Більше 100 тисяч жінок в Україні, за приблизними підрахунками, залишаються залученими у проституцію, не рахуючи тих, хто приховує цю сторінку свого життя і не зізнається. Такі дані озвучила під час заходу «Вихід із кола насильства: досвід тих, хто пережили проституцію» голова БО “Всеукраїнська ліга «Легалайф»” Юлія Дорохова.
«У цих жінок немає жодного захисту від поліції. Їх гвалтують та використовують, вийти з проституції не дають. Я зіштовхнулась із дуже серйозним тиском при підготовці інформації, з перекручуванням даних. Нам не дають права голосу», – розповіла Юлія Дорохова.
Певний час, зі слів Юлії, медична, психологічна допомога таким жінкам ще передбачалась у проектах, тепер ситуація критична. Послуги, котрі закуповує Центр громадського здоров’я, є вкрай нерелевантними, в активістів громадського руху, котрі надають допомогу, взагалі немає нічого для підтримки жінок, яких залучають до проституції.
«Зовсім недавно одна з жінок звернулась за допомогою, в неї виявили сифіліс. Замість ургентної допомоги в медичному закладі, яку повинні були б надати, в неї стали вимагати дуже велику суму грошей. Вона розвернулась і пішла. Ми допомогли їй, добре, що вона звернулась до нас. Вона отримала це захворювання, коли її згвалтував клієнт. В жінки троє дітей, а чоловік загинув у зоні АТО. Тут тема, котра стосується насилля та проституції, дуже глибока та важка. Ми долучаємось до вашої кампанії, підтримуємо її, бо держава зобов’язана впроваджувати програми, котрі допомагають жінкам вийти з проституції», – зазначила голова БО “Всеукраїнська ліга «Легалайф»”.
Також нині, каже Юлія Дорохова, на її організацію здійснюють дуже серйозних тиск, їм відмовляють у коштах. «До того Партія зелених дуже лобіює легалізацію. На це треба серйозно звернути увагу. Якщо говорити про покращення становища жінок, то щодо державних програм, про котрі я піднімала питання ще у 2017 році, мені сказали, що вони заморожені. Це просто відмивання грошей, а не реальна допомога. Шелтери та квартири є тільки у громадських організацій. Десь є невеликі квартири у Києві, в інших містах. Але це не поставлено на той потік, щоб жінка розуміла, що може безпечно піти, вийти з проституції», додала Юлія.
Очільниця “Право на здоров’я” (HealthRight International) в Україні та Української фундації громадського здоров‘я Галина Скіпальська, котра також долучилась до заходу, зазначила, у свою чергу, що подібні програми підтримки проституйованих жінок мають тривати не місяць чи кілька місяців, а бути системними та мати постійне фінансування.
«Це кошти на юридичну, лікарську, психологічну підтримку. Допомога таким жінкам є, але вона надається громадськими організаціями. Добре, якщо буде можливість завдяки цьому заходу привернути увагу донорів, міжнародних партнерів, влади. Україна – це країна, де однозначно треба впроваджувати такі речі. Дуже важко пояснити «на пальцях», як цим жінкам треба допомогти», – розповіла Галина Скіпальська.
На прикладі однієї з дівчат, якій вдалося допомогти вийти з проституції, Галина Скіпальська розповіла, що ця допомога почалася з елементарного відновлення документів, надання житла, медичного супроводу вагітності, лікування, зміни ставлення жінки до самої себе, щоб вона інакше почала ставитись до свого здоров’я та способу життя.
Також учасниці дискусії зазначили, що необхідно залучати вже наявний досвід міжнародних організацій та жінок, котрі також активно долучились до заходу, а також випускати відповідне видання про проект, про досвід інших країн, про успішні історії та практики системної допомоги жінкам.
Захід «Вихід із кола насильства: досвід тих, хто пережили проституцію» відбувся 26 березня 2021 року, у рамках інформаційної кампанії “Що таке модель рівності?”.
У рамках цієї події жінки, які пережили сексуальну експлуатацію, дослідниці та соціальні працівниці з різних країн (Швеція, Ірландія, Ізраїль, Україна, Великобританія, США) поділились своїм досвідом та знаннями про бар’єри на шляху виходу з проституції та як соціальні служби та неурядові організації можуть допомогти жінкам у такій ситуації.
Міжнародні організації були представлені наступними спікерками: Террі Форліті (виконавча директорка центру допомоги жінкам “Breaking Free, США); Джулі Біндел (дослідниця в Університеті Лінкольна, учасниця кампанії за припинення насильства щодо жінок з 1979 року, Великобританія); Міа де Фіче (активістка, юристка, учасниця у кампанії за Шведську модель в Ірландії); Люба Фейн (активістка, учасниця у кампанії за Шведську модель в Ізраїлі); Меган Доневан та Жасміна Леховзки (працівниці центру допомоги жінкам “Таліта”, Швеція).
НУО “Центр “Розвиток демократії” у співпраці із Громадською радою при МФО “Рівні Можливості” та за підтримки МБФ «Українська фундація громадського здоров`я» проводить інформаційну кампанію “Що таке модель рівності?” з нагоди 70-ї річниці Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатації проституції інших, 40-ї річниці Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, 20-ї річниці Палермського протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності.