«Швеція – перша європейська країна, де я відчула себе людиною», – активістка центру допомоги жінкам, потерпіла від залучення в проституцію

Під час онлайн-заходу «Вихід із кола насильства: досвід тих, хто пережили проституцію», котрий відбувся 26 березня 2021 року, ініціаторам публічної дискусії щодо необхідності впровадження в Україні Шведської моделі висловили свою підтримку активістки міжнародних організацій США, Ірландії, Ізраїлю та працівниці центру допомоги жінкам зі Швеції.

Як повідомлялось, захід «Вихід із кола насильства: досвід тих, хто пережили проституцію» відкрив інформаційну кампанію “Що таке модель рівності?”, яку ініціює ГО Центр «Розвиток демократії». До неї долучились жінки, які самі пережили сексуальну експлуатацію, дослідниці та соціальні працівниці з різних країн. Вони поділились своїм досвідом та знаннями про те, які бар’єри виникають на шляху виходу з проституції та як соціальні служби та неурядові організації можуть допомогти потерпілим жінкам.

Як зазначила виконавча директорка центру допомоги жінкам «Breaking Free» (США) Тереза Форліті, у Сполучених Штатах, відповідно, в кожному штаті відпрацьовані свої шляхи вирішення проблеми. На національному рівні вони захищають молодь віком 18 років та молодших. Якщо раніше 17-річна дівчина, яку би «викрили» у зайнятті проституцією, отримала би суспільне тавро, тепер це не так: потерпілих від залучення до проституції не криміналізують. «Проституція – це насилля проти жінок, це не професія, ми маємо піти від цього», –каже Тереза Форліті. Людина, яку змушують до торгівлі собою, ніколи не знає, що чекає на неї у машині чи в квартирі. Це сексуальна експлуатація. Окремою проблемою Тереза Форліті вважає те, що після виходу з проституції жінки не мають безпечного місця для тимчасового перебування. Також, щоб вивести людини з цього стану, необхідно, щоб вона була готовою для спасіння, інакше є ризик того, що вона повернеться у проституцію.

Про шляхи виведення людей з проституції розповіли працівниці центру допомоги жінкам «Таліта» зі Швеції Меган Доневан та Жасміна Леховзки. Зі слів Жасміни Леховзки, вона сама була жертвою залучення до проституції, котра перед цим пережила зґвалтування і не отримала жодної підтримки від родини, бо в її країні «сором» за зґвалтування покладають саме на жертву цього злочину.

«Я вірю, що жінки повернуть чоловікам сором за зґвалтування, котрий має бути на них, щоб жодна постраждала жінка не була ніколи принижена та звинувачена», – розповіла Жасміна.

З її слів, їй довелося бути в чотирьох країнах, з них у трьох торгівля жінками в проституції є легальною. «В Австрії, у Швейцарії зі мною могло статися що завгодно, мені ніхто би не допоміг, я була секс-машиною для чоловіків. Лише потрапивши у Швецію, я побачила, що нас сприймають не як об’єкти, а як людей. На початку я сама не хотіла йти у центр «Таліта», мене привела туди поліція, я дуже агресивно сприймала допомогу. Зараз у нас підростає молоде покоління, котрому не можна допустити норму об’єктивації жінок. Якщо це легалізувати, це відчинить двері для наступних злочинів, я була у країнах, де сутенерство є легальним», – свідчить нинішня активістка центру допомоги жінкам.

Учасниця кампанії за впровадження Шведської моделі в Ізраїлі Люба Фейн навела статистику того, як страждають залучені до проституції жінки, згідно з різними дослідженнями, котрі проводять у різних країнах та у різних видах проституції. За ізраїльським дослідженням, 27% жінок у проституції потрапляють до психіатричних клінік, 31% робить спроби самогубств, половина має ПТРС (посттравматичний стресовий розлад), 40% мають інші проблеми психіки. Також за результатами дослідження, котре охопило понад 800 жінок з 9 різних країн, 71% при цьому потерпають від безпосереднього фізичного насилля, 63% переживають зґвалтування, в 70% наявний ПТСР.

«Я розкажу вам не про себе, а про свою подругу, яка вийшла з проституції в Ізраїлі після того, як клієнт мало її не вбив.

З проституції втікають вже без будь-якої фінансової спроможності та вмінь. Їй ще пощастило мати місце, де вона могла перебути, поки їй не дадуть першу заробітну плату. Але піти на роботу вона не могла, її не брали, бо знали про неї у місті. Вона боялась піти на співбесіду, щоб її не опізнали. Знайшла роботу, але знов її втратила, бо була не готова до контакту з людьми, потерпала від нічних кошмарів, розладів психіки. Знову пила, вже задумувалась повернутись у проституцію, але знайшла у facebook сторінку організації, де надавали підтримку таким, як вона. Соціальні працівники зрозуміли, що вона ще не може повернутись, і на рік відправили її у реабілітаційний центр, після перебування в котрому вона ще три роки проходила реабілітацію – всього чотири роки відновлення, поки її переслідували жахи, травми, знесилення, втрата сну, страх заходити в готелі. Після всього вона змогла працювати у притулку для покинутих котів та собак, щоб якомога менше контактувати з людьми. І її історія не є винятковою – це типова картина», – розповіла Люба Фейн.

«У 16 років я пережила три зґвалтування та групове зґвалтування, стала наркоманкою. Але я вижила», – розповіла активістка, юристка, учасниця у кампанії за Шведську модель в Ірландії Міа де Фіче. Вона також була свідком жахливих злочинів проти жінок, постраждалих у трафіку. Але на той момент жінка була в такому стані, що не могла усвідомити та пошкодувати себе. «Я зустріла соціальну працівницю, вона задавала мені питання, і краще ніж я знала на них відповіді, мені надали допомогу», – згадує Міа де Фіче. «Молода жінка, чи то в Ірландії, чи в Україні чи Швеції, є однією і тією самою жінкою. Нам необхідна підтримуюча система, я хочу запровадити те ж саме, що зроблене у Швеції, в Ірландії. Це дуже важкий процес, розпочати це. І це фантастично, що ви почали це обговорення, я з вами і підтримую вас, дякую вам», – підсумувала ірландська активістка за права жінок.

НУО “Центр “Розвиток демократії” у співпраці із Громадською радою при МФО “Рівні Можливості” та за підтримки МБФ «Українська фундація громадського здоров`я» проводить інформаційну кампанію “Що таке модель рівності?” з нагоди 70-ї річниці Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатації проституції інших, 40-ї річниці Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, 20-ї річниці Палермського протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності.

Держава зобов’язана впроваджувати програми для реабілітації постраждалих жінок – учасниці заходу «Вихід із кола насильства: досвід тих, хто пережили проституцію»

Більше 100 тисяч жінок в Україні, за приблизними підрахунками, залишаються залученими у проституцію, не рахуючи тих, хто приховує цю сторінку свого життя і не зізнається. Такі дані озвучила під час заходу «Вихід із кола насильства: досвід тих, хто пережили проституцію» голова БО “Всеукраїнська ліга «Легалайф»” Юлія Дорохова.

«У цих жінок немає жодного захисту від поліції. Їх гвалтують та використовують, вийти з проституції не дають. Я зіштовхнулась із дуже серйозним тиском при підготовці інформації, з перекручуванням даних. Нам не дають права голосу», – розповіла Юлія Дорохова.

Певний час, зі слів Юлії, медична, психологічна допомога таким жінкам ще передбачалась у проектах, тепер ситуація критична. Послуги, котрі закуповує Центр громадського здоров’я, є вкрай нерелевантними, в активістів громадського руху, котрі надають допомогу, взагалі немає нічого для підтримки жінок, яких залучають до проституції.

«Зовсім недавно одна з жінок звернулась за допомогою, в неї виявили сифіліс. Замість ургентної допомоги в медичному закладі, яку повинні були б надати, в неї стали вимагати дуже велику суму грошей. Вона розвернулась і пішла. Ми допомогли їй, добре, що вона звернулась до нас. Вона отримала це захворювання, коли її згвалтував клієнт. В жінки троє дітей, а чоловік загинув у зоні АТО. Тут тема, котра стосується насилля та проституції, дуже глибока та важка. Ми долучаємось до вашої кампанії, підтримуємо її, бо держава зобов’язана впроваджувати програми, котрі допомагають жінкам вийти з проституції», – зазначила голова БО “Всеукраїнська ліга «Легалайф»”.

Також нині, каже Юлія Дорохова, на її організацію здійснюють дуже серйозних тиск, їм відмовляють у коштах. «До того Партія зелених дуже лобіює легалізацію. На це треба серйозно звернути увагу. Якщо говорити про покращення становища жінок, то щодо державних програм, про котрі я піднімала питання ще у 2017 році,  мені сказали, що вони заморожені. Це просто відмивання грошей, а не реальна допомога. Шелтери та квартири є тільки у громадських організацій. Десь є невеликі квартири у Києві, в інших містах. Але це не поставлено на той потік, щоб жінка розуміла, що може безпечно піти, вийти з проституції», додала Юлія.

Очільниця “Право на здоров’я” (HealthRight International) в Україні та Української фундації громадського здоров‘я Галина Скіпальська, котра також долучилась до заходу, зазначила, у свою чергу, що подібні програми підтримки проституйованих жінок мають тривати не місяць чи кілька місяців, а бути системними та мати постійне фінансування.

«Це кошти на юридичну, лікарську, психологічну підтримку. Допомога таким жінкам є, але вона надається громадськими організаціями. Добре, якщо буде можливість завдяки цьому заходу привернути увагу донорів, міжнародних партнерів, влади. Україна – це країна, де однозначно треба впроваджувати такі речі. Дуже важко пояснити «на пальцях», як цим жінкам треба допомогти», – розповіла Галина Скіпальська.

На прикладі однієї з дівчат, якій вдалося допомогти вийти з проституції, Галина Скіпальська розповіла, що ця допомога почалася з елементарного відновлення документів, надання житла, медичного супроводу вагітності, лікування, зміни ставлення жінки до самої себе, щоб вона інакше почала ставитись до свого здоров’я та способу життя.

Також учасниці дискусії зазначили, що необхідно залучати вже наявний досвід міжнародних організацій та жінок, котрі також активно долучились до заходу, а також випускати відповідне видання про проект, про досвід інших країн, про успішні історії та практики системної допомоги жінкам.

Захід «Вихід із кола насильства: досвід тих, хто пережили проституцію» відбувся 26 березня 2021 року, у рамках інформаційної кампанії “Що таке модель рівності?”.

У рамках цієї події жінки, які пережили сексуальну експлуатацію, дослідниці та соціальні працівниці з різних країн (Швеція, Ірландія, Ізраїль, Україна, Великобританія, США) поділились своїм досвідом та знаннями про бар’єри на шляху виходу з проституції та як соціальні служби та неурядові організації можуть допомогти жінкам у такій ситуації.

Міжнародні організації були представлені наступними спікерками: Террі Форліті (виконавча директорка центру допомоги жінкам “Breaking Free, США); Джулі Біндел (дослідниця в Університеті Лінкольна, учасниця кампанії за припинення насильства щодо жінок з 1979 року, Великобританія); Міа де Фіче (активістка, юристка, учасниця у кампанії за Шведську модель в Ірландії); Люба Фейн (активістка, учасниця у кампанії за Шведську модель в Ізраїлі); Меган Доневан та Жасміна Леховзки (працівниці центру допомоги жінкам “Таліта”, Швеція).

НУО “Центр “Розвиток демократії” у співпраці із Громадською радою при МФО “Рівні Можливості” та за підтримки МБФ «Українська фундація громадського здоров`я» проводить інформаційну кампанію “Що таке модель рівності?” з нагоди 70-ї річниці Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатації проституції інших, 40-ї річниці Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, 20-ї річниці Палермського протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності.

“Гендерна політика та її інструменти”

25 березня о 14:00 відбудеться другий вебінар “Гендерна політика та її інструменти” із циклу вебінарів «Гендерний підхід на місцевому рівні» від проекту DESPRO.

Під час заходу тренерка з гендерної політики Елла Ламах розповість про інструменти забезпечення реалізації гендерної політики, про гендерний паспорт та гендерний профіль, як важливі елементи аналізу, висновків та рекомендацій в цьому напрямку.

Захід проводиться в рамках промоції гендерної рівності, яка спрямована на захист прав як чоловіків, так і жінок.

До участі запрошуються всі бажаючі.

Посилання на реєстрацію https://forms.gle/gMNfhaZRXCJ9sT3E8

Дедлайн – 24 березня (середа) 2021 року.

«Вихід із кола насильства: досвід тих, хто пережили проституцію»

26 березня 2021 року, у рамках інформаційної кампанії “Що таке модель рівності?” відбудеться захід «Вихід із кола насильства: досвід тих, хто пережили проституцію».

У рамках цієї події жінки, які пережили сексуальну експлуатацію, дослідниці та соціальні працівниці з різних країн (Швеція, Ірландія, Ізраїль, Україна, Великобританія, США) поділяться своїм досвідом та знаннями про бар’єри на шляху виходу з проституції та як соціальні служби та неурядові організації можуть допомогти жінкам у такій ситуації.

Спікерками заходу стануть:
Террі Форліті / США (виконавча директорка центру допомоги жінкам “Breaking Free”)
Джулі Біндел / Великобританія (дослідниця в Університеті Лінкольна, учасниця кампанії за припинення насильства щодо жінок з 1979 року)
Юлія Дорохова / Україна (Голова БО “Всеукраїнська ліга «Легалайф»”)
Міа де Фіче / Ірландія (активістка, юристка, учасниця у кампанії за Шведську модель в Ірландії)
Люба Фейн / Ізраїль (активістка, учасниця у кампанії за Шведську модель в Ізраїлі)
Меган Доневан та Жасміна Леховзки / Швеція (працівниці центру допомоги жінкам “Таліта”)

Ми запрошуємо Вас взяти участь у заході і також із задоволенням приймемо Ваші пропозиції щодо тем стосовно проституції, які нам потрібно висвітлити у наступних заходах кампанії.


Захід відбуватиметься в режимі онлайн, на платформі Zoom з 14:00 до 16:00 із записом та прямим трансляцією на Youtube та Facebook.

Форма для реєстрації
https://forms.gle/Ue5LyccZfaQ3nTd97

НУО “Центр “Розвиток демократії” у співпраці із Громадською радою при МФО “Рівні Можливості” та за підтримки МБФ «Українська фундація громадського здоров`я» проводить інформаційну кампанію “Що таке модель рівності?” з нагоди 70-ї річниці Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатації проституції інших, 40-ї річниці Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, 20-ї річниці Палермського протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності.


Ми заздалегідь висловлюємо Вам вдячність за Ваш час та увагу.

НУО “Центр “Розвиток демократії”

На Львівщині відбувся тренінг із впровадження місцевих планів дій у сфері підтримання миру

В смт Східниця протягом 16-18 лютого відбувся кущовий тренінг у межах проєкту «Синергія міжнародних зобов’язань у місцевих стратегіях та планах дій як інструмент підтримки миру». Захід реалізувала ГО Центр «Розвиток демократії» за підтримки департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації. Проєктом передбачено надання знань і формування навичок із врахування міжнародних зобов’язань при розробці та впровадженні стратегій розвитку, проєктів, програм та планів дій обласного та місцевого рівнів, і розуміння того, як це сприяє підтриманню миру і суспільній злагоді.

Протягом трьох днів професійні тренерки Елла Ламах та Марія Дмитрієва розповідали учасницям заходу – представницям органів державної влади, вищих закладів освіти, інститутів громадянського суспільства з Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, про захист прав жінок, про міжнародні стандарти, національне законодавство з прав жінок; про формування місцевих планів дій з врахуванням міжнародних зобов’язань. Говорили також про міжсекторальну взаємодію, пошуки джерел фінансування та про адвокаційні кампанії для забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Загалом тренінг був насичений і практичними завданнями, які дозволили учасницям заходу краще розібратися у даній темі.

«Департамент соцзахисту населення активно працює в цьому напрямку. Але світ не стоїть на місці, з’являються нові інструменти, нові підходи, відповідно існує потреба в поглибленні знань та практичних навичок людей, що дотичні до розробки політик і стратегій на місцевому рівні. Тому даний тренінг став надзвичайно корисним для усіх учасниць заходу», – зазначила начальник управління з питань праці та сімейної політики департаменту соцзахисту населення Львівської облдержадміністрації Уляна Дорош.

Після тренінгу учасниці отримали сертифікати тренерок, які надають їм право протягом двох років надавати представникам та представницям обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування підтримку через онлайн-заходи, консультації, круглі столи та менторські візити для створення документів місцевого та обласного рівня із врахуванням міжнародних зобов’язань України у сфері підтримання миру і сталого розвитку.«Ми задоволені, що наш тренінг відгукнувся учасницям заходу, які вже домовились про формування у своїх регіонах робочих груп для координування розробки місцевих планів дій у сфері підтримання миру», – підсумувала тренерка проєкту Елла Ламах.

Довідково:

ВГО Центр «Розвиток демократії» реалізує проєкт «Синергія міжнародних зобов’язань у місцевих стратегіях та планах дій як інструмент підтримки миру» за підтримки Канадського Фонду Місцевих Ініціатив.

Кущові тренінги організовуються для Волинської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Сумської, Одеської, Рівненської, Харківської, Херсонської, Чернівецької, Чернігівської областей. Тренінги проводитимуться у містах Кропивницький, Луцьк, Львів, Харків, Херсон, Чернігів.

Новини. Департамент соціального захисту населення, Прес-служба ОДА

http://surl.li/lygy

Міністерство соціальної політики України

http://surl.li/lygz

#CanadaFundUA

http://ddc.org.ua/

https://www.facebook.com/vgocdd/

https://twitter.com/j0Kq7ZdrkxdJcQd

Декриміналізація проституції – що це означає?

Враховуючи неоднозначність використання терміну “декриміналізація” по відношенню до проституції і секс-індустрії, вкрай важливо виявляти, яке розуміння в нього вкладає сторона, яка його вживає.

Є два дуже різних розуміння і використання терміну “декриміналізація проституція”:декриміналізація – як зняття будь-якої відповідальності саме за проституцію – з осіб, які займаються проституцією (кримінальної або адміністративної). Такий підхід не передбачає зняття відповідальності за сутенерство або утримання борделів.декриміналізація (або “повна декриміналізація”) – як зняття будь-якої відповідальності як за проституцію, так і за будь-які “посередницькі” дії, включно із сутенерством і утриманням борделів.

Таким чином, в першому випадку випадку закон перестає карати осіб за проституцію, але продовжує карати за сутенерство і утримання борделів. В другому випадку – немає відповідальності ні за проституцію, на за сутенерство, ні за борделі.

Перший підхід підтримується більшістю міжнародних, правозахисних організацій, ООН, ВООЗ, ЄС, Рада Європи та інші організації одностайні в тому, що особа не має каратися за проституцію (за розпорядження власним тілом). Власне така декриміналізація є елементом і підходу протидії попиту – Моделі рівності (Шведської моделі), до якої додається елемент покарання для користувачів проституції.

Другий підхід не отримав підтримки міжнародної спільноти, і лобіюється лише рядом організацій (зокрема Amnesty International), проте ні ООН, ні ЄС ні інші впливові організації такий підхід не підтримують. Так відбувається зокрема тому, що міжнародне право (зокрема Конвенція ООН) чітко і однозначно встановлює покарання за “посередництво” у проституції – використання проституції третіх осіб і вимагає від держав запроваджувати таке покарання. Основний наслідок “повної декриміналізації” – більше влади і менше ризиків для володільців всіх видів секс-бізнесу. Такий підхід також прямо суперечить законодавству України, міжнародним зобов’язанням України і ратифікованим нашою державою міжнародним конвенціям.

Як організація, яка на перше місце ставить інтереси вразливих груп, права людини і гендерну рівність, Центр “Розвиток демократії” закликає своїх партнерів та колег підтримувати перший підхід та проводити проектну діяльність, яка не суперечить законодавству та міжнародним зобов’язанням України в сфері прав людини.

Зустріч у рамках проєкту “Молоді лідерки за мир”: обговорення досвіду місцевих виборів

Жінки починають моніторинг реальної участі жінок у процесі прийняття рішень. Обговорення досвіду місцевих виборів, виклики сьогодення – і що робимо далі

11 грудня 2020 року

м. Херсон

У рамках Проєкту Глобальної мережі жінок-миротворок #GNWP «Місцеві спільноти будують і підтримують мир: Посилення участі жінок і молоді в побудові сталого миру у Вірменії, Азербайджані, Грузії, Кенії, Молдові, Південному Судані, Уганді та Україні» (за підтримки Австрійської агенції розвитку Austrian Development Agency), Всеукраїнська громадська організація “Центр Розвиток демократії” та БО Фонд громади міста Херсон “Захист”

Учасниці предвиборочих перегонів розповідали свої історії успіхів та викликів, які стояли перед ними під час виборів. Чоловіки-колеги могли зателефонувати і сказати, що тобі треба заплатити власні кошти за обід для виборців, за листівки чи накрити стіл для когось. Колеги-чоловіки могли без твого відому посунути тебе у списку з перших позицій у списках в останні.

Обговорювались наступні кроки для реальної участі жінок у прийнятті рішень вже після виборів, які потрібні додаткові знання жінкам для якісної роботи в органах місцевого самоврядування.

Як протидіяти коронавірусу і елементам вигорання в сучасних умовах підміни понять, навантаження, інтернет залежності та постійних реформ. Актуальними для жінок є питання впровадження на місцевому рівні порядку денного «Жінки.Мир.Безпека». Потрібно починати з надання знань для всіх рівнів влади та лідерів громад, залучати жінок з різних соціальних груп до співпраці.

Експертки ГО Центр «Розвиток демократії» провели зустріч у рамках проєкту «Молоді лідерки за мир» з херсонськими громадськими активістками

6 жовтня 2020 року в Херсоні відбулась зустріч у рамках проєкту «Молоді лідерки за мир – Україна», котру провели представниці ГО Центр Розвиток демократії Ella Lamakh (керівниця ГО) та Марія Дмитрієва (гендерна експертка). До бесіди долучились херсонські громадські активістки – запрошені, згідно з проєктом, жінки та дівчата віком від 16 до 30 років.

Темою розмови стала важливість для молодих жінок участі у голосуванні, а також причини, котрі ускладнюють або заважають жінкам, зокрема молодим, брати участь у голосуванні. Присутні обсудили, яким чином можна усунути ці бар’єри, та в який спосіб можна заохотити та допомогти цій категорії проголосувати.

Учасниці зустрічі ознайомились і змістом Резолюції Ради Безпеки ООН 1325, з порядком денним «Жінки, мир безпека» та «Молодь, мир, безпека» та про ініціативи CEDAW – Конвенції ліквідації усіх форм дискримінації щодо жінок.

Присутні дійшли висновку, що молоді жінки становлять велику частку виборців і вони можуть вплинути на результати виборів, тому важливо не втрачати ініціативу і йти голосувати самим, закликати інших жінок до цього.

Захід відбувся у рамках Проєкту Глобальної мережі жінок-миротворок «Місцеві спільноти будують і підтримують мир: Посилення участі жінок і молоді в побудові сталого миру у Вірменії, Азербайджані, Грузії, Кенії, Молдові, Південному Судані, Уганді та Україні» (за підтримки Австрійської агенції розвитку). Координаторка проєкту Agnieszka Fal Dutra Santos у відеозаписі привітала учасниць та пояснила основні засади та мету діяльності мережі #GNWP.

Подію організувала голова ГО «ЖиваЯ» Анастасія Кириченко (м. Херсон), співорганізаторами виступили голова НУО Центр «Розвиток демократії» Елла Ламах (м. Київ) та гендерна експертка Марія Дмитрієва (м. Вишневе Київської області), фонд громади Херсона “Захист”, Лариса Польська , експертка проєкту «Жінка в політиці – зміни в країні».

Експертки ГО Центр «Розвиток демократії» стали співорганізаторками прес-конференції на тему участі жінок у партійних виборчих списках

5 жовтня 2020 року у медіа-центрі «ІРС-Херсон» відбулась прес-конференція на тему «Жінки у виборчих списках: кандидатки технічні чи справжні?». Подію організувала голова ГО «ЖиваЯ» Анастасія Кириченко (м. Херсон), співорганізаторами виступили голова НУО Центр «Розвиток демократії» Ella Lamakh (м. Київ) та гендерна експертка Марія Дмитрієва (м. Вишневе Київської області), фонд громади Херсона “Захист”, Лариса Польська , експертка проєкту «Жінка в політиці – зміни в країні».

Захід був проведений у рамках Проєкту Глобальної мережі жінок-миротворок #GNWP «Місцеві спільноти будують і підтримують мир: Посилення участі жінок і молоді в побудові сталого миру у Вірменії, Азербайджані, Грузії, Кенії, Молдові, Південному Судані, Уганді та Україні» (за підтримки Австрійської агенції розвитку Austrian Development Agency). Координаторка проєкту Agnieszka Fal Dutra Santos  надіслала у форматі відеозапису свої вітання учасницям заходу з побажанням плідної співпраці у реалізації порядку денного «Жінки, мир, безпека».

 Темою до дискусії стало сприйняття позицій Виборчого кодексу (стаття 219, частина 9) від 16.07.2020, котрий наробив багато галасу та показав реальне ставлення чоловіків-представників партій до жінок.

Зміни до Виборчого кодексу, котрі запровадили обов’язкову присутність у кожній п’ятірці не менше двох кандидатів кожної статті, та процес виборів місцевого рівня виявили патріархатну суспільну зашкарублість, переконання, що «місце жінки вдома». Що замість цих стереотипів пропонують самі жінки – учасниці виборчого процесу? З якими передвиборчими програмами йдуть жінки на вибори, чи вони відрізняються? Якими є сьогоднішні історії жінок, які вирішили бути кандидатками на виборах з різних куточків України.

До дискусії також були запрошені жінки-кандидатки з Херсонської області, які бажають розповісти про свої історії приходу в політику та обговорити власні передвиборчі програми.

За даними волонтерського моніторингового проєкту «Вибори без сексизму», 15,3% – це нинішня частка присутності жінок в обласних радах України, 21% у Верховній Раді України. 59% політикинь потерпають від проявів сексизму, 62% політикинь – від кібербуллінгу.

Зі слів голови ГО Центр «Розвиток демократії» Елли Ламах, на даний час політики розглядають жінок суто як просто «постояти у списку». Також від жінок очікують лише виконання чорнової партійної роботи. Нині багато партій взялися підшуковувати жінок для включення у списки лише в останні тижні, коли визначились, що це необхідно згідно із законодавством.

Гендерна експертка Марія Дмитрієва додала, що чимало жінок у політиці зазнають переслідування онлайн – це знущання, брехня, наклепи, кпини, висміювання. На даний час група «Політична дія жінок» започаткувала ініціативу «Вибори без сексизму», а також відкрили чатбот для подання скарг на прояви сексизму, від яких потерпають кандидатки. Для надання оперативних консультацій залучені юридичні служби.

Ініціатори кампанії вимагають виконати норму закону щодо квотного формування виборчих списків; рівномірно розподілити кандидатів з числа чоловіків та жінок у багатомандатних мажоритарних округах для більш збалансованого представництва громади у місцевих радах; підтримати кандидаток на рівні з кандидатами та передбачити позитивні дії для усунення наявної нерівності; запровадити добровільну гендерну квоту 50% жінок та чоловіків; вести чесну й конкурентну боротьбу без дискримінації та сексизму.

Експертка ГО Центр «Розвиток демократії» Марія Дмитрієва провела тренінг для курсантів Херсонського факультету ОДУВС

Національна гендерна експертка, спеціалістка з гендерної політики ГО Центр «Розвиток демократії» Марія Дмитрієва та голова жіночої правозахисної організації «Жива-Я» Анастасія Кириченко (м. Херсон) провели заняття-тренінг з міжнародної та національної гендерної політики для курсантів першого курсу Херсонського факультету Одеського державного університету внутрішніх справ.

Навчання на тему «Міжнародне та національне законодавство з гендерної рівності» було організоване 6 вересня 2020 року для посилення захисту прав жінок та молоді в умовах збройного конфлікту, забезпечення їхньої участі у миротворчих процесах.

Тренінг організували на виконання Резолюції РБ ООН 1325 «Жінки. Мир. Безпека», Резолюції РБ ООН 2250 «Молодь. Мир. Безпека» та Плану заходів МВС України щодо виконання Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2020 року.

Захід відбувся за сприяння Глобальної мережі жінок-миротворок GNWP та Австрійської агенції розвитку.

Фото Наталії Мисюкевич.