Категорія: Новини

On October 10-12, 2025, in Brighton (United Kingdom), the international feminist "FiLiA Conference 2025" was held. українською

The conference was attended by a representative of the NGO “Democracy Development Center” (Kyiv, Ukraine), gender expert Maria Dmytrieva.

In particular, during the third day of the conference, a session on the dangers and violations of the rights of women and children, caused by the practice of surrogacy, was organized.

The women present spoke about their experiences while engaging in this dangerous practice in the UK, the USA and France, and how the organizations ICASM (International Coalition against Surrogate Motherhood) and Stop surrogacy UK helped them to overcome these consequences.

source

FiLia Conference

10-12 жовтня 2025 року у Брайтоні (Сполучене Королевство) працювала міжнародна феміністська конференція FiLiA Conference 2025. English

У роботі конференції взяла участь представниця НУО “Центр – Розвиток демократії” (Київ, Україна), гендерна експертка Марія Дмитрієва.

Зокрема, під час третього дня конференції була організована сесія про небезпеку та порушення прав жінок і дітей, котрі викликає практика сурогатного материнства.

Присутні жінки розповіли про пережите під час залучення до цієї практики у Великій Британії, США та Франції, та як їм допомогли подолати ці наслідки організації ICASM (International Coalition against Surrogate Motherhood) та Stop surrogacy UK.

джерело

сайт FiLia

НУО “Центр – Розвиток демократії” (Київ) долучилася до відкритого міжнародного звернення громадських організацій, які закликають підтримати доповідь Спеціальної доповідачки ООН з питань насильства проти жінок і дівчат Рім Аль Салем, що має бути представлена 10 жовтня 2025 року на 80-й сесії Третього комітету Генеральної асамблеї ООН.

Доповідь має назву “Різні прояви насильства щодо жінок і дівчат в контексті сурогатного материнства” (A/80/158). Згідно з її змістом, сурогатне материнство є насильницькою, хижою практикою щодо залучених жінок і народжених таким способом дітей.

Також у зверненні закликають держави, міжнародні структури, впливових осіб вжити рекомендації для практичного припинення дії практики сурогатного материнства.

джерело

Сурогатне материнство в усіх його формах – це сукупність насильства та порушень прав людини, тому воно не може мати правового регулювання.

З метою недопущення стратегічних і операційних провалів, негативних незворотних наслідків для держави у сфері формування  і реалізації політики щодо репродуктивного здоров’я, дотримання прав дітей і жінок, розвитку нації просимо Вас  переглянути позицію пов’язану із поданням законопроєкту «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій» (№13683 від 22.08.2025). Такожінформуємо про реєстрацію у Верховній Раді України законопроєкту «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій» (№13683-1 від 04.09.2025,  що поданий народним депутатом Дануцою О.,  далі разом – законопроєкти).

матеріали

Інформуємо, що законопроєкти суперечать низці норм міжнародного та українського законодавства, а також зобов’язанням перед Європейським Союзом, а саме:

1.  Позбавлення материнства жінки, яка народила дитину — грубе порушення прав людини.

У міжнародному праві, а також у правових системах більшості держав, материнство встановлюється  за фактом народження, навіть у випадках екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) з донорськими яйцеклітинами.

«У всіх країнах світу материнство юридично визначається через факт пологів — жінка, яка народила дитину, є її матір’ю. Це стосується навіть випадків, коли використано донорську яйцеклітину або ембріон.»   (ICAMS, 2024)

Передача дитини іншій особі за контрактом прямо порушує:

–  ст. 50 Конституції України ,

–  ст. 7 Конвенції ООН про права дитини  

–  ст. 5, 11, 16 Конвенції CEDAW .

2.  Сурогатне материнство порушує права дитини

Сурогатне материнство — це програмоване розлучення дитини з матір’ю. Така передача за винагороду чи контрактом має ознаки  торгівлі дітьми, що прямо заборонено міжнародним правом.

«Контракт, у якому передача дитини є умовою оплати, є формою продажу дітей, оскільки дитина не може розглядатися як товар.» UNICEF, 2022

Це порушує:

–  ст. 7–8 Конвенції ООН про права дитини ,

– Факультативний протокол до КПД про продаж дітей  

Також законопроєктами не забезпечено інтереси дитини, в тому числі з урахуванням позиції ЄСПЛ, наприклад, у справі Mennesson v. France. Адже у кожному випадку, що стосується становища дитини, її вищий інтерес має бути пріоритетом.

3.  Порушення прав жінок — експлуатація, примус і дискримінація

Сурогатне материнство використовує вразливе становище жінок і призводить до:

–  серйозних ускладнень для здоров’я  (у сурогатних матерів ризик тяжких ускладнень в чотири рази вищий, ніж у жінок, які виношують неасистовану вагітність  Annals of Internal Medicine, 2024 ,

–  юридичного виключення жінки з материнства , навіть якщо вона виносила і народила дитину,

– відсутності відпустки після пологів, лікарняних та інших, передбачених законодавством пільг та можливостей.

«Сурогатне материнство є формою експлуатації жінок, що часто супроводжується порушеннями прав людини та гендерно зумовленим насильством.» (Спеціальна доповідачка ООН Рім Альсалем, 2023 ) 

Законопроєктами не взято до уваги: 

Резолюцію ПАРЄ 2331 (2020) щодо експлуатації у сфері сурогатного материнства, яка наголошує на необхідності запобігання використанню сурогатного материнства як форми експлуатації жінок.

Конвенцію Ов’єдо (Конвенція про права людини та біомедицину, 1997), яка містить норми щодо захисту людської гідності у сфері біомедичних технологій.

Заключні зауваження Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок до дев’ятої періодичної доповіді України (2022), що містять рекомендації щодо захисту жінок від експлуатації у сфері репродуктивних технологій.

Застереження  доповіді Рім Альсалем, Спеціальної доповідачки ООН з питань насильства щодо жінок та дівчат, його причин та наслідків , «Сурогатне материнство та насильство щодо жінок» (2025), яка проаналізувала сурогатне материнство як форму насильства та експлуатації щодо жінок.

Касабланську декларацію (2023)  — закликає до повної заборони сурогатного материнства як форми експлуатації жінок.

Позицію Спеціальної доповідачки ООН з питань продажу та сексуальної експлуатації дітей Мами Фатіми Сінґатех (Гамбія), яка підкреслила, що «комерційне сурогатне материнство зазвичай є продажем дітей» за міжнародним правом про права людини . 

Матеріали ЮНІСЕФ (UNICEF), зокрема документу «Ключові міркування: права дітей та сурогатне материнство» (2022) , де наголошено, що «контракт, у якому передача дитини є умовою оплати, є формою продажу дітей», хоча  дитина не може розглядатися як товар. 

Позицію Ради Європи (ПАРЄ): 2016 року Парламентська асамблея розглядала проєкт резолюції щодо заборони сурогатного материнства, проте він не був ухвалений. Водночас експертні та правозахисні організації у своїх поданнях наголошували, що практика сурогатного материнства «пов’язана з ризиками продажу дітей та експлуатації жінок».

На наш погляд, обидва законопроєкти суперечать зобов’язанням перед Європейським Союзом, а саме пункту 3 підрозділу е)  розділу 4.3. Дорожньої карти з питань верховенства права і  прямо конфліктують із позицією міжнародного співтовариства, зокрема п.6. Директиви 2024/1712 про внесення змін до Директиви 2011/36/ЄС про запобігання торгівлі людьми та боротьбу з нею та захист її жертв, якою використання сурогатного материнства/експлуатація сурогатного материнства є формою торгівлі людьми. Тому, на наш погляд, провокативними є дії України, яка замість впроваджувати нові правила ЄС у своє національне законодавство готується прийняти зовсім протилежні норми, що порушують права жінок та дітей.

Документи, що підсилюють позицію для заборони сурогатного материнства (виношування): 

Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо продажу дітей, дитячої проституції та порнографії (2000)  вимагає від держав-учасниць заборонити продаж дітей, дитячу проституцію та дитячу порнографію.

 Резолюції Ради Безпеки ООН щодо сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (1820, 1888, 1960, 2106, 2242 тощо)  закріплюють підхід до профілактики, відповідальності та моніторингу СНПК і визначають сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом:

«зґвалтування, сексуальне рабство, примусову проституцію, примусову вагітність, примусовий аборт, примусову стерилізацію, примусовий шлюб та будь-які інші форми сексуального насильства подібної тяжкості, вчинені проти жінок, чоловіків, дівчат чи хлопців, які прямо чи опосередковано пов’язані з конфліктом… Цей термін також охоплює торгівлю людьми з метою сексуального насильства та/або експлуатації, коли вона здійснюється в умовах конфлікту». 

Згадувані у пояснювальній записці МОЗ України міжнародні нормативно-правові акти (Декларація про використання науково технічного прогресу в інтересах миру і на благо людства (1975 р.),  Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW, 1979), Регламент (ЄС) 2024/1938 про стандарти якості та безпеки речовин людського походження, призначених для застосування людиною тощо) прямо не згадують сурогатне материнство і, відповідно, вони ані не підтримують, ані не засуджують цю практику. 

Репродуктивні функції жінок оцінюють у грошовому еквіваленті, перетворюючи тіло на товар. Хартія ЄС про основоположні права (ст. 3): забороняє перетворення людського тіла на джерело прибутку.  Загальний коментар № 28 Комітету з прав людини: засуджує зведення жінок до підлеглої ролі.

Звертаємо увагу, що законопроекти не відповідають вимогам, що ставляться до даного виду документів, не кореспондуються з іншими законами.

У законопроєктах йдеться про «забезпечення реалізації права чоловіків та жінок в Україні на продовження роду», проте таке право не передбачене ані Конституцією України та іншими українськими законами, ані міжнародним законодавством. При цьому не згадується право на дитинство, материнство і батьківство (ст. 51 Конституції), яким сурогатне материнство суперечить.

Проєкти законів не містять запобіжників порушення прав дітей, народжених  в результаті використання зазначених методик: вони мають високі ризики потрапляння  за межі правового поля як України (країн Європи, США, Китай, країн арабського регіону), так і країни своїх батьків з усіма негативними наслідками цього.

Медична риторика вводить в оману: сурогатне материнство не є медичною процедурою. Лише екстракорпоральне запліднення (IVF) та штучне запліднення визнаються медичними процедурами. Сурогатне материнство лише застосовує технології штучного запліднення з контрактною, а не терапевтичною метою. Резолюція Європейського парламенту засуджує сурогатне материнство як таке, що суперечить людській гідності, експлуатує тіла та репродуктивні функції жінок, особливо вразливих жінок у країнах, що розвиваються .

Відповідно до вимог ст. 104 ЗУ «Регламент Верховної Ради України» просимо відкликати законопроект «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій» (№13683 від 22.08.2025). 

З повагою,

членкиня ГО «Національна ради жінок України» Елла Ламах, тел. 0936024850, ellalamakh@gmail.com

Список громадських організацій додається:

ГО «Жіночий Консорціум України», голова організації Оксана Москаленко,  oksana@wcu-network.org.ua

ГО «Сільські жінки України», голова організації Наталія Шулик, shulyknatalya68@gmail.com

ГО «Національна рада жінок України», голова організації Людмила Порохняк Гановська, laporokh@gmail.com

ГО  «Спілка жінок Чернігівщини», голова організації Тетяна Роєва, 0683455045_t@ukr.net

ГО «Спілка жінок України», голова організації Леокадія Герасименко, leokadiiag@gmail.com

ГО «Кроки до майбутнього», голова організації Юлія Дупешко-Джус, itcentre75@gmail.com

ГО  «Центр «Розвиток демократії», членкиня правління Олена Целуйко, info@ddc.org.ua

ГО «Центр гендерної культури», голова правління Тетяна Ісаєва, gender.museum@gmail.com

ГО «Центр Міжнародного розвитку «ЕЛПІС», голова організації Тетяна Герко, Tatiana.gerko@ukr.net

ГО «Українське подвір’я», голова організації Роман Засядьвовк, ukrpodviry@gmail.com

 Громадська рада при МФО «Рівні можливості» ВРУ, координаторка Лариса Кобелянська, larysa.kobelyanska@gender.org.ua

ГО «Жіночий ветеранський рух», очільниця  Катерина Приймак, veteranka@uwvm.org.ua

ГО «ФемінізмУА», голова правління Оксана Сущук, o.syshchyk@gmail.com

МБО  «Ромський жіночий фонд Чіріклі», президентка Юлія Кондур, chirikls@gmail.com

ГО «Бізнес Мережа Сільських Жінок», голова правління Софія Буртак, Sofia.burtak@gmail.com

ГО “Інститут місцевої демократії “Відкрите суспільство”, голова правління

Світлана Ходакова, opensociety.vinnitsa@gmail.com

ГО «Центр Жіночі перспективи»,  голова центру Любов Максимович, luba_maksymovych@women.lviv.ua

ГО “Смарта”, президентка Лілія Кісліцина, smarta.ukraine@gmail.com

ГО “Фундація публічного управління”,  голова організації Лілія Гонюкова, gonyukova@ukr.net

БО “Всеукраїнська ліга “ЛЕГАЛАЙФ”, голова організації Юлія Дорохова,   dorohovaiulia@gmail.com

ГО «Український жіночий конгрес», голова організації Світлана Войцеховська, info@womenua.today

Центр гендерної освіти при Ужгородському національному університеті, Маріанна Колодій

НАЦІОНАЛЬНІ ЗБОРИ

СІМНАДЦЯТЕ СКЛИКАННЯ

8 серпня 2025 року

ЄВРОПЕЙСЬКА РЕЗОЛЮЦІЯ щодо універсального фемінізму

—

**Національні збори,**

Беручи до уваги статтю 88-4 Конституції,

Беручи до уваги Конституцію, зокрема преамбулу Конституції від 27 жовтня 1946 року, яка гарантує жінці у всіх сферах рівні з чоловіком права, її статтю першу, яка визначає, що «закон сприяє рівному доступу жінок і чоловіків до виборних мандатів і виборних посад, а також до професійної та соціальної відповідальності», і її статтю 34, яка, зокрема, визначає, що «закон визначає умови, за яких здійснюється гарантована жінці свобода звертатися до добровільного переривання вагітності»,

Беручи до уваги статтю 151-1 Регламенту Національних зборів,

Беручи до уваги Закон № 65-570 від 13 липня 1965 року про реформу шлюбних режимів,

Беручи до уваги Закон № 72-1142 від 22 грудня 1972 року щодо рівності винагороди між чоловіками і жінками,

Беручи до уваги Закон № 75-17 від 17 січня 1975 року щодо добровільного переривання вагітності,

Беручи до уваги Закон № 83-635 від 13 липня 1983 року про внесення змін до Трудового кодексу та Кримінального кодексу щодо професійної рівності між жінками та чоловіками,

Беручи до уваги Закон № 2008-496 від 27 травня 2008 року про різні положення щодо адаптації законодавства ЄС у сфері боротьби з дискримінаціями,

Беручи до уваги Закон № 2010-769 від 9 липня 2010 року щодо насильства, яке вчиняється саме над жінками, насильства у парах і його впливу на дітей,

Беручи до уваги Закон № 2014-873 від 4 серпня 2014 року щодо реальної рівності між жінками та чоловіками,

Беручи до уваги Закон № 2016-444 від 13 квітня 2016 року про посилення боротьби з проституційною системою та супровід осіб у проституції,

Беручи до уваги Закон № 2018-703 від 3 серпня 2018 року про посилення боротьби із сексуальним та сексистським насильством,

Беручи до уваги Закон № 2018-771 від 5 вересня 2018 року про свободу обирати своє професійне майбутнє,

Беручи до уваги Закон № 2019-1480 від 28 грудня 2019 року щодо дій проти насильства в сім’ї,

Беручи до уваги Закон № 2021-1017 від 2 серпня 2021 року щодо біоетики, який відкрив медично асистовану репродукцію для всіх жінок,

Беручи до уваги Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок та домашньому насильству, відому як Стамбульська конвенція, яка набула чинності 1 серпня 2014 року,

Беручи до уваги Конвенцію № 190 Міжнародної організації праці про насильство і домагання у світі праці, ухвалену в червні 2019 року,

Беручи до уваги Хартію основоположних прав Європейського Союзу від 7 грудня 2000 року в Ніцці, зокрема її статті 21 і 23, які закріплюють принцип рівності між чоловіками і жінками у всіх сферах, зокрема у сфері зайнятості, праці та винагороди,

Беручи до уваги статті 2, 3 і 7 Договору про Європейський Союз,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статті 8, 19, 153 і 157, які покладають на Союз завдання усунути нерівності та сприяти рівності між жінками і чоловіками, дозволяють ухвалювати законодавчі акти для боротьби з усіма формами дискримінації та передбачають позитивні заходи для зміцнення становища жінок,

Беручи до уваги Директиву 2004/113/ЄС Ради від 13 грудня 2004 року щодо реалізації принципу рівності поводження між жінками і чоловіками у доступі до товарів і послуг та у їх наданні,

Беручи до уваги Директиву 2006/54/ЄС Європейського парламенту і Ради від 5 липня 2006 року щодо реалізації принципу рівності можливостей і рівності поводження між чоловіками і жінками у сфері зайнятості та праці,

Беручи до уваги Директиву 2010/18/ЄС Ради від 8 березня 2010 року про застосування переглянутої рамкової угоди щодо батьківської відпустки, укладеної BUSINESSEUROPE, UEAPME, CEEP та CES, та про скасування Директиви 96/34/ЄС,

Беручи до уваги Директиву (ЄС) 2023/970 Європейського парламенту і Ради від 10 травня 2023 року про посилення застосування принципу рівності оплати між жінками і чоловіками за однакову працю чи працю однакової цінності шляхом прозорості винагороди та механізмів застосування права,

Беручи до уваги повідомлення Комісії до Європейського парламенту, Ради, Європейського економічного і соціального комітету та Комітету регіонів від 5 березня 2020 року під назвою: «Союз рівності: стратегія щодо рівності між жінками і чоловіками 2020–2025» (COM\[2020] 152 final),

Беручи до уваги повідомлення Комісії до Європейського парламенту, Ради, Європейського економічного і соціального комітету та Комітету регіонів від 7 березня 2025 року під назвою: «Дорожня карта для посилення прав жінок» (COM\[2025] 97 final),

Беручи до уваги Директиву (ЄС) 2022/2381 Європейського парламенту і Ради від 23 листопада 2022 року щодо кращого балансу між жінками і чоловіками серед директорів публічних компаній і пов’язаних заходів,

Беручи до уваги Директиву (ЄС) 2024/1385 Європейського парламенту і Ради від 14 травня 2024 року про боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством, перший європейський закон щодо боротьби з насильством над жінками,

Беручи до уваги приєднання Європейського Союзу до Стамбульської конвенції, яка набула чинності 1 жовтня 2023 року,

Беручи до уваги усталену практику Суду Європейського Союзу, яка закріплює рівність між жінками і чоловіками як фундаментальний принцип європейського права,

Беручи до уваги преамбулу Статуту Організації Об’єднаних Націй, яка, зокрема, проголошує, що народи ООН сповнені рішучості проголосити свою віру у рівність прав чоловіків і жінок,

**Враховуючи**, що історія боротьби універсального фемінізму є тривалою боротьбою за емансипацію жінок, відзначеною завоюванням цивільних прав, фундаментальних свобод та доступом до економічної незалежності, і що ця боротьба історично ґрунтувалася на універсалістських і світських принципах, спрямованих на звільнення всіх жінок без розрізнення за походженням чи культурою;

**Враховуючи**, що універсальний фемінізм відкидає будь-яку політичну інструменталізацію чи культурний релятивізм і виступає проти всіх форм сексистського гноблення — чи то релігійного фундаменталізму, патріархальних традицій або авторитарних політичних систем, стверджуючи, що світськість і рівність є гарантіями свободи жінок;

**Враховуючи**, що сучасний феміністичний рух у всьому його розмаїтті, збагачений звільненням слова і викриттям нових форм гноблення, має зберегти своє покликання — захищати права всіх жінок у світі, не піддаючись ідентичнісним чи сектантським викривленням, які загрожують його універсальності і ризикують замкнути феміністичну справу у логіках поділу чи ієрархізації боротьби;

**Враховуючи**, нарешті, що історія фемінізму є історією постійної боротьби проти всіх форм патріархату — релігійного, культурного чи політичного — і що його сила полягає у вимозі рівності, справедливості й універсальності задля емансипації всіх жінок без винятку;

**Враховуючи** виключення колективу «Nous vivrons» із феміністичної демонстрації 8 березня 2025 року на площі Республіки у Франції іншими феміністками;

**Враховуючи** перегляд прав жінок, зокрема у західних демократіях;

**Враховуючи** крихкість здобутків феміністичної боротьби, особливо у кризові періоди;

**Враховуючи** практично повну заборону абортів у Польщі та різні порушення прав жінок в Угорщині чи Італії;

**Враховуючи** конфліктність публічних дебатів та опортуністичні викривлення універсальної феміністичної боротьби останніми роками;

—

**Постановляє:**

1. Закликає європейські інституції визнати універсальний характер боротьби за права жінок;

2. Запрошує європейські інституції інтегрувати визначення універсального фемінізму, яке буде застосовуватись, зокрема, щодо органів-розпорядників європейського фінансування.

Універсальний фемінізм визначається як принцип, що має на меті забезпечення фактичної рівності прав і гідності між жінками та чоловіками. Універсальний фемінізм визнає та охоплює розмаїття жіночих досвідів та ідентичностей, без розрізнення за походженням, думками чи участю, і забороняє будь-яку ієрархізацію чи виключення між феміністичними боротьбами. Будь-який захід, дія чи організація, яка виключає групу жінок через їхню належність, боротьбу чи переконання, суперечила б цьому принципу;

3. Заохочує Європейську комісію запровадити поняття універсального фемінізму у консультаціях із підготовки нової стратегії рівності між жінками та чоловіками після 2025 року, спираючись на вищезгадану дорожню карту ЄС щодо посилення прав жінок;

4. Вимагає, щоб Європейський Союз забезпечував дотримання здобутків стратегії щодо рівності між жінками і чоловіками 2020–2025, а також майбутніх цілей стратегії після 2025 року у всіх державах-членах;

5. Запрошує Європейську комісію врахувати, під час розробки цілей стратегії щодо рівності між жінками і чоловіками після 2025 року, важливість освіти і історії боротьби за права жінок, а також сприяти рівності між усіма жінками у феміністичній боротьбі;

6. Закликає Європейську комісію у всіх її комунікаціях і законодавчих пропозиціях у цифровій сфері боротися проти будь-яких стереотипів, які можуть суперечити визначенню універсального фемінізму;

7. Вимагає від Європейської комісії зумовлювати міжнародні угоди, які вона підписує від імені ЄС, дотриманням прав жінок;

8. Закликає Європейську комісію підтримувати асоціації та рухи, які просувають універсальну боротьбу за рівність;

9. Запрошує уряд Франції та Європейський Союз не надавати або, у разі потреби, відкликати субсидії у асоціацій і груп, які у своїй боротьбі можуть стигматизувати, принижувати або закликати до ненависті проти іншої групи, ставлячи під сумнів, зокрема, універсальність феміністичної боротьби;

10. Закликає Європейський Союз зумовлювати надання субсидій асоціаціям, які відстоюють рівність, а не ідентичність і приниження жінки перед чоловіком, універсальне, а не сепаратизм, і запровадити процедуру систематичного відбору;

11. Вимагає від Європейського Союзу врахувати всі наслідки рішення Суду ЄС від 16 січня 2024 року, яке визнає, що насильство проти жінок, засноване на статі, є формою переслідування, що може саме по собі бути підставою для захисту.

У Парижі, 8 серпня 2025 року.

Голова,

Підпис: ЯЕЛЬ БРОН-ПІВЕ

джерело українського перекладу

документ французькою мовою

Всеукраїнська громадська організація «Центр «Розвиток демократії» оголошує конкурс на посаду тренерки/тренера для проведення занять Молодіжного клубу правосуддя в м. Львів в межах програми «Справедливість для української молоді: розслідування та переслідування воєнних злочинів російської федерації проти українських дітей» (далі – Програма).

Програма здійснюється за підтримки Відділу з правоохоронних питань (INL) Посольства США в Україні, та адмініструється міжнародною неприбутковою організацією Project Harmony, Inc. у співпраці ВГО «Центр «Розвиток демократії» з Департаментом захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Офісу Генерального прокурора України та Ювенальною поліцією України.

Завдання тренерки/тренера:

• проводити щотижневі (1-2 рази на тиждень) заняття тривалістю 2 години для підлітків віком від 13 років;
• організовувати зустрічі з правоохоронцями, відвідування судів, навчальних закладів та інші тематичні заходи;
• залучати учасників до дебатів, рольових ігор, ювенальних правових ініціатив;
• залучати до занять запрошених спікерів.

Вимоги до кандидатки/кандидата:

• досвід роботи з підлітками або у сфері неформальної освіти;
• знання основ правознавства або досвід у сфері правосуддя/правозахисту буде перевагою;
• вміння організовувати та проводити інтерактивні заняття;
• комунікабельність, відповідальність, креативність.

Умови роботи:

• місце проведення занять: м. Львів (точну адресу буде повідомлено додатково);
• період: вересень 2025 – травень 2026;
• робоче навантаження: 1-2 рази на тиждень у позашкільний час, тривалість заняття – 2 години;
• винагорода – обговорюється з кандидаткою/кандидатом.

Як подати заявку:
Надішліть резюме та короткий мотиваційний лист на електронну адресу galynaovcharova@gmail.com, andriy.haidamashko@ph-int.org до 25 серпня 2025 року із темою листа «Тренер Львів – Молодіжний клуб правосуддя».

The CSO “Democracy Development Center” Supported the Agenda of Women, Peace and Security International Conference, which was held in Sarajevo on 12-13 June, 2025. Conference participants formulated recommendations for governments to renew and provide national plans for resolution 1325:

“We underline that militarization, climate crisis and ecological degradation are linked threats to human security, gender equality, and lasting peace. These crises deepen inequalities, especially for women and marginalized groups, and weaken the foundations of positive peace. Militarization diverts resources from human development and inclusive governance, while environmental harm drives displacement and unrest. A gender-responsive peace agenda must address these interconnected challenges by promoting demilitarization, ecological justice, and community resilience. We urge their integration into all peacebuilding, early warning, and recovery efforts, calling on governments, the UN, and financial institutions to adopt sustainable, intersectional approaches.

We pledge to ensure that our recommendations contribute to shaping the upcoming UN Security Council Open Debate on Women, Peace, and Security in October 2025.

We strongly recommend a renewed commitment to the promises made in 2000, reshaping pledges into tangible actions across seven priority areas.”

Sarajevo Agenda

Endorsement Form

Громадська організація «Центр – Розвиток демократії» підтримала порядок денний міжнародної конференції «Жінки, Мир, Безпека», яка відбулася в Сараєво 12-13 червня 2025 року. Учасниці та учасники конференції сформулювали рекомендації для урядів щодо оновлення та надання національних планів виконання резолюції 1325:

«Ми наголошуємо, що мілітаризація, кліматична криза та екологічна деградація є пов’язаними загрозами безпеці людини, гендерній рівності та тривалому миру. Ці кризи поглиблюють нерівність, особливо для жінок та маргіналізованих груп, і послаблюють основи позитивного миру. Мілітаризація відволікає ресурси від розвитку людського потенціалу та інклюзивного управління, тоді як шкода навколишньому середовищу призводить до переміщення населення та заворушень». Гендерно-чутливий порядок денний миру має вирішувати ці взаємопов’язані проблеми, сприяючи демілітаризації, екологічній справедливості та стійкості громад. Ми закликаємо інтегрувати їх в усі зусилля з миробудівництва, раннього попередження та відновлення, закликаючи уряди, ООН та фінансові установи застосовувати стійкі, міжгалузеві підходи.

Ми зобов’язуємося забезпечити, щоб наші рекомендації сприяли формуванню майбутніх відкритих дебатів Ради Безпеки ООН з питань жінок, миру та безпеки у жовтні 2025 року.

Ми наполегливо рекомендуємо поновити зобов’язання, дані у 2000 році, перетворивши зобов’язання на реальні дії у семи пріоритетних сферах».

Порядок денний конференції у Сараєво

форма підтримки

On August 5-7, 2025, a Community of Practice was held in Kyiv as part of the program to support women’s and feminist organizations, implemented in partnership with OXFAM and ActionAid. This event was the final one within the cooperation during the work of the project, implemented by the CSO “Democracy Development Center” jointly with the Ministry of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine “Environmental Security with a Gender Perspective”, funded by OXFAM. Maria Dmytrieva, a gender expert and program director of the CSO ” Democracy Development Center “, participated in the Community of Practice. українською

That format was chosen as a space for a live exchange of experiences, presentation of practical solutions, mutual support and joint learning:

• discussion of challenges and solutions in the work of the organizations;

• thematic discussions and exchange of experiences;

• presentations of participants’ cases;

• horizontal learning and networking.

Thus, the organizers provided more space for a live exchange of experiences, presentations of practical solutions, and a joint search for answers to the challenges that CSO leaders, activists, and teams face in their work.

In particular, the discussion focused on ways to improve service quality, internal standardization of services, measuring its effectiveness, the future of women’s organizations, and the importance of flexible funding.

As it was earlier reported, the CSO “Democracy Development Center” is implemented the project in cooperation with the Ministry of Environmental Protection and Natural Resources and the Ministry of Social Policy of Ukraine with funding from the international association OXFAM.

The project involved consultants and trainers on environmental and social policy issues to develop proposals for the National Plan “Women. Peace. Security”.

OXFAM is an international association of 21 organizations working in 81 countries around the world to solve the problems of poverty and injustice.

5-7 серпня 2025 року у Києві відбулась Спільнота практик у межах програми підтримки жіночих і феміністичних організацій, що реалізується у партнерстві з OXFAM та ActionAid. Цей захід був завершальним у межах співпраці під час роботи проєкту  НУО «Центр – Розвиток демократії», реалізованого спільно з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України “Екологічна безпека з урахуванням гендерної перспективи”, за фінансування OXFAM. Участь у Спільноті практик взяла гендерна експертка, програмна директорка НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва. English

Цей формат був обраний як простір для живого обміну досвідом, представлення практичних рішень, взаємопідтримки та спільного навчання:

• обговорення викликів і рішень у роботі організацій;

• тематичні обговорення та обмін досвідом;

• презентації кейсів учасниць;

• горизонтальне навчання і нетворкінг.

Таким чином організатори надали більше простору для живого обміну досвідом, презентацій практичних рішень та спільного пошуку відповідей на виклики, з якими стикаються лідерки, активістки та команди ОГС у роботі.

Зокрема, йшлося про способи зробити послугу якісною, внутрішню стандартизацію послуг, вимірювання її ефективності, про майбутнє жіночих організацій та значення гнучкого фінансування.

Раніше повідомлялося, що НУО «Центр – Розвиток демократії» реалізувала даний проєкт у співпраці з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів та Міністерством соціальної політики України за фінансування міжнародного об’єднання OXFAM.

До заходів були запрошені  консультантів і тренерів з питань екології та соціальної політики для розробки пропозицій до Національного плану «Жінки. Мир. Безпека».

OXFAM — міжнародне об’єднання із 21 організації, котрі працюють у 81 країні світу з метою розв’язати проблеми бідності та несправедливості.