Категорія: Протидія дискримінації

12-13 листопада 2025 року відбувся третій онлайн семінар «Гарантії проти незаконної обробки особливих категорій даних, отриманих в результаті розслідування воєнних злочинів російської федерації проти українських дітей».

Семінар проведено в межах проєкту «Справедливість для української молоді: розслідування та переслідування воєнних злочинів російської федерації проти українських дітей», який впроваджується за підтримки Відділу з правоохоронних питань (INL) Посольства США в Україні. Попередні онлайн семінари були проведені відповідно 08-09 жовтня та 05-06 листопада 2025 року.

Проєкт адмініструвала американська неурядова організація PH International (зареєстрована як Project Harmony, Inc.).

Партнер з організації семінару – Всеукраїнська громадська організація «Центр «Розвиток демократії».

Модераторами заходів працювали:

Ірина Яковець, доктор юридичних наук, тренер НААУ з питань дискримінації, викладач і розробник навчальних програм Національної школи суддів, тренер та розробник навчальних курсів Тренінгового центру прокурорів України, тренер з питань СНПК, домашнього та гендерно-зумовленого насильства.

Ганна Ситник, практична психологиня, юристка, викладачка ЦПП «Happy Life», членкиня Національної психологічної асоціації України, психологиня реєстру безоплатної правової допомоги, фахівчиня соціального проєкту «РАЗОМ», консультантка та тренерка із сексуальної освіти.

Проведена онлайн-дискусія висвітлила наступні проблеми документування, верифікації та збереження електронних доказів:

1. Відсутність єдиного стандарту та чіткої процедури документування

• В Україні поки що немає узгодженого національного стандарту щодо збору, ідентифікації та збереження цифрових доказів у справах про воєнні злочини.
   
• На практиці різні органи (правоохоронці, громадські організації, міжнародні місії) використовують різні підходи до фіксації фактів, що ускладнює подальше використання матеріалів у суді.
   
• Не завжди забезпечується процесуальне оформлення (протоколи, акти, журналізація), що ставить під сумнів допустимість доказів.
   

2. Порушення принципу безперервності ланцюга зберігання

• Відсутність належного обліку передачі електронних матеріалів (від моменту збору до зберігання й передачі до слідства) створює ризики зміни або втрати доказів.
   
• Часто не фіксуються хеш-коди (MD5, SHA-256) під час копіювання чи передавання файлів, що робить неможливим підтвердження їхньої цілісності.
   
• Не існує єдиного зразка протоколу передачі електронного доказу — кожна установа розробляє власний, без уніфікованих реквізитів.
   

3. Недостатня верифікація достовірності та джерела походження

• Не всі документатори перевіряють метадані файлів (дата створення, автор, геолокація, пристрій), що є ключовим для підтвердження автентичності.
   
• OSINT-матеріали (з відкритих джерел) часто використовуються без належної перевірки їх походження, контексту чи можливих маніпуляцій.
   
• Відсутня система незалежної цифрової експертизи, яка могла б підтвердити достовірність і джерело файлів перед передачею до слідства.
   

4. Ризики втрати конфіденційності та витоку персональних даних дітей

• Часто при передачі фото-, відео- та аудіоматеріалів не видаляються метадані з персональною інформацією (імена, геолокація, обличчя дитини).
   
• Порушення конфіденційності може призвести до вторинної травматизації або загрози безпеці постраждалих дітей.
   
• Відсутні чіткі інструкції щодо анонімізації матеріалів перед публічним поширенням або передачею до міжнародних інституцій.
   

5. Низький рівень технічної підготовки осіб, що здійснюють документування

• Багато документаторів не володіють базовими навичками роботи з цифровими доказами (створення копій без зміни хешу, робота з метаданими, шифрування).
   
• Відсутня система сертифікації або навчання фахівців, які збирають та зберігають електронні докази.
   
• Недостатнє розуміння вимог міжнародних судових органів (МКС, ЄСПЛ) щодо допустимості та автентичності цифрових матеріалів.
   

6. Етичні та психологічні виклики під час документування злочинів проти дітей

• Не завжди враховується етичний аспект — дитина не повинна бути ідентифікована або публічно показана навіть у процесі доказування.
   
• Бракує навичок психологічно коректної фіксації свідчень дітей, що може вплинути на якість доказів і довіру дитини.
   
• Відсутність процедур взаємодії між юристами, психологами та цифровими аналітиками.
   

Пропозиції учасників дискусії

Учасники заходу активно долучилися до обговорення та запропонували низку практичних рішень, які доцільно врахувати під час підготовки експертних рекомендацій з удосконалення механізмів документування, верифікації та збереження електронних доказів, що можуть бути використані для підготовки доказової бази у національних та міжнародних судах.

Зокрема, учасники запропонували:

1. Розробити національний стандарт ланцюга зберігання електронних доказів (chain of custody), який відповідатиме міжнародним нормам і стандартам допустимості цифрових доказів (ISO/IEC 27037, Протокол Берклі).
    
2. Запровадити системне навчання та підготовку документаторів, зокрема журналістів, представників громадських організацій, щодо правил фіксації, верифікації та безпечного зберігання цифрових матеріалів.
    
3. Створити єдиний національний центр (платформу) верифікації електронних доказів, який функціонуватиме на основі партнерства державних і громадських структур для забезпечення цілісності, достовірності та конфіденційності даних.
    
4. Враховуючи, що воєнні злочини проти дітей часто мають гендерно обумовлений характер — це насильство, сексуальні злочини, експлуатація, депортація, розлучення з батьками, — провести під час всесвітньої кампанії «16 днів проти гендерного насильства» спеціальний онлайн-захід за участю дітей, тренерок і представників Верховної Ради України. Під час заходу обговорити проблеми чинного законодавства та необхідні зміни для посилення захисту дітей у період війни та розвитку механізмів діджиталізації у сфері правосуддя, орієнтованого на дитину.
    
5. За результатами заходу підготувати та подати відкритий лист до Верховної Ради України з пропозиціями щодо внесення змін до законодавства для більш ефективного захисту дітей у період війни та розвитку механізмів діджиталізації у сфері правосуддя, орієнтованого на дитину.
    

Попри те, що українська правова база у сфері захисту постраждалих і свідків має міцне підґрунтя у вигляді ратифікованих міжнародних документів — таких як Женевські конвенції (1949 р.), Римський статут Міжнародного кримінального суду (1998 р.), Конвенція ООН про права дитини (1989 р.) та Європейська директива 2012/29/EU, яка визначає мінімальні стандарти захисту потерпілих, у тому числі дітей, — ситуація, що склалася в Україні під час повномасштабного вторгнення, виявила низку суттєвих недоліків у системі забезпечення конфіденційності постраждалих і свідків воєнних злочинів російської федерації, особливо коли йдеться про дітей.

Порушення конфіденційності.Недостатній рівень захисту персональних даних призводить до витоків фото-, відеоматеріалів, записів голосів і геолокацій дітей-свідків, що створює ризики повторної травматизації, соціальної стигматизації та втрати довіри до державних інституцій.

Ризики цифрової епохи та OSINT. Активне використання відкритих джерел під час розслідувань воєнних злочинів створює високі ризики розкриття персональних даних дітей — їхніх зображень, голосів, місць перебування.В Україні етичні стандарти та кодекс поведінки для OSINT-дослідників наразі відсутні або перебувають на початковій стадії формування, що ускладнює забезпечення конфіденційності.

Неврегульованість використання цифрових доказів.Відсутність чітких процедур збереження, верифікації та використання цифрових матеріалів знижує ефективність розслідувань і ускладнює допустимість таких доказів у суді.

Недостатня підготовка фахівців.Бракує системного навчання для правоохоронців, прокурорів, суддів, журналістів та інших учасників процесу щодо етичних, правових і психологічних аспектів захисту дітей, а також системи сертифікації спеціалістів, які працюють із дітьми, що стали потерпілими або свідками воєнних злочинів.

Семінар засвідчив високий рівень зацікавленості фахівців і громадськості у розвитку ефективної системи захисту дітей — потерпілих і свідків воєнних злочинів.Учасники підкреслили, що реальне забезпечення конфіденційності — це не лише питання “нерозголошення інформації”, а створення цілісної системи захисту, у якій правові, психологічні та технологічні механізми взаємодіють задля спільної мети — щоб дитина почувалася в безпеці, не боялася свідчити й не ставала жертвою вдруге.

Учасники запропонували низку практичних рішень, що можуть бути використані під час підготовки методичних рекомендацій та формування наступних навчальних модулів.

1. Пропозиції щодо питань, які слід включити в методичні рекомендації

На основі відповідей учасників виокремлено такі ключові теми:

• Законність обробки даних, включно з вимогами щодо згоди, правомірності збору інформації та зберігання персональних даних.
• Етичні стандарти OSINT-досліджень, зокрема недопущення шкоди дітям і дотримання принципу конфіденційності.
• Психоемоційна безпека дітей і документаторів, включно з ризиками вторинної травматизації.
• Рекомендації щодо професійної стійкості, зокрема методи подолання емоційного вигорання та організації робочого дня.
• Уточнення питань, розглянутих під час семінару, оскільки учасники відзначили їхню актуальність та практичність.

2. Пропозиції щодо питань для наступних семінарів

Учасники висловили такі пропозиції:

• Розгляд GDPR та захисту персональних даних на конкретних практичних кейсах.
• Обговорення методів запобігання професійному та вікарному вигоранню.
• Більше практичних прикладів документування та верифікації цифрових доказів.
• Вивчення методів оцінки впливу документування на права й безпеку постраждалих дітей.
• Аналіз умов, що зменшують ризики емоційного вигорання в колективах.

12 листопада 2025 року відбулась онлайн-презентація дослідження відповідності українських законів вимогам Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС 2024/1385 щодо протидії насильству стосовно жінок і домашньому насильству.

Співорганізаторами заходу стали ГО “Центр “Жіночі перспективи” спільно з Громадською експертною радою з гендерних питань при МФО «Рівні можливості» та НУО “Центр – Розвиток демократії”.

Під час обговорення йшлося про те, як змінилися виклики у сфері захисту жінок, чому кібернасильство – це нова реальність, яка досі не є врегульованою в Україні, які законодавчі зміни потрібні для реального захисту постраждалих, які виклики щодо гендерної рівності наявні в Україні на даний час, підвищення ефективності системи захисту жінок в країні завдяки імплементації норм Директиви ЄС.

Участь у заході взяли представники та представниці урядових і неурядових організацій, правозахисниці, експертки та експерти з гендерної рівності.

Дослідження проведене ГО “Центр “Жіночі перспективи” в рамках ініціативи «Директива ЄС 2024/1385: виклики та можливості для України» проєкту «Підтримка діяльності Українська платформа Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства у 2025-2026 р.», який реалізує ІЕД/IER  за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Протягом 11-12 листопада 2025 року у форматі онлайн-конференції відбулось громадське обговорення проєкту Національного плану реалізації Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, Мир, Безпека”, котрий має бути прийнятий в Україні на період 2026 – 2023 років.

Участь в обговоренні взяли представниці НУО “Центр – Розвиток демократії”, Громадської експертної Ради з гендерних питань при МФО «Рівні можливості», експерти, громадські діячки.

Під час обговорення йшлося, зокрема, про питання дотримання прав людини, встановлення справедливого миру, базові питання безпеки в Україні, зокрема безпеки цифрового середовища.

Протягом 6-7 листопада 2025 року в Києві тривав Національний форум «Від уроків до дій: реалізація  порядку денного «Жінки, мир, безпека» в Україні» — два дні діалогу, партнерства та спільних рішень.

Участь у роботі форуму взяла гендерна експертка, представниця НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва.

Національний форум 1325 —платформа для обговорення результатів, викликів і майбутніх кроків у реалізації Національного плану дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека». Форум відкрився арт-заходом, який символічно поєднав тему миробудування, відновлення та жіночої стійкості.

В програмі Форуму:

• підбиття підсумків виконання чинного Національного плану дій (2021–2025),

• визначення ролей і відповідальності всіх учасників процесу — від державних інституцій до громад,

• аналіз досвіду впровадження Резолюції 1325 на регіональному рівні,

• зміцнення партнерств і розробка рекомендацій для нового Національного плану дій (2026–2030).

Сьогодні, коли Україна продовжує боротьбу за мир, безпеку та гідність, голос жінок і їхнє лідерство є невід’ємною частиною цієї стратегії. Форум стає майданчиком, де формується бачення майбутнього — справедливого, безпечного та рівноправного.

джерело

12 листопада 2025 року відбудеться онлайн-презентація дослідження відповідності українських законів вимогам Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС 2024/1385 щодо протидії насильству стосовно жінок і домашньому насильству.

Захід організовано ГО “Центр “Жіночі перспективи” спільно з Громадською експертною радою  – Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості» та ГО “Центр -Розвиток демократії”

Під час події обговоримо:

• як змінилися виклики у сфері захисту жінок;

• чому кібернасильство – це нова реальність, яку Україна поки що не врегулювала;

• які законодавчі зміни необхідні для реального захисту постраждалих.

До участі запрошуються представники та представниці урядових і неурядових організацій, правозахисниці, експерт(к)и з гендерної рівності та усі зацікавлені.

Не пропустіть важливу розмову про те, як імплементація норм Директиви ЄС може змінити систему захисту жінок в Україні і зробити її справді ефективною.

Дослідження проведене ГО “Центр “Жіночі перспективи” в рамках ініціативи «Директива ЄС 2024/1385: виклики та можливості для України» проєкту «Підтримка діяльності Українська платформа Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства  у 2025-2026 р.», який реалізує ІЕД / IER  за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Джерело, адреса підключення до онлайн-презентації

29 жовтня 2025 року у КМДА відбувся круглий стіл з нагоди 25-ї річниці ухвалення Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека”.

Під час дискусії було обговорено представлення досвіду столичної громади у впровадженні принципів Резолюції 1325, обговорення ефективних моделей взаємодії влади, громадських організацій і міжнародних партнерів у питаннях безпеки, згуртованості та відновлення.

Участь у заході взяла представниця НУО “Центр – Розвиток демократії”, гендерна експертка Марія Дмитрієва, котра представила тему “Покоління, що формує нову культуру миру. Молодь, мир, безпека”.

Фото – директорка програм НУО “Центр – Розвиток демократії” Марія Дмитрієва.

23 жовтня 2025 року в Києві працював Український жіночий конгрес-2025 – головна національна платформа, котра з 2017 року об’єднує лідерство для просування політики рівності та розширення можливостей жінок.

У роботі платформи взяла участь гендерна експертка НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва.

Дискусії цього дня велись у чотирьох платформах – «Сміливість бути першими!», «Сміливість бути видимими!», «Сміливість бути у владі!», «Сміливість бути різними!».

Український жіночий конгрес з часу заснування сприяв скасуванню заборони на 450 «чоловічих» професій для жінок, ухваленню гендерної квоти на виборах, також завдяки його діяльності жінки отримали доступ до вищої військової освіти та дозвіл обіймати бойові офіцерські посади. Український жіночий конгрес відбувається щороку.

womanua.today

15 жовтня 2025 року відбувся онлайн круглий стіл «Сучасні портрети сільських жінок в Україні», що був присвячений Дню сільської жінки. Захід організували з ініціативи Національної сервісної служби України, Громадської ради при МФО ВРУ «Рівні можливості», ГО «Центр – Розвиток демократії», ГО «Сільські жінки України», ГО «Післязавтра».

У роботі круглого столу взяли участь більше 210 осіб.

Ідея відзначення Дня сільських жінок вперше була озвучена у 1995 році на IV Жіночій конференції ООН у Пекіні.  Після цього ООН підтримала відзначення дня сільської жінки кожного року 15 жовтня.

Війна росії проти України змінила життя жінок та дівчат різних соціальних груп і багато з них мають нові ролі в родині, громаді та суспільстві. Поєднуючи роботу з доглядом за сім’єю, домашнім господарством, громадською діяльністю та захистом батьківщини жінки сільських регіонів стикаються з більшими ризиками та множинними формами дискримінації.

Під час проведення заходу виступали ветеранки та жінки з груп ВПО, бізнес леді та  освітянки, які проживають у сільській місцевості. Вони представили свій досвід у створенні громад та виклики, з якими вони зустрічаються. Ці жінки працюють за такими напрямами: участь у процесі прийняття рішень, доступ до ресурсів та протидія дискримінації та насильству. 

До виступу також були запрошені експертки, які працюють у сфері прав жінок з дослідженнями про життя сільських жінок, доступ до ресурсів, екологічні проблеми під час зміни клімату.

Модераторкою заходу була Лариса Кобелянська, координаторка Громадської ради “Рівні можливості”.

On October 10-12, 2025, in Brighton (United Kingdom), the international feminist "FiLiA Conference 2025" was held. українською

The conference was attended by a representative of the NGO “Democracy Development Center” (Kyiv, Ukraine), gender expert Maria Dmytrieva.

In particular, during the third day of the conference, a session on the dangers and violations of the rights of women and children, caused by the practice of surrogacy, was organized.

The women present spoke about their experiences while engaging in this dangerous practice in the UK, the USA and France, and how the organizations ICASM (International Coalition against Surrogate Motherhood) and Stop surrogacy UK helped them to overcome these consequences.

source

FiLia Conference

10-12 жовтня 2025 року у Брайтоні (Сполучене Королевство) працювала міжнародна феміністська конференція FiLiA Conference 2025. English

У роботі конференції взяла участь представниця НУО “Центр – Розвиток демократії” (Київ, Україна), гендерна експертка Марія Дмитрієва.

Зокрема, під час третього дня конференції була організована сесія про небезпеку та порушення прав жінок і дітей, котрі викликає практика сурогатного материнства.

Присутні жінки розповіли про пережите під час залучення до цієї практики у Великій Британії, США та Франції, та як їм допомогли подолати ці наслідки організації ICASM (International Coalition against Surrogate Motherhood) та Stop surrogacy UK.

джерело

сайт FiLia