24 травня розпочав роботу національний форум “Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 на національному та регіональних рівнях”.
Основною метою форуму, який об’єднав органи державної влади, громадські організації та міжнародних партнерів, є визначення стану впровадження Національного плану дій на виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 до 2025 року.
Учасниці та учасники форуму наголосили на важливості синергії між громадянським суспільством та органами місцевого самоврядування.
“28 жовтня 2020-го року вдруге Кабмін затвердив виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325. План створювався в тісній співпраці з громадським сектором, міжнародними партнерами та держустановами. Зараз через півроку ми маємо оцінити, що зроблено на національному рівні. У більшості областей вже розроблені обласні програми щодо виконання резолюції Ради безпеки ООН 1325”, – зазначила віце-прем’єрміністерка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина.
За словами представниці ООН Жінки в Україні Еріки Квапілової, Україна – 19 країна, де цей план імплементується.
Участь у першому дні національного форуму взяли міжнародні партнери – Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні Тобіас Тиберг, Надзвичайний і Повноважний Посол Норвегії в Україні Ерік Сведал, Посол, Координатор проєктів ОБСЄ в Україні Генрік Вілладсен.
“Україна – одна з країн, з якою Швеція має тісні стосунки. Швеція головує в цьому році в ОБСЄ. І резолюція 1325 “Жінки. Мир. Безпека” є пріоритетом в роботі ОБСЄ, – зазначив Тобіас Тиберг.
Впровадження та виконання другого національного плану дій до 2025 року покладено на Міністерство соціальної політики.
“Наразі плани дій прийняті майже в усіх областях. Додаток до плану включає 54 показники, від яких ми будемо відштовхуватися для відслідковування прогресу в реалізації. Це якісні показники про те, яким чином змінюється обізнаність населення щодо наявних послуг для осіб, постраждалих від насильства, рівень задоволення соціальними, медичними та іншими послугами. При розробці документу в областях повинні враховувати специфіку регіону, тому важливо, щоб кожна область мала гендерний портрет, – розповіла заступниця Міністра соціальної політики з питань євроінтеграції Ольга Ревук.
Минулоріч була створена Національна соціальна сервісна служба, і одним з її питань є контроль за виконанням впровадження національного плану дій. У кожній області створюються регіональні служби, для яких визначення показників впровадження ефективної гендерної політики, виконання усіх показників буде пріоритетом в роботі.
Урядова Уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко зазначила, що провівши оцінку тих планів дій, які уже затверджені чи у стані затвердження в областях, деякі речі викликають занепокоєння.
“Це не просто формальні речі. І потрібен план не заради звітування, а заради виконання, тому важливо розуміти і визначати за індикаторами виконання. Мене непокоїть, що в деяких регіонах не взяли до уваги всі показники під час розробки плану дій на регіональному рівні. Індикатори виконання є в Донецькій, Закарпатській областях та Києві. У двох областях – Рівненській, Закарпатській та Києві виділені кошти на реалізацію. Це позитивний досвід і приклад для інших регіонів. Але бюджети потрібно збільшувати”.
Представниці громадянського суспільства наголосили на основних викликах щодо реалізації п’яти стратегічних цілей національного плану дій, як от – участь жінок у прийнятті рішень, стійкість до безпекових викликів, забезпечення захисту від насильства за ознакою статі, сексуального насильства, посилення інституційного механізму тощо.
Директорка ГО Центр “Розвиток демократії” Елла Ламах розповіла, що всі виклики, пов’язані з участю жінок в процесах прийняття рішень, потрібно розглядати комплексно.
“Найменш представлені групи – це вдови, матері, доньки, ветеранки, внутрішньо переміщені особи, які були в полоні. У них більш виражений ПТСР і для них потрібно створювати служби на місцевих рівнях. Відсутність у них здавалося б таких елементарних для нас речей як комп’ютерів, доступу до інтернету стало особливо помітним під час пандемії. Участь жінок ускладнює відсутність знань про інструменти прийняття рішень”
За її словами, як і ГО, так і органи місцевого самоврядування, новообрані депутати і депутатки мало знають про резолюцію Ради Безпеки ООН 1325 і не враховують це під час створення стратегій плану розвитку громад.
Директорка зі стратегічного розвитку Українського жіночого фонду Наталія Карбовська наголосила на важливості безпекових питань, що стосується стратегічної цілі №2.
“Важливо говорити про наявність дієвого механізму між ГО, підприємствами, держорганами, а також про комунікаційну складову. Жінки тоді могли б легше розпізнавати безпекові виклики і реагувати на них”.
Євгенія Лук’янченко, національна консультантка ООН Жінки з інтеграції ґендерних питань до Мінреінтеграції зазначила, що є чимало питань, пов’язаних зі складністю документування злочинів на окупованих територіях, зокрема з доступом на ці території.
“Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій визначило 18 цілей з національного плану дій і нещодавно розробило проєкт відомчого плану і маю надію, що цей документ буде затверджено офіційно.
Виконавча директорка Української фундації громадського здоров’я Галина Скіпальська розповіла про виклики, пов’язані із забезпеченням захисту від насильства за ознакою статі і сексуального насильства.
“Жінки більш вразливі до негативних наслідків збройної агресії. Дуже часто, коли ми допомагаємо жінкам, постраждалим від насильства, там і може бути сексуальне насильство. Ми потребуємо на національному рівні чітких інструментів фіксації цих випадків”.
За словами Олени Суслової, голови правління ГО “Інформаційно-консультативний жіночий центр”, для забезпечення інституційної спроможності зроблено чимало, але бракує сертифікованих фахівців і підходів, коли йдеться про впровадження плану дій на місцевих рівнях.
Це пов’язано з частими змінами в координаційних радах, низькою обізнаністю, невиконанням виконавцями своїх обов’язків.
Після всіх виступів учасники та учасниці працювали у п’яти робочих групах над вивченням проблемних питань щодо реалізації кожної стратегічної цілі.
Всі рекомендації будуть додані до офіційного документу Національного плану дій.