Війна змусила її пережити багато страху, але не опустити руки, а очолити військову адміністрацію громади, яка перебуває в окупації. Вона відкрила онлайн-школу, підтримує земляків та землячок, де б ті не були, і вже зараз розробляє стратегію відновлення населених пунктів.

«Жінки — це 50% успіху України» поспілкувалися з начальницею Мирненської селищної військової адміністрації на Херсонщині Валентиною Головатою про її виїзд із окупації, теперішню діяльність і плани після перемоги.

Валентина Головата родом із Миколаївської області, будувала кар’єру там, а згодом переїхала на Херсонщину. Працювала у Скадовській районній державній адміністрації, була заступницею голови, очолювала один із відділів.

Коли почалося повномасштабне вторгнення Валентина перебувала у Скадовську. Херсонщина одна з перших опинилася в окупації.

«О 7 ранку танки вже стояли під вікнами в селах громади», — говорить  Валентина.

«Уранці — на мітинг, а потім — у чергу по хліб»

Що робити? Як діяти далі? Валентина розуміла, що треба виїжджати, але не знала як. Зелених коридорів не було, перевізники просили захмарних грошей.

Дні перетворювалися на низку чітких дій: уранці — на мітинг у підтримку України, потім — у чергу по хліб, тоді —  в банк, раптом вдасться грошей зняти. Найважче було психологічно, адже ніколи не знаєш, хто прислуговує ворогу.

«Ти не розумієш, із ким тобі можна спілкуватися, а з ким ні. Пізніше я взагалі перестала виходити з двору. Дивилася без кінця новини і переживала цей жах. Особливо вражало, що вагітні жінки або мами з маленькими дітьми змушені ховатися в бомбосховищах. Щоб якось перетравити ці емоції, я писала вірші», — ділиться Валентина Головата.

 Валентина Головата написала із колежанками порадники

«Повірте, в нас не влучить»

Перші спроби виїхати з окупованого Скадовська для Валентини були невдалими. Коли намагалися евакуюватися групою вперше, окупанти змусили з’їхати автобус із траси. Вони лякали людей, що українська сторона буде стріляти, хоча насправді просто ховалися за цивільними.

«Нас використовували як живий щит. Ми залишилися на ніч в автобусі і розпочався армагеддон. Перехресний вогонь був  із усіх видів зброї. Над головою щось постійно летить, а ти всередині й не можеш нічого зробити. Один дядько почав бігти просто в заміноване поле. І ти біжиш  доганяєш його, завалюєш на землю і кричиш: «Ти підірвешся зараз». Паніка — страшна річ», — каже Валентина.

Вона пригадує, як їй тоді знадобилася перша педагогічна освіта. Одна з жінок впивалася нігтями в обличчя матері, звинувачуючи її, що це їй не сиділося вдома і тепер вони всі загинуть, адже от-от прилетить прямо до них.

«Тоді я беру листок і на коліні малюю як летять снаряди, і показую дальність і кут польоту. Казала їм: «Я — вчителька фізики. Повірте мені, в нас не влучить». На ранок усі трохи заспокоїлися і більшістю голосів ухвалили рішення повертатися додому», — розповідає Валентина. 

«Спочатку плакала, а потім усі емоції завмерли»

Валентина говорить, що тоді думати про себе не було часу, вона мала піклуватися про інших. Однак коли повернулися у місто, з’явився страх, що взагалі не можна буде виїхати з окупації. Вороги знали, хто ким працював і схиляли до співпраці. Тих, хто не погоджувалися, очікував підвал і катування.

«Я, мабуть, два тижні просто лежала і не могла нічого робити. Настільки сильна була панічна атака. Перевізники теж аби кого не вивозили, питали: а ким працювала, а скільки заплатиш. Я спочатку плакала, а потім у мене всі емоції завмерли. Почала жити інстинктами. Хліба нема, крупи дві пачки лишилося, гроші навіть якщо є на картці, то немає де зняти. А потім я знайшла собі діяльність. Тоді ж усім прийшли ковідні гроші і можна було їх передати на ЗСУ. У мене вдома утворилася черга з пенсіонерів, які хотіли переоформити ту тисячу на допомогу армії. Згодом ці люди зібрали кошти зі своїх пенсій і дали мені 6 тисяч, щоб я могла заплатити перевізникові й виїхати до Миколаєва».

Знадобилися знання з тренінгів, щоб уникнути полону

Виїзд тривав 14 діб. Довелося пройти через 36 блокпостів. На кожному з них ретельно перевіряли речі, шукали щось коштовне.

«Кожного разу треба було вийти, розкласти всі речі, потім зібрати назад. Вони порпалися у одязі й брали собі те, що їм сподобалося. Казали:  «Ну ти же нє протів? Такіє туфельки красівиє. Ти єщьо сєбє купішь. А моя жена нікогда в жизні такіх нє відєла», — згадує Валентина.

Найжорстокішими були так звані «днрівці». Вони знущалися як могли. Батьків і дітей відводили в різні боки й допитували окремо. Валентину змусили читати надпис на стіні: «днр живут там, где другие срать боятся». Жінка спочатку відмовилася, сказала, що так далеко не бачить. Тоді один із ворогів почав читати і змусив її повторювати. Як особливий вид наруги окупанти вигадали такий спосіб: водили всіх в один із окопів, де просто на землю простелили український прапор і змушували ставати на нього ногами і ходити в туалет.

«Ще до війни я проходила тренінги, де вчили, як уникнути полону. І ось тут мені знадобилися ці знання. По спині стікав холодний піт, було дуже страшно, але я розуміла, якщо покажу страх — мені буде непереливки».

Найбільше жінки боялися насильства. Окупанти дозволяли собі масні натяки. Валентина не розгубилася, на свій страх і ризик спитала: «А в тебе здоров’я на мене вистачить?». «Днрівці» сприйняли це за жарт, посміялися і пропустили транспорт.

Допомога після підриву Каховської ГЕС

Очолила військову адміністрацію окупованої громади

Завдяки дружнім громадським організаціям Валентині вдалося виїхати на деякий час за кордон і трохи відновитися. А потім голова Скадовської РВА запропонував очолити одну з проблемних громад регіону — Мирненську. Вона повернулась в Україну і взялась до роботи.

Після оголошення воєнного стану обласні та районні військові адміністрації утворювалися автоматично. А міські, сільські та селищні ради ставали військовими адміністраціям спочатку лише ті, де не було керівництва, або воно перейшло на бік ворога. У Мирненській громаді голови на той час не було, тож вона першочергово переформатувалася у військову адміністрацію і потрібен був очільник, чи очільниця.

«Я не думала і 5 хвилин, — пригадує Валентина момент, коли їй запропонували очолити військову адміністрацію. — Погодилася і сказала, якщо треба, то буду робити. Але я не думала, що буде настільки важко. Головний бухгалтер громади виявився зрадником, директори шкіл — теж зрадники. Працівників селищної ради не випускали з окупованої території, доки вони не звільняться. На них тиснули, щоби починали співпрацювати з ворогом. Багато  виїхали за кордон. Важко було відновлювати зв’язки. У бухгалтерській системі був мінімум звітності, багато штучних змін, щоб ми не мали достатньо інформації».

Валентину Головату призначили начальницею Мирненської селищної військової адміністрації 19 вересня 2022 року.

Окуповані громади — це не просто територія, це перш за все люди. Хтось виїхав, хтось залишився в окупації, але вони залишаються мешканцями громади. Тому органи місцевого самоврядування продовжують свою роботу віддалено на підконтрольній Україні території.

Валентина показує дві печатки селищної ради та військової адміністрації. У мирний час для того, щоб ухвалити рішення потрібно збирати сесію, або виносити на розгляд комісії. У воєнний час начальники й начальниці СВА одноосібно без депутатів ухвалюють рішення, але й одноосібно несуть відповідальність.

«Я починала працювати без фінансиста. Я перша на Херсонщині попросила, згідно з законом про воєнний стан, повноваження, щоб напряму розпоряджатися фінансами».

Зберегти кадровий потенціал

Про деяку діяльність Валентина зможе розповісти тільки після перемоги, адже зараз це може бути небезпечним як для неї, так і для інших людей.  Зараз робота керівництва селищної військової адміністрації спрямована на те, щоб зберегти кадровий потенціал, виплачуючи простій фахівцям та фахівчиням громади, впроваджувати програми з підтримки військовослужбовців, поранених та загиблих, вивчати і вводити в дію систему відшкодування за зруйноване майно.

«Сьогодні моє місце дислокації у Великоолександрівській громаді Херсонщини. Я багато організовую допомоги громаді, у якій перебуваю, співпрацюю з громадськими організаціями та благодійними фондами. Напрацьовую контакти і всіляко підтримую мешканців ввіреної мені громади», — розповідає Валентина.

Нещодавно вона підписала меморандум про співпрацю між Мирненською та  Великогаївською громадою на Тернопільщині. Адже після деокупації весь набутий досвід стане у пригоді, а співробітництво на рівні громад буде ключовим на шляху відновлення та розвитку населених пунктів.

Високий рівень відповідальності і думка, що комусь ще гірше, ніж їй, допомогли Валентині пройти крізь випробування.

«Багато з того, що ми зараз робимо, від нас не вимагається, це моя ініціатива. Але я розумію, що для мене це порятунок. Коли я бачу, що іншим ще гірше і допомагаю їм, то так я рятую себе».

Відновлення роботи школи

Одним із важливих кроків посадовиця вважає відновлення освіти для дітей. Їй поставили мету — зібрати не менше 50 дітей, інакше держава не буде фінансувати школу.

«Відновлення роботи школи — це пріоритетне завдання і питання політичної ваги для  тих дітей і батьків, які змушені рятуватися від війни і є потужним сигналом підтримки всіх, хто залишилися в окупації», — говорить очільниця СВА.

 (на фото: Гаджети і роботизоване лего для Великоолександрівської ЗОШ)

На сьогодні в навчальному закладі дистанційно навчаються 76 дітей, які перебувають у різних куточках світу.

«Серед тих, хто залишився в окупації, багато родин, які стояли на обліку в соціальних службах із різних причин. Окупанти розграбували супермаркети і будинки тих, хто виїхав, привезли ці речі їм і вони радіють, бо у них такого ніколи не було. Або перед їхніми фейковими виборами було таке, що привезли холодильник українського виробництва начепили на ньому наліпку «єдіной росії» й усе. Вони навіть не намагаються замаскувати, що це українське», — говорить Валентина.

«Перспектив багато, треба просто взяти і зробити»

Валентина мріє про глобальну трансформацію Мирненської громади після деокупації.

«Я вже вивчила кожну проблему і знаю, як її можна вирішити. У мене є мрія зробити маленьку громаду потужною».

Посадовиця каже, що хороша транспортна розв’язка (наявність залізниці та автомагістралей) може сприяти розвитку території. У її планах влаштувати  індустріальний парк, та робити все, аби були робочі місця та економічне зростання.

«У громаді є потужні можливості для розвитку альтернативної енергетики та тваринництва. Адже це територія таврійського Золотого Руна. Природні умови сприяють елітному полюванню. Є цікаві історичні моменти та привабливі можливості для розвитку туристичної галузі. Перспектив багато, треба просто взяти і зробити це», — вважає Валентина Головата.

За її словами, вона почала ще більше цінувати людей і комунікацію. Так вийшло, що війна дала більше нових знайомств, ніж у мирний час.

«Херсонщині допомагають люди з різних країн. Із США, Канади, Великої Британії, зі всієї Європи. Я дала собі слово, що після перемоги відвідаю всіх нових друзів  і особисто подякую».

Валентина впевнена, що життя стане кращим, коли кожен і кожна будуть думати, який вони залишать після себе слід, що вони зробили для людей. А ще вона мріє просто працювати на робочому місці.

«Можливо це дивно прозвучить, але я хочу просто ходити на роботу та  працювати в нашому дружньому колективі. Є деякі речі, які не цінувалися за мирного життя, може навіть дратували. А коли втратила їх, то відчула, наскільки цього не вистачає. Хоча розумію, що так, як було, вже не буде. Я страшенно люблю Скадовськ, оцю атмосферу, весь цей двіж, танці, змагання, фестивалі… Це просто атмосфера суцільного свята і позитиву. Цього дуже бракує. І дуже сумую за морем».

Сукня для перемоги

Крім організаційних та менеджерських здібностей Валентина Головата має ще й творчі нахили. Вона пише вірші, грає на фортепіано і любить танцювати.

«Мої домашні знають, що я, якщо сердита, то одразу сідаю за фортепіано і як дам по клавішах, щоб всі емоції пішли», — всміхається Валентина.

Вірші теж допомагають вихлюпнути емоції. Валентина каже, що не може керувати процесом, поезії виникають у голові раптово.

«Я можу просто прогулюватися, а коли побачу якусь квіточку, пейзаж чи щось незвичайне, то  виникають  асоціації. І я просто на коліні маю їх записати. Буває, що й серед ночі прокидаюся і розумію, що не засну, поки не напишу».

Вірші, які писала в окупації, Валентина побоялась вивозити. Каже, що чекають ті записи в надійному сховку. І сподівається, що колись дістанеться до тих емоцій, які були зафіксовані на папері.

А ще Валентину в окупації чекає красива сукня. Вона купила її для корпоративу напередодні повномасштабного вторгнення, але вдягнути так і не довелося. 

«Тепер мушу дбати про форми, аби приїхати після перемоги, вдягнути ту сукню і танцювати від радості так, як ніколи ще не танцювала. Впевнена, що так і буде! Недаремно ж назва ввіреної  мені громади від слова МИР!» — усміхається Валентина Головата.

Олена Кущенко, 50vidsotkiv.org.ua

Як підтримати і не нашкодити собі та іншій людині пояснює посібник “Коли людина плаче” від Вільний Вибір.Цей гайд із першої емоційної підтримки буде корисний для непсихологів, які у своїй роботі контактують з людьми у гострих кризових станах – які переживають горе і втрату, тривогу, агресію тощо. Він пояснює базові правила емоційної гігієни, фізіологічні та психологічні процеси, які супроводжують кризові і стресові стани, а також вчить ненасильницької і дбайливої комунікації з такими людьми. Цей гайд також допомагає виробити механізми самопідтримки, необхідні для збереження власної психологічної стійкості у такій роботі. Посібник було створено командою психологинь та експерток ГО Вільний Вибір за підтримки Фонду “Відродження”

посібник

Оголошення про тендер на посаду експерта-ки/тренер-ки

ВГО – Центр «Розвиток демократії» в межах грантового проекту «Інституційна підтримка грантерів RAZOM‌», шукає тренера/ку та оголошує  Тендер на проведення навчання з фінансової грамотності та діловодства.

Дата оголошення про Конкурс: 24.01.2024 р.

Кінцевий термін подання конкурсних пропозицій: 30.01.2024р до 18:00.

Основні завдання для тренерки\ра – консультанта\ки: проведення навчання та представлення практик з фінансової грамотності та діловодства.

Вимоги до кваліфікації:

• Мінімум п’ять років професійного досвіду роботи з фінансової грамотності та діловодства громадських організацій;

• Ведення бухгалтерської документації громадських організацій.

Термін проведення роботи в межах діяльності: лютий – березень 2024 рік

Бажаючих взяти участь в конкурсі просимо надіслати електронний лист в якому вкажіть свої контакти, запропоновану вами суму гонорару за проведену роботу додавши Резюме, з позначенням теми: навчання фінансовій грамотності. Лист необхідно надіслати  на адресу електронної пошти info@ddc.org.ua  до 18:00 30 січня 2024 р.

Відбір відбудеться протягом 3-х днів після закінчення Конкурсу.

Відповіді будуть направлятися тільки особам, які будуть відібрані.

ПРАВИЛА

етичної поведінки та запобігання корупції

в громадській організації Центр «Розвиток демократії»

Правила етичної поведінки та запобігання корупції в громадській організації Центр «Розвиток демократії» (далі – Правила) встановлюють загальні вимоги до етики поведінки працівників організації. Дотримуватися  Правил працівники повинні як під час виконання своїх службових обов’язків, так і в позаробочий час.

Правила розроблені з урахуванням вимог Законів України «Про запобігання корупції» з метою впровадження високих етичних стандартів поведінки, добросовісного, чесного та професійного виконання ними функціональних обов’язків, а також для надання вичерпної інформації про обов’язки працівників щодо недопущення корупційних правопорушень та сприяння зміцненню суспільної довіри.

Розділ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Межі застосування 

1.1.   Норми Правил є загальними та застосовуються до всіх без виключення працівників (далі – працівник). Кожний працівник має суворо дотримуватись Конституції та законів України понад міркувань особистої вигоди та несе кримінальну, адміністративну та дисциплінарну відповідальність у встановленому законодавством порядку.

1.2.   Для забезпечення повної впевненості громадян України в неприйнятному ставленні до корупції та до порушень загально прийнятих у суспільстві норм поведінки кожен працівник повинен дотримуватися  Правил, а також принципів і стандартів, викладених у Законах України «Про запобігання корупції» та в інших законодавчих та нормативно-правових актах.

1.3.   У разі якщо норми законодавства України не дають чіткого розуміння, як діяти в певній ситуації, працівники повинні застосовувати принципи, викладені в Правилах, для визначення, чи є їхня поведінка правильною. 

2. Заява про обізнаність з Правилами 

При прийнятті на роботу до громадської організації Центр «Розвиток демократії» кожен працівник зобов’язаний ознайомитися зі змістом Правил та підписати відповідну заяву (додається), яка долучається до особової справи працівника. 

3. Дії працівників у разі виникнення сумнівів 

Працівники мають знати вимоги всіх законодавчих актів, пов’язаних із запобіганням корупції, тому при прийнятті рішень у ситуаціях, які потенційно можуть призвести до скоєння корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень, вони не повинні покладатися на неофіційні роз’яснення стосовно застосування положень законодавства.

Якщо у працівника виникають сумніви щодо прийняття того чи іншого рішення, або ситуація має потенційну небезпеку вчинення корупційного правопорушення, працівник повинен керуватися встановленими законодавчими та іншими нормативно-правовими актами обмеженнями, при цьому повинен переглянути та проаналізувати текст обмежуючого нормативного документа, а у разі необхідності – письмово звернутися за отриманням роз’яснення керівника організації

4. Загальні заборони 

Працівникам забороняється:

використовувати службові повноваження для особистої вигоди;

мати інтереси, які вступають у протиріччя з виконанням службових обов’язків;

брати на себе зобов’язання або обіцянки, які можуть негативно вплинути на репутацію організації;

використовувати інформацію, доступ до якої отриманий внаслідок виконання службових обов’язків, у будь-яких фінансових операціях або дозволяти використання такої інформації у приватних інтересах;

вимагати або приймати подарунки від фізичної або юридичної особи, що має інтереси, які можуть бути порушені через виконання або невиконання посадових обов’язків працівника тощо;

діяти (проявляти бездіяльність) на користь приватних та юридичних осіб.

Працівники зобов’язані при виконанні своїх службових повноважень дотримуватися політичної нейтральності, уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків.

5. Стандарти поведінки 

Стандартами поведінки працівників є:

добросовісне, чесне та професійне виконання своїх службових обов’язків;

дотримання загальноприйнятих норм моралі та поведінки, співробітники мають бути взірцем добропорядності, вихованості і культури;

неупередженість у діях та ненадання переваг будь-якій фізичній, юридичній особі, а також політичним організаціям;

дотримання законодавчих та інших нормативно-правових актів, які забезпечують рівні можливості для громадян України, незалежно від раси, кольору шкіри, релігії, статі, національного походження, віку або фізичних недоліків;

чітке відокремлення приватних та службових інтересів. 

6. Офіційні інтереси 

6.1. Працівники не повинні за власною ініціативою надавати офіційні документи чи свідчення, що стосуються їх роботи або службових обов’язків, будь-яким особам або посадовцям поза межами організації, у т.ч. співробітникам  правоохоронних органів.

При отриманні виклику до державних установ, суду або правоохоронних органів (у т.ч. органів слідства) працівники мають невідкладно у письмовій формі інформувати про такий факт свого безпосереднього керівника.

 6.2. Працівники повинні негайно у письмовій формі повідомляти свого безпосереднього керівника про будь-які ознаки, що вказують на можливе вчинення іншими працівниками корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень.

Працівники також повинні негайно повідомляти свого безпосереднього керівника про інші неправомірні дії співробітників.

6.3. Працівники повинні відразу після отримання такої можливості повідомляти свого безпосереднього керівника про факти:

затримання правоохоронними органами;

повідомлення про підозру;

застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжних заходів;

прийняття судами рішень щодо притягнення до кримінальної (адміністративної) відповідальності.

7. Дії керівника

У відносинах з підпорядкованими працівниками керівник організації має поєднувати принциповість та вимогливість з повагою та доброзичливістю, не допускати грубощів та приниження людської гідності.

Керівник організації повинен:

здійснювати добір підпорядкованих працівників, об’єктивно враховуючи їхні моральні, професійні та ділові якості;

сприяти творчому підходу працівників до виконання своїх функцій, заохочувати їхню ініціативу, проявляти повагу до висловлюваних ними правових позицій;

бути справедливими і об’єктивними в оцінці роботи підпорядкованих працівників, використовуючи їх моральне і матеріальне стимулювання;

не допускати необґрунтованого звільнення, створення перешкод у просуванні по службі, фактів необ’єктивного підходу до оцінки їх професійних, ділових та особистих якостей;

сприяти утвердженню в колективах товариської взаємодопомоги,  позитивного морально-психологічного клімату. 

8. Виконання доручень 

Доручення, що надаються, повинні бути законними, чіткими, зрозумілими та виконані чітко у встановлений термін.

Працівники, дотримуючись норм чинного законодавства, самостійно визначають правомірність наданих їм доручень та шкоду, що може бути завдано інтересам суспільства, людини, державі у випадку виконання доручення, яке не є правомірним.

У разі одержання доручення (письмового чи усного), яке працівник вважає неправомірним, він зобов’язаний негайно повідомити про це особі, яка надавала таке доручення.

Доручення, які, на думку працівника, суперечать чинному законодавству або внутрішнім правилам та інструкціям, слід спочатку обговорити з керівником, який дав наказ, щоб переконатися у тому, що немає жодних непорозумінь.

Якщо працівник вважає, що надане йому усне доручення є неправомірним, він має право вимагати надати йому таке доручення у письмовому вигляді.

Працівнику надається право не виконувати неправомірні доручення у разі повідомлення у письмовому вигляді про факт отримання неправомірного доручення вищого за посадою керівника.

У випадку виконання неправомірного доручення відповідальність несуть як працівник, який виконав, так і керівник, який надав таке доручення.

Розділ ІІ

ДІЇ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ СЛУЖБОВИХ ОБОВ’ЯЗКІВ

9. Заборона використання службового становища для отримання вигоди 

Працівникам забороняється використовувати або дозволяти іншим особам використовувати службове становище, посаду:

для примушення або спонукання третіх осіб (у тому числі підлеглих) до надання будь-якої неправомірної вигоди для себе, друзів, родичів, або близьких осіб;

для надання переваг юридичним (у тому числі некомерційним) або фізичним особам;

для підтримки товарів, продуктів або послуг.

10. Дії працівників у разі отримання пропозиції щодо вчинення неправомірних дій 

У разі отримання пропозиції від третіх осіб щодо вчинення неправомірних дій, у т.ч. щодо неправомірної вигоди, працівники повинні:

не вчиняти будь-яких дій або натяків, які можуть сприйматись як готовність або відмова від участі у справі;

знайти привід для перенесення всіх остаточних рішень на майбутнє;

невідкладно повідомити про цей факт керівника, у тому числі письмово – невідкладно після виникнення такої можливості;

отримати від керівника інструкцію щодо подальших заходів та діяти відповідно до них;

уникати обговорень таких подій з будь-ким, окрім керівника.

Працівники зобов’язані негайно повідомляти керівника про спроби або можливе вчинення іншими працівниками правопорушень у сфері службової діяльності.

Неповідомлення про усі обіцянки, пропозиції або спроби залучення до неправомірних дій з боку третіх осіб є підставою для притягнення працівників до дисциплінарної та кримінальної відповідальності. 

11. Поводження зі службовою інформацією 

Службова інформація – це вся інформація, доступ до якої працівник отримує завдяки виконанню службових обов’язків та професійній діяльності.

Працівникам забороняється:

використовувати службову інформацію у приватних цілях;

отримувати доступ до інформації без необхідності, пов’язаної із виконанням службових обов’язків; 

12. Використання робочого часу

Працівники мають використовувати робочий час виключно на виконання функцій, передбачених їх посадовими обов’язками.

Керівники не повинні заохочувати, віддавати накази, примушувати, або просити підлеглих використовувати робочий час для виконання інших дій, ніж ті, які потрібні для виконання службових обов’язків.

Працівникам забороняється вживати:

алкогольні напої;

наркотичні засоби або психотропні речовини, за виключенням лікарських засобів.

13. Дії співробітників у позаробочий час 

У позаробочий час працівники не повинні вчиняти дій, які можуть зашкодити інтересам організації, створювати негативне суспільне враження чи негативно вплинути на репутацію працівника.

Розділ ІІІ

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ

14. Недопущення виникнення конфлікту інтересів 

14.1. Працівники зобов’язані вживати заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів (потенційного та/або реального, відповідно до визначення, наведеного в Законі України «Про запобігання корупції») між приватними інтересами та службовими повноваженнями, у тому числі шляхом тимчасового повного або часткового усунення від виконання службових обов’язків.

14.2. Працівникам забороняється під час виконання службових обов’язків брати участь у робочому процесі, в якому вони або будь-хто з близьких чи пов’язаних з ними осіб, у т.ч. юридичних, мають інтерес.

До близьких осіб належать:

дружина/чоловік, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха працівника тощо;

опікун чи піклувальник, усиновлювач, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, усиновлені особи;

особи, які проживають спільно з працівником та пов’язані з ним спільним побутом.

15.3. Працівники зобов’язані усунутись від участі у робочому процесі, в якому вони або близькі чи пов’язані з ними особи, у т.ч. юридичні, мають певні інтереси.

Усунення від виконання службових обов’язків, при виконанні яких може виникнути конфлікт інтересів, здійснюється шляхом повідомлення керівника організації та прийняття останнім відповідного рішення. 

15. Підстави та порядок усунення працівника від виконання службових обов’язків 

15.1. Працівник, який повинен усунутись від участі у робочому процесі у зв’язку із наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався про наявність конфлікту інтересів (реального чи потенційного), у письмовій формі повідомити керівника організації про необхідність усунення від виконання певних службових обов’язків.

У такому повідомленні обов’язково вказуються відомості про характер і обставини конкретної справи та інтереси, які, на думку працівника, суперечать виконанню повноважень.

15.2. Повідомлення працівника із резолюцією керівника організації про тимчасове усунення або недоцільність усунення працівника від виконання певних службових обов’язків або щодо інших заходів врегулювання конфлікту інтересів протягом доби надсилається до кадрового підрозділу для зберігання в особовій справі

15.3. З метою отримання роз’яснення щодо прийняття правильного рішення про врегулювання конфлікту інтересів керівник органу може звернутись до юристів.

15.4. Працівник звільняється від обов’язків щодо врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», у разі позбавлення або відчуження ним такого інтересу.

Розділ ІV

ПОДАРУНКИ 

16. Одержання подарунків 

Працівники не повинні, прямо або опосередковано, вимагати або приймати подарунки, обмеження щодо яких встановлено Законом України «Про запобігання корупції».  

17. Використання офіційної посади для отримання подарунку 

Працівникам забороняється використовувати офіційну посаду для отримання подарунків, тобто завдяки статусу, повноваженням або обов’язкам, притаманним працівнику відповідно до функціональних повноважень, здійснювати дії, які будуть спонукати сторонніх осіб до надання подарунків. 

18. Подарунки, які надаються опосередковано 

Подарунки надаються опосередковано, якщо:

вони адресовані близьким особам працівника внаслідок відносин дарувальника та працівника, при обізнаності та згоді останнього;

вони надаються будь-якій іншій особі або організації, у тому числі благодійній, за вказівкою, рекомендацією або внаслідок інших аналогічних дій працівника. 

19. Винятки щодо подарунків 

Подарунки від зовнішніх джерел можуть прийматись працівниками у разі, якщо їх отримання відповідає загальновизнаним уявленням про гостинність та:

вартість такого подарунку не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово. 

20. Подарунки, які можуть бути отримані в процесі зовнішніх відносин 

Працівники можуть приймати харчування, проживання, транспортування, сувеніри або інші подібні привілеї, якщо такі предмети та послуги надаються у процесі службової діяльності та їх надання пов’язане з виконанням безпосередніх службових обов’язків під час:

відряджень та здійснення представницьких функцій;

соціальних заходів. 

21. Подарунки на основі особистих відносин 

Працівник може прийняти подарунок за обставин, коли очевидно, що подарунок мотивовано сімейними відносинами або особистою дружбою, а не службовим положенням працівника.

Підставами для такого висновку є історія взаємовідносин, а також впевненість у тому, що близькими особами або друзями цей подарунок придбано за власні кошти. 

22. Подарунки керівникам 

Подарунок може бути подарований керівнику або прийнятий від підлеглого або іншого працівника з приводу особливих нагод, якими є події, що мають персональне або традиційне значення, з нагоди державних або професійних свят.

При цьому мають враховуватись такі обмеження:

вартість такого подарунку не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово;

Працівникам забороняється вимагати від іншого працівника зробити внесок для придбання подарунку для його керівника.

Керівник не може примушувати підлеглого до дарування подарунку. 

23. Добровільні внески 

Внески, які робляться працівниками для придбання подарунку керівнику або колегам по роботі, мають бути добровільними, тобто робитись без будь-якого тиску або примусу.

посилання на файл

Політика гендерної чутливості «Не нашкодь»

Громадська організація «Центр – Розвиток демократії» (ЦРД) дотримується принципу “Не нашкодь”, уважно аналізуючи, регулярно проводячи моніторинг запланованого і незапланованого впливу програм та діяльності з адвокації на місцевому, національному рівнях, включаючи в уражених збройним конфліктом  (надалі конфліктом) громадах. ЦРД вживає активних заходів з попередження та реагування на будь-які незаплановані наслідки своєї роботи. ЦРД прагне зробити все можливе, щоб попередити негативні наслідки своїх дій, програм та адвокацій, не нашкодити людям  та системі феміністських цінностей, прав людини, на якій ґрунтується її діяльність.

ЦРД відповідає за дотримання таких принципів поведінки учасницями/ками своєї Ради директорів, членами правління, виконавчою директоркою, штатом, інтернками, волонтерками та консультантками/експертками.

Визначення принципу «Не нашкодь»

Принцип “Не нашкодь” широко використовується серед організацій, які працюють у сфері миробудування, гуманітарної допомоги та розвитку, щоб поліпшити свою підзвітність, дієвість та ефективність. За цим принципом організації повинні вносити зміни у свої програми з врахуванням конкретного контексту конфлікту, в якому діяльність впроваджуються. Він підтримує підзвітність, адже вимагає негайного реагування на будь-які незаплановані наслідки, спричинені програмами, заохочує врахування місцевих голосів і пріоритетів у розробці програм за для прав жінок та дівчат. Він сприяє організаційній ефективності, допомагаючи командам, які впроваджують програми і проєкти, передбачати можливі ризики та шкоду від своєї діяльності та планувати попередження ризиків.

Чутливість до конфлікту

ЦРД є  чутливим  до попередження конфлікту в своїх проектах і програмах. Щоб уникнути ризиків загострення конфлікту або нестабільності через свої дії вживає наступні заходи:

•             Врахування контексту – ЦРД визнає, що кожен контекст унікальний, і тому кожен проект розробляється з врахуванням місцевої ситуації, владних стосунків та динаміки конфлікту. Всі проекти та програми ЦРД розробляються, впроваджуються, відстежуються у співпраці з місцевими жіночими організаціями/групами та іншими організаціями/групами громадянського суспільства, щоб забезпечити врахування місцевої ситуації.

Наші підходи до впровадження програм/проєктів мають на меті адекватно реагувати на проблеми, з якими доводиться мати справу місцевим спільнотам. У той же час ЦРД прагне посилити та піднести голоси тих, хто історично зазнавали маргіналізації, враховуючи думки різних груп жінок, молоді, негетеросексуальних людей, етнічні та релігійні меншини.

•             Аналітичні методології – ЦРД проводить спільний аналіз контексту і конфлікту, який дозволяє її місцевим партнерам та іншим ключовим зацікавленим сторонам дати відгук на систему уявлень та поглядів, що враховуються в основі програм/проєктів/діяльності. Кожен проект/програма/діяльність ЦРД, що розробляється чи починається в контексті конфлікту передбачає проведення аналізу із залученням місцевих зацікавлених сторін. Керівництво та штат ЦРД навчені проводити аналіз соціального, культурного, політичного та економічного контекстів у розрізі миру, безпеки та гуманітарних ситуацій. Це дозволяє ефективно врахувати аналіз контексту і конфлікту, бути свідомими потенційних або вже наявних впливів програм/проєктів/діяльності на динаміку конфлікту та на миробудування, розробляти програми/проєкти, які сприяють інклюзивному і сталому миру та гендерній рівності.

•             Оцінка ризиків – аналіз конфлікту і контексту дозволяє ЦРД ідентифікувати потенційні загрози та запобігати діяльності, що може загострювати конфлікт або наражає когось на небезпеку. Керівнцтво та представниці/ки ЦРД, її програмні координаторки /спеціалістки навчені проводити оцінку ризиків у співпраці із місцевими партнерами перед початком впровадження програм та проектної діяльності. Оцінка ризиків в контексті конкретного регіону країни та проекту проводиться регулярно, щонайменше, раз на рік.

•             Рівне представництво та участь – Вибираючи зацікавлені сторони на рівні спільноти в уражених конфліктом зонах, ЦРД тісно співпрацює із місцевими партнерами і проводить консультації з місцевими організаціями громадянського суспільства, місцевою владою та лідерками, щоб жодна ключова група не лишилася недопредставленою. В усіх програмах/проєктах ЦРД забезпечує баланс між різними етнічними, релігійними, політичними та іншими історично маргіналізованими групами. ЦРД та її місцеві партнери визначають чіткі правила для зустрічей, щоб забезпечити взаємну повагу. Намагаючись бути максимально інклюзивними, ЦРД прагне створювати безпечний простір, в якому жінки, дівчата можуть вільно говорити без страху агресії з боку чоловіків.

•             Захист персоналу та учасниць проєкту /програми – ЦРД та її місцеві партнери уважно стежать за безпековою ситуацією в тих регіонах, де реалізуються програми/проекти, щоб попередити можливі ризики для безпеки персоналу та партнерів в реалізації проектів/програм. Перед початком кожного етапу впровадження проекту ЦРД та її місцеві партнери переглядають безпекові ризики та готують плани на випадок надзвичайної ситуації, щоб реагувати відповідно.

Гендерна чутливість

ЦРД свідома того, наскільки принцип “Не нашкодь” важливий у контексті гендерного впливу конфлікту. Організації, які працюють для уповноваження жінок, часто наражаються на ворожість, погрози та насильство. Жінки, які працюють на захист прав жінок в умовах конфлікту та гуманітарних катастроф, ризикують зазнати помсти, включаючи сексуальне та гендерне насильство як засіб відлякнути їх від громадської роботи чи діяльності в одній чи іншій організації.

ЦРД приймає той факт, що її програми/проекти впливатимуть на стосунки зацікавлених сторін в громадах, які постраждали від конфлікту і уважно стежить щоби гендерна політика впливала на розробку і впровадження проектів /програм. Штат ЦРД проводить регулярний гендерний аналіз у рамках розробки та впровадження проекту /програми, щоб отримати відповіді на такі питання:

•             Як цей проект /програма стосується потреб і пріоритетів жінок, чоловіків, негетеросексуальних осіб та інших історично маргіналізованих груп, включаючи з інтерсекційної точки зору?

•             Чи цей проект /програма може погіршити гендерну нерівність та дисбаланс влади? 

•             Хто бере  участь у процесах прийняття рішень щодо деталей цього проекту /програми? Хто з них виключені та чому?

•             Як цей проект /програма впливає на положення чи сприйняття жінок, чоловіків, негетеросексуальних осіб та інших історично маргіналізованих груп?

ЦРД також визнає, що різні ідентичності чи характеристики – такі як стать, вік, сексуальна орієнтація, інвалідність, етнічна ідентичність та статус біженки, можуть перетинатися, утворюючи множинні рівні дискримінації, загрози, на які наражаються різні групи.

ЦРД та її місцеві партнери залучають місцеву владу, релігійних лідерів та чоловіків-поборників гендерної рівності до впровадження проектів /програм, щоб активізувати їхню підтримку гендерної рівності, прав людини, прав жінок, миру, безпеки, знизити ризик насильства проти жінок та дівчат-учасниць.

ЦРД та її партнери ретельно готують інформацію про свої проекти/програми, враховуючи культурні, політичні та соціальні особливості кожної ключової аудиторії. Перед тим, як публічно поширювати інформацію про досягнення програм та починати адвокаційні кампанії в соціальних мережах, інших засобах масової інформації, весь зміст уважно обговорюється із місцевими партнерами проєкту, щоб знизити ризик негативної реакції та захистити безпеку партнерів і учасниць проекту /програми.

Політика впровадження

ЦРД в обов’язковому порядку поширює цю політику серед усіх зацікавлених сторін та залучених осіб та установ, які задіяні в роботі організації. Її включено в Інструкцію з ведення діяльності організації. Всі нові представники правління, керівництво, директорка, спеціалістки, працівниці штату, інтернки, волонтерки та консультантки ознайомлюються з цією політикою.

ЦРД щорічно переглядає цю політику; за потреби оновлює та змінює її та проводить навчання для усіх, хто задіяні у керуванні та діяльності ЦРД.

Кожна координаторка та спеціалістка програми зобов’язані ознайомити з цією політикою всіх, хто співпрацює із ЦРД чи залучені до такої роботи, включаючи донорів, національних, місцевих партнерів проєктів.

Процедура інформування

Кожна особа, яка зазнала незапланованої шкоди внаслідок діяльності проекту /програми ЦРД, має за можливості повідомити про це голові правління, координаторці чи спеціалістці програми, які відповідають за появу такого негативного впливу. Голова правління, координаторка чи спеціалістка програми/проєкту, котра отримала початкову скаргу, передає справу голові правління чи членам правління для початку формального розслідування. Голова правління може прийняти рішення про ситуацію самостійно або передати справу до Членів правління для проведення розслідування. Можуть найняти третю особу чи доручити представниці, яка не задіяна в конфлікті проводити справу. Особа чи особи, відповідальні за розслідування, мають:

•             негайно зафіксувати дату, час та факти інциденту / інцидентів;

•             з’ясувати, якого результату хоче людина, яка подала скаргу;

•             ознайомити скаржницю із процедурами організації щодо розгляду скарг;

•             підготувати звіт за результатами розслідування з рекомендаціями поліпшення впровадження проекту /програми;

•             прослідкувати, що рекомендації виконано і що скаржниця задоволена результатом;

•             фіксувати всі заходи, котрі було вжито, та застосувати їх до впровадження програм в інших країнах, якщо це там застосовно;

•             організувати конфіденційність всіх записів стосовно справи; та

•             завершити процес максимально швидко – в межах тижня після отримання скарги.

Моніторинг та оцінка

ЦРД визнає важливість моніторингу дотримання політики «Не нашкодь» та забезпечує анонімний збір статистки та даних того, як вона використовується і наскільки вона є ефективною. Координаторка чи спеціалістка програми/проєкту, яка відповідальна за оперативне реагування на випадки незапланованої шкоди від впровадження програм, щорічно звітується про дотримання цієї політики, включаючи кількість випадків, як організація на них відреагувала та які рекомендації було запропоновано. За результатами цього звіту ЦРД проводить оцінку ефективності цієї політики та вносить необхідні зміни.

Джерела:

“Do No Harm: A Brief Introduction from CDA”. CDA Collaborative. Practical Learning for International Action. https://www.cdacollaborative.org/wp-content/uploads/2018/01/Do-No-Harm-A-Brief-Introduction-from-CDA.pdf. Accessed 04-28-2020

 “Do No Harm and Gender: A Guidance Note”. Garred, Michelle, Charlotte Booth, and Kiely Barnard-Webster, with major contributions from Nicole Goddard, Ola Saleh, Muzdha Azeez, and Katarina Carlberg. Cambridge, Massachusetts. CDA Collaborative Learning Projects. 2018. https://www.cdacollaborative.org/wp-content/uploads/2018/04/Do-No-Harm-and-Gender-A-Guidance-Note.pdf. Accessed 04-28-2020

посилання на файл

ВГО «Центр – Розвиток демократії»

Від 12.07.2021

Політика “Про захист прав дітей та молоді”

Громадська організація «Центр – Розвиток демократії» (ЦРД) дотримується політики “Про захист прав дітей та молоді”, опираючись на Конвенцію “Про права дитини”, “Спеціальні принципи протидії торгівля дітьми”, та інші; також, національне законодавство, а саме: Закони України “Про охорону дитинства”,  “Про освіту”, “Про засади молодіжної політики”.

Аналізуючи, проводячи моніторинг запланованого і незапланованого впливу програм та діяльності із адвокації на місцевому та національному рівнях (за виключенням окупованих територій, де розпочались бойові дії у зв’язку з військовою агресією Росії проти України з 2014 року), ЦРД вживає активних заходів з попередження та реагування на будь-які дискримінаційні дії або наслідки своєї роботи, особливо коли будь-яка діяльність організації має прямий або непрямий вплив на життя, психологічний та/або фізичний стан дітей та молоді. ЦРД у своїй повсякденній роботі дотримується принципів “не нашкодь”, “дитина має право”, толерантності, поваги до особистості та різноманітності у своїх програмах, проєктах та адвокаціях.

ЦРД організовує та працює у межах дотримання прав дитини та навчає і дотримується цих принципів поведінки учасницями/ками своїх членів правління, головою правління, працівницями/ками, інтернками, волонтерками\ами, та консультантками/експертками.

Принципи діяльності ЦРД з прав та свобод дитини

1. Права дитини та молоді — система можливостей, які необхідні особі для її комплексного та цілісного розвитку в умовах і відповідно до вимог середовища, беручи до уваги незрілість дитини, молоді (за міжнародно-правовими актами визначається «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, що застосовується до даної особи, вона не досягає повноліття раніше») і молоді, яка вважається особою до 28 років.
2. Кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я.
3. Дитина має право на ім’я і набуття громадянства, а також право знати своїх батьків і право на їх піклування.
4. Дитина має право на збереження своєї індивідуальності й громадянства.
5. Дитина має право не розлучатися з батьками, за винятком ви­падків, коли компетентні органи визначають відповідно до за­стосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.
6. Жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або неза­конного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.

Дії організації для захисту прав дитини і молодої людини

У своїй роботі для захисту прав дитини та роботі з молодими людьми ЦРД доносить інформацію, проводить навчання для партнерських організацій та учасників/ць про права дітей та молоді, особливості роботи з ними і врахування їхніх інтересів у процесі прийняття рішень.

Перед підписанням документів про співпрацю або спільного виконання проектів чи програм, заходів короткочасних чи довготривалих проводиться ознайомлення всіх сторін з політиками організації з прав дитини та молоді.

З метою розуміння політики організації з прав дитини та молоді в усі заходи організації чи процеси адвокації, які розглядаються, вносяться пропозиції з питань прав дітей та молоді.

 ЦРД в усі проекти та заходи в обов’язковому порядку вносить  співпрацю з дітьми та молоддю. Організовує заходи для дітей та молоді за всіма напрямами діяльності організації.

Займається фандрейзінгом для пошуку підтримки роботи з дітьми та молоддю і їхніми викладачами, психологами, працівниками/цями.

У своїй діяльності згідно зі статутом організовує та підтримує заходи в яких використовує методики критичного мислення, публічного виступу (дебатів), здорового способу життя, ігрового суду з метою правової освіти, гендерної політики і фемінізму,  чутливості, лідерства у своєму процесі отримання життєвих навичок.

Вразі якщо працівниці/ки, партнери, та інші особи, які співпрацюють з ЦРД взнають, що дитина постраждала від дискримінації, різних форм насильства, втягування у сексуальне рабство, торгівлю дітьми працівниці/ки ЦРД, їхні партнери зобов’язані через дотримання конфіденційності повідомити відповідні структури для подальшої допомоги дитині або молодій людині.

Якщо партнери або працівниці/ки та інші особи, які співпрацюють з ЦРД недотримуються відповідної політики для захисту та не враховують інтереси дітей у своїй роботі з ними припиняються всі відносини (звільнення, припинення реалізації проектів, програм чи заходів).

Якщо відбулось порушення прав дитини, дискримінація, насильство та інші форми жорстокого поводження з дітьми та молодими особами працівниці/ки та інші партнери повинні про це повідомити відповідні органи і надати допомогу постраждавшій особі.

посилання на файл

English below

25 липня 2023 року відбулась міжнародна онлайн-зустріч «Модель рівності для України: актуальність в умовах збройного конфлікту». Модераторкою зустрічі виступила гендерна експертка НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва.

Серед спеціально запрошених гостей заходу, котрі взяли участь у дискусії про важливість впровадження моделі рівності, була спеціальна амбасадорка з питань протидії торгівлі людьми Anna Ekstedt, Швеція, котра розповіла про модель рівності та досвід Швеції із протидії торгівлі людьми і проституції як частина роботи з просування прав жінок.

Також до заходу долучився спеціальний посланник з міжнародної стратегії боротьби з тероризмом і організованою злочинністю Olivier Caron, Франція, котрий поділився досвідом своєї країни у впровадженні моделі рівності для боротьби з торгівлею людьми, та його співвітчизник, виконавчий директор Коаліції з викорінення проституції Jonathan Machler, котрий аналізував порівняльний вплив різних законодавчих ініціатив до проституції у Європі.

Відкрила дискусію координаторка Громадської ради з гендерної рівності при МФО ВРУ «Рівні можливості» Лариса Кобелянська. Також українське експертне коло представляли: Тетяна Котляренко, радниця з питань боротьби з торгівлею людьми в ОБСЄ/БДІПЛ (висвітлена тема – «Подолання попиту на торгівлю людьми жінок і дівчат у конфліктних ситуаціях»),Юлія Дорохова, голова БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф» (висвітлена тема – «Поточна ситуація із ризиками для жінок в проституції і в умовах сексу заради виживання»), гендерна експертка Олена Зайцева (висвітлена тема – «Проект змін до українського законодавства для захисту постраждалих від сексуальної експлуатації»), співголови МФО «Рівні можливості» щодо необхідності підтримати Модель рівності. Марія Іонова, партія «Європейська солідарність», Олексій Жмеренецький, партія «Слуга народу», голова НУО “Центр – Розвиток демократії” Елла Ламах.

On July 25, 2023, an international online meeting “The Equality Model for Ukraine: relevance in the conditions of armed conflict” took place. The moderator of the meeting was Maria Dmitrieva, a gender expert from the NGO “Democracy Development Center”.

Among the specially invited guests of the event, who participated in a discussion on the importance of implementing the equality model, was the Special Ambassador for Anti-Trafficking in Human Beings, Anna Ekstedt, Sweden, who spoke about the equality model and Sweden’s experience in combating human trafficking and prostitution as part of the work to promote rights women.

The event was also joined by the Special Envoy for the International Strategy to Combat Terrorism and Organized Crime, Olivier Caron, France, who shared his country’s experience in implementing an equality model to combat human trafficking, and his compatriot, the Executive Director of the Coalition to Eradicate Prostitution, Jonathan Machler, who analyzed comparative impact of various legislative initiatives on prostitution in Europe.

Larysa Kobelyanska, coordinator of the Public Council on Gender Equality at the inter-factional union “Equal Opportunities” of the Verkhovna Rada of Ukraine, opened the discussion. The Ukrainian expert circle was also represented by: Tetyana Kotlyarenko, adviser on combating human trafficking in the OSCE/ODIHR (the topic covered was “Overcoming the demand for human trafficking of women and girls in conflict situations”), Yulia Dorokhova, head of the “All-Ukrainian Legalife League” (covered topic – “The current situation with risks for women in prostitution and in conditions of sex for survival”), gender expert Olena Zaitseva (covered topic – “Draft changes to Ukrainian legislation to protect victims of sexual exploitation”), co-chair of the inter-factional union “Equal Opportunities” regarding the need to support the Equality Model. Maria Ionova, “European Solidarity” party, Oleksiy Zhmerenetskyi, “Servant of the People” party, Ella Lamakh, head of NGO “Democracy Development Center”.

English below

У рамках своєї діяльності Міжнародна організація «Глобальна мережа жінок миробудівниць» та громадська організація «Центр Розвиток демократії» (надалі ЦРД) для реагування на гуманітарні та миротворчі кризи, спричинені повномасштабним військовим вторгненням Росії в Україну у 2022 році, реалізують у Чернівецькій області проект, що враховує гуманітарну та освітню підтримку:

1.Проводитиметься два освітні одноденні заходи для двох громад області.

2. Проводитиметься тренінг з кризових комунікацій та кібербезпеки на обласному рівні.

3. Тренінг з підтримки та супроводу осіб, які постраждали від насильства, пов’язаного з конфліктом, та інших військових злочинів.

Дводенний тренінг з комунікацій у кризових ситуаціях та кібербезпеки буде організований для підвищення спроможності депутаток та депутатів, ОГС, жінок-миротворців, журналістів та прес-службовців обласних державних департаментів, відповідальних за виконання обласних планів дій відповідно до Резолюції Ради Безпеки ООН (РБ ООН).

Заняття в рамках тренінгу стосуватимуться ефективної комунікації в умовах конфлікту та кризи, гендерно-чутливої та гендерно-чутливої комунікації та невіртуальної комунікації для тих, хто має обмежений або взагалі не має доступу до Інтернету. Наприкінці тренінгу учасники/ці створять стратегію кризових комунікацій, якою керуватимуться обласні координаційні структури та групи.

Другий дводенний тренінг (офлайн) буде присвячений міжнародного і національного законадавства, норм, стандартів і існуючих механізмів для документування військових злочинів, а також травматичних підходів до підтримки та супроводу тих, хто пережив\ла насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК) та інші військові злочини.

У результаті роботи планується, що:

Щонайменше тридцять (30) учасниць/ків (враховуючи молодь) розширять потенціал для підтримки та супроводу осіб, які постраждали від СНПК та інші військові злочини; дізнаються про основні міжнародні та національні закони, норми та існуючі механізми документування військових злочинів, зокрема військових злочинів проти жінок і дівчат;

Створення систем підтримки для тих, хто пережив СНПК; зможуть можуть обговорювати широкий спектр політичних, економічних, безпекових, психосоціальних, психічних та емоційних потреб, необхідних для етичного та успішного документування воєнних злочинів, особливо тих, що вчинені проти жінок і дівчат;

Картування механізмів координації та систем перенаправлення щонайменше в громадах Чернівецької області;

Створення та функціонування Координаційної комісії обласного рівня з питань супроводу та підтримки жінок, які стали жертвами воєнних злочинів та тих, хто пережив воєнні злочини, під час дачі свідчень, із принаймні п’ятнадцятьма (15) учасницями навчання, які будуть частиною системи направлення.

Посилення внеску жінок та молодих жінок-миротворців, правозахисниць та інших активістів із захисту прав жінок у документуванні військових злочинів, зокрема сексуального насильства та інших злочинів проти жінок у місцевих громадах Чернівецької області;

Учасники/ці перевірять свої сильні сторони та визначають свою роль у складному та міждисциплінарному процесі документування воєнних злочинів та їхньої підтримки, створять місцеву мережу осіб та організацій, які захищають постраждавших від воєнних злочинів, особливо жінок і дівчат, і розробляють ефективні системи направлення, які усувають поточні прогалини в підтримці тих, хто пережив і жертв.

Фінансування заходів відбувається за рахунок ЦРД.

Команда, яка реалізуватиме проект:

Голова правління організації: Елла Ламах, Голова правління ЦРД, тел. 063-221-91-92, ellalamakh@gmail.com

Керівниця програм та проектів: Марія Дмитрієва mariadmytrieva@gmail.com, 063-100-37-51

Анастасія Остапчук координаторка молодіжної програми ana.ost307919@gmail.com

Координаторки програми: Олена Целуйко 063-452-45-01, celyuko2206@gmail.com

та Оксана Добровольська 097-755-92-20,  oksankadobrovolska@gmail.com

—————

The Global Network of Women Peacebuilders and DDC NGO are implementing a new project in Chernivtsi region

As part of its activities, the International Organization “Global Network of Women Peacebuilders” and the non government organization ” Democracy Development Center” (hereinafter DDC) to respond to the humanitarian and peacekeeping crises caused by the full-scale military invasion of Russia in Ukraine in 2022 are implementing a project in the Chernivtsi region that takes into account humanitarian and educational support:

1. Two one-day educational events will be held for two communities of the region.

2. Training on crisis communications and cyber security will be held at the regional level.

3. Training on support and accompaniment of persons affected by conflict-related violence and other war crimes.

A two-day training on communications in crisis situations and cyber security will be organized to increase the capacity of deputies, CSOs, women peacekeepers, journalists and press officers of regional state departments responsible for the implementation of regional action plans in accordance with the Resolution of the UN Security Council (UNSC).

The training sessions will cover effective communication in conflict and crisis situations, gender-sensitive and gender-sensitive communication, and non-virtual communication for those with limited or no Internet access. At the end of the training, participants will create a crisis communications strategy that will be guided by regional coordination structures and groups.

The second two-day training (offline) will be devoted to international and national legislation, norms, standards and existing mechanisms for documenting war crimes, as well as traumatic approaches to supporting and accompanying survivors of conflict-related violence (CRV) and others war crimes.

As a result of the work, it is planned that:

At least thirty (30) participants (including youth) will expand the capacity to support and accompany persons who suffered from CRV and other war crimes; learn about the main international and national laws, norms and existing mechanisms for documenting war crimes, in particular war crimes against women and girls;

Creation of support systems for CRV survivors; be able to discuss the wide range of political, economic, security, psychosocial, mental and emotional needs necessary to ethically and successfully document war crimes, especially those committed against women and girls;

Mapping of coordination mechanisms and referral systems at least in communities of Chernivtsi region;

Establishment and operation of a regional-level Coordinating Commission for accompanying and supporting women victims of war crimes and survivors of war crimes during testimony, with at least fifteen (15) training participants who will be part of the referral system.

Strengthening the contribution of women and young women peacekeepers, human rights defenders and other activists for the protection of women’s rights in documenting war crimes, in particular sexual violence and other crimes against women in local communities of Chernivtsi region;

Participants will examine their strengths and identify their roles in the complex and interdisciplinary process of documenting and supporting war crimes, build a local network of individuals and organizations that advocate for victims of war crimes, especially women and girls, and develop effective referral systems that eliminate current gaps in support for survivors and victims.

Activities are financed at the expense of CDR.

The team that will implement the project:

The head of the board of the organization: Ella Lamakh, head of the board of the CDR, tel. 063-221-91-92, ellalamakh@gmail.com

Head of programs and projects: Maria Dmytrieva mariadmytrieva@gmail.com, 063-100-37-51

Anastasia Ostapchuk, coordinator of the youth program ana.ost307919@gmail.com

Program coordinators: Olena Celyuko 063-452-45-01, celyuko2206@gmail.com

and Oksana Dobrovolska 097-755-92-20, oksankadobrovolska@gmail.com

Ярмарок соціальних результатів OutcomesX оголосив результати першої Угоди, що надає пряме фінансування українським громадським організаціям, що потребують міжнародної допомоги. В рамках Ярмарку UBS Optimus передає $2 мільйона доларів місцевим громадським організаціям, які допомагають дітям.

13 квітня 2023, Нью-Йорк: OutcomesX, перший у світі Ярмарок соціальних результатів, оголосив результати першої Угоди, яка передбачає надання фінансування у розмірі 2 мільйонів доларів від UBS Optimus Foundation безпосередньо місцевим громадським організаціям, які допомагають дітям, що залишилися в Україні, та які реалізують проекти в сфері освіти та психологічної допомоги.

Дана Угода відбулася зокрема тому, що останні дослідження засвідчили, що складні бюрократичні процедури заважають скористатися фінансуванням двосторонніх та багатосторонніх фондів допомоги передусім тим українським некомерційним організаціям, які працюють з людьми, що потребують допомоги саме в Україні, а не за кордоном. Саме тому Угода є допомогою UBS Optimus Foundation у досягненні позитивних соціальних результатів для жителів України та внутрішньо переміщених осіб, які постраждали від війни.

Як працює Ярмарок соціальних результатів: OutcomesX запросив 63 українських некомерційних організацій зареєструвати докази досягнення ними соціальних результатів та визначити ціну за кожний результат, яка би відображала повну вартість витрат, які понесла ГО щоб досягти цей результат. UBS Optimus Foundation обрав поміж зареєстрованими результатами та вирішив придбати відповідну кількість одиниць соціальних результатів на суму 2 мільйони доларів США через Ярмарок соціальних результатів, гроші за соціальні результати надійдуть безпосередньо обраним українським організаціям, серед яких ЕдКемп-Україна та Дівчата після процесу верифікації результатів.

UBS Optimus Foundation став першим партнером Ярмарку соціальних результатів OutcomesX, який дозволяє некомерційним організаціям продавати результати в різних сферах соціального впливу та з різних регіонів. UBS створив надзвичайний фонд відновлення для України, що поповнюється коштами клієнтів та працівників банку. Його метою є допомога дітям, які залишилися в Україні або були змушені виїхати з неї, через Ярмарок соціальних результатів, бо він є найбільш дієвим механізмом передачі фінансових коштів саме тим організаціям, які можуть найкраще допомогти..

Як зазначила Майя Зісвайлер (Maya Ziswiler), виконавчий директор Фонду UBS Optimus: “Ми вже мали досвід фінансування соціальних результатів через бонди соціального впливу в Індії, і наразі ми раді співпрацювати з OutcomesX для фінансування соціальних результатів. Ми переконані, що ярмарки соціальних результатів мають великий потенціал для подолання перешкод щодо фінансування НУО, які працюють на місцевому рівні, що сприятиме нарощенню їхнього впливу.”

OutcomesX залучив 63 некомерційні організації, які працювали над двома результатами, яких UBS Optimus Foundation прагнув для українських дітей: покращення академічної успішності та покращення психічного здоров’я. Залучені НУО завантажили свої дані та інформацію щодо вартості на ресурс під назвою Impact Genome Registry.  Реєстр оцінює якість даних некомерційної організації на основі методу збору доказів (наприклад, несистематизовані докази, оцінка показників виходу, оцінка даних, зібраних на певний момент, оцінка даних зібраних до і після виконання проекту, чи повномасштабне рандомізоване контрольоване дослідження); відповідності соціальному результату (наприклад, чи пов’язані дані з визначеними результатами); і валідність (наскільки підхід відповідає методам, які вже довели свою ефективність).

Ольга Ціпан, керівник громадського Центру розвитку дітей «Ерудит» (м. Березне, Рівненська область) так прокоментувала свій досвід: “Ярмарок соціальних результатів надає нам можливість оприлюднювати докази досягнутих результатів, спрямованих на покращення психічного здоров’я дітей під час війни, і в такий спосіб контактувати і отримувати фінансування від глобальних донорів. Як місцева громадська організації, ми раніше не мали механізму охоплення міжнародних жертводавців, які піклуються про добробут українських дітей, який пропонує Ярмарок. Для нас це зміна, яка дозволяє переглянути традиційні форми фандрейзингу та можливість зосередити більше уваги на досягненні кращих програмних результатів.”

Ярмарок створено для того, щоб прискорювати надходження коштів, наразі він працює із конкретними угодами, проте у найближчих планах планує автоматизувати процеси з тим, щоб розпочати процес скорочення бюрократії в усій системі міжнародної допомоги та демократизації надання допомоги. Це дозволить будь-якому спонсору (не зважаючи на його розмір) купувати верифіковані соціальні результати, а будь-яка некомерційна організація, яка має докази результатів, може їх продати та отримати доступ до фінансування.  

Виконавчий директор та співзасновник OutcomesX Джейсон Саул  (Jason Saul) зауважив:  “Процес подання заявки на фінансування настільки складний і трудомісткий, що місцеві українські НУО не можуть отримати гроші, яких вони вкрай потребують, більше десятка українських громадських активістів сказали про це виданню The New Humanitarian. Ярмарок соціальних результатів може це змінити, надаючи донорам ефективність, а виробникам соціальних результатів справедливість в процесі доступу до капіталу.”

Філліс Костанза (Phyllis Costanza), співзасновник та Президент OutcomesX додала: “Сьогодні невеликі некомерційні організації часто знаходяться в невигідному становищі щодо фандрейзингу. Багато з них не мають відповідних соціальних зв’язків або високооплачуваних фахівців з написання грантів та оцінювання проектів, що в свою чергу мають більші та впливовіші організації. Проте Ярмарок соціальних результатів нівелює ці умови гри, надаючи організаціям ключовий ресурс для пошуку капіталу та конкуренції за нього виключно на основі їх здатності досягати соціальних результатів.”

Щоб отримати більше інформації про Ярмарок соціальних результатів OutcomesX  та взяти у ньому участь, звертайтеся до Філліс Костанза phyllis@outcomesx.com.

OutcomesX – Ярмарок соціальних результатів місія якого полягає у трансформуванні соціальних результатів в актив, який можуть придбавати інвестори, корпорації та філантропи у перевірених некомерційних та соціальних організацій. OutcomesX створює інфраструктуру для стандартизації, наданні вартості, продажу та звітуванню одиниць соціального впливу, надання кількісних засобів для вимірювання «S» в ESG. Покупці результатів отримують вигоду від відкриття цін і перевірених даних для інформування про соціальні витрати, а виробники соціальних результатів отримують доступ до ресурсів та зменшення тягаря звітності.  Передусім, OutcomesX привносить ефективність і справедливість у діяльність по виробництву соціальних результатів, надаючи можливість будь-якій некомерційній організації, великій чи малій отримати доступ до капіталу на основі їхніх результатів.

Контактна особа в Україні

Дмитро Коник – 067-4084563

dmytrokonyk@gmail.com

У Херсонську область передали мобільну клініку – автомобіль, обладнаний усім необхідним для проведення виїзних прийомів лікарів у населених пунктах регіону. Про це повідомила на своїй сторінці у Facebook очільниця Мирненської селищної військової адміністрації Скадовського району Валентина Головата. З її слів, нині відновлення життєзабезпечення для мешканців Херсонської області є пріоритетом для органів влади.

«Меморандум про співпрацю між Скадовською районною військовою адміністрацією та Всеукраїнською громадською організацією «Центр – Розвиток демократії» підписаний ще до повномасштабного вторгнення росії до України.  Особисто з лідерками організації Еллою Ламах  та Марією Дмитрієвою мені доводилося багато разів вирішувати та організовувати навчання, допомогу людям, реалізовувати різні проєкти та співпрацювати в рамках резолюції ООН «Жінки.Мир.Безпека».

Беручи до уваги руйнацію закладів охорони здоров’я, першочерговою потребою є забезпечення медичною допомогою населення, особливо в сільській місцевості.

Саме Марія Дмитрієва та Елла Ламах стали тією рушійною силою, своєрідним комунікаційним місточком для отримання Мобільної клініки», – написала Валентина Головата.

З її слів, після звернення до очільниці литовської Асоціації «Lygiаi» Reda Jureliavičiūtė, в регіон передали новий автомобіль PEUGEOT BOXER, обладнаний всім необхідним для проведення виїздних прийомів лікарів.

«Щиро дякуємо дружньому литовському народу та всім, хто допомагав в реалізації проєкту для здійснення важливої справи.

За особистої участі очільника району Михайла Павліша Мобільну клініку було отримано.

Мої друзі, розуміючи величезний обсяг проробленої роботи по здійсненню цього проєкту, я низько вклоняюся за підтримку та допомогу!

Литва і Україна разом!», – подякувала Валентина Головата, наголосивши, що надалі повідомлятиме, як буде працювати мобільна клініка для херсонців.

Раніше були оприлюднені перші підсумки роботи мобільних клінік від «Lygiаi» у Волинській та Львівській областях.