Категорія: Публікації

21-23 липня 2021 року в м. Миколаїв Миколаївської області тривав кущовий тренінг у рамках проєкту «Синергія міжнародних зобов’язань у місцевих стратегіях та планах дій як інструмент підтримки миру», котрий впроваджує НУО «Центр – Розвиток демократії».

Тренінг провели голова НУО ЦРД Елла Ламах, Наталія Шулик, Марія Дмитрієва.

Проєктом «Синергія міжнародних зобов’язань у місцевих стратегіях та планах дій як інструмент підтримки миру» передбачено надання знань із врахування міжнародних зобов’язань при розробці та впровадженні стратегій розвитку, проєктів, програм та планів дій обласного та місцевого рівнів, і розуміння того, як це сприяє підтриманню миру і суспільній злагоді.

Проєкт підтримується Канадським Фондом Місцевих Ініціатив.

Першим етапом є проведення триденного тренінгу «Синергія міжнародних зобов’язань у місцевих стратегіях та планах дій як інструмент підтримки миру»,  що проводився 21-23 липня 2021 року.  В рамках тренінгу учасниці та учасники вчаться розумінню фемінізму, гендерної політики, застосуванню гендерного підходу, враховувати міжнародні зобов’язання у місцевих стратегіях та планах дій для підтримки миру, прав жінок, чоловіків, дівчат та хлопців у відповідності до міжнародних документів.

Після проведення тренінгу експерти/ки проєкту протягом двох років надаватимуть представникам та представницям обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування підтримку через онлайн-заходи, консультації, круглі столи та менторські візити з метою створення документів місцевого та обласного рівня із врахуванням міжнародних зобов’язань України.

До участі у триденному тренінгу та проєкті запрошені:

– представниці та представники органів місцевого самоврядування

– гендерні експертки та експерти, консультантки і консультанти

– представниці/ки Міжвідомчих координаційних рад з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та протидії торгівлі людьми

– представниці/ки інших дотичних координаційних рад та робочих груп

– Лідерки/и громадських організацій, які представляють різні цільові групи

– Викладачі, консультанти та експерти Інститутів та центрів підвищення кваліфікації для державних службовців та органів місцевого самоврядування

– Молодь та лідери молодіжних мереж, платформ та організацій

Фото – Світлани Пашкевич

20-21 липня 2021 року експертки ГО «Центр – Розвиток демократії» провели у м. Херсон семінар з локалізації порядку денного Резолюції ООН 1325 «Жінки. Мир. Безпека».

Серед завдань семінару було визначено:

– Оновити та покращити розуміння учасниками\цями Порядку денного «Жінки, Мир та безпека» (ЖМБ) та того, як вони стосуються місцевого контексту;

– Надати учасникам\цям простір для обговорення принципів гендерно-чутливого керівництва, та керівництва, чутливого до конфлікту, і проаналізувати існуючі місцеві норми, політики та стратегії, щоб зрозуміти поточні прогалини та дії, які необхідні для того, щоб їх закрити;

– Покращити вміння учасниць та учасників розробляти “SMART” завдання та ефективно впроваджувати та відслідковувати свої плани та стратегії, які стосуються порядку денного ЖМБ;

– Сприяти реальному створенню початкових варіантів конкретних локальних політик, Місцевих Планів Дій або постанов, які будуть включені до існуючих планів та стратегій, що мають на меті покращити просування впровадження порядку денного ЖМБ на місцевому рівні.

Захід був проведений у рамках Проєкту Глобальної мережі жінок-миротворок #GNWP «Місцеві спільноти будують і підтримують мир: Посилення участі жінок і молоді в побудові сталого миру у Вірменії, Азербайджані, Грузії, Кенії, Молдові, Південному Судані, Уганді та Україні» (за підтримки Австрійської агенції розвитку Austrian Development Agency).

14 липня 2021 року відбулась онлайн-дискусія, учасниці котрої обговорили успіхи України на шляху до ратифікації Стамбульської конвенції. До дискусії долучилась голова НУО Центр – Розвиток демократії Елла Ламах

Під час заходу був оглянутий доробок, зроблений за 10 років після підписання Стамбульської конвенції, а також представлені результати аналізу національного законодавства на предмет узгодження із положеннями Стамбульської конвенції. Доповідачки та учасниці обговорили необхідні подальші кроки на шляху до успішної ратифікації Стамбульської конвенції в Україні.

Серед учасників заходу: Марія Мезенцева, народна депутатка України, членкиня МФО «Рівні можливості», Елла Ламах, членкиня громадської експертної ради при МФО «Рівні можливості», голова правління ГО «Центр –розвиток демократії», а також представники й представниці центральних органів виконавчої влади, громадянського суспільства.

Як зазначила координаторка МФО «Рівні можливості» Лариса Кобелянська, за цей час українське суспільство пройшло величезний шлях у прийнятті необхідного законодавства, попри те, що Стамбульська конвенція не ратифікована, але зміни відбулись дуже потужні. Це постанови Кабміну, кодекси, накази по міністерствах, закони. Також, з її слів, увага суспільства дуже загострена на цій темі.

Народна депутатка України Марія Мезенцева повідомила співрозмовницям, що парламенту запропонують дослідження, котре має переконати у необхідності ратифікації Стамбульської конвенції тих депутатів та депутаток, які ще вагаються, чи голосувати за. «Слово гендер з документу не зникне, хоча й були побоювання щодо цього: це міжнародний документ, який не можна змінювати. Йдеться про хорватський сценарій, я би назвала його українським, у нас є своя специфіка комунікацій із церквами. Ми пропонуємо окремим документом, який має підтвердити, що Стамбульська конвенція не протирічить Конституції. До Основного закону країни нас також відносить поняття сім’ї. Окрім цього, гендерна термінологія повинна відносити нас до наших вже наявних досягнень, таких, як гендерні квоти у Виборчому кодексі», – розповіла депутатка та додала, що у вересні пакет документів буде представлений в Офісі президента України.

Елла Ламах, котра очолює «стамбульську» групу в межах громадської ради при МФО «Рівні можливості», розповіла, що треба зробити в Україні, щоб успішно та дієво ратифікувати Стамбульську конвенцію. З її слів, Україна вже зараз підтверджує міжнародні зобов’язання, показує, що наявні дуже великі зміни, прогресивні, навколо відпрацювання національного законодавства. «Працюють громадські організації, КМУ, обласні структури, центральні органи виконавчої влади. Кожна структура працює у своєму напрямку, залучаючи громадянське суспільство. Ми є взірцем для тих країн, які прогресивно дивляться на імплементації Стамбульської конвенції, робимо все, щоб вона запрацювала на повну силу після ратифікації. Це комплексне прийняття, дуже багато прийнято підзаконних актів», – зазначила Елла Ламах.

Представниця Уповноваженої з дотримання прав і свобод Секретаріату Уповноваженої ВРУ з прав людини Лідія Козуб додала, що дуже багато зроблено, але все ще є побоювання, як усе буде впроваджено. «Є механізми, але треба дивитись, як піде впровадження. Наприклад, заходи роботи – вони або прописані формально, або відсутні. Або не фінансуються, чи фінансуються за залишковим принципом. Питання до статистичних показників. Відсутня конкретика за статтю, за віком, чи це повторювано, чи перше, не видно зв’язок між кривдниками та жертвами. На місцевому рівні програми є поодинокими, системна програма відсутня. Нема механізму фінансування програм для кривдників громадськими реалізаціями. Як будуть платити працівникам? Не визначено», – наголосила Лідія Козуб.

Організатори нагадали, що Україна була однією із держав-авторок Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульської конвенції), та однією із перших підписала її в листопаді 2011 року.

Також Україна – перша країна пострадянського простору, яка на законодавчому рівні визначила протидію домашньому насильству частиною державної політики (закон України «Про попередження насильства в сім’ї», набрав чинності у 2002 р.).

У Кіровоградській області стартував проєкт «Синергія міжнародних зобов’язань у місцевих стратегіях та планах дій як інструмент підтримки миру».

Проєктом «Синергія міжнародних зобов’язань у місцевих стратегіях та планах дій як інструмент підтримки миру» передбачено надання знань із врахування міжнародних зобов’язань при розробці та впровадженні стратегій розвитку, проєктів, програм та планів дій обласного та місцевого рівнів, і розуміння того, як це сприяє підтриманню миру і суспільній злагоді.

Проєкт підтримується Канадським Фондом Місцевих Ініціатив.

Першим етапом є проведення триденного тренінгу «Синергія міжнародних зобов’язань у місцевих стратегіях та планах дій як інструмент підтримки миру»,  що проводиться 13-15 липня 2021 року.  В рамках тренінгу учасниці та учасники вчаться розумінню фемінізму, гендерної політики, застосуванню гендерного підходу, враховувати міжнародні зобов’язання у місцевих стратегіях та планах дій для підтримки миру, прав жінок, чоловіків, дівчат та хлопців у відповідності до міжнародних документів.

Після проведення тренінгу експерти/ки проєкту протягом двох років надаватимуть представникам та представницям обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування підтримку через онлайн-заходи, консультації, круглі столи та менторські візити з метою створення документів місцевого та обласного рівня із врахуванням міжнародних зобов’язань України.

До участі у триденному тренінгу та проєкті запрошені:

– представниці та представники органів місцевого самоврядування

– гендерні експертки та експерти, консультантки і консультанти

– представниці/ки Міжвідомчих координаційних рад з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та протидії торгівлі людьми

– представниці/ки інших дотичних координаційних рад та робочих груп

– Лідерки/и громадських організацій, які представляють різні цільові групи

– Викладачі, консультанти та експерти Інститутів та центрів підвищення кваліфікації для державних службовців та органів місцевого самоврядування

– Молодь та лідери молодіжних мереж, платформ та організацій

Тренінг проводиться Громадською організацією «Центр – Розвиток демократії»

Запис третьої сесії тренінгу НУО Центр “Розвиток демократії” для журналістів та журналісток українських ЗМІ з тематики гендерної рівності в конфлікті та в мирних процесах.

відео – Youtube

18 червня 2021 року відбулась друга сесія тренінгу для ЗМІ України «Гендерна рівність у процесах конфлікту і миру». Темою тренінгу став порядок денний «Жінки. Мир. Безпека» в Україні та роль ЗМІ у його впровадженні.

До участі у тренінгу були запрошені наступні експертки з інших країн: Ніна Хеладзе, журналістка, Грузія, котра розповіла про досвід грузинських журналісток і ЖМБ, та Кнарік Мкртчян, активістка, Вірменія, котра поділилась досвідом миробудування у Вірменії.

Про участь жінок у розбудуванні миру в Україні були запрошені розповісти Катерина Приймак, ветеранка (ГО «Жіночий ветеранський рух»), Юлія Тимчак, голова ГО “Чарівні руни” (Званівська ОТГ, Бахмутський  р-н Донецької області), Валерія Вершиніна, переселенка, правозахисниця, менеджерка програм БО БФ ССС, Наталія Квітко, голова ГО “Центр гендерної рівності” (м. Кремінна, Луганська область).

Як повідомлялось, 11, 18 та 25 червня 2021 року ГО Центр «Розвиток демократії» та Укртелерадіопресінститут, за участі Глобальної мережі жінок-миробудівниць та за підтримки Австрійської агенції розвитку, проводять тренінг для журналістів та журналісток українських ЗМІ з тематики гендерної рівності в конфлікті та в мирних процесах. Учасниці та учасники підвищать свій рівень обізнаності з основ гендерної рівності, а також з різних потреб жінок та дівчат в часи конфліктних та кризових ситуацій. Вони отримають більше знань про Резолюції Ради Безпеки ООН про жінок, мир та безпеку, а також про місцеві політики та діяльність країн для досягнення завдань цих резолюцій.

Запис першої сесії тренінгу НУО Центр “Розвиток демократії” для журналістів та журналісток українських ЗМІ з тематики гендерної рівності в конфлікті та в мирних процесах.

відео на Youtube

11, 18 та 25 червня 2021 року ГО Центр «Розвиток демократії» та Укртелерадіопресінститут, за участі Глобальної мережі жінок-миробудівниць та за підтримки Австрійської агенції розвитку, проводять тренінг для журналістів та журналісток українських ЗМІ з тематики гендерної рівності в конфлікті та в мирних процесах.

У першому дні тренінгу, котрий провела експертка ГО Центр «Розвиток демократії» Марія Дмитрієва, взяли участь 45 осіб. Організатори долучили до проведення, в тому числі, закордонних експерток та миробудівниць.

    Тренінг “Гендерна рівність у процесах конфлікту та миру” має на меті підвищити компетенцію журналісток та журналістів про:

    ·       Гендерну рівність та Резолюції Ради Безпеки ООН (Резолюції РБ ООН) з питань жінок, миру та безпеки;

        Резолюції Ради Безпеки ООН з питань Молоді, Миру та Безпеки

    ·       Зобов’язання та прогрес центрального та місцевих урядових органів Грузії у виконанні зобов’язань з гендерної рівності та резолюцій РБ ООН з ЖМБ.

    ·       Ролі ЗМІ та журналістів у підтримці гендерної рівності, значимої участі жінок та впровадження питань порядку денного ЖМБ

    ·       Репортажі з чутливістю до конфлікту, включаючи пандемію COVID-19, та створення матеріалів про COVID-19, чутливих до гендерних питань та до конфлікту.

Учасниці та учасники підвищать свій рівень обізнаності з основ гендерної рівності, а також з різних потреб жінок та дівчат в часи конфліктних та кризових ситуацій. Вони отримають більше знань про Резолюції Ради Безпеки ООН про жінок, мир та безпеку, а також про місцеві політики та діяльність країн для досягнення завдань цих резолюцій.

Журналістки та журналісти обговорять свою роль та відповідальність у залученні до впровадження порядку денного ЖМБ, включаючи застосування гендерного виміру в репортажах про конфлікт та мир, а також про Covid-19; також в уникненні гендерних стереотипів та просування жінок на ролях лідерок та миробудівниць. Вони отримають мотивацію сприяти своєю роботою виконанню зобов’язань з гендерної рівності та ЖМБ.

Аналіз різних потреб жінок у контексті пандемії Covid-19 дозволить учасницям та учасникам пропонувати своїй аудиторії нюансованіше подання інформації з теми пандемії. Вони зможуть краще побачити гендерні проблеми в країні та важливість механізмів реагування, призначених для вирішення цих проблем.

28 травня 2021 року відбулась експертна дискусія про законодавчі ініціативи впровадження Моделі рівності, у котрій взяла участь членкиня Європарламенту Френсіс Фіцджеральд. Пані Фіцджеральд поділилася власним досвідом того, як просувалось прийняття Моделі рівності (Шведської моделі) в Ірландії, та переказала вітання усім, хто долучається до цього в Україні і всьому світі.

«Ми хочемо покінчити із сексуальною експлуатацією жінок, маємо зрозуміти, що відбувається у торгівлі людьми, в нас мало даних. Якби мені хтось 20 років тому, коли я почала працювати, сказав, що в маленьких містечках Ірландії жінок привозять, експлуатують, я би просто не повірила. Я не думала, що це можливо. Але така реальність.

В Ірландії є жінки, яких привезли зі Східної Європи, вразливі жінки, їх привозять та експлуатують кримінальні елементи. Найефективніше – слідкувати за грошима, як робить поліція. Завжди дивіться, куди йдуть гроші. Також треба переробляти культурні норми, загальноприйняте сприйняття проституції.

Коли я була міністеркою юстиції, я зосередилась на законодавстві. В Європі 50% торгівлі людьми відбувається усередині ЄС, ми не маємо права читати моралі іншим. В Ірландії, я можу чесно сказати, без роботи громадянського суспільства, без роботи хоробрих жінок, які почали говорити про те, що з ними відбувалось в проституції, якби вони не вийшли і не почали розповідати, якби не розпочали кампанію НУО, щоб розповісти всім проблему, якби не запросили парламентарів, якби не був створений спеціальний комітет, який зібрав дані і дав рекомендації міністрам – не було би нічого», – каже представниця Європарламенту.

З її слів, для цього три роки досліджувались та аналізувались дані, сама пані Френсіс пропонувала зміни до закону в боротьбу з сексуальною експлуатацією дітей. Було підняте питання про онлайн експлуатацію, про сексуальний грумінг – підготовку дітей до експлуатації. Вивчався попит на «послуги», попит на експлуатацію. «Нашою метою було зробити ціллю тих, хто купує послуги. Ми зробили ціллю конкретні правопорушення. Перше – конкретно купівля послуг. Друге – продаж сексуальних послуг особи, яку продали в рабство, це більш серйозне. До цього не було передбачене таке правопорушення. Коли обговорювали, було багато спротиву, бо важко зібрати докази. Так, важко, але за наркотики теж важко зібрати докази, але це ж не зупиняє. Цей підхід був підтверджений багатьма країнами», – зазначила Френсіс Фіцджеральд.

У 2016 році був опублікований звіт комісії з торгівлі людьми. Були проведені великі дослідження, які вивчали вплив проституції в цілому, в тому числі на чоловіків. Після прийнятого закону відсоток чоловіків, які користувались сексуальною експлуатацією, значно зменшився.

«Багато хто готовий це робити секретно, але якщо це буде публічним, багато хто не захоче, бо самі розуміють, що це форма експлуатації. Голова комісії зробила багато, цей бізнес треба зруйнувати, це кримінальна діяльність. Але треба не лише криміналізувати, але впровадити це в освіту. Це має бути законодавство, скасування погляду на жінок як на товар. Потрібна підтримка для жінок, у тому числі фінансова. Якщо ви хочете покінчити з продажом людей, треба, щоб законодавці уважно подивились, що у цьому контексті треба зробити. Методи можуть бути різні.

Супротив йшов навіть не від поліції, нам казали, що це дуже приватна справа, бо розташована за квартирами. Нам треба дивитись на обмін грошима. Ми спочатку не могли виявити, але потім виявили, що ці злочини пов’язані з іншими злочинами. Наприклад, з торгівлею наркотиками. Торгівля людьми та отримання доказів, підтримка особи, яку продали в рабство, дуже важливі. В нас є окремий відділ поліції, який розбирається з домашнім насильством, сексуальним насильством. Коли закон був прийнятий, судді почали краще розуміти проблему», – підсумувала Френсіс Фіцджеральд.

Організатори інформаційної кампанії «Що таке Модель рівності»:

«Центр – Розвиток демократії»

Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»

БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф»

МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»

CAP International

Національна рада жінок України

24 травня розпочав роботу національний форум “Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 на національному та регіональних рівнях”.

Основною метою форуму, який об’єднав органи державної влади, громадські організації та міжнародних партнерів, є визначення стану впровадження Національного плану дій на виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 до 2025 року.

Учасниці та учасники форуму наголосили на важливості синергії між громадянським суспільством та органами місцевого самоврядування.

“28 жовтня 2020-го року вдруге Кабмін затвердив виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325. План створювався в тісній співпраці з громадським сектором, міжнародними партнерами та держустановами. Зараз через півроку ми маємо оцінити, що зроблено на національному рівні. У більшості областей вже розроблені обласні програми щодо виконання резолюції Ради безпеки ООН 1325”, – зазначила віце-прем’єрміністерка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина.

За словами представниці ООН Жінки в Україні Еріки Квапілової, Україна – 19 країна, де цей план імплементується.

Участь у першому дні національного форуму взяли  міжнародні партнери – Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні Тобіас Тиберг, Надзвичайний і Повноважний Посол Норвегії в Україні Ерік Сведал, Посол, Координатор проєктів ОБСЄ в Україні Генрік Вілладсен.

“Україна – одна з країн, з якою Швеція має тісні стосунки. Швеція головує в цьому році в ОБСЄ. І резолюція 1325 “Жінки. Мир. Безпека” є пріоритетом в роботі ОБСЄ, – зазначив Тобіас Тиберг.

Впровадження та виконання другого національного плану дій до 2025 року  покладено на Міністерство соціальної політики.

 “Наразі плани дій прийняті майже в усіх областях. Додаток до плану включає 54 показники, від яких ми будемо відштовхуватися для відслідковування прогресу в реалізації. Це якісні показники про те, яким чином змінюється обізнаність населення щодо  наявних послуг для осіб,  постраждалих від насильства, рівень задоволення соціальними, медичними та іншими послугами. При розробці документу в областях повинні враховувати специфіку регіону, тому важливо, щоб кожна область мала гендерний портрет, – розповіла заступниця Міністра соціальної політики з питань євроінтеграції Ольга Ревук.

Минулоріч була створена Національна соціальна сервісна служба, і одним з її питань є контроль за виконанням  впровадження національного плану дій. У кожній області створюються регіональні служби, для яких визначення показників впровадження ефективної гендерної політики, виконання усіх показників буде пріоритетом в роботі.

 Урядова Уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко зазначила, що провівши оцінку тих планів дій, які уже затверджені чи у стані затвердження в областях, деякі речі викликають занепокоєння.

“Це не просто формальні речі. І потрібен план не заради звітування, а заради виконання, тому важливо розуміти і визначати за індикаторами виконання. Мене непокоїть, що в деяких регіонах не взяли до уваги всі показники під час розробки плану дій на регіональному рівні. Індикатори виконання є в Донецькій, Закарпатській областях та Києві. У двох областях – Рівненській, Закарпатській та Києві виділені кошти на реалізацію. Це позитивний досвід і приклад для інших регіонів. Але бюджети потрібно збільшувати”.

Представниці громадянського суспільства наголосили на основних  викликах щодо реалізації п’яти стратегічних цілей національного плану дій, як от – участь жінок у прийнятті рішень, стійкість до безпекових викликів, забезпечення захисту від насильства за ознакою статі, сексуального насильства, посилення інституційного механізму тощо.

Директорка ГО Центр “Розвиток демократії” Елла Ламах розповіла, що всі виклики, пов’язані з участю жінок в процесах прийняття рішень, потрібно розглядати комплексно.

“Найменш представлені групи – це  вдови, матері, доньки, ветеранки, внутрішньо переміщені особи, які були в полоні. У них більш виражений ПТСР і для них потрібно створювати служби на місцевих рівнях. Відсутність у них здавалося б таких елементарних для нас речей як комп’ютерів, доступу до інтернету стало особливо помітним під час пандемії.  Участь жінок ускладнює відсутність знань про інструменти прийняття рішень”

За її словами,  як і ГО, так і органи місцевого самоврядування, новообрані депутати і депутатки мало знають про резолюцію Ради Безпеки ООН 1325 і не враховують це під час створення стратегій плану розвитку громад.

Директорка зі стратегічного розвитку  Українського жіночого фонду Наталія Карбовська наголосила на важливості безпекових питань, що стосується стратегічної цілі №2.

“Важливо говорити про наявність дієвого механізму між ГО, підприємствами, держорганами, а також про  комунікаційну складову. Жінки тоді могли б легше розпізнавати безпекові виклики і реагувати на них”.

Євгенія Лук’янченко, національна консультантка ООН Жінки з інтеграції ґендерних питань до Мінреінтеграції зазначила, що є чимало питань, пов’язаних зі складністю документування злочинів на окупованих територіях, зокрема з доступом на ці території.

“Міністерство з питань реінтеграції  тимчасово окупованих територій визначило 18 цілей з національного плану дій і  нещодавно  розробило проєкт відомчого плану і маю надію, що цей документ буде затверджено офіційно.

Виконавча директорка Української фундації громадського здоров’я Галина Скіпальська розповіла про виклики, пов’язані із забезпеченням захисту від насильства за ознакою статі і сексуального насильства.

“Жінки більш вразливі до негативних наслідків збройної агресії. Дуже часто, коли ми допомагаємо жінкам, постраждалим від насильства, там і може бути сексуальне насильство. Ми потребуємо на національному рівні чітких інструментів фіксації цих випадків”.

За словами Олени Суслової, голови правління ГО “Інформаційно-консультативний жіночий центр”, для забезпечення інституційної спроможності зроблено чимало, але бракує сертифікованих фахівців і підходів, коли йдеться про впровадження плану дій на місцевих рівнях.

Це пов’язано з частими змінами в координаційних радах, низькою обізнаністю, невиконанням виконавцями своїх обов’язків.

Після всіх виступів учасники та учасниці працювали у п’яти робочих групах над вивченням проблемних питань щодо реалізації кожної стратегічної цілі.

Всі рекомендації будуть додані до офіційного документу Національного плану дій.