Українські та міжнародні інституції відповіли на вимогу відхилити законопроєкт про декриміналізацію порнобізнесу в Україні

ВГО Центр “Розвиток демократії” продовжує отримувати відповіді від українських та міжнародних інституцій з приводу звернення громадських організацій про необхідність відхилити законопроєкт, котрий декриміналізує порнобізнес в Україні.

Нагадаємо, після першого читання законопроєкту №15294 Центр «Розвиток демократії» звернувся до українських та міжнародних інституцій із зауваженнями щодо його ризиків і зібрав їхні відповіді; всього відповідей станом на 13 вересня 2026 року зафіксовано 46, з них по суті 24.

Відповідно кількість та адресати звернень:

КатегоріяКількістьКого рахували
Парламент23Керівництво ВРУ, фракції та депутатські групи, парламентські комітети й окремі народні депутати, яким надсилали окремі звернення.
Міністерства, відомства та інші державні органи41Міністерства, центральні органи виконавчої влади, правоохоронні, наглядові та інші державні інституції.
Міжнародні та дипломатичні адресати47Структури ООН, ЄС, Ради Європи, ОБСЄ, інші міжнародні інституції та дипломатичні представництва.
Українські професійні та громадські організації36Професійні, правозахисні, жіночі, бізнесові та інші організації, яким надсилали окремі звернення.
Разом формальних адресатів147Сума чотирьох категорій вище.
Медійна розсилка66Медійні адресати рахували окремо; вони не входять у 147.
• МВС і Національна поліція повідомили, що опрацьовували №15294 ще до нашого звернення і передавали свою позицію парламентським комітетам. Під час подальшого розгляду вони враховуватимуть і наші зауваження.
• Комітет ВРУ з питань молоді і спорту назвав наші доводи «аргументами щодо недоцільності його ухвалення» і повідомив, що врахує їх під час другого читання.
• Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів ознайомив членів Комітету з нашими матеріалами і попросив головний Комітет їх проаналізувати.
• Мінмолодьспорт взяло до уваги наші зауваження щодо захисту дітей і молоді, сексуальної експлуатації, насильства та цифрових загроз та повідомило, що після отримання доопрацьованого тексту законопроекту та порівняльної таблиці до другого читання сформує свою позицію з питань захисту дітей і молоді та поінформує профільний комітет ВРУ.
• Уповноважений ВРУ з прав людини підтримав законопроєкт із суттєвими зауваженнями щодо декриміналізації, згоди, санкцій і визначень; Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини також повідомив, що врахує наші аргументи під час аналізу редакції до другого читання, зокрема щодо сексуальної експлуатації, захисту дітей, прав людини та міжнародних зобов’язань України.
• Нацсоцслужба відповіла щодо ризиків для протидії торгівлі людьми та захисту постраждалих; Центр протидії дезінформації — щодо сексуалізованих діпфейків і несанкціонованого сексуального контенту як інформаційних ризиків.
• Управління ООН з наркотиків і злочинності провело з нами робочу зустріч і прямо пояснило, що не може впливати на законодавчий процес в Україні.
• ВО «Батьківщина» підтвердила раніше заявлену опозицію №15294 і повідомила про понад 200 поданих поправок.

Станом на 13 вересня на сторінці Верховної Ради немає нової редакції №15294 до другого читання, нової порівняльної таблиці або нового висновку головного Комітету. Статус: «Готується на друге читання». Водночас законопроєкт включено до порядку денного шістнадцятої сесії постановою №4958-IX від 01.09.2026.
Картка законопроєкту: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70129
Постанова №4958-IX: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4958-IX

Як повідомлялось раніше, жіночі правозахисні організації вимагають від народних депутаток й депутатів відхилити законопроєкт № 15294 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії».

ЦРД пропонує Офісу ефективного регулювання BRDO переглянути підтримку декриміналізації порнографії в Україні

Виконавчому директору Офісу ефективного регулювання BRDO Олексію Дороганю

керівниці сектору «ІТ і телеком» Ірині Бардасовій
команді Офісу ефективного регулювання BRDO

Шановні колеги!

ВГО Центр «Розвиток демократії» звертається до Офісу ефективного регулювання BRDO у зв’язку з багаторічною адвокацією вашою організацією декриміналізації порнографії в Україні.

На сайті BRDO серед очікуваних результатів цієї реформи прямо зазначено скасування кримінальної відповідальності за створення, розповсюдження та збут порнографічних матеріалів, за визначеними винятками. BRDO також публічно оцінювало можливі додаткові бюджетні надходження внаслідок декриміналізації у 509 млн грн на рік.

Ми вважаємо принципово важливим розмежувати дві різні проблеми.

Ми підтримуємо вилучення з-під кримінальної відповідальності приватної добровільної некомерційної поведінки повнолітніх людей, яка не порушує прав інших осіб.

Водночас ми заперечуємо проти використання необхідності такої реформи як підстави для декриміналізації комерційного виготовлення, збуту та розповсюдження порнографії та створення в Україні правових умов для легальної діяльності комерційної порноіндустрії.

Саме це є одним із наших головних заперечень проти законопроєкту № 15294, який Верховна Рада України 14 липня 2026 року прийняла за основу.

Під назвою законопроєкту щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії пропонується одночасно істотно змінити державну політику щодо обігу порнографічних матеріалів серед повнолітніх осіб.

Це підтверджено не лише громадськими організаціями.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у своїх офіційних позиціях щодо законопроєкту № 15294 прямо зазначив, що запропонована редакція статті 301 Кримінального кодексу фактично виключає з неї діяння, пов’язані з обігом порнографічних матеріалів серед повнолітніх осіб за їх згодою, та істотно змінює концепцію кримінально-правової охорони, тоді як пояснювальна записка не містить належного обґрунтування причин такої трансформації.

Окремо Уповноважений звернув увагу на те, що законопроєкт не визначає форму згоди зображеної особи, порядок її надання, можливість відкликання та критерії встановлення її добровільності. Це створює не лише проблему правової визначеності, а й принципове питання про те, яким чином сама категорія «згоди» має працювати там, де йдеться про комерційне виробництво сексуалізованого матеріалу.

Національна поліція України у своєму офіційному висновку щодо законопроєкту звернула увагу на співвідношення запропонованих змін зі статтею 149 Кримінального кодексу України, яка охоплює торгівлю людьми та сексуальну експлуатацію, зокрема використання у порнобізнесі. Поліція також зазначила, що зміна державної політики щодо декриміналізації виготовлення, збуту та розповсюдження порнографії серед повнолітніх потребує окремого унормування.

Проте у доступних нам матеріалах до законопроєкту ми не виявили комплексного аналізу того, як декриміналізація комерційної порноіндустрії може вплинути на:

  • сексуальну експлуатацію та використання вразливого становища;
  • торгівлю людьми;
  • насильство щодо жінок та насильство за ознакою статі;
  • можливість встановлення реальної добровільності згоди в умовах комерційного виробництва;
  • втягнення дітей і молодих людей у сексуальну експлуатацію;
  • незаконне поширення інтимних матеріалів, сексуалізовані діпфейки, шантаж і примус;
  • діяльність посередників, цифрових платформ і платіжних систем;
  • фінансові потоки, організовану злочинність та відмивання доходів;
  • фізичне і психічне здоров’я людей, залучених до індустрії;
  • державні витрати на запобігання шкоді, правозастосування та допомогу постраждалим;
  • виконання міжнародних зобов’язань України у сфері захисту прав жінок, протидії насильству, сексуальній експлуатації та торгівлі людьми.

Центр «Розвиток демократії» у переглянутих матеріалах законопроєкту не побачив комплексної оцінки диференційованого впливу запропонованої зміни політики на жінок і чоловіків, її узгодженості з політикою протидії насильству щодо жінок та торгівлі людьми, належної системи даних і оцінки повних суспільних наслідків.

BRDO публічно оцінювало можливі додаткові бюджетні надходження внаслідок декриміналізації порнографії у 509 млн грн на рік. Ми не заперечуємо необхідності оцінювати фіскальні наслідки державної політики. Водночас можливі податкові надходження самі по собі не можуть бути достатньою підставою для декриміналізації комерційної порноіндустрії. Економічне обґрунтування такої реформи має враховувати не лише потенційні доходи бюджету, а й витрати держави на подолання прямих негативних наслідків від неї.

 У зв’язку з цим просимо BRDO оприлюднити методологію та вихідні дані, на яких ґрунтується розрахунок прогнозованих 509 млн грн податкових надходжень, а також пояснити, як оцінювалися поряд із можливими доходами бюджету державні та суспільні витрати, пов’язані із сексуальною експлуатацією, торгівлею людьми, насильством, захистом дітей, охороною здоров’я, фінансовими злочинами та необхідністю правозастосування.

Податкові надходження є доходом бюджету, але не є самі по собі доказом суспільної користі комерційної індустрії.

Що ми пропонуємо BRDO

Ми закликаємо BRDO:

  1. переглянути підтримку декриміналізації комерційного виготовлення, збуту та розповсюдження порнографії з урахуванням правозахисних, гендерних, кримінологічних, соціальних та економічних наслідків такої зміни державної політики;
  2. чітко відокремити у своїй публічній позиції необхідне припинення кримінального переслідування приватної некомерційної поведінки повнолітніх від декриміналізації діяльності комерційної порноіндустрії;
  3. повідомити, чи підтримує BRDO законопроєкт № 15294 у його нинішній концепції та чи вважає його належним способом реалізації реформи, яку організація адвокатує;
  4. оприлюднити методологію та вихідні дані економічного обґрунтування декриміналізації, зокрема розрахунку 509 млн грн прогнозованих податкових надходжень;
  5. провести відкриту професійну дискусію не лише з представниками індустрії та прихильниками декриміналізації, а й з організаціями із захисту прав жінок, фахівчинями з протидії торгівлі людьми та сексуальній експлуатації, захисту дітей, кримінального права, охорони здоров’я, цифрового сексуального насильства та фінансової безпеки.

ВГО Центр «Розвиток демократії» готовий надати BRDO зібрані нами українські та міжнародні матеріали, офіційні висновки державних органів та нашу експертну довідку щодо гендерно чутливого скринінгу законопроєкту № 15294.

Ми також готові сприяти організації зустрічей із міжнародними експертками та журналістками з країн Європи й Північної Америки, які багато років досліджують порнографічну індустрію, сексуальну експлуатацію, торгівлю людьми, цифрове сексуальне насильство та захист дітей.

Ми пропонуємо не підміняти необхідну декриміналізацію приватної некомерційної поведінки повнолітніх декриміналізацією комерційної індустрії сексуальної експлуатації.

Саме це розмежування, на нашу думку, має бути вихідною точкою подальшої реформи.

Запрошуємо BRDO до відкритої професійної дискусії.

Марія Дмитрієва
директорка програм
ВГО Центр «Розвиток демократії»

ПОЗИЦІЯ
УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
З ПРАВ ЛЮДИНИ
до проєкту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу
України щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження
дитячої порнографії»

Громадські організації вимагають відхилити законопроєкт про декриміналізацію порнобізнесу

Жіночі правозахисні організації вимагають від народних депутаток й депутатів відхилити законопроєкт № 15294 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії».

Звернення з цією вимогою було направлено Голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку, голові Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Сергію Іонушасу та голові Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванні Климпуш-Цинцадзе.

У документі представниці громадянського суспільства наголошують на необхідності винесення норми про посилення відповідальності за сексуальне насильство й експлуатацію дітей в окремий законопроєкт, не пов’язаний із декриміналізацією комерційного порнобізнесу.

«Ми підтримуємо посилення захисту дітей від сексуального насильства й експлуатації та підвищення відповідальності за матеріали сексуального насильства над дітьми. Проте під назвою законопроєкту про захист дітей Верховна Рада одночасно підтримала принципово інше рішення — декриміналізацію ввезення, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, збуту та розповсюдження так званої “дорослої” порнографії», — зазначають правозахисниці. Це, на їхню думку, є особливо небезпечним в умовах війни, коли зростають рівень бідності, масштаби вимушеного переміщення населення, втрати житла та доходів.

Правозахисниці наголошують, що захист приватного життя повнолітніх осіб має забезпечуватися вузькими правовими нормами, які не криміналізують приватну поведінку, але водночас не створюють законних умов для комерційного виготовлення, продажу, реклами та масового поширення порнографії. Крім всього іншого, законопроєкт суперечить європейським нормам, оскільки відкриває шлях до легалізації комерційної індустрії сексуальної експлуатації, тоді як європейські стандарти вимагають запобігати цьому.

«Комерційна порнографія, яка сексуалізує насильство, приниження та підпорядкування жінок, не може автоматично виправдовуватися свободою вираження. Держава має право й обов’язок встановлювати необхідні та пропорційні обмеження для захисту прав і гідності інших осіб, запобігання сексуальній експлуатації, торгівлі людьми та насильству», — підкреслюють представниці громадянського суспільства.

Наразі звернення вже підписали 110 громадських організацій.

Ознайомитися з повним текстом звернення можна за посиланням:

Нагадаємо, 14 липня у першому читанні Верховна Рада підтримала законопроєкт, яким посилюється відповідальність за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії (те, що експертки й експерти у цій сфері називають матеріалами сексуального насильства над дітьми) та одночасно декриміналізується т.зв. дорослий порнографічний контент. 

звернення

інформаційна довідка

ЦРД підписує лист щодо проєкту Державної цільової програми протидії торгівлі людьми до 2030 року

НУО Центр “Розвиток демократії” долучається до громадських організацій, котрі підписали лист до міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Дениса Улютина щодо необхідності врахувати у проєкті програми протидії торгівлі людьми до 2030 року окремого стратегічного напряму, присвяченого попередженню, протидії та викоріненню сексуальної і репродуктивної експлуатації, пов’язаної з проституцією, порнографією / онлайн-сексуальною експлуатацією та сурогатним материнством.

Запропоновані заходи мають бути включені не як другорядні або суміжні питання, а як питання ДЕМОГРАФІЧНОЇ НЕОБХІНОСТІ, ЗАХИСТУ У ПЕРШУ ЧЕРГУ ЖІНОК ТА ДІТЕЙ ВІД ПОЛІТИКИ ПІДТРИМКИ СУТЕНЕРІВ ТА БІЗНЕС МАГНАТІВ, ЯКІ ЗАРОБЛЯЮТЬ НА ЖІНКАХ І ДІТЯХ УКРАЇНИ, ЯК ТИХ, ЯК НЕ МОЖУТЬ СЕБЕ ЗАХИСТИТИ ПІД ЧАС ВІЙНИ ТА КРИЗ.

Подальші аргументи є частиною базової логіки державної політики у сфері протидії торгівлі людьми. Міжнародні дослідження протягом останніх 15 років у темі протидії сексуальної експлуатації показують, що від легалізації порнографії, проституції, сурогатного материнства виграють і отримують прибутки клініки, сутенери та посередники використовуючи жінок і дітей як тіло для задоволення клієнтів та покупців. Від неоднозначності уряду у цьому питанні збагачуватимуться посередники, цифрові платформи, рекламні, фінансові та транскордонні канали. Жінок і дітей, зокрема жінок і дітей з інвалідністю, осіб, які потребують підтримки або залежать від догляду інших людей, втягують у сексуальну експлуатацію через маніпуляції, шантаж, економічну залежність, бідність, наслідки війни, переміщення, насильство, дискримінацію та обмежений доступ до захисту й соціальних послуг. Шлях України до євроінтеграції зобов’язує уряд врахувати вимоги оновленої Директиви ЄС 2024/1712, якою змінено Директиву 2011/36/ЄС про запобігання та протидію торгівлі людьми, де посилюється увага до нових форм експлуатації, зокрема до експлуатації сурогатного материнства та інших важливих питань. Для України як держави-кандидатки це має бути враховано в новій державній програмі не як факультативний орієнтир, а як частина наближення до правових норм ЄС.

З повним текстом листа можна ознайомитися за посиланням.

Експертка НУО ЦРД взяла участь у роботі Генеральної асамблеї Європейського жіночого лобі (EWL)

Протягом 5 – 7 червня 2026 року представниці організацій, котрі входять до Європейського жіночого лобі (the European Women’s Lobby), разом працювали у Брюселі на щорічній Генеральній асамблеї EWL. Про це повідомляє womenlobby.org.

Участь у заході взяла директорка програм, експертка НУО Центр «Розвиток демократії» Марія Дмитрієва.

Під час роботи учасниці та учасники обговорили досягнення року, що минув, окреслили пріоритети на майбутнє, посилили спільну впевненість у відстоювання прав жінок і дівчат у країнах Європи. Йшлося також про рамки стратегії 2027 – 2031 років, включно фінансовими позиціями та з гендерним компонентом реагування щодо кліматичних змін, політичним та соціальним контекстом.

Захід відбувався офлайн і онлайн.


У перший день, 6 червня, учасниці розглянули організаційні питання Асамблеї, зокрема підтвердження кворуму, затвердження порядку денного, протоколів попередніх засідань, звіт про діяльність EWL за 2025 рік і період до травня 2026 року, фінансову звітність, бюджетні питання, Стратегічну рамку EWL на 2027–2031 роки, термінові резолюції, а також можливу партнерську участь у проєкті Horizon.
Наприкінці першого дня представниця НУО ЦРД мала короткий виступ від України. У виступі Марія Дмитрієва звернула увагу на дві актуальні загрози для прав жінок в Україні: ризик легалізації порнографії та положення нового проєкту Цивільного кодексу, які фактично нормалізують сурогатне материнство, наголосила, що ці питання потребують уваги й солідарності з боку європейського жіночого руху.


Другий день, 7 червня, був присвячений роботі в групах у межах сесії **“Stronger together, linking projects and expertise – learn, share, grow”**. Метою сесії було посилення співпраці між організаціями-членкинями EWL, обмін досвідом і пошук можливостей для партнерств.


Після першої частини групової роботи Марія виступила з кількома пропозиціями. Зокрема, наголосила на необхідності активніше включати українських та інших мігранток у Європі в роботу місцевих жіночих організацій, також запропонувала, щоб EWL долучилося до процесу розробки нового плану дій ЄС щодо Жінок, миру і безпеки / Резолюції 1325, окремо запропонувала організувати для зацікавлених організацій онлайн-зустріч, на якій можна було б представити досвід українських жінок і жіночих організацій в умовах повномасштабної війни.


Участь у заході дала можливість представити український контекст у ширшій європейській жіночій мережі, привернути увагу до ризиків у сфері проституції, порнографії та сурогатного материнства, а також запропонувати подальшу співпрацю щодо порядку денного Жінки, мир і безпека та залучення українських жінок у Європі.

Фото

Понад 40 організацій закликали Маккензі Скотт припинити фінансування фондів, що підтримують проституцію

ДЖЕРЕЛО НОВИНИ: Коаліція проти торгівлі жінками (CATW)

НЬЮ-ЙОРК, 3 червня 2026 р.

Понад 40 низових організацій та коаліцій з усього світу, які очолюються та представлені жінками, що пережили секс-торгівлю, підписали відкритий лист до мільярдерки та філантропки Маккензі Скотт. Серед них — представниці і представники Аргентини, Колумбії, Індонезії, Італії, Японії, Філіппін, ПАР, Південної Кореї, Швеції та США. Вони закликають Скотт ретельно перевірити організації, які вона фінансує, оскільки ті просувають легалізацію проституції та декриміналізацію секс-індустрії.

У листі висловлено глибоку стурбованість тим, що такі організації (зокрема, нідерландський фонд Mama Cash) підтримують проституцію. Автори зазначають, що легалізація або декриміналізація системи проституції — включно з покупцями сексу та борделями — закріплює перетворення жінок і дівчат на товар на рівні закону та культури. Це прирікає найбільш маргінізовані верстви населення на хронічне сексуальне насильство, експлуатацію та нерівність, які є невіддільною частиною секс-бізнесу.

Лист підписали у глобальному русі людей, які вижили в секс-торгівлі. Вони закликають уряди своїх країн ухвалити закони, які визнають проституцію формою насильства, а також гендерною та расовою дискримінацією. Актив виступає за припинення арештів і поліцейського тиску на осіб, залучених до проституції. Натомість вимогою є надання комплексної допомоги з урахуванням психологічних травм (включно зі стратегіями виходу з індустрії) для відновлення життя, а також притягнення винних — зокрема покупців сексу — до відповідальності за завдану ними невимовну шкоду.

Більшість авторів листа — це чорношкірі, темношкірі жінки, представниці корінних народів, азійського походження, жительки тихоокеанських островів, представниці «зареєстрованих каст» (Індія) та ромські жінки. Саме ці групи надмірно представлені у багатомільярдній комерційній секс-індустрії. Більшість із них стали жертвами секс-торгівлі ще дітьми, і цей юридичний статус не зникає з настанням повноліття. Усі вони були вразливими до сексуальної експлуатації через стать, расу, гендер, економічну незахищеність або вимушене переселення внаслідок воєн, конфліктів та кліматичних катастроф.

Спираючись на власний життєвий досвід та прагнучи захистити майбутні покоління маргінізованих жінок і дітей від цих порушень прав людини, лідерки руху закликають Маккензі Скотт приєднатися до них і відкинути наратив, який романтизує проституцію як звичайну «роботу» або виправдовує її як «секс заради виживання».

Цей момент вимагає глибшого розуміння механізмів мізогінії та зловживання владою, особливо з огляду на такі справи, як справа Джеффрі Епштейна, яка чітко ілюструє наслідки існування суспільства, що нормалізує проституцію та сексуальне насильство.

Хоча підписантки і підписанти листа вітають безпрецедентні інвестиції Маккензі Скотт у захист і просування прав жінок, дівчат та ЛГБТК+ спільноти, вони просять її виступити разом із ними проти системи проституції, що має стати логічним і важливим продовженням її благодійної діяльності.

Побудувати світ рівності та можливостей для всіх неможливо доти, доки наші уряди, благодійні інституції та суспільства легітимізують і толерують купівлю-продаж жінок для проституції.

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО МАККЕНЗІ СКОТТ ВІД ЖІНОК, ЯКІ ПЕРЕЖИЛИ СЕКС-ТОРГІВЛЮ

Червень 2026 року

Шановна пані Скотт!

Ми, що підписалися нижче, є жінками, які вижили в системі проституції, також відомій як секс-індустрія. Протягом багатьох років ми дивом виживали в умовах купівлі-продажу наших тіл та нашої особистості в безлічі комерційних секс-локацій та ринків, зокрема у вуличній проституції, стриптиз-клубах, службах ескорту, борделях, готелях, приватних будинках, «масажних салонах», а також у сфері онлайн-проституції, як-от на Backpage.com, OnlyFans та інших порнографічних сайтах.

Сьогодні ми є лідерами у своїх громадах та країнах. Ми надаємо комплексну допомогу з урахуванням психологічних травм нескінченному потоку вразливих людей — переважно жінок і дівчат, зокрема кольорових, — яких покупці сексу (переважно чоловіки) купують і гвалтують щодня. Ми просвіщаємо громадськість і закликаємо наші уряди визнати, що проституція за своєю суттю є насильницькою та нелюдською. Ми наполегливо просимо наші уряди пропонувати нам варіанти виходу з індустрії замість арештів, поліцейського тиску та ув’язнення. Ми також закликаємо їх притягнути винних до відповідальності за завдану нам шкоду, і серед цих кривдників ми враховуємо чоловіків, які наймали нас для сексуальних дій.

Ми пишемо, щоб висловити глибоку стурбованість з приводу Вашого гранту суперечливому нідерландському фонду Mama Cash (за повідомленнями, йдеться про десятки мільйонів доларів), а також іншим групам, які агресивно просувають легалізацію та декриміналізацію секс-індустрії, учасниками якої є покупці сексу, сутенери, власники борделів та інші треті особи-експлуататори.

Ми високо цінуємо Вашу вагому благодійну діяльність, спрямовану на захист прав людини, здоров’я та освіти жінок і дівчат по всьому світу. Ці потреби є великими та нагальними, і ми глибоко вдячні за Ваші глобальні інвестиції у полегшення людських страждань.

Однак ми благаємо Вас поставити жорсткі запитання організаціям і фондам, які Ви фінансуєте, щоб переконатися, що Ви прямо чи опосередковано не інвестуєте в розширення секс-індустрії, ставлячи під загрозу наші життя та прирікаючи на це майбутні покоління найвразливіших серед нас.

Незважаючи на певну корисну роботу цих груп із підтримки жінок, дівчат та ЛГБТК+ спільноти, вони розглядають секс-індустрію як звичайне робоче місце та виключають нас зі своїх програм протидії сексуальному насильству та дискримінації. Вони провели ребрендинг невимовного насильства, якого ми зазнали від рук покупців сексу та експлуататорів, назвавши це «секс-роботою» — термін та ідеологію, які ми категорично відкидаємо.

Те, що відбувається в проституції, не є ні сексом, ні роботою. Це одна з найжахливіших форм чоловічого насильства — сексуального та психологічного, — небажаного вторгнення в тіло, а часто й катування.

Ці групи також стверджують, що декриміналізація секс-індустрії захищає права та безпеку тих, хто перебуває в проституції. Навпаки, такі закони закріплюють перетворення жінок на товар та сексуальне право чоловіків наживатися на державі, підтримуючи багатовікову колонізацію, мілітаризм та патріархальні системи, що ворожі ідеї рівності.

Більшість із нас — чорношкірі, темношкірі, азіатки, жительки тихоокеанських островів, представниці корінних народів, ромки та представниці так званих «зареєстрованих каст». Ми є живим доказом темної спадщини інституціоналізованої та схваленої державою проституції. Багато з нас були переміщені, стали жертвами торгівлі людьми та проституції через війни, конфлікти та кліматичні катастрофи — всі ці фактори посилили нашу вразливість перед експлуататорами. Ми хочемо, щоб це насильство припинилося заради наших доньок та їхніх дітей.

Ті, хто пропагує проституцію як «роботу», стверджують, ніби між секс-індустрією та торгівлею людьми з метою сексуальної експлуатації немає зв’язку, тоді як насправді вони нерозривні. Більшість із нас потрапили в тенета секс-торгівлі ще дітьми, і цей юридичний статус не зник, коли нам виповнилося 18 років, як не зникли й психологічні травми та невиправна шкода нашому тілу, психіці та життю.

Ми всі опинилися в комерційній секс-індустрії тому, що хтось або життєві обставини привели нас туди через важке дитинство, інцест, сексуальне насильство, безпритульність, конфлікти та війни, катастрофи, спричинені зміною клімату, неблагополучні сім’ї, неспроможні або корумповані державні інститути, расизм, сексизм та інші форми гострої нерівності. Багато з нас ніколи не покидали домівок, а багатьох відправили за кордон через континенти задля сексуального задоволення чоловіків, збагачення валового національного продукту країн та багатомільярдної глобальної секс-індустрії.

Ми закликаємо Вас уважніше придивитися до цих отримувачів грантів і запитати, чому вони вважають, що секс-індустрія має бути долею позбавлених прав людей, чий життєвий вибір був обмеженим або взагалі відсутнім.

Справа засудженого за сексуальні злочини Джеффрі Епштейна дає можливість зазирнути в безодню безмежних страждань і навіть смерті, які настають тоді, коли чоловіки — як впливові, так і звичайні — купують сексуальні послуги за гроші чи подарунки. Те, що ці сексуальній хижаки, які руйнують життя, можуть діяти відкрито й безкарно, є вироком нашому культурному толеруванню проституції та мізогінії. Ми закликаємо Вас не підтримувати такий спосіб мислення.

Натомість ми просимо Вас приєднатися до нас у виявленні емпатії до нашого життєвого досвіду в секс-індустрії, а не інтерпретувати насильство над нами як «вибір» або «самореалізацію». У проституції ми ніколи не були тими, хто мав гроші, владу чи можливість обирати. Для нас головне гасло звучить так: «моє тіло — його вибір».

Ми запрошуємо Вас стати пліч-о-пліч з нами і вимагати ухвалення законів, які декриміналізують усіх осіб, втягнутих у проституцію, та зобов’яжуть надавати їм комплексну допомогу, водночас притягуючи до відповідальності тих, хто вчиняв злочини проти нас — покупців сексу та всіх третіх осіб-експлуататорів, як в інтернеті, так і поза ним.

Ми хочемо мати право голосу за столом переговорів, де ухвалюються рішення: від міжнародних інституцій та Організації Об’єднаних Націй до парламентів. Ми хочемо створити умови для того, щоб жінки, які вижили, могли відбудувати своє життя з гідністю та без насильства.

Ми просимо Вас інвестувати в наше бачення майбутнього без проституції, а не в тих, хто підтримує системи, які нас експлуатували.

ОРГАНІЗАЦІЇ, ЩО ПІДПИСАЛИ ЛИСТ:

(Нижче наведено перелік ключових міжнародних об’єднань для збереження точності даних)

    Фонд Аліки Кінан (Alika Kinan Foundation) — США

    «Альтернативні рішення» (Alternative Solutions) — США

    Асоціація аргентинських жінок за права людини (AMADH) — Аргентина

    Колектив жінок, які вижили, «Bagong Kamalayan» — Філіппіни

    «Бекка говорить відкрито» (Bekah Speaks Out) — США

    Колектив розширення прав і можливостей жінок Булакану — Філіппіни

    BUKLOD — Філіппіни

    Коаліція тих, хто вижив, Каліфорнії — США

    Коаліція проти торгівлі жінками (CATW) — США

    Colabo — Японія

    «Доньки з вулиці» (Daughters of The Corner) — США

    Everstrong — США

    Фонд «Дім Лулу» (FUNDACIÓN CASA DE LULU) — Колумбія та Мексика

    Фонд «Розшир свої можливості» (FUNDACIÓN EMPODERAME) — Колумбія

    «Я — Джессіка Кей» (I AM Jessica Kay) — США

    Коаліція жінок Індонезії — Індонезія

    «Збережемо кожну дівчину вільною» (Keeping Every Girl Free) — США

    Жіноча спільнота тих, хто вижив, Сурабаї (KOMPASS) — Індонезія

    Корейська мережа жінок із життєвим досвідом проституції «Moongchi» — Південна Корея

    Фонд «Krystal Clear» — США

    Рух тих, хто вижив, «Kwanele» — ПАР

    Lawig Bubai — Філіппіни

    LBH APIK Семаранг — Індонезія

    MINE (Muscle Inspires New Empowerment) — США

    «Втрачений мир» (The Missing Peace) — США

    «Моє ім’я — мій голос» (My Name My Voice) — США

    Національна солідарність проти сексуальної експлуатації жінок — Південна Корея

    The Network Team — США

    PACT (Захистимо всіх дітей від торгівлі людьми) — США

    Restore NYC — США

    Притулок для сімей (Sanctuary for Families) — США

    «Цінні життя» (Treasured Lives) — США

    Трансформаційні служіння «Самаритянка» — Філіппіни

    Кокус осіб, які вижили в секс-індустрії — США

    SPACE Латинська Америка — Регіон Латинської Америки та Карибського басейну

    SPACE International — Міжнародна організація

    Stacy’s Joy Consulting LLC & Stacy’s Joy Incorporated — США

    Фонд виходу для тих, хто вижив (Survivor Exit Foundation) — ПАР

    Фонд виходу для тих, хто вижив (Survivor Exit Foundation) — Зімбабве

    Talita — Швеція

    «Ткалі надії» (Weavers of Hope Aps) — Італія

    West Pinellas NOW — США

НУО ЦРД підтримує провал голосування ВРУ за декриміналізацію порнографії в Україні та застерігає від наслідків подальших спроб просування цього законопроєкту

28 травня 2026 року Верховна Рада України не підтримала законопроєкт №12191 про декриміналізацію порнографії в Україні: за документ проголосували 207 народних обранців при необхідному мінімумі 226 голосів «за», повідомляє ukranews.

Депутати також не підтримали пропозиції відправити цей законопроєкт на повторне перше читання (“за” – 212) та відправити суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання (“за” – 215).

НУО Центр «Розвиток демократії» також висловлює занепокоєння законодавчими ініціативами, які спрямовані на декриміналізацію або фактичну легалізацію комерційного виробництва, збуту та поширення порнографії в Україні.

Ми вважаємо неприпустимим підміняти необхідність захисту приватного життя громадян створенням умов для легального ринку порнографічної продукції.

Якщо чинне законодавство – стаття 301 Кримінального кодексу України про зберігання та поширення контенту інтимного характеру – потребує уточнення, такі зміни мають бути спрямовані на захист потерпілих, дітей, приватності, людської гідності та свободи від експлуатації, а не на нормалізацію індустрії, яка системно пов’язана із сексуальною експлуатацією, торгівлею людьми, цифровим насильством, шантажем, примусом, корупцією та діяльністю організованої злочинності.

1. Міжнародні зобов’язання України та євроінтеграційний контекст

Україна має керуватися міжнародними зобов’язаннями у сфері прав людини. Стаття 6 Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок зобов’язує держави вживати всіх належних заходів для припинення торгівлі жінками та експлуатації проституції жінок. Стаття 34 Конвенції ООН про права дитини зобов’язує держави захищати дітей від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуального насильства. Отже, Фактична легалізація комерційного виробництва порнографії суперечитиме меті цих зобов’язань, оскільки розширює комерційний попит на сексуалізоване використання людського тіла. (CEDAW, Article 6[1] , Convention on the Rights of the Child, Article 34[2])

Це також суперечитиме європейській інтеграції України. У Звіті Європейської Комісії щодо України за 2025 рік зазначено, що правова рамка України потребує подальшого узгодження з Директивою ЄС щодо боротьби із сексуальним насильством та сексуальною експлуатацією дітей і дитячою порнографією; там само вказано на потребу створення спеціалізованого підрозділу Національної поліції для протидії сексуальній експлуатації дітей онлайн. У цьому ж звіті Єврокомісія наголошує, що правова та стратегічна рамка протидії торгівлі людьми потребує подальшого узгодження з міжнародними стандартами та acquis ЄС, а ризики пов’язаних із війною злочинів, зокрема торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації, залишаються високими. (European Commission, Ukraine 2025 Report, SWD(2025) 759 final,[3] Directive 2011/93/EU on combating the sexual abuse and sexual exploitation of children and child pornography,[4] Directive 2011/36/EU on preventing and combating trafficking in human beings and protecting its victims,[5] Directive (EU) 2024/1385 on combating violence against women and domestic violence[6])

Парламентська асамблея Ради Європи у Резолюції 2412 «Гендерні аспекти та наслідки порнографії для прав людини» наголошує, що порнографія має наслідки для прав людини, рівності жінок і чоловіків, захисту дітей і протидії насильству щодо жінок. Резолюція закликає держави забезпечувати ефективний захист дітей від передчасного доступу до порнографічного контенту, криміналізувати поширення інтимних матеріалів без згоди, застосовувати регулювання онлайн-платформ і досліджувати зв’язок порнографії з торгівлею людьми з метою сексуальної експлуатації. (PACE Resolution 2412 (2021)[7], paras. 5, 10.4.2, 10.4.4, 10.4.5, 10.4.9).

2. Позиція Спеціальної доповідачки ООН Рім Алсалем

Спеціальна доповідачка ООН з питань насильства щодо жінок і дівчат Рім Алсалем у доповіді A/HRC/56/48 розглядає проституцію як систему насильства й експлуатації, а порнографію – як зняту на відео проституцію. Вона рекомендує державам визнавати проституцію та пов’язані з нею форми, включно з порнографією, як систему експлуатації та насильства; не легітимізувати насильство й експлуатацію в системі проституції та порнографії; а також впроваджувати аболіціоністський підхід, який передбачає декриміналізацію осіб, які перебувають у проституції, програми виходу, криміналізацію покупців сексуальних актів, сутенерства та всіх форм отримання прибутку від експлуатації. (Reem Alsalem, A/HRC/56/48, “Prostitution and violence against women and girls”[8])

3. Ризики для дітей, включно з тимчасово окупованими територіями

Легалізація порнографічної індустрії створить додаткові ризики для дітей. Йдеться не лише про доступ дітей до порнографічного контенту, а й про ризик виробництва, монетизації та міжнародного поширення матеріалів сексуального насильства над дітьми. У міжнародній правозахисній і правоохоронній практиці дедалі частіше використовується саме термін “матеріали сексуального насильства над дітьми”, оскільки йдеться не про “контент”, а про фіксацію злочину проти дитини.

Окрему загрозу становить ситуація на тимчасово окупованих територіях. Лансаротський комітет Ради Європи вже наголошував, що українські діти, незаконно переміщені або депортовані до Російської Федерації чи до територій, тимчасово контрольованих або окупованих Російською Федерацією, перебувають у надзвичайно вразливій ситуації та можуть зазнавати підвищеного ризику сексуального насильства. У таких умовах будь-яке послаблення законодавчих бар’єрів щодо виробництва й поширення порнографічного контенту створить додаткові можливості для приховування, монетизації й міжнародного збуту матеріалів сексуального насильства над дітьми. (Council of Europe, Lanzarote Committee statement on Ukrainian children unlawfully transferred or deported to territories controlled or occupied by the Russian Federation,[9]
 Council of Europe Lanzarote Convention,[10] FATF, Online Child Sexual Exploitation[11]).

4. Ризики для жінок, чоловіків і суспільства

Таке рішення нашкодить жінкам, бо посилить комерційний попит на сексуалізовану експлуатацію, об’єктивацію, цифрове насильство, примус, шантаж і торгівлю людьми. Воно нашкодить дітям, бо збільшить ризики раннього контакту з матеріалами, які викривляють уявлення про згоду, повагу, межі та рівноправні стосунки. Воно також нашкодить чоловікам, бо нормалізує модель сексуальності, побудовану на купівлі доступу до тіла, домінуванні та відчуженні від взаємної згоди й відповідальності.

5. Організована злочинність, корупція і національна безпека

Легалізація порнографічної індустрії в умовах війни створює додаткові можливості для міжнародної організованої злочинності. Європол вказує, що організовані злочинні мережі активно використовують легальні бізнес-структури, цифрову інфраструктуру, онлайн-сервіси та транскордонні фінансові потоки для маскування незаконної діяльності та відмивання прибутків. Створення легального або напівлегального ринку порнографії в Україні відкриє простір для маскування сексуальної експлуатації, торгівлі людьми, примусу, шантажу, поширення матеріалів без згоди та легалізації злочинних прибутків. (Europol, “Leveraging legitimacy: How the EU’s most threatening criminal networks abuse legal business structures”, 2024,[12] UNODC, Corruption, organized crime and human trafficking[13]).

Легальна порнографічна індустрія також створює додатковий корупційний ризик. У країні, яка перебуває у стані війни та одночасно проводить реформи у сфері верховенства права, це створить нові точки тиску на посадових осіб, правоохоронців, регуляторні органи, фінансовий сектор і місцеву владу. 

Цей ризик не є теоретичним. У травні 2026 року українські медіа з посиланням на Офіс Генерального прокурора, СБУ та Національну поліцію повідомили про викриття корупційної схеми, у межах якої високопосадовців поліції в кількох областях підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за невтручання в роботу так званих “порноофісів”. До вироку суду діє презумпція невинуватості, однак сама поява такого провадження демонструє, що порнографічний бізнес уже створює корупційний ринок навколо правоохоронної системи. Його легалізація або напівлегалізація не усуне цей ризик, а, навпаки, може розширити його через нові дозвільні, податкові, контрольні та правоохоронні точки впливу. (Українська правда, 20.05.2026[14], Суспільне, 22.05.2026,[15] Укрінформ, 20.05.2026,[16]  Радіо Свобода, 2026,[17] European Commission, Ukraine 2025 Report[18]).

6. Міжнародна репутація України

У період євроінтеграції та війни Україна має демонструвати послідовність у виконанні стандартів ООН, ЄС і Ради Європи щодо протидії насильству щодо жінок, торгівлі людьми, сексуальній експлуатації дітей, організованій злочинності, корупції та цифровому насильству. Легалізація індустрії, яка створює додаткові ризики в усіх цих сферах, підважить довіру до України як держави, що посилює верховенство права, захищає дітей і жінок та виконує європейські правові стандарти.

У зв’язку з викладеним просимо Верховну Раду України:

  1. Не підтримувати законодавчі ініціативи, які фактично легалізують або декриміналізують комерційне виробництво, збут і поширення порнографії.
  2. Відокремити питання захисту приватного життя громадян від легалізації порнографічної індустрії.
  3. Посилити відповідальність за втягнення, примус, шантаж, поширення інтимних матеріалів без згоди, використання вразливого стану, залучення неповнолітніх та отримання прибутку від сексуальної експлуатації.
  4. Окремо забезпечити, щоб будь-які зміни до законодавства не послаблювали відповідальність за виробництво, зберігання, збут, поширення або монетизацію матеріалів сексуального насильства над дітьми, зокрема з урахуванням ризиків на тимчасово окупованих територіях.
  5. Провести антикорупційну та безпекову оцінку будь-яких законодавчих ініціатив у цій сфері, зокрема щодо ризиків використання легальних бізнес-структур для прикриття сексуальної експлуатації, торгівлі людьми, відмивання коштів, корупційного впливу на посадових осіб і тиску на правоохоронні органи.
  6. Окремо оцінити правову та етичну суперечність між кримінальною відповідальністю за виробництво й поширення порнографічних матеріалів та фіскальним адмініструванням доходів від платформ монетизованого сексуалізованого контенту.
  7. Провести консультації з жіночими правозахисними організаціями, організаціями із захисту дітей, експертками з протидії торгівлі людьми, цифровому насильству, організованій злочинності та корупції.
  8. Підготувати альтернативні зміни до законодавства, спрямовані на захист потерпілих, дітей і приватності, а не на легалізацію ринку порнографії.

Громадська організація Центр “Розвиток демократії” готова допомогти в консультуванні та організації публічних слухань з цього питання, а також залучити українських і міжнародних експерток, зокрема експерток системи ООН, Європейського Союзу, Ради Європи та жіночих правозахисних організацій, які працюють з темами сексуальної експлуатації, торгівлі людьми, цифрового насильства, захисту дітей та європейських стандартів у сфері прав людини.


[1] https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/convention-elimination-all-forms-discrimination-against-women

[2] https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/convention-rights-child

[3] https://eu-ua.kmu.gov.ua/wp-content/uploads/EU-enlargement-.pdf, с. 50–53.

[4] https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32011L0093

[5] https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32011L0036

[6] https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32024L1385

[7]  Gender aspects and human rights implications of pornography  https://pace.coe.int/en/files/29579/html

[8]  https://documents.un.org/doc/undoc/gen/g24/078/81/pdf/g2407881.pdf , с. 2, 17.

[9] https://www.coe.int/en/web/children/-/russian-federation-requested-to-submit-a-special-report-on-the-protection-against-sexual-exploitation-and-abuse-of-ukrainian-children-unlawfully-transferred-or-deported-to-its-territory-or-areas-temporarily-controlled-or-occupied-by-it

[10] https://www.coe.int/en/web/children/lanzarote-convention

[11]  https://www.fatf-gafi.org/en/publications/Fatfgeneral/Online-child-sexual-exploitation.html

[12] https://www.europol.europa.eu/cms/sites/default/files/documents/Europol_report_-_Leveraging_legitimacy_-_How_the_EU_most_threatening_crim_networks_abuse_legal_business_structures.pdf, с. 4–7.

[13]  https://www.unodc.org/corruption/en/learn/thematic-areas/organized-crime-and-human-trafficking.html

[14] https://www.pravda.com.ua/news/2026/05/20/8035535/

[15] https://suspilne.media/1314364-a-z-ne-budu-domovlatisa-z-prostim-smertnim-ak-kerivnikiv-policii-troh-oblastej-zaarestuvali-za-pornoofisi/

[16] https://www.ukrinform.ua/rubric-society/4125303-obsuki-u-troh-oblasnih-upravlinnah-nacpolicii-genprokuror-zaaviv-pro-vikritta-shemi-z-pornoofisami.html

[17] https://www.radiosvoboda.org/a/kryshuvaly-pornostudiyi-posadovtsiv-politsiyi-vzyaly-pid-vartu-detali/33762776.html

[18] https://eu-ua.kmu.gov.ua/wp-content/uploads/EU-enlargement-.pdf, с.51 – щодо корупції в правоохоронних органах і потреби посилення доброчесності та антикорупційних механізмів.

Усе, що вам потрібно знати про OnlyFans

OnlyFans — це онлайн-платформа, де так звані «творці контенту» можуть ділитися «контентом» і спілкуватися в чаті з платними клієнтами (фанами). Теоретично це безпечна й захищена платформа для поширення будь-якого виду контенту, але на практиці це сексуалізований контент і порнографія, тому що саме цього вимагають підписники й саме за це вони готові платити. На платформі задокументовано значний обсяг зловживань і злочинів, включно із сексуальним насильством щодо дітей та сутенерством, коли треті сторони експлуатують жінок; один із найбільш відомих прикладів — Ендрю Тейт, який прославився завдяки саморекламі. джерело

OnlyFans знизив поріг входу у світ продажу порнографічних відео із собою онлайн: щоб стати творцем на OnlyFans, потрібно зробити лише невеликий крок від ведення акаунта в Instagram.

Поширені міфи стверджують, що OnlyFans — це нешкідливий, легкий спосіб заробити багато грошей, що він може бути сексуально «розширювальним»/емансипуючим для жінок і що жінки можуть легко зберігати контроль над своїм контентом. Ці міфи виманюють жінок до створення акаунта, і тільки коли вже надто пізно, вони виявляють, що реальність дещо інша.

Більшість творців заробляє небагато

Хоча найпопулярніші акаунти заробляють мільйони на рік, абсолютна більшість заробляє дуже мало. У середньому творці отримують лише близько 150–180 доларів США на місяць (112–134 фунти стерлінгів). Цього недостатньо, щоб прожити у Великій Британії, і ледь вистачає навіть на базове харчування. Це зовсім не те, у що змушує повірити весь медійний ажіотаж.

Інвестувавши в обладнання (наприклад, якісну вебкамеру, мікрофон і комплект освітлення) і витративши величезну кількість часу, багато творчинь усвідомлюють, що майже нічого не заробляють. Роздягнувшись перед випадковими незнайомцями в інтернеті, на цьому етапі деякі жінки можуть замислитися про перехід до «повної» проституції — що несе із собою додатковий спектр небезпек. Поширена ситуація, коли фани пропонують заплатити значні суми за зустрічі для сексу в реальному житті, і з часом, коли творчині стають усе більш відчайдушними у своїх спробах заробити гроші, відмовитися від цього стає практично неможливо.

OnlyFans бере 20% комісії із заробітку творців — набагато меншу частку, ніж 50–65%, які зазвичай беруть старі сайти вебкамінгу. Ця нижча комісія є частиною популярності OnlyFans. Однак вона має серйозний недолік: на відміну від старіших вебкам-платформ, OnlyFans нічого не робить для просування творців чи спрямування трафіку до їхнього контенту. Творці залишаються самі по собі й змушені постійно займатися саморекламою, щоб залучати та утримувати платних фанів.

Безкінечний «хастл»

Якщо творці не мають уже наявного статусу селебриті й/або не переносять на OnlyFans велику аудиторію з Instagram чи подібних платформ, їхні заробітки, ймовірно, будуть мізерними. Але перенесення підписників із особистого акаунта в Instagram несе реальні небезпеки — переслідування, ідентифікацію з боку майбутніх роботодавців, колег і потенційних партнерів тощо. Лінія допомоги з проблеми «порнопомсти» радить залишатися анонімними й використовувати окремі пристрої та акаунти для особистої діяльності й діяльності в секс-індустрії.

Щоб здобути аудиторію і заробляти більше, ніж копійки, більшість творців мусить інвестувати величезну кількість часу в промоцію. Одна жінка описала це так:

«Я швидко зрозуміла, що єдиний спосіб заробити на OnlyFans, коли у тебе немає сформованої аудиторії на інших платформах, — це постійно себе рекламувати. Це означає тягти себе в пекло інтернету, де сидять чоловіки, які готові платити, щоб побачити твоє тіло в бікіні: секс-пов’язані треди на Reddit і Twitter».

Ймовірність того, що ви заробите більше за годину, викладаючи товар на полиці в супермаркеті, досить висока.

Відчай, потреба в грошах і той факт, що кожна творчиня конкурує з приблизно чотирма мільйонами інших творців OnlyFans, а також з усією іншою порнографією в інтернеті, призводять до тиску забезпечувати дедалі сексуалізованіший і принизливіший контент. Тож хоча молода жінка може почати з наміру просто викладати зображення в мінімальному одязі, логіка платформи така, що незабаром вона, найімовірніше, вже публікуватиме відверто порнографічні й принижувальні відео із собою.

Просування контенту зазвичай означає поширення коротких уривків цього контенту на таких платформах, як Instagram, Twitter і TikTok, на спільнотних платформах, як-от Reddit, а також на сайтах знайомств. OnlyFans має досить сувору верифікацію віку, яка, хоча й не бездоганна, усе ж утримує більшість осіб до 18 років від доступу до контенту на платформі. Однак це не стосується багатьох платформ, де творці просувають свій контент, особливо соціальних мереж, якими широко користуються діти. Це, разом із стрімким зростанням OnlyFans із початку локдаунів через Covid, призвело до колосального збільшення обсягу порнографії, до якої мають доступ діти.

Конкуренція і боротьба за увагу та підписки фанів спонукають жінок до дедалі більш екстремальних «трюків». Наприклад, Лілі Філліпс мала секс із 100 чоловіками за один день, а Бонні Блу, як стверджують, незабаром після цього мала секс більш ніж із 1000 чоловіками. Усе це знімалося з метою публікації й залучення більшої кількості фанів, уваги та доходу. Це стає новою планкою, за якою фани потім оцінюватимуть усіх інших творців — що ставить питання: де це все зупиниться.

Творці OnlyFans можуть заробляти відсоток від доходу нових творців, яких вони залучають («рефералять») на сайт, — отже, OnlyFans є також пірамідальною схемою. Платформа не лише знижує бар’єр входу до секс-індустрії, а й до сутенерства.

Чат

Принада для фанів полягає не лише в перегляді порнографічного контенту, а й в обіцянці інтимного спілкування й розвитку «автентичних стосунків» із творцями (фани яких заохочуються платити «чайові»). Це означає, що творці мусять витрачати час на те, щоб фанам здавалося, ніби їх слухають і про них дбають. Це текстова версія того, що в проституції відоме як «досвід подруги» (girlfriend experience), який Рей Сторі описує так:

«Наприкінці моєї роботи “ескорткою” я була повністю виснажена. Робота в борделі була варварською для мого тіла, але робота “незалежної ескортки” виснажила мій дух. Якщо раніше я просто проганяла через себе стандартний набір найбільш банальних сексуальних практик, у кращому разі з відчуженою посмішкою й “гарного вам дня”, то тепер я ще й постійно переймалася своїм зовнішнім виглядом, своєю квартирою, своєю рекламою й своїм “іміджем”. Мене змусили взяти на себе найпідступніший із усіх контрактів: “досвід подруги” — чарівної, залученої, надто турботливої та завжди доступної. Достатньо розумної, щоб розуміти, але ніколи не настільки, щоб заперечувати. Брехати “клієнтам” про своє минуле, свої погляди й свої звички, аби продемонструвати приємну особистість для платного чоловічого его».

Тобто творці не лише мають придумувати безперервний потік порнографічних відео й зображень і без кінця просувати себе онлайн, але й змушені робити так, щоб кожен із потоку (здебільшого) незнайомих чоловіків відчував, що вона про нього дбає, що він цікавий і гідний, і навіть що вона є його власною, «особистою» подругою.

Як зауважив один дослідник:

«Бути незалежним творцем відвертого онлайн-контенту — за багатьма параметрами виснажливо. Ваші “фани” — це не просто фани, це платні клієнти. Щоб гроші продовжували надходити на їхні банківські рахунки, творцям контенту часто доводиться працювати дедалі більше, аби задовольняти своїх патронів».

Тож не дивно, що великі акаунти наймають агентства, які забезпечують «чаттерів», що роблять це за них. Зазвичай це низькооплачувані працівники, часто з країн, що розвиваються, які множать обман, будучи змушені удавати з себе когось іншого, хто удає з себе «подругу» потоку самотніх, дезорієнтованих і зазвичай самовпевнених чоловіків.

Після того як чоловіки відкривають інтимні особисті подробиці людині, яку вони вважали творцем, вони можуть відчути себе глибоко зрадженими та ображеними, коли дізнаються, що насправді спілкувалися з низькооплачуваним працівником (чи потоком різних працівників), який може бути чоловіком і, ймовірно, живе на іншому континенті. Під час інтерв’ю чаттери кажуть, що ця робота може бути важкою та тривожною, особливо через необхідність постійно удавати та потурати сексуальним фетишам фанів.

Боти зі штучним інтелектом уже починають витісняти людських чаттерів, і це, ймовірно, зростатиме. Немає сумніву, що їх «навчатимуть» на чатах як низькооплачуваних працівників, так і реальних молодих жінок — і ніхто з них не матиме частки у прибутках третіх сторін, які отримують надприбутки з їхньої праці. Це глобальний капіталізм, який експлуатує кожний аспект зусиль молодих людей вижити у цій чудовиській дистопії та спирається на самотність, відчуження й наївність величезних мас чоловіків.

Жорстокі, нав’язливі й розчаровані фани

Хоча робити скриншоти чи записувати контент заборонено умовами користування OnlyFans, мало що реально заважає фанам робити це, і деякі фани таки робитимуть це з мерзенними намірами: ділитимуться цим з іншими, викладатимуть на порносайтах, продаватимуть, шантажуватимуть — зараз або в майбутньому. Сусіди, родичі, знайомі й колеги можуть побачити цей контент і впізнати її, а наслідки часто бувають руйнівними, включно з крахом психічного здоров’я та втратою роботи.

Відомо, що фани розшукують справжні особистості творців, щоб переслідувати й сталкувати їх. Імовірність цього зростає разом із кількістю фанів. Це сталося з Ебі (ім’я змінене), коли вона працювала на одній зі старіших вебкам-платформ:

«Ебі почала вебкамінг, коли була в університеті. Це здавалося набагато розумнішим, ніж виконувати низькооплачувану рутинну роботу, і вона зневажливо ставилася до занепокоєнь батьків. Що вони взагалі могли розуміти?

Однак невдовзі все пішло дуже погано. Один із її “клієнтів” її впізнав і почав переслідувати. Це було настільки страшно, що їй не залишалося нічого іншого, як звернутися до поліції. Спочатку вони були корисними, але він досі на волі й становить дуже серйозну загрозу — тож тепер вона не може робити онлайн нічого, що мало б публічний профіль, через ризик, що він її знайде. У неї максимально жорсткі налаштування приватності на всіх акаунтах, і деяких платформ їй доводиться уникати повністю.

Вона вже закінчила університет і будує кар’єру, але не може виставляти портфоліо своєї роботи онлайн через постійний ризик, який він становить. Так само вона не може рекламувати фриланс-послуги чи мати акаунт у LinkedIn, що є серйозною вадою в її галузі — тому що це ключовий спосіб, у який роботодавці знаходять підрядників і потенційних працівників».

Але навіть ті фани, які цього не роблять, можуть ставати нав’язливими й вимогливими, вимагаючи безкінечної уваги. Вони можуть почати вірити, що перебувають у реальних інтимних стосунках, і вимагати зустрічей у реальному житті для сексу. Для жінки, яка змушена все це терпіти, це може бути виснажливо й болісно.

Існує дуже реальна емоційна ціна залежності в доходах від самозакоханих і часто сексистських чоловіків, які платять за те, щоб використовувати тебе як сексуальний об’єкт чи товар. Це може знижувати когнітивні здібності й спричиняти травму.

Рай для хижаків

Ми знаємо низку жінок, чиї хлопці, чоловіки чи партнери умовляли чи змушували їх зареєструватися як творчинь на OnlyFans чи як вебкам-моделей на старіших платформах, щоб паразитувати на їхніх заробітках. Це сутенерство — секс-трафік згідно з міжнародним правом.

Зазвичай він тисне на неї, щоб вона заробляла більше й більше грошей, що означає дедалі екстремальніший і принизливіший контент, довші години роботи й потурання дедалі більш самовпевненим чоловікам. Тоді вона буде подвійно в пастці — і через систему, з якої й так дуже важко вибратися, і через його примусовий контроль, який часто переростає у грубе насильство, якщо вона не виконує поставлені ним «плани» чи не догоджає йому в чомусь іншому. Якщо вона пов’язана з ним шлюбом, спільним житлом та/або спільними фінансами, його контроль стає практично абсолютним.

Але на цьому хижаки не закінчуються. Є, звичайно, і професійні сутенери, як-от Ендрю Тейт та всі його «двійники», які прагнуть затягнути в пастку необізнаних дівчат і молодих жінок. Є педофіли, які публікують контент із сексуальним насильством над дітьми. І є ціла екосистема агентств, які паразитують на сексуальній експлуатації дівчат і молодих жінок на OnlyFans.

«Вікторія», жінка, яка працювала в одному з таких агентств в Австралії, описувала, як вони допомагали дівчатам і молодим жінкам «масштабувати» їхні акаунти, що означало заохочення до дедалі більш відвертих і принизливих дій, аби залучати більше фанів і заробляти більше грошей, частку з яких агенція забирала собі. Вони також шукали дівчат у соціальних мережах і заохочували їх реєструватися на OnlyFans. Вони умовляли тих, чиї акаунти OnlyFans вони вели, кидати денну роботу, що в рази підвищувало їхню вразливість.

Вони заохочували молодих жінок до так званого «age play» — евфемізму для того, щоб удавати, ніби ти неповнолітня, і розігрувати сценарії сексуального насильства над дитиною. Агенція класифікувала активність за шкалою: від оголеності, яка не включала повністю фронтальну, через повну фронтальну наготу, «звичайний» секс, анальний секс — аж до бондажу, дефекації, фізичного насильства, навіть зоофілії. Вона сказала:

«[Т]і дівчата, які погоджувалися на найбільш принизливі дії, були найбільш прославленими на OnlyFans. Ми шукали молодих дівчат, “свіжих” підлітків або дівчат, які виглядали молодшими за свій вік, і рекламували їх як “ледь повнолітніх” або “підліток”, бо саме це приносило найбільше грошей. Наймолодшій дівчині в нашій базі було 19, але ми рекламували дівчат, яким було 20, як 18-річних. Чим молодшою, як вони думали, вона була, тим популярнішою ставала».

Свідчення Вікторії глибоко тривожні, і ми рекомендуємо всім із ними ознайомитися. Ключовим є усвідомлення, що ніхто не заробляє великих грошей, просто позуючи у спідній білизні. Треба повністю роздягатися й бути готовою поступитися будь-якими межами, які могли бути в тебе на початку. Те, що існує величезна кількість агентств, які безжально штовхають молодих жінок на цей шлях і заробляють на цьому, і те, що уряди вітають це як показник економічного успіху, свідчить, що ми справді живемо в дуже темні часи.

Ще один поворот — з’явився тренд, коли чоловіки реєструються як творці й продають відео сексуальних дій без згоди іншої сторони. Ці відео могли бути зняті за згодою в межах стосунків, за умови, що вони залишаться приватними, або їх могли зняти приховано. Є також задокументовані випадки, коли чоловіки продавали на OnlyFans відеозаписи зґвалтувань. І, звичайно, вони діляться короткими уривками цих відео в соціальних мережах (де ймовірним глядачем стають діти), щоб рекламувати контент і спрямовувати платних користувачів на повні відео на OnlyFans.

Отже, OnlyFans також дає підлим чоловікам спосіб нажитися на домаганнях і зраді жінок, із якими вони були в близьких стосунках, перетворюючи їх на товар для того, щоб інші чоловіки мастурбували, дивлячись на них.

Попри високі заяви про безпеку платформи, існує багато задокументованих випадків, коли реакція OnlyFans була надто слабкою й запізнілою, а реакція поліції зазвичай також неадекватна, тоді як законодавство не встигає за змінами в цій сфері.

Вплив на сімейні бюджети

Розслідування Reuters щодо побічної шкоди, спричиненої OnlyFans, показало, що чоловіки — чоловіки й партнери — витрачають значну частину сімейного доходу на оплату приватного контенту на OnlyFans. В одному з випадків чоловік накопичив борг по кредитній картці у 135 000 доларів США. Не дивно, що така поведінка незмінно руйнує шлюби й сімейні стосунки.

Ми давно знаємо, що значна частина чоловіків, які платять за секс, перебувають у шлюбі або довгострокових стосунках, — і про той рівень спустошення й сорому, який жінки зазвичай відчувають, коли дізнаються, що їхні партнери займаються такою поведінкою. Одна жінка описала це так:

«Я дізналася, що це тривало сім років нашого шлюбу, й не просто час від часу, а щонайменше раз на тиждень. Він також майже щоденно мастурбував під порнографію. Він був сексозалежним і його збуджували різноманітність і заборонені контакти. Психологічна шкода й вплив на мою самооцінку як жінки були нищівними».

У ситуації «кризи вартості життя», коли багато сімей борються за те, щоб оплатити базові потреби, додається ще одна зрада: гроші, які партнери, чоловіки й батьки витрачають на секс-індустрію, йдуть із сімейного бюджету. Одна поліцейська, яка патрулювала внутрішньоміський район у Великій Британії, розповіла нам, що навіть чоловіки з дуже низькими заробітками регулярно платили 5 фунтів бездомній жінці за оральний секс — хоча знали, що ці 5 фунтів могли означати відсутність у їхніх дітей пристойного взуття до школи.

OnlyFans додав ще один рівень спокуси й зробив витрачання грошей на сексуальне використання та зловживання жінками так само простим, як купівлю книжки для Kindle. Добре відомо, що вживання порнографії може ставати компульсивним, а то й адиктивним, і цілком ймовірно, що це навіть більше стосується OnlyFans, з огляду на те, що користувачі (фани) можуть взаємодіяти (спілкуватися в чаті) з порноакторками безпосередньо (або нібито безпосередньо), а також на простоту оплати пластиковою карткою або через застосунок. Це не виправдовує таку поведінку, але дозволяє краще зрозуміти її.

Вплив на ширшу культуру

У згаданій статті Reuters цитують Міґен Тайлер, дослідницю з Університету Ла Троб в Австралії, яка спеціалізується на шкоді для жінок від порнографії. Вона каже:

«[OnlyFans] справді впливає на норми й навіть на наш щоденний досвід у публічних місцях, у приватних домівках, у стосунках — і він має цей вплив, навіть якщо ми ніколи не відвідували цей сайт».

Є низка причин, чому OnlyFans справляє настільки потужний і тривожний вплив на ширшу культуру. Як згадувалося вище, творці змушені безупинно себе рекламувати, і вони роблять це, викладаючи порнографічні й надзвичайно сексуалізовані фото й відеоуривки поза межами OnlyFans — у «публічному просторі» соціальних мереж і спільнотних платформ, якими користуються великі маси дітей.

Це нормалізує порнографію в нових, епічних масштабах. Радикальні феміністки десятиліттями говорили, що порнографія є культурним інструментом, який підкріплює й підтримує нерівність між статями, чоловіче домінування й жіночу підлеглість. Крім того, логіка платформи OnlyFans, де жінки перебувають у стані постійної конкуренції одна з одною, штовхає тренд на дедалі більш насильницький, екстремальний і принизливий контент. Ця екстремальна поведінка просочується у свідомість усіх як шаблон того, яким має бути секс.

Колаж заголовків про молодих жінок, які заробляють статки на OnlyFans

Тим часом мейнстримні медіа публікують безкінечні історії про надзвичайні суми грошей, які жінки можуть нібито заробити, майже не докладаючи зусиль, на OnlyFans. Це зображення представляє лише кілька з таких заголовків.

Нещодавно я спілкувалася з журналісткою одного з найпопулярніших британських таблоїдів, і вона була глибоко шокована, коли я сказала їй, що середній місячний дохід на OnlyFans становить близько 180 доларів США (приблизно 135 фунтів стерлінгів). Вона вважала, що медійні історії є репрезентативними. Якщо навіть вона, висококваліфікована й добре поінформована журналістка, не мала уявлення про реальний стан справ, то про яку обізнаність підліткових дівчат узагалі може йтися?

Все це є grooming-ом — «обробкою» — дівчат і молодих жінок, щоб вони бачили свої тіла, своє «я» і свою сексуальність як товар, що продається; щоб вони сприймали догоджання й потурання чоловікам як своє ключове призначення; щоб вважали, що страждання від принижень, деградації й насильства під час сексу не мають значення; щоб ставили поверхневий фінансовий успіх вище за змістовну працю; і щоб бачили в чоловіках не повноцінних людей, а «гаманці, що ходять».

Тим часом це «обробляє» хлопців і молодих чоловіків, перетворюючи їх на сексуальних хижаків і виробників порнографії; навчає їх бачити в жінках об’єкти для використання, інструменти для підняття свого его; навіює, що «справжня чоловічість» — це домінування над жінками й дітьми; що продаж жінок і дівчат іншим чоловікам для використання й зловживання ними є легітимним способом заробітку.

Це моторошно. Це свідчить про те, що ми прямуємо до нігілістичного світу, з якого буде дуже важко повернутися. Уряд Великої Британії отримує фінансову вигоду від глобальної нормалізації сексуального насильства й неналежної поведінки й фактично її підтримує.

OnlyFans, як і старі вебкам-платформи, дає чоловікам змогу замовляти приватні онлайн-сексуальні «перформанси» ще легше, ніж замовляти доставку їжі через Deliveroo. Це дає їм величезне відчуття влади й права на жінок за невелику ціну й при мінімальному ризику. З часом — а дані показують, що це рідко буває одноразовою активністю — це може призвести до того, що чоловіки починають відчувати, ніби отримувати бажане від жінок — це їхнє право, мало не «природжене право», і до гніву й обурення, коли їм відмовляють.

Це тривожно, оскільки дослідження давно демонструють, що такі установки пов’язані з насильством щодо жінок. Те, що OnlyFans і подібні платформи призводять до збільшення масштабів насильства щодо жінок і дівчат у суспільстві загалом, підтверджується даними про різкий ріст кількості заявлених зґвалтувань і сексуального насильства над дітьми з 2013 року, наприклад.

Дехто може стверджувати, що OnlyFans — це корисне рішення проблеми самотності й соціальної незграбності чоловіків. Але те, що він пропонує, — це фальсифікація, удавана «людська» взаємодія, яка врешті-решт, імовірно, призведе до ще більшої самотності й відчаю. Він створює культуру, яка атомізує й відчужує нас усіх.

Як написала одна жінка, яка побажала залишитися анонімною:

«Ніхто не хоче визнавати рак, яким є секс-робота для нашого суспільства. Ніхто не хоче, тому що це приносить чоловікам задоволення. Це не просто “звичайні” вуличні секс-послуги, це ще й вебкам, і OnlyFans, і знімання відео, щоб завантажити на порносайт у брудному мотелі. Багато аматорських творців контенту, яких я знала на PornHub, працювали ще десь, окрім знімань відео, тому що жоден потік доходів не дає змоги прогодуватися. Якщо у тебе немає величезної аудиторії й грошей від самого початку, тобі доводиться робити більше ніж одну річ, аби заробляти в секс-індустрії. Ті, хто заробляють на одному-єдиному напрямі, як-от вебкам чи OnlyFans, — це радше виняток, ніж правило. Проституція більше не існує в одному форматі; тепер вона онлайн, вона масова й надто проста для того, щоб у неї ввійти».

OnlyFans — великий бізнес

OnlyFans — це великий бізнес із гігантськими прибутками. Менш ніж за десятиліття, від запуску у 2016 році, він перетворився зі стартапу на один із 50 найвідвідуваніших вебсайтів у світі, із понад мільярдом відвідувань сайту щомісяця та близько 500 000 нових підписників (фанів), які реєструються щодня.

Fenix International Limited, компанія, що стоїть за OnlyFans, зареєстрована у Великій Британії. У 2024 фінансовому році вона задекларувала валовий дохід у 7,2 мільярда доларів США й чистий дохід у 1,41 мільярда, що на 8% більше, ніж попереднього року. Прибуток до оподаткування становив 684 мільйони доларів (зростання на 4%), а чистий прибуток — 520 мільйонів. Кількість акаунтів творців і фанів зросла: акаунти творців — на 13% (до 4,6 мільйона), акаунти фанів — на 24% (до 377,5 мільйона). І це без урахування прибутків численних агентств, які також наживаються, пропонуючи менеджмент, чаттерів, рекрутинг «свіжої крові» тощо.

Для порівняння: річний обіг британського риболовецького флоту у 2023 році становив 1,08 мільярда фунтів, а сталеливарна промисловість дає 2,4 мільярда фунтів до ВВП Великої Британії.

Але в той час як риболовецький флот і сталеливарна промисловість забезпечують так потрібні продукти харчування й ключові будівельні матеріали, OnlyFans сприяє — і наживається на цьому — пакуванню молодих жінок як об’єктів для платного споживання чоловіками й нормалізує те, що чоловіки всіх етнічних груп платять за сексуальне використання й зловживання жінками й дітьми.

Бачити в цьому щось позитивне, мало не «економічне диво», — це крайня нерозсудливість. Ба навіть безумство. Уряд Великої Британії, який вітає цей «поштовх економіці», слід розглядати як такого, що займається зловживанням повноваженнями.

Висновок

Менш ніж за десятиліття OnlyFans змінив світ, можливо, незворотно. Наступне покоління ШІ зможе генерувати саме той тип «контенту», який нині є найпопулярнішим на OnlyFans — відверто порнографічні, жорсткі, небезпечні відео тортур. Це майже вже реальність. Як дівчата й молоді жінки зможуть успішно конкурувати з цим? Ми вже знаємо, що OnlyFans є каналом у «повну» проституцію, а коли контент на основі ШІ стане нормою, цей процес лише прискориться. Не в силах конкурувати, молоді жінки, які вклали стільки в те, щоб побудувати життя в цьому «сміливому новому світі», матимуть мало варіантів, окрім як перейти до «обслуговування» чоловіків у реальному світі. Якщо тільки ми не почнемо діяти ефективно вже зараз.

Діяти, щоб просвітити людей щодо того, що насправді відбувається. Діяти, щоб заборонити отримання прибутку від сексуальної експлуатації жінок — як того вимагає від нас міжнародне право. Діяти, щоб відлякувати чоловіків від того, аби платити за сексуальне використання жінок — чи то онлайн, чи в «реальному житті». Діяти, щоб боротися з бідністю й забезпечувати жінкам справжні робочі місця й достойні доходи. Діяти, щоб боротися з епідемією самотності й розчарування серед чоловіків. Діяти, щоб перебудувати суспільство відповідно до справді людських цінностей.

Голова НУО ЦРД Елла Ламах взяла участь у презентації дослідження гендерних особливостей кібернасильства

Українські дівчата частіше страждають від сексуалізованого кібернасильства, ніж хлопці. Найбільш поширене онлайн-цькування в Telegram, Instagram та TikTok. Такий результат оприлюдненого в Києві дослідження гендерних особливостей кібернасильства щодо дітей (дівчат та хлопців) в Україні. Аналіз був проведений в LHSI МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці і здоров’я» та презентований автором Вадимом Шарком у Кризовому медіа-центрі 30 травня 2025 року.

«Метою дослідження став гендерний аналіз кібернасильства щодо дівчат та хлопців різного віку в Україні, виявлення специфічних гендерних особливостей його проявів та розроблення рекомендацій для вдосконалення системи запобігання та протидії», –  розповів Вадим Шарко.

Під час війни в Україні онлайн-насильство проти дітей (дівчат та хлопців) почали ще більше використовувати для різних методів маніпуляції, вербування підлітків, сексуального насильства, булінгу, тощо. Саме тому необхідно прискорити реагування на ці виклики. Так вважає гендерна експертка, голова ВГО «Центр – Розвиток демократії» Елла Ламах. Вона розповіла про методи шантажу щодо дівчат і хлопців. Підлітків кримінальні кола часто змушують займатись порнографією або ділитися інтимними фото.

В першу чергу, слід поширити серед підлітків інформацію про те, як убезпечитись від онлайн-цькування і куди звертатись за допомогою. На думку автора дослідження, недостатньою є поінформованість українських вчителів та шкільних психологів про заходи з протидії кібербулінгу та допомоги постраждалим, також слід поширювати інформацію і серед батьків підлітків.

У презентації взяла участь Євгенія Усиченко – представниця організації «Teenergizer», яка надає психологічні онлайн консультації підліткам, які зазнали онлайн-цькування. Допомога на цьому ресурсі – безкоштовна та анонімна, достатньо просто написати у чат і відповість професійний психолог, який навчений методикам допомоги в таких випадках.

Для більш ефективного захисту підлітків від онлайн-цькування необхідно найближчим часом розробити та впровадити національну стратегію захисту дітей  від кібернасильства з відповідальними організаціями, чіткими індикаторами виконання та механізмами моніторингу. А також гармонізувати національне законодавство з міжнародними стандартами (наприклад, Директивою (EU) 2024/1385 щодо боротьби з насильством щодо жінок та домашнім насильством, Актом про цифрові послуги ЄС (2024 р.)). Такі рекомендації авторів Звіту з Гендерного аналізу МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI).

Організація також намагається поширити знання про захист від онлайн-цькування візуальним і інформаційним контентом. Саме тому запускається медіа-кампанія в Україні щодо захисту від кібер-булінгу, зазначила керівниця напрямку LHSI Наталя Лук’янова. За її словами, окрім використання соцмереж та інтернет-сайтів, в регіоні спрямовані інформаційні плакати для дітей та батьків. Вони будуть спершу поширені в Харківський, Вінницькій та Київський областях у школах, комунальних центрах, як великих міст, так і сіл.

Проект Cyber safe Girls здійснюється в межах проекту CybersafeGirls, який впроваджується за фінансової підтримки Міністерства Закордонних Справ Королівства Нідерландів.

Порнографічний контент є провідною силою кримінальної секс-експлуатації, – незалежна консультантка з прав людини

На початку повномасштабного російського вторгнення до України біженки до країн Європи та їхні діти стали цілями тих, хто створює кримінальний сексуальний контент, в тому числі з неповнолітніми. Це засвідчила незалежна консультантка з прав людини, експертка з питань гендерного насильства та торгівлі людьми Тетяна Котляренко (Швейцарія), котра взяла участь в експертній онлайн-дискусії на тему «Сучасні виклики у вирішенні проблеми сексуальної експлуатації в Інтернеті». English

Захід, що відбувся 18 квітня 2025 року, став другим із серії дискусій, організованих демократії» за ініціативи Міністерства соціальної політики України, у співпраці з Громадською радою при міжфракційному об’єднанні «Рівні можливості» Верховної Ради України, Національним агентством України з питань державної служби, Вищою школою державного управління та за підтримки Структури «ООН Жінки в Україні».

Зі слів Тетяни Котляренко, при розгляді цієї проблеми особливо треба зауважити на становищі українських мігранток.

«Хотіла би повернутися на початок повномасштабного російського вторгнення, коли як дорадниця з прав жінок та дітей опитувала тих, хто виїхав з України. Ці жінки і діти були цілями тих, хто мав намір створювати сексуальний контент, у тому числі з неповнолітніми, незаконного характеру. Вразливі українки та їхні діти стали ціллю сексуальної онлайн-експлуатації, попит саме на онлайн є дуже великим, адже порнографія, яка виробляється, це теж експлуатація. Вже те, що ці люди є біженцями, вже це робить їх набагато вразливішими. Ми проводили тренінги для тих, хто працює з біженцями від війни в України, то навіть на тренінгу до них чіплялися з такими пропозиціями», – засвідчила пані Тетяна.

З її слів, необхідно говорити про природу онлайн-експлуатації, бо нині діючі закони зосереджені на традиційному уявленні про експлуатацію та торгівлю людьми, хоча зараз багато вербування йде саме онлайн.

«Злочинці контактують онлайн, навіть сутенерів не потрібно, людей використовують через інтернет. Багато технічних способів. Ще важливо говорити про зміни, які йдуть через технологію. Зараз багато говорять про штучний інтелект. Його можна використовувати і для хороших цілей, але торгівці людьми розширюють свою діяльність з його допомогою. Вони швидко знаходять вразливих жінок, дітей, використовують для грумінгу, це як «технічний сутенер». Еволюція технологій розширює експлуатацію жінок і дітей, навіть дітей, які зараз є в Україні, бо до них можна звертатися через Інтернет», – пояснює експертка.

Показово, що зараз говорять про захист дітей з України, але в тих же країнах вони злочинно використовують дітей з України. Біля 300 дітей забрали з таких ситуацій, їх затягнули до секс-експлуатації через інтернет. Ще є розуміння різних моделей того, в чому ефективність запобігання. Нормалізація онлайн спілкування, каже Тетяна Котляренко, – це модель рівності, або шведська модель. Вона може захистити жінок і дітей, якщо вона застосовується, то всі вразливі люди , яких залучають до сексуальної діяльності, мають отримати захист, а ті хто їх використовує, мають бути покарані.  Сьогодні же будь-яка жінка в Україні і дитина є вразливими, а порнографія є величезною провідною силою, яка тягне весь цей потяг секс-експлуатації.