Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС у співпраці з ООН Жінки в Україні та за підтримки урядів Данії та Швеції провів дискусію на тему «Гендерна рівність в інтеграції до ЄС», повідомляє rada.gov.ua.
Захід мав на меті підвищити обізнаність народних депутатів і депутаток, а також представників і представниць Парламенту щодо їхньої ролі у просуванні гендерної рівності та розширенні прав і можливостей жінок. Участь у дискусії взяли представниці НУО “Центр – Розвиток демократії” Елла Ламах (голова організації) та експертка Марія Дмитрієва.
Учасники обговорили впровадження найкращого парламентського досвіду країн-членів Європейського Союзу, зокрема, щодо аналізу та моніторингу законодавства, імплементації «acquis» ЄС у правову систему України, а також законодавчі ініціативи, спрямовані на досягнення гендерної рівності.
Модерували дискусію голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе та перший заступник голови Комітету Вадим Галайчук. Участь в обговоренні взяли депутати й депутатки Європарламенту, Верховної Ради України, представники й представниці посольств, міжнародних партнерів з розвитку та організацій громадянського суспільства. У НУО «Центр – Розвиток демократії» планують організувати наступні сесії на цю важливу тему.
Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що з початком війни Росії проти України з’явилося усвідомлення, наскільки важливою є роль жінки в суспільстві. «Для нас зрозуміло зараз, наскільки в різних царинах і політичного, й економічного життя на етапі ухвалення рішень жінки є недопредставленими, щоби відображати реальну картину в суспільстві. Перед війною 55% населення України складали жінки, 45% відповідно чоловіки. Тому перед нами усіма стоїть завдання, як ефективно цей потенціал використати і для розвитку, і для подальшої боротьби нашої держави», — сказала голова Комітету. Вона зауважила, що наразі Україна перебуває на дуже важливому етапі руху до своїх стратегічних цілей. «Ми маємо статус кандидата, маємо рішення Європейської Ради про те, щоби почати перемовини про членство з Україною і зараз на етапі, коли чекаємо на затвердження переговорної рамки з Україною. Сподіваємось на те, що нам вдасться отримати цю рамку вже в червні, щоби рухатися далі. Гендерна рівність — одна з важливих цінностей у Європейському Союзі. Вона має бути наскрізно присутня у наших законах, правилах і процедурах», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. За її словами, сьогодні саме той час, коли потрібно разом напрацювати рішення, як саме вдосконалити ті процеси, які відбуваються як у Верховній Раді України, так і в Уряді із залученням громадянського суспільства, яке протягом багатьох десятиліть залишалося чи не єдиним флагманом просування гендерної рівності, а на сьогодні є партнером для всіх державних структур із впровадження цієї політики. Рада Європи, за словами голови Комітету, визначила пріоритезацію гендерної політики, як реорганізацію і оцінку процесів розробки політик із тим, щоби гендерна перспектива була включена у всі політики, на всіх рівнях, усіма гравцями, що беруть участь у процесі ухвалення рішень. «Ми з вами розуміємо, що нам ще далеко до усвідомлення, що ми маємо політику гендерної рівності у фокусі на кожному етапі ухвалення рішень, і що кожен зі стейкхолдерів використовує цю лінзу для ухвалення рішень. Тому роботи у нас ще багато», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Віцеспікерка Олена Кондратюк зазначила, що сьогодні присутність жінок у політиці все ще низька у порівнянні з Європою (21% у нас проти 31% у країнах ЄС). Тому варто зосередити зусилля на тому, щоби знайти способи, як забезпечити квоту для жінок в наглядових радах підприємств і керівництві комітетів ВРУ, як запустити гендерну експертизу законопроєктів, щоби вони враховували потреби жінок. А також як законодавчо забезпечити надати жінкам з тимчасовим прихистком в країнах ЄС можливість не тільки проголосувати, але й балотуватись.
Перший заступник голови Комітету Вадим Галайчук наголосив на надзвичайній важливості теми гендерної рівності у різних аспектах, оскільки раніше ухвалені Парламентом законодавчі ініціативи, що стосуються цієї сфери, мали широкий резонанс, і це показує, наскільки чутливою ця тема є для суспільства.
Дотримання формальних зобов’язань і формалістичний підхід, за його словами, далеко не забезпечує і не гарантує досягнення задекларованого результату. Попереду ще є над чим працювати, зокрема, в контексті ухвалення наступних законодавчих змін, в тому числі у процесі вступу до ЄС, та необхідності дотримання гендерної збалансованості державного бюджету, оскільки бюджетування стосується усього, чим живе країна.
«Фокус учасників конференції на конкретні проблеми та пропозиції їхнього вирішення є дуже хорошим результатом нашої сьогоднішньої панелі «Гендерно специфічні теми в парламентах», — зазначив Вадим Галайчук.
Пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова зазначила, що у європейському праві немає прямого регулювання багатьох аспектів забезпечення гендерної рівності. Є регулювання певних питань, але загалом гендерна рівність — це базовий принцип. І вона радше про дух, а не про букву закону. В ЄС, за її словами, 27 членів, і надзвичайно різні підходи до питань гендерної рівності. Катаріна Матернова зазначила, що, з одного боку, процес євроінтеграції є рушієм і поштовхом до змін у питаннях гендерної рівності в Україні. Але з іншого боку — те, як ці питання будуть втілюватися на практиці, як гендерна лінза буде застосована у різних сферах під час формування різних політик, залежить також і від внутрішніх зусиль України.
Водночас, за її словами, є директиви, які стосуються гендерних питань, і які Україна повинна буде імплементувати у своє законодавство в процесі євроінтеграції. Одна з директив регулює рівну оплату праці, друга — про участь жінок у корпоративних радах, і третя стосується балансу роботи та відпочинку. «Це важлива частина законодавства, але це законодавство не регулює питання повністю. Це радше дух права, ухвалення якого багато в чому залежить від місцевих традицій, політик, активностей», — сказала пані Посол ЄС в Україні. Щоби допомогти підготувати місцеве підґрунтя для якнайширшого забезпечення гендерної рівності ЄС, за її словами, підтримує низку проєктів у партнерстві з місцевою владою, неурядовими орнанізаціями та міжнародними організаціями. Пані Матернова також зазначила, що під час війни ставлення до будь-яких меншин в Україні покращилося. У суспільстві з’явилися ті дискурси, які ще три роки тому здавалися неможливими. «І це добра основа того, що жінки зможуть стати повноцінними учасницями процесу ухвалення важливих, стратегічних рішень», — сказала Катаріна Матернова.
