Категорія: Публічне управління

Війна змусила її пережити багато страху, але не опустити руки, а очолити військову адміністрацію громади, яка перебуває в окупації. Вона відкрила онлайн-школу, підтримує земляків та землячок, де б ті не були, і вже зараз розробляє стратегію відновлення населених пунктів.

«Жінки — це 50% успіху України» поспілкувалися з начальницею Мирненської селищної військової адміністрації на Херсонщині Валентиною Головатою про її виїзд із окупації, теперішню діяльність і плани після перемоги.

Валентина Головата родом із Миколаївської області, будувала кар’єру там, а згодом переїхала на Херсонщину. Працювала у Скадовській районній державній адміністрації, була заступницею голови, очолювала один із відділів.

Коли почалося повномасштабне вторгнення Валентина перебувала у Скадовську. Херсонщина одна з перших опинилася в окупації.

«О 7 ранку танки вже стояли під вікнами в селах громади», — говорить  Валентина.

«Уранці — на мітинг, а потім — у чергу по хліб»

Що робити? Як діяти далі? Валентина розуміла, що треба виїжджати, але не знала як. Зелених коридорів не було, перевізники просили захмарних грошей.

Дні перетворювалися на низку чітких дій: уранці — на мітинг у підтримку України, потім — у чергу по хліб, тоді —  в банк, раптом вдасться грошей зняти. Найважче було психологічно, адже ніколи не знаєш, хто прислуговує ворогу.

«Ти не розумієш, із ким тобі можна спілкуватися, а з ким ні. Пізніше я взагалі перестала виходити з двору. Дивилася без кінця новини і переживала цей жах. Особливо вражало, що вагітні жінки або мами з маленькими дітьми змушені ховатися в бомбосховищах. Щоб якось перетравити ці емоції, я писала вірші», — ділиться Валентина Головата.

 Валентина Головата написала із колежанками порадники

«Повірте, в нас не влучить»

Перші спроби виїхати з окупованого Скадовська для Валентини були невдалими. Коли намагалися евакуюватися групою вперше, окупанти змусили з’їхати автобус із траси. Вони лякали людей, що українська сторона буде стріляти, хоча насправді просто ховалися за цивільними.

«Нас використовували як живий щит. Ми залишилися на ніч в автобусі і розпочався армагеддон. Перехресний вогонь був  із усіх видів зброї. Над головою щось постійно летить, а ти всередині й не можеш нічого зробити. Один дядько почав бігти просто в заміноване поле. І ти біжиш  доганяєш його, завалюєш на землю і кричиш: «Ти підірвешся зараз». Паніка — страшна річ», — каже Валентина.

Вона пригадує, як їй тоді знадобилася перша педагогічна освіта. Одна з жінок впивалася нігтями в обличчя матері, звинувачуючи її, що це їй не сиділося вдома і тепер вони всі загинуть, адже от-от прилетить прямо до них.

«Тоді я беру листок і на коліні малюю як летять снаряди, і показую дальність і кут польоту. Казала їм: «Я — вчителька фізики. Повірте мені, в нас не влучить». На ранок усі трохи заспокоїлися і більшістю голосів ухвалили рішення повертатися додому», — розповідає Валентина. 

«Спочатку плакала, а потім усі емоції завмерли»

Валентина говорить, що тоді думати про себе не було часу, вона мала піклуватися про інших. Однак коли повернулися у місто, з’явився страх, що взагалі не можна буде виїхати з окупації. Вороги знали, хто ким працював і схиляли до співпраці. Тих, хто не погоджувалися, очікував підвал і катування.

«Я, мабуть, два тижні просто лежала і не могла нічого робити. Настільки сильна була панічна атака. Перевізники теж аби кого не вивозили, питали: а ким працювала, а скільки заплатиш. Я спочатку плакала, а потім у мене всі емоції завмерли. Почала жити інстинктами. Хліба нема, крупи дві пачки лишилося, гроші навіть якщо є на картці, то немає де зняти. А потім я знайшла собі діяльність. Тоді ж усім прийшли ковідні гроші і можна було їх передати на ЗСУ. У мене вдома утворилася черга з пенсіонерів, які хотіли переоформити ту тисячу на допомогу армії. Згодом ці люди зібрали кошти зі своїх пенсій і дали мені 6 тисяч, щоб я могла заплатити перевізникові й виїхати до Миколаєва».

Знадобилися знання з тренінгів, щоб уникнути полону

Виїзд тривав 14 діб. Довелося пройти через 36 блокпостів. На кожному з них ретельно перевіряли речі, шукали щось коштовне.

«Кожного разу треба було вийти, розкласти всі речі, потім зібрати назад. Вони порпалися у одязі й брали собі те, що їм сподобалося. Казали:  «Ну ти же нє протів? Такіє туфельки красівиє. Ти єщьо сєбє купішь. А моя жена нікогда в жизні такіх нє відєла», — згадує Валентина.

Найжорстокішими були так звані «днрівці». Вони знущалися як могли. Батьків і дітей відводили в різні боки й допитували окремо. Валентину змусили читати надпис на стіні: «днр живут там, где другие срать боятся». Жінка спочатку відмовилася, сказала, що так далеко не бачить. Тоді один із ворогів почав читати і змусив її повторювати. Як особливий вид наруги окупанти вигадали такий спосіб: водили всіх в один із окопів, де просто на землю простелили український прапор і змушували ставати на нього ногами і ходити в туалет.

«Ще до війни я проходила тренінги, де вчили, як уникнути полону. І ось тут мені знадобилися ці знання. По спині стікав холодний піт, було дуже страшно, але я розуміла, якщо покажу страх — мені буде непереливки».

Найбільше жінки боялися насильства. Окупанти дозволяли собі масні натяки. Валентина не розгубилася, на свій страх і ризик спитала: «А в тебе здоров’я на мене вистачить?». «Днрівці» сприйняли це за жарт, посміялися і пропустили транспорт.

Допомога після підриву Каховської ГЕС

Очолила військову адміністрацію окупованої громади

Завдяки дружнім громадським організаціям Валентині вдалося виїхати на деякий час за кордон і трохи відновитися. А потім голова Скадовської РВА запропонував очолити одну з проблемних громад регіону — Мирненську. Вона повернулась в Україну і взялась до роботи.

Після оголошення воєнного стану обласні та районні військові адміністрації утворювалися автоматично. А міські, сільські та селищні ради ставали військовими адміністраціям спочатку лише ті, де не було керівництва, або воно перейшло на бік ворога. У Мирненській громаді голови на той час не було, тож вона першочергово переформатувалася у військову адміністрацію і потрібен був очільник, чи очільниця.

«Я не думала і 5 хвилин, — пригадує Валентина момент, коли їй запропонували очолити військову адміністрацію. — Погодилася і сказала, якщо треба, то буду робити. Але я не думала, що буде настільки важко. Головний бухгалтер громади виявився зрадником, директори шкіл — теж зрадники. Працівників селищної ради не випускали з окупованої території, доки вони не звільняться. На них тиснули, щоби починали співпрацювати з ворогом. Багато  виїхали за кордон. Важко було відновлювати зв’язки. У бухгалтерській системі був мінімум звітності, багато штучних змін, щоб ми не мали достатньо інформації».

Валентину Головату призначили начальницею Мирненської селищної військової адміністрації 19 вересня 2022 року.

Окуповані громади — це не просто територія, це перш за все люди. Хтось виїхав, хтось залишився в окупації, але вони залишаються мешканцями громади. Тому органи місцевого самоврядування продовжують свою роботу віддалено на підконтрольній Україні території.

Валентина показує дві печатки селищної ради та військової адміністрації. У мирний час для того, щоб ухвалити рішення потрібно збирати сесію, або виносити на розгляд комісії. У воєнний час начальники й начальниці СВА одноосібно без депутатів ухвалюють рішення, але й одноосібно несуть відповідальність.

«Я починала працювати без фінансиста. Я перша на Херсонщині попросила, згідно з законом про воєнний стан, повноваження, щоб напряму розпоряджатися фінансами».

Зберегти кадровий потенціал

Про деяку діяльність Валентина зможе розповісти тільки після перемоги, адже зараз це може бути небезпечним як для неї, так і для інших людей.  Зараз робота керівництва селищної військової адміністрації спрямована на те, щоб зберегти кадровий потенціал, виплачуючи простій фахівцям та фахівчиням громади, впроваджувати програми з підтримки військовослужбовців, поранених та загиблих, вивчати і вводити в дію систему відшкодування за зруйноване майно.

«Сьогодні моє місце дислокації у Великоолександрівській громаді Херсонщини. Я багато організовую допомоги громаді, у якій перебуваю, співпрацюю з громадськими організаціями та благодійними фондами. Напрацьовую контакти і всіляко підтримую мешканців ввіреної мені громади», — розповідає Валентина.

Нещодавно вона підписала меморандум про співпрацю між Мирненською та  Великогаївською громадою на Тернопільщині. Адже після деокупації весь набутий досвід стане у пригоді, а співробітництво на рівні громад буде ключовим на шляху відновлення та розвитку населених пунктів.

Високий рівень відповідальності і думка, що комусь ще гірше, ніж їй, допомогли Валентині пройти крізь випробування.

«Багато з того, що ми зараз робимо, від нас не вимагається, це моя ініціатива. Але я розумію, що для мене це порятунок. Коли я бачу, що іншим ще гірше і допомагаю їм, то так я рятую себе».

Відновлення роботи школи

Одним із важливих кроків посадовиця вважає відновлення освіти для дітей. Їй поставили мету — зібрати не менше 50 дітей, інакше держава не буде фінансувати школу.

«Відновлення роботи школи — це пріоритетне завдання і питання політичної ваги для  тих дітей і батьків, які змушені рятуватися від війни і є потужним сигналом підтримки всіх, хто залишилися в окупації», — говорить очільниця СВА.

 (на фото: Гаджети і роботизоване лего для Великоолександрівської ЗОШ)

На сьогодні в навчальному закладі дистанційно навчаються 76 дітей, які перебувають у різних куточках світу.

«Серед тих, хто залишився в окупації, багато родин, які стояли на обліку в соціальних службах із різних причин. Окупанти розграбували супермаркети і будинки тих, хто виїхав, привезли ці речі їм і вони радіють, бо у них такого ніколи не було. Або перед їхніми фейковими виборами було таке, що привезли холодильник українського виробництва начепили на ньому наліпку «єдіной росії» й усе. Вони навіть не намагаються замаскувати, що це українське», — говорить Валентина.

«Перспектив багато, треба просто взяти і зробити»

Валентина мріє про глобальну трансформацію Мирненської громади після деокупації.

«Я вже вивчила кожну проблему і знаю, як її можна вирішити. У мене є мрія зробити маленьку громаду потужною».

Посадовиця каже, що хороша транспортна розв’язка (наявність залізниці та автомагістралей) може сприяти розвитку території. У її планах влаштувати  індустріальний парк, та робити все, аби були робочі місця та економічне зростання.

«У громаді є потужні можливості для розвитку альтернативної енергетики та тваринництва. Адже це територія таврійського Золотого Руна. Природні умови сприяють елітному полюванню. Є цікаві історичні моменти та привабливі можливості для розвитку туристичної галузі. Перспектив багато, треба просто взяти і зробити це», — вважає Валентина Головата.

За її словами, вона почала ще більше цінувати людей і комунікацію. Так вийшло, що війна дала більше нових знайомств, ніж у мирний час.

«Херсонщині допомагають люди з різних країн. Із США, Канади, Великої Британії, зі всієї Європи. Я дала собі слово, що після перемоги відвідаю всіх нових друзів  і особисто подякую».

Валентина впевнена, що життя стане кращим, коли кожен і кожна будуть думати, який вони залишать після себе слід, що вони зробили для людей. А ще вона мріє просто працювати на робочому місці.

«Можливо це дивно прозвучить, але я хочу просто ходити на роботу та  працювати в нашому дружньому колективі. Є деякі речі, які не цінувалися за мирного життя, може навіть дратували. А коли втратила їх, то відчула, наскільки цього не вистачає. Хоча розумію, що так, як було, вже не буде. Я страшенно люблю Скадовськ, оцю атмосферу, весь цей двіж, танці, змагання, фестивалі… Це просто атмосфера суцільного свята і позитиву. Цього дуже бракує. І дуже сумую за морем».

Сукня для перемоги

Крім організаційних та менеджерських здібностей Валентина Головата має ще й творчі нахили. Вона пише вірші, грає на фортепіано і любить танцювати.

«Мої домашні знають, що я, якщо сердита, то одразу сідаю за фортепіано і як дам по клавішах, щоб всі емоції пішли», — всміхається Валентина.

Вірші теж допомагають вихлюпнути емоції. Валентина каже, що не може керувати процесом, поезії виникають у голові раптово.

«Я можу просто прогулюватися, а коли побачу якусь квіточку, пейзаж чи щось незвичайне, то  виникають  асоціації. І я просто на коліні маю їх записати. Буває, що й серед ночі прокидаюся і розумію, що не засну, поки не напишу».

Вірші, які писала в окупації, Валентина побоялась вивозити. Каже, що чекають ті записи в надійному сховку. І сподівається, що колись дістанеться до тих емоцій, які були зафіксовані на папері.

А ще Валентину в окупації чекає красива сукня. Вона купила її для корпоративу напередодні повномасштабного вторгнення, але вдягнути так і не довелося. 

«Тепер мушу дбати про форми, аби приїхати після перемоги, вдягнути ту сукню і танцювати від радості так, як ніколи ще не танцювала. Впевнена, що так і буде! Недаремно ж назва ввіреної  мені громади від слова МИР!» — усміхається Валентина Головата.

Олена Кущенко, 50vidsotkiv.org.ua

ПРАВИЛА

етичної поведінки та запобігання корупції

в громадській організації Центр «Розвиток демократії»

Правила етичної поведінки та запобігання корупції в громадській організації Центр «Розвиток демократії» (далі – Правила) встановлюють загальні вимоги до етики поведінки працівників організації. Дотримуватися  Правил працівники повинні як під час виконання своїх службових обов’язків, так і в позаробочий час.

Правила розроблені з урахуванням вимог Законів України «Про запобігання корупції» з метою впровадження високих етичних стандартів поведінки, добросовісного, чесного та професійного виконання ними функціональних обов’язків, а також для надання вичерпної інформації про обов’язки працівників щодо недопущення корупційних правопорушень та сприяння зміцненню суспільної довіри.

Розділ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Межі застосування 

1.1.   Норми Правил є загальними та застосовуються до всіх без виключення працівників (далі – працівник). Кожний працівник має суворо дотримуватись Конституції та законів України понад міркувань особистої вигоди та несе кримінальну, адміністративну та дисциплінарну відповідальність у встановленому законодавством порядку.

1.2.   Для забезпечення повної впевненості громадян України в неприйнятному ставленні до корупції та до порушень загально прийнятих у суспільстві норм поведінки кожен працівник повинен дотримуватися  Правил, а також принципів і стандартів, викладених у Законах України «Про запобігання корупції» та в інших законодавчих та нормативно-правових актах.

1.3.   У разі якщо норми законодавства України не дають чіткого розуміння, як діяти в певній ситуації, працівники повинні застосовувати принципи, викладені в Правилах, для визначення, чи є їхня поведінка правильною. 

2. Заява про обізнаність з Правилами 

При прийнятті на роботу до громадської організації Центр «Розвиток демократії» кожен працівник зобов’язаний ознайомитися зі змістом Правил та підписати відповідну заяву (додається), яка долучається до особової справи працівника. 

3. Дії працівників у разі виникнення сумнівів 

Працівники мають знати вимоги всіх законодавчих актів, пов’язаних із запобіганням корупції, тому при прийнятті рішень у ситуаціях, які потенційно можуть призвести до скоєння корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень, вони не повинні покладатися на неофіційні роз’яснення стосовно застосування положень законодавства.

Якщо у працівника виникають сумніви щодо прийняття того чи іншого рішення, або ситуація має потенційну небезпеку вчинення корупційного правопорушення, працівник повинен керуватися встановленими законодавчими та іншими нормативно-правовими актами обмеженнями, при цьому повинен переглянути та проаналізувати текст обмежуючого нормативного документа, а у разі необхідності – письмово звернутися за отриманням роз’яснення керівника організації

4. Загальні заборони 

Працівникам забороняється:

використовувати службові повноваження для особистої вигоди;

мати інтереси, які вступають у протиріччя з виконанням службових обов’язків;

брати на себе зобов’язання або обіцянки, які можуть негативно вплинути на репутацію організації;

використовувати інформацію, доступ до якої отриманий внаслідок виконання службових обов’язків, у будь-яких фінансових операціях або дозволяти використання такої інформації у приватних інтересах;

вимагати або приймати подарунки від фізичної або юридичної особи, що має інтереси, які можуть бути порушені через виконання або невиконання посадових обов’язків працівника тощо;

діяти (проявляти бездіяльність) на користь приватних та юридичних осіб.

Працівники зобов’язані при виконанні своїх службових повноважень дотримуватися політичної нейтральності, уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків.

5. Стандарти поведінки 

Стандартами поведінки працівників є:

добросовісне, чесне та професійне виконання своїх службових обов’язків;

дотримання загальноприйнятих норм моралі та поведінки, співробітники мають бути взірцем добропорядності, вихованості і культури;

неупередженість у діях та ненадання переваг будь-якій фізичній, юридичній особі, а також політичним організаціям;

дотримання законодавчих та інших нормативно-правових актів, які забезпечують рівні можливості для громадян України, незалежно від раси, кольору шкіри, релігії, статі, національного походження, віку або фізичних недоліків;

чітке відокремлення приватних та службових інтересів. 

6. Офіційні інтереси 

6.1. Працівники не повинні за власною ініціативою надавати офіційні документи чи свідчення, що стосуються їх роботи або службових обов’язків, будь-яким особам або посадовцям поза межами організації, у т.ч. співробітникам  правоохоронних органів.

При отриманні виклику до державних установ, суду або правоохоронних органів (у т.ч. органів слідства) працівники мають невідкладно у письмовій формі інформувати про такий факт свого безпосереднього керівника.

 6.2. Працівники повинні негайно у письмовій формі повідомляти свого безпосереднього керівника про будь-які ознаки, що вказують на можливе вчинення іншими працівниками корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень.

Працівники також повинні негайно повідомляти свого безпосереднього керівника про інші неправомірні дії співробітників.

6.3. Працівники повинні відразу після отримання такої можливості повідомляти свого безпосереднього керівника про факти:

затримання правоохоронними органами;

повідомлення про підозру;

застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжних заходів;

прийняття судами рішень щодо притягнення до кримінальної (адміністративної) відповідальності.

7. Дії керівника

У відносинах з підпорядкованими працівниками керівник організації має поєднувати принциповість та вимогливість з повагою та доброзичливістю, не допускати грубощів та приниження людської гідності.

Керівник організації повинен:

здійснювати добір підпорядкованих працівників, об’єктивно враховуючи їхні моральні, професійні та ділові якості;

сприяти творчому підходу працівників до виконання своїх функцій, заохочувати їхню ініціативу, проявляти повагу до висловлюваних ними правових позицій;

бути справедливими і об’єктивними в оцінці роботи підпорядкованих працівників, використовуючи їх моральне і матеріальне стимулювання;

не допускати необґрунтованого звільнення, створення перешкод у просуванні по службі, фактів необ’єктивного підходу до оцінки їх професійних, ділових та особистих якостей;

сприяти утвердженню в колективах товариської взаємодопомоги,  позитивного морально-психологічного клімату. 

8. Виконання доручень 

Доручення, що надаються, повинні бути законними, чіткими, зрозумілими та виконані чітко у встановлений термін.

Працівники, дотримуючись норм чинного законодавства, самостійно визначають правомірність наданих їм доручень та шкоду, що може бути завдано інтересам суспільства, людини, державі у випадку виконання доручення, яке не є правомірним.

У разі одержання доручення (письмового чи усного), яке працівник вважає неправомірним, він зобов’язаний негайно повідомити про це особі, яка надавала таке доручення.

Доручення, які, на думку працівника, суперечать чинному законодавству або внутрішнім правилам та інструкціям, слід спочатку обговорити з керівником, який дав наказ, щоб переконатися у тому, що немає жодних непорозумінь.

Якщо працівник вважає, що надане йому усне доручення є неправомірним, він має право вимагати надати йому таке доручення у письмовому вигляді.

Працівнику надається право не виконувати неправомірні доручення у разі повідомлення у письмовому вигляді про факт отримання неправомірного доручення вищого за посадою керівника.

У випадку виконання неправомірного доручення відповідальність несуть як працівник, який виконав, так і керівник, який надав таке доручення.

Розділ ІІ

ДІЇ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ СЛУЖБОВИХ ОБОВ’ЯЗКІВ

9. Заборона використання службового становища для отримання вигоди 

Працівникам забороняється використовувати або дозволяти іншим особам використовувати службове становище, посаду:

для примушення або спонукання третіх осіб (у тому числі підлеглих) до надання будь-якої неправомірної вигоди для себе, друзів, родичів, або близьких осіб;

для надання переваг юридичним (у тому числі некомерційним) або фізичним особам;

для підтримки товарів, продуктів або послуг.

10. Дії працівників у разі отримання пропозиції щодо вчинення неправомірних дій 

У разі отримання пропозиції від третіх осіб щодо вчинення неправомірних дій, у т.ч. щодо неправомірної вигоди, працівники повинні:

не вчиняти будь-яких дій або натяків, які можуть сприйматись як готовність або відмова від участі у справі;

знайти привід для перенесення всіх остаточних рішень на майбутнє;

невідкладно повідомити про цей факт керівника, у тому числі письмово – невідкладно після виникнення такої можливості;

отримати від керівника інструкцію щодо подальших заходів та діяти відповідно до них;

уникати обговорень таких подій з будь-ким, окрім керівника.

Працівники зобов’язані негайно повідомляти керівника про спроби або можливе вчинення іншими працівниками правопорушень у сфері службової діяльності.

Неповідомлення про усі обіцянки, пропозиції або спроби залучення до неправомірних дій з боку третіх осіб є підставою для притягнення працівників до дисциплінарної та кримінальної відповідальності. 

11. Поводження зі службовою інформацією 

Службова інформація – це вся інформація, доступ до якої працівник отримує завдяки виконанню службових обов’язків та професійній діяльності.

Працівникам забороняється:

використовувати службову інформацію у приватних цілях;

отримувати доступ до інформації без необхідності, пов’язаної із виконанням службових обов’язків; 

12. Використання робочого часу

Працівники мають використовувати робочий час виключно на виконання функцій, передбачених їх посадовими обов’язками.

Керівники не повинні заохочувати, віддавати накази, примушувати, або просити підлеглих використовувати робочий час для виконання інших дій, ніж ті, які потрібні для виконання службових обов’язків.

Працівникам забороняється вживати:

алкогольні напої;

наркотичні засоби або психотропні речовини, за виключенням лікарських засобів.

13. Дії співробітників у позаробочий час 

У позаробочий час працівники не повинні вчиняти дій, які можуть зашкодити інтересам організації, створювати негативне суспільне враження чи негативно вплинути на репутацію працівника.

Розділ ІІІ

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ

14. Недопущення виникнення конфлікту інтересів 

14.1. Працівники зобов’язані вживати заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів (потенційного та/або реального, відповідно до визначення, наведеного в Законі України «Про запобігання корупції») між приватними інтересами та службовими повноваженнями, у тому числі шляхом тимчасового повного або часткового усунення від виконання службових обов’язків.

14.2. Працівникам забороняється під час виконання службових обов’язків брати участь у робочому процесі, в якому вони або будь-хто з близьких чи пов’язаних з ними осіб, у т.ч. юридичних, мають інтерес.

До близьких осіб належать:

дружина/чоловік, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха працівника тощо;

опікун чи піклувальник, усиновлювач, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, усиновлені особи;

особи, які проживають спільно з працівником та пов’язані з ним спільним побутом.

15.3. Працівники зобов’язані усунутись від участі у робочому процесі, в якому вони або близькі чи пов’язані з ними особи, у т.ч. юридичні, мають певні інтереси.

Усунення від виконання службових обов’язків, при виконанні яких може виникнути конфлікт інтересів, здійснюється шляхом повідомлення керівника організації та прийняття останнім відповідного рішення. 

15. Підстави та порядок усунення працівника від виконання службових обов’язків 

15.1. Працівник, який повинен усунутись від участі у робочому процесі у зв’язку із наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався про наявність конфлікту інтересів (реального чи потенційного), у письмовій формі повідомити керівника організації про необхідність усунення від виконання певних службових обов’язків.

У такому повідомленні обов’язково вказуються відомості про характер і обставини конкретної справи та інтереси, які, на думку працівника, суперечать виконанню повноважень.

15.2. Повідомлення працівника із резолюцією керівника організації про тимчасове усунення або недоцільність усунення працівника від виконання певних службових обов’язків або щодо інших заходів врегулювання конфлікту інтересів протягом доби надсилається до кадрового підрозділу для зберігання в особовій справі

15.3. З метою отримання роз’яснення щодо прийняття правильного рішення про врегулювання конфлікту інтересів керівник органу може звернутись до юристів.

15.4. Працівник звільняється від обов’язків щодо врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», у разі позбавлення або відчуження ним такого інтересу.

Розділ ІV

ПОДАРУНКИ 

16. Одержання подарунків 

Працівники не повинні, прямо або опосередковано, вимагати або приймати подарунки, обмеження щодо яких встановлено Законом України «Про запобігання корупції».  

17. Використання офіційної посади для отримання подарунку 

Працівникам забороняється використовувати офіційну посаду для отримання подарунків, тобто завдяки статусу, повноваженням або обов’язкам, притаманним працівнику відповідно до функціональних повноважень, здійснювати дії, які будуть спонукати сторонніх осіб до надання подарунків. 

18. Подарунки, які надаються опосередковано 

Подарунки надаються опосередковано, якщо:

вони адресовані близьким особам працівника внаслідок відносин дарувальника та працівника, при обізнаності та згоді останнього;

вони надаються будь-якій іншій особі або організації, у тому числі благодійній, за вказівкою, рекомендацією або внаслідок інших аналогічних дій працівника. 

19. Винятки щодо подарунків 

Подарунки від зовнішніх джерел можуть прийматись працівниками у разі, якщо їх отримання відповідає загальновизнаним уявленням про гостинність та:

вартість такого подарунку не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово. 

20. Подарунки, які можуть бути отримані в процесі зовнішніх відносин 

Працівники можуть приймати харчування, проживання, транспортування, сувеніри або інші подібні привілеї, якщо такі предмети та послуги надаються у процесі службової діяльності та їх надання пов’язане з виконанням безпосередніх службових обов’язків під час:

відряджень та здійснення представницьких функцій;

соціальних заходів. 

21. Подарунки на основі особистих відносин 

Працівник може прийняти подарунок за обставин, коли очевидно, що подарунок мотивовано сімейними відносинами або особистою дружбою, а не службовим положенням працівника.

Підставами для такого висновку є історія взаємовідносин, а також впевненість у тому, що близькими особами або друзями цей подарунок придбано за власні кошти. 

22. Подарунки керівникам 

Подарунок може бути подарований керівнику або прийнятий від підлеглого або іншого працівника з приводу особливих нагод, якими є події, що мають персональне або традиційне значення, з нагоди державних або професійних свят.

При цьому мають враховуватись такі обмеження:

вартість такого подарунку не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово;

Працівникам забороняється вимагати від іншого працівника зробити внесок для придбання подарунку для його керівника.

Керівник не може примушувати підлеглого до дарування подарунку. 

23. Добровільні внески 

Внески, які робляться працівниками для придбання подарунку керівнику або колегам по роботі, мають бути добровільними, тобто робитись без будь-якого тиску або примусу.

посилання на файл

Політика гендерної чутливості «Не нашкодь»

Громадська організація «Центр – Розвиток демократії» (ЦРД) дотримується принципу “Не нашкодь”, уважно аналізуючи, регулярно проводячи моніторинг запланованого і незапланованого впливу програм та діяльності з адвокації на місцевому, національному рівнях, включаючи в уражених збройним конфліктом  (надалі конфліктом) громадах. ЦРД вживає активних заходів з попередження та реагування на будь-які незаплановані наслідки своєї роботи. ЦРД прагне зробити все можливе, щоб попередити негативні наслідки своїх дій, програм та адвокацій, не нашкодити людям  та системі феміністських цінностей, прав людини, на якій ґрунтується її діяльність.

ЦРД відповідає за дотримання таких принципів поведінки учасницями/ками своєї Ради директорів, членами правління, виконавчою директоркою, штатом, інтернками, волонтерками та консультантками/експертками.

Визначення принципу «Не нашкодь»

Принцип “Не нашкодь” широко використовується серед організацій, які працюють у сфері миробудування, гуманітарної допомоги та розвитку, щоб поліпшити свою підзвітність, дієвість та ефективність. За цим принципом організації повинні вносити зміни у свої програми з врахуванням конкретного контексту конфлікту, в якому діяльність впроваджуються. Він підтримує підзвітність, адже вимагає негайного реагування на будь-які незаплановані наслідки, спричинені програмами, заохочує врахування місцевих голосів і пріоритетів у розробці програм за для прав жінок та дівчат. Він сприяє організаційній ефективності, допомагаючи командам, які впроваджують програми і проєкти, передбачати можливі ризики та шкоду від своєї діяльності та планувати попередження ризиків.

Чутливість до конфлікту

ЦРД є  чутливим  до попередження конфлікту в своїх проектах і програмах. Щоб уникнути ризиків загострення конфлікту або нестабільності через свої дії вживає наступні заходи:

•             Врахування контексту – ЦРД визнає, що кожен контекст унікальний, і тому кожен проект розробляється з врахуванням місцевої ситуації, владних стосунків та динаміки конфлікту. Всі проекти та програми ЦРД розробляються, впроваджуються, відстежуються у співпраці з місцевими жіночими організаціями/групами та іншими організаціями/групами громадянського суспільства, щоб забезпечити врахування місцевої ситуації.

Наші підходи до впровадження програм/проєктів мають на меті адекватно реагувати на проблеми, з якими доводиться мати справу місцевим спільнотам. У той же час ЦРД прагне посилити та піднести голоси тих, хто історично зазнавали маргіналізації, враховуючи думки різних груп жінок, молоді, негетеросексуальних людей, етнічні та релігійні меншини.

•             Аналітичні методології – ЦРД проводить спільний аналіз контексту і конфлікту, який дозволяє її місцевим партнерам та іншим ключовим зацікавленим сторонам дати відгук на систему уявлень та поглядів, що враховуються в основі програм/проєктів/діяльності. Кожен проект/програма/діяльність ЦРД, що розробляється чи починається в контексті конфлікту передбачає проведення аналізу із залученням місцевих зацікавлених сторін. Керівництво та штат ЦРД навчені проводити аналіз соціального, культурного, політичного та економічного контекстів у розрізі миру, безпеки та гуманітарних ситуацій. Це дозволяє ефективно врахувати аналіз контексту і конфлікту, бути свідомими потенційних або вже наявних впливів програм/проєктів/діяльності на динаміку конфлікту та на миробудування, розробляти програми/проєкти, які сприяють інклюзивному і сталому миру та гендерній рівності.

•             Оцінка ризиків – аналіз конфлікту і контексту дозволяє ЦРД ідентифікувати потенційні загрози та запобігати діяльності, що може загострювати конфлікт або наражає когось на небезпеку. Керівнцтво та представниці/ки ЦРД, її програмні координаторки /спеціалістки навчені проводити оцінку ризиків у співпраці із місцевими партнерами перед початком впровадження програм та проектної діяльності. Оцінка ризиків в контексті конкретного регіону країни та проекту проводиться регулярно, щонайменше, раз на рік.

•             Рівне представництво та участь – Вибираючи зацікавлені сторони на рівні спільноти в уражених конфліктом зонах, ЦРД тісно співпрацює із місцевими партнерами і проводить консультації з місцевими організаціями громадянського суспільства, місцевою владою та лідерками, щоб жодна ключова група не лишилася недопредставленою. В усіх програмах/проєктах ЦРД забезпечує баланс між різними етнічними, релігійними, політичними та іншими історично маргіналізованими групами. ЦРД та її місцеві партнери визначають чіткі правила для зустрічей, щоб забезпечити взаємну повагу. Намагаючись бути максимально інклюзивними, ЦРД прагне створювати безпечний простір, в якому жінки, дівчата можуть вільно говорити без страху агресії з боку чоловіків.

•             Захист персоналу та учасниць проєкту /програми – ЦРД та її місцеві партнери уважно стежать за безпековою ситуацією в тих регіонах, де реалізуються програми/проекти, щоб попередити можливі ризики для безпеки персоналу та партнерів в реалізації проектів/програм. Перед початком кожного етапу впровадження проекту ЦРД та її місцеві партнери переглядають безпекові ризики та готують плани на випадок надзвичайної ситуації, щоб реагувати відповідно.

Гендерна чутливість

ЦРД свідома того, наскільки принцип “Не нашкодь” важливий у контексті гендерного впливу конфлікту. Організації, які працюють для уповноваження жінок, часто наражаються на ворожість, погрози та насильство. Жінки, які працюють на захист прав жінок в умовах конфлікту та гуманітарних катастроф, ризикують зазнати помсти, включаючи сексуальне та гендерне насильство як засіб відлякнути їх від громадської роботи чи діяльності в одній чи іншій організації.

ЦРД приймає той факт, що її програми/проекти впливатимуть на стосунки зацікавлених сторін в громадах, які постраждали від конфлікту і уважно стежить щоби гендерна політика впливала на розробку і впровадження проектів /програм. Штат ЦРД проводить регулярний гендерний аналіз у рамках розробки та впровадження проекту /програми, щоб отримати відповіді на такі питання:

•             Як цей проект /програма стосується потреб і пріоритетів жінок, чоловіків, негетеросексуальних осіб та інших історично маргіналізованих груп, включаючи з інтерсекційної точки зору?

•             Чи цей проект /програма може погіршити гендерну нерівність та дисбаланс влади? 

•             Хто бере  участь у процесах прийняття рішень щодо деталей цього проекту /програми? Хто з них виключені та чому?

•             Як цей проект /програма впливає на положення чи сприйняття жінок, чоловіків, негетеросексуальних осіб та інших історично маргіналізованих груп?

ЦРД також визнає, що різні ідентичності чи характеристики – такі як стать, вік, сексуальна орієнтація, інвалідність, етнічна ідентичність та статус біженки, можуть перетинатися, утворюючи множинні рівні дискримінації, загрози, на які наражаються різні групи.

ЦРД та її місцеві партнери залучають місцеву владу, релігійних лідерів та чоловіків-поборників гендерної рівності до впровадження проектів /програм, щоб активізувати їхню підтримку гендерної рівності, прав людини, прав жінок, миру, безпеки, знизити ризик насильства проти жінок та дівчат-учасниць.

ЦРД та її партнери ретельно готують інформацію про свої проекти/програми, враховуючи культурні, політичні та соціальні особливості кожної ключової аудиторії. Перед тим, як публічно поширювати інформацію про досягнення програм та починати адвокаційні кампанії в соціальних мережах, інших засобах масової інформації, весь зміст уважно обговорюється із місцевими партнерами проєкту, щоб знизити ризик негативної реакції та захистити безпеку партнерів і учасниць проекту /програми.

Політика впровадження

ЦРД в обов’язковому порядку поширює цю політику серед усіх зацікавлених сторін та залучених осіб та установ, які задіяні в роботі організації. Її включено в Інструкцію з ведення діяльності організації. Всі нові представники правління, керівництво, директорка, спеціалістки, працівниці штату, інтернки, волонтерки та консультантки ознайомлюються з цією політикою.

ЦРД щорічно переглядає цю політику; за потреби оновлює та змінює її та проводить навчання для усіх, хто задіяні у керуванні та діяльності ЦРД.

Кожна координаторка та спеціалістка програми зобов’язані ознайомити з цією політикою всіх, хто співпрацює із ЦРД чи залучені до такої роботи, включаючи донорів, національних, місцевих партнерів проєктів.

Процедура інформування

Кожна особа, яка зазнала незапланованої шкоди внаслідок діяльності проекту /програми ЦРД, має за можливості повідомити про це голові правління, координаторці чи спеціалістці програми, які відповідають за появу такого негативного впливу. Голова правління, координаторка чи спеціалістка програми/проєкту, котра отримала початкову скаргу, передає справу голові правління чи членам правління для початку формального розслідування. Голова правління може прийняти рішення про ситуацію самостійно або передати справу до Членів правління для проведення розслідування. Можуть найняти третю особу чи доручити представниці, яка не задіяна в конфлікті проводити справу. Особа чи особи, відповідальні за розслідування, мають:

•             негайно зафіксувати дату, час та факти інциденту / інцидентів;

•             з’ясувати, якого результату хоче людина, яка подала скаргу;

•             ознайомити скаржницю із процедурами організації щодо розгляду скарг;

•             підготувати звіт за результатами розслідування з рекомендаціями поліпшення впровадження проекту /програми;

•             прослідкувати, що рекомендації виконано і що скаржниця задоволена результатом;

•             фіксувати всі заходи, котрі було вжито, та застосувати їх до впровадження програм в інших країнах, якщо це там застосовно;

•             організувати конфіденційність всіх записів стосовно справи; та

•             завершити процес максимально швидко – в межах тижня після отримання скарги.

Моніторинг та оцінка

ЦРД визнає важливість моніторингу дотримання політики «Не нашкодь» та забезпечує анонімний збір статистки та даних того, як вона використовується і наскільки вона є ефективною. Координаторка чи спеціалістка програми/проєкту, яка відповідальна за оперативне реагування на випадки незапланованої шкоди від впровадження програм, щорічно звітується про дотримання цієї політики, включаючи кількість випадків, як організація на них відреагувала та які рекомендації було запропоновано. За результатами цього звіту ЦРД проводить оцінку ефективності цієї політики та вносить необхідні зміни.

Джерела:

“Do No Harm: A Brief Introduction from CDA”. CDA Collaborative. Practical Learning for International Action. https://www.cdacollaborative.org/wp-content/uploads/2018/01/Do-No-Harm-A-Brief-Introduction-from-CDA.pdf. Accessed 04-28-2020

 “Do No Harm and Gender: A Guidance Note”. Garred, Michelle, Charlotte Booth, and Kiely Barnard-Webster, with major contributions from Nicole Goddard, Ola Saleh, Muzdha Azeez, and Katarina Carlberg. Cambridge, Massachusetts. CDA Collaborative Learning Projects. 2018. https://www.cdacollaborative.org/wp-content/uploads/2018/04/Do-No-Harm-and-Gender-A-Guidance-Note.pdf. Accessed 04-28-2020

посилання на файл

28-29 листопада 2023 року у Києві тривала дводенна  Заключна конференція проекту “Жінки України: залучені, спроможні, незламні”, яку організував офіс Пакту в Україні.

На запрошення організаторів в одній з дискусій брала участь експертка НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва, яка представляла у проекті організацію – ресурсного партнера у проведенні фахових тренінгів та впровадженні місцевих програм.

Зі слів Марії Дмитрієвої, діяльність у сфері гендерних питань вимагає виходу зі звичного кола учасниць та учасників – залучати жінок, які ще не охоплені. Також необхідно звертатись і працювати з жінками з цільових груп роботи громадського сектору, щоб вони мали можливість самі озвучувати свої потреби і бути представленими у цій площині. Окрім того, варто піднімати власну кваліфікацію у розумінні фемінізму та жіночих прав, співпрацювати із владою, щоб забезпечити передачу отриманої інституційної спроможності при приході у владні кабінети нових людей, та розбудовувати коаліції.

6-8 листопада 2023 року у м. Чернівці тривав тренінг «Кризова комунікація», організований за підтримки Глобальної мережі жінок миротворок #GNWP Global Network of Women Peacebuilders експертками НУО «Центр – Розвиток демократії» та ГО «Кроки до майбутнього».

Завданням тренінгу було представлення теми«Кризова комунікація» як важливого елементу безпеки в сучасному світі. Він має свої гендерні особливості, також важливо вміти визначити, у яких моментах кризова комунікація є ефективною, а коли ні.

Також під час тренінгової сесії напрацювали створення комунікаційного плану на різних рівнях життя людини, вчилися управлінню кризовими комунікаціями, інструментами вирішення конфліктів.

Ярмарок соціальних результатів OutcomesX оголосив результати першої Угоди, що надає пряме фінансування українським громадським організаціям, що потребують міжнародної допомоги. В рамках Ярмарку UBS Optimus передає $2 мільйона доларів місцевим громадським організаціям, які допомагають дітям.

13 квітня 2023, Нью-Йорк: OutcomesX, перший у світі Ярмарок соціальних результатів, оголосив результати першої Угоди, яка передбачає надання фінансування у розмірі 2 мільйонів доларів від UBS Optimus Foundation безпосередньо місцевим громадським організаціям, які допомагають дітям, що залишилися в Україні, та які реалізують проекти в сфері освіти та психологічної допомоги.

Дана Угода відбулася зокрема тому, що останні дослідження засвідчили, що складні бюрократичні процедури заважають скористатися фінансуванням двосторонніх та багатосторонніх фондів допомоги передусім тим українським некомерційним організаціям, які працюють з людьми, що потребують допомоги саме в Україні, а не за кордоном. Саме тому Угода є допомогою UBS Optimus Foundation у досягненні позитивних соціальних результатів для жителів України та внутрішньо переміщених осіб, які постраждали від війни.

Як працює Ярмарок соціальних результатів: OutcomesX запросив 63 українських некомерційних організацій зареєструвати докази досягнення ними соціальних результатів та визначити ціну за кожний результат, яка би відображала повну вартість витрат, які понесла ГО щоб досягти цей результат. UBS Optimus Foundation обрав поміж зареєстрованими результатами та вирішив придбати відповідну кількість одиниць соціальних результатів на суму 2 мільйони доларів США через Ярмарок соціальних результатів, гроші за соціальні результати надійдуть безпосередньо обраним українським організаціям, серед яких ЕдКемп-Україна та Дівчата після процесу верифікації результатів.

UBS Optimus Foundation став першим партнером Ярмарку соціальних результатів OutcomesX, який дозволяє некомерційним організаціям продавати результати в різних сферах соціального впливу та з різних регіонів. UBS створив надзвичайний фонд відновлення для України, що поповнюється коштами клієнтів та працівників банку. Його метою є допомога дітям, які залишилися в Україні або були змушені виїхати з неї, через Ярмарок соціальних результатів, бо він є найбільш дієвим механізмом передачі фінансових коштів саме тим організаціям, які можуть найкраще допомогти..

Як зазначила Майя Зісвайлер (Maya Ziswiler), виконавчий директор Фонду UBS Optimus: “Ми вже мали досвід фінансування соціальних результатів через бонди соціального впливу в Індії, і наразі ми раді співпрацювати з OutcomesX для фінансування соціальних результатів. Ми переконані, що ярмарки соціальних результатів мають великий потенціал для подолання перешкод щодо фінансування НУО, які працюють на місцевому рівні, що сприятиме нарощенню їхнього впливу.”

OutcomesX залучив 63 некомерційні організації, які працювали над двома результатами, яких UBS Optimus Foundation прагнув для українських дітей: покращення академічної успішності та покращення психічного здоров’я. Залучені НУО завантажили свої дані та інформацію щодо вартості на ресурс під назвою Impact Genome Registry.  Реєстр оцінює якість даних некомерційної організації на основі методу збору доказів (наприклад, несистематизовані докази, оцінка показників виходу, оцінка даних, зібраних на певний момент, оцінка даних зібраних до і після виконання проекту, чи повномасштабне рандомізоване контрольоване дослідження); відповідності соціальному результату (наприклад, чи пов’язані дані з визначеними результатами); і валідність (наскільки підхід відповідає методам, які вже довели свою ефективність).

Ольга Ціпан, керівник громадського Центру розвитку дітей «Ерудит» (м. Березне, Рівненська область) так прокоментувала свій досвід: “Ярмарок соціальних результатів надає нам можливість оприлюднювати докази досягнутих результатів, спрямованих на покращення психічного здоров’я дітей під час війни, і в такий спосіб контактувати і отримувати фінансування від глобальних донорів. Як місцева громадська організації, ми раніше не мали механізму охоплення міжнародних жертводавців, які піклуються про добробут українських дітей, який пропонує Ярмарок. Для нас це зміна, яка дозволяє переглянути традиційні форми фандрейзингу та можливість зосередити більше уваги на досягненні кращих програмних результатів.”

Ярмарок створено для того, щоб прискорювати надходження коштів, наразі він працює із конкретними угодами, проте у найближчих планах планує автоматизувати процеси з тим, щоб розпочати процес скорочення бюрократії в усій системі міжнародної допомоги та демократизації надання допомоги. Це дозволить будь-якому спонсору (не зважаючи на його розмір) купувати верифіковані соціальні результати, а будь-яка некомерційна організація, яка має докази результатів, може їх продати та отримати доступ до фінансування.  

Виконавчий директор та співзасновник OutcomesX Джейсон Саул  (Jason Saul) зауважив:  “Процес подання заявки на фінансування настільки складний і трудомісткий, що місцеві українські НУО не можуть отримати гроші, яких вони вкрай потребують, більше десятка українських громадських активістів сказали про це виданню The New Humanitarian. Ярмарок соціальних результатів може це змінити, надаючи донорам ефективність, а виробникам соціальних результатів справедливість в процесі доступу до капіталу.”

Філліс Костанза (Phyllis Costanza), співзасновник та Президент OutcomesX додала: “Сьогодні невеликі некомерційні організації часто знаходяться в невигідному становищі щодо фандрейзингу. Багато з них не мають відповідних соціальних зв’язків або високооплачуваних фахівців з написання грантів та оцінювання проектів, що в свою чергу мають більші та впливовіші організації. Проте Ярмарок соціальних результатів нівелює ці умови гри, надаючи організаціям ключовий ресурс для пошуку капіталу та конкуренції за нього виключно на основі їх здатності досягати соціальних результатів.”

Щоб отримати більше інформації про Ярмарок соціальних результатів OutcomesX  та взяти у ньому участь, звертайтеся до Філліс Костанза phyllis@outcomesx.com.

OutcomesX – Ярмарок соціальних результатів місія якого полягає у трансформуванні соціальних результатів в актив, який можуть придбавати інвестори, корпорації та філантропи у перевірених некомерційних та соціальних організацій. OutcomesX створює інфраструктуру для стандартизації, наданні вартості, продажу та звітуванню одиниць соціального впливу, надання кількісних засобів для вимірювання «S» в ESG. Покупці результатів отримують вигоду від відкриття цін і перевірених даних для інформування про соціальні витрати, а виробники соціальних результатів отримують доступ до ресурсів та зменшення тягаря звітності.  Передусім, OutcomesX привносить ефективність і справедливість у діяльність по виробництву соціальних результатів, надаючи можливість будь-якій некомерційній організації, великій чи малій отримати доступ до капіталу на основі їхніх результатів.

Контактна особа в Україні

Дмитро Коник – 067-4084563

dmytrokonyk@gmail.com

8-11 грудня 2022 року у Львівській області проводиться тренінг «Документування сексуального насильства як воєнного злочину, допомога постраждалим та членам їхніх родин».

До участі в заході запрошений актив громадських організацій, прикордонники та прикордонниці, поліція, соціальні працівники та працівниці, представники та представниці органів місцевого самоврядування з Волинської, Кіровоградської та Одеської областей.

Також залучені експерти та експертки з міжнародних організацій, з Боснії та Герцоговини, Генпрокуратури, громадської організації Юрфем, ГО “Центр Жіночі перспективи” та інші.

Захід організовано та проводиться ГО “Центр Розвиток демократії” та Глобальною мережею жінок миротворок за підтримки Австрійської агенції з міжнародного розвитку.

Тренінг розпочався з пояснення тем гендерної політики та прав жінок, чому під час війни йдеться про більш особливі потреби та права жінок і дівчат. Також представлена Резолюція РБ ООН 1325 та весь порядок денний “Жінки, мир та безпека”, інші міжнародні документи та як вони взаємодіють для захисту прав жінок і дівчат.
Учасники та учасниці отримують знання про процес документування сексуальних та інших злочинів під час війни, в чому і як відбувається взаємодія, вирішуються питання репарації. Було також наголошено про важливість розробки законодавчих документів, обов’язкову конфіденційнійсть та взаємодію всіх органів та структур на місцевому рівні для постраждалих. Присутні мають широку тематику для дискусій, так як у кожній з областей, на місцевому рівні, є випадки, коли законодавство не виконується.

Комплект навчальних матеріалів було розроблено Структурою Організації Об’єднаних Націй з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок – ООН Жінки в Україні у партнерстві з Internews Ukraine в рамках Програми ООН із відновлення та розбудови миру, що виконується чотирма агенціями ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (ЮНФПА), Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО). Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Структура ООН Жінки розробила посібник в рамках проєкту  «Підтримка ЄС для Сходу України – відновлення, зміцнення миру та урядування», що фінансується Європейським Союзом.

«ООН Жінки» є структурою ООН, що було засновано з метою покращення реалізації політики гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок у всьому світі. На сьогодні «ООН Жінки» – світовий лідер з питань, що стосуються цієї проблематики.

«ООН Жінки» підтримує держави-члени ООН у впровадженні світових стандартів для досягнення гендерної рівності та співпрацює з представниками урядів і громадянського суспільства щодо розробки законів, стратегій, програм і послуг, необхідних для реалізації цих стандартів. Організація виступає за рівноправну участь жінок у всіх аспектах життя і зосереджується на п’яти пріоритетних цілях: зростання лідерства жінок та їхня активна участь у процесах розвитку; боротьба з насиллям проти жінок; залучення жінок до всіх аспектів у процесах розбудови миру та безпеки; розширення повноважень жінок в економічній сфері; надання пріоритетності питанням гендерної рівності в державному плануванні та бюджетуванні. Окрім того, «ООН Жінки» координує та підтримує систему роботи ООН щодо питань покращення ситуації з гендерною рівністю.

https://cutt.ly/pCRU5tu

11 липня 2022 року розпочав роботу «Віртуальний субрегіональний семінар з нарощування потенціалу та стратегії для жінок-миротвориць та медіаторок з Молдови та України».

Захід має на меті розширити можливості жінок-миротвориць та медіаторок із Молдови та України для проведення та адвокації гендерно-чутливих гуманітарних дій та миробудування в контексті російського вторгнення в Україну, а також передбачає обмін досвідом, викладені уроки та кращі практики посередництва між офіційними переговорниками, міжнародними експертами та жінками-миротворцями та медіаторками з Молдови та України.

На семінарі працювала експертка НУО Центр – Розвиток демократії Марія Дмитрієва.

Учасниці долучилися до громадського обговорення щодо оновлення Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2025 року (НПД).

18 лютого 2022 року в Луцьку відбулась зустріч учасниць Коаліції «Волинь-1325», котру утворили на початку року представниці громадського руху регіону. Коаліція була утворена для ефективного відстоювання прав дівчат та жінок під час збройного конфлікту та підтримки процесу миробудування створено Коаліцію «Волинь-1325», для зміцнення потенціалу жінок для просування Порядку денного «Жінки, мир та безпека» на місцевому рівні для виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, Мир, Безпека” та відповідного Національного плану дій у Волинській області.

Учасниці зустрічі разом з експерткою НУО Центр – Розвиток демократії Марією Дмитрієвою розробили попередній план дій платформи, котрий охоплює наступні завдання:

Проаналізувати цільові програми Луцької міської територіальної громади, які стосуються / дотичні до напрямів реалізації Національного плану дій 1325.

Розробити рекомендації щодо внесення змін до цих документів та / або окремого документу за виконання НПД 1325

Зробити гендерний профіль в контексті ЖМБ / ММБ (провести аналіз наявної статистики з розбивкою за статтю (гендерних портретів області) у перетині із ключовими групами, визначеними у НПД 1325)

Скласти карту акторів у сфері ЖМБ / ММБ в області і налагодити контакти

Провести зустріч ГО / ініціативних груп та активістів для знайомства та обговорення нагальних потреб і проблем

Провести зустріч з Громадською радою з тематики ЖМБ / ММБ

Провести тренінг з тематики ЖМБ / ММБ для суб’єктів виконання програми з домашнього насильства і програми з торгівлі людьми

Провести круглий стіл з питань людської безпеки в контексті ЖМБ / ММБ спільно з іншими акторами ЖМБ / ММБ для виконавців ОПД 1325

Провести навчальний захід для викладацького / керівного складу вишів Волині з тематики ЖМБ / ММБ на виконання НПД 1325

Провести навчальний захід для активного студентства з тематики ЖМБ / ММБ на виконання НПД 1325

З’ясувати наявність галузевих планів дій з 1325 за різними міністерствами.

До коаліції залучились радниця голови Волинської ОДА з питань забезпечення рівних прав і можливостей Наталія Рябушенко, ГО «ФемінізмУА», ГО «Гендерний креативний простір», ГО «Розвиток Волині», депутатка Луцької міської ради Алла Доманська, доцентка кафедри англійської філології ВНУ імені Лесі Українки Олена Галапчук-Тарнавська, голова ГО «Інститут транскордонних ініціатив» Н.В. Павліха, регіональна координаторка БО «Всеукраїнське об’єднання наркозалежних жінок ВОНА», РК БО «Легалайф-Україна» І.В. Ємельянова, регіональна координаторка БО «Позитивні жінки» Альбіна Котович, волонтерка Ірина Черняховська.