Триває серія заходів, присвячених 30-річчю Незалежності України, – «Історія України, яка створюється жінками». Інформаційна кампанія відтворює історію сучасного феміністського руху через створення та діяльність жіночих мереж і платформ від початку 1990-х і до сьогодення, нагадує про їхній внесок у розвиток жіночого руху та захисту прав жінок в Україні.
Зокрема, у заході 21 квітня 2021 року взяла участь очільниця Національної ради жінок України Людмила Порохняк-Гановська, котра розповіла про історію цього об’єднання. Також вона згадала внесок до жіночого руху в Європі, котрий зробили українки – учасниці жіночих об’єднань.
«Вони боролись за те, щоб покарати уряд Польщі за вбивство Ольги Басараб у тюрмі. Але спротив їм чинили організації польських жінок. Союз українок, коли вже була виснажена 80-річна Софія Русова, не мав підтримки, його вирішили розпустити. «В майбутньому знайдуться свіжі сили, щоб продовжувати її головну працю – не лише за симпатію інших національних організацій, але для себе». У 1996 році почалося відродження об’єднання», – розповіла пані Людмила.
Представниця БО «Позитивні жінки» Віра Варига розповіла про досвід українських активісток, котрі відстоюють права жінок з ВІЧ. З її слів, особливість полягає у тому, що жінки з ВІЧ стигматизуються більше, ніж чоловіки, бо вони більше зайняті дітьми, мають інші потреби. Об’єднання значно посилило свій потенціал в останні роки, як сервіси, так і адвокаційну діяльність, провели низку досліджень, займаються інформаційними заходами щодо рішення проблем репродуктивно-сексуального здоров’я та прав жінок з ВІЧ.
Соціальний психолог, координаторка Галицького кластеру кооперації «Жіночий авангард» Ярослава Сорокопуд розповіла про особливості розвитку жіночих мереж у сільській місцевості та те, як доводилось долати та обходити суспільні стереотипи, працюючи з такими групами жінок.
«Навіщо жінці в селі мережі? Вона багато працює. Вони не хотіли попервах їхати на зустрічі на два дні, питаючи, «чи ви хочете розлучити мене з чоловіком». Категорично не сприймали слово «гендер». Тому мережа сільських жінок йшла з пропозицією економічної незалежністі, посиленням ролі жінок в управлінні, протидії сімейному насиллю, що було табу.
Жінки стали депутатками, керівниками підприємств. Створили систему протидію насильству в селі. Вони тепер мають телефони, зв’язуються між собою, і приходять в той будинок, звідки прийшло повідомлення про насилля. Тоді чоловік продовжувати бити жінку не може. Однак побутове насильство приймається досі в селі як «традиція», бо «б’є значить любить».
Мережа починає працювати у жіночому лідерстві, в тому числі по реформі ОТГ. Вони вже самі запрошують експертів. Запрошують на тренінги по стратегічному плануванню та комунікації. Така мережа взаємної підтримки серед жінок, які очолили ОТГ, також працює дуже потужно. Також є напрямок економічної стабільності – не буде жінка стабільною та вільною, якщо в неї не буде економічного впливу, його також забезпечують проекти», – розповіла Ярослава Сорокопуд.
Захід організований Центром Розвиток демократії / Democracy Development за підтримки Громадської ради з ґендерних питань, «Інформаційно-консультативним жіночим центром» та Урядовою уповноваженої з питань гендерної політики КМУ.