Категорія: Практичне право

Виклики безпеці та охороні жінок та дівчат у цифровому середовищі обговорювались під час вебінару «Загрози правам жінок через ШІ: подолання викликів та пошук рішень». Захід був організований НУО «Центр – Розвиток демократії» та Громадською радою з гендерних питань (Україна) 27 листопада 2024 року. English

Голова Громадської ради Лариса Кобелянська привітала початок обговорень, нагадавши, що Стратегія Ради Європи з гендерної рівності на 2024 рік передбачала захист жінок від негативного впливу, ризиків.  

Експерти й експертки були залучені до наступних тем обговорення:

• Виклики безпеці та охороні жінок та дівчат у цифровому середовищі – Тетяна Котляренко, міжнародна експертка зі США, колишня радниця БДІПЛ ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми;
• Боротьба з технічним насильством за гендерною ознакою: сприяння глобальним реагуванням для локального впливу – Цітсі Матекайр, лідерка з припинення сексуальної експлуатації, Equality Now, Великобританія;
• Технологія Deepfake і сексуальна експлуатація – Шандра Воворунту, засновниця і генеральна директорка НУО Ментарі Програма посилення осіб, які врятувалися з торгівлі людьми, США;
• Визначення викликів і рішень для боротьби з насильством в Інтернеті щодо жінок і дівчат в Україні – Менді Сангера, міжнародна правозахисниця, Великобританія;
• ШІ у нагляді та конфіденційності: загрози безпеці жінок – Йорк Роудс, професор, Етична технічна колаборація при Центрі глобальних справ школи професійних студій Нью-Йоркського університету (NYU SPS, США);
• Алгоритми соціальних мереж і переслідування в Інтернеті – Д-р Ейрліані Абдул Рахман, старша наукова співробітниця Джорджтаунського університету, наукова партнерка Центру технологій і демократії Міндеру, Кембриджський університет;
• Відповідальний генеративний ШІ на благо: використання генеративного ШІ для вирішення серйозних соціальних проблем, таких як насильство щодо жінок – Шіран Меламдовськи-Сомех, експертка зі впливу штучного інтелекту, Generative AI for Good, Ізраїль;
• Український контекст: вплив штучного інтелекту на жінок, дівчат і хлопців у конфлікті та відбудові – Анастасія Дьякова, ГО «Центр захищеності в Інтернеті ‘Стоп Секстінг’», Україна.

Міжнародна експертка зі США, колишня радниця БДІПЛ ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми Тетяна Котляренко в оглядовому виступу зазначила, що зараз ми є на критичному перетині, коли технологія, яка може принести багато добра, стає загрозою прав людини. Необхідно реагувати на можливості штучного інтелекту – генерування діпфейк порноконтенту, кіберсталкинг тощо.

«Технології еволюціонують безпрецедентно, вони відкривають багато можливостей в інших областях, але також піддають жінок підвищеному ризику. Їхнє некоректне використання заважає жінкам на лідерських посадах: на них непропорційно сильно порівняно з чоловіками впливає харрасмент, погрози насильства, які базуються на мізогінії. Це приглушує їхні голоси і відштовхує інших жінок від походу в політику», – каже Тетяна Котляренко.  Щодо діпфейк порно, то ШІ – це його основа, воно використовується переважно проти жінок і дівчат. Це використання подоби тіла жертви для компрометуючих зйомок, відео, ми бачимо нашестя цього у Південній Кореї, де це призвело до багатьох самогубств школярок, це гнітить атмосферу в школі. Не захищені від цього навіть люди з зірковим статусом.

Цифровий нагляд і кіберсталкінг нав’язливий, з ним можна слідкувати людей по публічних камерах відеоспостереження. Жінки дуже вразливі до таких впливів, це глобальна загроза, ШІ став зброєю у галузі торгівлі людьми та сексуальної експлуатації. Його залучають, щоб підбирати жертв і втягувати їх у торгівлю людьми.  «Щоб відповісти на ці багатогранні загрози, треба сильна система і розширення можливостей жінок, потрібні дії для підсилення захисту. Існуючі закони часто неадекватні для нових загроз. Законотворці мають знати про способи розповсюдження порно, треба закони, які карають за поширення діпфейк порно. Такий харрасмент має отримувати так само покарання, як і інші види. Порно – це інший тип зловживання, яке може статися в інтернеті і жінки потребують захисту», – зазначила експертка.

Втім, з її слів, ШІ може і допомогти захистити. Можна розробити інструменти виявлення, щоб в реальному часі виявляти пости, як порушують стандарти, і запровадити безпечне середовище. На основі платформ ШІ можна запровадити систему скарг для жінок. Можна покращити освіту для жінок. Законодавці мають супроводжувати програми для жінок і дівчат, щоб підвищити обізнаність громадськості, працювати зі школами та іншими організаціями. Загрози ШІ не мають кордонів, потрібна міжнародна співпраця, гармонізація законодавства, треба ділитися стратегіями, технологіями, які виявилися ефективними, посилювати міжнародні механізми для переслідування злочинців, які втекли в інші юрисдикції. Мають бути розроблені етичні стандарти для ШІ, аудит систем ШІ, щоб вони не використовувалися для експлуатації, переслідування ж та д, щоб не було дискримінації та упередження у використання ШІ. Треба закінчити цикли страху та експлуатації та створити інклюзивні простори для всіх. Загрози для жінок і дівчат жахливі, але їх можна подолати, вважає Тетяна Котляренко.

Цітсі Матекайр, лідерка з припинення сексуальної експлуатації, Equality Now (Великобританія), подякувала організаторам за можливість говорити на цю важливу тему, та звернулася до політиків, наголосивши, що  з’являються нові загрози, гендерне насильство з технічними засобами.

«Ми шукаємо глобальну реакцію, але їх треба пристосовувати до місцевих умов. Онлайн харасмент, кіберсталкінг, хакерство, поширення інтимних зображень, отриманих обманом, щоб контролювати особу, – це насильство відрізняється зростаючою мізогінією, немає законодавчої підтримки. Багато молодих чоловіків отримали вплив, стали вчиняти щодо жінок і дівчат в мережі. Це не лише порушує приватність дівчат і жінок, але впливає на їх психологічний стан, ментальне економічне здоров’я, на права жінок, на свободу висловлення», – зазначає громадська діячка.

Технічне гендерне насильство, за даними, зібраними у Кенії у 2019 році, має наступні показники: 65% жінок зустрічали якусь форму харрасменту в інтернеті. Загалом, за даними ООН Жінки, 50% жінок і дівчат пережили насильство онлайн, на 25% більш ймовірно, що їх будуть переслідувати, ніж щодо чоловіків. Фейки, які поширюють, є на 95% порноконтентом, 90% з них стосуються жінок і дівчат. Тут треба міжнародне законодавство, експлуататори користуються тим, що в інтернеті немає влади, є різні юрисдикції країн, у котрих насправді мало кого притягають до відповідальності. Це стосується не лише індивідів, треба системний спротив системному насильству, є нерівність влади і це спричиняє проблему.

Країни Латинської Америки розробляють закони проти технічного гендерного насильства, в Африці держави почали серйозно вивчати цю проблему в африканському контексті. «Нам треба дивитися на відповідальність технічного сектору, оскільки технології ШІ роблять багатонаціональні корпорації, технічні компанії, національні законодавства інколи нічого не можуть зробити. Жінки, дівчата і меншості є найбільш вразливими. Треба систему притягнення до відповідальності щодо технічних компаній», – наголосила експертка.

Менді Сангера, міжнародна правозахисниця з Великобританії, розповіла про досвід людей, які зазнали такої експлуатації.  «Нам треба давати конкретні приклади людей, яких продавали в рабство, експлуатували за допомогою технологій. Хоча ті технології чудові, їх можна використовувати для поганих цілей. Порноконтент, який потрапив в інтернет, дуже важко вичистити. Закони проти цього є, але вони не працюють. Ми не можемо протистояти в ізоляції, треба працювати з компаніями, які роблять ці продукти. Треба, щоб жертви могли подати запит про захист. Сутенер може використати ШІ для визначення жертви, для грумінгу, для адміністрування своєї діяльності. Це може бути фізична особа, може бути організація, яка веде торгівлю людьми, це системи з бізнес-процесом, і його також веде ШІ. Ми бачили, як поліція використовує ШІ, вони створювали для проведення операцій «на живця» уявну молоду особу, в цій ситуації ШІ – хороший приклад», – стверджує Менді Сангера.

Лідерка  з припинення сексуальної експлуатації Цітсі Матекайр (Equality Now, Великобританія), також наголосила, що нині йдеться про спроби «залатати дірки» цими законами, а не про системну роботу. Вони відповідають на безпосередні виклики, наприклад діпфейки, або протидіють торгівлі людьми. Потрібні закони, які забороняють технічній компанії поширювати зображення без згоди.

Професор Йорк Роудс (Етична технічна колаборація при Центрі глобальних справ школи професійних студій Нью-Йоркського університету NYU SPS, США) розповів, що на Інтернет можна дивитися через дані, подумати, як з їхньою допомогою можемо масштабувати рішення. Технологія може використовуватися як сутенерами для злочинів, так і для кібербезпеки. Це робилося і до ШІ, просто він це робить більш правдоподібним. Він може і розмовляти, а не лише висіти картинкою.

«Ми додавали інструменти, які не давали користувачам надавати забагато персональних даних, які би потім продавалися. Ми зупиняли введення номерів карток, передавання гроші тощо. Є закономірності, які свідчать про грумінг у соцмережах, чатах, ігрових платформах, там є чаит, де є публічні дані, доступні всім, і туди можна вставити скрипт для реклами, він аналізує все в геймі і в тому числі в загальнодоступному чаті, на екрані, в аудіо. Ми можемо обробляти дані, шукати закономірності, в тому числі, якщо хтось робить щось погане. Це може виглядати як звичайна розмова, але хтось може намагатися грумити дитину, а потім вони з публічного простору переходять у приватну кімнату, і тут ми вже можемо працювати, шукати ключові слова, певні тактики, які використовують мисливці на дітей», – розповів Йорк Роудс.   

Шандра Воворунту, засновниця і генеральна директорка НУО Ментарі, розповіла про необхідність програм для посилення осіб, які врятувалися з торгівлі людьми або пережили онлайн наругу.  Більше 90% фейків наруги, каже Шандра Воворунту, стосуються жінок і дівчат.

«Будь-який голос може бути скопійовано, наприклад, через фейсбук. Тільки подивившись на вас, ШІ може створити ціле відео, цілу картину. Що стосується сексуальної експлуатації дітей, то ШІ дуже сильно залучений. Вони просували це. Як нам запобігти? Для дітей у нас є закон, хоча він не дуже працює, на міжнародному рівні є закони, які захищають дітей. В онлайн середовищі можна знаходити закономірності у спілкуванні і визначити, що ця людина може бути клієнтом у сексуальній експлуатації. Можна подивитися ІД компа і визначити, що він використовується для роботи на платформах, де залучають жертв торгівлі людьми. Торгівці використовують трюки для захоплення жертви. Уряд також має бути частиною дієвих заходів, щоб запобігати таким зловживанням. Мають бути закони, норми, які мають бути впроваджені на низовому рівні, бо освіта є частиною рішення. В мережі відбувається таке, що ми навіть уявити не можемо, треба робити зміни законодавства й залучати освітні платформи», – зазначила експертка.  

У вебінарі також взяла участь д-р Ейрліані Абдул Рахман, старша наукова співробітниця Джорджтаунського університету, наукова партнерка Центру технологій і демократії Міндеру (Кембриджський університет). Вона, з її слів, пішла з Твітера, бо після купівлі мережі Ілоном Маском там зросла онлайн агресія проти жінок. «Агресія – коли йде непряме цькування натовпом, це хтось дає можливість це робити. Пряме цькування – це коли якась авторитетна фігура постійно під вогнем критики. Я хотіла дізнатися, що відбувається у Твітері, коли ми пішли. Мої колеги почали мене переслідувати. Взагалі у Твітері значно впала модерація», – зазначила Ейрліані Абдул Рахман. На її думку, зараз можна просити платформи запобігти цькуванню.

Шіран Меламдовськи-Сомех, експертка зі впливу штучного інтелекту, Generative AI for Good (Ізраїль), розповіла, як можнавикористати силу генеративного ШІ для боротьби з харрасментом. Для прикладу – її командою був створений скріпт жінки, яку вбив у 2019 році її партнер, він забив її до смерті. Скріпт створили разом з її родиною. Була розповідь її історії з відтвореним штучним відео. Було зафіксовано 10 млн переглядів за 3 дні, відео стало новиною, це було вірусне відео, половина тих, хто переглядав були чоловіки, які зазвичай цей контент про насильство щодо жінок не дивляться. Команда таким чином поширила знання про такий тип злочинів.

In My Voice – це також проект проти торгівлі людьми. «Наші партнери в США дали нам адреси людей, які це пережили, які були продані, які пережили сексуальне насильство. Вони розповіли свою історію своїм голосом, але ми змінили їхні обличчя, зберігаючи їхню приватність. Цей проект був дуже важливим для них, вони не могли до того говорити про це відкрито, а так змогли, зберігши приватність. Такі речі можуть дати владу жертвам злочинів покращити усвідомлення громадськості про те, що відбувається», – поділилася досвідом експертка.

Анастасія Дьякова, ГО «Центр захищеності в Інтернеті ‘Стоп Секстінг’» (Україна), п’ять років працювала в українському уряді в сфері захисту дітей від насильства, від небезпек інтернету. «Тісно співпрацюємо з міжнародними артнерами, постимо на нашому порталі свої і партнерськиі матеріали. В активі є освітня кампанія, яка охопила майже 1 млн українців. Це і діти, і батьки, і інші дорослі, вчителі, правоохоронці. Ми підтримуємо дітей, які постраждали від онлайн насильства. Після 24 лютого 2022 року до нас стали звертатися жінки, багато з них з-за кордону, куди були змушені виїхати від війни, вони жалілися на онлайн-насилля. В країнах, які їх прийняли, їх закон не захистить, поліція розводить руками», – розповіла українська активістка.

Марія Дмитрієва (НУО «Центр – Розвиток демократії», Україна) модерувала та підсумувала роботу учасниць та учасників вебінару. Модераторка зазначила, що використання ШІ повинно бути етичним та інклюзивним.

Challenges to safety and security of women and girls in digital environment were discussed during the webinar “AI’s Risks to Women’s Rights: Addressing Challenges and Seeking Solutions”. The event was organized by Ukrainian NGO “Democracy Development Center” and the Public Council on Gender Issues on November 27, 2024. українською мовою

Larysa Kobelianska, Public Council, welcomed the start of discussions.

Experts were involved to the following topics to discuss:

• Challenges to Safety and Security of Women and girls in Digital Environment – Tatiana Kotlyarenko, international expert, the US, former OSCE ODIHR Advisor on Anti-Human Trafficking Issues; 
• Combatting Tech-Facilitated Gender-Based Violence: Championing Global Responses for Local Impact –  Tsitsi Matekaire, the Global Lead for Ending Sexual Exploitation at Equality Now, UK;
• Deepfake Technology and Sexual Exploitation – Shandra Woworuntu,  Founder and CEO, NGO Mentari Human Trafficking Survivor Empowerment Program, the US;
• Identifying the challenges and solutions for tackling online Violence Against Women and Girls in Ukraine – Mandy Sanghera, international human rights activist, UK;
• AI in Surveillance and Privacy: Threats to Women’s Safety – Yorke Rhodes III,  Ethical Tech Colab at NYU SPS Center for Global Affairs;
• Social Media Algorithms and Online Harassment – Dr. Eirliani Abdul Rahman, Senior Fellow, Georgetown University; Research Affiliate, Minderoo Centre for Tech & Democracy, University of Cambridge;
• Responsible Generative AI for Good: Leveraging Generative AI to Address Severe Social Issues Such as Violence Against Women – Shiran Melamdovsky – Somech, Generative AI for Good, AI Impact Leader, Israel;
• The Ukrainian Context: AI’s Impact on Women, Girls, and Boys in Conflict and Reconstruction – Anastasia Dyakova,  NGO “Center for Internet Safety ‘Stop Sexting'”.

Maria Dmytriyeva (Democracy Development Center, Ukraine), moderated and summarized the work of the event participants.

Громадська рада при МФО «Рівні можливості» та громадська організація «Центр – Розвиток демократії» спільно з Міністерством соціальної політики України організовують та проводять онлайн-заходи, присвячені проведенню міжнародної кампанії «16 днів проти гендерного насильства»:

27 листопада 15:00 – онлайн-семінар “Загрози правам жінок через штучний інтелект, подолання викликів та пошук рішень”, присвячений аналізу потенційного та виявленого негативного впливу штучного інтелекту на права жінок. Учасниці та учасники обговорюватимуть ключові виклики, які створюють сучасні технології, та можливі підходи до їх подолання. Міжнародні експерти та експертки з провідних компаній представлять вам міжнародний досвід та нові виклики різного рівня впливу.

2 грудня 15:00 – онлайн-семінар “Проституція як насильство проти дівчат та жінок, кращі світові практики протидії”, присвячений обговоренню проституції як форми гендерного насильства, спрямований на аналіз глобальних практик і пошук рішень для України. Експертки розповідатимуть про досвід впровадження ефективних підходів до протидії та підтримки постраждалих.

5 грудня 15:00 – онлайн-семінар «Порнографія: небезпека для українських жінок і дітей», експлуатації жінок та дітей у порнографії та небезпеки порнографії та поза нею, загрози, пов’язані з доступом дітей до порнографічного контенту. Захід спрямований на пошук ефективних рішень для захисту постраждалих і попередження цих загроз.

6 грудня 15:00 – онлайн-семінар “Молодіжні адвокаційні кампанії з протидії насильству. Реалізація Резолюцій РБ ООН “Жінки, Мир, Безпека” та “Молодь, мир, безпека». Молодь з різних міст та сіл України розповідатимуть свої історії боротьби з насильством на рівні громад та родин.

9 грудня 15:00 – онлайн-семінар “Сурогатне материнство як загроза правам людини”, зосереджений на аналізі морально-етичних аспектів сурогатного материнства. Учасниці обговорюватимуть зв’язок сурогатного виношування з торгівлею людьми та репродуктивною експлуатацією жінок, а також його вплив на права дітей. Захід спрямований на вивчення цих викликів та пошук рішень.

ПОПЕРЕДНЯ РЕЄСТРАЦІЯ НА ЗАХОДИ є ОБОВ’ЯЗКОВОЮ (ЦЯ ФОРМА ЄДИНА ДЛЯ ВСІХ ЗАХОДІВ)

Посилання на реєстрацію

22 листопада 2024 року експертка НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва провела онлайн-тренінг з підвищення інформаційної безпеки та захисту прав жінок під час збройних конфліктів. Про це повідомляється на сторінці управління з питань гендерної рівності КМДА у Facebook.

Захід був організований, зокрема, для учасниць Коаліції «1325 Київ», котрі мали можливість ознайомитися з інструментами, що роблять ефективнішою роботу із захисту прав жінок та дівчат й інформаційної безпеки.

«Разом із тренеркою Марією Дмитрієвою говорили про складні та чутливі теми про безпеку жінок та дівчат сьогодні, завтра та післязавтра, зокрема, про гендерно зумовлене насильство та СНПК (сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом).

Пані Марія розповіла про модель рівності та досвід Швеції із протидії торгівлі людьми і поділилася ініціативами, які можуть стати корисними для громадських організацій, які працюють у сфері захисту прав жінок та дівчат.  

Учасниці долучилися до активного обговорення необхідності включення питання кібербезпеки до Національного плану дій “Жінки. Мир. Безпека”, – зазначено у повідомленні.

У Луцьку відбулася зустріч активу громадської організації «Університет третього віку» з національною гендерною експерткою, директоркою програм НУО «Центр – Розвиток демократії» Марією Дмитрієвою.

Про це повідомляється на сторінці Університету третього віку у Facebook.

«Під час зустрічі з Марією Дмитрієвою, національною гендерною експерткою, тренеркою з прав жінок, старшою викладачкою Укртелерадіопресінституту, м. Київ, обговорили тему інвалідності та інклюзивності, розглянули нові сучасні підходи соціальної допомоги, яка дасть можливість людям з інвалідністю брати активну  участь у громадському житті», – йдеться у публікації.

Раніше повідомлялося, що в НУО ЦРД організували міжнародну експертну зустріч з питань захисту молоді від загроз онлайн-середовища.

Очільниця НУО «Центр – Розвиток демократії» Елла Ламах взяла участь у консультативних заходах з питань Пекінської декларації з неурядовими організаціями в рамках заходів Європейської економічної  комісії (the UN ECE Beijing+30 NGO consultation days). Консультації тривали протягом 19-20 жовтня 2024 року в Женеві, Швейцарія.

Світлини з заходів оприлюднила на своїй сторінці у Facebook діячка канадського феміністичного руху Лінда МакДональд. Пані Лінда також зазначила, що важливо було, зокрема, почути, як феміністки Канади підтримують жінок та дітей, котрі потерпають від наслідків російського вторгнення в Україну.

Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН) зі штаб-квартирою у м. Женева (Швейцарія), англ. United Nations Economic Commission for Europe (UN ECE), – це одна з п’яти регіональних комісій Економічної та Соціальної Ради ООН. Вона була утворена у 1947 році для відновлення зруйнованих війною країн континенту й активізації економічної співпраці між ними.

Консультації з положень Пекінської декларації (the UN ECE Beijing+30 NGO consultation days) були організовані, щоб переглянути прогрес прийнятої у 1995 році Пекінської декларації та платформи дій, які включають зобов’язання щодо жінок у 12 найважливіших проблемних областях: бідність, освіта й фахова підготовка, охорона здоров’я, насильство, збройні конфлікти, економіка, влада й ухвалення рішень, інституційні механізми, права людини, ЗМІ, довкілля та дівчата. Пекінська декларація є глобальною політичною основою та планом досягнення гендерної рівності й розширення прав і можливостей жінок та дівчат в усьому світі.

Як повідомляється в анонсах заходів, до консультацій запрошували громадських діячів та діячок з 56 країн UN ECE.

НУО «Центр – Розвиток демократії» допомогла створити місцеву громадську організацію молоді села Товтри у Вікнянській сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.

Як повідомила голова НУО «Центр – Розвиток демократії» Елла Ламах, експертки також підтримують нову організацію в адвокаційній кампанії.

Ця робота тривала у серпні 2024 року в рамках проєкту ” Молодіжні ініціативи у прийнятті рішень для відбудови та відновлення своїх громад”. Проект підтримується Фундацією Маршалла зі США (German Marshall Fund of the United States, GMF) і реалізується НУО «Центр – Розвиток демократії».

Раніше повідомлялося, що тренерки НУО «Центр – Розвиток демократії» провели навчання «З МОЛОДДЮ і для МОЛОДІ» у Гайворонській міській територіальній громаді Кіровоградської області.

НУО “Центр – Розвиток демократії» запрошує представників та представниць груп національних меншин (спільнот), віком від 18-30 років, взяти участь у 3-денному тренінгу за темою «Лідерство як основа для захисту прав людини». Тренінг організовується та проводиться в рамках реалізації проєкту Ради Європи  «Підтримка реформування законодавчої бази щодо національних меншин та зміцнення стійкості національних меншин і ромів в Україні».

Під час тренінгу учасники та учасниці ознайомляться з наступними темами:

– права жінок та чоловіків, протидія дискримінації та насильству;

– чутливість до різноманітності;

– участь молоді у процесі прийняття рішень;

– синергія міжнародних стандартів та національного законодавства для захисту прав жінок і чоловіків. Резолюції РБ ООН «Жінки, мир та безпека», «Молодь, мир та безпека».

Критерії для відбору учасників та учасниць:

– участь у роботі рад чи громадських організаціях, ініціативних групах своїх національних меншин;

– членство в соціальній мережі молоді для відстоювання прав людини;

– організація та проведення заходів для молоді за темами тренінгу;

– брати участь у процесі прийняття рішень при розробці національних, обласних місцевих програм із захисту прав людини.

Для участі в тренінгу просимо заповнити анкету (онлайн) до 10 жовтня.  https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdY0T_YuEpYzRXmF13FQKcswEqo57JlRlper7oD0X3KiU3Uww/viewform

Відібрані учасники та учасниці запрошуватимуться повідомленням на електронну пошту та телефоном.

Тренінг проходитиме 26-27-28 жовтня 2024 року. Адреса повідомлятиметься запрошеним учасникам та учасницям.

Учасники та учасниці навчання – молоді люди з сільських населених пунктів громади – працювали у приміщенні Володимирського молодіжного центру. Тренінг включав залучення їх до створення місцевих планів дій відбудови та відновлення.

Також до програми були внесені наступні теми обговорення:

• Лідерство і кризова комунікація;
• інформація про гендерну політику;
• адвокаційні кампанії;
• прийняття документів;
• толерантність до різноманітності;
• складові безпеки згідно з міжнародними стандартами;
• протидія насильству та допомога особам, що постраждали від насильства.

Присутні відмітили, що в даний час у сільських громадах існує багато стереотипів, натомість нічого немає для розвитку дітей і молоді. Для них не створені активності, при цьому молодих людей ще називають пасивними у громадському житті. За роки карантину і війни молодь відчуває, що втратила комунікаційні навички.

Надані на тренінгу знання допоможуть  юнакам та юнкам адвокатувати їхні ідеї та плани у місцевих стратегіях та планах заходів.

Раніше тренінги «З МОЛОДДЮ і для МОЛОДІ» були проведені у Чернівецької області. Проект підтримується Фундацією Маршалла зі США (German Marshall Fund of the United States, GMF) і реалізується НУО «Центр – Розвиток демократії».

Молодіжні клуби правосуддя відкриваються в рамках нової програми «Справедливість для української молоді: розслідування та переслідування воєнних злочинів російської федерації проти українських дітей», за підтримки Відділу з правоохоронних питань (INL) Посольства США в Україні. Програму адмініструє у Болграді, Бучі, Львові, Кропивницькому та Луцьку міжнародна неприбуткова організація PH International (Project Harmony, Inc.) у партнерстві з Генеральною прокуратурою України, проектом «Прокурор громади», Національною поліцією України та українськими неурядовими організаціями «Придунайський центр громадських ініціатив» та «Центр «Розвиток демократії».

Заходи Молодіжного клубу правосуддя включатимуть:

• ознайомлення з функціями ювенальних прокурорів і ювенальних поліцейських,
• системою правосуддя в інтересах дітей,
• візити до навчальних закладів, які готують майбутніх правоохоронців,
• ознайомлення з основами розслідувань, що ведуться на основі відкритих джерел,
• відвідування справжніх судів,
• навчальні судові засідання,
• молодіжні дебати про воєнні злочини і інші правові теми.

Заняття і заходи Молодіжних клубів правосуддя проводитимуться з жовтня 2024 року до листопада 2025 року приблизно 1 (один) раз на тиждень у позашкільний час. Тривалість одного заняття 2 (дві) години. Можливі перерви під час шкільних канікул.

Учасники і учасниці Молодіжного клубу правосуддя отримають унікальну можливість  підвищити свою обізність про правосуддя, верховенство права, права дитини, а також знайомитись з практичними аспектами і ситуаціями під час зустрічей з прокурорами, поліцейськими, адвокатами, суддями, ветеранами і громадськими активістами. Отримані знання і навички особливо стануть у нагоді молоді, яка вже замислюється над своєю майбутньою освітою і кар’єрою у сфері права.

 Приєднуйтесь!

 ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА: Участь у позашкільному «Молодіжному клубі правосуддя» є безкоштовною.

ВІК: 13 – 18 років на момент зарахування.

КАНДИДАТИ НА УЧАСТЬ У ПРОГРАМІ ПОВИННІ НАДАТИ:

• Короткий мотиваційний лист (чому кандидат бажає взяти участь у програмі).
• Згоду батьків або опікунів на обробку персональних даних дитини (підписується всіма батьками чи законними опікунами дитини). Бланк згоди можна отримати у тренерів Молодіжних клубів правосуддя (контакти додані нижче)
• Посвідчення особи – паспорт або свідоцтво про народження (фотокопію).
• 2 фотографії розміром 3 х 4 см.
• Контактний номер телефону і електронної пошти.

 За наявності, але не обов’язково, можуть бути подані копії документів, що підтверджують складні життєві обставини дитини та/або її сім’ї. Такими документами можуть бути: довідка малозабезпеченої особи/сім’ї; акт обстеження матеріальних умов, завірений представниками органів соц. захисту або навчального закладу; посвідчення  особи/cім’ї, яка перебуває у інших складних матеріальних обставинах; документ про призначення матеріальної допомоги чи субсидії в зв’язку із складним матеріальним станом; документ про статус ВПО, учасника війни, інвалідність, багатодітної сім’ї, неповної сім’ї тощо.

 The above documents will be accepted until September 25, 2024. Candidates for participation will be interviewed, and based on the interviews’ results, successful candidates will receive invitations to attend classes by September 30, 2024.

 Зазначені документи приймаються до 25.09.2024 р. З кандидатами на участь будуть проведені співбесіди, за результатами яких успішні кандидати до 30.09.2024 р. отримають запрошення до відвідання занять.

 КОНТАКТИ:

    м. Болград (Одеська обл.), вул. Інзовська, 170, каб. 102 («Будинок офіцерів»).

Тренер: Кишлали Емма Іванівна, тел. 093-246-59-67), е-пошта: emmakyslaly6@gmail.com

Координатор: Каплієнко Микола Вікторович, e-пошта: pcgi.izmail@ukr.net

    м. Буча (Київська область), вул. Антонія Михайловського, 54, Бучанський центр позашкільної роботи ім. Андрія Куцевалова.

Тренер: Ірина Перекальська, тел. 067-830-99-68,  е-пошта: iryna467@gmail.com

Координатор: Галина Овчарова, е-пошта: Galynaovcharova@gmail.com

    м. Львів вулиця Театральна, 11, Національний університет «Львівська політехніка», Корпус 33, Інститут права, психології та інноваційної освіти,  Центр правових досліджень ґендерної рівності, Кабінет 4.

Тренер: Андрусяк Ірина Павлівна, тел. 098-119-18-65, е-пошта: Airyna2016@gmail.com

Координатор: Овчарова Галина Борисівна, е-пошта: Galynaovcharova@gmail.com

    м. Кропивницький, вул. Шульгиних, 36, Комунальний позашкілький навчальний заклад «Кіровоградський обласний центр дитячої та юнацької творчості».

Тренер: Плотніцька Ангела Олександрівна за тел. 066-179-43-60, Plo887510@gmail.com

Координатор: Овчарова Галина Борисівна, е-пошта: Galynaovcharova@gmail.com

    м. Луцьк, Проспект Президента Грушевського, 1, Луцька міська центральна бібліотека для дітей “ДіМ”.

Тренер: Богдан Лебедь, тел. 099 – 207-89-63, е-пошта: bodya.lebedb@gmail.com

Координатор: Галина Овчарова, е-пошта: Galynaovcharova@gmail.com

Приєднуйтесь!