Категорія: Модель рівності

28 травня 2021 року відбулась експертна дискусія на тему «Законодавство: кращі практики

для впровадження Моделі рівності», котра завершила інформаційну кампанію «Що таке модель рівності». Досвідом зміни законодавства для боротьби з сексуальною експлуатацією з українцями поділилась представниця Ізраїлю Ніцан Кахана, котра очолювала Робочу групу з протидії торгівлі людьми і проституції, що розробляла прийнятий у її країні законопроект з Моделі рівності.

Зі слів пані Ніцан, у рамках боротьби з торгівлею людьми та експлуатацією жінок в Ізраїлі була здійснена потужна кампанія. «Ми просували через парламент закон, це було дуже важко. Я сама зараз не вірю, що ми цього досягли», – згадує активістка. Для цього проводились демонстрації, збори, просвітницькі лекції, щотижня до цього залучали ЗМІ, публікували проекти; також були відкликані ліцензії стрип-клубів, блокували сайти та телефони, які пропонували проституцію, велась робота на судовому рівні.

«Але досягнувши свого, ми не могли зупинятись – бюджет мав передбачати кошти на реабілітацію жертв. На початку в нас був відкритий кордон, жінок привозили, їх ніхто не рахував. Їх було дуже багато. Уряд це не цікавило. Це була неважлива тема, ніхто про це не говорив. У 2003 році вийшов репорт, що Ізраїль є хабом для торгівлі людьми. Уряду висунули умову, щоб вони щось міняли. У 2005 році прийняли закон проти торгівлі людьми. Було багато арештів, навчань для правоохоронців.

Але коли скасували візи з Росією, Україною та Грузією, проблема повернулась. Жінок привозили як «туристок», і їх експлуатували. Я прийшла в поліцію і спитала, що ви робите взагалі. У 2019 році уряд затвердив нову програму проти торгівлі людьми, але бюджету ще не було, це було метою нового уряду.

І експлуатація перебудувалась в нову форму. На той момент її зосередили на місцевих жінках, 14 тисяч жінок в Ізраїлі були залучені до внутрішньої експлуатації, 3 тисячі з них були неповнолітні, з середнім віком залучення у 13 років, середнім віком смерті – 40», – розповіла Ніцан Кахана.

З її слів, коли активісти руху проти сексуальної експлуатації показали ці дані урядовцям, вони були вражені. «Багато розмов про те, що це «вільний вибір». Але коли ми показуємо, що це неповнолітні, це переконує. У 2007 році був поданий перший законопроект криміналізації сутенерства, і 10 років минуло, поки його прийняли. 74 члени парламенту були за. Це дуже високий рівень підтримки, для цього була реалізована величезна кампанія», – розповідає Ніцан Кахана.

Також вона пояснила, чому важливо озвучити для суспільства законодавчу базу Моделі рівності. «Ви ніколи не зупините проституцію, якщо не будете говорити, що це індустрія. Поки не прийняли закон, ніхто не говорив, що користуватись цим аморально. Індустрія розрослася і стала настільки великою, що нам довелося прийняти законодавство, щоб стало нелегально купувати секс. Це спосіб донести до суспільства, що це неправильно, аморально», – розповіла представниця Ізраїлю. З її слів, нині в бюджеті країни передбачена сума в 90 млн шекелів для реабілітації постраждалих в проституції жінок. Також важливо, що для більш результативної роботи поліції була запроваджена відповідальність не лише за факт зґвалтування у борделі, але й просто за його відвідування – доведений намір купити людину.

Організатори інформаційної кампанії «Що таке Модель рівності»:

«Центр – Розвиток демократії»

Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»

БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф»

МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»

CAP International

Національна рада жінок України

7 травня 2021 року відбулась експертна дискусія в рамках інформаційної кампанії «Що таке модель рівності», у котрій взяла участь ко-президентка Європейської мережі мігранток  Саломе Мбугуа (Ірландія). Вона поділилась досвідом того, як у міжнародній практиці поєднується дія Моделі рівності та Порядку денного “Жінки. Мир. Безпека” (Резолюція ООН 1325), Цілей Сталого Розвитку 16, Загальної рекомендації CEDAW 38 та політики НАТО з протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом.

Мережа мігранток, котру представляла пані Саломе, працює з 20 країнами, з різними мігрантами.

«Проституція не є роботою. Це не та робота, треба дати цим людям іншу роботу, яка би дозволяла їм зберігати повагу до себе. Багато жінок стають жертвами торгівлі, деякі країни просто проходять транзитом на шляху до країн, де їх будуть експлуатувати. Згідно зі Шведською моделлю, можна нанести удар по попиту, і удар по попиту може звільнити жінок», – констатувала Саломе Мбугуа.

Рада Безпеки ООН, нагадала експертка, прийняла багато резолюцій. Це Резолюція 1325, прийнята у 2000 році, і в Нігерії прийняли національний план дій з цією резолюцією. І в Ірландії теж був прийнятий цей план дій, це допомогло навіть людям за межами Ірландії, які в неї іммігрували.

«У Північній Ірландії був конфлікт, до якого теж були залучені жінки. Ми переважно працюємо у напрямку відновлення. Ми працюємо з жінками, які приїздять з країн з ситуації конфлікту. Але щодо нашої теми. Торгуючи жінками, їй зазвичай залучають і до проституції. Це стратегії, які можна застосовувати щодо тих, хто приїхав з інших країн, де конфлікт. Ці люди дуже вразливі. Щодо резолюцій ООН, в них є бачення, що жінок треба підтримувати та залучати до прийняття рішень, дати їм безпеку. Вони самі по собі є в ситуації, яка є насильницькою. Вони мають отримати доступ до правосуддя.

В Ірландії мігранток привозять з країн, де вони вже перенесли конфлікт, і везуть їх на Північ, знову в конфліктну зону. Жінки України все ж таки у більшості живуть в стані відносної безпеки. Але можуть потрапити в торгівлю людьми, у проституції.

Ці люди, які мають їх захищати, у деяких випадках є нападниками, вони залучають їх. Резолюція говорить про сили ООН, але вони можуть бути джерелом небезпеки для жінок. Навіть вийшовши з експлуатації, жінки бояться говорити про те, як їх продали. Ми підтримуємо жінок, щоб вони могли хоча би сказати про свій травматичний досвід. У нас є випадок жінки, яка навіть не могла сказати про це сусідам, бо вони могли зробити ситуацію ще гіршою», – розповіла пані Саломе.

Першою умовою, з її слів, є необхідність звільнити людей від бідності, щоб вони могли покрити базові потреби. Проституція небезпечна, впливає на гідність і психічний стан, аж до того, що жінки бояться йти на вулицю.  

«Мета – не залучити жінок до політии, а залучити до розробки цих політик. Щоб вони говорили про свої проблеми. Нам треба говорити про права жінок. Жінки не є у безпеці, поки на міжнародному рівні не буде визнано про інтерсекційність між конфліктом, сексуальним насильством та гендерним насильством та безпекою жінок. Жінок можуть переміщувати не лише між країнами, але й у різні частини однієї країни, куди захоче експлуататор. Нам треба поширити досвід жінок, щоб вони не боялись про нього говорити. Треба говорити про міжнародні договори та конвенції, наприклад, Стамбульську, CEDAW. Це не просто допомога, це побудова безпечних суспільств», – підсумувала експертка.

Організатори інформаційної кампанії «Що таке Модель рівності»:

«Центр – Розвиток демократії»

Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»

БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф»

МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»

CAP International

Національна рада жінок України

До інформаційної кампанії «Що таке модель рівності» 7 травня 2021 року долучився президент організація «Робоча група з протидії торгівлі людьми в Америці» Джером Ілам. У цей день експертна дискусія стосувалась того, як у міжнародній практиці поєднується дія Моделі рівності та Порядку денного “Жінки. Мир. Безпека” (Резолюція ООН 1325), Цілей Сталого Розвитку 16, Загальної рекомендації CEDAW 38 та політики НАТО з протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом.

Як зазначив Джером Ілам, карантинний рік дав торгівцям людьми додаткові карти в руки, оскільки люди не мають змоги вільно ходити, пересуватись.

«І ці хижаки перейшли в інтернет. Ось шокуючі цифри Центру протидії експлуатації, під час пандемії ми спостерігали збільшення фактів сексуальної експлуатації дітей на 106%. І люди не знають, як це працює, не можуть захистити своїх дітей.

З 5 до 12 років я сам був жертвою сексуальної експлуатації, ці люди погрожували мені, що щось зроблять з моєю матір’ю. Зараз я сам борюсь із цим. В ті роки я відчував, що система працює проти тебе, якщо ти виходиш з неї, тебе представляють злочинцем. Необхідно працювати з жертвами цих людей, щоб вони могли говорити відверто», – каже Джером Ілам.

Також експерт розповів про грумінг – методу «затягування» дітей в сексуальну експлуатацію.

«Вони беруть дитину і спочатку просять про якісь сексуальні фото. Ось додатки, через які це часто відбувається. Нам треба вступити в партнерство з компаніями, які створюють ці додатки. Це велике джерело експлуатації. 13-річну дівчинку залучили через Майнкрафт і потім використали для продажу. Навіть іграшка може служити джерелом залучення. Вони зараз спілкуються через чати, онлайн ігри, ці діти ізольовані, вони не мають з ким поговорити і вони просто говорять у чаті. А ці грумери настільки добре знають психологію дітей, що можуть їх легко заговорити.

Нам треба підвищити свій рівень свідомості, знань, щоб мати уявлення. Зброя, яка в нас є, це любов до дітей без всяких умов. Я 25 років провів на психотерапії і весь час думав, як я вижив. І я і мій терапевт зрозуміли, що я зміг це пережити, бо була одна людина в житті, яка приймала мене будь-яким, і я зміг пережити ці 7 років. Я знаю, що багато з вас, у тому числі старші люди, не зовсім комфортно почуваються в технологіях. До того ж злочинці дуже розумні, весь час треба стежити за їхніми «інноваціями». Вони використовують криптовалюту. Треба секунду, щоб вашу дитини обрали ціллю. Ми говорили з людьми, які записують на Ютуб популярні серед дітей відео того, як граються ігри. Ми вчимо дітей правила того, як працювати зі смартфонами», – розповів про свій досвід Джером Ілам.

З його слів, необхідно чітко розуміти, хто саме є злочинцем.

«Саме це робить Модель рівності. У випадку торгівлі людьми дуже часто не можна було довести до кінця нічого, бо жертви нічого не могли повідомити. І в середньому ті, хто засуджується за експлуатацію дитини в США, отримують лише по півтора роки. Вони не дуже бояться. Я знаю, що в Україні дуже печуться про дітей, і дуже хочу, щоб злочинцям не було жодної щілини, де сховатися», – підсумував Джером Ілам.

Організатори інформаційної кампанії «Що таке Модель рівності»:

«Центр – Розвиток демократії»

Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»

БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф»

МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»

CAP International

Національна рада жінок України

7 травня 2021 року відбулась чергова експертна дискусія, що продовжила інформаційну кампанію «Що таке модель рівності». Цього разу захід був присвячений тому,  як між собою взаємодіють і взаємно підсилюють Модель рівності, Порядок денний “Жінки. Мир. Безпека” (Резолюція ООН 1325), Ціль Сталого Розвитку 16, Загальна рекомендація CEDAW 38 та політики НАТО з протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом. Зокрема, про міжнародну парадигму боротьби з сексуальною експлуатацією розповіла консультантка ОБСЄ Елізабет Дубан (Велика Британія), котра зазначила, що хоча якогось одного чинного договору з питання проституції міжнародного немає, це не означає, що немає чіткої картинки в міжнародних документах.

У міжнародних законах проституція чітко визначена як порушення право жінок. Виходячи з цього визначення, у держав, які це підписали, є певні зобов’язання захисту жертв і покарання тих, хто організує проституцію і отримує зиск з неї.

Існують, зокрема, кілька різних підходів до цієї проблеми, вони не є окремими блоками чи законами, але вони посилаються одне на одного, на розуміння сексуальної експлуатації.

«В Конвенції про працю проституція не виділяється як вид праці! Отже, перша перспектива, про проституцію можна думати як про форму насильства, гендерного насильства – проти жінок та дівчат. Жертвами можуть ставати і хлопчики, і чоловіки, але в це основному жінки. Другий – ми можемо думати, як експлуатація пов’язана з продажом людей у рабство. Третій – подумати, які форми насильства та експлуатації відбуваються у зонах конфлікту. Це окрема тема. Там особливо вразливі жінки і дівчата», – розповіла Елізабет Дубан.

Щодо того, як міжнародне законодавство підходить до насильства проти жінок і дівчат. Перше – це Конвенція з усунення всіх форм дискримінації проти жінок CEDAW 1979 року. «Україна це підписала ще у складі Радянського Союзу, це тоді ратифікували не всі республіки, але УРСР ратифікувала. Коли вона стала незалежною, це було підтверджено. Є комітет CEDAW, який наглядає за виконанням цієї конвенції, подає рекомендації», – зазначила експертка.

Також важливим інструментом є Пекінська декларація 1995 року. Це не конвенція, яку ратифікують, але це універсальне викладення цілей і зобов’язань держав. Палермський протокол чітко вказує, що сексуальною експлуатацією є використання інших людей. Також визначено, що сексуальне насильство є однією з тактик війни (Римський статут) – не побічним явищем, не супровідним, а тактикою війни, і з цим працюють міжнародні кримінальні суди, котрі визнають сексуальне насильство воєнним інструментом.

Зі слів пані Елізабет, у цих документах немає чіткого формулювання, що проституція порушує права людини, але в тексті цих конвенцій визначено – це несумісне з гідністю людини явище. Відтак, держави мають зобов’язання реабілітувати жертв проституції, запобігати їй.

Організатори кампанії «Що таке Модель рівності»:

«Центр – Розвиток демократії»

Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»

БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф»

МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»

CAP International

Національна рада жінок України

21 травня 2021 року відбулась чергова експертна дискусія на тему «Проституція як проблема громадського здоров’я», що продовжила інформаційну кампанію «Що таке модель рівності».

Під час дискусії за участю іноземних експерток йшлося про катастрофічні для жінок наслідки залучення у проституцію, зокрема, на прикладі досліджень того, як це впливає на здоров’я постраждалих жінок та моральне становище країни в цілому.

«Вибачаємось перед українською громадським суспільством за насильство з боку нашої держави. Через Німеччину проходить багато людей з України, які хочуть отримати роботу. Їх залучають до проституції і травматизують. Сподіваюсь, ми можемо покласти цьому край», зокрема, зазначила докторка з ФРН Інгеборг Краус.

З її слів, у Німеччині вже торік представили напрацювання Шведської моделі, і декілька парламентарів вже відкрито говорили на її захист. Також сама пані Краус весь час переконує представників парламенту про необхідність прийняти Модель рівності.

«Для мене важливо зосередитись на насильстві, яке відбувається у проституції. У 2004 було проведене дослідження, тут видно, скільки відбувається насильства у проституції – сексуального, фізичного. Проституйовані кажуть, що якщо робота така небезпечна, треба мати багато обладнання для захисту, але його нема.

Все легально у Німеччині, за 69 євро можна купити людину для будь-чого. Все супроводжуюче – нелюдське і дегуманізуюче. Це ненормально для будь-якого суспільства.

Якщо ви не вважаєте це насильством, ви не можете називатись державою, бо ви не захищаєте людину. Патологія стає «нормою». Шкода, яку приносить проституція, це не лише дисоціація і страх. Це більш глибокі речі. Це схоже на те, що відбувається з травмами людей, які пережили війну. Вони продовжують відчувати себе брудом, який був у проституції», каже пані Краус.

Також вона навела дані, які озвучувала директорка Німецького інституту травми та дисоціації Мікаела Грубер, згідно з котрими, щоб дозволити сторонній людині пенетрацію в тіло, треба повністю само відсторонитись. Жінки у проституції кажуть, що таке відсторонення є нормальним для них. Проституція – це продовження насильства проти жінок, які вже були травматизовані до того. Дисоціацію не можна перемкнути назад, вона зберігається у мозку як пам’ять про травму. Жінки навчаються відсторонюватись від тих болючих досвідів, які відбуваються з ними.

Згідно з кількома дослідженнями, жінки у проституції є групою ризику для ПТСР. Ці дослідження досить старі, але сама проституція не міняється тисячоліттям. Це небажане проникнення, це не залежить від культурного контексту, від країни, вона залишається одним і тим самим. ПТСР найчастіше розвивається після зґвалтування. Найбільш інтимна частина жінки при проституції страждає. Коли жінок змушують чи обставини, чи люди вступити у проституцію, щось у ній ламається.

«Мільйон 200 тисяч чоловіків щодня купують секс у Німеччині, і нам треба спитати, як це впливає на наше суспільство. Це стало сприйнятним у суспільстві. Тепер навіть їм не дорікають цим. Це не те, чого слід соромитись, тепер. Покупці сексу на форумах показують своїми репліками, що це не просто насильство. Вони знову і знову свідчать про те, що вони відчувають, що це купівля жінки, що вони можуть за свої гроші використовувати жінку як захочуть. До 50% тих, хто купує секс, мають стосунки, обманюють цих жінок. Німеччина стала країною, де мільйони жінок обманюють у подружжі або відносинах. І травма тих, хто перебуває у проституції, ігнорується.

Багато з них зв’язуються зі мною. Проституція підриває фундаментальні цінності суспільства. Ми спитали кандидата у президенти в Німеччині, в неї є шанс стати канцлером. І вона сказала, у нас є чіткий закон проти торгівлі людьми, і його слід впровадити і застосувати до людей, яких залучають до проституції», – каже Інгеборг Краус та наводить дані від правоохоронців:  90% жінок у проституції є жертвами торгівлі людьми.

Організатори кампанії «Що таке Модель рівності»:

«Центр – Розвиток демократії»

Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»

БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф»

МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»

CAP International

Національна рада жінок України

7 травня 2021 року відбулась експертна дискусія, присвячена тому, як між собою взаємодіють і взаємно підсилюють Модель рівності, Порядок денний “Жінки. Мир. Безпека” (Резолюція ООН 1325), Ціль Сталого Розвитку 16, Загальна рекомендація CEDAW 38 та політики НАТО з протидії сексуальному насильству пов’язаному з конфліктом. Участь у дискусії взяли представники і представниці міжнародних організацій та організацій громадянського суспільства (Британія, Швеція, США, Ірландія).

Італійська дослідниця, незалежна експертка Граціелла Піга пояснила, як перетинається порядок денний Резолюції «Жінки. Мир. Безпека» та Модель рівності, особливо політика протидії сексуальному насильству.

Щодо порядку денного «ЖМБ», як повідомила пані Піга, то це великий сектор резолюцій, який прийняла Рада Безпеки ООН щодо побудови миру (2000). Вона стосувалась широкого залучення жінок до управління, а також стосувалась гендерного насильства, тобто насильства проти жінок. Надалі було прийнято ще 9 резолюцій, також була у серпні 2020 року прийнята резолюція, що стосується миротворчих сил, хоча вона й не вважається частиною порядку денного «ЖМБ».

5 резолюцій РБ ООН стосується протидії гендерного насильства та сексуального насильства – останнє визнане тактикою війни. Це не є щось нове, нагадала дослідниця, адже відомі прецеденти ІІ Світової війни. Наступні резолюції мали спрямування встановлення відповідальності за факти сексуального насильства.

«Сексуальна експлуатація включає дитячу порнографію, порушення прийнятих міжнародних норм та нових норм ЄС, це будь-яке фактичне або спроба експлуатація особи у позиції вразливості перед владним потенціалом. Це про експлуатацію вразливих, у котрих немає влади. Чому резолюція «Жінки. Мир. Безпека» та інші є важливими? Вони дають жінкам голос. Ми говорили про дуже високу вразливість жінок під час і після конфлікту. І ситуація багатьох жінок погіршується під час конфлікту через фізичне, сексуальне насильство. Хоча ми знаємо, що досвід жінок, дівчат і хлопчиків різних, під час конфлікту жінки є вразливіші під час конфлікту. Це збільшується через бідність, недостатню мобільність. І метою сексуальної експлуатації стають не лише дівчатка, але й хлопчики», – розповіла Граціелла Піга.

Багато практиків розчаровані тим, що немає обов’язку дотримуватись резолюцій, але насправді вони є, вказує дослідниця. Проблема не в тому, що його немає – немає механізму притягання до відповідальності, якщо в конкретній країні не буде прийнятий Національний план дій. Менше 50% країн-членів ООН зробили це, тут ще далеко до успіхів.

Також пані Піга ознайомила присутніх зі схемою документів, прийнятих ООН, починаючи з Лісабонської угоди, яка визнає гендерну рівність як загальну цінність. Їхньою метою є включити жінок в усі рівні прийняття рішень, не лише участі, але впливу.

Окремою темою стала розробка етичних стандартів для учасників миротворчих військових операцій. «Саме ті миротворці, які мали захищати жінок і дівчат, стають порушниками, які їх експлуатують. Це було виявлено під час миротворчих місій. Тому важливо дивитись, як всі країни-учасниці, які надають військовий персонал під час миротворчих місій, мають свій кодекс поведінки. Також передбачається більш серйозний розгляд звинувачень, у конфліктах часто просто відкидають такі звинувачення, як неправомірні», – завершила ознайомлення з порядком денним Граціелла Піга.

Організатори кампанії «Що таке Модель рівності»:

«Центр – Розвиток демократії»

Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»

БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф»

МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»

CAP International

Національна рада жінок України

Інформаційно-просвітницька кампанія “Що таке модель рівності?”
Експертна дискусія «Проституція як проблема громадського здоров’я».

Дата: 21 травня
Організатори:
«Центр – Розвиток демократії»
Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»
БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф»
МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»
CAP International
Національна рада жінок України

Час проведення: 14:00-16:00.
Місце проведення: Zoom.
Форма реєстрації
https://forms.gle/eeXGd5ouoEHzHN5p6

Опис заходу:
У рамках цієї події лікарі та соціальні працівниці з Канади і Німеччини поділяться досвідом і знаннями стосовно того, як проституція впливає на здоров’я жінок, задіяних в ній, і на громади загалом.
На заході передбачений синхронний переклад.
Ведуча заходу: Марія Дмитрієва, Центр Розвиток демократії

Презентація кампанії, теми та доповідачок.
Ведуча Марія Дмитрієва

Вітальне слово
Елла Ламах, голова громадської організації “Центр Розвиток демократії”
Юлія Дорохова, голова БФ «Ліга Легалайф»
Інгеборг Краус / Німеччина (психологиня, експертка з психотравматології, очільниця мережі науковців і медиків, які працюють з людьми в проституції)
Вольфганг Хайде / Німеччина (лікар)
Меган Вокер / Канада (директорка Лондонського центру для жінок жертв насильства, провінція Онтаріо)
Лінда МакДональд і Жанна Сарсон / Канада (дослідниці)

7 травня 2021 року відбулась експертна дискусія, присвячена тому, як між собою взаємодіють і взаємно підсилюють Модель рівності, Порядок денний “Жінки. Мир. Безпека” (Резолюція ООН 1325), Ціль Сталого Розвитку 16, Загальна рекомендація CEDAW 38 та політики НАТО з протидії сексуальному насильству пов’язаному з конфліктом.

У рамках цієї події представники і представниці міжнародних організацій та організацій громадянського суспільства (Британія, Швеція, США, Ірландія) поділились досвідом і знаннями. Участь у дискусії взяла Елізабет Дубан, консультантка ОБСЄ; Джером Ілам, президент організації “Робоча група з протидії торгівлі людьми в Америці”; Саломе Мбугуа, ко-президентка Європейської мережі мігранток; Граціелла Піга, консультантка ОБСЄ (Італія).

Учасників привітала очільниця ГО Центр «Розвиток демократії» Елла Ламах, котра зауважила, що це перша інформаційна кампанія такого спрямування: її мета – поширювати інформацію про Модель рівності (Шведська модель) як ефективний спосіб протидії сексуальній експлуатації та торгівлі людьми.

«Наші спікери є такі самі волонтери, як і ми, вони знаходять час, щоб долучатись до нашої інформаційної кампанії, щоб ці заходи були проведені», – зазначила Елла Ламах.

З її слів, подібні кампанії необхідно поширювати для всіх пострадянських країн, залучаючи до цього міжнародну спільноту. «Я би звернулась до пані Елізабет з проханням, щоб ці заходи провели в ОБСЄ. Вони не роблять паралелі між міжнародними зобов’язаннями та Моделлю рівності. Ми просимо пояснити, що модель рівності є однією з ефективних моделей в боротьбі з сексуальною експлуатацією. Не всі офіси «ООН Жінки» сьогодні підтримують модель рівності і заявляють про це. вони розглядають Резолюцію 1325 в різних аспектах, але ніколи в аспекті протидії сексуальній експлуатації та торгівлі людьми», – зазначила Елла Ламах.

Окрім міжнародних експертів, до участі долучилась голова БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф» Юлія Дорохова.

З її слів, в Україні, та й в усьому світі дуже поверхнево ставляться уряди до проблеми, яка існує у проституції.

«Я би хотіла зачепити ситуацію там, де йде війна, або АТО, як у нас кажуть. Хто в нас найбільш вразливий? Жінки та діти. Жінки змушені надавати «сексуальні послуги» за захист, за ліки, за їжу. Якщо в центрі країни жінки не захищені абсолютно, а в зоні конфлікту мені відомі випадки, коли дівчина їде туди, як на «вахту». Тут вона працює в магазині, а там… мені відомі випадки, коли жінок вбивали, вони просто зникали, трупів не знаходили. У сірій зоні, у зоні конфлікту. Жінки є абсолютно безправними. Щодо дітей, то обов’язково у нашому Кримінальному кодексі має бути посилена відповідальність за втягування дітей у порноіндустрію та проституцію», – наголосила Юлія Дорохова.

«Я би хотіла ще раз підтвердити те, що в нас якось замовчується ця тема, і дуже добре, що організовані такі заходи, як ваш, це дуже важливо і потрібно. Ми дякуємо організаторам за таку важливу кампанію, ми можемо дізнатись про партнерів, тих людей, які думають так, як ми, і діють так, як ми», – додала правозахисниця.

Організатори кампанії «Що таке Модель рівності»:

«Центр – Розвиток демократії»

Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»

БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф»

МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»

CAP International

Національна рада жінок України

Організатори:
«Центр – Розвиток демократії»
Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»
БО «Всеукраїнська Ліга Легалайф»
МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»
CAP International
Національна рада жінок України
Місце проведення: Zoom, 7 травня 2021 року.
Форма реєстрації
https://forms.gle/eeXGd5ouoEHzHN5p6
У рамках цієї події представники і представниці міжнародних організацій та організацій громадянського суспільства (Британія, Швеція, США, Ірландія) поділяться досвідом і знаннями стосовно того, як між собою взаємодіють і взаємно підсилюють Модель рівності, Порядок денний “Жінки. Мир. Безпека”, Ціль Сталого Розвитку 16, Загальна рекомендація CEDAW 38 та політики НАТО з протидії сексуальному насильству пов’язаному з конфліктом.
На заході передбачений синхронний переклад.
Ведуча заходу: Марія Дмитрієва, Центр Розвиток демократії Участь беруть:Елізабет Дубан, консультантка ОБСЄ
Представниця Головного офісу НАТО (чекаємо підтвердження)
Джером Ілам, президент організації “Робоча група з протидії торгівлі людьми в Америці”
Саломе Мбугуа, ко-президентка Європейської мережі мігранток

Інформаційна кампанія «Що таке «Модель рівності?».

Підписуйтесь на канал ГО Центр “Розвиток демократії” у Youtube!

Відео експертної дискусії “Вихід з кола насильства: досвід тих, хто пережив проституцію” від 26 березня 2021 року.