28 квітня 2021 року відбулась третя дискусія із серія заходів, присвячених 30-річчю Незалежності України, – «Історія України, яка створюється жінками». Інформаційна кампанія відтворює історію сучасного феміністського руху через створення та діяльність жіночих мереж і платформ від початку 1990-х і до сьогодення, нагадує про їхній внесок у розвиток жіночого руху та захисту прав жінок в Україні.
Як нагадала заступниця ГО Центр «Жіночі перспективи» Ірина Трохим, на початку діяльності організації ставали на ноги завдяки донорам. «Ми працювали спільно з Дніпропетровськом і Донецьком у проекті, який підтримував жінок, що втратили роботу. В рік через проект проходили 2 тисячі жінок, проект діяв 6 років і був настільки успішним, що донор продовжував його. Ми заохочували жінок продовжувати шукати роботу тут, започатковувати власну справу, не лишати країну, не їхати за кордон. Ми зараз пересікаємось в різних міжнародних проектах, робочих групах.», – нагадала Ірина Трохим.
Такі потужні ініціативи, на думку пані Ірини, дають змогу комунікувати успішно.
Зі слів координаторки МФО ВРУ «Рівні можливості» Лариси Кобелянської, ті здобутки з точки зору сучасного можуть здаватись дуже скромними.
«Але ми робили це вперше. Це були здвиги. І зараз цей вибір підтриманий, переусвідомлений. Для тих, хто зараз згадує, він є напрямковим. І головне – ці люди. Ми були першими, хто пішов тоді на конфлікт з усіма нормами ООН, але ми формували команду за принципом 50 на 50. Прийшло багато молодих хлопців. Вони зараз в інших країнах, організаціях, в ООН, але вони лишилися в колі цих проблем. Це значить, що вони надихнулися, перейнялися, розглядають це зараз як роботу, зміст, справу свого життя. Це навіть не про результати, а про відданість», – розповіла пані Лариса.
Серед прикладів дієвого сестринства голова ГО Центр «Розвиток демократії» Елла Ламах назвала об’єднані підписи навколо листа про необхідність підтримати Стамбульську конвенцію. «Його писала одна група, підтримали різні інші групи, навіть незважаючи на розбіжності між собю, але це приклад сестринства та об’єднання», – каже пані Елла.
Як зазначила уповноважена КМУ з питань гендерної політики Катерина Левченко, бажано, щоб надбання цього заходу стали доступними чим більшій кількості жінок. «Як урядова повноважена, я отримала задоволення бути співініціаторкою цих слухань і заходів. Практичні речі, які наразі є дуже важливими – Конвенція ради Європи запобігання домашньому насильству та насильству щодо жінок, боротьбу з цими явищами», – пані Катерина також навела приклад відгуку на цей порядок денний у Мінсоцполітики.
Також були озвучені заклики інших учасниць жіночого руху – шукати та визначати спірні моменти, щоб розуміти, куди він йде, та провести захід, присвячений викликам та наступним рішенням і крокам феміністичних платформ та феміністичного руху.