небезпечність її наслідків. Якщо ж Ви зосередите зусилля на компроментації людини – ідея залишиться недоторканою.
Це все – теорія, але висновок простий. Ідеї, якими б вони не були, привабливими чи навпаки, завжди заслуговують уваги; а люди, що є їх носиями – на повагу. Єдиний шлях довести хибність ідеї – протиставити грунтовно підготовлений аргумент.
5. ЕТИКА АРГУМЕНТАЦІЇ ОБОХ СТОРІН
Один з технічних прийомів навчання дебатам, полягає в тому, щоб взяти будь-яку суперечливу тему та відстоювати її з протилежних сторін. Один раз зі сторони, що стверджує, інший раз – з тих, хто заперечує.
У деяких людей застосування цього прийому викликає певні проблеми. Одна учениця, яка захоплювалася дебатами, була прекрасним промовцем, мала високий рівень мислення. Усі ці якості надзвичайно цінні для гравця. То вона так висловлювалася про свої труднощі внаслідок обговорення спочатку за одну сторону а потім за іншу сторону: “Я почувала себе як двоголовий дракон, що водночас вірить у все і в ніщо”. Такі відчуття зрозумілі, а критичне ставлення до застосування цього методу певною мірою може бути виправданим. Адже практично водночас Ви повинні знайти аргументи і довести оточуючим, що обговорювана проблема має два протилежних рішення, і обидва – треба правильно представити. Але у той самий час вміння відстоювати правильність різних сторін не робить людину лицемірною. Є кілька вагомих причин для того, щоб застосовувати цей прийом.
Поточна практика дебатування за різні сторони схожа на систему, що використовується в судочинстві. В суді розглядаються дві ідеї, котрі допомагають нам в пошуках правосуддя. Перша ідея полягає у тому, що є якнайменше дві сторони у кожній суперечливій справі: захист та звинувачення. Друга ідея – не менш важлива, ніж перша – вона полягає у тому, що обидві сторони мають право на об`єктивне та чесне слухання. І саме головне пам`ятайте, що дебати це навчання і ви навчаєтесь дивитись на тему з різних сторін.
Завдання гравця полягає не у тому, щоб відстоювати слабку сторону чи підтримувати сумнівні цінності. Ваше завдання – зрозуміти, що обидві сторони суперечливого питання повинні уважно розглядатись, змістовно та продумано висвітлюватись. Тобто завжди є сильні аргументи, як за одну, так і за іншу сторони. Це одна з умов проведення дебатів.
Не доцільно робити поспішні висновки, не вислухавши протилежну сторону. Таким чином дебатування з різних сторін, спершу здається не зовсім логічним, але воно виправдане з навчальної точки зору. Практика використання цього методу дає розуміння та визначенність при розгляді складніших, глибших та важливіших питань. Окрім того, дискутування з різних сторін вчить учасників дебатів заздалегідь знаходити відповіді на аргументи, ще до того, як їх буде проголошено та почнеться обговорення.
6. НАВИЧКИ ДЕБАТІВ
ВМІННЯ АНАЛІТИЧНО МИСЛИТИ
Найважливіше вміння в дебатах – аналітично мислити.
Аналітичне мислення – це процес формулювання чіткого визначення, здатність знаходити продуктивні ідеї та думки. Аналітичне мислення для дебатів всеодно, що скальпель для хірурга: воно допомагає учаснику дебатів «розрізати» предмет дослідження та дістати аргументи, що є ясними, продуманими та добре підтримані доказами.
Аналітичне мислення – універсальна навичка при деяких аспектах дебатів. Коли Ви вперше отримуєте тему для дискутування, то використовуєте критичне мислення, як перший крок у поділі теми на частини для подальшого їхнього розгляду, кожній окремо. Наприклад, вивчаючи тему «Смертна кара виправдана», гравці з аналітичним мисленням взмозі швидко зрозуміти, що їм необхідно розглянути обидва аспекти цієї проблеми. По-перше, наскільки смертна кара відповідає нормам моралі, по-друге, чи є смертна кара достатньо ефективним засобом запобігання злочинності. Вам необхідно навчитись бачити логічний зв’язок між абстрактними ідеями та подіями у реальному житті. Аналітичне мислення дозволяє знаходити прорахунки в позиції Ваших опонентів і бачити аргументи, що недостатньо підкріплені доказами.
ВМІННЯ ЗНАХОДИТИ ІНФОРМАЦІЮ
Як необхідне доповнення до аналітичного мислення підкреслимо обов’язковість такої важливої навички, як вміння знаходити потрібну інформацію. Коли Ви будуєте аргумент, то потребуєте доказів для його підтвердження. Іноді в підтримку аргументу можуть бути використані нескладні логічні міркування або загальновідомі приклади з повсякденного життя. Але доволі часто аргументи вимагатимуть від Вас ретельно обгрунтованих доказів, що потребує пошуку інформації з різних джерел. І важливо знати не тільки, яка інформація потрібна для доказу ваших аргументів, але й де цю інформацію знайти (спілкування з батьками або консультації з фахівцями, робота в бібліотеці).
ВМІННЯ ВИСЛУХОВУВАТИ ТА ЗАПИСУВАТИ
Кінцевий результат дебатів у значній мірі залежить від вміння висловлюватись та від вміння вислуховувати. Найвидатніші політичні лідери світу були добрими слухачами, що допомогало їм знати потреби виборців, а це, в свою чергу, призводило до їхньої популярності серед народу. У Сполучених Штатах багато коментаторів аналізуючи діяльність Президента Біла Клінтона зазначали, що складається враження, начебто Президент тримає пальці на пульсі Америки. Це визнають не тільки прихільники Білла Клінтона, а й його політичні противники. Це свідчить про те, що Президент знає у чому Америка зацікавленна більш за все. У дебатах вміння слухати є дуже важливим тому, що ті гравці, хто не вміє слухати, не завжди розуміють у чому слабкість аргументів опонента і для них важко це спростувати.
Читаючи цей підручник, Ви повинні запам’ятати, що дебати не така вже й важка гра. Головне в ній – Ви доводите свої аргументи і спростовуєте аргументи Ваших опонентів. Все інше – тільки поради як краще це зробити. Доказ – це засіб посилення аргументу. Перехресні запитання – це засіб послабити аргументи опонентів і одночасно – посилити Ваші. Пошук, обдумування та спростування аргументів – це ті засоби, з якими ви познайомитеся у підручнику, але плідно використовувати Ви зможете лише тоді, коли будете пам’ятати для чого вони Вам потрібні: для зміцнення Вашої лінії аргументації та для послаблення позиції Ваших опонентів. На закінчення невелика порада: Ви не зможете навчитись дебатувати заочно по книжці. Ви можете навчитись тільки коли будете брати безпосередню участь у дебатах, слухаючи та переймаючи досвід інших учасників, і обов’язково думаючи та розмірковуючи. Якщо Ви добре зрозумієте все викладене і надійно запам’ятаєте, то у разі нагальної потреби зможете користуватися своїми знаннями та порадами, що ми пропонуємо Вам в цьому підручнику.
Ми бажаємо Вам успіхів у Ваших дебатних пригодах!
РОЗДІЛ ІІ
1. ЕЛЕМЕНТИ ДЕБАТІВ
Головна мета учасників дебатів – переконати суддів у тому, що Ваші аргументи кращі, ніж у опонентів. Незважаючи на те, що мета дуже проста, тактичні та технічні прийоми для її досягнення можуть бути дуже складними. Згодом, беручи участь у дебатах, набувши більшого досвіду, Ви навчитеся цим тактичним і технічним діям, а можливо розробите свої прийоми. Але зараз, зосередимо увагу на деяких основних елементах дебатів:
- Тема. Для проведення дебатів необхідно визначити тему. В ній ставиться питання або проблема для обговорення. У навчальних дебатах теми мають бути зрозумілими та доступними для учасників та суддів.
- Стверджуюча сторона. Представники команди доводять свою позицію, побудовану на аргументах, прикладах, фактах. Вони намагаються переконати у своїй правоті команду опонентів та суддів.
- Заперечуюча сторона. Представники цієї команди спростовують ідею стверджуючої сторони. Вони намагаються довести хибність аргументації своїх супротивників та схилити суддів на свій бік.
- Критерій. Це формулювання завдання командою з метою показати, чого вона хоче добитися при розгляді теми. Таке твердження використовується у грі для побудови суджень, одночасно є інструментом доказу для команди. У кожній дебатній грі критерій вказує на її головні моменти, закріплює ціль і показує суддям, що має довести команда, аби виграти гру.
- Дефініції. Об`єктивні визначення ключових термінів заданої теми з достовірного загальновизнаного джерела.
- Аргументи. Довести суддям, зверхність Вашої позиції, можливо лише за умов застосування переконливої аргументації (використання історичних фактів, інформаційних довідок, цитат, тощо). Аргументи можуть бути вагомими або слабкими. Судді критично ставлячись до аргументації, намагатимуться пересвідчитися у виваженості аргументів, з обох сторін визначеної теми і зрозуміти наскільки Ваші аргументи можуть вистояти проти атак та випадів опонентів. Докладніше про аргументи Ви дізнаєтесь з частини 5 запропанованого посібника
- Докази. Разом з аргументами гравці повинні надати суддям докази на їх підтримку. Наприклад, Ви пояснюєте своїй мамі, що запізнилися до школи через те, що зупинилися допомогти хлопцю-мотоциклісту змінити пробиту шину. Щоб довести мамі (судді в цьому випадку), що аргумент правдивий, Ви показуєте їй розірвані джинси та поранену під час заміни колеса руку. Такі докази, в цьому випадку, посилюють вашу аргументацію. У дебатах докази моделюються, у першу чергу, шляхом розумової діяльністі. Детальніше процес пошуку та наведення доказів буде обговорено в частині 6.
- Перехрестне опитування Більшість форматів навчальних дебатів дають право гравцям ставити запитання опонентам та, у свою чергу, відповідати на їхні запитання. Питання можуть бути використані для уточнення позиції або для виявлення слабких місць у ланцюгу аргументації опонентів. Ця інформація потім може бути використана у Вашій промові або промові вашого партнера. Про перехрестні опитування Ви більше дізнаєтесь у частині 12.
- Рішення. Під час промов судді занотовують Ваші аргументи та докази і після закінчення раунду виносять рішення – хто з команди бувкращим. Докладніше про прийняття рішення та про роботу суддів буде викладено у частині 13.
- Вона може довести, що будь-які зміни інфраструктури не бажані, оскільки сучасна система дозволяє достатньо ефективно вирішувати зазначені проблеми.
- Вона може довести, що запропонований план недосконалий і що збитки від його реалізації будуть більші, ніж очікувані прибутки.
- Заперечуюча сторона може запропонувати кращий план, спрямований на вирішення проблеми.
- Cуперечливою і викликати інтерес;
- Збалансованою таким чином, щоб кожна з сторін мала приблизно рівну кількість аргументів;
- Вільною від незрозумілих обо двозначних термінів;
- Придатною для дослідження;
- Придатною для дебатування на різних рівнях;
- Сформульована таким чином, щоб ствержуюча команда погодилась з темою або підтримала її.
- вміння відокремити корисну інформацію;
- вміння визначити, виділити та сформулювати проблему;
- оцінка причин та можливих наслідків;
- розробка висновку;
- визначення фактів;
- творчий підхід до вирішення проблем;
- оцінка доказів;
- вміння колективного пошуку рішень (мозковий штурм);
- оцінка особистого процесу мислення;
