Звіт ГО «Центр «Розвиток демократії»
у рамках реалізації проєкту
«Екологічна безпека з урахуванням гендерної перспективи»,
за фінансування OXFAM
І.1. Перетин гендерної політики та екологічної теми у міжнародних документах
Україна, як демократична та прогресивна країна, всі свої національні зобов’язання приймає та реалізує відповідно до міжнародних стандартів як у гендерній політиці, так і для збереження навколишнього середовища під час зміни клімату.
Ось кілька ключових міжнародних документів та позицій, в яких поєднуються права жінок, захист довкілля й зміна клімату:
– Пекінська декларація і платформа дій — Четверта світова конференція з питань жінок (1995). Частина K «Жінки і навколишнє середовище» визнає, що деградація природи, забруднення, зниження рівня води та інші екологічні чинники непропорційно впливають на жінок, особливо в країнах, що розвиваються. Документ закликає до залучення жінок у формування екологічної політики, до розвитку гендерно-чутливих баз даних, моніторингових систем і досліджень у сфері сталого розвитку.
– CEDAW — Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. CEDAW зобов'язує держави забезпечити рівний доступ жінок до ресурсів, включаючи природні ресурси та землю. Особливо важливо це у сільських регіонах, де жінки виконують ключову роль у господарських процесах і особливо вразливі до кліматичних ризиків. Загальна рекомендація CEDAW 37 присвячена безпосередньо гендерним аспектам зменшення ризику стихійних лих у мінливому кліматі.
– Політика ООН Жінки «Феміністична кліматична справедливість», підкреслює, що кліматична криза непропорційно впливає на жінок — посилюючи їхнє навантаження, обмежуючи доступ до ресурсів, охорони здоров’я, безпеки тощо. Водночас жінки є не просто постраждалими — вони ефективні лідерки у сфері адаптації до змін клімату, зеленої економіки та стійкого управління ресурсами. Ця політика закликає відновлювати рівновагу через: визнання прав жінок, перепризначення ресурсів, розширення участі жінок, а також виправлення історичних нерівностей.
Документи ООН про довкілля та біорізноманіття:
– Незважаючи на те, що Рамкова конвенція ООН зі зміни клімату (UNFCCC) та Конвенція про біорізноманіття (CBD) прямо не пов’язані із питанням гендерної рівності, подальші документи та плани дій прямо згадують і вплив змін в довкіллі на жінок, і про роль жінок у сталому розвиткові, реагуванні на зміни клімату та збереженні біорізноманіття:
В Декларації Ріо про довкілля і розвиток (1992) – з 27 принципів сталого розвитку з Саміту Землі Принцип 20 прямо підкреслює роль жінок: «Жінки відіграють провідну роль в управлінні навколишнім середовищем та в розвитку. Їхня повна участь необхідна для досягнення сталого розвитку».
Конвенція по боротьбі з опустелюванням (UNCCD) прямим текстом говорить про важливість участі жінок у прийнятті рішень на всіх рівнях для боротьби із опустелюванням.
Гендерний план дій CBD (2015-2020), середіншого, прописує необхідність гендерно-чутливої розробки національних стратегій захисту біорізноманіття.
Паризька угода (2015), найважливіший сучасний кліматичний договір, впровадила принцип гендерної рівності у кліматичних діях – зокрема, Стаття 7.5 закликає враховувати «гендерно-чутливий підхід» при адаптації, а Стаття 11.2 – при посиленні потенціалу.
– У 2021 році Рада з прав людини ООН ухвалила Резолюцію A/76/L.75 «Право на чисте, здорове та стале середовище», що визнає право на чисте і здорове довкілля як частину прав людини. Хоча цей документ загального характеру, він надає інструмент для просування екологічних прав жінок як невід’ємної частини їхніх прав людини.
ООН Жінки у співпраці з Програмою ООН з навколишнього середовища – Всесвітнім центром моніторингу охорони природи (UNEP-WCMC) просувають участь жінок у прийнятті рішень у сфері збереження довкілля. Після ухвалення на 14-й Конференції сторін Конвенції про біологічне різноманіття (CBD) у 2018 році рішення про необхідність гендерно чутливого підходу до розробки Пост-2020 Рамкової програми зі збереження біорізноманіття партнери зосередилися на трьох ключових напрямах дій для досягнення гендерної рівності:
1. Використання гендерно чутливих даних та доказів — для формування політик і моніторингу впровадження, зокрема шляхом розробки та застосування гендерних індикаторів, які дозволяють оцінити прогрес у сфері участі жінок у захисті довкілля.
2. Подолання прогалин у гендерно-чутливих екологічних даних — виявлення і систематизація відсутніх або недоступних даних, які стосуються ролі жінок у збереженні біорізноманіття, що дозволяє формувати більш інклюзивні підходи.
3. Узгодження дій з Цілями сталого розвитку (SDGs) — особливо з Цілями 5 (гендерна рівність), 13 (кліматичні дії), 6 (чиста вода та санітарія), 1 і 2 (земельні права, доходи та продовольча безпека), 14 (стійке використання морських ресурсів).
Окремий інструмент для оцінки того, як уряди різних держав враховують гендерні нерівності у своїй кліматичній політиці – це Таблиця показників гендерної рівності та кліматичної політики. По Україні на цьому ресурсі даних немає.
У Цілях сталого розвитку питання рівних прав і можливостей жінок і чоловіків та доступу до природних ресурсів з’являється в кількох цілях одночасно, і вони всі взаємопов’язані між собою:
Ціль 5 — Гендерна рівність. Завдання 5.a. «Провести реформи для забезпечення жінкам рівних прав на економічні ресурси, а також доступу до власності та контролю над землею та іншими формами власності, фінансовими послугами, спадщиною та природними ресурсами відповідно до національних законів.
Ціль 6 — Чиста вода та санітарія. Завдання 6.1 та 6.2. Забезпечити загальний і рівний доступ до безпечної та доступної питної води, а також належної санітарії та гігієни. Це напряму впливає на жінок, які в багатьох країнах відповідають за збір води.
Ціль 7 — Доступна та чиста енергія. Завдання 7.1 Забезпечити загальний доступ до недорогих, надійних та сучасних енергетичних послуг. Має гендерний аспект, оскільки доступ до енергії впливає на безпеку, зайнятість і здоров’я жінок.
Ціль 13 — Боротьба зі зміною клімату. Завдання 13.b. Сприяти механізмам підвищення спроможності для ефективного планування та управління, зокрема зосереджуючи увагу на жінках, молоді та місцевих громадах у найменш розвинених країнах і малих острівних державах.
Ціль 15 — Захист екосистем суші. Завдання 15.9. Інтегрувати цінність екосистем і біорізноманіття у національні та місцеві плани, стратегії і системи обліку. Жінки, особливо у сільських громадах, відіграють важливу роль для збереження місцевих екосистем та біорізноманіття.
Цілі Сталого Розвитку взаємопов’язані, і в рамках кожної є питання, котрі стосуються гендерної рівності. Доступ жінок до землі, води, лісів і фінансів — це не лише питання прав людини, а й економічної стійкості та сталого розвитку.