Як кропивничани вчилися у європейців децентралізації

Минулого тижня делегація із Кропивницького відвідала Нідерланди у рамках міжнародного проекту за підтримки програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів. Реалізація програми стала можлива завдяки громадській організації Центр – «Розвиток демократії» (м.Київ).

Фото:

Візит був присвячений вивченню досвіду децентралізації, яка вже давно запроваджена в королівстві. Європейці справді зацікавлені в розбудові України. Нині вони радо підтримують соціальні проекти, які спрямовані підвищити рівень життя в нашій державі.

Детальніше знайомство з роботою їхньої соціальної сфери дає зрозуміти – уся система державного управління спрямована на піклування про людину. Особливо вразила фраза держслужбовця: «Інколи люди не підозрюють, що їм потрібна допомога. Тому держава повинна сама про це подбати!». А ще здивувало, що найбільша проблема пенсіонерів у Голландії – мобільність. Тобто не те, як вижити на пенсію, оплатити комунальні платежі й придбати ліки, щоб іще залишилося на хліб, а всього лише можливість чи неможливість швидко дістатися до місця призначення.

Фото: міська рада Гааги

Будь-які реформи країні розпочинаються з питання – «А як іще можна покращити життя кожного громадянина?». А нині взагалі фокус зосередився не тільки на окремому індивіді, а й на його сім’ї. Завдання держави – покращити умови життя, зробити усе для того, щоб надати максимум послуг, які задовольнили б усі ключові потреби. Бо тільки в такій сім’ї буде максимально позитивний клімат, і тільки така сім’я виховає успішних і щасливих громадян.

Фото: будинок уряду

Тому закономірно, що люди, які, створили умови для високого рівня життя в своїй країні, хочуть поділитися досвідом і допомогти іншим. Подібні програми голландці втілюють не тільки в Україні. Вони працюють і з іншими східноєвропейськими державами.

Основною навчальною локацією кропивничан став інститут громадського адміністрування – Dutch Institute for Public Administration (PBLQ) у Гаазі. Тренери під керівництвом куратора проекту Marc van den Muijzenberg треба додати інших ознайомили делегатів з особливостями соціальної, податкової та освітньої галузей під час децентралізації. .

Досвід європейців дійсно повчальний.

Ще у 70-х роках минулого століття країна розпочала децентралізацію. Нині має 12 провінцій, у яких діють 390 муніципалітетів (проти 460 раніше). Децентралізація з самого початку мала великий спротив суспільства, бо зміни відбувалися надто швидко. Чи не через те саме нині проходить Україна?

Муніципалітети працюють незалежно від центрального уряду, однак, якщо вони два роки мають дефіцит бюджету, то ними вже зацікавляться й будуть серйозно перевіряти спеціальні органи.

Освіта повністю фінансується державою. Школи переважно державні, однак якщо батьки мають можливість – то за рахунок власних фондів можуть створити приватний навчальний заклад.

Цікавим є також зворотній досвід – коли децентралізовані колись галузі повертаються до централізованого управління. Наприклад, поліція тепер уже підпорядковується тільки центру. Багаторічний досвід показав, що децентралізація в цій галузі лише роззосереджує, а така особлива сфера потребує єдності у рішеннях і діях. І навіть про цей свій досвід голландці не бояться говорити, навпаки – попереджають про можливі помилки.

Ще однією схожою з нашими проблемою – є оптимізація шкіл. У них і досі є школи, які закривають чи будуть закривати. І вся система працює таким чином, що школу будуть з розрахунку на те, аби в разі її закриття в майбутньому будівлю можна було використовувати з іншою метою.

У Leiden University Graduate School of Teaching (ICLON) кропивницькі делегати отримали управлінський досвід адаптації біженців, який стане особливо актуальним в роботі з внутрішніми переселенцями.

Кожен і кожна біженціець в Голландії має багато привілеїв. Він/вона отримує соціальні виплати, для нього/неї розробляють програму адаптації. За кожною людиною закріплений ментор, який допомагає адаптуватися. Програма адаптації передбачає вивчення мови, пошук житла й роботи. Якщо людині до 30 років, то її ще й орієнтують на здобуття освіти. Усі біженці мають перевагу перед місцевими щодо отримання житла. У густозаселених містах, де є проблеми з вільними житловими приміщеннями, для них навіть його спеціально будували. Програма адаптації розрахована переважно на 24 тижні. За цей час біженець він/вона має знайти роботу. Питання – а що буде, якщо він/вона пройде пройдуть програму але не захочуть працювати – викликало в голландців шок, вони взагалі не розуміли, як таке може бути. Такі прецеденти не зафіксовані.

У формації соціальної підтримки «Vеteranen instituut» (Інститут ветеранів) кропивничани ознайомилися з особливостями роботи держави з ветеранами, які були учасниками миротворчих місій.

Фото:

Інститут має представників у кожному муніципалітеті. Їхня робота спрямована на максимальну допомогу ветеранам.

Фото:

Найперше – ведеться постійна робота з популяризації та інформування суспільства про необхідність і благородство їхньої місії. Наприклад, існує соціальна програма «Ветеран в класі», коли учні проводять постійні зустрічі із солдатами. Кожен ветеран має соціальну картку, яка передбачає знижки на деякі послуги й товари. До речі, часто власники магазинів звертаються в організацію і пропонують долучити їхній магазин до соціальної програми, тобто суспільство готове самостійно надавати знижки таким людям. Це при тому, що країна не воює, і на її території воєн нема.

І, звісно ж, ветерани завжди можуть отримати кваліфіковану психологічну й медичну допомогу. За результатами опитування тільки 5% ветеранів незадоволені тим, як ставляться до них в країні, а 95% – почуваються абсолютно захищеними.

У Quality Assurance Institute of Municipalities ознайомилися із системою оподаткування в Голландії. З кожного євро – в країні платять 70% податку. І найцікавіше – уся державна політика спрямована на те, аби переконати людей робити це з радістю. А як можна переконати? Звісно – тальки на практиці демонструючи, куди йдуть ці гроші – на ідеальні дороги, наприклад, на чистоту вулиць, на різні соціальні та освітні програми.

Фото: хол в асоціації муніципалітетів
Фото: хол в асоціації муніципалітетів

Багато емоцій також викликало спілкування з особливим працівником асоціації – прекрасною українкою Юлею, яка вже сім років проживає в Голландії.

Фото: неочікувана зустріч в муніципалітеті з українкою – Юлею Солдатюк

Загалом поїздка була насичена й пізнавальна. Здобутий досвід стане в нагоді під час реалізації соціальних проектів у рамках децентралізації в Україні і Кіровоградській області зокрема.

Tags: No tags

Comments are closed.