29 вересня 2021 року відбулася підсумкова Міжнародна конференція «ВІДНОВЛЕННЯ ТА ЛОКАЛІЗАЦІЯ МИРУ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ПОРЯДКУ ДЕННОГО «ЖІНКИ, МИР, БЕЗПЕКА», організована Запорізьким благодійним фондом «Єдність» за майбутнє» у партнерстві з ООН Жінки Україна за результатами трьох років впровадження проєкту з локалізації Резолюції 1325 «Жінки, мир, безпека». Про це повідомляє Запорізький благодійний фонд “Єдність” за майбутнє” / Unity for the Future. Модераторками панельних дискусій заходу були національні експертки НУО Центр – Розвиток демократії Елла Ламах та Марія Дмитрієва.

У заході взяли участь 143 учасниці і учасники – представниці Міністерств України, обласних та місцевих органів влади України, організацій громадянського суспільства (Хмельницька, Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Луганська області), інших країн світу, міжнародні експертки з Грузії, Молдови, директорка Глобальної мережі жінок-миробудівниць Марія Вікторія Кабрера Баллеза та директорка програм мережі Агнешка Фал-Дутра Сантос.

    На конференції голова правління Запорізького благодійного фонду «Єдність» за майбутнє» Тамара Огородова презентувала результати і досягнення реалізації проєкту «Просування порядку денного «Жінки. Мир. Безпека» шляхом локалізації та імплементації Національного плану дій з виконання Резолюції РБ ООН 1325 у Східній Україні», який виконувався з 2018 року.

   Військовий конфлікт з 2014 року вплинув найбільше на жінок і дівчат, які були вимушені покинути свої домівки та розпочати нове життя у нових громадах. Але, як показало дослідження, проведене ЗБФ “Єдність” за майбутнє” на початку реалізації проєкту «Просування порядку денного «Жінки. Мир. Безпека» шляхом локалізації та імплементації Національного плану дій з виконання Резолюції РБ ООН 1325 у Східній Україні» у партнерстві з ООН Жінки Україна, незважаючи на те, що в 2016 році був прийнятий перший Національний план дій на виконання Резолюцієї Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», а у 2018 році він був переглянутий, саме на місцевому рівні – на кінець 2018 року в громадах, де проживають ці жінки і дівчата і де підтримка і допомога їм потрібна найбільше, прийняття місцевих планів дій навіть не обговорювалися. Саме тому локалізація НПД 1325 на місцевому рівні стала дуже важливим кроком для забезпечення допомоги жінкам і дівчатам, а також чоловікам і хлопцям, які постраждали від конфлікту, долученням їх до процесів прийняття рішень у місцевих громадах та впровадженням системних змін у громадах.

Проєкт з локалізації розпочався в жовтні 2018 року в 17 громадах: в п’яти громадах у Запорізькій області (Біленьківська, Комишуваська, Комиш-Зорянська, Гірсівська (увійшла до складу Олександрівської ОТГ), Остриківська (увійшла до складу Токмацької ОТГ), в шести громадах у Донецькій області (Добропілля, Дружківка, Соледар, Званівка, Новодонецьке, Очеретине), в шести громадах ОТГ в Луганській області (Рубіжне, Кремінна, Попасна, Шульгинка, Старобільськ, Біловодськ).

Першим кроком стало дослідження ситуації на місцевому рівні щодо впровадження Порядку денного «Жінки. Мир. Безпека» відповідно до чотирьох основних напрямків Резолюції 1325: запобігання, захист, участь та зменшення наслідків і відновлення, аналіз ситуації щодо миру та безпеки і особливо їх вплив на жінок і дівчат. Дослідження було проведене трьома методами: кабінетне дослідження, проведення фокус-груп з жінками з місцевих громад і анкетування представників місцевої влади на інформаційних робочих зустрічах.

Були проведені 17 інформаційних зустрічей для 195 осіб – жінок і чоловіків – голів та заступників голів рад, місцевих депутатів, фахівців місцевих рад, громадських активісток. На цих інформаційних зустрічах проводилося детальне інформування щодо Резолюції РБ ООН 1325 “Жінки, мир, безпека”, Національного плану дій 1325, обласних планів дій та важливості для місцевих громад долучитися до виконання НПД 1325.

    На зустрічах було проведене опитування, яке показало, що до зустрічі не більше 25% мали інформацію щодо Національного плану дій та обласних планів. 

   За результатами проведених інформаційних зустрічей

Більше 90%  відзначили, що важливо приймати місцевий план дій 1325 у громаді

А більше 80% готові брати участь у навчальних тренінгах та заходах щодо Національного плану дій.

    За результатами дослідження були розроблені рекомендації щодо подальшої локалізації НПД, важливим кроком якого є прийняття місцевих планів дій та практичного впровадження їх на рівні місцевого самоврядування.

Другим кроком в травні 2019 року 12 представників і представниць місцевих громад прийняли участь у міжнародній конференції «Процес локалізації Національного плану дій Грузії на виконання Резолюцій Ради Безпеки ООН «Жінки, мир, безпека» на  2018 – 2020 роки».

В рамках візиту делегація вивчила досвід місцевої влади щодо локалізації – досвід співпраці з громадськістю через гендерні координаційні ради. В результаті вивчення досвіду було розроблено положення про Координаційну раду за прикладом Грузії, в якому внесено обов’язковість розгляду на сесії ради напрацювань Координаційної ради. Для того, щоб голос вразливих жінок був почутий, представниці груп самодопомоги, мобілізаторки, представниці громадських організацій, жінки з вразливих груп населення були включені до складу цих Координаційних рад.

Подальшими кроками було проведено навчання з прав людини, гендерної рівності та локалізації Резолюції РБ ООН 1325 для представниць і представників регіональних та місцевих органів влади, громадських активісток, депутаток, груп самодопомоги. 6 із 9 тренінгів були підготовлені та проведені за участі міжнародної експертки, директорки Глобальної мережі жінок-миробудівниць Марії Вікторії Кабрера Баллеза.

Третім кроком було проведення трьох тренінгів для представниць та представників громадськості та влади, на яких були розроблені рекомендації щодо заходів, які можуть бути включені в місцеві плани дій. Протягом  2019 року були прийняті місцеві плани дій в  громадах Донецької області (Добропілля, Дружківка, Соледар, Званівка, Новодонецьке, Очеретине), в громадах Луганської області (Попасна, Кремінна, Рубіжне, Біловодськ, Шульгинка, Старобільськ) та в громадах Запорізької області (Біленьківська, Комишуваська, Комиш-Зорянська, Гірсівська, Остриківська.

Крім того, в цих місцевих громадах були затверджені 17 заступників голів рад  уповноваженими особами з питань забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків. В громадах почався процес створення Координаційних рад, а також включення до існуючих координаційних рад розгляд питань, які стосуються виконання Національного та місцевих планів дій 1325. Після прийняття у кінці 2019 року місцевих планів дій команда проєкту провела значну роботу з підтримки у їх впровадженні.

 У 2020 році розпочалася пандемія коронавірусу. Багато заходів, які планували провести в рамках місцевих планів дій 1325, були переформатовані, переведені в онлайн. Виникли нові потреби у жінок і дівчат. Проводилося консультування керівництва громади та виконавців. У  2020 році вперше була впроваджена методика щодо розрахунку вартості виконання місцевих планів дій, розроблена фондом “Єдність” за майбутнє” разом з представницями Глобальної мережі жінок-миробудівниць Марією Вікторіє Кабрера Баллеза та Агнєшкою Фал-Дутра Сантос. Ці розрахунки проводили представники влади – представниці фінансових відділів рад, соціального захисту разом з громадськими активістами.

В результаті таких детальних розрахунків виявилося, що громади витрачають від 55 000 грн у малих громадах до 200 000 грн у великих громадах з населенням більше 40 000 жителів на виконання заходів місцевих планів дій. В 2021 році в громадах, які затвердили нові місцеві плани дій, було проведено розрахунок вартості заходів місцевих планів дій. Як показав моніторинг, сума на виконання планів дій збільшилася в кілька разів і складає до 2 мільйонів гривень у великих громадах.

Однією з важливих складових проєкту було проведення моніторингу, а також організація та проведення тренінгів щодо моніторингу виконання місцевих планів дій. 212 жінок і чоловіків  пройшли навчання на тренінгах з моніторингу та під час практичного відпрацювання кожного плану дій розробили плани моніторингу для кожної з 17 громад. У співпраці з громадськістю було проведено моніторинг виконання місцевих планів дій за 2020 рік.

Четвертим кроком була робота над підготовкою пропозицій до нового Національного плану дій 1325, до якого вперше в рамках розробки пропозицій були долучені представниці місцевих громадських організацій, груп самодопомоги, а також представників і представниць органів місцевої влади. Було проведене опитування, в якому прийняли участь 257 представників та представниць громадськості та влади.

За результатами анкетування були розроблені пропозиції, які були передані Міністерству соціальної політики та враховані під час розробки другого Національного плану дій. Після прийняття другого Національного плану дій 28 жовтня 2020 року в рамках проєкту були проведені 7 навчальних тренінгів для представників органів місцевої влади, представників громадськості та груп самодопомоги, а також для представників і представниць координаційних рад Донецької, Луганської та Запорізької областей, в яких взяли участь більше 300 жінок і чоловіків з місцевих громад. 

В рамках реалізації проєкту завдяки отриманому досвіду у співпраці з Глобальною мережею жінок-миробудівниць був розроблений Посібник з локалізації та кошторисування місцевих планів дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» в Україні. Посібник розроблявся за участю фонду «Єдність» за майбутнє», а також консультативної підтримки директорки Глобальної мережі Марії Вікторії Кабрера Баллеза та національних експерток Марії Дмитрієвої та Елли Ламах, в якому був узагальнений досвід роботи фонду «Єдність» за майбутнє» у  локалізації Національного плану дій на місцевому рівні.

Протягом останнього періоду проєкту – серпень та вересень 2021 року було проведене вперше 4 семінари щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом для 80 офіцерів поліції, які працюють в 20 громадах Донецької та Луганської областей, наближеної до контактної лінії.

Наставництво на робочому місці, участь у засіданнях Координаційних рад в місцевих громадах. Як показало анкетування учасників робочих зустрічей і Координаційних рад, що завдяки проєкту значно підвищилася обізнаність членів Координаційних рад щодо Національного, обласних та місцевих планів дій – 56% опитаних дізналися про новий Національний дій 1325 на тренінгах, які проводилися в рамках проєкту у співпраці з місцевою владою. 22% опитаних отримали інформацію щодо нового НПД 1325 від обласної влади та 11% опитаних дізналися про заходи планів дій від профільних департаментів і управлінь. Як показало це дослідження, інформацію щодо Національного, обласних та місцевих планів дій члени Координаційних рад отримують в основному від громадських організацій та місцевої влади.

                     Основні досягнення проєкту:

1. Вперше на місцевому рівні були прийняті 17 місцевих планів дій на виконання Національного плану дій з виконання Резолюції РБ ООН 1325 «Жінки, мир, безпека».

2. В структурах органів місцевої влади 17 громад затверджені уповноважені особи з питань забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків як заступники голів громад.

3. Створені та оновлені координаційні ради, до складу яких включені представниці громадськості, груп самодопомоги, вразливих жіно.

4. За набутим досвідом локалізації розроблено та видано посібник з локалізації та кошторисування місцевих планів дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» в Україні.

5. В розробці пропозицій до Національного плану дій 1325 вперше взяли участь представниці і представники місцевих громадських організацій, груп самодопомоги та органів місцевої влади.

6. Розроблено і впроваджено методику розрахунку, оцінки та бюджетування місцевих планів дій.

7. Завдяки проведенню тренінгів для представниць і представників громадських організацій, груп самодопомоги вони долучились до розробки та моніторингу місцевих планів дій.

8. Вперше було проведене навчання поліцейських з Донецької та Луганської областей щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом.

 Завдяки реалізації проєкту «Просування порядку денного «Жінки. Мир. Безпека» шляхом локалізації та імплементації Національного плану дій з виконання Резолюції РБ ООН 1325 у Східній Україні» у місцевих громадах відбулися системні зміни для ефективного практичного впровадження Порядку денного «Жінки, мир, безпека», що сприяло створенню безпечних умов і наданню підтримки в громаді для жінок і дівчат, налагодженню співпраці та координації між виконавцями НПД 1325 та місцевих планів дій у громадах  і залученню жінок із вразливих груп до процесів прийняття рішень.

Всі учасниці та спікерки відзначили, що такий обмін досвідом є дуже важливим. Досвід України у локалізації Резолюції 1325, як і інших країн потрібно вивчати та поширювати.

текст, фото Запорізький благодійний фонд “Єдність” за майбутнє” / Unity for the Future

Підписуйтесь на канал ГО Центр “Розвиток демократії” у Youtube!

Відео експертної дискусії “Вихід з кола насильства: досвід тих, хто пережив проституцію” від 26 березня 2021 року.

ГО Центр «Розвиток демократії» продовжує проводити експертні дискусії у рамках інформаційної кампанії “Що таке модель рівності?”, котра присвячена питанню впровадженню дієвої моделі боротьби з сексуальною експлуатацією та торгівлею людьми в Україні.

Як зазначила голова ГО Центр «Розвиток демократії» Елла Ламах, ініціатори кампанії сподіваються, що вона допоможе захистити жінок та допомогти їм вирватись з цього рабства не лише у нас в країні, але й у всьому світі.

Координаторка Громадської ради з ґендерних питань при МФО «Рівні можливості» Лариса Кобелянська, вітаючи учасників кампанії, у свою чергу, подякувала експертному середовищу, котре піднімає це питання в той час, коли дехто намагається просувати легалізацію сутенерства.

«Нас об’єднує те, що ми боремось за права жінок і проти насильства, в яку б обгортку воно не обгорталось. Коли суспільству намагаються продати ідею під виглядом захисту жінок, щоб суспільство прийняло форму закамуфльованого насильства, ми маємо відверто говорити, що проституція – це насильство. Історично це дуже давній спосіб експлуатації жінок, але часи змінилися, і ми не можемо прийняти ту ситуацію, коли частина жінок чи то за доброю волею, чи то за обставинами потрапляє у ситуацію, коли її ґвалтують і порушують її права.

Зараз по всьому світу вчергове йде повернення до менш суворого контролю за правами жінок, допускається поблажливе ставлення до тих країн, котрі гальмують, зменшують тиск на порушників. Ми маємо чітко заявити, що наш вибір це захист прав людини, захист прав жінок. Жінки у проституції є жертвами насильства, незалежно чи вони це усвідомлюють, незалежно від обставин, від того, що вони про це думають. І тим більше від того, хто вважає, що там їм добре», – зазначила Лариса Кобелянська.

8 квітня 2021 року відбулась дискусія на тему «Модель рівності і правоохоронні органи», у котрій на запрошення ГО Центр «Розвиток демократії» взяли участь активістки впровадження Шведської моделі боротьби з сексуальною експлуатацією в Україні, Ірландії, а представники правоохоронних структур Швеції, Канади, Великої Британії, Ізраїлю, Ісландії.

Як розповіла активістка впровадження Шведської моделі в Ірландії Міа де Фіче, котра сама була жертвою сексуальної експлуатації, коли жінку втягують у проституцію, її світ стає дуже вузьким – лише вона, чоловіки, котрі її купують, та поліція. Тому роль правоохоронців є надзвичайно важливою.

«Я пробула шість років у проституції, бачила багато злочинів, котрі є супутніми до сексуальної експлуатації жінок, у тому числі трафік. Зі мною поводились як зі злочинницею», – розповіла Міа де Фіче.

Важливість ефективної роботи правоохоронців підтвердила представниця поліції Рейк’янесберга (Ісландія) Альда Йохансдоттір, котра також поділилася досвідом своєї країни у впровадженні Шведської моделі. З її слів, за спостереженнями поліції у її країні – 50% «покупців сексу» – це одружені чоловіки.  

Також торік Модель рівності запрацювала в Ізраїлі. Відповідний закон набув чинності в липні 2020 року, він діятиме протягом п’яти років, щоб законодавці та суспільство змогли оцінити його ефективність. У законі, що є дуже важливим, передбачене фінансування реабілітаційної бази для постраждалих жінок.

Як повідомила голова департаменту протидії торгівлі людьми та проституції поліції Ізраїлю Саріт Перес, за ізраїльським законом ті, хто живе за доходи від втягування когось у проституцію, скоює правопорушення, той, хто втягує людину у проституцію, скоює злочин, той, хто рекламує «послуги проституції», пропонує для цього приміщення, також є порушником закону. Однак це не застосовується до тих, ким, власне, торгують такі люди. «76% жінок, втягнутих у проституцію, полишили би її негайно, якби могли», – навела дані статистики представниця Ізраїлю.

ГО “Центр “Розвиток демократії” у співпраці із Громадською радою при МФО “Рівні Можливості” та за підтримки МБФ «Українська фундація громадського здоров`я» проводить інформаційну кампанію “Що таке модель рівності?” з нагоди 70-ї річниці Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатації проституції інших, 40-ї річниці Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, 20-ї річниці Палермського протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності.

8 квітня 2021 року відбулась експертна дискусія «Модель рівності і правоохоронні органи», котра продовжила інформаційну кампанію “Що таке модель рівності?”, ініційовану в Україні громадською організацією «Центр – Розвиток демократії». Участь у дискусії взяли активістки впровадження Шведської моделі боротьби з сексуальною експлуатацією в Україні, Ірландії, а також представники правоохоронних структур Швеції, Канади, Великої Британії, Ізраїлю, Ісландії.

Матс Паулссон, старший радник Шведської агенції з гендерної рівності, колишній офіцер поліції, який працював у сфері протидії торгівлі людьми, розповів про те, як працює шведська поліції з жінками, котрих експлуатують у проституції. Запроваджена у його країні Шведська модель діє вже 20 років.

За його поясненням, продаж сексу у Швеції не криміналізований, однак криміналізована купівля – наслідком бажання купити цю «послугу» є штраф або позбавлення волі терміном до року. Звідництво карається терміном позбавлення волі до восьми років. Торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації – до 10 років у в’язниці.

Кожна жертва та потенційна жертва торгівлі людьми має право на підтримку та захист з боку суспільства та 30 днів на роздуми. Допомога регулюється НМП – Національним механізмом перенаправлень, а також Програмою добровільного повернення Міжнародної організації міграції. Цілями цієї роботи є підтримка та захист жертв, відправлення порушників до в’язниць, мінімізація ризику повторного потрапляння до торгівлі людьми.

Алан Кейтон, колишній офіцер поліції Великої Британії, представив «Пілотний проект запровадження Моделі рівності в Іпсвічі». З його слів, боротись з сексуальною експлуатацією незахищених жінок тут почали після того, як маніяк убив п’ятьох з них.

З його слів, у 60-70 водночас можна було побачити до 25 жінок на кількох визначених вулицях Іпсвіча. Всього у рамках проекту було виявлено 107 жінок, яких використовували у сексуальній експлуатації, 12 з них постійно.

У результаті з’ясувалося, що каральна стратегія щодо цих жінок не працює, причому до відповідальності за порушення громадського порядку були притягнуті всього дві жінки. До впровадження проекту допомоги були залучені місцева влада, медики, психіатрична допомога.

За два роки впровадження стратегії в Іпсвічі заарештували 140 шукачів «сексуальних послуг», більшість з них отримали попередження, кільком пред’явили звинувачення. До 400 дітей виявлено як такі, що мають ризик опинитись у сексуальній експлуатації. 80 жінок отримали допомогу від команди «Добиймося змін».

Домінік Моншам, лейтенант-детектив департаменту карного розшуку (Монреаль, Квебек, Канада), представив доповідь «Боротьба із сутенерством в Канаді і взаємодія поліції із соціальними службами».

За його даними, 89% жінок, яким допомагали виходити з проституції, не мали інших джерел існування. Тих дівчат, котрих вдавалося переконати, залучали до програм відновлення.

«Двадцять років тому нереально було уявити, що буде можливим контакт між поліцією та тими дівчатами. Зараз вони приходять без страху. Ми прийшли від арештів сотень і сотень жінок у проституції до нуля, і до сотень і сотень заарештованих трафікерів. Тепер у нас є методи впливу не лише на постраждалих жінок, але й на їхні сім’ї. Двадцять років тому термін «сексуальна експлуатація» не був у вживанні, тепер це так.

Ми працювали також у Південній Америці, там відбувалось те саме. Дівчат забирають з вулиці, експлуатують у масажних салонах, готелях, у тому числі дівчат дитячого віку. Те, що ці жінки на оголошеннях в інтернеті пишуть відверто про свою діяльність, не означає, що вони незалежні», – розповів Домінік Моншам.

КОНКУРС 

журналістських матеріалів на основі заходів в рамках 

інформаційної кампанії “Що таке Модель рівності?” для протидії сексуальному рабству, проституції та торгівлі людьми

В рамках До 70-річчя Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами, до якої Україна приєдналася в 1954 році, та 40-ї річниці  Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, яка прямо передбачає обов’язок вживати усіх відповідних заходів, включаючи законодавчі, щодо припинення всіх видів торгівлі жінками та використання проституції жінок, та на виконання Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, яку Україна ратифікувала у 2010 році, а також у відповідності до Політики НАТО щодо попередження сексуальної експлуатації, ГО «Центр Розвиток демократії» у співпраці із Громадською радою при МФО «Рівні можливості» та МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» розпочинають інформаційну кампанію: «Що таке «Модель рівності?».

В рамках цієї інформаційної кампанії запланована низка заходів за участі українських та закордонних експерток, дослідниць, активісток, жінок, які вийшли з проституції, поліціянтів та поліціянток і парламентарів з різних країн, в рамках котрих розглядатимуться різні аспекти проституції, її вплив на кримінальну ситуацію в країні, її вплив на громадське здоров’я,  та можливості виходу з неї.  

Ми запрошуємо журналісток і журналістів взяти участь в цих заходах, на основі отриманої інформації підготувати матеріали (текстові, аудіо, відео) і подати їх на конкурс журналістських матеріалів в рамках цієї інформаційної кампанії. 

У рамках першого етапу інформаційної кампанії заплановано наступні онлайн-заходи: 

1) “Вийти з кола насильства: досвід жінок, які пережили проституцію“

Дата: 26 березня  

У рамках цього заходу жінки, які пережили сексуальну експлуатацію, та дослідниці та соціальні працівниці з різних країн (Британія, Ізраїль, Швеція, Ірландія, США, Україна), де вже запроваджена Модель рівності, розкажуть про перешкоди на шляху виходу з проституції та про те, як соціальні служби та громадські організації можуть допомогти жінкам в такій ситуації. 

Аудиторія: ЦОВВи та їхні структурні підрозділи і заклади на рівні областей, соціальні служби, організації громадянського суспільства, широка громадськість. 

2) «Модель рівності і правоохоронні органи» 

Дата: 8 квітня  

У рамках цього заходу поліціянти з різних країн (Швеція, Франція, Канада, Ізраїль), де вже запроваджена Модель рівності, розкажуть про те, як вони працюють із вразливими жінками та взаємодіють в цій роботі із соціальними службами та притулками.  

Аудиторія: ЦОВВ сектору безпеки і оборони та їхні структурні підрозділи на рівні областей, Мінсоц, МОЗ, соціальні служби, організації громадянського суспільства, широка громадськість. 

4) Експертне обговорення «Законодавство, кращі практики для впровадження Моделі рівності».

Дата: 15 квітня   

У рамках цього заходу іноземні експертки та парламентарі поділяться своїм досвідом роботи над відповідними законопроектами у своїх країнах (Швеція, Франція, Ірландія, Канада, Латвія, Британія, Ізраїль). 

Аудиторія: українські парламентарки і парламентарі, ЦОВВ сектору безпеки і оборони та їхні структурні підрозділи на рівні областей, судді, прокуратура, Мінсоц, МОЗ, організації громадянського суспільства, широка громадськість. 

5) Спеціальний захід для журналістів “Модель рівності для України: особливості висвітлення”

Дата: 22 квітня  

У рамках цього заходу іноземні та вітчизняні журналістки та журналісти поділяться своїм досвідом висвітлення тематики сексуальної експлуатації та інформаційної підтримки Моделі рівності. 

Аудиторія: журналістська громада України, факультети журналістики вишів, внутрішньогалузеві журналістські організації саморегулювання. 

6) Захід для сектору безпеки і оборони про взаємодію порядку денного “Жінки, мир, безпека” та протидії сексуальному насильству пов”язаному з конфліктом

Дата: 29 квітня (дата уточнюється) 

7) Експертне обговорення “Проституція як проблема громадського здоров’я” 

Дата: 6 травня (дата уточнюється) 

Щоб отримати запрошення на заходи цієї кампанії, просимо вас зареєструватися за адресою: 

https://forms.gle/Sf1VtdtrkjbHi8Y28

Для участі в конкурсі ми запрошуємо журналісток і журналістів надсилати посилання на свої матеріали (текстові, аудіо, відео) на основі заходів кампанії  на адресу ГО «Центр – Розвиток демократії», info@ddc.org.ua

Конкурсна комісія, яка складатиметься з експертів і експерток Укртелерадіопресінституту, ГО «Центр – Розвиток демократії», Громадської ради при МФО «Рівні можливості» та МБФ «Українська фундація громадського здоров`я», вибере в кожній категорії:

• Текстовий матеріал 
• Аудіоматеріал 
• Відеоматеріал

по три найкращих матеріали. 

Конкурсні матеріали прийматимуться до 1 червня 2021 р. 

До кінця червня буде оголошено переможиць та переможців конкурсу, вони отримають цінні призи від ГО «Центр – Розвиток демократії». 

За всіма питаннями прохання звертатися до Марії Дмитрієвої: 

телефон / вайбер 063 100 37 51, адреса ел.пошти mdmytrieva@ddc.org.ua. 

Інформаційно-просвітницька кампанія “Що таке модель рівності?”

Експертна дискусія «Модель рівності і правоохоронні органи».

Дата: 8 квітня 2021 р.

Організатори:

 «Центр – Розвиток демократії»

Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»

МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»

Час проведення: 14:00-16:00.

Місце проведення: Zoom.

Форма реєстрації

https://forms.gle/eeXGd5ouoEHzHN5p6

Опис заходу:

У рамках цієї події У рамках цього заходу поліціянти та експертки з різних країн (Швеція, Франція, Канада, Ізраїль, Велика Британія), де вже запроваджена Модель рівності повністю або частково, розкажуть про те, як поліція працює із вразливими жінками та взаємодіє в цій роботі із соціальними службами та притулками. 

Окрему увагу планується приділити тому, як організована ця робота у Швеції, адже Швеція першою в світі запровадила державний підхід до проституції як до форми насильства проти жінок.

На заході передбачений синхронний переклад.

Ведуча заходу: Марія Дмитрієва, Центр Розвиток демократії 

design

Під час онлайн-заходу «Вихід із кола насильства: досвід тих, хто пережили проституцію», котрий відбувся 26 березня 2021 року, ініціаторам публічної дискусії щодо необхідності впровадження в Україні Шведської моделі висловили свою підтримку активістки міжнародних організацій США, Ірландії, Ізраїлю та працівниці центру допомоги жінкам зі Швеції.

Як повідомлялось, захід «Вихід із кола насильства: досвід тих, хто пережили проституцію» відкрив інформаційну кампанію “Що таке модель рівності?”, яку ініціює ГО Центр «Розвиток демократії». До неї долучились жінки, які самі пережили сексуальну експлуатацію, дослідниці та соціальні працівниці з різних країн. Вони поділились своїм досвідом та знаннями про те, які бар’єри виникають на шляху виходу з проституції та як соціальні служби та неурядові організації можуть допомогти потерпілим жінкам.

Як зазначила виконавча директорка центру допомоги жінкам «Breaking Free» (США) Тереза Форліті, у Сполучених Штатах, відповідно, в кожному штаті відпрацьовані свої шляхи вирішення проблеми. На національному рівні вони захищають молодь віком 18 років та молодших. Якщо раніше 17-річна дівчина, яку би «викрили» у зайнятті проституцією, отримала би суспільне тавро, тепер це не так: потерпілих від залучення до проституції не криміналізують. «Проституція – це насилля проти жінок, це не професія, ми маємо піти від цього», –каже Тереза Форліті. Людина, яку змушують до торгівлі собою, ніколи не знає, що чекає на неї у машині чи в квартирі. Це сексуальна експлуатація. Окремою проблемою Тереза Форліті вважає те, що після виходу з проституції жінки не мають безпечного місця для тимчасового перебування. Також, щоб вивести людини з цього стану, необхідно, щоб вона була готовою для спасіння, інакше є ризик того, що вона повернеться у проституцію.

Про шляхи виведення людей з проституції розповіли працівниці центру допомоги жінкам «Таліта» зі Швеції Меган Доневан та Жасміна Леховзки. Зі слів Жасміни Леховзки, вона сама була жертвою залучення до проституції, котра перед цим пережила зґвалтування і не отримала жодної підтримки від родини, бо в її країні «сором» за зґвалтування покладають саме на жертву цього злочину.

«Я вірю, що жінки повернуть чоловікам сором за зґвалтування, котрий має бути на них, щоб жодна постраждала жінка не була ніколи принижена та звинувачена», – розповіла Жасміна.

З її слів, їй довелося бути в чотирьох країнах, з них у трьох торгівля жінками в проституції є легальною. «В Австрії, у Швейцарії зі мною могло статися що завгодно, мені ніхто би не допоміг, я була секс-машиною для чоловіків. Лише потрапивши у Швецію, я побачила, що нас сприймають не як об’єкти, а як людей. На початку я сама не хотіла йти у центр «Таліта», мене привела туди поліція, я дуже агресивно сприймала допомогу. Зараз у нас підростає молоде покоління, котрому не можна допустити норму об’єктивації жінок. Якщо це легалізувати, це відчинить двері для наступних злочинів, я була у країнах, де сутенерство є легальним», – свідчить нинішня активістка центру допомоги жінкам.

Учасниця кампанії за впровадження Шведської моделі в Ізраїлі Люба Фейн навела статистику того, як страждають залучені до проституції жінки, згідно з різними дослідженнями, котрі проводять у різних країнах та у різних видах проституції. За ізраїльським дослідженням, 27% жінок у проституції потрапляють до психіатричних клінік, 31% робить спроби самогубств, половина має ПТРС (посттравматичний стресовий розлад), 40% мають інші проблеми психіки. Також за результатами дослідження, котре охопило понад 800 жінок з 9 різних країн, 71% при цьому потерпають від безпосереднього фізичного насилля, 63% переживають зґвалтування, в 70% наявний ПТСР.

«Я розкажу вам не про себе, а про свою подругу, яка вийшла з проституції в Ізраїлі після того, як клієнт мало її не вбив.

З проституції втікають вже без будь-якої фінансової спроможності та вмінь. Їй ще пощастило мати місце, де вона могла перебути, поки їй не дадуть першу заробітну плату. Але піти на роботу вона не могла, її не брали, бо знали про неї у місті. Вона боялась піти на співбесіду, щоб її не опізнали. Знайшла роботу, але знов її втратила, бо була не готова до контакту з людьми, потерпала від нічних кошмарів, розладів психіки. Знову пила, вже задумувалась повернутись у проституцію, але знайшла у facebook сторінку організації, де надавали підтримку таким, як вона. Соціальні працівники зрозуміли, що вона ще не може повернутись, і на рік відправили її у реабілітаційний центр, після перебування в котрому вона ще три роки проходила реабілітацію – всього чотири роки відновлення, поки її переслідували жахи, травми, знесилення, втрата сну, страх заходити в готелі. Після всього вона змогла працювати у притулку для покинутих котів та собак, щоб якомога менше контактувати з людьми. І її історія не є винятковою – це типова картина», – розповіла Люба Фейн.

«У 16 років я пережила три зґвалтування та групове зґвалтування, стала наркоманкою. Але я вижила», – розповіла активістка, юристка, учасниця у кампанії за Шведську модель в Ірландії Міа де Фіче. Вона також була свідком жахливих злочинів проти жінок, постраждалих у трафіку. Але на той момент жінка була в такому стані, що не могла усвідомити та пошкодувати себе. «Я зустріла соціальну працівницю, вона задавала мені питання, і краще ніж я знала на них відповіді, мені надали допомогу», – згадує Міа де Фіче. «Молода жінка, чи то в Ірландії, чи в Україні чи Швеції, є однією і тією самою жінкою. Нам необхідна підтримуюча система, я хочу запровадити те ж саме, що зроблене у Швеції, в Ірландії. Це дуже важкий процес, розпочати це. І це фантастично, що ви почали це обговорення, я з вами і підтримую вас, дякую вам», – підсумувала ірландська активістка за права жінок.

НУО “Центр “Розвиток демократії” у співпраці із Громадською радою при МФО “Рівні Можливості” та за підтримки МБФ «Українська фундація громадського здоров`я» проводить інформаційну кампанію “Що таке модель рівності?” з нагоди 70-ї річниці Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатації проституції інших, 40-ї річниці Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, 20-ї річниці Палермського протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності.