5 жовтня 2020 року у медіа-центрі «ІРС-Херсон» відбулась прес-конференція на тему «Жінки у виборчих списках: кандидатки технічні чи справжні?». Подію організувала голова ГО «ЖиваЯ» Анастасія Кириченко (м. Херсон), співорганізаторами виступили голова НУО Центр «Розвиток демократії» Ella Lamakh (м. Київ) та гендерна експертка Марія Дмитрієва (м. Вишневе Київської області), фонд громади Херсона “Захист”, Лариса Польська , експертка проєкту «Жінка в політиці – зміни в країні».
Захід був проведений у рамках Проєкту Глобальної мережі жінок-миротворок #GNWP «Місцеві спільноти будують і підтримують мир: Посилення участі жінок і молоді в побудові сталого миру у Вірменії, Азербайджані, Грузії, Кенії, Молдові, Південному Судані, Уганді та Україні» (за підтримки Австрійської агенції розвитку Austrian Development Agency). Координаторка проєкту Agnieszka Fal Dutra Santos надіслала у форматі відеозапису свої вітання учасницям заходу з побажанням плідної співпраці у реалізації порядку денного «Жінки, мир, безпека».
Темою до дискусії стало сприйняття позицій Виборчого кодексу (стаття 219, частина 9) від 16.07.2020, котрий наробив багато галасу та показав реальне ставлення чоловіків-представників партій до жінок.
Зміни до Виборчого кодексу, котрі запровадили обов’язкову присутність у кожній п’ятірці не менше двох кандидатів кожної статті, та процес виборів місцевого рівня виявили патріархатну суспільну зашкарублість, переконання, що «місце жінки вдома». Що замість цих стереотипів пропонують самі жінки – учасниці виборчого процесу? З якими передвиборчими програмами йдуть жінки на вибори, чи вони відрізняються? Якими є сьогоднішні історії жінок, які вирішили бути кандидатками на виборах з різних куточків України.
До дискусії також були запрошені жінки-кандидатки з Херсонської області, які бажають розповісти про свої історії приходу в політику та обговорити власні передвиборчі програми.
За даними волонтерського моніторингового проєкту «Вибори без сексизму», 15,3% – це нинішня частка присутності жінок в обласних радах України, 21% у Верховній Раді України. 59% політикинь потерпають від проявів сексизму, 62% політикинь – від кібербуллінгу.
Зі слів голови ГО Центр «Розвиток демократії» Елли Ламах, на даний час політики розглядають жінок суто як просто «постояти у списку». Також від жінок очікують лише виконання чорнової партійної роботи. Нині багато партій взялися підшуковувати жінок для включення у списки лише в останні тижні, коли визначились, що це необхідно згідно із законодавством.
Гендерна експертка Марія Дмитрієва додала, що чимало жінок у політиці зазнають переслідування онлайн – це знущання, брехня, наклепи, кпини, висміювання. На даний час група «Політична дія жінок» започаткувала ініціативу «Вибори без сексизму», а також відкрили чатбот для подання скарг на прояви сексизму, від яких потерпають кандидатки. Для надання оперативних консультацій залучені юридичні служби.
Ініціатори кампанії вимагають виконати норму закону щодо квотного формування виборчих списків; рівномірно розподілити кандидатів з числа чоловіків та жінок у багатомандатних мажоритарних округах для більш збалансованого представництва громади у місцевих радах; підтримати кандидаток на рівні з кандидатами та передбачити позитивні дії для усунення наявної нерівності; запровадити добровільну гендерну квоту 50% жінок та чоловіків; вести чесну й конкурентну боротьбу без дискримінації та сексизму.