У Києві відбулося засідання робочої групи з гендерних питань Координаційного центру з оцінки шкоди довкіллю, присвячене діяльності Держекоінспекції в межах НПД 1325 «Жінки, мир, безпека» та презентації проєкту результатів гендерного аудиту Державної екологічної інспекції України.

Участь у заході взяла представниця ВГО Центр «Розвиток демократії», гендерна експертка Марія Дмитрієва, онлайн долучилася голова ВГО Центр «Розвиток демократії» Елла Ламах.

Робоча група працює над розробкою методики гендерно чутливої оцінки екологічної шкоди та підготовки пропозицій зі внесення змін до відповідних проєктів нормативно-правових актів.

Завдання також охоплюють підвищення обізнаності працівників Держекоінспекції з гендерних питань, сприяння реалізації резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», посилення співпраці між залучення науковців і експертів та консультації з органами державної влади.

Під час заходу згадувались наступні напрацювання:

ВГО «Центр «Розвиток демократії», огляд «Екологічна безпека жінок та чоловіків у контексті війни росії проти України»

ГО «Екоклуб», «Біла книга. Оцінка впливу на довкілля в Україні. Між законодавством і практикою»

ГО «Молодіжна кліматична ініціатива «Розвій», «Бачення української молоді щодо зеленої відбудови та потреб в кліматичній освіті та дотичних професійних можливостях»

Гендерний аудит Державної екологічної інспекції України: результати та рекомендації.

Брошура з коротким викладом основних результатів.

Фото

ВГО Центр “Розвиток демократії” продовжує отримувати відповіді від українських та міжнародних інституцій з приводу звернення громадських організацій про необхідність відхилити законопроєкт, котрий декриміналізує порнобізнес в Україні.

Нагадаємо, після першого читання законопроєкту №15294 Центр «Розвиток демократії» звернувся до українських та міжнародних інституцій із зауваженнями щодо його ризиків і зібрав їхні відповіді; всього відповідей станом на 13 вересня 2026 року зафіксовано 46, з них по суті 24.

Відповідно кількість та адресати звернень:

Категорія	Кількість	Кого рахували
Парламент	23	Керівництво ВРУ, фракції та депутатські групи, парламентські комітети й окремі народні депутати, яким надсилали окремі звернення.
Міністерства, відомства та інші державні органи	41	Міністерства, центральні органи виконавчої влади, правоохоронні, наглядові та інші державні інституції.
Міжнародні та дипломатичні адресати	47	Структури ООН, ЄС, Ради Європи, ОБСЄ, інші міжнародні інституції та дипломатичні представництва.
Українські професійні та громадські організації	36	Професійні, правозахисні, жіночі, бізнесові та інші організації, яким надсилали окремі звернення.
Разом формальних адресатів	147	Сума чотирьох категорій вище.
Медійна розсилка	66	Медійні адресати рахували окремо; вони не входять у 147.

Як повідомлялось раніше, жіночі правозахисні організації вимагають від народних депутаток й депутатів відхилити законопроєкт № 15294 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії».

Протягом 9-10 вересня 2026 року у м. Будапешт (Угорщина) тривала медіа-майстерня «Висвітлення порядку денного «Жінки, мир, безпека» та Потрійний зв’язок: гуманітарна діяльність, розвиток і миробудування» для журналісток з українських ЗМІ.

Впродовж участі у медіа-майстерні учасниці поглибили свої знання за темами порядку денного «Жінки, мир, безпека» (ЖМБ) та Національного плану дій 1325 (НПД), зокрема ролі медіа у підтримці реалізації порядку денного ЖМБ у гуманітарному, розвитковому та миробудівному секторах у межах підходу «Потрійний взаємозв’язок» (Triple Nexus). Представниці медіа вчилися враховувати гендерний аналіз у своїй подальшій роботі у медійному просторі, зокрема щодо того, як висвітлювані теми пов’язані із концепцією гуманітарного реагування, розвитку та розбудови миру (Triple Nexus). Також учасниці з тренерками напрацювали конкретні стратегії для посилення гендерно чутливого висвітлення питань порядку денного «Жінки, мир, безпека» (ЖМБ) в Україні.

Майстерню організовула Глобальна мережа жінок-миробудівниць (Global Network of Women Peacebuilders, #GNWP), ВГО «Центр «Розвиток демократії» та Фонд «Єдність за майбутнє» (м. Запоріжжя). Захід тривав в межах проєкту з інтеграції порядку денного «Жінки, мир, безпека» у гуманітарну діяльність, розвиток і миробудування за підтримки Австрійської агенції розвитку (Austrian Development Agency).

Виконавчому директору Офісу ефективного регулювання BRDO Олексію Дороганю

керівниці сектору «ІТ і телеком» Ірині Бардасовій
команді Офісу ефективного регулювання BRDO

Шановні колеги!

ВГО Центр «Розвиток демократії» звертається до Офісу ефективного регулювання BRDO у зв’язку з багаторічною адвокацією вашою організацією декриміналізації порнографії в Україні.

На сайті BRDO серед очікуваних результатів цієї реформи прямо зазначено скасування кримінальної відповідальності за створення, розповсюдження та збут порнографічних матеріалів, за визначеними винятками. BRDO також публічно оцінювало можливі додаткові бюджетні надходження внаслідок декриміналізації у 509 млн грн на рік.

Ми вважаємо принципово важливим розмежувати дві різні проблеми.

Ми підтримуємо вилучення з-під кримінальної відповідальності приватної добровільної некомерційної поведінки повнолітніх людей, яка не порушує прав інших осіб.

Водночас ми заперечуємо проти використання необхідності такої реформи як підстави для декриміналізації комерційного виготовлення, збуту та розповсюдження порнографії та створення в Україні правових умов для легальної діяльності комерційної порноіндустрії.

Саме це є одним із наших головних заперечень проти законопроєкту № 15294, який Верховна Рада України 14 липня 2026 року прийняла за основу.

Під назвою законопроєкту щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії пропонується одночасно істотно змінити державну політику щодо обігу порнографічних матеріалів серед повнолітніх осіб.

Це підтверджено не лише громадськими організаціями.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у своїх офіційних позиціях щодо законопроєкту № 15294 прямо зазначив, що запропонована редакція статті 301 Кримінального кодексу фактично виключає з неї діяння, пов’язані з обігом порнографічних матеріалів серед повнолітніх осіб за їх згодою, та істотно змінює концепцію кримінально-правової охорони, тоді як пояснювальна записка не містить належного обґрунтування причин такої трансформації.

Окремо Уповноважений звернув увагу на те, що законопроєкт не визначає форму згоди зображеної особи, порядок її надання, можливість відкликання та критерії встановлення її добровільності. Це створює не лише проблему правової визначеності, а й принципове питання про те, яким чином сама категорія «згоди» має працювати там, де йдеться про комерційне виробництво сексуалізованого матеріалу.

Національна поліція України у своєму офіційному висновку щодо законопроєкту звернула увагу на співвідношення запропонованих змін зі статтею 149 Кримінального кодексу України, яка охоплює торгівлю людьми та сексуальну експлуатацію, зокрема використання у порнобізнесі. Поліція також зазначила, що зміна державної політики щодо декриміналізації виготовлення, збуту та розповсюдження порнографії серед повнолітніх потребує окремого унормування.

Проте у доступних нам матеріалах до законопроєкту ми не виявили комплексного аналізу того, як декриміналізація комерційної порноіндустрії може вплинути на:

• сексуальну експлуатацію та використання вразливого становища;
• торгівлю людьми;
• насильство щодо жінок та насильство за ознакою статі;
• можливість встановлення реальної добровільності згоди в умовах комерційного виробництва;
• втягнення дітей і молодих людей у сексуальну експлуатацію;
• незаконне поширення інтимних матеріалів, сексуалізовані діпфейки, шантаж і примус;
• діяльність посередників, цифрових платформ і платіжних систем;
• фінансові потоки, організовану злочинність та відмивання доходів;
• фізичне і психічне здоров’я людей, залучених до індустрії;
• державні витрати на запобігання шкоді, правозастосування та допомогу постраждалим;
• виконання міжнародних зобов’язань України у сфері захисту прав жінок, протидії насильству, сексуальній експлуатації та торгівлі людьми.

Центр «Розвиток демократії» у переглянутих матеріалах законопроєкту не побачив комплексної оцінки диференційованого впливу запропонованої зміни політики на жінок і чоловіків, її узгодженості з політикою протидії насильству щодо жінок та торгівлі людьми, належної системи даних і оцінки повних суспільних наслідків.

BRDO публічно оцінювало можливі додаткові бюджетні надходження внаслідок декриміналізації порнографії у 509 млн грн на рік. Ми не заперечуємо необхідності оцінювати фіскальні наслідки державної політики. Водночас можливі податкові надходження самі по собі не можуть бути достатньою підставою для декриміналізації комерційної порноіндустрії. Економічне обґрунтування такої реформи має враховувати не лише потенційні доходи бюджету, а й витрати держави на подолання прямих негативних наслідків від неї.

 У зв’язку з цим просимо BRDO оприлюднити методологію та вихідні дані, на яких ґрунтується розрахунок прогнозованих 509 млн грн податкових надходжень, а також пояснити, як оцінювалися поряд із можливими доходами бюджету державні та суспільні витрати, пов’язані із сексуальною експлуатацією, торгівлею людьми, насильством, захистом дітей, охороною здоров’я, фінансовими злочинами та необхідністю правозастосування.

Податкові надходження є доходом бюджету, але не є самі по собі доказом суспільної користі комерційної індустрії.

Що ми пропонуємо BRDO

Ми закликаємо BRDO:

1. переглянути підтримку декриміналізації комерційного виготовлення, збуту та розповсюдження порнографії з урахуванням правозахисних, гендерних, кримінологічних, соціальних та економічних наслідків такої зміни державної політики;
2. чітко відокремити у своїй публічній позиції необхідне припинення кримінального переслідування приватної некомерційної поведінки повнолітніх від декриміналізації діяльності комерційної порноіндустрії;
3. повідомити, чи підтримує BRDO законопроєкт № 15294 у його нинішній концепції та чи вважає його належним способом реалізації реформи, яку організація адвокатує;
4. оприлюднити методологію та вихідні дані економічного обґрунтування декриміналізації, зокрема розрахунку 509 млн грн прогнозованих податкових надходжень;
5. провести відкриту професійну дискусію не лише з представниками індустрії та прихильниками декриміналізації, а й з організаціями із захисту прав жінок, фахівчинями з протидії торгівлі людьми та сексуальній експлуатації, захисту дітей, кримінального права, охорони здоров’я, цифрового сексуального насильства та фінансової безпеки.

ВГО Центр «Розвиток демократії» готовий надати BRDO зібрані нами українські та міжнародні матеріали, офіційні висновки державних органів та нашу експертну довідку щодо гендерно чутливого скринінгу законопроєкту № 15294.

Ми також готові сприяти організації зустрічей із міжнародними експертками та журналістками з країн Європи й Північної Америки, які багато років досліджують порнографічну індустрію, сексуальну експлуатацію, торгівлю людьми, цифрове сексуальне насильство та захист дітей.

Ми пропонуємо не підміняти необхідну декриміналізацію приватної некомерційної поведінки повнолітніх декриміналізацією комерційної індустрії сексуальної експлуатації.

Саме це розмежування, на нашу думку, має бути вихідною точкою подальшої реформи.

Запрошуємо BRDO до відкритої професійної дискусії.

Марія Дмитрієва
директорка програм
ВГО Центр «Розвиток демократії»

ПОЗИЦІЯ
УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
З ПРАВ ЛЮДИНИ
до проєкту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу
України щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження
дитячої порнографії»

Глобальна мережа жінок-миробудівниць (Global Network of Women Peacebuilders, GNWP), ВГО “Центр “Розвиток демократії”  запрошують медійниць і медійників взяти участь у дводенній медіа-майстерні з висвітлення порядку денного «Жінки, мир, безпека» у взаємозв’язку з гуманітарною діяльністю, розвитком і миробудуванням.

Мета проведення майстерні – покращити розуміння медійників та медійниць щодо ролі жінок-миробудівниць та посилити інклюзивне висвітлення в ЗМІ гуманітарних, розвиткових та миротворчих процесів. Під час проведення заходу розглядатимуться питання запобігання дезінформації, сприяння кібербезпеці, конфіденційності  даних, використання ШІ та етичної журналістики в умовах війн, конфліктів та криз.

Майстерня відбудеться 9–10 вересня у м. Будапешт (Угорщина). День заїзду – 8 вересня або 9 вересня до 9:00, день виїзду – 10 вересня після 18:00 або 11 вересня.  Початок заходу о 9:30 9 вересня. Закінчення – 10 вересня о 17:00.

Організатори забезпечують харчування та проживання під час заходу, оплачують проїзд до Будапешта і зворотний проїзд після заходу, не пізніше 15 вересня. Оплачується квиток вартістю не вище ніж купейний вагон, можливі домовленості з організаторами щодо виду та вартості транспортних витрат.

Захід проводиться у межах проєкту «Порівняльна перевага місцевих жінок-миробудівниць: інтеграція порядку денного “Жінки, мир, безпека” у взаємозв’язок гуманітарної діяльності, розвитку та миробудування» за підтримки Австрійської агенції розвитку (Austrian Development Agency, ADA).

Для відбору участі в заході просимо заповнити форму до 30 липня 2026 року, Заповнення форми не гарантує участі у заході. Відібрані учасниці й учасники отримають підтвердження та докладну організаційну інформацію електронною поштою до 5 серпня 2026 р.

Центр соціальних і трудових досліджень (CSLR) разом із партнерами та учасницями проєкту «Caring to Survive, Surviving to Care» готує спільне подання до 54-ї сесії Робочої групи Універсального періодичного огляду (УПО) України.
Назва документа, також підтриманого НУО ЦРД:
«Surviving to Care: Women’s Unpaid and Paid Care Labour in Wartime Ukraine»
Подання присвячене впливу війни, політики жорсткої економії та процесів відновлення на оплачувану й неоплачувану доглядову працю жінок та реалізацію економічних, соціальних і культурних прав в Україні.
Організатори запрошують до співпідписання українські громадські організації, профспілки, жіночі організації, академічні інституції, місцеві ініціативи та окремих експерток і експертів, які працюють у сферах:
– гендерної рівності та прав жінок;
– соціальної політики та доглядової праці;
– трудових прав;
– підтримки ветеранів і ветеранок;
– прав людей з інвалідністю;
– захисту прав ВПО;
– психічного здоров’я;
– освіти та охорони здоров’я;
– розвитку сільських громад;
– відновлення та реконструкції України.
Кінцевий термін подання інформації для включення до списку співпідписантів:
15 липня 2026 року (23:59 за київським часом).
Просимо заповнити форму:
ПОСИЛАННЯ НА GOOGLE FORM
Текст проєкту подання доступний за посиланням:
ПОСИЛАННЯ НА ДРАФТ ДОКУМЕНТА

Група країн в ООН на чолі із Італією та Чилі запускає політичну декларацію глобального мораторію щодо практики сурогатного материнства. Про це повідомляє europeanconservative.

Важливий перший крок для майбутніх масштабних змін, як сподіваються ініціатори, був представлений 22 червня 2026 року під час роботи 62-ї сесії Ради прав людини ООН.

Документ не є офіційною зміною, жодна держава не змушена змінювати свої внутрішні закони. Однак ця декларація виводить практику сурогатного материнства до міжнародного порядку денного прав людини – зі сфери приватних відносин до транснаціональної практики, що зачіпає питання батьківства, прав дитини, експлуатації, створює серйозні ризики для жінок і дівчат, юридичну невизначеність для народжених дітей, стимулює трафікінг, медичну шкоду.

Національного регулювання для проблеми такого масштабу недостатньо, стверджують ініціатори декларації: цей “ринок” є глобальним, таким має бути і реагування на порушення.

НУО Центр “Розвиток демократії” долучається до підписантів Декларації прав жінок, що базуються на статі.

Йдеться про підтвердження прав жінок та дівчат, котрі основані на біологічній статі, включно з правом на фізичну і репродуктивну цілісність, ліквідацію всіх форм дискримінації проти жінок та дівчат, що виникають внаслідок заміни категорії біологічної статі на “гендерну ідентичність”, а також внаслідок сурогатного материнства і пов’язаних із ним практик.

Ознайомитися з Декларацією можна за посиланням.

Протягом 9 – 10 червня 2026 року у м. Стамбул (Туреччина) тривав тренінг для тренерок – представниць організацій, долучених до багатонаціонального проєкту, зосередженому на порядку денному «Жінки. Мир. Безпека» та Потрійному зв’язку «Гуманітарний компонент – Політика розвитку – Мир та безпека» (HDP).

Проєкт впроваджується Глобальною мережею жінок-миробудівниць #GNWP за підтримки Австрійської агенції розвитку (ADA) у Вірменії, Азербайджані, Грузії, Молдові, Палестині, Уганді та Україні.

Участь у тренінгу взяла голова НУО Центр «Розвиток демократії» Елла Ламах, котра представляла напрацювання в межах проєкту, що реалізується НУО ЦРД в межах цієї ініціативи  в Україні спільно з БФ «Єдність» за майбутнє» протягом 2026-2027 років у партнерстві з GNWP за фінансової підтримки ADA.

Учасниці та учасник тренінгу опрацювали механізми інтеграції Потрійного зв’язку (HDP) до існуючих методик локалізації «Жінки. Мир. Безпека» та розвитку стратегій специфіки контексту їх імплементації на локальному рівні.

Протягом 5 – 7 червня 2026 року представниці організацій, котрі входять до Європейського жіночого лобі (the European Women’s Lobby), разом працювали у Брюселі на щорічній Генеральній асамблеї EWL. Про це повідомляє womenlobby.org.

Участь у заході взяла директорка програм, експертка НУО Центр «Розвиток демократії» Марія Дмитрієва.

Під час роботи учасниці та учасники обговорили досягнення року, що минув, окреслили пріоритети на майбутнє, посилили спільну впевненість у відстоювання прав жінок і дівчат у країнах Європи. Йшлося також про рамки стратегії 2027 – 2031 років, включно фінансовими позиціями та з гендерним компонентом реагування щодо кліматичних змін, політичним та соціальним контекстом.

Захід відбувався офлайн і онлайн.

У перший день, 6 червня, учасниці розглянули організаційні питання Асамблеї, зокрема підтвердження кворуму, затвердження порядку денного, протоколів попередніх засідань, звіт про діяльність EWL за 2025 рік і період до травня 2026 року, фінансову звітність, бюджетні питання, Стратегічну рамку EWL на 2027–2031 роки, термінові резолюції, а також можливу партнерську участь у проєкті Horizon.
Наприкінці першого дня представниця НУО ЦРД мала короткий виступ від України. У виступі Марія Дмитрієва звернула увагу на дві актуальні загрози для прав жінок в Україні: ризик легалізації порнографії та положення нового проєкту Цивільного кодексу, які фактично нормалізують сурогатне материнство, наголосила, що ці питання потребують уваги й солідарності з боку європейського жіночого руху.

Другий день, 7 червня, був присвячений роботі в групах у межах сесії **“Stronger together, linking projects and expertise – learn, share, grow”**. Метою сесії було посилення співпраці між організаціями-членкинями EWL, обмін досвідом і пошук можливостей для партнерств.

Після першої частини групової роботи Марія виступила з кількома пропозиціями. Зокрема, наголосила на необхідності активніше включати українських та інших мігранток у Європі в роботу місцевих жіночих організацій, також запропонувала, щоб EWL долучилося до процесу розробки нового плану дій ЄС щодо Жінок, миру і безпеки / Резолюції 1325, окремо запропонувала організувати для зацікавлених організацій онлайн-зустріч, на якій можна було б представити досвід українських жінок і жіночих організацій в умовах повномасштабної війни.

Участь у заході дала можливість представити український контекст у ширшій європейській жіночій мережі, привернути увагу до ризиків у сфері проституції, порнографії та сурогатного материнства, а також запропонувати подальшу співпрацю щодо порядку денного Жінки, мир і безпека та залучення українських жінок у Європі.

Фото