Категорія: Протидія дискримінації

Громадська організація Центр «Розвиток демократії» за участі Глобальної мережі жінок-миробудівниць та за підтримки Швейцарської агенції з розвитку та співпраці проводять дводенний тренінг для представниць та представників центральних органів виконавчої влади, громадських організацій, ініціативних груп та активісток з використання Загальних рекомендацій CEDAW (Комітету з ліквідації всіх форм дискримінації проти жінок) 30 та 36 для моніторингу, звітування та спільного виконання резолюцій «Жінки, мир і безпека» (ЖМБ) та «Молодь, мир і безпека» (ММБ), CEDAW та гендерно-чутливих заходів з подолання кризових явищ.

Проєктом передбачено проведення 8-9 листопада цього року Тренінга «Використання Загальних рекомендацій CEDAW  30 та 36 для моніторингу, звітування та спільного виконання резолюцій «Жінки, мир і безпека» (ЖМБ) та «Молодь, мир і безпека» (ММБ), CEDAW та гендерно-чутливих заходів з подолання кризових явищ»

Завдання тренінгу:

1. Посилити взаємодію між урядом України та організаціями громадянського суспільства у впровадженні та моніторингу КЛДЖ та Резолюції 1325 ООН щодо ЖМБ та посилити відповідальність за дотримання міжнародного права.

2. Зміцнити знання та навички українського уряду та представниць громадянського суспільства задля більш інтегративного підходу до впровадження КЛДЖ та ЖМБ та глибшого розуміння міжнародних зобов’язань  та їх зв”язків між собою

3. Надати можливість громадянському суспільству краще включити Загальні рекомендації CEDAW 30 та 36 у альтернативний звіт громадянського суспільства до CEDAW; та

4. Розробити дорожню карту майбутнього залучення громадянського суспільства до виконання та моніторингу зобов’язань ЖМБ та CEDAW

Цей захід проходить в рамках проєкту Глобальної мережі жінок-миробудівниць «Жінки і молодь захищають права людини та будують мирні та стійкі спільноти – Посилення синергії між порядком денним “Жінки, мир, безпека”, порядком денним “Молодь, мир, безпека”, гендерно-чутливим реагуванням на кризу та Конвенцією про ліквідацію всіх форм дискримінації проти жінок» (за підтримки Швейцарської агенції )

До участі в заході запрошуються:

– представниці та представники центральних органів виконавчої влади, які відповідають за впровадження Національного плану дій 1325 та / або Національного плану дій з виконання рекомендацій, викладених у заключних зауваженнях Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок;

– активістки жіночих, молодіжних та інших громадських організацій, які працюють у сфері впровадження Національного плану дій 1325 та / або Національного плану дій з виконання рекомендацій, викладених у заключних зауваженнях Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок, і в дотичних сферах,

– організації і установи, які беруть участь у підготовці альтернативного звіту до Комітету CEDAW.

Місце проведення: Київ. Адресу проведення буде повідомлено пізніше.

Для тих, хто не має можливості відвідати захід вживу, передбачена можливість підключитись Зумом — посилання для реєстрації в Зумі буде надіслане пізніше.

Ті, хто пройдуть цей тренінг вживу, отримають відповідний сертифікат.

Всіх, хто бажає взяти участь у тренінгу, запрошуємо заповнити анкету за посиланням: https://forms.gle/p4PvoUTczMAEd61b9

Контактна особа від ГО Центр «Розвиток демократії»

Марія Дмитрієва

Громадська організація Центр «Розвиток демократії» та Укртелерадіопресінститут за участі Глобальної мережі жінок-миробудівниць та за підтримки Австрійської агенції розвитку проводять тренінг для журналісток і журналістів України з тематики “Жінки, мир, безпека” та “Молодь, мир, безпека”. Тренінг проходитиме офлайн 11-13 листопада цього року в Києві.

Теми, які розглядатимуться на тренінгу:

– людська безпека і національна безпека;

– суспільна згуртованість та підтримання миру як новий підхід до миробудування;

– роль ЗМІ і журналістської спільноти у просуванні порядку денного «Жінки, мир, безпека»;

– вплив пандемії COVID-19 на положення жінок в Україні та на ситуацію із конфліктом;

-порядок денний «Жінки, мир і безпека» і “Молодь, мир, безпека”;

-гендерна рівність у миробудуванні та підтриманні миру.

– Хороший цикл — взаємодія людської безпеки, належного керування і сталого розвитку.

При відборі перевага віддаватиметься тим, хто погоджується бути присутніми всі три дні.

Проїзд, харчування, проживання за рахунок організаторів.

Наприкінці заходу учасниці та учасники отримають відповідний сертифікат.

 Місце проведення: Київ. Адресу проведення буде повідомлено пізніше.

 Всіх, хто бажає взяти участь у тренінгу, запрошуємо заповнити анкету за посиланням: https://forms.gle/qhf2ds4C8WAyT8Nm6

Контактна особа від ГО Центр «Розвиток демократії» та Укртелерадіопресінституту

Марія Дмитрієва

Конкурс публікацій «Жінки, мир, безпека», який громадська організація «Центр – Розвиток демократії» проводила в рамках проекту Глобальної мережі жінок-миробудівниць “Місцеві спільноти будують і підтримують мир: Посилення участі жінок і молоді в побудові сталого миру у Вірменії, Азербайджані, Грузії, Кенії, Молдові, Південному Судані, Уганді та Україні” (за підтримки Австрійської агенції розвитку), завершено і переможниць визначено.

Для участі у конкурсі матеріали мали бути дотичними до тем онлайн-тренінгу «Гендерна рівність в конфлікті та в мирних процесах», який «Центр – Розвиток демократії» проводив в червні 2021 року спільно з Укртелерадіопресінститутом, а саме:

–           гендер і медіа

–           порядок денний «Жінки, мир і безпека»

–           гендерна рівність у конфлікті (в їх розмаїтті)

–           гендерна рівність у миробудуванні та підтриманні миру

–           вплив пандемії COVID-19 на положення жінок в Україні та на ситуацію із конфліктом

–           роль ЗМІ і журналістської спільноти у просуванні порядку денного «Жінки, мир, безпека», підтримці суспільної згуртованості і підтриманні миру

та безпосередньо висвітлювати теми порядку денного «Жінки, мир, безпека» та лідерську роль жінок у миробудуванні та відбудові після COVID-19. 

Прийняті на конкурс матеріали (загальною кількістю 28) оцінювала конкурсна комісія:

Олена Голуб, медіааналітикиня ІМІ та членкиня Незалежної медійної ради

Катерина Приймак, виконавча директорка ГО «Жіночий ветеранський рух», ветеранка

Валерія Вершиніна, переселенка, правозахисниця, менеджерка програм БО БФ ССС

Марія Дмитрієва, експертка з тематики «Жінки, мир та безпека» та тренерка з прав жінок

Параметри, за якими оцінювався кожен матеріал, прийнятий на конкурс:

Висвітлення порядку денного “Жінки, мир, безпека”

Чутливість до досвіду жінок   

Чутливість до різноманітності

Цікаво написаний       

Пропонує шляхи вирішення проблеми

В результаті оцінювання були визначені переможниці, які набрали найвищу сукупну кількість балів:

1 місце: Ірина Назарчук, Радіо Свобода

«Сі Бриз-2021» у жіночих обличчях

https://www.radiosvoboda.org/a/si-bryz-zhinky-na-floti/31349146.html

2 місце:  Олександра Горчинська, Новое Время

«Найбільше від війни втомлюються ті, хто на ній не був». Інтерв’ю з ветеранкою Іриною Гаркавенко, позивний Марго

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/viyna-na-donbasi-interv-yu-z-komandirom-roti-pravogo-sektora-irinoyu-garkavenko-novini-ukrajini-50165571.html

3 місце поділили між собою Олеся Біда, Громадське

«Маєш робити, що скаже майстер». Сексуальні домагання в Карпенка-Карого — історія, про яку мовчали викладачі

https://hromadske.ua/posts/ya-bilshe-ne-hochu-boyatisya-seksualni-domagannya-v-universiteti-karpenka-karogo-istoriya-yakoyi-ne-malo-b-trapitisya

та

Ольга Кириленко, “Українська правда”

Афганістан пахне кров’ю. Інтерв’ю режисерки Сахри Карімі, яку евакуювала Україна

https://www.pravda.com.ua/articles/2021/08/22/7304557/

Членкині конкурсної комісії прокоментували:

Катерина Приймак:

Я щаслива, шо історії  про військових жінок знаходять найбільший відгук серед сердець журналістів, шо вони пишуть такі хороші матеріали, а значить наша робота також має вплив. Хочеться бачити більше співчуття до історій, бо сухими фактами зараз нікого не візьмеш. Хоча це тонка межа, де ми можемо стати не об’єктивними, але часто в першу чергу нам треба бути людяними, якщо це стосується життів і болів людей. 

Валерія Вершиніна:

Я дуже вдячна усім, хто долучився цього конкурсу, і мені було дуже приємно читати, а інколи і дивитись та слухати усі конкурсні роботи. На жаль, репрезентація теми виконання Резолюції Радбезу ООН 1325 в Україні залишається недостатньою, разом з тим важливо, що завдяки вашій роботі росте обізнаність щодо її тематики та інтерес до теми впливу конфлікту на життя жінок та дівчат.

Олена Голуб:

Тема рівності в суспільстві вкрай важлива, без цієї рівності неможливе цивілізоване суспільство. Це, власне, одна із форм свободи особистості. Журналісти як ланка, яка має чи не основний вплив на дискурс в суспільстві, мають формувати у аудиторії повагу до цієї свободи. 

Ми дякуємо за участь всім, хто надіслали нам свої текстові та відеоматеріали, та раді привітати переможниць і нагадуємо, що їхні тексти прийнято на міжнародний конкурс матеріалів з тематики «Жінки, мир та безпека», котрий проводить Глобальна мережа жінок-миробудівниць.

14 липня 2021 року відбулась онлайн-дискусія, учасниці котрої обговорили успіхи України на шляху до ратифікації Стамбульської конвенції. До дискусії долучилась голова НУО Центр – Розвиток демократії Елла Ламах

Під час заходу був оглянутий доробок, зроблений за 10 років після підписання Стамбульської конвенції, а також представлені результати аналізу національного законодавства на предмет узгодження із положеннями Стамбульської конвенції. Доповідачки та учасниці обговорили необхідні подальші кроки на шляху до успішної ратифікації Стамбульської конвенції в Україні.

Серед учасників заходу: Марія Мезенцева, народна депутатка України, членкиня МФО «Рівні можливості», Елла Ламах, членкиня громадської експертної ради при МФО «Рівні можливості», голова правління ГО «Центр –розвиток демократії», а також представники й представниці центральних органів виконавчої влади, громадянського суспільства.

Як зазначила координаторка МФО «Рівні можливості» Лариса Кобелянська, за цей час українське суспільство пройшло величезний шлях у прийнятті необхідного законодавства, попри те, що Стамбульська конвенція не ратифікована, але зміни відбулись дуже потужні. Це постанови Кабміну, кодекси, накази по міністерствах, закони. Також, з її слів, увага суспільства дуже загострена на цій темі.

Народна депутатка України Марія Мезенцева повідомила співрозмовницям, що парламенту запропонують дослідження, котре має переконати у необхідності ратифікації Стамбульської конвенції тих депутатів та депутаток, які ще вагаються, чи голосувати за. «Слово гендер з документу не зникне, хоча й були побоювання щодо цього: це міжнародний документ, який не можна змінювати. Йдеться про хорватський сценарій, я би назвала його українським, у нас є своя специфіка комунікацій із церквами. Ми пропонуємо окремим документом, який має підтвердити, що Стамбульська конвенція не протирічить Конституції. До Основного закону країни нас також відносить поняття сім’ї. Окрім цього, гендерна термінологія повинна відносити нас до наших вже наявних досягнень, таких, як гендерні квоти у Виборчому кодексі», – розповіла депутатка та додала, що у вересні пакет документів буде представлений в Офісі президента України.

Елла Ламах, котра очолює «стамбульську» групу в межах громадської ради при МФО «Рівні можливості», розповіла, що треба зробити в Україні, щоб успішно та дієво ратифікувати Стамбульську конвенцію. З її слів, Україна вже зараз підтверджує міжнародні зобов’язання, показує, що наявні дуже великі зміни, прогресивні, навколо відпрацювання національного законодавства. «Працюють громадські організації, КМУ, обласні структури, центральні органи виконавчої влади. Кожна структура працює у своєму напрямку, залучаючи громадянське суспільство. Ми є взірцем для тих країн, які прогресивно дивляться на імплементації Стамбульської конвенції, робимо все, щоб вона запрацювала на повну силу після ратифікації. Це комплексне прийняття, дуже багато прийнято підзаконних актів», – зазначила Елла Ламах.

Представниця Уповноваженої з дотримання прав і свобод Секретаріату Уповноваженої ВРУ з прав людини Лідія Козуб додала, що дуже багато зроблено, але все ще є побоювання, як усе буде впроваджено. «Є механізми, але треба дивитись, як піде впровадження. Наприклад, заходи роботи – вони або прописані формально, або відсутні. Або не фінансуються, чи фінансуються за залишковим принципом. Питання до статистичних показників. Відсутня конкретика за статтю, за віком, чи це повторювано, чи перше, не видно зв’язок між кривдниками та жертвами. На місцевому рівні програми є поодинокими, системна програма відсутня. Нема механізму фінансування програм для кривдників громадськими реалізаціями. Як будуть платити працівникам? Не визначено», – наголосила Лідія Козуб.

Організатори нагадали, що Україна була однією із держав-авторок Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульської конвенції), та однією із перших підписала її в листопаді 2011 року.

Також Україна – перша країна пострадянського простору, яка на законодавчому рівні визначила протидію домашньому насильству частиною державної політики (закон України «Про попередження насильства в сім’ї», набрав чинності у 2002 р.).

Запис третьої сесії тренінгу НУО Центр “Розвиток демократії” для журналістів та журналісток українських ЗМІ з тематики гендерної рівності в конфлікті та в мирних процесах.

відео – Youtube

18 червня 2021 року відбулась друга сесія тренінгу для ЗМІ України «Гендерна рівність у процесах конфлікту і миру». Темою тренінгу став порядок денний «Жінки. Мир. Безпека» в Україні та роль ЗМІ у його впровадженні.

До участі у тренінгу були запрошені наступні експертки з інших країн: Ніна Хеладзе, журналістка, Грузія, котра розповіла про досвід грузинських журналісток і ЖМБ, та Кнарік Мкртчян, активістка, Вірменія, котра поділилась досвідом миробудування у Вірменії.

Про участь жінок у розбудуванні миру в Україні були запрошені розповісти Катерина Приймак, ветеранка (ГО «Жіночий ветеранський рух»), Юлія Тимчак, голова ГО “Чарівні руни” (Званівська ОТГ, Бахмутський  р-н Донецької області), Валерія Вершиніна, переселенка, правозахисниця, менеджерка програм БО БФ ССС, Наталія Квітко, голова ГО “Центр гендерної рівності” (м. Кремінна, Луганська область).

Як повідомлялось, 11, 18 та 25 червня 2021 року ГО Центр «Розвиток демократії» та Укртелерадіопресінститут, за участі Глобальної мережі жінок-миробудівниць та за підтримки Австрійської агенції розвитку, проводять тренінг для журналістів та журналісток українських ЗМІ з тематики гендерної рівності в конфлікті та в мирних процесах. Учасниці та учасники підвищать свій рівень обізнаності з основ гендерної рівності, а також з різних потреб жінок та дівчат в часи конфліктних та кризових ситуацій. Вони отримають більше знань про Резолюції Ради Безпеки ООН про жінок, мир та безпеку, а також про місцеві політики та діяльність країн для досягнення завдань цих резолюцій.

Запис першої сесії тренінгу НУО Центр “Розвиток демократії” для журналістів та журналісток українських ЗМІ з тематики гендерної рівності в конфлікті та в мирних процесах.

відео на Youtube

28 травня 2021 року відбулась експертна дискусія про законодавчі ініціативи впровадження Моделі рівності, у котрій взяла участь членкиня Європарламенту Френсіс Фіцджеральд. Пані Фіцджеральд поділилася власним досвідом того, як просувалось прийняття Моделі рівності (Шведської моделі) в Ірландії, та переказала вітання усім, хто долучається до цього в Україні і всьому світі.

«Ми хочемо покінчити із сексуальною експлуатацією жінок, маємо зрозуміти, що відбувається у торгівлі людьми, в нас мало даних. Якби мені хтось 20 років тому, коли я почала працювати, сказав, що в маленьких містечках Ірландії жінок привозять, експлуатують, я би просто не повірила. Я не думала, що це можливо. Але така реальність.

В Ірландії є жінки, яких привезли зі Східної Європи, вразливі жінки, їх привозять та експлуатують кримінальні елементи. Найефективніше – слідкувати за грошима, як робить поліція. Завжди дивіться, куди йдуть гроші. Також треба переробляти культурні норми, загальноприйняте сприйняття проституції.

Коли я була міністеркою юстиції, я зосередилась на законодавстві. В Європі 50% торгівлі людьми відбувається усередині ЄС, ми не маємо права читати моралі іншим. В Ірландії, я можу чесно сказати, без роботи громадянського суспільства, без роботи хоробрих жінок, які почали говорити про те, що з ними відбувалось в проституції, якби вони не вийшли і не почали розповідати, якби не розпочали кампанію НУО, щоб розповісти всім проблему, якби не запросили парламентарів, якби не був створений спеціальний комітет, який зібрав дані і дав рекомендації міністрам – не було би нічого», – каже представниця Європарламенту.

З її слів, для цього три роки досліджувались та аналізувались дані, сама пані Френсіс пропонувала зміни до закону в боротьбу з сексуальною експлуатацією дітей. Було підняте питання про онлайн експлуатацію, про сексуальний грумінг – підготовку дітей до експлуатації. Вивчався попит на «послуги», попит на експлуатацію. «Нашою метою було зробити ціллю тих, хто купує послуги. Ми зробили ціллю конкретні правопорушення. Перше – конкретно купівля послуг. Друге – продаж сексуальних послуг особи, яку продали в рабство, це більш серйозне. До цього не було передбачене таке правопорушення. Коли обговорювали, було багато спротиву, бо важко зібрати докази. Так, важко, але за наркотики теж важко зібрати докази, але це ж не зупиняє. Цей підхід був підтверджений багатьма країнами», – зазначила Френсіс Фіцджеральд.

У 2016 році був опублікований звіт комісії з торгівлі людьми. Були проведені великі дослідження, які вивчали вплив проституції в цілому, в тому числі на чоловіків. Після прийнятого закону відсоток чоловіків, які користувались сексуальною експлуатацією, значно зменшився.

«Багато хто готовий це робити секретно, але якщо це буде публічним, багато хто не захоче, бо самі розуміють, що це форма експлуатації. Голова комісії зробила багато, цей бізнес треба зруйнувати, це кримінальна діяльність. Але треба не лише криміналізувати, але впровадити це в освіту. Це має бути законодавство, скасування погляду на жінок як на товар. Потрібна підтримка для жінок, у тому числі фінансова. Якщо ви хочете покінчити з продажом людей, треба, щоб законодавці уважно подивились, що у цьому контексті треба зробити. Методи можуть бути різні.

Супротив йшов навіть не від поліції, нам казали, що це дуже приватна справа, бо розташована за квартирами. Нам треба дивитись на обмін грошима. Ми спочатку не могли виявити, але потім виявили, що ці злочини пов’язані з іншими злочинами. Наприклад, з торгівлею наркотиками. Торгівля людьми та отримання доказів, підтримка особи, яку продали в рабство, дуже важливі. В нас є окремий відділ поліції, який розбирається з домашнім насильством, сексуальним насильством. Коли закон був прийнятий, судді почали краще розуміти проблему», – підсумувала Френсіс Фіцджеральд.

Організатори інформаційної кампанії «Що таке Модель рівності»:

«Центр – Розвиток демократії»

Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»

БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф»

МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»

CAP International

Національна рада жінок України

До участі у завершальній дискусії інформаційної кампанії «Що таке Модель рівності», присвяченій кращим законодавчим практикам боротьби з сексуальною експлуатацією, долучилась спеціальна уповноважена амбасадорка Швеції з протидії торгівлі людьми Анна Екстедт.

З її слів, із недавніх звітів випливає, що для протидії торгівлі людьми все ще робиться недостатньо. Швеція дуже сильно зосередилася на попиті сексуальній експлуатації, щоб запобігти торгівлі людьми, вбачаючи між цим нерозривний зв’язок. Але і сама проституція пов’язана з експлуатацією.

«Під час пандемії є свідчення – ситуація погіршилась. Через локдаун, через закриття шкіл, особливо сильно це вдарило по жінках, які є вразливіші, це посилило торгівлю людьми. Ми ще у 1999 внесли у законодавство цю модель. Також наш уряд протистоїть іншим формам насильства проти жінок, ми називаємо це шведською феміністичною міжнародною політикою. У нас є спеціальні посли, щоб міжнародна аудиторія не забувала про ці теми», – розповіла Анна Екстедт.

Швеція була першою країною, яка прямо заборонила купівлю сексу, але не продаж, і це дуже вплинуло на суспільство загалом. Покупці – це в основному чоловіки, експлуатовані – в основному жінки або діти, в тому числі хлопчики.

«Тим, що ми вдарили по попиту, ми урівняли баланс влади між чоловіками та жінками. Це зайняло десятки років роботи жіночих організацій та рухів. Ще кілька країн прийняли це законодавство. Швеція і Франція тісно співпрацюють, щоб не припустити сексуальну експлуатацію в себе та нагадувати про цю проблему іншим країнам. Це модель рівності, бо вона урівнює баланс влади. Зараз вулична проституція у Швеції значно зменшилась, впала торгівля людьми, бо тепер злочинцям набагато важче продати товар. Також у суспільстві зараз виникла дуже потужна підтримка цього законодавства. Але експлуатація йде і через інтернет, вони знаходять все нові способи», – каже пані Анна.

Важливою соціальною проблемою, згідно зі шведським досвідом, є виведення тих жінок, які вже втягнуті у проституцію. Вразливим групам населення треба надавати підтримку. Також треба щось робити з покупцями, які не припиняють таку поведінку, є програми терапії для людей, які не можуть припинити цим користуватись.

Зараз у Швеції є державна агенція, яка відслідковує ситуацію.

«Це не лише закон, це зміна норм суспільства. Ми бачимо потребу зміни поведінки молодих чоловіків, щоб пояснити їм, що це форма насильства. Є програми, в які можна записатись добровільно, щодо порушення тілесної недоторканності. Це питання згоди. Будь-хто, хто купує секс у проданої в рабство людини, може бути звинувачений у зґвалтуванні. Загальна сексуальна освіта також впливає на секс поведінку, у шведських школах впроваджена сексуальна освіта. Але торгівля людьми – це міжнародний бізнес, ми потребуємо протистояння разом. Звісно, тих, хто купує секс, не хвилює це. ми ще не знаємо, скільки триватиме поточна ситуація, але нам треба якось адаптуватися. Ми дуже багато працювали на низовому рівні, пояснювали проблема: прийнятий закон був тільки кульмінацією. Йому передувало просвітництво», – розповіла представниця Швеції.

Організатори інформаційної кампанії «Що таке Модель рівності»:

«Центр – Розвиток демократії»

Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»

БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф»

МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»

CAP International

Національна рада жінок України

Досвід Франції, котра успішно впровадила у себе Модель рівності як шлях боротьби з сексуальною експлуатацією, серед іншого, був обговорений під час заходу «Законодавство: кращі практики для впровадження Моделі рівності». Про французькі законодавчі практики та зміну суспільної думки розповіла представниця CAP International Хема Сібі.

З її слів, це об’єднання, яке зібрало 35 низових організацій, що надають пряму підтримку жертвам проституції і торгівлі людьми. Її організували ті, хто сам це пережив. Мета – ліквідувати сексуальну експлуатацію, в тому числі через законодавство.

«У Франції наш центр, ми відстояли у Франції цей закон. Передусім – польовий досвід нашої організації дозволяє поділитись досвідом про те, що це таке. Проституція це насильство. Більшість проституйованих осіб постраждали від насильства до або під час залучення до неї. Це також система, яка експлуатує всі існуючі нерівності цього світу. Чоловіків над жінками, багатих над бідними, більшості над меншістю. Визнання цих фактів було першим кроком до прийняття Моделі рівності», – каже Хема Сібі.

У 2011 році французький парламент визнав, що проституція є насильством, вона є перепоною до рівності, до недоторканності тіла. Почавши з цієї бази, Франція змогла піти далі, цей закон не лише криміналізує, але максимізує шанси покінчити з проституцією як явищем, якщо буде визнано, що проституція це зло, з ним треба боротись.

«Модель рівності бореться з корінними причинами проституції. Вона існує, бо є попит, тільки через це. Це є ринок. Як з будь-яким ринком, якщо ми вдаримо по попиту, він припиниться. 20 років заборони у Швеції – і її ринок маркували як «мертвий» для продажу людей.

Закон у Франції прийняли, бо був політичний консенсус. Соціалістична партія переважала, комуністи та французькі націоналісти підтримали. Праві партії не заявили про підтримку, але кожен парламентар був важливий. Була група аболіціоністів за скасування проституції. Вони переконували своїх колег, вони розповідали про те, що знають, пояснювали важливі моменти. Була створена коаліція НУО з різних галузей у 2012 році. Там були об’єднання суддів, жертв проституції, різних причетних людей. У 2016 у Франції прийняли систему допомоги жінкам. Закон зняв покарання з жінок і дівчат і змістив звинувачення на покупців. Другий пункт цього закону дав постраждалим шляхи виходу. Це передбачало фінансову, житлову, соціальну підтримку всім жертвам, включно з іноземками.

«90% проституйованих жінок були з інших країн. Нігерія, Камерун, Україна, Китай. Багато з них дуже страждали від рук сутенерів. У них забирали гроші, катували. Закон ясно говорив, що не лише француженки підлягають захисту, але й усі жертви. У результаті в нас на 54% збільшилась кількість справ, відкритих проти сутенерів.

Багато було спротиву Моделі рівності, переконували, що це «секс-робота», що є право купувати іншу людину. Був популярний тренд у медіа. Але ми показали, що це насильство, ми після закону змінили цю думку, це показали опитування, де абсолютна більшість стала думати на користь Моделі рівності», – розповіла Хема Сібі.

Що стосується фінансових витрат, то ця сторона ефективності Моделі рівності не може не вражати. «Ми порахували – 40 тисяч жінок у проституції. Ми порахували кошти, які треба для того, щоб вивести їх звідти – це чверть мільярда євро. Але економічна ціна – ухилення від податків, прямі і непрямі наслідки, медичні витрати – півтора мільярди в рік, це вартість підтримування існування проституції лише на рік. За 10 років цю цифру помножте на 10, тоді як за менші гроші можна з цим покінчити. Жінки не повинні продавати свої тіла, щоб вижити», – підсумувала учасниця заходу.

Організатори інформаційної кампанії «Що таке Модель рівності»:

«Центр – Розвиток демократії»

Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»

БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф»

МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»

CAP International

Національна рада жінок України