Категорія: Матеріали

НАЦІОНАЛЬНІ ЗБОРИ

СІМНАДЦЯТЕ СКЛИКАННЯ

8 серпня 2025 року

ЄВРОПЕЙСЬКА РЕЗОЛЮЦІЯ щодо універсального фемінізму

—

**Національні збори,**

Беручи до уваги статтю 88-4 Конституції,

Беручи до уваги Конституцію, зокрема преамбулу Конституції від 27 жовтня 1946 року, яка гарантує жінці у всіх сферах рівні з чоловіком права, її статтю першу, яка визначає, що «закон сприяє рівному доступу жінок і чоловіків до виборних мандатів і виборних посад, а також до професійної та соціальної відповідальності», і її статтю 34, яка, зокрема, визначає, що «закон визначає умови, за яких здійснюється гарантована жінці свобода звертатися до добровільного переривання вагітності»,

Беручи до уваги статтю 151-1 Регламенту Національних зборів,

Беручи до уваги Закон № 65-570 від 13 липня 1965 року про реформу шлюбних режимів,

Беручи до уваги Закон № 72-1142 від 22 грудня 1972 року щодо рівності винагороди між чоловіками і жінками,

Беручи до уваги Закон № 75-17 від 17 січня 1975 року щодо добровільного переривання вагітності,

Беручи до уваги Закон № 83-635 від 13 липня 1983 року про внесення змін до Трудового кодексу та Кримінального кодексу щодо професійної рівності між жінками та чоловіками,

Беручи до уваги Закон № 2008-496 від 27 травня 2008 року про різні положення щодо адаптації законодавства ЄС у сфері боротьби з дискримінаціями,

Беручи до уваги Закон № 2010-769 від 9 липня 2010 року щодо насильства, яке вчиняється саме над жінками, насильства у парах і його впливу на дітей,

Беручи до уваги Закон № 2014-873 від 4 серпня 2014 року щодо реальної рівності між жінками та чоловіками,

Беручи до уваги Закон № 2016-444 від 13 квітня 2016 року про посилення боротьби з проституційною системою та супровід осіб у проституції,

Беручи до уваги Закон № 2018-703 від 3 серпня 2018 року про посилення боротьби із сексуальним та сексистським насильством,

Беручи до уваги Закон № 2018-771 від 5 вересня 2018 року про свободу обирати своє професійне майбутнє,

Беручи до уваги Закон № 2019-1480 від 28 грудня 2019 року щодо дій проти насильства в сім’ї,

Беручи до уваги Закон № 2021-1017 від 2 серпня 2021 року щодо біоетики, який відкрив медично асистовану репродукцію для всіх жінок,

Беручи до уваги Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок та домашньому насильству, відому як Стамбульська конвенція, яка набула чинності 1 серпня 2014 року,

Беручи до уваги Конвенцію № 190 Міжнародної організації праці про насильство і домагання у світі праці, ухвалену в червні 2019 року,

Беручи до уваги Хартію основоположних прав Європейського Союзу від 7 грудня 2000 року в Ніцці, зокрема її статті 21 і 23, які закріплюють принцип рівності між чоловіками і жінками у всіх сферах, зокрема у сфері зайнятості, праці та винагороди,

Беручи до уваги статті 2, 3 і 7 Договору про Європейський Союз,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статті 8, 19, 153 і 157, які покладають на Союз завдання усунути нерівності та сприяти рівності між жінками і чоловіками, дозволяють ухвалювати законодавчі акти для боротьби з усіма формами дискримінації та передбачають позитивні заходи для зміцнення становища жінок,

Беручи до уваги Директиву 2004/113/ЄС Ради від 13 грудня 2004 року щодо реалізації принципу рівності поводження між жінками і чоловіками у доступі до товарів і послуг та у їх наданні,

Беручи до уваги Директиву 2006/54/ЄС Європейського парламенту і Ради від 5 липня 2006 року щодо реалізації принципу рівності можливостей і рівності поводження між чоловіками і жінками у сфері зайнятості та праці,

Беручи до уваги Директиву 2010/18/ЄС Ради від 8 березня 2010 року про застосування переглянутої рамкової угоди щодо батьківської відпустки, укладеної BUSINESSEUROPE, UEAPME, CEEP та CES, та про скасування Директиви 96/34/ЄС,

Беручи до уваги Директиву (ЄС) 2023/970 Європейського парламенту і Ради від 10 травня 2023 року про посилення застосування принципу рівності оплати між жінками і чоловіками за однакову працю чи працю однакової цінності шляхом прозорості винагороди та механізмів застосування права,

Беручи до уваги повідомлення Комісії до Європейського парламенту, Ради, Європейського економічного і соціального комітету та Комітету регіонів від 5 березня 2020 року під назвою: «Союз рівності: стратегія щодо рівності між жінками і чоловіками 2020–2025» (COM\[2020] 152 final),

Беручи до уваги повідомлення Комісії до Європейського парламенту, Ради, Європейського економічного і соціального комітету та Комітету регіонів від 7 березня 2025 року під назвою: «Дорожня карта для посилення прав жінок» (COM\[2025] 97 final),

Беручи до уваги Директиву (ЄС) 2022/2381 Європейського парламенту і Ради від 23 листопада 2022 року щодо кращого балансу між жінками і чоловіками серед директорів публічних компаній і пов’язаних заходів,

Беручи до уваги Директиву (ЄС) 2024/1385 Європейського парламенту і Ради від 14 травня 2024 року про боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством, перший європейський закон щодо боротьби з насильством над жінками,

Беручи до уваги приєднання Європейського Союзу до Стамбульської конвенції, яка набула чинності 1 жовтня 2023 року,

Беручи до уваги усталену практику Суду Європейського Союзу, яка закріплює рівність між жінками і чоловіками як фундаментальний принцип європейського права,

Беручи до уваги преамбулу Статуту Організації Об’єднаних Націй, яка, зокрема, проголошує, що народи ООН сповнені рішучості проголосити свою віру у рівність прав чоловіків і жінок,

**Враховуючи**, що історія боротьби універсального фемінізму є тривалою боротьбою за емансипацію жінок, відзначеною завоюванням цивільних прав, фундаментальних свобод та доступом до економічної незалежності, і що ця боротьба історично ґрунтувалася на універсалістських і світських принципах, спрямованих на звільнення всіх жінок без розрізнення за походженням чи культурою;

**Враховуючи**, що універсальний фемінізм відкидає будь-яку політичну інструменталізацію чи культурний релятивізм і виступає проти всіх форм сексистського гноблення — чи то релігійного фундаменталізму, патріархальних традицій або авторитарних політичних систем, стверджуючи, що світськість і рівність є гарантіями свободи жінок;

**Враховуючи**, що сучасний феміністичний рух у всьому його розмаїтті, збагачений звільненням слова і викриттям нових форм гноблення, має зберегти своє покликання — захищати права всіх жінок у світі, не піддаючись ідентичнісним чи сектантським викривленням, які загрожують його універсальності і ризикують замкнути феміністичну справу у логіках поділу чи ієрархізації боротьби;

**Враховуючи**, нарешті, що історія фемінізму є історією постійної боротьби проти всіх форм патріархату — релігійного, культурного чи політичного — і що його сила полягає у вимозі рівності, справедливості й універсальності задля емансипації всіх жінок без винятку;

**Враховуючи** виключення колективу «Nous vivrons» із феміністичної демонстрації 8 березня 2025 року на площі Республіки у Франції іншими феміністками;

**Враховуючи** перегляд прав жінок, зокрема у західних демократіях;

**Враховуючи** крихкість здобутків феміністичної боротьби, особливо у кризові періоди;

**Враховуючи** практично повну заборону абортів у Польщі та різні порушення прав жінок в Угорщині чи Італії;

**Враховуючи** конфліктність публічних дебатів та опортуністичні викривлення універсальної феміністичної боротьби останніми роками;

—

**Постановляє:**

1. Закликає європейські інституції визнати універсальний характер боротьби за права жінок;

2. Запрошує європейські інституції інтегрувати визначення універсального фемінізму, яке буде застосовуватись, зокрема, щодо органів-розпорядників європейського фінансування.

Універсальний фемінізм визначається як принцип, що має на меті забезпечення фактичної рівності прав і гідності між жінками та чоловіками. Універсальний фемінізм визнає та охоплює розмаїття жіночих досвідів та ідентичностей, без розрізнення за походженням, думками чи участю, і забороняє будь-яку ієрархізацію чи виключення між феміністичними боротьбами. Будь-який захід, дія чи організація, яка виключає групу жінок через їхню належність, боротьбу чи переконання, суперечила б цьому принципу;

3. Заохочує Європейську комісію запровадити поняття універсального фемінізму у консультаціях із підготовки нової стратегії рівності між жінками та чоловіками після 2025 року, спираючись на вищезгадану дорожню карту ЄС щодо посилення прав жінок;

4. Вимагає, щоб Європейський Союз забезпечував дотримання здобутків стратегії щодо рівності між жінками і чоловіками 2020–2025, а також майбутніх цілей стратегії після 2025 року у всіх державах-членах;

5. Запрошує Європейську комісію врахувати, під час розробки цілей стратегії щодо рівності між жінками і чоловіками після 2025 року, важливість освіти і історії боротьби за права жінок, а також сприяти рівності між усіма жінками у феміністичній боротьбі;

6. Закликає Європейську комісію у всіх її комунікаціях і законодавчих пропозиціях у цифровій сфері боротися проти будь-яких стереотипів, які можуть суперечити визначенню універсального фемінізму;

7. Вимагає від Європейської комісії зумовлювати міжнародні угоди, які вона підписує від імені ЄС, дотриманням прав жінок;

8. Закликає Європейську комісію підтримувати асоціації та рухи, які просувають універсальну боротьбу за рівність;

9. Запрошує уряд Франції та Європейський Союз не надавати або, у разі потреби, відкликати субсидії у асоціацій і груп, які у своїй боротьбі можуть стигматизувати, принижувати або закликати до ненависті проти іншої групи, ставлячи під сумнів, зокрема, універсальність феміністичної боротьби;

10. Закликає Європейський Союз зумовлювати надання субсидій асоціаціям, які відстоюють рівність, а не ідентичність і приниження жінки перед чоловіком, універсальне, а не сепаратизм, і запровадити процедуру систематичного відбору;

11. Вимагає від Європейського Союзу врахувати всі наслідки рішення Суду ЄС від 16 січня 2024 року, яке визнає, що насильство проти жінок, засноване на статі, є формою переслідування, що може саме по собі бути підставою для захисту.

У Парижі, 8 серпня 2025 року.

Голова,

Підпис: ЯЕЛЬ БРОН-ПІВЕ

джерело українського перекладу

документ французькою мовою

15 CSOs including the “Democracy Development Center” the UN Vienna Side Event “Family and Non-Family Non-State Torture (NST), Human Trafficking, & Femicidal Risks: A Person/Victim-Centered Approach on”, informed Linda MacDonald and Jeanne Sarson (Canada).

The side event was held during the Commission on Crime Prevention and Criminal Justice (CCPCJ) on 23 May, 2025.

the Youtube link

www.nonstatetorture.org

At the beginning of the full-scale Russian invasion of Ukraine, women-refugees to European countries and their children became targets of those who create criminal sexual content, including with minors. This was confirmed by independent consultant on human rights issues, expert on gender-based violence and human trafficking Tetyana Kotlyarenko (Switzerland), who participated in an expert online discussion on the topic ” Contemporary Challenges in Addressing Online Sexual Exploitation.” українською

The event was held on April 18, 2025, it was the second event in a series of discussions organized by the CSO “Democracy Development Center” at the initiative of the Ministry of Social Policy of Ukraine, in cooperation with the Public Council under the inter-factional association “Equal Opportunities” of the Verkhovna Rada of Ukraine, the National Agency of Ukraine for Civil Service Issues, the Higher School of Public Administration, and with the support of UN Women in Ukraine.

According to Tetyana Kotlyarenko, when considering this problem, it is especially necessary to pay attention to the situation of Ukrainian women-migrants.

“I would like to go back to the beginning of the full-scale Russian invasion, when, as an advisor on women’s and children’s rights, I interviewed those who left Ukraine. These women and children were hunted by those who intended to create sexual content, including with minors, of an illegal nature. Vulnerable Ukrainian women and their children became the target of online sexual exploitation, the demand for which is very high online, because the pornography that is produced is also exploitation. “The fact that these people are refugees already makes them much more vulnerable. We conducted trainings for those who work with refugees from the war in Ukraine, and even during the training they were approached with such proposals,” said Ms. Tetyana.

According to her, it is necessary to talk about the nature of online exploitation, because current laws focus on the traditional idea of ​​exploitation and human trafficking, even though a lot of recruitment now takes place online.

“Criminals contact online, they don’t even need pimps, they use people via the Internet. There are many technical methods. It is also important to talk about the changes that are happening through technology. There is a lot of talk about artificial intelligence now. It can be used for good purposes, but human traffickers are expanding their activities with its help. “They quickly find vulnerable women and children, use them for grooming, it’s like a “technical pimp.” The evolution of technology is expanding the exploitation of women and children, even children who are now in Ukraine, because they can be contacted via the Internet,” the expert explains.

It is significant that now they are talking about protecting children from Ukraine, but in the same countries they are criminally exploiting children from Ukraine. About 300 children were taken from such situations, they were dragged into sexual exploitation via the Internet. There is still an understanding of different models of what is the effectiveness of prevention. Normalizing online communication, says Tetyana Kotlyarenko, is a model of equality, or the Swedish Nordic model. It can protect women and children, if it is implemented, then all vulnerable people who are involved in sexual activity should be protected, and those who exploit them should be punished. Today, any woman and child in Ukraine is vulnerable, and pornography is a huge driving force that pulls this whole train of sexual exploitation.

На початку повномасштабного російського вторгнення до України біженки до країн Європи та їхні діти стали цілями тих, хто створює кримінальний сексуальний контент, в тому числі з неповнолітніми. Це засвідчила незалежна консультантка з прав людини, експертка з питань гендерного насильства та торгівлі людьми Тетяна Котляренко (Швейцарія), котра взяла участь в експертній онлайн-дискусії на тему «Сучасні виклики у вирішенні проблеми сексуальної експлуатації в Інтернеті». English

Захід, що відбувся 18 квітня 2025 року, став другим із серії дискусій, організованих демократії» за ініціативи Міністерства соціальної політики України, у співпраці з Громадською радою при міжфракційному об’єднанні «Рівні можливості» Верховної Ради України, Національним агентством України з питань державної служби, Вищою школою державного управління та за підтримки Структури «ООН Жінки в Україні».

Зі слів Тетяни Котляренко, при розгляді цієї проблеми особливо треба зауважити на становищі українських мігранток.

«Хотіла би повернутися на початок повномасштабного російського вторгнення, коли як дорадниця з прав жінок та дітей опитувала тих, хто виїхав з України. Ці жінки і діти були цілями тих, хто мав намір створювати сексуальний контент, у тому числі з неповнолітніми, незаконного характеру. Вразливі українки та їхні діти стали ціллю сексуальної онлайн-експлуатації, попит саме на онлайн є дуже великим, адже порнографія, яка виробляється, це теж експлуатація. Вже те, що ці люди є біженцями, вже це робить їх набагато вразливішими. Ми проводили тренінги для тих, хто працює з біженцями від війни в України, то навіть на тренінгу до них чіплялися з такими пропозиціями», – засвідчила пані Тетяна.

З її слів, необхідно говорити про природу онлайн-експлуатації, бо нині діючі закони зосереджені на традиційному уявленні про експлуатацію та торгівлю людьми, хоча зараз багато вербування йде саме онлайн.

«Злочинці контактують онлайн, навіть сутенерів не потрібно, людей використовують через інтернет. Багато технічних способів. Ще важливо говорити про зміни, які йдуть через технологію. Зараз багато говорять про штучний інтелект. Його можна використовувати і для хороших цілей, але торгівці людьми розширюють свою діяльність з його допомогою. Вони швидко знаходять вразливих жінок, дітей, використовують для грумінгу, це як «технічний сутенер». Еволюція технологій розширює експлуатацію жінок і дітей, навіть дітей, які зараз є в Україні, бо до них можна звертатися через Інтернет», – пояснює експертка.

Показово, що зараз говорять про захист дітей з України, але в тих же країнах вони злочинно використовують дітей з України. Біля 300 дітей забрали з таких ситуацій, їх затягнули до секс-експлуатації через інтернет. Ще є розуміння різних моделей того, в чому ефективність запобігання. Нормалізація онлайн спілкування, каже Тетяна Котляренко, – це модель рівності, або шведська модель. Вона може захистити жінок і дітей, якщо вона застосовується, то всі вразливі люди , яких залучають до сексуальної діяльності, мають отримати захист, а ті хто їх використовує, мають бути покарані.  Сьогодні же будь-яка жінка в Україні і дитина є вразливими, а порнографія є величезною провідною силою, яка тягне весь цей потяг секс-експлуатації.

Протягом 14 – 29 квітня 2025 року відбулись три експертні онлайн-дискусії з питань сфери протидії торгівлі людьми «Протидія торгівлі людьми: виклики та шляхи подолання».

Експерти та експертки були залучені до наступних тем обговорення:

«Сурогатне материнство в контексті протидії торгівлі людьми»

«Сучасні виклики у вирішенні проблеми сексуальної експлуатації в Інтернеті»

«Протидія попиту, який сприяє торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації»

Цю серію заходів організувала ВГО «Центр – Розвиток демократії» за ініціативи Міністерства соціальної політики України, у співпраці з Громадською радою при міжфракційному об’єднанні «Рівні можливості» Верховної Ради України, Національним агентством України з питань державної служби, Вищою школою публічного управління та за підтримки ООН Жінки в Україні.

On April 29, 2025 an expert online discussion on the topic “Combating Demand that Fuels Human Trafficking for the Purpose of Sexual Exploitation” was held. українською

The event was organized by the CSO “Democracy Development Center” at the initiative of the Ministry of Social Policy of Ukraine, in cooperation with the Public Council under the inter-factional association “Equal Opportunities” of the Verkhovna Rada of Ukraine, the National Agency of Ukraine for Civil Service, the Higher School of Public Administration and with the support of UN Women in Ukraine.

The experts participated:

• Maria Dmytrieva, Program Director, “Democracy Development Center”, Ukraine;

• Representatives of the Ministry of Social Policy of Ukraine;

• Representatives of the Higher School of Public Governance;

• Oleksandra Novikova, European Network of Migrant Women (ENoMW);

• Tetiana Rudenko, Senior Project Officer, OSCE;

• Viviane Teitelbaum, Senator in the Belgian Senate; President of the European Centre of the International Council of Women;

• Héma Sibi, Executive Director, Coalition for the Abolition of Prostitution (CAP), France;

• Dr. Ingeborg Kraus, psychological psychotherapist and trauma specialist, Germany;

• Dina Dominitz, National Anti-Trafficking Co-ordinator, Ministry of Justice, Israel;

• Yuliia Dorokhova, Head of the All-Ukrainian League “LEGALIFE”, Ukraine.

The topics were presented:

• “Combating Demand: OSCE Commitments and Positive Practices of Participating States, Tetiana Rudenko;

• “Trafficking and Prostitution: The Missing Link”, Viviane Teitelbaum;

• “Spotlight on Israel’s approach to reducing demand — new law criminalizing consumption of prostitution and Government funded exit programs and aid for persons in prostitution”, Dina Dominitz.

The Executive Director of the Coalition for the Abolition of Prostitution (CAP) Héma Sibi explained how CAP has already provided assistance to 19,000 affected women in different countries: “Many at the grassroots level have already understood that prostitution is violence, and that it systematically targets the poorest, most vulnerable women and girls around the world. “We should call it a crime and fight the demand, as the Swedish model does – the model of equality. Sex cannot be sold, prostitution is incompatible with human dignity, it is a crime against women.”

Models of a complete criminal ban on all those involved in prostitution or, conversely, legalization of everything including pimping, have not worked. The Swedish model of combating demand works and it has already been approved in 9 countries, including the state of Maine in the USA. “During the first 10 years of the Nordic model in Sweden, human traffickers don`t want to operate in this country any more. In France, significant positive changes have also been observed in 9 years. We managed to withdraw more than 2,000 people from prostitution, 45% of whom are now residents, have learned French and are working. “65 human trafficking networks were stopped, 14 million euros of criminal funds were confiscated, money also went to the protection of women. A fine for the buyer of sex was introduced – 5,000 euros, about 10 thousand men were fined over the years. After that, 60% of them came to the conclusion that they would not buy sex anymore. 60% of these men have children, most of them are also married,” Héma Sibi said. According to her, this topic is also very important for Ukraine, which is currently suffering from war. Since 2022, the number of search queries for “Ukrainian women” has increased by 600%, the number of Ukrainian women in German brothels has also increased 5 times, and the number of abductions of women into sexual slavery is increasing.

In turn, the head of the European Network of Migrant Women, Oleksandra Novikova, said that she has been living abroad for 13 years, and all the migrant women she knows, without exception, have been offered “work” in prostitution. Migrant women are the most vulnerable group, they do not know the language, have no legal status, they are financially insecure, often in debt, and afraid to seek help because they may be deported. Accordingly, Ukrainian women abroad are hunted upon by pimps, who promise them money and help, literally from the moment they cross the border, and even then, women are afraid to go to the police because they will be accused of a crime. “There should be access to legal status for victims of prostitution. They should know that they will not be deported. We need help from lawyers, psychologists, doctors, support with housing, finding a job, learning the language,” says Oleksandra Novikova.

 As OSCE representative Tetyana Rudenko confirmed, in 2022, immediately after the Russian invasion, there was a surge in online demand for Ukrainian women, and within a few months, the requests were refined to: “access to Ukrainian refugee women.” Human trafficking for the purpose of sexual exploitation, rather than some other form of labor slavery, is different: the victim is directly affected. Each OSCE country must implement its own approaches to combating the demand for sexual exploitation. After all, only 5-10% of victimized women enter this activity with some choice, more than 80% do it under duress or pressure. The buyers are men who have money and families. They don`t care whether the prostituted person went into it voluntarily or whether she is being raped. The demand for prostitution is accompanied by the activities of various criminal groups. Everyone benefits, including official landlords of premises – everyone except women. According to data from the USA, Tetyana Rudenko says, 78% of buyers have stable jobs, and it is possible to retrain them from buying people involving the policy of employers.

Senator in the Belgian Senate, President of the European Centre of the International Council of Women Viviane Teitelbaum emphasized that interested circles prefer not to notice the direct connection between human trafficking and prostitution. The legislation ignores an absolutely obvious phenomenon: people are sold to provide the demand for prostitution. This means that prohibiting the sale of people and at the same time allowing prostitution is futile. The connection between human trafficking and sexual exploitation is not recognized, although many speak of the need to reduce demand, but prostitution is the only reason of sexual exploitation.

“Every time during re-elections, we abandon women as if they themselves agreed to it, and we become accomplices in the crime. The legitimacy of prostitution exposes human traffickers as some kind of abstract criminals, but the connection of this crime with the prostitution of people is direct. Prostitution in Belgium was legitimized in 2022, supposedly to help women, but in reality, they have no protection, Belgium promotes the sale of people under the pretext of charity. Pimps have become businessmen. Taking the New Zealand model as a basis, Belgian politicians have even crossed out the fact that pimping was prosecuted before this law, but now it is not. You can write anything you want in contracts for “work”, but in the end the client always has the advantage, it is impossible to counteract violence when it is built into the system.

90% of victims in Belgium are from abroad, most of them are fleeing poverty. Exploitation has not disappeared, it has changed its mask. They have written into the law that prostitution is work, but human trafficking is hidden, ignored. “Laws matter, if they are poorly written, they facilitate crime, introduce it into the system under the guise of legality. We must repeal legislation that legitimizes human trafficking, we must fight for the lives of women and girls so that no woman is left sold, bought or forgotten,” the Belgian senator concluded.

National Anti-Trafficking Co-ordinator of Ministry of Justice of Israel Dina Dominitz’s presentation showed the implementation of the 2019 law banning the prostitution and human trafficking business in Israel – a system of fines or alternative measure workshops for consumers, and rehabilitation measures for victims. “Simple police work is not enough. We have a comprehensive approach to re-educating buyers so that after a fine they do not return to this “service”, comprehensive assistance to women – legal, medical, financial,” says Dina Dominitz. According to her, at the beginning of the adoption of this law, only 5% believed that it would work, and among the specialists involved, only 13% believed. Nevertheless, the law was approved because people knew it was morally right. Now, after a few years, the majority already believes in the effectiveness of this model, having seen the result. Gender expert Maria Dmitrieva cited similar data for Sweden: in 1999, only about a third of the population supported the equality model, and now more than 70%.

The head of the All-Ukrainian League “Legalife” Yulia Dorokhova also spoke about the inadmissibility of legalizing prostitution in Ukraine, in particular, about the already existing facts of involving vulnerable groups of women in this business by some law enforcement officers. According to her, there are already about 100 thousand people in Ukraine who have been involved in prostitution, mostly women. They often resort to it out of desperation to feed their children. Ukraine needs to adopt a model for getting out of prostitution, and not push for its legalization along with the legalization of pornography during the war. “There is the experience of France, where the state gives women a chance to survive and break free from prostitution. We also have Article 181, Part 1 of the Administrative Code, which fines prostituted women. It needs to be removed, because it helps the police to drag women into further prostitution,” said Yulia Dorokhova.

According to the founder of “Trauma and Prostitution” network, Ingeborg Kraus, the vulnerability of Ukrainian women was further exacerbated by the full-scale Russian invasion: when Ukrainian women fleeing the war reached Germany, they were already being hunted by traffickers at train stations. According to research, 1.2 million men now use legalized prostitution in Germany every day, and women involved in it suffer humiliation and torture. “I tried to talk to politicians, but it’s very difficult in Germany. When legalizing prostitution, they listened to businessmen, not experts who deal with traumatized women. 20 years ago, two opposing models were proposed, Germany chose the legalization of prostitution and became the brothel of Europe, a hub for human trafficking and pimping. If you choose the path of Germany in Ukraine, you will become hell on earth. Brothels have sprung up like mushrooms after a rain in a matter of days. Profits have been reported to be up to 50 billion euros a year. All buyers of sex, which is ¼ of all men, know about the situation prostituted women are in, but they don’t care. The law that supposedly “protects” women from violence doesn’t work; only one man has been convicted under it.  “Women don’t know the language, they don’t have other jobs, they are intimidated, they are tricked,” the expert says. Ingeborg Kraus also emphasizes that the committees “don’t see” the connection between human trafficking and prostitution. Every year, fewer and fewer victims of human trafficking are identified, not because there are none, but because the state has washed its hands of them.  They can advertise a brothel as a “clean business,” even though investigations into it show that violence reigns there every day. “We call on Germany at the international level to do something about this, human trafficking and prostitution have become integrated into the local business. PTSD in victims of prostitution is twice as common as in victims of war. Prostitution is not freedom, it is its opposite. “We also introduced registration for prostituted women, but in 8 years only 43,000 have registered, which is about 10%, no one wants to write that in their passport,” said the German psychotherapist.   

During the discussion participants also mentioned a recent study conducted in France, according to which the legalization of pimping does not bring more money to the budget than it washes out of it due to the terrible consequences.

The meeting was the third event in a series of expert online discussions dedicated to modern challenges in the field of combating human trafficking.

This series of events was organized by the CSO “Democracy Development Center” at the initiative of the Ministry of Social Policy of Ukraine, in cooperation with the Public Council under the inter-factional association “Equal Opportunities” of the Verkhovna Rada of Ukraine, the National Agency of Ukraine for Civil Service, the Higher School of Public Administration and with the support of UN Women in Ukraine.

29 квітня 2025 року відбулася експертна онлайн-дискусія на тему можливих шляхів протидії попиту, який сприяє торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації». English

Захід організувала ВГО «Центр – Розвиток демократії» за ініціативи Міністерства соціальної політики України, у співпраці з Громадською радою при міжфракційному об’єднанні «Рівні можливості» Верховної Ради України, Національним агентством України з питань державної служби, Вищою школою державного управління та за підтримки ООН Жінки в Україні.

Взяли участь експертки:

• Марія Дмитрієва, програмна директорка ВГО «Центр – Розвиток демократії», Україна;

• Представники Міністерства соціальної політики України;

• Представники Вищої школи державного управління;

• Олександра Новікова, Європейська мережа жінок-мігранток (ENoMW);

• Тетяна Руденко, старша спеціалістка з проектів ОБСЄ;

• Вів’єн Тейтельбаум, сенаторка Сенату Бельгії; Президентка Європейського центру Міжнародної ради жінок;

• Гема Сібі, виконавча директорка Коаліції за скасування проституції (CAP), Франція;

• Докторка Інґеборґ Краус, психологиня-психотерапевтка і травматологиня, Німеччина;

• Діна Домініц, Національна координаторка з боротьби з торгівлею людьми, Міністерство юстиції, Ізраїль;

• Юлія Дорохова, голова Всеукраїнської ліги «ЛЕГАЛАЙФ», Україна.

Були представлені теми:

• «Протидія попиту: зобов’язання ОБСЄ та позитивна практика держав-учасниць», Тетяна Руденко;

• «Торгівля людьми та проституція: відсутня ланка», Вів’єн Тейтельбаум;

• «У центрі уваги підхід Ізраїлю до зменшення попиту — новий закон про кримінальну відповідальність за споживання проституції та фінансовані державою програми виходу й допомога особам, які займаються проституцією», Діна Домініц.

Виконавча директорка Коаліції за скасування проституції (CAP) Гема Сібі розповіла, як у CAP вже надали допомогу 19 тисячам постраждалих жінок у різних країнах: «Багато хто на низовому рівні вже зрозумів, що проституція є насильством, по всьому світу вона систематично таргетована на найбідніших, найбільш вразливих жінок та дівчат. Ми маємо називати це злочином і боротися з попитом, як це відбувається у шведській моделі – моделі рівності. Секс не можна продавати, проституція несумісна з людською гідністю, це злочин проти жінок».

Моделі повної кримінальної заборони всіх задіяних у проституцію або навпаки, легалізації в тому числі сутенерства – не спрацювали. Працює шведська модель протидії попиту, її вже схвалили у 9 країнах, у тому числі в штаті Мен у США. «За перші 10 років дії моделі рівності у Швеції торгівці людьми чомусь перехотіли діяти в цій країні. У Франції також за 9 років спостерігаються значні позитивні зміни. Вдалося вивести з проституції понад 2000 осіб, 45% з них зараз є резидентами, вивчили французьку і працюють. Було виявлено 65 мереж торгівлі людьми, конфіскували 14 мільйонів євро злочинних коштів, які також пішли на захист жінок. Був впроваджений штраф для покупця сексу – це 5000 євро, оштрафовано було за ці роки біля 10 тисяч чоловіків. Після цього 60% з них дійшли висновку, що купувати секс більше не будуть. 60% цих чоловіків мають дітей, більшість з них також одружені», – розповіла Гема Сібі.

З її слів також ця тема дуже важлива для України, яка зараз страждає від війни. З 2022 року кількість пошукових запитів «українські жінки» зросла на 600%, також у 5 разів виросла кількість українок у німецьких борделях, зростає чисельність викрадень жінок у сексуальне рабство.

У свою чергу, голова Європейської мережі жінок-мігранток Олександра Новікова розповіла, що проживає за кордоном України вже 13 років, і при цьому всім без винятку її знайомим жінкам мігранткам пропонували «роботу» в проституції. Жінки-мігрантки є найвразливішою групою, вони не знають мови, не мають правового статусу, вони фінансово незабезпечені, часто у боргах, бояться звертатися по допомогу, бо їх можуть депортувати. Відповідно, на українських жінок за кордоном полюють сутенери, буквально від перетину кордону вже обіцяють гроші і допомогу, а вже надалі жінки бояться йти до поліції, бо їх звинуватять у правопорушенні. «Має бути доступ до правового статусу для жертв проституції. Вони мають знати, що їх не депортують. Потрібна допомога юристів, психологів, медиків, підтримка з житлом, пошуком роботи, вивченням мови», – каже Олександра Новікова.

Як підтвердила представниця ОБСЄ Тетяна Руденко, у 2022 році одразу з російським вторгненням був сплеск онлайн попиту на українських жінок, причому вже за кілька місяців запити уточнилися: «доступ до українських жінок біженок». Торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації, а не якогось іншого трудового рабства, відрізняється тим, що жертва є ураженою безпосередньо. Кожна держава ОБСЄ повинна реалізовувати свої підходи до протидії попиту на сексуальну експлуатацію. Адже лише 5-10% постраждалих жінок починають цю діяльність, маючи якийсь вибір, понад 80% роблять це вимушено або під тиском. Покупцями ж є чоловіки, які мають гроші, мають сім’ї. Їх при цьому не цікавить, чи проституйована особа пішла на це добровільно, чи її гвалтують. Попит на проституцію супроводжується діяльністю різноманітних злочинних груп. Вигоду мають всі, в тому числі офіційні орендодавці приміщень – всі, крім жінок. Зі слів Тетяни Руденко, за даними зі США, 78% покупців мають стабільну роботу, і перевчити їх від купівлі людей можна, використовуючи політику роботодавців.

Сенаторка Сенату Бельгії, Президентка Європейського центру Міжнародної ради жінок Вів’єн Тейтельбаум наголосила, що зацікавлені кола воліють не помічати прямий зв’язок між торгівлею людьми і проституцією. Законодавство ігнорує абсолютно очевидне явище: людей продають, щоб забезпечити попит у проституцію. Це означає, що забороняти продаж людей і водночас дозволяти проституцію – це марно. Зв’язок продажу людей і сексуальну експлуатацію не визнається, хоча багато хто і каже про необхідність зменшувати попит, але проституція – це єдина причина для сексуальної експлуатації.

«Щоразу під час перевиборів ми кидаємо жінок, ніби вони самі на це погодилися, і стаємо співучасниками злочину. Легітимність проституції виставляє торгівців людьми якимись такими, абстрактними злочинцями, але зв’язок цього злочину з проституюванням людей є прямим. Проституцію у Бельгії легітимізували у 2022 році ніби щоб допомогти жінкам, але насправді ніякого захисту вони не мають, Бельгія сприяє продажу людей під благочинним приводом. Сутенери стали бізнесменами. Взявши за основу модель Нової Зеландії, бельгійські політики перекреслили навіть те, що сутенерство до цього закону переслідувалося, а тепер ні. У контрактах на «роботу» можна прописати що завгодно, але в результаті клієнт завжди має перевагу, протидіяти насильству неможливо, коли воно вбудоване в систему.

90% жертв у Бельгії – з-за кордону, більшість з них тікає від бідності. Експлуатація нікуди не зникла, вона змінила маску. Вони прописали в законі, що проституція це робота, але продаж людей приховується, ігнорується. Закони мають значення, якщо вони погано прописані, то вони сприяють злочину, вводять його в систему під маскою законності. Треба скасовувати законодавство, яке легітимізує продаж людей, треба битися за життя жінок і дівчат, щоб жодна жінка не лишалася проданою, купленою або забутою», – підсумувала бельгійська сенаторка.

У презентації Національної координаторки з боротьби з торгівлею людьми   Міністерства юстиції Ізраїлю Діни Домініц йшлося про впровадження закону 2019 року про заборону бізнесу на проституції та трафіку людей в Ізраїлі – систему штрафів або альтернативних громадських робіт для покупців, реабілітаційні заходи для постраждалих. «Простої роботи поліції недостатньо. В нас працює комплексний підхід перенавчання покупців, щоб вони після штрафу не верталися до цієї «послуги», комплексна допомога жінкам – юридична, медична, фінансова», – каже Діна Домініц. З її слів, на початку прийняття цього закону лише 5% вірили, що він спрацює, а серед задіяних фахівців вірили лише 13%. Тим не менш закон прийняли, бо люди знали, що це морально правильно. Тепер, за кілька років, в дієвість цієї моделі вже вірить більшість, побачивши результат. Аналогічні дані по Швеції навела гендерна експертка Марія Дмитрієва: у 1999 році модель рівності підтримувало біля третини населення, а зараз більше 70%. 

Очільниця Всеукраїнської ліги «Легалайф» Юлія Дорохова також розповіла про неприпустимість легалізації проституції в Україні, зокрема, про вже існуючі факти залучення до цього бізнесу вразливих груп жінок окремими правоохоронцями. З її слів, в Україні вже є біля 100 тисяч людей, яких залучили у проституцію, переважно це жінки. Вони часто йдуть на це від безвиході, щоб прогодувати дітей. В Україні треба приймати модель виходу з проституції, а не проштовхувати ще під час війни її легалізацію разом з легалізацією порнографії. «Є досвід Франції, де держава дає шанс жінкам вижити і звільнитися від проституції. Також в нас діє стаття 181, частина 1 Адміністративного кодексу, за яким штрафують проституйованих жінок. Її треба прибирати, бо за нею фактично затягують жінок в подальшу проституцію самі поліціянти», – розповіла Юлія Дорохова.  

Зі слів засновниці мережі «Травма і проституція» Інґеборґ Краус, вразливість українок ще більш посилило повномасштабне російське вторгнення: коли українки, які тікали від війни, добиралися до Німеччини, на них вже полювали на вокзалах трафікери. За дослідженнями, нині 1,2 млн чоловіків щодня користуються легалізованою проституцією в Німеччині, жінки, які залучені до неї, потерпають від принижень та катувань. «Я намагалася говорити з політиками, але у ФРН це дуже важко. Легалізуючи проституцію, вони слухали ділків, а не експертів, які мають справу з травмованими жінками. 20 років тому пропонувалися дві протилежні моделі, Німеччина обрала легалізацію проституції і стала борделем Європи, хабом для торгівлі людьми і сутенерства. Якщо ви в Україні оберете шлях ФРН, ви станете пеклом на землі. В нас за лічені дні борделі виросли, як гриби після дощу. Прибутки називались до 50 мільярдів євро у рік. Всі покупці сексу, а це ¼ чоловіків, знають про становище, в якому перебувають проституйовані жінки, але їм байдуже. Закон, який нібито «боронить» жінок від насильства, не працює, за ним був засуджений лише один чоловік. Жінки не знають мови, не мають іншої роботи, їх залякують, затягують обманом», – свідчить експертка.  Інґеборґ Краус також наголошує, що в комітетах «не бачать» зв’язку торгівлі людьми з проституцією. Жертв торгівлі людьми щороку виявляють все менше, не тому, що їх нема, а тому, що держава умила руки. Можуть рекламувати бордель як «чистий бізнес», хоча розслідування по ньому свідчать, що там щодня панує насильство. «Ми закликаємо Німеччину на міжнародному рівні щось зробити з цим, торгівля людьми та проституція інтегрувалися у місцевий бізнес. ПТСР у жертв проституції є вдвічі частішим, ніж у жертв війни. Проституція це не свобода, це її протилежність. Також в нас була запроваджені реєстрація для проституйованих жінок, то за 8 років зареєструвалися лише 43 тисячі, це біля 10%, ніхто не хоче це собі писати у паспорті», – розповіла німецька психотерапевтка. 

Також в обговоренні було згадане недавнє дослідження, проведене у Франції, згідно з яким легалізація проституції не приносить до бюджету більших коштів, аніж вимиває з нього через жахливі наслідки. 

Зустріч була третім заходом із серії експертних онлайн-дискусій, присвячених сучасним викликам у сфері протидії торгівлі людьми.

Цю серію заходів організувала ВГО «Центр – Розвиток демократії» за ініціативи Міністерства соціальної політики України, у співпраці з Громадською радою при міжфракційному об’єднанні «Рівні можливості» Верховної Ради України, Національним агентством України з питань державної служби, Вищою школою публічного управління та за підтримки ООН Жінки в Україні.

Adv. Dina Dominitz for expert meeting about combatting demand that fuels sex trafficking.

file

18 квітня 2025 року відбулась експертна онлайн-дискусія на тему «Сучасні виклики у вирішенні проблеми сексуальної експлуатації в Інтернеті». Це другий захід із серії дискусій, організованих ГО “Центр – Розвиток демократії» за ініціативи Міністерства соціальної політики України, у співпраці з Громадською радою при міжфракційному об’єднанні «Рівні можливості» Верховної Ради України, Національним агентством України з питань державної служби, Вищою школою державного управління та за підтримки Структури «ООН Жінки в Україні». English

Захід відкрили:

• Марія Дмитрієва, директорка програм ГО «Центр – Розвиток демократії»;

• Представник Міністерства соціальної політики України;

• Представник Вищої школи державного управління;

• Олександра Новікова, Європейська мережа жінок-мігранток (ENoMW).

Були запрошені експерти та експертки:

• Тарана Багірова, асистентка програм, ОБСЄ — «Ризики та реагування на торгівлю людьми з метою сексуальної експлуатації в Інтернеті»;

• Таїна Б’єн-Еме, виконавча директорка, Коаліція проти торгівлі жінками (CATW), США;

• Василь Філоненко, громадська організація «Стоп секстинг», Україна;

• Люба Фейн, «Голоси жертв секс-торгівлі в Ізраїлі», Ізраїль;

• Тетяна Котляренко, незалежна консультантка з питань прав людини, Швейцарія.

Теми обговорення є частиною міжнародних зобов’язань України, зокрема, Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW), Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», та є важливими в контексті адаптації українського законодавства до норм Європейського Союзу та зобов’язань перед іншими міжнародними структурами. Ці теми стають ще більш актуальними в умовах повномасштабної війни, зростання вразливості жінок та зростання гендерно зумовленого насильства.

На початку повномасштабного російського вторгнення до України біженки до країн Європи та їхні діти стали цілями тих, хто створює кримінальний сексуальний контент, в тому числі з неповнолітніми. Це засвідчила незалежна консультантка з прав людини, експертка з питань гендерного насильства та торгівлі людьми Тетяна Котляренко (Швейцарія). З її слів, при розгляді цієї проблеми особливо треба зауважити на становищі українських мігранток.

«Хотіла би повернутися на початок повномасштабного російського вторгнення, коли як дорадниця з прав жінок та дітей опитувала тих, хто виїхав з України. Ці жінки і діти були цілями тих, хто мав намір створювати сексуальний контент, у тому числі з неповнолітніми, незаконного характеру. Вразливі українки та їхні діти стали ціллю сексуальної онлайн-експлуатації, попит саме на онлайн є дуже великим, адже порнографія, яка виробляється, це теж експлуатація. Вже те, що ці люди є біженцями, вже це робить їх набагато вразливішими. Ми проводили тренінги для тих, хто працює з біженцями від війни в України, то навіть на тренінгу до них чіплялися з такими пропозиціями», – засвідчила пані Тетяна.

З її слів, необхідно говорити про природу онлайн-експлуатації, бо нині діючі закони зосереджені на традиційному уявленні про експлуатацію та торгівлю людьми, хоча зараз багато вербування йде саме онлайн.

«Злочинці контактують онлайн, навіть сутенерів не потрібно, людей використовують через інтернет. Багато технічних способів. Ще важливо говорити про зміни, які йдуть через технологію. Зараз багато говорять про штучний інтелект. Його можна використовувати і для хороших цілей, але торгівці людьми розширюють свою діяльність з його допомогою. Вони швидко знаходять вразливих жінок, дітей, використовують для грумінгу, це як «технічний сутенер». Еволюція технологій розширює експлуатацію жінок і дітей, навіть дітей, які зараз є в Україні, бо до них можна звертатися через Інтернет», – пояснює експертка.

Показово, що зараз говорять про захист дітей з України, але в тих же країнах вони злочинно використовують дітей з України. Біля 300 дітей забрали з таких ситуацій, їх затягнули до секс-експлуатації через інтернет. Ще є розуміння різних моделей того, в чому ефективність запобігання. Нормалізація онлайн спілкування, каже Тетяна Котляренко, – це модель рівності, або шведська модель. Вона може захистити жінок і дітей, якщо вона застосовується, то всі вразливі люди, яких залучають до сексуальної діяльності, мають отримати захист, а ті хто їх використовує, мають бути покарані.  Сьогодні же будь-яка жінка в Україні і дитина є вразливими, а порнографія є величезною провідною силою, яка тягне весь цей потяг секс-експлуатації.

Олександра Новікова, котра очолює Європейську мережу жінок-мігранток (ENoMW), підтвердила, що саме жінки-мігрантки є найбільш вразливою групою за кордоном через брак коштів, часто через борги, мовні та культурні бар’єри. Жінки бояться звертатися до поліції, щоб не втратити якісь свої права, не бути депортованими. Жінка є жертвою погроз, маніпуляцій, які втягують її у сексуальну експлуатацію. Зі слів Олександри Новікової, коли жінка їде до іншої країни, на неї одразу йде онлайн атака звідти, де вона реєструвала свою адресу. Пропонують «роботу моделі» або вислати фото. Щоб уникнути цього, треба знати, де і як шукати допомогу, також необхідно розробляти політики проти насильства.

Асистентка програм ОБСЄ Тарана Багірова констатувала, що технології є двостороннім явищем: з одного боку, вони корисні для освітніх цілей, з другого, вони стали провідником онлайн сексуальної експлуатації. Масштаби жахливі: за дослідженнями, основна частина інтернет технологій є підтримкою кримінальних структур. Технології використовуються на всіх етапах, від вербування до контролю за жертвами. Контроль за жертвами, серед яких значна частина – неповнолітні дівчата, може бути у різних формах. Це, наприклад, погроза виставити їхній контент на загал. Фізично жертва при цьому вільна, але її шантажують. Є випадки, коли гвалтівники знімають жертву на відео і погрожують додатково якось зашкодити її родичам.

Також з початку повномасштабного російського вторгнення в Україні значно зросли ризики залучення жертв до сексуальної експлуатації онлайн та оффлайн, ознакою злочинності є замасковані оголошення про «роботу». У 2023 році в Великобританії прийняли закон, згідно з яким різні онлайн платформи несуть пряму відповідальність за контент, який на них розміщують.

Виконавча директорка Коаліції проти торгівлі жінками CATW (США) Таїна Б’єн-Еме уточнила, що термінологія “секс-робота” тощо була винайдена, щоб нормалізувати проституцію та торгівлю жінками. Згідно з Палермським протоколом, проституція є торгівлею людьми, не можна дати згоду на власну експлуатацію, і наявність згоди не робить злочин законною дією. Всі ці міжнародні документи зобов’язують Україну протидіяти сексуальній експлуатації жінок та дівчат. В червні 2024 року на рівні ООН вперше прозвучало, що проституція та порнографія є порушенням прав людини. Порнографія – це фільмування проституції, перетворення людей на товар онлайн-сутенерами: платформа Onlyfans заробила за рік 6,6 мільярдів доларів США. Провайдери допомагали торгівцям людьми краще поширювати свою рекламу, закони були прописані так, що вони не несли відповідальності за контент.

Люба Фейн, котра представляла на заході організацію «Голоси жертв секс-торгівлі в Ізраїлі», також зауважила, що індустрія сексуальної експлуатації стрімко адаптується до цифрової доби. Закони не встигають за реальністю, сутенери вже запускають онлайн додатки. З її слів, раніше між Ізраїлем та колишніми країнами СРСР була створена мережа торгівлі людьми та проституції. У жертв та сутенерів було спільне знання мови, культури, це викликало довіру, але в самій країні жінки опинялися беззахисними, оскільки сутенери мали громадянство і знали країну, а вони ні. Запроваджений закон проти торгівлі людьми це все обмежив, але з 2022 року все знову почало розбудовуватися.

За останні роки в Ізраїлі виявили три мережі торгівлі жінками, де експлуатували українок, котрі тікали від війни за кордон. Ця індустрія маскується, але її сутністю лишається насильство і контроль. Це частини єдиної системи, котра руйнує життя ізраїльтянок та іноземок. Все позитивне маскування є брехливим. Онлайн акаунти жертв сексуальної експлуатації ведуть сутенери, про це є чимало свідчень. В місяць проституйовані жінки можуть отримувати до 150 доларів США, розхвалені надприбутки належать сутенерам. Telegram це окремий даркнет, там маса груп, де просувають проституцію. Наслідки проституції – жахливі довготривалі травми. Згідно з опитуванням 854 осіб у 9 країнах, 27% з них мали психіатричну госпіталізацію, 37% мали спроби суїциду, розлади харчування, також лікували інфекції. 71% опитаних пережили у проституції насильство, 63% були зґвалтовані, 68% мали ПТСР. В інтернеті проституція стає ще жахливішою, оскільки її фіксують на відео і постійно повторюють далі. В Ізраїлі вже прийняті спеціалізовані закони проти цього, але вони слабко працюють. В Україні, зі слів Люби Фейн, порнографію хочуть замаскувати під відновлення країни. Дохід задіяних жінок від цього малий, і невідомо, скільки буде витрачено на їхню реабілітацію. «Секс індустрія не є якоюсь сукупністю жінок, які нібито хочуть багато сексу. Ніяка економіка так не працює, пропозицію завжди створює попит. Все організує той, хто отримує прибуток. Українські феміністки є неймовірними, навіть переживаючи війну, вони борються з цим у цей важкий час», – подякувала за участь в онлайн зустрічі Люба Фейн.

Представник української громадської організації «Стоп секстінг» Василь Філоненко розповів, що нині в школі семикласники знають, як купити через Telegram наркотик, тим більше мають доступ до порноконтенту і самі можуть легко стати жертвою онлайн торгівлі людьми. Порноконтент є нормалізацією насильства, він згубно впливає на дитячий мозок. Створення, поширення порноконтенту є кримінальною відповідальністю, чого не розуміють люди, які не вбачають криміналу в поширенні власних фото та відео. Так само насильство над дитиною часто починається з онлайн контакту.  

Гендерна експертка Марія Дмитрієва уточнила, що за 11 років від початку російського вторгнення в Україну на сході та в Криму в даркнеті зросла кількість злочинного відео з дітьми на окупованих українських територіях. До 1/3 відео зі зґвалтуваннями дітей знімались саме там.

Заходи ГО «Центр – Розвиток демократії»  проводяться в рамках підготовки до розробки нової Державної цільової соціальної програми боротьби з торгівлею людьми на період до 2025 року. Почути голоси експертів з різних країн є критично важливим для якісного оновлення української політики та врахування як нових викликів, так і нововведень у міжнародному праві та нормах у відповідь на ці проблеми.

On April 18, 2025, an expert online discussion was held on the topic “Contemporary Challenges in Addressing Online Sexual Exploitation”. This is the second event in a series of discussions organized by the CSO “Democracy Development Center” at the initiative of the Ministry of Social Policy of Ukraine, in cooperation with the Public Council under the inter-factional association “Equal Opportunities” of the Verkhovna Rada of Ukraine, the National Agency of Ukraine for Civil Service Issues, the Higher School of Public Administration, and with the support of UN Women in Ukraine. українською

The event was opened by:

• Maria Dmytrieva, Program Director, Democracy Development Center;

• Representative of the Ministry of Social Policy of Ukraine;

• Representative of the Higher School of Public Governance;

• Oleksandra Novikova, European Network of Migrant Women (ENoMW).

The experts were invited:

• Tarana Baghirova, Programme Assistant, OSCE — “Risks and Responses to Trafficking for the Purpose of Online Sexual Exploitation”;
• Taina Bien-Aimé, Executive Director, Coalition Against Trafficking in Women (CATW), USA;
• Vasyl Filonenko, NGO “Stop Sexting”, Ukraine;
• Luba Fein, Voices of Israeli Sex Trade Survivors, Israel;
• Tatiana Kotlyarenko, Independent Consultant on Human Rights Issues, Switzerland.

The topics of discussion are part of Ukraine’s international obligations — in particular, the UN Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women (CEDAW), UN Security Council Resolution 1325 “Women, Peace, Security”, and are important in the context of adapting Ukrainian legislation to European Union norms and obligations to other international structures. These topics are becoming even more relevant in the context of full-scale war, increasing vulnerability of women, and increasing gender-based violence.

At the beginning of the full-scale Russian invasion of Ukraine, women-refugees to European countries and their children became targets of those who create criminal sexual content, including with minors. This was confirmed by independent consultant on human rights issues, expert on gender-based violence and human trafficking Tetyana Kotlyarenko (Switzerland). According to her, when considering this problem, it is especially necessary to pay attention to the situation of Ukrainian women-migrants.

“I would like to go back to the beginning of the full-scale Russian invasion, when, as an advisor on women’s and children’s rights, I interviewed those who left Ukraine. These women and children were hunted by those who intended to create sexual content, including with minors, of an illegal nature. Vulnerable Ukrainian women and their children became the target of online sexual exploitation, the demand for which is very high online, because the pornography that is produced is also exploitation. “The fact that these people are refugees already makes them much more vulnerable. We conducted trainings for those who work with refugees from the war in Ukraine, and even during the training they were approached with such proposals,” said Ms. Tetyana.

According to her, it is necessary to talk about the nature of online exploitation, because current laws focus on the traditional idea of ​​exploitation and human trafficking, even though a lot of recruitment now takes place online.

“Criminals contact online, they don’t even need pimps, they use people via the Internet. There are many technical methods. It is also important to talk about the changes that are happening through technology. There is a lot of talk about artificial intelligence now. It can be used for good purposes, but human traffickers are expanding their activities with its help. “They quickly find vulnerable women and children, use them for grooming, it’s like a “technical pimp.” The evolution of technology is expanding the exploitation of women and children, even children who are now in Ukraine, because they can be contacted via the Internet,” the expert explains.

It is significant that now they are talking about protecting children from Ukraine, but in the same countries they are criminally exploiting children from Ukraine. About 300 children were taken from such situations, they were dragged into sexual exploitation via the Internet. There is still an understanding of different models of what is the effectiveness of prevention. Normalizing online communication, says Tetyana Kotlyarenko, is a model of equality, or the Swedish Nordic model. It can protect women and children, if it is implemented, then all vulnerable people who are involved in sexual activity should be protected, and those who exploit them should be punished. Today, any woman and child in Ukraine is vulnerable, and pornography is a huge driving force that pulls this whole train of sexual exploitation.

Oleksandra Novikova, who heads the European Network of Migrant Women (ENoMW), confirmed that migrant women are the most vulnerable group abroad due to lack of funds, often due to debt, language and cultural barriers. Women are afraid to contact the police, lest they lose some of their rights or be deported. Women are victims of threats and manipulations that involve them into sexual exploitation. According to Olexandra Novikova, when a woman goes to another country, she is immediately attacked online from the service where she registered her address. They offer to do “modeling work” or send photos. To avoid this, she needs to know where and how to seek help, and we also need to develop policies against violence.

Programme Assistant OSCE Tarana Baghirova stated that technologies are a two-sided phenomenon: on the one hand, they are useful for educational purposes, on the other, they have become a conduit for online sexual exploitation. The scale is terrifying: according to research, the bulk of Internet technologies are supporting criminal structures. Technologies are used at all stages, from recruitment to control of victims. Control of victims, a significant part of whom are underage girls, can take various forms. This can include threats to make their content public. The victim is physically free, but is being blackmailed. There are cases where rapists videotape the victim and threaten to harm her relatives in some way.

Also, since the beginning of the full-scale Russian invasion of Ukraine, the risks of victims being involved in sexual exploitation online and offline have increased significantly, disguised “job” ads are a sign of crime. In 2023, the UK passed a law that makes various online platforms directly responsible for the content they post.

Executive Director of the Coalition Against Trafficking in Women CATW (USA) Taina Bien-Aimé  clarified that the terminology “sex work” etc. was invented to normalize prostitution and trafficking of women. According to the Palermo Protocol, prostitution is trafficking of people, one cannot consent to one’s own exploitation, and the presence of consent does not make the crime a legal act.  All these international documents oblige Ukraine to combat the sexual exploitation of women and girls. In June 2024, the UN first stated that prostitution and pornography are human rights violations. Pornography is the filming of prostitution, the conversion of people into commodities by online pimps: the Onlyfans platform earned $6.6 billion in revenue in a year. Providers helped traffickers better distribute their advertising, and the laws were written in such a way that they were not responsible for the content.

Luba Fein, who represented the organization Voices of Sex Trafficking Victims in Israel at the event, also noted that the sexual exploitation industry is rapidly adapting to the digital age. Laws are not keeping up with reality, and pimps are already launching online applications. According to her, a network of human trafficking and prostitution was previously established between Israel and the former Soviet countries. The victims and pimps shared a common language and culture, which created trust, but in the country itself the women were defenseless, because the pimps had citizenship and knew the country, and the victims didn’t. The introduced law against human trafficking limited all this, but since 2022 everything has started to develop again.

In recent years, three networks of trafficking of women have been stopped in Israel, they were exploiting Ukrainian women fleeing war abroad. This industry is disguised, but its essence remains violence and control. They are parts of a single system that destroys the lives of Israeli and foreign women. All positive camouflage is false. Online accounts of victims of sexual exploitation are maintained by pimps, there is a lot of evidence of this. Prostituted women can receive up to $150 per month, the vaunted super-profits belong to the pimps. Telegram is a separate darknet, there are a lot of groups promoting prostitution. The consequences of prostitution are terrible long-term injuries. According to a survey of 854 people in 9 countries, 27% of them had psychiatric hospitalization, 37% had suicide attempts, eating disorders, and were also treated for infections. 71% of those surveyed experienced violence in prostitution, 63% were raped, 68% had PTSD. On the Internet, prostitution becomes even more horrific because it is recorded on video and constantly repeated. Israel has already passed specialized laws against it, but they are weakly effective. In Ukraine, according to Luba Fein, they want to disguise pornography as the country’s recovery. The income of the involved women is small, and it is unknown how much will be spent on their rehabilitation. “The sex industry is not some collection of women who supposedly want a lot of sex. No economy works like that, supply always is created by demand. Those who make a profit organize everything. Ukrainian feminists are incredible, even going through the war, they are fighting it in this difficult time,” Luba Fein thanked for participating in the online meeting.

Vasyl Filonenko, a representative of the Ukrainian public organization “Stop Sexting”, said that currently seventh-graders at school know how to buy drugs via Telegram, especially since they have access to pornographic content and can easily become victims of online human trafficking themselves. Porn content is a normalization of violence, it has a detrimental effect on children’s brains. The creation and distribution of porn content is a criminal offense, which is not understood by people who do not see the crime in distributing their own photos and videos. Similarly, violence against a child often begins with online contact.

Gender expert Maria Dmytrieva clarified that in the 11 years since the beginning of the Russian invasion of Ukraine in the east and Crimea, the number of criminal videos featuring children in the occupied Ukrainian territories on the darknet has increased. Up to 1/3 of videos featuring child rape were filmed there.

The events of the CSO “Democracy Development Center” are held as part of preparations for the development of a new State Targeted Social Program to Combat Human Trafficking for the period until 2025. Hearing the voices of experts from different countries is critically important for the qualitative renewal of Ukrainian policy and taking into account both new challenges and innovations in international laws and norms in response to these challenges.