2 грудня 2024 року НУО ЦРД проводить вебінар “Проституція як насильство проти жінок і кращі світові практики протидії”.
Як повідомлялося раніше, Громадська рада при МФО «Рівні можливості» та НУО «Центр – Розвиток демократії» спільно з Міністерством соціальної політики України організовують та проводять онлайн-заходи, присвячені проведенню міжнародної кампанії «16 днів проти гендерного насильства».
Виклики безпеці та охороні жінок та дівчат у цифровому середовищі обговорювались під час вебінару «Загрози правам жінок через ШІ: подолання викликів та пошук рішень». Захід був організований НУО «Центр – Розвиток демократії» та Громадською радою з гендерних питань (Україна) 27 листопада 2024 року. English
Голова Громадської ради Лариса Кобелянська привітала початок обговорень, нагадавши, що Стратегія Ради Європи з гендерної рівності на 2024 рік передбачала захист жінок від негативного впливу, ризиків.
Експерти й експертки були залучені до наступних тем обговорення:
Міжнародна експертка зі США, колишня радниця БДІПЛ ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми Тетяна Котляренко в оглядовому виступу зазначила, що зараз ми є на критичному перетині, коли технологія, яка може принести багато добра, стає загрозою прав людини. Необхідно реагувати на можливості штучного інтелекту – генерування діпфейк порноконтенту, кіберсталкинг тощо.
«Технології еволюціонують безпрецедентно, вони відкривають багато можливостей в інших областях, але також піддають жінок підвищеному ризику. Їхнє некоректне використання заважає жінкам на лідерських посадах: на них непропорційно сильно порівняно з чоловіками впливає харрасмент, погрози насильства, які базуються на мізогінії. Це приглушує їхні голоси і відштовхує інших жінок від походу в політику», – каже Тетяна Котляренко. Щодо діпфейк порно, то ШІ – це його основа, воно використовується переважно проти жінок і дівчат. Це використання подоби тіла жертви для компрометуючих зйомок, відео, ми бачимо нашестя цього у Південній Кореї, де це призвело до багатьох самогубств школярок, це гнітить атмосферу в школі. Не захищені від цього навіть люди з зірковим статусом.
Цифровий нагляд і кіберсталкінг нав’язливий, з ним можна слідкувати людей по публічних камерах відеоспостереження. Жінки дуже вразливі до таких впливів, це глобальна загроза, ШІ став зброєю у галузі торгівлі людьми та сексуальної експлуатації. Його залучають, щоб підбирати жертв і втягувати їх у торгівлю людьми. «Щоб відповісти на ці багатогранні загрози, треба сильна система і розширення можливостей жінок, потрібні дії для підсилення захисту. Існуючі закони часто неадекватні для нових загроз. Законотворці мають знати про способи розповсюдження порно, треба закони, які карають за поширення діпфейк порно. Такий харрасмент має отримувати так само покарання, як і інші види. Порно – це інший тип зловживання, яке може статися в інтернеті і жінки потребують захисту», – зазначила експертка.
Втім, з її слів, ШІ може і допомогти захистити. Можна розробити інструменти виявлення, щоб в реальному часі виявляти пости, як порушують стандарти, і запровадити безпечне середовище. На основі платформ ШІ можна запровадити систему скарг для жінок. Можна покращити освіту для жінок. Законодавці мають супроводжувати програми для жінок і дівчат, щоб підвищити обізнаність громадськості, працювати зі школами та іншими організаціями. Загрози ШІ не мають кордонів, потрібна міжнародна співпраця, гармонізація законодавства, треба ділитися стратегіями, технологіями, які виявилися ефективними, посилювати міжнародні механізми для переслідування злочинців, які втекли в інші юрисдикції. Мають бути розроблені етичні стандарти для ШІ, аудит систем ШІ, щоб вони не використовувалися для експлуатації, переслідування ж та д, щоб не було дискримінації та упередження у використання ШІ. Треба закінчити цикли страху та експлуатації та створити інклюзивні простори для всіх. Загрози для жінок і дівчат жахливі, але їх можна подолати, вважає Тетяна Котляренко.
Цітсі Матекайр, лідерка з припинення сексуальної експлуатації, Equality Now (Великобританія), подякувала організаторам за можливість говорити на цю важливу тему, та звернулася до політиків, наголосивши, що з’являються нові загрози, гендерне насильство з технічними засобами.
«Ми шукаємо глобальну реакцію, але їх треба пристосовувати до місцевих умов. Онлайн харасмент, кіберсталкінг, хакерство, поширення інтимних зображень, отриманих обманом, щоб контролювати особу, – це насильство відрізняється зростаючою мізогінією, немає законодавчої підтримки. Багато молодих чоловіків отримали вплив, стали вчиняти щодо жінок і дівчат в мережі. Це не лише порушує приватність дівчат і жінок, але впливає на їх психологічний стан, ментальне економічне здоров’я, на права жінок, на свободу висловлення», – зазначає громадська діячка.
Технічне гендерне насильство, за даними, зібраними у Кенії у 2019 році, має наступні показники: 65% жінок зустрічали якусь форму харрасменту в інтернеті. Загалом, за даними ООН Жінки, 50% жінок і дівчат пережили насильство онлайн, на 25% більш ймовірно, що їх будуть переслідувати, ніж щодо чоловіків. Фейки, які поширюють, є на 95% порноконтентом, 90% з них стосуються жінок і дівчат. Тут треба міжнародне законодавство, експлуататори користуються тим, що в інтернеті немає влади, є різні юрисдикції країн, у котрих насправді мало кого притягають до відповідальності. Це стосується не лише індивідів, треба системний спротив системному насильству, є нерівність влади і це спричиняє проблему.
Країни Латинської Америки розробляють закони проти технічного гендерного насильства, в Африці держави почали серйозно вивчати цю проблему в африканському контексті. «Нам треба дивитися на відповідальність технічного сектору, оскільки технології ШІ роблять багатонаціональні корпорації, технічні компанії, національні законодавства інколи нічого не можуть зробити. Жінки, дівчата і меншості є найбільш вразливими. Треба систему притягнення до відповідальності щодо технічних компаній», – наголосила експертка.
Менді Сангера, міжнародна правозахисниця з Великобританії, розповіла про досвід людей, які зазнали такої експлуатації. «Нам треба давати конкретні приклади людей, яких продавали в рабство, експлуатували за допомогою технологій. Хоча ті технології чудові, їх можна використовувати для поганих цілей. Порноконтент, який потрапив в інтернет, дуже важко вичистити. Закони проти цього є, але вони не працюють. Ми не можемо протистояти в ізоляції, треба працювати з компаніями, які роблять ці продукти. Треба, щоб жертви могли подати запит про захист. Сутенер може використати ШІ для визначення жертви, для грумінгу, для адміністрування своєї діяльності. Це може бути фізична особа, може бути організація, яка веде торгівлю людьми, це системи з бізнес-процесом, і його також веде ШІ. Ми бачили, як поліція використовує ШІ, вони створювали для проведення операцій «на живця» уявну молоду особу, в цій ситуації ШІ – хороший приклад», – стверджує Менді Сангера.
Лідерка з припинення сексуальної експлуатації Цітсі Матекайр (Equality Now, Великобританія), також наголосила, що нині йдеться про спроби «залатати дірки» цими законами, а не про системну роботу. Вони відповідають на безпосередні виклики, наприклад діпфейки, або протидіють торгівлі людьми. Потрібні закони, які забороняють технічній компанії поширювати зображення без згоди.
Професор Йорк Роудс (Етична технічна колаборація при Центрі глобальних справ школи професійних студій Нью-Йоркського університету NYU SPS, США) розповів, що на Інтернет можна дивитися через дані, подумати, як з їхньою допомогою можемо масштабувати рішення. Технологія може використовуватися як сутенерами для злочинів, так і для кібербезпеки. Це робилося і до ШІ, просто він це робить більш правдоподібним. Він може і розмовляти, а не лише висіти картинкою.
«Ми додавали інструменти, які не давали користувачам надавати забагато персональних даних, які би потім продавалися. Ми зупиняли введення номерів карток, передавання гроші тощо. Є закономірності, які свідчать про грумінг у соцмережах, чатах, ігрових платформах, там є чаит, де є публічні дані, доступні всім, і туди можна вставити скрипт для реклами, він аналізує все в геймі і в тому числі в загальнодоступному чаті, на екрані, в аудіо. Ми можемо обробляти дані, шукати закономірності, в тому числі, якщо хтось робить щось погане. Це може виглядати як звичайна розмова, але хтось може намагатися грумити дитину, а потім вони з публічного простору переходять у приватну кімнату, і тут ми вже можемо працювати, шукати ключові слова, певні тактики, які використовують мисливці на дітей», – розповів Йорк Роудс.
Шандра Воворунту, засновниця і генеральна директорка НУО Ментарі, розповіла про необхідність програм для посилення осіб, які врятувалися з торгівлі людьми або пережили онлайн наругу. Більше 90% фейків наруги, каже Шандра Воворунту, стосуються жінок і дівчат.
«Будь-який голос може бути скопійовано, наприклад, через фейсбук. Тільки подивившись на вас, ШІ може створити ціле відео, цілу картину. Що стосується сексуальної експлуатації дітей, то ШІ дуже сильно залучений. Вони просували це. Як нам запобігти? Для дітей у нас є закон, хоча він не дуже працює, на міжнародному рівні є закони, які захищають дітей. В онлайн середовищі можна знаходити закономірності у спілкуванні і визначити, що ця людина може бути клієнтом у сексуальній експлуатації. Можна подивитися ІД компа і визначити, що він використовується для роботи на платформах, де залучають жертв торгівлі людьми. Торгівці використовують трюки для захоплення жертви. Уряд також має бути частиною дієвих заходів, щоб запобігати таким зловживанням. Мають бути закони, норми, які мають бути впроваджені на низовому рівні, бо освіта є частиною рішення. В мережі відбувається таке, що ми навіть уявити не можемо, треба робити зміни законодавства й залучати освітні платформи», – зазначила експертка.
У вебінарі також взяла участь д-р Ейрліані Абдул Рахман, старша наукова співробітниця Джорджтаунського університету, наукова партнерка Центру технологій і демократії Міндеру (Кембриджський університет). Вона, з її слів, пішла з Твітера, бо після купівлі мережі Ілоном Маском там зросла онлайн агресія проти жінок. «Агресія – коли йде непряме цькування натовпом, це хтось дає можливість це робити. Пряме цькування – це коли якась авторитетна фігура постійно під вогнем критики. Я хотіла дізнатися, що відбувається у Твітері, коли ми пішли. Мої колеги почали мене переслідувати. Взагалі у Твітері значно впала модерація», – зазначила Ейрліані Абдул Рахман. На її думку, зараз можна просити платформи запобігти цькуванню.
Шіран Меламдовськи-Сомех, експертка зі впливу штучного інтелекту, Generative AI for Good (Ізраїль), розповіла, як можнавикористати силу генеративного ШІ для боротьби з харрасментом. Для прикладу – її командою був створений скріпт жінки, яку вбив у 2019 році її партнер, він забив її до смерті. Скріпт створили разом з її родиною. Була розповідь її історії з відтвореним штучним відео. Було зафіксовано 10 млн переглядів за 3 дні, відео стало новиною, це було вірусне відео, половина тих, хто переглядав були чоловіки, які зазвичай цей контент про насильство щодо жінок не дивляться. Команда таким чином поширила знання про такий тип злочинів.
In My Voice – це також проект проти торгівлі людьми. «Наші партнери в США дали нам адреси людей, які це пережили, які були продані, які пережили сексуальне насильство. Вони розповіли свою історію своїм голосом, але ми змінили їхні обличчя, зберігаючи їхню приватність. Цей проект був дуже важливим для них, вони не могли до того говорити про це відкрито, а так змогли, зберігши приватність. Такі речі можуть дати владу жертвам злочинів покращити усвідомлення громадськості про те, що відбувається», – поділилася досвідом експертка.
Анастасія Дьякова, ГО «Центр захищеності в Інтернеті ‘Стоп Секстінг’» (Україна), п’ять років працювала в українському уряді в сфері захисту дітей від насильства, від небезпек інтернету. «Тісно співпрацюємо з міжнародними артнерами, постимо на нашому порталі свої і партнерськиі матеріали. В активі є освітня кампанія, яка охопила майже 1 млн українців. Це і діти, і батьки, і інші дорослі, вчителі, правоохоронці. Ми підтримуємо дітей, які постраждали від онлайн насильства. Після 24 лютого 2022 року до нас стали звертатися жінки, багато з них з-за кордону, куди були змушені виїхати від війни, вони жалілися на онлайн-насилля. В країнах, які їх прийняли, їх закон не захистить, поліція розводить руками», – розповіла українська активістка.
Марія Дмитрієва (НУО «Центр – Розвиток демократії», Україна) модерувала та підсумувала роботу учасниць та учасників вебінару. Модераторка зазначила, що використання ШІ повинно бути етичним та інклюзивним.
Challenges to safety and security of women and girls in digital environment were discussed during the webinar “AI’s Risks to Women’s Rights: Addressing Challenges and Seeking Solutions”. The event was organized by Ukrainian NGO “Democracy Development Center” and the Public Council on Gender Issues on November 27, 2024. українською мовою
Larysa Kobelianska, Public Council, welcomed the start of discussions.
Experts were involved to the following topics to discuss:
Maria Dmytriyeva (Democracy Development Center, Ukraine), moderated and summarized the work of the event participants.
Громадська рада при МФО «Рівні можливості» та громадська організація «Центр – Розвиток демократії» спільно з Міністерством соціальної політики України організовують та проводять онлайн-заходи, присвячені проведенню міжнародної кампанії «16 днів проти гендерного насильства»:
27 листопада 15:00 – онлайн-семінар “Загрози правам жінок через штучний інтелект, подолання викликів та пошук рішень”, присвячений аналізу потенційного та виявленого негативного впливу штучного інтелекту на права жінок. Учасниці та учасники обговорюватимуть ключові виклики, які створюють сучасні технології, та можливі підходи до їх подолання. Міжнародні експерти та експертки з провідних компаній представлять вам міжнародний досвід та нові виклики різного рівня впливу.
2 грудня 15:00 – онлайн-семінар “Проституція як насильство проти дівчат та жінок, кращі світові практики протидії”, присвячений обговоренню проституції як форми гендерного насильства, спрямований на аналіз глобальних практик і пошук рішень для України. Експертки розповідатимуть про досвід впровадження ефективних підходів до протидії та підтримки постраждалих.
5 грудня 15:00 – онлайн-семінар «Порнографія: небезпека для українських жінок і дітей», експлуатації жінок та дітей у порнографії та небезпеки порнографії та поза нею, загрози, пов’язані з доступом дітей до порнографічного контенту. Захід спрямований на пошук ефективних рішень для захисту постраждалих і попередження цих загроз.
6 грудня 15:00 – онлайн-семінар “Молодіжні адвокаційні кампанії з протидії насильству. Реалізація Резолюцій РБ ООН “Жінки, Мир, Безпека” та “Молодь, мир, безпека». Молодь з різних міст та сіл України розповідатимуть свої історії боротьби з насильством на рівні громад та родин.
9 грудня 15:00 – онлайн-семінар “Сурогатне материнство як загроза правам людини”, зосереджений на аналізі морально-етичних аспектів сурогатного материнства. Учасниці обговорюватимуть зв’язок сурогатного виношування з торгівлею людьми та репродуктивною експлуатацією жінок, а також його вплив на права дітей. Захід спрямований на вивчення цих викликів та пошук рішень.
ПОПЕРЕДНЯ РЕЄСТРАЦІЯ НА ЗАХОДИ є ОБОВ’ЯЗКОВОЮ (ЦЯ ФОРМА ЄДИНА ДЛЯ ВСІХ ЗАХОДІВ)
Referring to the Resolution adopted by the General Assembly on 23 February 2023 # ES-11/6. Principles of the Charter of the United Nations underlying a comprehensive, just, and lasting peace in Ukraine and United Nations General Assembly Resolution 68/262 adopted on 27 March 2014 by the sixty-eighth session of the United Nations General Assembly in response to the Russian annexation of Crimea and entitled “territorial integrity of Ukraine.”
Referring to the stated point in the UNSCR 1325 that peace and stability are the preconditions for implementing the Women’s Peace and Security Agenda (UNSC res/1325-2000).
The NGOs from Ukraine and other countries of the UNECE region made this statement as follow of the Beijing+30 Regional Review Meeting, titled “Reviewing 30 years of Beijing Commitments to Accelerate Gender Equality in the UNECE Region,” on October 21-22, 2024, in Geneva, Switzerland.
We must underline that the UNECE region has been suffering from wars since 2008 (Georgia), 2014 – ongoing Russian aggression against Ukraine, war affects Lebanon and Syria. All these actions caused massive ways of refugees to the European countries and increased the political power of the radical voices calling for the limitation of human rights in host countries. The hybrid wars affect the rights of women in many countries of the region. Examples of their effect are the limitation of activities of the CSOs (adoption of the law on foreign agents in Kyrgyzstan and the Government’s force to do this in Georgia, which will limit the work of the women’s CSOs), political violence against women candidates (brutal propaganda campaigns against President of Moldova Maria Sandu who support the integration of Moldova to the EU, which necessitates reforms to ensure the high level of access to justice and human rights protection).
The above-mentioned examples demonstrate the creation of barriers for women to participate in civil society and political processes, and women’s organizations struggle to find resources. This remains the case despite ample evidence existing that women’s participation contributes to more robust democracies and longer-lasting peace, as stated in the UNSCR 1325 and BPfA (Section E).
Russia employs human torture in illegal detention, cruel, inhuman, and degrading treatment, summary and arbitrary executions, and disappearances of children. The country’s aggressor kidnapped twenty thousand Ukrainian children, human rights activists and journalists are especially vulnerable to arbitrary detentions. Thirty Ukrainian journalists are still in Russian prisons, and seven women journalists were killed doing their professional jobs, like Victoria Amelina, who documented CRSV, and Victoria Roschyna, who was tortured in illegal Russian captivity.
We must deplore the dire human rights and humanitarian consequences of the aggression by the Russian Federation against Ukraine, including the continuous attacks against critical infrastructure across Ukraine with devastating consequences for civilians, and express grave concern at the high number of civilian casualties, including women and children, the number of internally displaced persons and refugees in need of humanitarian assistance, and violations and abuses committed against children. The attacks on the energy system of Ukraine and the occupation of the Chornobyl and Zaporizhzhya nuclear stations are severe threats to nuclear insecurity in the European region. In its 2016 Preliminary Examination Report, the International Criminal Court reported sexual and gender-based crimes committed against civilian men and women in the temporarily occupied territories of Ukraine. As of September 2024, the Office of the General Prosecutor of Ukraine has investigated 342 CRSV cases committed by Russian combatants.
Russian occupation of Crimea has affected the rights of the indigenous people of Crimea, Crimean Tatars. Hundreds of thousands of Crimean Tatars were forced to change their citizenship, thousands were imprisoned and suffered from xenophobia, religious intolerance in temporarily occupied Crimea, denials of economic, social and cultural rights. Women Crimean Tatars suffer from overburden of care work for their families as their husbands are in prisons as political prisoners.
The mental and physical health of Ukrainian civilians, women, girls, elderly, and disabled people are suffering every day from missile and Shahed drone attacks. Young Ukrainians are captured in Russian captivity, like Yulia Sokolova, who was imprisoned by Russia in the occupied Ukrainian city of Skadovsk when she was 16 years old. She is a civilian girl who, according to the Geneva Conventions, could not be taken captive in Russia. She has been in a Russian prison in temporarily occupied Crimea for three years.
The war against Ukraine has changed the women’s and feminist movement in Ukraine, but it’s not stopping it. Ukrainian women activists who try to find Activism – Work – War – Life balance are working for advocacy of women’s rights at the local, national, and global levels, defending the rights of women with disabilities, LBTQI women, and rural and Roma women and supporting them amid new challenges brought by the war.
It is impossible to start peacebuilding initiatives during the most brutal and massive war in Europe since the Second World War. Russia’s invasion of Ukraine continues to inflict a devastating toll on Ukraine and countries of the region UNECE. It is causing severe global repercussions, including terrorist movements and the adverse impact of the war on global food security, energy, nuclear security and safety, and the environment.
The regional women’s movement must unite for international advocacy to support Ukraine and other countries suffering from the wars.
We call on the feminists and representatives of the national gender equality machinery to act and fight for peace instead of talking about peacebuilding with aggressors.
We can’t talk about peacebuilding before the sovereignty of Ukraine is renewed according to the internationally recognized borders. Survivors of war crimes have to receive fair and long-term reparations, especially those who survived the CRSV. We urge the international community to support justice for survivors and hold Russia accountable for its crimes.
We believe that the global meeting to review progress in the implementation of the Beijing Platform for Action in March 2025 should seriously pay attention to the destruction of security in the UNECE region and human rights violations caused by the war of the Russian Federation against Ukraine. In our opinion, politically neutral language such as “conflict and geopolitical tension in the region,” which was used in the concept of the regional meeting, some speeches of participants, and the final NGO statement, does not correspond to the definition of the essence of Russia’s actions against Ukraine and UN General Assembly Resolutions underlying a comprehensive, just, and lasting peace in Ukraine. The Global meeting should pay attention to analysis of the harms and violation of women’s rights in the UNECE region and the condemnation of the corresponding actions of the aggressor country. The WPS should be mainstreamed to analysis of implementation of all Beijing Platforms chapters.
We ask the feminist movement to not give up and advocate the governments to continue supporting Ukraine. Steadfast support for Ukraine and its victory is the best implementation of the Beijing Platform of Action and prevents wars in other countries.
Rephrasing the Vienna Conference principle, we ask for “nothing about war-affected countries without these countries and women’s CSOs from these countries.”
We ask to push Russia to release the Ukrainian journalists and human rights defenders, civilians from captivity and stop shelling Ukraine.
We ask for an honest and inclusive discussion about the threats to women’s rights implementation stated above and to collaborate on developing strategies to respond to them.
We ask to integrate the analysis of the impact of Russian aggression against Ukraine and its support of anti-democratic governments into the consolidated regional inputs for the 69th session of the Commission on the Status of Women.
Reform the UN to take effective action to stop wars, as the number of them has increased since Beijing + 25. The number of wars and their scale prove that the system doesn’t work efficiently.
Signed NGOs representatives and number of independent gender experts and human rights, young feminist activists representatives ABC order
| Alliance Political Action for Women | Ukraine | |
| Bila Tserkva Charitable Foundation “Zamkova Gora” | Ukraine | |
| Board of the All-Ukrainian Public Union of Women | Ukraine | |
| Center for women who suffered from domestic violence “Faith, Hope, Love” | Ukraine | |
| Center of Social Services | Ukraine | |
| Centre for social & gender research “New Life” | Ukraine | |
| Charity fund “Misto Tysiachi Dzherel” | Ukraine | |
| Charity Organization Family | Ukraine | |
| Civic Council for the Parliamentary Gender Caucus “Equal Opportunities” | Ukraine | |
| Civic Council of the Parliamentary Gender Caucus Equal Opportunities | Ukraine | |
| CO CF Thrive | Ukraine | |
| Coalition 1325 Odesa Region | Ukraine | |
| Expert Resource Gender in Detail | Ukraine | |
| CSO “La Strada-Ukraine” | Ukraine | |
| CSO “Heart in Palms” | Ukraine | |
| CSO “Independent Women” | Ukraine | |
| CSO “People with Disabilities in Future” | Ukraine | |
| CSO “Positive Women. Odesa” | Ukraine | |
| CSO “Positive Women” | Ukraine | |
| CSO “Union of Multi-child families with low-income and single mothers, “Nadia” | Ukraine | |
| CSO Center of Civic Activity Synergy | Ukraine | |
| CSO Enpud | Ukraine | |
| CSO Liberal Society Institute | Ukraine | |
| Cultural and educational space “Honcharenko Center” | Ukraine | |
| Democracy Development Center | Ukraine | |
| Gender Museum | Ukraine | |
| Women’s Informative Consulting Center | Ukraine | |
| Health Right Ukraine | Ukraine | |
| Kyiv School of Equal Opportunities | Ukraine | |
| National Council of Women of Ukraine | Ukraine | |
| National Union of Journalists of Ukraine | Ukraine | |
| New Life Charitable Foundation | Ukraine | |
| NGO “Age of Possibility” | Ukraine | |
| NGO “Bureau of Gender Strategies and Budgeting” | Ukraine | |
| NGO “Council of Women Farmers” | Ukraine | |
| NGO “Culture of Democracy” | Ukraine | |
| NGO “Open Society” | Ukraine | |
| NGO “Special workshop — Art for autism” | Ukraine | |
| NGO “Territory of Woman” | Ukraine | |
| NGO “Woman of the Future” | Ukraine | |
| NGO “Women’s Union of Solomyan District of Kyiv” | Ukraine | |
| NGO “Culture of democracy” | Ukraine | |
| NGO “EdCamp Ukraine” | Ukraine | |
| NGO GIRLS | Ukraine | |
| NGO Institute of gender programs | Ukraine | |
| NGO Pislyazavtra | Ukraine | |
| NGO Podilsky Center Gender Consultative Center | Ukraine | |
| NGO Rural Women Business Network | Ukraine | |
| NGO Women’s Center “Support, protection and care” | Ukraine | |
| Non-Governmental Organization “Women Association Sphere (Kharkiv)” | Ukraine | |
| NGO “League of Professional Women” | Ukraine | |
| Office of Support of Families of Veterans, IDPs and Combatants (Lviv) | Ukraine | |
| Public Organization “Public Movement “Faith, Hope, Love” | Ukraine | |
| Secretariat of the Cabinet of Ministries of Ukraine | Ukraine | |
| Taras Shevchenko National University, Professor at Theory and History of Sociology Department | Ukraine | |
| Ukrainian Association for Research in Women’s History | Ukraine | |
| Ukrainian Heritage, Art and Music Centre – Ukrainian HAM in Cambridge | Ukraine | |
| Ukrainian Women Lawyers Association “JurFem” | Ukraine | |
| University of Kyiv-Mohyla Academy, Department of Sociology | Ukraine | |
| Vice Chairperson NGO “Centre of Gender Culture” | Ukraine | |
| Women in Media NGO | Ukraine | |
| Women’s Guard NGO | Ukraine | |
| Women’s Consortium of Ukraine | Ukraine | |
| Women’s Information Consultative Center | Ukraine |
Координаторка проєктів НУО «Центр – Розвиток демократії» Олена Целуйко взяла участь у конференції Благодійного фонду «Разом для України», котра тривала протягом 8-9 листопада 2024 року в Києві.
Подія зібрала понад 100 представниць та представників більш ніж 60 громадських організацій, а також бізнесу та донорів.
Під час конференції були проведені наступні заходи:
Учасниця заходу Олена Целуйко висловила подяку організаторам конференції – Благодійному фонду «Разом Україна» за можливість нових корисних знайомств, обміну досвідом, придбання нових знань, а також в цілому за фахову підтримку громадських організацій України.
22 листопада 2024 року експертка НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва провела онлайн-тренінг з підвищення інформаційної безпеки та захисту прав жінок під час збройних конфліктів. Про це повідомляється на сторінці управління з питань гендерної рівності КМДА у Facebook.
Захід був організований, зокрема, для учасниць Коаліції «1325 Київ», котрі мали можливість ознайомитися з інструментами, що роблять ефективнішою роботу із захисту прав жінок та дівчат й інформаційної безпеки.
«Разом із тренеркою Марією Дмитрієвою говорили про складні та чутливі теми про безпеку жінок та дівчат сьогодні, завтра та післязавтра, зокрема, про гендерно зумовлене насильство та СНПК (сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом).
Пані Марія розповіла про модель рівності та досвід Швеції із протидії торгівлі людьми і поділилася ініціативами, які можуть стати корисними для громадських організацій, які працюють у сфері захисту прав жінок та дівчат.
Учасниці долучилися до активного обговорення необхідності включення питання кібербезпеки до Національного плану дій “Жінки. Мир. Безпека”, – зазначено у повідомленні.
15 листопада 2024 року в Києві відбувся тренінг «Захист дівчат та жінок у збройних конфліктах. СНПК та перехідне правосуддя». Навчання тривало в рамках діяльності Коаліції 1325 Києва, його провела гендерна експертка НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва.
Програма тренінгу містила наступні теми:
Коаліція #1325_Київ
