Запрошуємо Вас у свiт дебатiв!

Техніка дебатів допоможє Вам у рiзних життєвих ситуацiях. Люди, які займаються бiзнесом, освiтою, полiтикою, у багатьох випадках використовують технiку дебатiв аби переконати опонентiв та захистити свої рiшення. I всі ми, не усвiдомлюючи того, майже весь час, мимоволi дебатуємо: з батьками в сiм’ї, з викладачами в навчальних закладах, з друзями в компанiї. Молодь, яка грає у дебати, навчається логiчно та критично мислити, помiчати протирiччя здавалося б в найдосконаліших твердженнях, переконливо доводити свої думки та погляди іншим особам або широкiй аудиторiї.

Дебати вiдкривають перед Вами новi можливостi для подальшого особистого розвитку.

1. ЩО ТАКЕ ДЕБАТИ?

Дебати, що відбуваються в нашому повсякденному житті – неофіційні дебати. Офіційні або формальні дебати, про які йдеться, мають специфічну структуру, правила та певні обмеження.

Формальні дебати починаються з теми – короткого та простого твердження, це визначається та зміст того, що саме будуть обговорювати обидві сторони.

Кожна команда – ті хто стверджує і ті хто заперечує – намагаються переконати незалежного суддю, що саме їх позиція є правильною. Команди послідовно викладають свої аргументи переконуючи, суддів в помилковості позиції іншої сторони.

Основною особливістю офіційних дебатів є правила. Вони регулюють процес гри двох дебатуючих сторін. Кожна сторона повинна піддавати критичному аналізу аргументи опонентів, порівнювати свою позицію з позицією опонентів, демонструючи судді, що саме вони мають перевагу.

2. ЧОМУ САМЕ ДЕБАТИ?

Існує безліч доказів на підтримку проведення дебатів. Найважливіше – це можливість розвивати вміння та навички, що допоможуть Вам у подальшому житті. Дебати навчать Вас розуміти, що будь-яка тема та судження мають право на існування, а всі думки можуть не тільки обговорюватись, а й мати сильні та слабкі сторони. Людина, яка пройшла школу дебатів має безперечну перевагу перед іншими громадянами, бо на її боці буде сила знання. З цієї причини, а також за звичкою, Ви будете організовувати свій процес мислення, викладати думки ясно, чітко, ефективно та переконливо.

3. ВЕЛИКІ ТРАДИЦІЇ ДЕБАТІВ

Ідеї щодо створення дебатів сягають у сиву давнину до стародавньої Греції, коли дебати були проявом демократії. В Афінах грецькі громадяни збиралися у своєрідні клуби, де обговорювали, якими повинні бути закони. Студенти тих часів навчалися мистецтву дебатування. Вони відстоювали інтереси спочатку однієї, а потім іншої сторони, з метою глибше і повніше зрозуміти тему, що обговорюється.

У середні віки навчання в Європі передбачало опанувати вміння публічно виступати та дебатувати для тих хто у майбутньому пов”яже своє життя з політикою та юриспруденцією. Напочатку історії Сполучених Штатів дебатні клуби організовувались тільки в університетах.

Впродовж президентських кампаній 1960 років у Сполучених Штатах перші серії телевізійних дебатів між Джоном Ф.Кеннеді та Річардом Ніксоном поширили популярність дебатів, що зрештою призвело до зростання кількості їхніх прибічників.

Сьогодні проведення дебатів поширене у школах та університетах усього світу. Більшість Європейських країн мають дебатні програми у кожному навчальному закладі. Надзвичайно цікавим явищем став світовий Чемпіонат Парламентських дебатів 1995-1996 років, що проводився в Ірландії. Він об”єднав понад 30 країн світу. Таким чином, дебати почали поширюватись у всьому світові і в країнах Східної та Центральної Європи, республіках Середньої Азії з”явились дебатні центри та клуби, що почали залучати молодь до дебатів.

4. ГОЛОВНІ ПРИНЦИПИ ДЕБАТІВ

Принцип перший – Дебати – як навчання

Гра дебати задумана, як засіб підвищення рівня Ваших знань. І тому, брати участь у дебатах потрібно для того, щоб навчатись. Іншими словами, у дебатах важливішим є процес навчання, ніж кінцевий результат кожної гри – перемога або поразка. Пам`ятайте, що граючи ви отримуєте досвід, як поводити себе перед аудиторією та логічно будувати промову.

Ви керуєтеся більш шляхетними цілями, ніж ті, хто намагається перемогти будь-якою ціною. Не ставлячи перед собою завдання виграти будь-якою ціною, в ході дебатів Ви не будете застосовувати сумнівних прийомів та агресивних дій. Таким чином, Ваша поведінка викликатиме повагу до Вас та прихильність суддів. По-друге, ви приділите більше уваги підготовці аргументів, пошукам контраргументів та кращому їх викладенню.

Принцип другий

Якщо Ви зрозуміли та погоджуєтесь з першим принципом, то Вам буде легко засвоїти і другий принцип дебатів – говорити правду. Коли навчання та формування навичок для Вас більш важливі, ніж перемога, то чи варто використовувати в дебатах недостовірні факти, посилання на неіснуючі джерела інформації тощо?

Чесність – це основа всього, що діється у дебатах. Гра в дебати розвиває одну з найважливіших рис характеру людини – допитливість. Ми завжди зацікавлені у пошуках істини. Чи потрібні нам зараз політичні реформи? Чи зможемо ми колись подорожувати до далеких галактик? Чи є життя на інших планетах? Ці запитання пов’язані з інтересами нашого суспільства в минулому, сьогоденні та майбутньому, і всі вони у дебатах стають центром пошуків істини.

Ваше завдання, ставши учасником дебатів, бути чесними в аргументах, що Ви збираєтесь висувати, чесними – у використанні тих доказів та фактів, котрими Ви оперуєте, та чесними у спростуванні аргументів іншої команди. Ці дії будуть належно оцінені суддями і Ви матимете повагу не тільки від них, а й від ваших опонентів.

Принцип третій – повага до опонентів.

Учасники дебатів повинні поважати один одного. Дебати не є боротьбою особистостей. Ви ніколи не повинні принижувати, ображати або зневажати інших людей тільки за те, що вони не погоджуються з Вами. Дебати – це змагання ідей. У битві ідей єдина допустима зброя – це добре обдуманий аргумент. Якщо в дебатах будь-яка команда відстоює не привабливу ідею – наприклад рабство, расизм або геноцид, то не треба намагатись образити людину. Єдиний шлях довести хибність ідеї – показати небезпечність її наслідків. Якщо ж Ви зосередите зусилля на компроментації людини – ідея залишиться недоторканою.

Це все – теорія, але висновок простий. Ідеї, якими б вони не були, привабливими чи навпаки, завжди заслуговують уваги; а люди, що є їх носиями – на повагу. Єдиний шлях довести хибність ідеї – протиставити грунтовно підготовлений аргумент.

5. ЕТИКА АРГУМЕНТАЦІЇ ОБОХ СТОРІН

Один з технічних прийомів навчання дебатам, полягає в тому, щоб взяти будь-яку суперечливу тему та відстоювати її з протилежних сторін. Один раз зі сторони, що стверджує, інший раз – з тих, хто заперечує.

У деяких людей застосування цього прийому викликає певні проблеми. Одна учениця, яка захоплювалася дебатами, була прекрасним промовцем, мала високий рівень мислення. Усі ці якості надзвичайно цінні для гравця. То вона так висловлювалася про свої труднощі внаслідок обговорення спочатку за одну сторону а потім за іншу сторону: “Я почувала себе як двоголовий дракон, що водночас вірить у все і в ніщо”. Такі відчуття зрозумілі, а критичне ставлення до застосування цього методу певною мірою може бути виправданим. Адже практично водночас Ви повинні знайти аргументи і довести оточуючим, що обговорювана проблема має два протилежних рішення, і обидва – треба правильно представити. Але у той самий час вміння відстоювати правильність різних сторін не робить людину лицемірною. Є кілька вагомих причин для того, щоб застосовувати цей прийом.

Поточна практика дебатування за різні сторони схожа на систему, що використовується в судочинстві. В суді розглядаються дві ідеї, котрі допомагають нам в пошуках правосуддя. Перша ідея полягає у тому, що є якнайменше дві сторони у кожній суперечливій справі: захист та звинувачення. Друга ідея – не менш важлива, ніж перша – вона полягає у тому, що обидві сторони мають право на об`єктивне та чесне слухання. І саме головне пам`ятайте, що дебати це навчання і ви навчаєтесь дивитись на тему з різних сторін.

Завдання гравця полягає не у тому, щоб відстоювати слабку сторону чи підтримувати сумнівні цінності. Ваше завдання – зрозуміти, що обидві сторони суперечливого питання повинні уважно розглядатись, змістовно та продумано висвітлюватись. Тобто завжди є сильні аргументи, як за одну, так і за іншу сторони. Це одна з умов проведення дебатів.

Не доцільно робити поспішні висновки, не вислухавши протилежну сторону. Таким чином дебатування з різних сторін, спершу здається не зовсім логічним, але воно виправдане з навчальної точки зору. Практика використання цього методу дає розуміння та визначенність при розгляді складніших, глибших та важливіших питань. Окрім того, дискутування з різних сторін вчить учасників дебатів заздалегідь знаходити відповіді на аргументи, ще до того, як їх буде проголошено та почнеться обговорення.

6. НАВИЧКИ ДЕБАТІВ

ВМІННЯ АНАЛІТИЧНО МИСЛИТИ

Найважливіше вміння в дебатах – аналітично мислити.

Аналітичне мислення – це процес формулювання чіткого визначення, здатність знаходити продуктивні ідеї та думки. Аналітичне мислення для дебатів всеодно, що скальпель для хірурга: воно допомагає учаснику дебатів «розрізати» предмет дослідження та дістати аргументи, що є ясними, продуманими та добре підтримані доказами.

Аналітичне мислення – універсальна навичка при деяких аспектах дебатів. Коли Ви вперше отримуєте тему для дискутування, то використовуєте критичне мислення, як перший крок у поділі теми на частини для подальшого їхнього розгляду, кожній окремо. Наприклад, вивчаючи тему «Смертна кара виправдана», гравці з аналітичним мисленням взмозі швидко зрозуміти, що їм необхідно розглянути обидва аспекти цієї проблеми. По-перше, наскільки смертна кара відповідає нормам моралі, по-друге, чи є смертна кара достатньо ефективним засобом запобігання злочинності. Вам необхідно навчитись бачити логічний зв’язок між абстрактними ідеями та подіями у реальному житті. Аналітичне мислення дозволяє знаходити прорахунки в позиції Ваших опонентів і бачити аргументи, що недостатньо підкріплені доказами.

ВМІННЯ ЗНАХОДИТИ ІНФОРМАЦІЮ

Як необхідне доповнення до аналітичного мислення підкреслимо обов’язковість такої важливої навички, як вміння знаходити потрібну інформацію. Коли Ви будуєте аргумент, то потребуєте доказів для його підтвердження. Іноді в підтримку аргументу можуть бути використані нескладні логічні міркування або загальновідомі приклади з повсякденного життя. Але доволі часто аргументи вимагатимуть від Вас ретельно обгрунтованих доказів, що потребує пошуку інформації з різних джерел. І важливо знати не тільки, яка інформація потрібна для доказу ваших аргументів, але й де цю інформацію знайти (спілкування з батьками або консультації з фахівцями, робота в бібліотеці).

ВМІННЯ ВИСЛУХОВУВАТИ ТА ЗАПИСУВАТИ

Кінцевий результат дебатів у значній мірі залежить від вміння висловлюватись та від вміння вислуховувати. Найвидатніші політичні лідери світу були добрими слухачами, що допомогало їм знати потреби виборців, а це, в свою чергу, призводило до їхньої популярності серед народу. У Сполучених Штатах багато коментаторів аналізуючи діяльність Президента Біла Клінтона зазначали, що складається враження, начебто Президент тримає пальці на пульсі Америки. Це визнають не тільки прихільники Білла Клінтона, а й його політичні противники. Це свідчить про те, що Президент знає у чому Америка зацікавленна більш за все. У дебатах вміння слухати є дуже важливим тому, що ті гравці, хто не вміє слухати, не завжди розуміють у чому слабкість аргументів опонента і для них важко це спростувати.

Читаючи цей підручник, Ви повинні запам’ятати, що дебати не така вже й важка гра. Головне в ній – Ви доводите свої аргументи і спростовуєте аргументи Ваших опонентів. Все інше – тільки поради як краще це зробити. Доказ – це засіб посилення аргументу. Перехресні запитання – це засіб послабити аргументи опонентів і одночасно – посилити Ваші. Пошук, обдумування та спростування аргументів – це ті засоби, з якими ви познайомитеся у підручнику, але плідно використовувати Ви зможете лише тоді, коли будете пам’ятати для чого вони Вам потрібні: для зміцнення Вашої лінії аргументації та для послаблення позиції Ваших опонентів. На закінчення невелика порада: Ви не зможете навчитись дебатувати заочно по книжці. Ви можете навчитись тільки коли будете брати безпосередню участь у дебатах, слухаючи та переймаючи досвід інших учасників, і обов’язково думаючи та розмірковуючи. Якщо Ви добре зрозумієте все викладене і надійно запам’ятаєте, то у разі нагальної потреби зможете користуватися своїми знаннями та порадами, що ми пропонуємо Вам в цьому підручнику.

Ми бажаємо Вам успіхів у Ваших дебатних пригодах!

РОЗДІЛ ІІ

1. ЕЛЕМЕНТИ ДЕБАТІВ

Головна мета учасників дебатів – переконати суддів у тому, що Ваші аргументи кращі, ніж у опонентів. Незважаючи на те, що мета дуже проста, тактичні та технічні прийоми для її досягнення можуть бути дуже складними. Згодом, беручи участь у дебатах, набувши більшого досвіду, Ви навчитеся цим тактичним і технічним діям, а можливо розробите свої прийоми. Але зараз, зосередимо увагу на деяких основних елементах дебатів:

  1. Тема. Для проведення дебатів необхідно визначити тему. В ній ставиться питання або проблема для обговорення. У навчальних дебатах теми мають бути зрозумілими та доступними для учасників та суддів.
  2. Стверджуюча сторона. Представники команди доводять свою позицію, побудовану на аргументах, прикладах, фактах. Вони намагаються переконати у своїй правоті команду опонентів та суддів.
  3. Заперечуюча сторона. Представники цієї команди спростовують ідею стверджуючої сторони. Вони намагаються довести хибність аргументації своїх супротивників та схилити суддів на свій бік.
  4. Критерій. Це формулювання завдання командою з метою показати, чого вона хоче добитися при розгляді теми. Таке твердження використовується у грі для побудови суджень, одночасно є інструментом доказу для команди. У кожній дебатній грі критерій вказує на її головні моменти, закріплює ціль і показує суддям, що має довести команда, аби виграти гру.
  5. Дефініції. Об`єктивні визначення ключових термінів заданої теми з достовірного загальновизнаного джерела.
  6. Аргументи. Довести суддям, зверхність Вашої позиції, можливо лише за умов застосування переконливої аргументації (використання історичних фактів, інформаційних довідок, цитат, тощо). Аргументи можуть бути вагомими або слабкими. Судді критично ставлячись до аргументації, намагатимуться пересвідчитися у виваженості аргументів, з обох сторін визначеної теми і зрозуміти наскільки Ваші аргументи можуть вистояти проти атак та випадів опонентів. Докладніше про аргументи Ви дізнаєтесь з частини 5 запропанованого посібника
  7. Докази. Разом з аргументами гравці повинні надати суддям докази на їх підтримку. Наприклад, Ви пояснюєте своїй мамі, що запізнилися до школи через те, що зупинилися допомогти хлопцю-мотоциклісту змінити пробиту шину. Щоб довести мамі (судді в цьому випадку), що аргумент правдивий, Ви показуєте їй розірвані джинси та поранену під час заміни колеса руку. Такі докази, в цьому випадку, посилюють вашу аргументацію. У дебатах докази моделюються, у першу чергу, шляхом розумової діяльністі. Детальніше процес пошуку та наведення доказів буде обговорено в частині 6.
  8. Перехрестне опитування Більшість форматів навчальних дебатів дають право гравцям ставити запитання опонентам та, у свою чергу, відповідати на їхні запитання. Питання можуть бути використані для уточнення позиції або для виявлення слабких місць у ланцюгу аргументації опонентів. Ця інформація потім може бути використана у Вашій промові або промові вашого партнера. Про перехрестні опитування Ви більше дізнаєтесь у частині 12.
  9. Рішення. Під час промов судді занотовують Ваші аргументи та докази і після закінчення раунду виносять рішення – хто з команди бувкращим. Докладніше про прийняття рішення та про роботу суддів буде викладено у частині 13.
  10. Вона може довести, що будь-які зміни інфраструктури не бажані, оскільки сучасна система дозволяє достатньо ефективно вирішувати зазначені проблеми.
  11. Вона може довести, що запропонований план недосконалий і що збитки від його реалізації будуть більші, ніж очікувані прибутки.
  12. Заперечуюча сторона може запропонувати кращий план, спрямований на вирішення проблеми.
  13. Cуперечливою і викликати інтерес;
  14. Збалансованою таким чином, щоб кожна з сторін мала приблизно рівну кількість аргументів;
  15. Вільною від незрозумілих обо двозначних термінів;
  16. Придатною для дослідження;
  17. Придатною для дебатування на різних рівнях;
  18. Сформульована таким чином, щоб ствержуюча команда погодилась з темою або підтримала її.
  19. вміння відокремити корисну інформацію;
  20. вміння визначити, виділити та сформулювати проблему;
  21. оцінка причин та можливих наслідків;
  22. розробка висновку;
  23. визначення фактів;
  24. творчий підхід до вирішення проблем;
  25. оцінка доказів;
  26. вміння колективного пошуку рішень (мозковий штурм);
  27. оцінка особистого процесу мислення;

Експертки НУО ЦРД взяли участь у конференції “Гендер у війнах та революціях”

6-8 жовтня 2017 року в Одесі відбулася конференція “Гендер у війнах та революції” #1325

У заході взяли участь експертки НУО «Центр – Розвиток демократії» Елла Ламах та Марія Дмитрієва.

День 1, 6 жовтня:

Тема дня: ГЕНДЕРНІ ПИТАННЯ В КОНФЛІКТАХ ТА МИРОБУДУВАННІ

Ведуча: Світлана Наумкіна – д.політ.н., професор кафедри політичних наук і права Університету Ушинського, запрошені:

– Максим Степанов, голова Одеської обласної державної адміністрації

– Олексій Чебикін, ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського

– Представники Одеської обласної ради та Одеської міської ради

– Керол Манн, Жінки у війні (Париж)

– Елла Ламах, Центр «Розвиток демократії» (Київ)

– Сільвен Ріголе, аташе з питань наукового та університетського співробітництва Посольства Франції в Україні.

Ключова доповідачка – Марія Берлінська, директорка “Інститут гендерних програм”, Київ (Україна). Волонтерки на війні

Секція 1: Гендерні питання у війні, революціях та миробудуванні в Україні

Ведуча: Елла Ламах, директорка Центру «Розвиток демократії» (Київ)

• Марина Білинська, віце-президентка НАДУ, Київ (Україна): Що означає національна стійкість? Роль жінок у війні та останніх революціях.

• Олена Стрельник, к.с.н., Київський національний університет (Україна): Ґендеровані протести в сучасній Україні: материнство, активізм, війна.

• Ольга Лабур, к.і.н., Київський політехнічний університет (Україна): Нова жінка – нова революційна пам’ять жінки в історичній пам’яті про події Більшовицького жовтня і громадянської війни в Україні.

• Девід Курковський, Єльський університет (США), стипендіат програми Паркера Хуана, зараз на дослідницькій стипендії в Києво-Могилянській академії в Києві: Революція та права ЛГБТ: розуміючи права ЛГБТ на тлі російської та Помаранчевої революції та Революції гідності.

Секція 2: Життя в складні часи, життєві стратегії жінок

Ведуча: Нерміна Трбонья, Паризький університет

• Ольга Бежук, к.і.н., Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, Львів (Україна): Жінки у часи миру, війни та протестів в Україні (1917 – 2017 роки).

• Лоренс Ріттер, д.н. із соціології, Вища школа соціальних наук в Парижі (EHESS), (Вірменія): 95 років життя однієї жінки в Вірменії, від геноциду, совєтизації Вірменії і до розвалу Радянського Союзу.

• Ю-Сюань Сю, докторантка, Національний університет Ченчі (NCCU), Тайпей, вчилася у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (Тайвань): Китайська революціонерка, комуністична лідерка, тайванська феміністка: Сюе Сюехун в буремну добу 

• Маріанна Байдак, аспірантка Львівського національного університету імені Івана Франка, Львів (Україна): Польсько-українська війна 1918 – 1919 років у приватних текстах галицьких жінок.

Секція 3: Боротьба за рівні права

Ведуча: Світлана Ростецька, к. політ. н., доцентка кафедри політичних наук і права Університету Ушинського (Одеса)

• Mарина Вороніна, к.і.н., доцентка кафедри історичних дисциплін, кандидат історичних наук, Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, Харків (Україна): Більшовицьке «свято матріархату» (1917-1920)

• Катаріна Зіберт, докторантка у галузі сучасної історії, Зігенський університет, (Німеччина): Іспанські революційні ополченки протягом Іспанської громадянської війни.

• Світлана Люта, аспірантка Запорізького національного університету, Запоріжжя (Україна): Гендерний статус членкинь організації «Лотта Свярд» у роки радянсько-фінських конфліктів: паритет чи статева сегрегація?

• Ганна Музиченко, д.політ.н., професорка, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, Одеса (Україна): Соціальна адаптація військовослужбовок в Україні

Секція 4: Розв’язуючи конфлікти, трансформуючи справедливість, забезпечуючи мир

Ведуча: Наталія Орловська, незалежна гендерна експертка (Київ)

• Світлана Закриницька, ООН-Жінки

• Наталія Дубчак, незалежна гендерна експертка у сфері оборони «Участь жінок у вирішенні військових конфліктів.

• Олена Девіс, радниця з гендерних питань віце-Міністра внутрішніх справ з питань європейської інтеграції, Київ (Україна) Участь жінок у силовому секторі.

• Магда Карденас, докторантка, Університет Умеа (Швеція) Дипломатія від жінки до жінки: від стратегії миробудування до м’якої революції в Грузії.

7 жовтня, ДЕНЬ 2

Тема дня: Розмірковуючи про гендерний вимір революцій, воєн та миробудування – 1917-2017 рр.

Ключова доповідачка: Ірена Карпа, співачка, активістка, письменниця

Секція 5a: Від ідеалізму до державного фемінізму (актовий зал)

Ведуча: Лілія Гонюкова, професорка, НАДУ, Київ (Україна):

• Айя Берая, незалежна дослідниця, Тбілісі (Грузія): Російська революція та грузинські феміністки: Жінка як політичний суб’єкт

• Асмік Халапян, доктор філософії, Американський університет Вірменії: Ідеологічне та економічне конструювання праці вірменських жінок в ранньорадянський період

• Ірина Дружкова, к.і.н., доцентка Одеської національної академії харчових технологій, Одеса (Україна): Жінки серед одеської Думи 1917 р.

Секція 5B: Роль CEDAW в захисті прав жінок  (бібліотека)

Ведуча: Євгенія Садикова, к.політ.н., викладачка, Університет Ушинського (Одеса)

• Марія Дмитрієва, гендерна експертка Київ (Україна): Важливість CEDAW в розумінні гендерної рівності та захисту прав жінок.

• Елла Ламах, Київ (Україна) Рекомендації для України, нові перспективи та точки впливу на національному та регіональному рівні.

Секція 5: Ідеали та обіцянки жінкам від СРСР до Китаю та Африки (бібліотека)

Ведуча: Галія Голан, Учасниця руху за мир в Ізраїлі, Почесний професор, Ієрусалимський університет

• Нона Шахназарян, д.н. з антропології, Інститут археології та етнографії, Єреван (Вірменія): Історичні витоки радянського державного фемінізму та Феміна Советіка: виклики та переваги праці вірменських жінок в ранньорадянський період

• Жан-Луї Марголен, д.н., доцент, Університет Екс-Марсель (AMU) (Франція): Жінки та китайська культурна революція

• Надін Сігерт, д.н., Івалевахаус, Байрейтський університет (Німеччина): Воїтелька в африканських Революціях 1960-1985 рр.

Секція 6: Перехрестя між гендером, війною та расизмом в Другій світовій війні

Ведуча: Марія Шполберг

• Марта Гавришко, к.і.н., Інститут українознавства імені І.Крип’якевича НАН України, Львів (Україна): Гендерне насильство в українському націоналістичному підпіллі: жіночі стратегії виживання

• Андрій Усач, аспірант Українського Католицького Університету, Львів (Україна): Місцеві винуватиці Голокосту в окупованій Україні: жіночий досвід співучасті у здійсненні екстремального насилля

• Людмила Аскєрова, к.і.н., Чернігів (Україна): Репресовані фольксдойче Чернігівської області (за матеріалами архівно-кримінальних справ)

• Томас Чопард, д.н., від Вищої школи соціальних наук (EHESS), Париж, старший науковий співробітник відділу юдаїки, Інститут історичних досліджень, Лондонський університет, Лондон (Велика Британія): Радянський фемінізм, антисемітське сексуальне насильство погромів протягом громадянської війни в Україні

Секція 7: Погляд іззовні: якими уявляли нові феміністські ідеали більшовицької революції та як їх зрадили

Ведуча: Ірена Карпа

• Анжела Шполберг, к.ф.н. від Одеського національного університету, наукова співробітниця Центру жіночих та гендерних досліджень, Університет Брандейса (США) (доповідь зачитує Марія Шполберг, докторантка та доцентка Єльського університету): Американські жінки про російську революцію

• Олена Обрезан, аспірантка, Запорізький університет (Україна): Патріархальний соціалізм» в КНДР: новий погляд на роль жінки

• Керол Манн, доктор наук з соціології, Вища школа соціальних наук (EHESS), Париж, директорка НУО «Жінки у війні», наукова співробітниця, Університет Париж 8 (Франція): Рух революціонерок в Німеччині, Франції та Італії

• Маргарет Оуен, юристка, директорка НУО «Вдови за мир» (Widows for Peace), Лондон (Велика Британія): Вдови, забуті жертви революцій

Вечір: Презентація обговорення та презентація книги “Українські жінки в горнилі модернізації”, за участі Ольги Бежук, Марини Вороніної, Марти Гавришко та Маріанни Байдак. Книжка перемогла в номінації «Історія» на цьогорічному Форумі видавців у Львові, 2017 рік.

Місце проведення: Книгарня-кав’ярня, вул. Катерининська 77.

8 жовтня, ДЕНЬ 3

Тема ранку: Жінки в світових революціях

Ключова доповідачка: Галія Голан, почесна професорка Університету Чарльза Дарвіна та колишня голова факультету політології Єврейського університету в Єрусалимі.

СЕКЦІЯ 8: Партизанки та учасниці бойових дій в Центральній та Південній Америці

Ведуча: Ганна Музиченко, д.політ.н., професорка, Південноукраїнський національний педагогічний університет

• Луїза Дітріх, гендерна радниця, Відень (Австрія): Гендерні режими в латиноамериканських партизанських рухах та вибудовування повстанських фемінностей і маскулінностей

• Елоді Гамаш, докторантка, Університет Парижу 3, (Франція): Революціонерки Революційних збройних сил Колумбії (FARC) в Колумбії

• Марта Ромеро-Дельгадо, докторантка соціології, Мадридський Університет Комплутенсе, Мадрид (Іспанія): “Жорстокі, протиприродні та позбавлені власної волі “: Соціальні репрезентації про учасниць бойових дій. Досвід жінок із Комуністичної партії Перу «Сяючий шлях» та  революційного руху «Тупак Амару».

Секція 9: Жінки та революція на Близькому Сході

Ведуча: Керол Манн

• Атіє Асгархарзаде, д.н. з історії від Вищої школи соціальних наук (EHESS) (Париж), UNESCO, (Франція): Іранські революції в ХХ-му столітті: розлам і послідовність в правах і вимогах жінок 

• Саміна Кабір, магістерка, Інститут досліджень Сходу та Африки (SOAS) Лондонського університету (Швеція): Місце жінок в  «комуністичному» режимі Афганістану та проти нього  

• Їлмаз Тебессум, феміністська активістка і вчена, вислана з Туреччини, докторантка Університету Гумбольдта (Німеччина): Від Робітничої партії Курдистану до Джинеолоджі та Руху курдських жінок в Бакурі та Рожаві

• Деніз Ділан, магістрантка, «Перехрестя в культурних наративах», стипендіальна програма «Еразмус Мундус» (Туреччина): Медіа-репрезентації партизанок в  Рожаві 

Тема другої половини дня: СУЧАСНЕ МІСЦЕ ГЕНДЕРНИХ ПРАВ, УЯВЛЯЮЧИ МАЙБУТНЄ

Секція 10: Гендеровані трагедії Балкан: Чи є там місце для миробудування?

Ведуча: Маргарет Оуен, правозахисниця, директорка НУО «Вдови за мир»

• Нерміна Трбон’я, докторантка, Університет Париж 3, Університет Сараєво (Боснія): Репрезентація пост-югославських маскулінностей

• Ана Райкович, докторантка, модерна і сучасна хорватська історія в європейському та світовому контексті, Загребський університет (Хорватія): Метаморфоза гендерно-зумовленої ролі жінок у повоєнній Хорватії 

• Параска Борока, стипендіатка програми Томпсон-Рейтерс – 2017 р., дослідниця зон воєнних дій і журналістка, Радіо Румунія (Румунія): Порівняння (анти-) гендерної політики між так званою «комуністичною» ерою до 1989 року та десятиліттями після революції в Румунії

• Кароліна Рістова-Астеруд та Іванка Додовська, Університет Кирила і Мефодія, Скоп’є (Македонія): Три взаємопов’язані революції жінок в Македонії (1941-2017 рр.)

Секція 11: Гендерне питання: від помітності до повноформатних прав людини

Ведуча: Елла Ламах, голова організації «Центр – Розвиток демократії»

• Патриція Гала Сачан, докторантка, Політологія та Міжнародні відносини, Ізмірський університет, (Туреччина): Невидимі жінки руху «Солідарність» в Польщі  

• Цзяйінь Ван, магістерка, Колумбійський університет (Китай): “Природні” жінки: Гендерна рівність або гендерний есенціалізм? – переосмислюючи сексуальну революцію в Китаї

• Еліот Долан-Еванс, правозахисник, докторант, Університет Монаша, працює з дослідницькою групою «Гендер, мир і безпека» (Австралія): Роль міжнародних організацій в соціальних / політичних трансформацій для пост-радянських Боснії та України: Що це означало для жінок?

джерело

На подолання гендерної економічної нерівності потрібно 217 років – дослідження

Для досягнення економічної рівноправності чоловіків та жінок буде потрібно 217 років.

Такий прогноз міститься в щорічній “Глобальній доповіді про ґендерний розрив”, підготовленій Всесвітнім економічним форумом, передає The Financial Times.

Під економічною рівноправністю автори доповіді розуміють однакову оплату праці чоловіків і жінок, а також рівне представництво на керівних посадах і серед фахівців, а також рівень участі в робочій силі.

Крім економічної рівноправності експерти ВЕФ оцінюють гендерні розриви і в інших областях, в тому числі в рівні освіти, стан здоров’я, а також участі в політичному житті.

Оцінка проводиться як для кожної країни окремо, так і для світу в цілому.

На підставі оцінки рівності статей в окремих областях складається Глобальний індекс гендерної нерівності, що представляє собою процентний еквівалент усунутого розриву між чоловіками і жінками.

У 2017 році індекс становив 68%, знизившись вперше за 11 років.

Найближче до гендерної рівності, за оцінкою авторів доповіді, просунулася Ісландія. Ця країна десятий рік поспіль посідає перше місце у зведеному рейтингу.

Україна посідає 61-е місце. Замикає рейтинг Ємен.

О женщинах пишут мало и не то

Женщины составляют половину населения мира, однако на экранах телевизоров, страницах газет, журналов и интернет-изданий их гораздо меньше, чем мужчин. При этом СМИ по-прежнему придерживаются укоренившихся стереотипов, связанных с представлениями о женщинах. Об этом говорится в новом исследовании, проведенном при поддержке ООН в 114 странах мира, в том числе – в Беларуси и Кыргызстане.

Фото: Фумзиле Мламбо-Нгкука

Доклад посвящен представленности и образу женщин в средствах массовой информации. Его авторы пришли к выводу , что прогресс в обеспечении гендерного равенства в СМИ в последние годы застопорился.

Согласно данным исследования, женщины составляют всего 24 процента среди тех, кого показывают по телевизору, о ком пишут в печатных изданиях и о ком говорят на радио. Такой же уровень освещения политической, профессиональной, культурной, социальной и других видов деятельности женщин и женской тематики в целом в СМИ был выявлен в ходе предыдущего исследования в 2010 году.

О женщинах мало пишут не только в традиционных СМИ. На них

приходится всего лишь 26 процентов «главных героев» интернет-изданий и новостей в Твиттере. При этом среди материалов о женщинах, которые все-таки появляются в прессе, их деловой активности посвящены всего 20 процентов публикаций. 67 процентов женских образов в СМИ – женщины-модели, женщины-матери и женщины-домохозяйки.

Глава структуры «ООН-женщины» Фумзиле Мламбо-Нгкука подчеркнула, что СМИ имеют огромное влияние на то, как формируется восприятие огромной аудитории, они могут разрушать гендерные стереотипы и способствовать обеспечению гендерного равенства, расширению прав и возможностей женщин.

«Этот доклад должен послужить тревожным звонком для СМИ и их редакций. Гендерная дискриминация подрывает принцип сбалансированности прессы…», – сказала представитель ООН.

«Женщины и девочки – это половина всего человечества. Предоставление им равного с мужчинами эфирного времени и места на полосах изданий, отказ от стереотипного образа женщин как жертв и формирование их позитивного образа внесет важный вклад в построение лучшего и свободного мира для всех», – заявила Фумзиле Мламбо-Нгкука.

Авторы доклада отмечают, что о женщинах не только мало пишут, их мало и среди авторов. Так, доля женщин среди репортеров газет и создателей новостных выпусков в целом в мире составляет 37 процентов. Столько же их было и десять лет назад. В интернет-изданиях женщин среди журналистов на пять процентов больше, чем в традиционных СМИ: там их 42 процента.

Двадцать лет назад 189 правительство одобрили Пекинскую платформу действий – международную «дорожную карту», ведущую к равноправию. В ней содержался призыв к СМИ избегать стереотипных и унижающих достоинство изображений женщин.

В докладе сообщается, что в Беларуси в последние годы выросло число женщин среди репортеров – сегодня их 73, 6 процента от общего числа представителей этой профессии. Еще в 2010 году женщин среди белорусских репортеров было 39 процентов. Но в том, что касается женских образов, то в Беларуси такие же тенденции, как и во всем мире. Так, в этой стране женщины фигурируют лишь в 27 процентов всех новостных материалов. При этом женщины в большей степени появляются в материалах о спорте, культуре и образовании. Очень мало женских образов в новостях, которые касаются экономики, права и науки.

Источник: Центр новостей ООН

Необычная международная выставка про женственность открылась в Киеве

В киевском Центре визуальной культуры стартовала польско-украинская выставка женского искусства, посвященная теме “женского” в обществе.

На данный момент в мире стала возможной реализация политического равенства полов, несмотря на реальные или мнимые различия между ними. Это означает необходимость всестороннего осмысления явлений дискриминации, а также анализ конструктов “маскулинного” и “феминного”. Говоря о “женском”, важно предоставить голос для выражения самим женщинам.

Цель выставки – представить произведения современного искусства, в которых художницы говорят о существовании женщин в современности и истории, о гендерных ролях, а также о женской телесности, практике и жизненных ритуалах.

В Польше феминистские темы в искусстве поднимались еще с 1970-х годов, с заметным всплеском в 1990-е. Польские художницы основательно прорабатывают темы женской телесности и субъективности. Одну из знаковых польских феминистских работ 1990-х покажут на выставке среди произведений последнего десятилетия.

Украинская часть экспозиции представит новейшие произведения художниц, которые, осмысливая различные измерения “женского”, демонстрируют острую реакцию на состояние украинского общества. Гендерная тематика в их работах пронизывает темы идентичности, истории, любви, войны.

Куратор выставки Оксана Брюховецкая. Художницы: Польша – Анна Баумґарт, Ивона Демко, Алисия Жебровская, Анка Лесняк и др. Украина: Оксана Брюховецкая, Ксения Гнилицкая, Алина Клейтман, Ирина Кудря, Валентина Петрова и др. Вход на выставку бесплатный.

Источник: MIGnews.com.ua

Шведы – первые в мире по гендерному равенству

Социологи Yougov опросили жителей 24 стран и обнаружили неудивительные для многих передовые взгляды шведов на равенство полов.

Фото флага Швеции

«Шведская нация не только имеет самое прогрессивное в мире отношение к гендерному равенству — у нее практически нет никаких различий между взглядами мужчин и женщин», — отмечается в пресс-релизе британской маркетинговой компании?

Финляндия и Дания расположились на второй и третьей строчке рейтинга соответственно. Великобритания и США занимают седьмое и девятое места.

В ходе исследования респондентам предлагался ряд заявлений, с которыми первые могли согласиться или же опровергнуть.

Некоторые утверждения имели консервативную природу: “Женщинам не к лицу высказывать свое мнение публично”, тогда как другие были более прогрессивными: “Предоставление для женщин больших возможностей является первостепенной задачей во всем мире” или “Женщины должны получать равную с мужчинами заработную плату”.

74% населения стран Ближнего Востока ответили, что “единственной задачей жены является уход за мужем”.

Рейтинг также демонстрирует значительную взаимосвязь между отношением к гендерному равенству и ВВП страны на душу населения.

Источник: Украинский Бизнес Ресурс

Зарплати жінок і чоловіків зрівняються до 2133 року – дослідження

Тільки в Норвегії та Швеції чоловіки та жінки, що виконують одну роботу, сьогодні мають однакову зарплату.

Соціологи підрахували, коли зникне нерівність у доходах, викликана соціальними і біологічними причинами. Розрив між зарплатами чоловіків і жінок поступово скорочується, однак відбувається це повільно. Повністю ліквідувати його вдасться лише через 118 років, йдеться в звіті GGI, підготовленому експертами ВЕФ.

Згідно з документом, в даний час середня по світу зарплата працюючої жінки становить близько 11 тисяч доларів на рік. При цьому середня по світу “чоловіча” зарплата оцінюється ВЕФ у 21 тисяч доларів.

За десятиліття розрив в економічному становищі чоловіків і жінок скоротився лише на 3%, і, за підрахунками експертів ВЕФ, такими темпами в цілому по світу його вдасться ліквідувати не раніше 2133 року.

Втім, у деяких країнах із завданням уже впоралися. Наприклад, у Норвегії та Швеції виконують одну і ту ж роботу жінки і чоловіки вже зараз заробляють однаково, в середньому по 40 тисяч доларів в рік. В інших скандинавських країнах справи йдуть лише трохи гірше. Так, в Ісландії, де дискримінація жінок в усіх сферах життя, як випливає зі звіту ВЕФ, є найменшою, представниці прекрасної статі заробляють на 11% менше чоловіків, а в Данії – на 10%.

Країною, де перевага чоловіків над жінками виявилася найбільшою, в цьому році визнано Ємен. За підрахунками ВЕФ, на кожен зароблений чоловіком долар в Ємені припадає лише 27 “жіночих” центів.

Раніше Eurostat повідомляв про скорочення гендерного розриву в зарплатах в країнах ЄС. У середньому жінкам у 2013 році в ЄС платили на 16,4% менше, ніж чоловікам, в той час як в 2008 році, коли сталася фінансова криза, їм платили на 17,3% менше, ніж чоловікам, передавало агентство Reuters.

У 2010 році європейською країною з великим розривом між чоловічими і жіночими зарплатами називали Великобританію. Як повідомляли британські дослідники, на той момент в Сполученому Королівстві слабкій статі платили на 21% менше, ніж сильній. Перш ніж жіночі зарплати зрівняються з заробітком чоловіків, британським жінкам доведеться терпіти ще 57 років, писала в серпні 2010 року газета The Guardian.

Статевий поділ праці відбувся ще в неоліті по мірі освоєння обробки металу. Навантаження на верхню мускулатуру і відділи хребта стала збільшуватися у чоловіків з винаходом плуга. Поступово чоловіки витіснили жінок із “важких” видів роботи. У той же час обробка вовни і льону, ткацтво, виробництво керамічних предметів перекочували в руки жінок.

Джерело: ZN.UA

Эфиопская авиакомпания запустит «женский рейс»

Эфиопская государственная авиакомпания решила запустить рейс, за осуществление которого будут отвечать только женщины. Так в авиакомпании хотят подчеркнуть то, что карьера для женщины в области гражданской авиации не менее вероятна, чем ля мужчин.

В авиакомпании Ethiopian Airlines приняли решение запустить уникальный женский рейс, весь экипаж которого будет состоять только из представительниц прекрасного пола.

Представители авиакомпании сообщают, что первый полностью женский рейс будет обслуживать достаточно длинный маршрут из столицы Эфиопии Аддис-Абебы в Бангкок. Ожидается, что первый полет в таком составе состоится уже 19 ноября.

В авиакомпании отмечают, что обслуживать рейс исключительно прекрасные дамы будут не только на борту (в кабине пилота и салоне), но на земле. Так, именно сотрудники женского пола займутся обеспечением всех приготовлений к полету.

Эфиопская компания обещает, что девушки будут участвовать в каждом шаге на пути к обеспечению этого рейса. Компания уже провела специальное обучение среди операционисток колл-центра, девушек-диспетчеров, сотрудниц служб безопасности и механиков.

Со слов руководства авиакомпании, целью рейса является демонстрация того, что в Эфиопии существует полное равенство между представителями обоих полов. Ожидается, что «женский полет» станет наилучшим доказательством того, что эфиопская компания делает все для расширения возможностей женщин в построении карьеры в сфере гражданской авиации. В компании также пообещали, что обязуются создавать рабочие места и комфортные условия труда для женщин. Кроме того, в компании обещают не давать место дискриминации по признаку пола, а также пресекать случаи сексуальных домогательств и сексистских высказываний.

Стоит отметить, что гендерные показатели этой африканской компании действительно на достаточно хорошем уровне, даже если сравнивать с количеством женщин на аналогичных должностях в европейских авиакомпаниях. На сегодняшний день не менее 30 процентов сотрудников Ethiopian Airlines — представительницы прекрасного пола.

Напомним, Ethiopian Airlines является государственной авиакомпанией Эфиопии, которая осуществляет пассажирские и грузовые перевозки более чем в 50 городов мира. Главный офис компании расположен в Аддис-Абебе.

Источник: Века

Японские работодатели обратили внимание на женщин

Их доля в работающем населении страны растет, но женщин-руководителей по-прежнему единицы

Photoxpress

Когда Мичиру Томабэти попросили организовать ежегодную выставку-продажу, она решила, что начальник пошутил. За всю 41-летнюю историю выставок Yokohama Nursery их проведение ни разу не поручали женщине. «Я долго обдумывала предложение, – вспоминает 48-летняя Томабэти, проработавшая в компании более 20 лет. – Что скажет семья? Как это отразится на взаимопонимании с мужем?»

Недавно доля работающих женщин в работоспособном населении Японии впервые превысила показатели США и Европы, выяснила ОЭСР (см. график). Премьер-министр страны Синдзо Абэ активно пропагандирует равенство работников разного пола, называя это womenomics (от «женская экономика»). Все больше работодателей осознают, что, когда население сокращается, восполнить нехватку рабочих рук можно, нанимая женщин. «Экономического чуда Япония добилась без них, но повторить такой трюк не удастся», – говорит консультант по управлению Фумиэ Ю. Goldman Sachs ожидает, что устранение разрыва между полами может ускорить рост ВВП на 13%.

Тем не менее рейтинг Grant Thornton ставит Японию в самый конец списка из 34 стран по доле женщин на руководящих должностях: здесь они занимают только 8% топ-позиций, тогда как в США – 21%, а в Германии – 24%. Во многих японских голубых фишках, включая крупнейший банк Mitsubishi UFJ Financial Group, топ-менеджмент полностью мужской. 48 из 49 топ-менеджеров и членов совета директоров Toyota Motor – сильный пол. Нынешние топ-менеджеры пришли на работу в конце 1970-х – начале 1980-х гг., когда женщина на должности, предполагающей карьерный рост, была очень редким явлением.

В крупнейшей японской компании по доставке заказов Yamato 35% сотрудников – женщины, и компания продолжает активно нанимать домохозяек как курьеров на неполный рабочий день. Но в руководстве женщин – всего 3%. «Для женщин, стремящихся сделать карьеру, в Японии мало образцов для подражания», – сетует Мио Ямаути, руководитель подразделения Yamato, отвечающего за гендерное разнообразие персонала.

Руководство Yamato уверяет, что пытается выстроить для подчиненных баланс между домом и работой так, чтобы сделать работу привлекательной для женщин. «Во многих компаниях сказать: «Я рано ухожу домой» – равнозначно фразе: «Я опускаю руки», – объясняет Ю.

Казуо Ариоши, президент Yokohama Nursery, где женщине доверили организацию выставки, говорит, что пойти на это его заставил пример конкурента. Его компания, экспортирующая японские деревья на Запад, уже 120 лет славится инновациями, вот разве что за мизерное количество женщин на руководящих постах Ариоши «слегка стыдно».

Тем временем Томабэти начала подготовку к выставке – разработала дизайн приглашений. Они выдержаны в пастельных тонах, на них улыбающаяся девушка, цветы и небольшие животные. «До сих пор мужчины особо не задумывались о том, как выглядят приглашения. А ведь это первое, что видят клиенты», – объясняет она.

Автор: Антон Осипов

Источник: Ведомости

Глава СММ ОБСЕ хочет привлечь в миссию больше женщин

Глава СММ ОБСЕ в Украине Эртугрул Апакан отмечает необходимость привлечения в миссию большего числа женщин.

Фото: Эртугрул Апакан

“Мы нуждаемся в поддержке государств-участников ОБСЕ в увеличении числа женщин среди наблюдателей ОБСЕ в Украине”, – заявил Апакан.

По его словам, “женщины должны быть услышаны и принимать более активную роль в мирном процессе” на Донбассе.

Апакан также считает, что “женщины более склонны говорить на языке мира, чем на языке войны”.

“СММ будет продолжать такие инициативы как диалог между женскими НПО, уделяя особое внимание в мониторинге гендерным вопросам”, – отметил также глава миссии.

Источник: УНИАН