Школа молодих лідерок за мир

 Громадська організація «Центр – Розвиток демократії» запрошує молодих лідерок взяти участь у  проєкті «Синергія міжнародних зобов’язань у місцевих стратегіях та планах дій як інструмент підтримки миру». Проєкт підтримується Канадським Фондом Місцевих Ініціатив Посольства Канади в Україні.

Проєктом передбачено проведення 4-7 листопада цього року Школи молодих лідерок за мир для Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької областей. Школа проводитиметься у Львівській області, смт Східниця (заїзд 4 листопада до обіду та виїзд 7 листопада після обіду).

Подібна школа пройшла для Херсонської, Миколаївської, Кіровоградської та Запорізької областей у вересні цього року.

 До участі у школі запрошуються молоді лідерки 18-30 років, представниці молодіжних громадських організацій, що представлені в молодіжних координаційно-консультативних органах обласного та місцевого рівнів зазначених областей.

Метою проведення школи молодих лідерок за мир є:

• Підвищити обізнаність молодих українських дівчат жінок про Порядок денний “Жінки, мир та безпека” та “Молодь, мир та безпека”;

• Підвищити лідерські можливості та потенціал миробудування молодих жінок, щоб вони могли виступати за впровадження програм ЖМБ та ММБ в Україні;

• Визначити можливості для збільшення участі молоді у громадських процесах та адвокації, щоб ефективно нагадувати відповідальним особам, які приймають політичні рішення, про виконання їхніх зобов’язань згідно з резолюціями ЖМБ та ММБ та іншими відповідними правовими та політичними рамками;

• Підвищити здатність молоді залучати засоби масової інформації та онлайн-медіа для адвокації та побудови миру з метою просування гендерної рівності, сталого миру та прав людини; та

• Розширити мережу молодих жінок, які займатимуться миробудуванням на рівні своїх громад та відстоюватимуть гендерну рівність, права жінок та права людини

В рамках подальшого функціонування цієї мережі передбачено проведення онлайн- та офлайн-заходів для молодих лідерок та силами молодих лідерок, зокрема: тренінги з публічних виступів, адвокації, кібер-безпеки, медіа-грамотності, поглиблені заняття з міжнародного та національного законодавства у сфері прав жінок і прав молоді, дебатні змагання, а також національного та міжнародного рівня заходи з миробудування.

Всіх, хто бажає взяти участь у школі, запрошуємо заповнити анкету за посиланням: https://forms.gle/wviSLmN2gUWxSaky6

Міжнародна конференція «ВІДНОВЛЕННЯ ТА ЛОКАЛІЗАЦІЯ МИРУ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ПОРЯДКУ ДЕННОГО «ЖІНКИ, МИР, БЕЗПЕКА»

29 вересня 2021 року відбулася підсумкова Міжнародна конференція «ВІДНОВЛЕННЯ ТА ЛОКАЛІЗАЦІЯ МИРУ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ПОРЯДКУ ДЕННОГО «ЖІНКИ, МИР, БЕЗПЕКА», організована Запорізьким благодійним фондом «Єдність» за майбутнє» у партнерстві з ООН Жінки Україна за результатами трьох років впровадження проєкту з локалізації Резолюції 1325 «Жінки, мир, безпека». Про це повідомляє Запорізький благодійний фонд “Єдність” за майбутнє” / Unity for the Future. Модераторками панельних дискусій заходу були національні експертки НУО Центр – Розвиток демократії Елла Ламах та Марія Дмитрієва.

У заході взяли участь 143 учасниці і учасники – представниці Міністерств України, обласних та місцевих органів влади України, організацій громадянського суспільства (Хмельницька, Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Луганська області), інших країн світу, міжнародні експертки з Грузії, Молдови, директорка Глобальної мережі жінок-миробудівниць Марія Вікторія Кабрера Баллеза та директорка програм мережі Агнешка Фал-Дутра Сантос.

    На конференції голова правління Запорізького благодійного фонду «Єдність» за майбутнє» Тамара Огородова презентувала результати і досягнення реалізації проєкту «Просування порядку денного «Жінки. Мир. Безпека» шляхом локалізації та імплементації Національного плану дій з виконання Резолюції РБ ООН 1325 у Східній Україні», який виконувався з 2018 року.

   Військовий конфлікт з 2014 року вплинув найбільше на жінок і дівчат, які були вимушені покинути свої домівки та розпочати нове життя у нових громадах. Але, як показало дослідження, проведене ЗБФ “Єдність” за майбутнє” на початку реалізації проєкту «Просування порядку денного «Жінки. Мир. Безпека» шляхом локалізації та імплементації Національного плану дій з виконання Резолюції РБ ООН 1325 у Східній Україні» у партнерстві з ООН Жінки Україна, незважаючи на те, що в 2016 році був прийнятий перший Національний план дій на виконання Резолюцієї Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», а у 2018 році він був переглянутий, саме на місцевому рівні – на кінець 2018 року в громадах, де проживають ці жінки і дівчата і де підтримка і допомога їм потрібна найбільше, прийняття місцевих планів дій навіть не обговорювалися. Саме тому локалізація НПД 1325 на місцевому рівні стала дуже важливим кроком для забезпечення допомоги жінкам і дівчатам, а також чоловікам і хлопцям, які постраждали від конфлікту, долученням їх до процесів прийняття рішень у місцевих громадах та впровадженням системних змін у громадах.

Проєкт з локалізації розпочався в жовтні 2018 року в 17 громадах: в п’яти громадах у Запорізькій області (Біленьківська, Комишуваська, Комиш-Зорянська, Гірсівська (увійшла до складу Олександрівської ОТГ), Остриківська (увійшла до складу Токмацької ОТГ), в шести громадах у Донецькій області (Добропілля, Дружківка, Соледар, Званівка, Новодонецьке, Очеретине), в шести громадах ОТГ в Луганській області (Рубіжне, Кремінна, Попасна, Шульгинка, Старобільськ, Біловодськ).

Першим кроком стало дослідження ситуації на місцевому рівні щодо впровадження Порядку денного «Жінки. Мир. Безпека» відповідно до чотирьох основних напрямків Резолюції 1325: запобігання, захист, участь та зменшення наслідків і відновлення, аналіз ситуації щодо миру та безпеки і особливо їх вплив на жінок і дівчат. Дослідження було проведене трьома методами: кабінетне дослідження, проведення фокус-груп з жінками з місцевих громад і анкетування представників місцевої влади на інформаційних робочих зустрічах.

Були проведені 17 інформаційних зустрічей для 195 осіб – жінок і чоловіків – голів та заступників голів рад, місцевих депутатів, фахівців місцевих рад, громадських активісток. На цих інформаційних зустрічах проводилося детальне інформування щодо Резолюції РБ ООН 1325 “Жінки, мир, безпека”, Національного плану дій 1325, обласних планів дій та важливості для місцевих громад долучитися до виконання НПД 1325.

    На зустрічах було проведене опитування, яке показало, що до зустрічі не більше 25% мали інформацію щодо Національного плану дій та обласних планів. 

   За результатами проведених інформаційних зустрічей

Більше 90%  відзначили, що важливо приймати місцевий план дій 1325 у громаді

А більше 80% готові брати участь у навчальних тренінгах та заходах щодо Національного плану дій.

    За результатами дослідження були розроблені рекомендації щодо подальшої локалізації НПД, важливим кроком якого є прийняття місцевих планів дій та практичного впровадження їх на рівні місцевого самоврядування.

Другим кроком в травні 2019 року 12 представників і представниць місцевих громад прийняли участь у міжнародній конференції «Процес локалізації Національного плану дій Грузії на виконання Резолюцій Ради Безпеки ООН «Жінки, мир, безпека» на  2018 – 2020 роки».

В рамках візиту делегація вивчила досвід місцевої влади щодо локалізації – досвід співпраці з громадськістю через гендерні координаційні ради. В результаті вивчення досвіду було розроблено положення про Координаційну раду за прикладом Грузії, в якому внесено обов’язковість розгляду на сесії ради напрацювань Координаційної ради. Для того, щоб голос вразливих жінок був почутий, представниці груп самодопомоги, мобілізаторки, представниці громадських організацій, жінки з вразливих груп населення були включені до складу цих Координаційних рад.

Подальшими кроками було проведено навчання з прав людини, гендерної рівності та локалізації Резолюції РБ ООН 1325 для представниць і представників регіональних та місцевих органів влади, громадських активісток, депутаток, груп самодопомоги. 6 із 9 тренінгів були підготовлені та проведені за участі міжнародної експертки, директорки Глобальної мережі жінок-миробудівниць Марії Вікторії Кабрера Баллеза.

Третім кроком було проведення трьох тренінгів для представниць та представників громадськості та влади, на яких були розроблені рекомендації щодо заходів, які можуть бути включені в місцеві плани дій. Протягом  2019 року були прийняті місцеві плани дій в  громадах Донецької області (Добропілля, Дружківка, Соледар, Званівка, Новодонецьке, Очеретине), в громадах Луганської області (Попасна, Кремінна, Рубіжне, Біловодськ, Шульгинка, Старобільськ) та в громадах Запорізької області (Біленьківська, Комишуваська, Комиш-Зорянська, Гірсівська, Остриківська.

Крім того, в цих місцевих громадах були затверджені 17 заступників голів рад  уповноваженими особами з питань забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків. В громадах почався процес створення Координаційних рад, а також включення до існуючих координаційних рад розгляд питань, які стосуються виконання Національного та місцевих планів дій 1325. Після прийняття у кінці 2019 року місцевих планів дій команда проєкту провела значну роботу з підтримки у їх впровадженні.

 У 2020 році розпочалася пандемія коронавірусу. Багато заходів, які планували провести в рамках місцевих планів дій 1325, були переформатовані, переведені в онлайн. Виникли нові потреби у жінок і дівчат. Проводилося консультування керівництва громади та виконавців. У  2020 році вперше була впроваджена методика щодо розрахунку вартості виконання місцевих планів дій, розроблена фондом “Єдність” за майбутнє” разом з представницями Глобальної мережі жінок-миробудівниць Марією Вікторіє Кабрера Баллеза та Агнєшкою Фал-Дутра Сантос. Ці розрахунки проводили представники влади – представниці фінансових відділів рад, соціального захисту разом з громадськими активістами.

В результаті таких детальних розрахунків виявилося, що громади витрачають від 55 000 грн у малих громадах до 200 000 грн у великих громадах з населенням більше 40 000 жителів на виконання заходів місцевих планів дій. В 2021 році в громадах, які затвердили нові місцеві плани дій, було проведено розрахунок вартості заходів місцевих планів дій. Як показав моніторинг, сума на виконання планів дій збільшилася в кілька разів і складає до 2 мільйонів гривень у великих громадах.

Однією з важливих складових проєкту було проведення моніторингу, а також організація та проведення тренінгів щодо моніторингу виконання місцевих планів дій. 212 жінок і чоловіків  пройшли навчання на тренінгах з моніторингу та під час практичного відпрацювання кожного плану дій розробили плани моніторингу для кожної з 17 громад. У співпраці з громадськістю було проведено моніторинг виконання місцевих планів дій за 2020 рік.

Четвертим кроком була робота над підготовкою пропозицій до нового Національного плану дій 1325, до якого вперше в рамках розробки пропозицій були долучені представниці місцевих громадських організацій, груп самодопомоги, а також представників і представниць органів місцевої влади. Було проведене опитування, в якому прийняли участь 257 представників та представниць громадськості та влади.

За результатами анкетування були розроблені пропозиції, які були передані Міністерству соціальної політики та враховані під час розробки другого Національного плану дій. Після прийняття другого Національного плану дій 28 жовтня 2020 року в рамках проєкту були проведені 7 навчальних тренінгів для представників органів місцевої влади, представників громадськості та груп самодопомоги, а також для представників і представниць координаційних рад Донецької, Луганської та Запорізької областей, в яких взяли участь більше 300 жінок і чоловіків з місцевих громад. 

В рамках реалізації проєкту завдяки отриманому досвіду у співпраці з Глобальною мережею жінок-миробудівниць був розроблений Посібник з локалізації та кошторисування місцевих планів дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» в Україні. Посібник розроблявся за участю фонду «Єдність» за майбутнє», а також консультативної підтримки директорки Глобальної мережі Марії Вікторії Кабрера Баллеза та національних експерток Марії Дмитрієвої та Елли Ламах, в якому був узагальнений досвід роботи фонду «Єдність» за майбутнє» у  локалізації Національного плану дій на місцевому рівні.

Протягом останнього періоду проєкту – серпень та вересень 2021 року було проведене вперше 4 семінари щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом для 80 офіцерів поліції, які працюють в 20 громадах Донецької та Луганської областей, наближеної до контактної лінії.

Наставництво на робочому місці, участь у засіданнях Координаційних рад в місцевих громадах. Як показало анкетування учасників робочих зустрічей і Координаційних рад, що завдяки проєкту значно підвищилася обізнаність членів Координаційних рад щодо Національного, обласних та місцевих планів дій – 56% опитаних дізналися про новий Національний дій 1325 на тренінгах, які проводилися в рамках проєкту у співпраці з місцевою владою. 22% опитаних отримали інформацію щодо нового НПД 1325 від обласної влади та 11% опитаних дізналися про заходи планів дій від профільних департаментів і управлінь. Як показало це дослідження, інформацію щодо Національного, обласних та місцевих планів дій члени Координаційних рад отримують в основному від громадських організацій та місцевої влади.

                     Основні досягнення проєкту:

1. Вперше на місцевому рівні були прийняті 17 місцевих планів дій на виконання Національного плану дій з виконання Резолюції РБ ООН 1325 «Жінки, мир, безпека».

2. В структурах органів місцевої влади 17 громад затверджені уповноважені особи з питань забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків як заступники голів громад.

3. Створені та оновлені координаційні ради, до складу яких включені представниці громадськості, груп самодопомоги, вразливих жіно.

4. За набутим досвідом локалізації розроблено та видано посібник з локалізації та кошторисування місцевих планів дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» в Україні.

5. В розробці пропозицій до Національного плану дій 1325 вперше взяли участь представниці і представники місцевих громадських організацій, груп самодопомоги та органів місцевої влади.

6. Розроблено і впроваджено методику розрахунку, оцінки та бюджетування місцевих планів дій.

7. Завдяки проведенню тренінгів для представниць і представників громадських організацій, груп самодопомоги вони долучились до розробки та моніторингу місцевих планів дій.

8. Вперше було проведене навчання поліцейських з Донецької та Луганської областей щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом.

 Завдяки реалізації проєкту «Просування порядку денного «Жінки. Мир. Безпека» шляхом локалізації та імплементації Національного плану дій з виконання Резолюції РБ ООН 1325 у Східній Україні» у місцевих громадах відбулися системні зміни для ефективного практичного впровадження Порядку денного «Жінки, мир, безпека», що сприяло створенню безпечних умов і наданню підтримки в громаді для жінок і дівчат, налагодженню співпраці та координації між виконавцями НПД 1325 та місцевих планів дій у громадах  і залученню жінок із вразливих груп до процесів прийняття рішень.

Всі учасниці та спікерки відзначили, що такий обмін досвідом є дуже важливим. Досвід України у локалізації Резолюції 1325, як і інших країн потрібно вивчати та поширювати.

текст, фото Запорізький благодійний фонд “Єдність” за майбутнє” / Unity for the Future

Онлайн захід “Мир і людська безпека”

Громадська організація «Центр – Розвиток демократії» запрошує до участі в онлайн заході «Мир і людська безпека», що присвячується міжнародному дню Миробудування (20 вересня) і проводиться 22 вересня о 14:00.

Тема тренінгу: Хороший цикл, взаємозв’язок між складовими Хорошого циклу (зокрема, людської безпеки) для виконання Цілей сталого розвитку та Національного плану дій 1325.

Захід проводиться в межах проєкту «Синергія міжнародних зобов’язань у місцевих стратегіях та планах дій як інструмент підтримки миру», що підтримується Канадським Фондом Місцевих Ініціатив.

Просимо сприяти в організації заходу та поширити інформацію про нього, будемо раді співпрацювати для організації та проведеня подальших заходів.

Для участі в заході необхідно заповнити форму і тільки після реєстрації буде надано посилання на зум.

Посилання на реєстраційну форму для подальшої участі в заході https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSc7nQ5uxkzZ2kS5TUfw42PCPN0IDvaL88GQ9dz8-DBqFQECiw/viewform

КОНКУРС НА КРАЩИЙ ЖУРНАЛІСТСЬКИЙ МАТЕРІАЛ

«Жінки, мир, безпека»за результатами онлайн-тренінгу«Гендерна рівність в конфлікті та в мирних процесах»ВГО «Центр – Розвиток демократії» в рамках проекту Глобальної мережі жінок-миробудівниць “Місцеві спільноти будують і підтримують мир: Посилення участі жінок і молоді в побудові сталого миру у Вірменії, Азербайджані, Грузії, Кенії, Молдові, Південному Судані, Уганді та Україні” (за підтримки Австрійської агенції розвитку), оголошує конкурс найкращих журналістських матеріалів. Переможниці /переможці конкурсу отримають цінні призи (ноутбук за перше місце, фотоапарат за друге і цифровий диктофон за третє).

Для участі у конкурсі матеріали мають бути дотичними до тем онлайн-тренінгу «Гендерна рівність в конфлікті та в мирних процесах»:

– гендер і медіа

– порядок денний «Жінки, мир і безпека»

– гендерна рівність у конфлікті (в їх розмаїтті)

– гендерна рівність у миробудуванні та підтриманні миру

– вплив пандемії COVID-19 на положення жінок в Україні та на ситуацію із конфліктом

– роль ЗМІ і журналістської спільноти у просуванні порядку денного «Жінки, мир, безпека», підтримці суспільної згуртованості і підтриманні мирута безпосередньо висвітлювати теми порядку денного «Жінки, мир, безпека» та лідерську роль жінок у миробудуванні та відбудові після COVID-19.

В конкурсі можуть взяти участь матеріали, що їх учасниці та учасники тренінгу підготували і опублікували протягом червня-серпня 2021 року.Матеріали можуть містити як аналітичну, так і мультимедійну складову (фото/відео/інфографіка/аудіо).

Для участі в конкурсі до 31 серпня (23:00) необхідно заповнити гугл-форму за посиланням (https://forms.gle/6zXjisgNmXfu8zmS6), де треба зазначити персональні дані та додати посилання на опублікований матеріал.

До конкурсу не приймаються:

1) короткі інформаційні повідомлення;

2) репортажі з подій (конференцій, круглих столів, засідань) без глибших інтерв’ю, додаткових репортажів тощо;

3) матеріали, що містять рекламу політиків, посадовців, підприємців;

4) матеріали, які вже брали чи беруть участь у інших конкурсах чи проєктах.

Визначення переможниць / переможців конкурсу

Переможниць / переможців визначає незалежна конкурсна комісія. Визначення переможниць / переможців конкурсу відбувається шляхом співставлення оцінок та визначення середнього балу кожного заявленого матеріалу. Конкурсна комісія не оприлюднює детальні бали членів конкурсної комісії та не пояснює свої рішення.

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ПОДАНИХ МАТЕРІАЛІВ СКЛАДАЄТЬСЯ З ТАКИХ СКЛАДОВИХ:

Відповідність стандартам журналістики:

1. Точність подачі інформації.

2. Повнота інформації.

3. Баланс думок.

4. Відокремлення фактів від суджень журналіста.

5. Достовірність інформації.

6. Простота подачі інформації.

7. Оригінальність інформації.

8. Цікавість інформації.

Половина торгівлі людьми у Європі відбувається всередині наших країн, ми не маємо права повчати інших, – депутатка Європарламенту

28 травня 2021 року відбулась експертна дискусія про законодавчі ініціативи впровадження Моделі рівності, у котрій взяла участь членкиня Європарламенту Френсіс Фіцджеральд. Пані Фіцджеральд поділилася власним досвідом того, як просувалось прийняття Моделі рівності (Шведської моделі) в Ірландії, та переказала вітання усім, хто долучається до цього в Україні і всьому світі.

«Ми хочемо покінчити із сексуальною експлуатацією жінок, маємо зрозуміти, що відбувається у торгівлі людьми, в нас мало даних. Якби мені хтось 20 років тому, коли я почала працювати, сказав, що в маленьких містечках Ірландії жінок привозять, експлуатують, я би просто не повірила. Я не думала, що це можливо. Але така реальність.

В Ірландії є жінки, яких привезли зі Східної Європи, вразливі жінки, їх привозять та експлуатують кримінальні елементи. Найефективніше – слідкувати за грошима, як робить поліція. Завжди дивіться, куди йдуть гроші. Також треба переробляти культурні норми, загальноприйняте сприйняття проституції.

Коли я була міністеркою юстиції, я зосередилась на законодавстві. В Європі 50% торгівлі людьми відбувається усередині ЄС, ми не маємо права читати моралі іншим. В Ірландії, я можу чесно сказати, без роботи громадянського суспільства, без роботи хоробрих жінок, які почали говорити про те, що з ними відбувалось в проституції, якби вони не вийшли і не почали розповідати, якби не розпочали кампанію НУО, щоб розповісти всім проблему, якби не запросили парламентарів, якби не був створений спеціальний комітет, який зібрав дані і дав рекомендації міністрам – не було би нічого», – каже представниця Європарламенту.

З її слів, для цього три роки досліджувались та аналізувались дані, сама пані Френсіс пропонувала зміни до закону в боротьбу з сексуальною експлуатацією дітей. Було підняте питання про онлайн експлуатацію, про сексуальний грумінг – підготовку дітей до експлуатації. Вивчався попит на «послуги», попит на експлуатацію. «Нашою метою було зробити ціллю тих, хто купує послуги. Ми зробили ціллю конкретні правопорушення. Перше – конкретно купівля послуг. Друге – продаж сексуальних послуг особи, яку продали в рабство, це більш серйозне. До цього не було передбачене таке правопорушення. Коли обговорювали, було багато спротиву, бо важко зібрати докази. Так, важко, але за наркотики теж важко зібрати докази, але це ж не зупиняє. Цей підхід був підтверджений багатьма країнами», – зазначила Френсіс Фіцджеральд.

У 2016 році був опублікований звіт комісії з торгівлі людьми. Були проведені великі дослідження, які вивчали вплив проституції в цілому, в тому числі на чоловіків. Після прийнятого закону відсоток чоловіків, які користувались сексуальною експлуатацією, значно зменшився.

«Багато хто готовий це робити секретно, але якщо це буде публічним, багато хто не захоче, бо самі розуміють, що це форма експлуатації. Голова комісії зробила багато, цей бізнес треба зруйнувати, це кримінальна діяльність. Але треба не лише криміналізувати, але впровадити це в освіту. Це має бути законодавство, скасування погляду на жінок як на товар. Потрібна підтримка для жінок, у тому числі фінансова. Якщо ви хочете покінчити з продажом людей, треба, щоб законодавці уважно подивились, що у цьому контексті треба зробити. Методи можуть бути різні.

Супротив йшов навіть не від поліції, нам казали, що це дуже приватна справа, бо розташована за квартирами. Нам треба дивитись на обмін грошима. Ми спочатку не могли виявити, але потім виявили, що ці злочини пов’язані з іншими злочинами. Наприклад, з торгівлею наркотиками. Торгівля людьми та отримання доказів, підтримка особи, яку продали в рабство, дуже важливі. В нас є окремий відділ поліції, який розбирається з домашнім насильством, сексуальним насильством. Коли закон був прийнятий, судді почали краще розуміти проблему», – підсумувала Френсіс Фіцджеральд.

Організатори інформаційної кампанії «Що таке Модель рівності»:

«Центр – Розвиток демократії»

Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»

БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф»

МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»

CAP International

Національна рада жінок України

«Модель рівності – це баланс влади», – уповноважена амбасадорка Швеції з протидії торгівлі людьми

До участі у завершальній дискусії інформаційної кампанії «Що таке Модель рівності», присвяченій кращим законодавчим практикам боротьби з сексуальною експлуатацією, долучилась спеціальна уповноважена амбасадорка Швеції з протидії торгівлі людьми Анна Екстедт.

З її слів, із недавніх звітів випливає, що для протидії торгівлі людьми все ще робиться недостатньо. Швеція дуже сильно зосередилася на попиті сексуальній експлуатації, щоб запобігти торгівлі людьми, вбачаючи між цим нерозривний зв’язок. Але і сама проституція пов’язана з експлуатацією.

«Під час пандемії є свідчення – ситуація погіршилась. Через локдаун, через закриття шкіл, особливо сильно це вдарило по жінках, які є вразливіші, це посилило торгівлю людьми. Ми ще у 1999 внесли у законодавство цю модель. Також наш уряд протистоїть іншим формам насильства проти жінок, ми називаємо це шведською феміністичною міжнародною політикою. У нас є спеціальні посли, щоб міжнародна аудиторія не забувала про ці теми», – розповіла Анна Екстедт.

Швеція була першою країною, яка прямо заборонила купівлю сексу, але не продаж, і це дуже вплинуло на суспільство загалом. Покупці – це в основному чоловіки, експлуатовані – в основному жінки або діти, в тому числі хлопчики.

«Тим, що ми вдарили по попиту, ми урівняли баланс влади між чоловіками та жінками. Це зайняло десятки років роботи жіночих організацій та рухів. Ще кілька країн прийняли це законодавство. Швеція і Франція тісно співпрацюють, щоб не припустити сексуальну експлуатацію в себе та нагадувати про цю проблему іншим країнам. Це модель рівності, бо вона урівнює баланс влади. Зараз вулична проституція у Швеції значно зменшилась, впала торгівля людьми, бо тепер злочинцям набагато важче продати товар. Також у суспільстві зараз виникла дуже потужна підтримка цього законодавства. Але експлуатація йде і через інтернет, вони знаходять все нові способи», – каже пані Анна.

Важливою соціальною проблемою, згідно зі шведським досвідом, є виведення тих жінок, які вже втягнуті у проституцію. Вразливим групам населення треба надавати підтримку. Також треба щось робити з покупцями, які не припиняють таку поведінку, є програми терапії для людей, які не можуть припинити цим користуватись.

Зараз у Швеції є державна агенція, яка відслідковує ситуацію.

«Це не лише закон, це зміна норм суспільства. Ми бачимо потребу зміни поведінки молодих чоловіків, щоб пояснити їм, що це форма насильства. Є програми, в які можна записатись добровільно, щодо порушення тілесної недоторканності. Це питання згоди. Будь-хто, хто купує секс у проданої в рабство людини, може бути звинувачений у зґвалтуванні. Загальна сексуальна освіта також впливає на секс поведінку, у шведських школах впроваджена сексуальна освіта. Але торгівля людьми – це міжнародний бізнес, ми потребуємо протистояння разом. Звісно, тих, хто купує секс, не хвилює це. ми ще не знаємо, скільки триватиме поточна ситуація, але нам треба якось адаптуватися. Ми дуже багато працювали на низовому рівні, пояснювали проблема: прийнятий закон був тільки кульмінацією. Йому передувало просвітництво», – розповіла представниця Швеції.

Організатори інформаційної кампанії «Що таке Модель рівності»:

«Центр – Розвиток демократії»

Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»

БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф»

МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»

CAP International

Національна рада жінок України

«Жінки не повинні продавати свої тіла, щоб вижити», – представниця CAP International

Досвід Франції, котра успішно впровадила у себе Модель рівності як шлях боротьби з сексуальною експлуатацією, серед іншого, був обговорений під час заходу «Законодавство: кращі практики для впровадження Моделі рівності». Про французькі законодавчі практики та зміну суспільної думки розповіла представниця CAP International Хема Сібі.

З її слів, це об’єднання, яке зібрало 35 низових організацій, що надають пряму підтримку жертвам проституції і торгівлі людьми. Її організували ті, хто сам це пережив. Мета – ліквідувати сексуальну експлуатацію, в тому числі через законодавство.

«У Франції наш центр, ми відстояли у Франції цей закон. Передусім – польовий досвід нашої організації дозволяє поділитись досвідом про те, що це таке. Проституція це насильство. Більшість проституйованих осіб постраждали від насильства до або під час залучення до неї. Це також система, яка експлуатує всі існуючі нерівності цього світу. Чоловіків над жінками, багатих над бідними, більшості над меншістю. Визнання цих фактів було першим кроком до прийняття Моделі рівності», – каже Хема Сібі.

У 2011 році французький парламент визнав, що проституція є насильством, вона є перепоною до рівності, до недоторканності тіла. Почавши з цієї бази, Франція змогла піти далі, цей закон не лише криміналізує, але максимізує шанси покінчити з проституцією як явищем, якщо буде визнано, що проституція це зло, з ним треба боротись.

«Модель рівності бореться з корінними причинами проституції. Вона існує, бо є попит, тільки через це. Це є ринок. Як з будь-яким ринком, якщо ми вдаримо по попиту, він припиниться. 20 років заборони у Швеції – і її ринок маркували як «мертвий» для продажу людей.

Закон у Франції прийняли, бо був політичний консенсус. Соціалістична партія переважала, комуністи та французькі націоналісти підтримали. Праві партії не заявили про підтримку, але кожен парламентар був важливий. Була група аболіціоністів за скасування проституції. Вони переконували своїх колег, вони розповідали про те, що знають, пояснювали важливі моменти. Була створена коаліція НУО з різних галузей у 2012 році. Там були об’єднання суддів, жертв проституції, різних причетних людей. У 2016 у Франції прийняли систему допомоги жінкам. Закон зняв покарання з жінок і дівчат і змістив звинувачення на покупців. Другий пункт цього закону дав постраждалим шляхи виходу. Це передбачало фінансову, житлову, соціальну підтримку всім жертвам, включно з іноземками.

«90% проституйованих жінок були з інших країн. Нігерія, Камерун, Україна, Китай. Багато з них дуже страждали від рук сутенерів. У них забирали гроші, катували. Закон ясно говорив, що не лише француженки підлягають захисту, але й усі жертви. У результаті в нас на 54% збільшилась кількість справ, відкритих проти сутенерів.

Багато було спротиву Моделі рівності, переконували, що це «секс-робота», що є право купувати іншу людину. Був популярний тренд у медіа. Але ми показали, що це насильство, ми після закону змінили цю думку, це показали опитування, де абсолютна більшість стала думати на користь Моделі рівності», – розповіла Хема Сібі.

Що стосується фінансових витрат, то ця сторона ефективності Моделі рівності не може не вражати. «Ми порахували – 40 тисяч жінок у проституції. Ми порахували кошти, які треба для того, щоб вивести їх звідти – це чверть мільярда євро. Але економічна ціна – ухилення від податків, прямі і непрямі наслідки, медичні витрати – півтора мільярди в рік, це вартість підтримування існування проституції лише на рік. За 10 років цю цифру помножте на 10, тоді як за менші гроші можна з цим покінчити. Жінки не повинні продавати свої тіла, щоб вижити», – підсумувала учасниця заходу.

Організатори інформаційної кампанії «Що таке Модель рівності»:

«Центр – Розвиток демократії»

Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»

БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф»

МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»

CAP International

Національна рада жінок України

«Ви не зупините проституцію, якщо не будете говорити, що це індустрія», – ізраїльська активістка

28 травня 2021 року відбулась експертна дискусія на тему «Законодавство: кращі практики

для впровадження Моделі рівності», котра завершила інформаційну кампанію «Що таке модель рівності». Досвідом зміни законодавства для боротьби з сексуальною експлуатацією з українцями поділилась представниця Ізраїлю Ніцан Кахана, котра очолювала Робочу групу з протидії торгівлі людьми і проституції, що розробляла прийнятий у її країні законопроект з Моделі рівності.

Зі слів пані Ніцан, у рамках боротьби з торгівлею людьми та експлуатацією жінок в Ізраїлі була здійснена потужна кампанія. «Ми просували через парламент закон, це було дуже важко. Я сама зараз не вірю, що ми цього досягли», – згадує активістка. Для цього проводились демонстрації, збори, просвітницькі лекції, щотижня до цього залучали ЗМІ, публікували проекти; також були відкликані ліцензії стрип-клубів, блокували сайти та телефони, які пропонували проституцію, велась робота на судовому рівні.

«Але досягнувши свого, ми не могли зупинятись – бюджет мав передбачати кошти на реабілітацію жертв. На початку в нас був відкритий кордон, жінок привозили, їх ніхто не рахував. Їх було дуже багато. Уряд це не цікавило. Це була неважлива тема, ніхто про це не говорив. У 2003 році вийшов репорт, що Ізраїль є хабом для торгівлі людьми. Уряду висунули умову, щоб вони щось міняли. У 2005 році прийняли закон проти торгівлі людьми. Було багато арештів, навчань для правоохоронців.

Але коли скасували візи з Росією, Україною та Грузією, проблема повернулась. Жінок привозили як «туристок», і їх експлуатували. Я прийшла в поліцію і спитала, що ви робите взагалі. У 2019 році уряд затвердив нову програму проти торгівлі людьми, але бюджету ще не було, це було метою нового уряду.

І експлуатація перебудувалась в нову форму. На той момент її зосередили на місцевих жінках, 14 тисяч жінок в Ізраїлі були залучені до внутрішньої експлуатації, 3 тисячі з них були неповнолітні, з середнім віком залучення у 13 років, середнім віком смерті – 40», – розповіла Ніцан Кахана.

З її слів, коли активісти руху проти сексуальної експлуатації показали ці дані урядовцям, вони були вражені. «Багато розмов про те, що це «вільний вибір». Але коли ми показуємо, що це неповнолітні, це переконує. У 2007 році був поданий перший законопроект криміналізації сутенерства, і 10 років минуло, поки його прийняли. 74 члени парламенту були за. Це дуже високий рівень підтримки, для цього була реалізована величезна кампанія», – розповідає Ніцан Кахана.

Також вона пояснила, чому важливо озвучити для суспільства законодавчу базу Моделі рівності. «Ви ніколи не зупините проституцію, якщо не будете говорити, що це індустрія. Поки не прийняли закон, ніхто не говорив, що користуватись цим аморально. Індустрія розрослася і стала настільки великою, що нам довелося прийняти законодавство, щоб стало нелегально купувати секс. Це спосіб донести до суспільства, що це неправильно, аморально», – розповіла представниця Ізраїлю. З її слів, нині в бюджеті країни передбачена сума в 90 млн шекелів для реабілітації постраждалих в проституції жінок. Також важливо, що для більш результативної роботи поліції була запроваджена відповідальність не лише за факт зґвалтування у борделі, але й просто за його відвідування – доведений намір купити людину.

Організатори інформаційної кампанії «Що таке Модель рівності»:

«Центр – Розвиток демократії»

Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»

БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф»

МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»

CAP International

Національна рада жінок України

Шведська модель завдає удар попиту, це звільняє жінок, – ко-президентка Європейської мережі мігранток

7 травня 2021 року відбулась експертна дискусія в рамках інформаційної кампанії «Що таке модель рівності», у котрій взяла участь ко-президентка Європейської мережі мігранток  Саломе Мбугуа (Ірландія). Вона поділилась досвідом того, як у міжнародній практиці поєднується дія Моделі рівності та Порядку денного “Жінки. Мир. Безпека” (Резолюція ООН 1325), Цілей Сталого Розвитку 16, Загальної рекомендації CEDAW 38 та політики НАТО з протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом.

Мережа мігранток, котру представляла пані Саломе, працює з 20 країнами, з різними мігрантами.

«Проституція не є роботою. Це не та робота, треба дати цим людям іншу роботу, яка би дозволяла їм зберігати повагу до себе. Багато жінок стають жертвами торгівлі, деякі країни просто проходять транзитом на шляху до країн, де їх будуть експлуатувати. Згідно зі Шведською моделлю, можна нанести удар по попиту, і удар по попиту може звільнити жінок», – констатувала Саломе Мбугуа.

Рада Безпеки ООН, нагадала експертка, прийняла багато резолюцій. Це Резолюція 1325, прийнята у 2000 році, і в Нігерії прийняли національний план дій з цією резолюцією. І в Ірландії теж був прийнятий цей план дій, це допомогло навіть людям за межами Ірландії, які в неї іммігрували.

«У Північній Ірландії був конфлікт, до якого теж були залучені жінки. Ми переважно працюємо у напрямку відновлення. Ми працюємо з жінками, які приїздять з країн з ситуації конфлікту. Але щодо нашої теми. Торгуючи жінками, їй зазвичай залучають і до проституції. Це стратегії, які можна застосовувати щодо тих, хто приїхав з інших країн, де конфлікт. Ці люди дуже вразливі. Щодо резолюцій ООН, в них є бачення, що жінок треба підтримувати та залучати до прийняття рішень, дати їм безпеку. Вони самі по собі є в ситуації, яка є насильницькою. Вони мають отримати доступ до правосуддя.

В Ірландії мігранток привозять з країн, де вони вже перенесли конфлікт, і везуть їх на Північ, знову в конфліктну зону. Жінки України все ж таки у більшості живуть в стані відносної безпеки. Але можуть потрапити в торгівлю людьми, у проституції.

Ці люди, які мають їх захищати, у деяких випадках є нападниками, вони залучають їх. Резолюція говорить про сили ООН, але вони можуть бути джерелом небезпеки для жінок. Навіть вийшовши з експлуатації, жінки бояться говорити про те, як їх продали. Ми підтримуємо жінок, щоб вони могли хоча би сказати про свій травматичний досвід. У нас є випадок жінки, яка навіть не могла сказати про це сусідам, бо вони могли зробити ситуацію ще гіршою», – розповіла пані Саломе.

Першою умовою, з її слів, є необхідність звільнити людей від бідності, щоб вони могли покрити базові потреби. Проституція небезпечна, впливає на гідність і психічний стан, аж до того, що жінки бояться йти на вулицю.  

«Мета – не залучити жінок до політии, а залучити до розробки цих політик. Щоб вони говорили про свої проблеми. Нам треба говорити про права жінок. Жінки не є у безпеці, поки на міжнародному рівні не буде визнано про інтерсекційність між конфліктом, сексуальним насильством та гендерним насильством та безпекою жінок. Жінок можуть переміщувати не лише між країнами, але й у різні частини однієї країни, куди захоче експлуататор. Нам треба поширити досвід жінок, щоб вони не боялись про нього говорити. Треба говорити про міжнародні договори та конвенції, наприклад, Стамбульську, CEDAW. Це не просто допомога, це побудова безпечних суспільств», – підсумувала експертка.

Організатори інформаційної кампанії «Що таке Модель рівності»:

«Центр – Розвиток демократії»

Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»

БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф»

МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»

CAP International

Національна рада жінок України

Шведська модель чітко дає зрозуміти, хто є злочинцем, – експерт зі США

До інформаційної кампанії «Що таке модель рівності» 7 травня 2021 року долучився президент організація «Робоча група з протидії торгівлі людьми в Америці» Джером Ілам. У цей день експертна дискусія стосувалась того, як у міжнародній практиці поєднується дія Моделі рівності та Порядку денного “Жінки. Мир. Безпека” (Резолюція ООН 1325), Цілей Сталого Розвитку 16, Загальної рекомендації CEDAW 38 та політики НАТО з протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом.

Як зазначив Джером Ілам, карантинний рік дав торгівцям людьми додаткові карти в руки, оскільки люди не мають змоги вільно ходити, пересуватись.

«І ці хижаки перейшли в інтернет. Ось шокуючі цифри Центру протидії експлуатації, під час пандемії ми спостерігали збільшення фактів сексуальної експлуатації дітей на 106%. І люди не знають, як це працює, не можуть захистити своїх дітей.

З 5 до 12 років я сам був жертвою сексуальної експлуатації, ці люди погрожували мені, що щось зроблять з моєю матір’ю. Зараз я сам борюсь із цим. В ті роки я відчував, що система працює проти тебе, якщо ти виходиш з неї, тебе представляють злочинцем. Необхідно працювати з жертвами цих людей, щоб вони могли говорити відверто», – каже Джером Ілам.

Також експерт розповів про грумінг – методу «затягування» дітей в сексуальну експлуатацію.

«Вони беруть дитину і спочатку просять про якісь сексуальні фото. Ось додатки, через які це часто відбувається. Нам треба вступити в партнерство з компаніями, які створюють ці додатки. Це велике джерело експлуатації. 13-річну дівчинку залучили через Майнкрафт і потім використали для продажу. Навіть іграшка може служити джерелом залучення. Вони зараз спілкуються через чати, онлайн ігри, ці діти ізольовані, вони не мають з ким поговорити і вони просто говорять у чаті. А ці грумери настільки добре знають психологію дітей, що можуть їх легко заговорити.

Нам треба підвищити свій рівень свідомості, знань, щоб мати уявлення. Зброя, яка в нас є, це любов до дітей без всяких умов. Я 25 років провів на психотерапії і весь час думав, як я вижив. І я і мій терапевт зрозуміли, що я зміг це пережити, бо була одна людина в житті, яка приймала мене будь-яким, і я зміг пережити ці 7 років. Я знаю, що багато з вас, у тому числі старші люди, не зовсім комфортно почуваються в технологіях. До того ж злочинці дуже розумні, весь час треба стежити за їхніми «інноваціями». Вони використовують криптовалюту. Треба секунду, щоб вашу дитини обрали ціллю. Ми говорили з людьми, які записують на Ютуб популярні серед дітей відео того, як граються ігри. Ми вчимо дітей правила того, як працювати зі смартфонами», – розповів про свій досвід Джером Ілам.

З його слів, необхідно чітко розуміти, хто саме є злочинцем.

«Саме це робить Модель рівності. У випадку торгівлі людьми дуже часто не можна було довести до кінця нічого, бо жертви нічого не могли повідомити. І в середньому ті, хто засуджується за експлуатацію дитини в США, отримують лише по півтора роки. Вони не дуже бояться. Я знаю, що в Україні дуже печуться про дітей, і дуже хочу, щоб злочинцям не було жодної щілини, де сховатися», – підсумував Джером Ілам.

Організатори інформаційної кампанії «Що таке Модель рівності»:

«Центр – Розвиток демократії»

Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»

БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф»

МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»

CAP International

Національна рада жінок України