Категорія: Практичне право

11 грудня 2024 року відбувся вебінар «Адвокаційні кампанії молоді. Впроваджуємо в життя резолюції Ради Безпеки ООН “Молодь, мир та безпека” та “Жінки, мир та безпека”». Захід був організований НУО «Центр – Розвиток демократії», Громадською радою з гендерних питань (Україна) для підсумування роботи молоді протягом року та в межах кампанії «16 днів проти гендерного насильства», їхньої участі у процесі прийняття рішень для відстоювання прав та можливостей дітей і молоді на рівні міст і сіл своїх громад. English

Захід провела голова НУО «Центр – Розвиток демократії» Елла Ламах. Вона подякувала присутнім представникам місцевої влади, громадських організацій, котрі протягом року працювали з тим, щоб інтегрувати внутрішньо переміщених українців та українок в місцевих громадах, забезпечити при цьому вимоги міжнародних стандартів, котрі є важливими для України, тим більше в умовах руйнівної російської військової агресії. Зокрема, працювати, проводити зустрічі та навчання допомогла мережа феміністок Канади, Рада Європи, OutcomesX, LLC, міжнародна організація Project Harmony, INC. за підтримки Посольства США.

Під час вебінару розповідали про досвід громади міста Першотравенськ Дніпропетровської області, у котрому прийняли від самого початку потік ВПО із сусідньої Донеччини, міста Гайворон Кіровоградської області, в котрому чисельність переселенців дорівнювала числу місцевих жителів, села Товтри, міста Заставна Чернівецької області, міста Луцьк Волинської області, про досвід громад Донецької, Львівської, Миколаївської областей.

On December 2, 2024, a webinar “Prostitution as Violence against Women and Best Global Practices for Counteraction” was organized by the NGO “Center for Democracy Development”, the IFU “Equal Opportunities”, and the Ministry of Social Policy of Ukraine. The discussion focused on combating involvement in prostitution during the wartime, as well as the threats of increasing involvement of refugee women in prostitution due to the lack of support after leaving abroad (using the example of Bulgaria). The issues of changing legislation, the importance of introducing a model of equality (the Nordic model), and working with victims of involvement in human trafficking were mentioned. українською мовою

The event was held with the participation of:

• Olena Zaitseva, Ukrainian expert, NGO “Women in Defense”

• Yulia Dorokhova, Head of the Charitable Organization “All-Ukrainian League “Legalife””

• Ivanna Khodos, Bulgarian branch of the Charitable Organization “All-Ukrainian League “Legalife””, Ukraine

• Hema Sibi, Advocacy Coordination, CAP, France

• Drisha Fernandez, NGO Beehive, Colombia

• Luba Fein, organization “Voices of Israeli Sex Trade Survivers”, Israel,

• National Police of Ukraine.

Earlier it was reported that the NGO “Center for Democracy Development” implemented an information campaign “What is an Equality Model” (materials are available at links: 1, 2, 3, 4, 5, 6).

Photo: Ivanna Khodos’ Facebook page.

2 грудня 2024 року відбувся вебінар на тему «Проституція як насильство проти жінок і кращі світові практики протидії», організований НУО «Центр – Розвиток демократії», МФО «Рівні можливості», Міністерством соціальної політики України. Під час обговорення йшлося про протидію залученню до проституції в умовах війни, а також про загрози того, що зростає залучення жінок-біженок до проституції через відсутність підтримки після виїзду за кордон (на прикладі Болгарії). Були згадані питання зміни законодавства, важливість запровадження моделі рівності, роботи з жертвами залучення до торгівлі людьми. English

Участь у заході взяли:

• Олена Зайцева, українська експертка, ГО «Жінки в обороні»;
• Юлія Дорохова, директорка Благодійної організації «Всеукраїнська ліга “Легалайф”»;
• Іванна Ходос, болгарське відділення Благодійної організації «Всеукраїнська ліга “Легалайф”», Україна;
• Хема Сібі, координаторка з адвокації, САР, Франція;
• Дріша Фернандес, ГО Beehive, Колумбія;
• Люба Фейн, організація «Голоси ізраїльських жінок, які пережили секс-індустрію», Ізраїль;
• Національна поліція України;
• Модераторка, гендерна експертка НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва.

На початку обговорення голова Громадської ради Громадської ради з гендерних питань Лариса Кобелянська попередньо зауважила, що в експертному середовищі в Україні знають про різні спроби «унормування» проблеми сексуальної експлуатації вразливих груп, та що в світі нещодавно були прийняті важливі міжнародні документи на захист жертв сексуальної експлуатації – саме так треба визначати становище жінок та дівчат, які потрапляють у проституцію. Також важливо обговорювати, що саме можна запропонувати на допомогу цим жінкам.

Напрацювання Національної поліціі України на вебінарі озвучив підполковник Максим Федорчук. З його слів, департамент міграційної поліції НПУ, який він представляє, покликаний боротися передусім з торгівлею людьми. Це необхідно для розбудови подальших змін в Україні, потрібних для інтеграції з ЄС. На даний час в країні немає жодного правоохоронного органу, який би займався боротьбою з проституцією. За цю діяльність передбачена адміністративна відповідальність. Але українська поліція бореться з торгівлею людьми, сутенерством та звідництвом. «Будь-яка комерційна експлуатація людини в проституції – це злочин проти гідності особи, а не проти громадського правопорядку та моральності», – наголосив представник НПУ. Якщо протягом 2022 – 2024 років в Україні реєстрували від 400 до 900 адміністративних протоколів за зайняття проституцією, то підозри у сутенерстві висувались проти 400-500 осіб щороку.

Також Максим Федорчук нагадав, що хоча й існує невелика група людей, які себе називають «секс-працівники», навіть вони в середньому більше зазнають порушень прав людини, ніж інші жінки. Йдеться також про вплив порнографічного онлайн-контенту, котрий сприяє нормалізації у сприйнятті в суспільстві комерціалізованого ставлення до жіночого тіла. Важливі фактори – бідність, неврегульована міграція, структурне насильство, проблема алко- та наркозалежності. Найбільш вразливими є неповнолітні.

За офіційною статистикою, з 30 тисяч осіб, зареєстрованих у проституції в Нідерландах, 70% були примушені або втягнуті в проституцію чоловіками методом lover-boy. Факт, що більшість цих жінок воліли б вийти з цієї сфери, але в ЄС бракує дієвих програм підтримки для виходу з проституції, вона лишається нерозривно пов’язаною з торгівлею людьми. За підрахунками, біля 100 мільярдів доларів США – щорічний дохід від проституювання людей, це пряма зацікавленість організованої злочинності. Щодо ФРН, де також легалізована секс-індустрія, до половини фактів правопорушень, які розслідує поліція, розпочинаються від заяв третіх осіб, бо постраждалі себе такими не визнають, не йдуть на співпрацю з правоохоронцями та органами влади. В цій країні офіційно зареєстровано 23,7 тисячі проституйованих осіб, насправді вважається більше від 90 до 400 тисяч, за різними даними. «В ОБСЄ у 2023 році дійшли висновку, що запропонована Німеччиною модель не є ефективною, бо довести злочин насильницького сексуального акту з боку клієнта практично неможливо», – каже Максим Федоринчук. Хоча, з його слів, скандинавська/шведська модель зменшення попиту шляхом штрафування клієнтів також не є бездоганною, але легалізація секс-індустрії є декриміналізацією торгівлі людьми. Україна, на думку представника Нацполіції, не повинна сліпо наслідувати чужим напрацюванням, треба враховувати європейські підходи, але практикувати орієнтування на допомогу жертвам торгівлі людьми, запобігати торгівлі людьми, з якою напряму пов’язана проституція. Це стосується навіть осіб, які декларують, що займаються проституцією добровільно.

Українська експертка з міжнародного права Олена Зайцева, котра вже 7 років вивчає цю сферу як науковиця, у свою чергу, представила зміст відповідних міжнародних документів, прийнятих в ООН та ратифікованих Україною, схвалених в Євросоюзі. Це Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенція про заходи щодо протидії торгівлі людьми, Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи про проституцію, торгівлю людьми і сучасне рабство в Європі. Також експертка процитувала недавню доповідь в ООН спецдоповідачки з питання насильства щодо жінок і дітей Рім Альсалем, у котрій наголошувалося на необхідності криміналізувати будь-які форми торгівлі людьми та протидіяти патріархатним нормам попиту чоловіків на купівлю жінок.

Згідно з Резолюціями ЄС від 2014, 2023 років, проституція – це форма рабства, несумісна з людською гідністю та основоположними правами людини, отримання або вимагання дій сексуального характеру в обмін на винагороду має каратися як кримінальний злочин.

Гендерна експертка Іванна Ходос, котра виїхала до Болгарії та нині очолює болгарське відділення Благодійної організації «Всеукраїнська ліга “Легалайф”», розповіла про безвихідний стан українських біженок у містах, де для них взагалі немає ніякої роботи, окрім низькооплачуваної праці, як прибирання в ресторанах. У Болгарії, з її слів, дуже поширена і розвинута проституція, на це дивляться крізь пальці. «Я живу у Варні. Це портове місто. На словах в Болгарії підтримують українок, а насправді ставляться негативно, місцеві кажуть, українки себе продають. Вплинути на це фактично не можна, ані на болгар, ані на екіпажі. Коли жінка не має жодного доходу, варіантів, окрім як продавати себе, щоб нагодувати дітей, нема. Допомоги в Болгарії також немає ніякої. Мені, матері трьох неповнолітніх дітей, дається одна виплата в рік, в інших жінок взагалі нічого немає і вони йдуть дуже дешево, за їжу, продавати себе», – констатує Іванна Ходос. У групах онлайн – маса оголошень із завуальованою вербовкою у проституцію. Реальної допомоги для виходу з проституції немає, соціальних гарантій від роботодавців також немає, навіть маючи роботу, жінка не може бути впевнена, що їй заплатять. Українок залучають в Болгарії, болгарки їдуть за тим же заняттям далі, де більше платять.  

Голова Благодійної організації «Всеукраїнська ліга “Легалайф”» Юлія Дорохова, у свою чергу, засвідчила, що у британському Кембриджі допомога жертвам торгівлі людьми і проституції є декларативною, реально намагаються допомогти волонтери, які не все вміють і не все знають. В цілому в країнах ЄС поміняли закони, в Брюсселі з’явився закон, згідно з яким в результаті декриміналізації сутенер має право притягнути проституйовану жінку до відповідальності, якщо вона відмовляється від «роботи» більше шести разів, без будь-яких уточнень про причини відмови. Болгарки дійсно їдуть у Центральну Європу, де в секс-індустрії платять більше, реєструється ж у ній офіційно біля 10% жінок. До повномасштабного вторгнення росіян в Україну більшість залучених до проституції жінок в цих країнах були румунки, болгарки, угорки, тепер це українки. «У Німеччині, окрім державного контролю та оподаткування, секс-індустрію «тримають» араби, інколи турки, це бандити, які вимагають у жінки 150 євро в тиждень, 5 хвилин – 5 євро, це вартість пачки цигарок. Я не можу з цим змиритись, що роблять із нашими жінками, коли ми піднімали цю тему в бундестазі, там робили «круглі очі». При цьому, хоча це не афішується, у ФРН найвищий рівень захворюваності на ВІЛ та ЗППП», – розповіла Юлія Дорохова. З її слів, необхідно змінювати законодавчу базу, захистити перед законом жінок, а не сутенерів, допомагати мігранткам.

Координаторка з адвокації (САР Франція) Хема Сібі, у свою чергу, розповіла про здобутки недавно прийнятого у Франції законодавства на захист жертв торгівлі людьми та проституції. За її свідченням, у Франції пішли шляхом криміналізації попиту, а жінки, які себе називають «секс-працівниці», не представляють більшість постраждалих від проституції жінок як вразливої групи населення. Також важливим є те, що всі особи, що залучаються у проституцію, були декриміналізовані. Також законодавці запропонували дієві програми, які сприяють виходу жінок із проституції, за цей час ними скористалися 1700 осіб. Криміналізованими стали чоловіки, які купували сексуальні акти. Мета – виховати ціле покоління, яке розумітиме, що тіло не може бути комерціалізованим. Тепер постраждалі жінки довіряють поліції, представникам влади, вони відчули, що з ними не поводитимуться як із злочинницями.

Натомість 9000 покупців сексу були затримані. За статистикою, озвученою французькою експерткою, 98% з них – це чоловіки, 60% з них одружені, 70% мають дітей. Тобто стереотип, що сексуальні акти купують самотні люди, є помилковим. Вона нагадала, що першою країною, яка криміналізувала купівлю сексу, була Швеція, де також вимагають скорочувати попит на проституцію. Тепер Швеція не є країною, цікавою для ринку торгівлі людьми. За визначенням Європейського суду з прав людини, криміналізація клієнтів – дуже ефективний метод проти торгівлі людьми та проституювання. Якщо ж ФРН у 2002 році декриміналізувала секс-індустрію, то це закінчилося катастрофою для жінок. Проституйовані жінки у Німеччині не є захищеними, 84% з них, офіційно зареєстрованих, є мігрантками, попит є дуже великим: «За 60 євро ви можете купити жінку, сендвіч та пиво», кажуть у Німеччині.

Дріша Фернандес, котра представляла на вебінарі ГО Beehive (Колумбія), розповіла про проблеми для жінок, які були наслідком 60-річної війни у цій країні. Їх вивозять у секс-індустрію в США, Європу, Японію. Також місцевих жінок ґвалтують як військові трофеї, їх пропонують солдатам. Викликом для спротиву секс-індустрії є визначити, що вона є неприйнятною для людської гідності, що це велика шкода для жінок, пригнічення. «Колумбія – це стратегічна територія для секс-індустрії. Військові діячі міняють зброю на трафікінг жінок. Військові, поліція, чиновники – всі задіяні у цьому, це наслідок структурної мізогінії. Зараз в уряді ліві, вони легалізують «оплачувані секс-активності», просувають легалізацію проституції», – каже Дріша Фернандес. У сусідній Венесуелі через тотальну бідність ситуація ще гірша. Роботи немає, натомість є конкурси краси – завуальоване залучення у секс-індустрію. Жінок та дітей викрадають, ґвалтують, використовують для перевезення зброї та наркотиків. У проституцію дівчата потрапляють у 10-16 років, маючи травми, важкі хвороби, поширений посттравматичний розлад.

Люба Фейн, котра представляла ізраїльську організацію «Голоси ізраїльських жінок, які пережили секс-індустрію», зазначила, що в її країні закон протидії купівлі сексу був прийнятий у 2018 році. Згідно з ним, перше порушення карається штрафом у 2000 шекелів, друге – 4000 шекелів, третє – 75000 або тюремним ув’язненням, але до цього етапу ще ніхто не доходив. За купівлю неповнолітніх – кримінал. Поліція працює лише на рейдах місць, які підозрюються як борделі, по індивідуальних точках – ніколи. В Ізраїлі є вагомі заходи підтримки для жертв секс-торгівлі. Є організації, які надають екстренну допомогу, після прийняття закону їх стало більше, а фінансування діяльності зросло у чотири рази. До реабілітації жінок залучені кілька міністерств: Міністерство освіти, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство соціальної політики, Міністерство юстиції.

«В Міністерстві юстиції допомагають жінкам зі зняттям судимостей, якщо це дрібні порушення, пов’язані із проституцією. Це може бути напад на поліцейського, незначне вживання наркотиків. Важливо, що задіяна система допомоги з погашенням боргів жінок – перед державними структурами, приватними особами, адже з боргами жінка може повернутися до цієї діяльності, навіть якщо не хоче», – поділилася Люба Фейн. Для допомоги постраждалим задіяне екстренне житло, де жінки можуть перебувати, професійна підготовка для пошуку роботи, реабілітаційні заходи, профільні медичні послуги для постраждалих від секс-торгівлі.   

Щодо кількості затриманих покупців сексу, то у перший рік їх було біля 1000, а тепер їх стає менше – 100-200 порушників у рік. «Ми не довіряємо уряду, ми чекаємо нових виборів для зміни влади. Самі працюємо з поліцією, щоб краще запобігати попиту на секс-торгівлю. Жіноча робота ніколи не закінчується, але ми тут і не здамося», – підсумувала Люба Фейн.

Раніше повідомлялося, що у НУО «Центр – Розвиток демократії» реалізували інформаційну кампанію «Що таке модель рівності» (матеріали доступні за посиланнями: 1, 2, 3, 4, 5, 6).

Фото: Фейсбук-сторінка Іванни Ходос.

Виклики безпеці та охороні жінок та дівчат у цифровому середовищі обговорювались під час вебінару «Загрози правам жінок через ШІ: подолання викликів та пошук рішень». Захід був організований НУО «Центр – Розвиток демократії» та Громадською радою з гендерних питань (Україна) 27 листопада 2024 року. English

Голова Громадської ради Лариса Кобелянська привітала початок обговорень, нагадавши, що Стратегія Ради Європи з гендерної рівності на 2024 рік передбачала захист жінок від негативного впливу, ризиків.  

Експерти й експертки були залучені до наступних тем обговорення:

• Виклики безпеці та охороні жінок та дівчат у цифровому середовищі – Тетяна Котляренко, міжнародна експертка зі США, колишня радниця БДІПЛ ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми;
• Боротьба з технічним насильством за гендерною ознакою: сприяння глобальним реагуванням для локального впливу – Цітсі Матекайр, лідерка з припинення сексуальної експлуатації, Equality Now, Великобританія;
• Технологія Deepfake і сексуальна експлуатація – Шандра Воворунту, засновниця і генеральна директорка НУО Ментарі Програма посилення осіб, які врятувалися з торгівлі людьми, США;
• Визначення викликів і рішень для боротьби з насильством в Інтернеті щодо жінок і дівчат в Україні – Менді Сангера, міжнародна правозахисниця, Великобританія;
• ШІ у нагляді та конфіденційності: загрози безпеці жінок – Йорк Роудс, професор, Етична технічна колаборація при Центрі глобальних справ школи професійних студій Нью-Йоркського університету (NYU SPS, США);
• Алгоритми соціальних мереж і переслідування в Інтернеті – Д-р Ейрліані Абдул Рахман, старша наукова співробітниця Джорджтаунського університету, наукова партнерка Центру технологій і демократії Міндеру, Кембриджський університет;
• Відповідальний генеративний ШІ на благо: використання генеративного ШІ для вирішення серйозних соціальних проблем, таких як насильство щодо жінок – Шіран Меламдовськи-Сомех, експертка зі впливу штучного інтелекту, Generative AI for Good, Ізраїль;
• Український контекст: вплив штучного інтелекту на жінок, дівчат і хлопців у конфлікті та відбудові – Анастасія Дьякова, ГО «Центр захищеності в Інтернеті ‘Стоп Секстінг’», Україна.

Міжнародна експертка зі США, колишня радниця БДІПЛ ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми Тетяна Котляренко в оглядовому виступу зазначила, що зараз ми є на критичному перетині, коли технологія, яка може принести багато добра, стає загрозою прав людини. Необхідно реагувати на можливості штучного інтелекту – генерування діпфейк порноконтенту, кіберсталкинг тощо.

«Технології еволюціонують безпрецедентно, вони відкривають багато можливостей в інших областях, але також піддають жінок підвищеному ризику. Їхнє некоректне використання заважає жінкам на лідерських посадах: на них непропорційно сильно порівняно з чоловіками впливає харрасмент, погрози насильства, які базуються на мізогінії. Це приглушує їхні голоси і відштовхує інших жінок від походу в політику», – каже Тетяна Котляренко.  Щодо діпфейк порно, то ШІ – це його основа, воно використовується переважно проти жінок і дівчат. Це використання подоби тіла жертви для компрометуючих зйомок, відео, ми бачимо нашестя цього у Південній Кореї, де це призвело до багатьох самогубств школярок, це гнітить атмосферу в школі. Не захищені від цього навіть люди з зірковим статусом.

Цифровий нагляд і кіберсталкінг нав’язливий, з ним можна слідкувати людей по публічних камерах відеоспостереження. Жінки дуже вразливі до таких впливів, це глобальна загроза, ШІ став зброєю у галузі торгівлі людьми та сексуальної експлуатації. Його залучають, щоб підбирати жертв і втягувати їх у торгівлю людьми.  «Щоб відповісти на ці багатогранні загрози, треба сильна система і розширення можливостей жінок, потрібні дії для підсилення захисту. Існуючі закони часто неадекватні для нових загроз. Законотворці мають знати про способи розповсюдження порно, треба закони, які карають за поширення діпфейк порно. Такий харрасмент має отримувати так само покарання, як і інші види. Порно – це інший тип зловживання, яке може статися в інтернеті і жінки потребують захисту», – зазначила експертка.

Втім, з її слів, ШІ може і допомогти захистити. Можна розробити інструменти виявлення, щоб в реальному часі виявляти пости, як порушують стандарти, і запровадити безпечне середовище. На основі платформ ШІ можна запровадити систему скарг для жінок. Можна покращити освіту для жінок. Законодавці мають супроводжувати програми для жінок і дівчат, щоб підвищити обізнаність громадськості, працювати зі школами та іншими організаціями. Загрози ШІ не мають кордонів, потрібна міжнародна співпраця, гармонізація законодавства, треба ділитися стратегіями, технологіями, які виявилися ефективними, посилювати міжнародні механізми для переслідування злочинців, які втекли в інші юрисдикції. Мають бути розроблені етичні стандарти для ШІ, аудит систем ШІ, щоб вони не використовувалися для експлуатації, переслідування ж та д, щоб не було дискримінації та упередження у використання ШІ. Треба закінчити цикли страху та експлуатації та створити інклюзивні простори для всіх. Загрози для жінок і дівчат жахливі, але їх можна подолати, вважає Тетяна Котляренко.

Цітсі Матекайр, лідерка з припинення сексуальної експлуатації, Equality Now (Великобританія), подякувала організаторам за можливість говорити на цю важливу тему, та звернулася до політиків, наголосивши, що  з’являються нові загрози, гендерне насильство з технічними засобами.

«Ми шукаємо глобальну реакцію, але їх треба пристосовувати до місцевих умов. Онлайн харасмент, кіберсталкінг, хакерство, поширення інтимних зображень, отриманих обманом, щоб контролювати особу, – це насильство відрізняється зростаючою мізогінією, немає законодавчої підтримки. Багато молодих чоловіків отримали вплив, стали вчиняти щодо жінок і дівчат в мережі. Це не лише порушує приватність дівчат і жінок, але впливає на їх психологічний стан, ментальне економічне здоров’я, на права жінок, на свободу висловлення», – зазначає громадська діячка.

Технічне гендерне насильство, за даними, зібраними у Кенії у 2019 році, має наступні показники: 65% жінок зустрічали якусь форму харрасменту в інтернеті. Загалом, за даними ООН Жінки, 50% жінок і дівчат пережили насильство онлайн, на 25% більш ймовірно, що їх будуть переслідувати, ніж щодо чоловіків. Фейки, які поширюють, є на 95% порноконтентом, 90% з них стосуються жінок і дівчат. Тут треба міжнародне законодавство, експлуататори користуються тим, що в інтернеті немає влади, є різні юрисдикції країн, у котрих насправді мало кого притягають до відповідальності. Це стосується не лише індивідів, треба системний спротив системному насильству, є нерівність влади і це спричиняє проблему.

Країни Латинської Америки розробляють закони проти технічного гендерного насильства, в Африці держави почали серйозно вивчати цю проблему в африканському контексті. «Нам треба дивитися на відповідальність технічного сектору, оскільки технології ШІ роблять багатонаціональні корпорації, технічні компанії, національні законодавства інколи нічого не можуть зробити. Жінки, дівчата і меншості є найбільш вразливими. Треба систему притягнення до відповідальності щодо технічних компаній», – наголосила експертка.

Менді Сангера, міжнародна правозахисниця з Великобританії, розповіла про досвід людей, які зазнали такої експлуатації.  «Нам треба давати конкретні приклади людей, яких продавали в рабство, експлуатували за допомогою технологій. Хоча ті технології чудові, їх можна використовувати для поганих цілей. Порноконтент, який потрапив в інтернет, дуже важко вичистити. Закони проти цього є, але вони не працюють. Ми не можемо протистояти в ізоляції, треба працювати з компаніями, які роблять ці продукти. Треба, щоб жертви могли подати запит про захист. Сутенер може використати ШІ для визначення жертви, для грумінгу, для адміністрування своєї діяльності. Це може бути фізична особа, може бути організація, яка веде торгівлю людьми, це системи з бізнес-процесом, і його також веде ШІ. Ми бачили, як поліція використовує ШІ, вони створювали для проведення операцій «на живця» уявну молоду особу, в цій ситуації ШІ – хороший приклад», – стверджує Менді Сангера.

Лідерка  з припинення сексуальної експлуатації Цітсі Матекайр (Equality Now, Великобританія), також наголосила, що нині йдеться про спроби «залатати дірки» цими законами, а не про системну роботу. Вони відповідають на безпосередні виклики, наприклад діпфейки, або протидіють торгівлі людьми. Потрібні закони, які забороняють технічній компанії поширювати зображення без згоди.

Професор Йорк Роудс (Етична технічна колаборація при Центрі глобальних справ школи професійних студій Нью-Йоркського університету NYU SPS, США) розповів, що на Інтернет можна дивитися через дані, подумати, як з їхньою допомогою можемо масштабувати рішення. Технологія може використовуватися як сутенерами для злочинів, так і для кібербезпеки. Це робилося і до ШІ, просто він це робить більш правдоподібним. Він може і розмовляти, а не лише висіти картинкою.

«Ми додавали інструменти, які не давали користувачам надавати забагато персональних даних, які би потім продавалися. Ми зупиняли введення номерів карток, передавання гроші тощо. Є закономірності, які свідчать про грумінг у соцмережах, чатах, ігрових платформах, там є чаит, де є публічні дані, доступні всім, і туди можна вставити скрипт для реклами, він аналізує все в геймі і в тому числі в загальнодоступному чаті, на екрані, в аудіо. Ми можемо обробляти дані, шукати закономірності, в тому числі, якщо хтось робить щось погане. Це може виглядати як звичайна розмова, але хтось може намагатися грумити дитину, а потім вони з публічного простору переходять у приватну кімнату, і тут ми вже можемо працювати, шукати ключові слова, певні тактики, які використовують мисливці на дітей», – розповів Йорк Роудс.   

Шандра Воворунту, засновниця і генеральна директорка НУО Ментарі, розповіла про необхідність програм для посилення осіб, які врятувалися з торгівлі людьми або пережили онлайн наругу.  Більше 90% фейків наруги, каже Шандра Воворунту, стосуються жінок і дівчат.

«Будь-який голос може бути скопійовано, наприклад, через фейсбук. Тільки подивившись на вас, ШІ може створити ціле відео, цілу картину. Що стосується сексуальної експлуатації дітей, то ШІ дуже сильно залучений. Вони просували це. Як нам запобігти? Для дітей у нас є закон, хоча він не дуже працює, на міжнародному рівні є закони, які захищають дітей. В онлайн середовищі можна знаходити закономірності у спілкуванні і визначити, що ця людина може бути клієнтом у сексуальній експлуатації. Можна подивитися ІД компа і визначити, що він використовується для роботи на платформах, де залучають жертв торгівлі людьми. Торгівці використовують трюки для захоплення жертви. Уряд також має бути частиною дієвих заходів, щоб запобігати таким зловживанням. Мають бути закони, норми, які мають бути впроваджені на низовому рівні, бо освіта є частиною рішення. В мережі відбувається таке, що ми навіть уявити не можемо, треба робити зміни законодавства й залучати освітні платформи», – зазначила експертка.  

У вебінарі також взяла участь д-р Ейрліані Абдул Рахман, старша наукова співробітниця Джорджтаунського університету, наукова партнерка Центру технологій і демократії Міндеру (Кембриджський університет). Вона, з її слів, пішла з Твітера, бо після купівлі мережі Ілоном Маском там зросла онлайн агресія проти жінок. «Агресія – коли йде непряме цькування натовпом, це хтось дає можливість це робити. Пряме цькування – це коли якась авторитетна фігура постійно під вогнем критики. Я хотіла дізнатися, що відбувається у Твітері, коли ми пішли. Мої колеги почали мене переслідувати. Взагалі у Твітері значно впала модерація», – зазначила Ейрліані Абдул Рахман. На її думку, зараз можна просити платформи запобігти цькуванню.

Шіран Меламдовськи-Сомех, експертка зі впливу штучного інтелекту, Generative AI for Good (Ізраїль), розповіла, як можнавикористати силу генеративного ШІ для боротьби з харрасментом. Для прикладу – її командою був створений скріпт жінки, яку вбив у 2019 році її партнер, він забив її до смерті. Скріпт створили разом з її родиною. Була розповідь її історії з відтвореним штучним відео. Було зафіксовано 10 млн переглядів за 3 дні, відео стало новиною, це було вірусне відео, половина тих, хто переглядав були чоловіки, які зазвичай цей контент про насильство щодо жінок не дивляться. Команда таким чином поширила знання про такий тип злочинів.

In My Voice – це також проект проти торгівлі людьми. «Наші партнери в США дали нам адреси людей, які це пережили, які були продані, які пережили сексуальне насильство. Вони розповіли свою історію своїм голосом, але ми змінили їхні обличчя, зберігаючи їхню приватність. Цей проект був дуже важливим для них, вони не могли до того говорити про це відкрито, а так змогли, зберігши приватність. Такі речі можуть дати владу жертвам злочинів покращити усвідомлення громадськості про те, що відбувається», – поділилася досвідом експертка.

Анастасія Дьякова, ГО «Центр захищеності в Інтернеті ‘Стоп Секстінг’» (Україна), п’ять років працювала в українському уряді в сфері захисту дітей від насильства, від небезпек інтернету. «Тісно співпрацюємо з міжнародними артнерами, постимо на нашому порталі свої і партнерськиі матеріали. В активі є освітня кампанія, яка охопила майже 1 млн українців. Це і діти, і батьки, і інші дорослі, вчителі, правоохоронці. Ми підтримуємо дітей, які постраждали від онлайн насильства. Після 24 лютого 2022 року до нас стали звертатися жінки, багато з них з-за кордону, куди були змушені виїхати від війни, вони жалілися на онлайн-насилля. В країнах, які їх прийняли, їх закон не захистить, поліція розводить руками», – розповіла українська активістка.

Марія Дмитрієва (НУО «Центр – Розвиток демократії», Україна) модерувала та підсумувала роботу учасниць та учасників вебінару. Модераторка зазначила, що використання ШІ повинно бути етичним та інклюзивним.

Challenges to safety and security of women and girls in digital environment were discussed during the webinar “AI’s Risks to Women’s Rights: Addressing Challenges and Seeking Solutions”. The event was organized by Ukrainian NGO “Democracy Development Center” and the Public Council on Gender Issues on November 27, 2024. українською мовою

Larysa Kobelianska, Public Council, welcomed the start of discussions.

Experts were involved to the following topics to discuss:

• Challenges to Safety and Security of Women and girls in Digital Environment – Tatiana Kotlyarenko, international expert, the US, former OSCE ODIHR Advisor on Anti-Human Trafficking Issues; 
• Combatting Tech-Facilitated Gender-Based Violence: Championing Global Responses for Local Impact –  Tsitsi Matekaire, the Global Lead for Ending Sexual Exploitation at Equality Now, UK;
• Deepfake Technology and Sexual Exploitation – Shandra Woworuntu,  Founder and CEO, NGO Mentari Human Trafficking Survivor Empowerment Program, the US;
• Identifying the challenges and solutions for tackling online Violence Against Women and Girls in Ukraine – Mandy Sanghera, international human rights activist, UK;
• AI in Surveillance and Privacy: Threats to Women’s Safety – Yorke Rhodes III,  Ethical Tech Colab at NYU SPS Center for Global Affairs;
• Social Media Algorithms and Online Harassment – Dr. Eirliani Abdul Rahman, Senior Fellow, Georgetown University; Research Affiliate, Minderoo Centre for Tech & Democracy, University of Cambridge;
• Responsible Generative AI for Good: Leveraging Generative AI to Address Severe Social Issues Such as Violence Against Women – Shiran Melamdovsky – Somech, Generative AI for Good, AI Impact Leader, Israel;
• The Ukrainian Context: AI’s Impact on Women, Girls, and Boys in Conflict and Reconstruction – Anastasia Dyakova,  NGO “Center for Internet Safety ‘Stop Sexting'”.

Maria Dmytriyeva (Democracy Development Center, Ukraine), moderated and summarized the work of the event participants.

Громадська рада при МФО «Рівні можливості» та громадська організація «Центр – Розвиток демократії» спільно з Міністерством соціальної політики України організовують та проводять онлайн-заходи, присвячені проведенню міжнародної кампанії «16 днів проти гендерного насильства»:

27 листопада 15:00 – онлайн-семінар “Загрози правам жінок через штучний інтелект, подолання викликів та пошук рішень”, присвячений аналізу потенційного та виявленого негативного впливу штучного інтелекту на права жінок. Учасниці та учасники обговорюватимуть ключові виклики, які створюють сучасні технології, та можливі підходи до їх подолання. Міжнародні експерти та експертки з провідних компаній представлять вам міжнародний досвід та нові виклики різного рівня впливу.

2 грудня 15:00 – онлайн-семінар “Проституція як насильство проти дівчат та жінок, кращі світові практики протидії”, присвячений обговоренню проституції як форми гендерного насильства, спрямований на аналіз глобальних практик і пошук рішень для України. Експертки розповідатимуть про досвід впровадження ефективних підходів до протидії та підтримки постраждалих.

5 грудня 15:00 – онлайн-семінар «Порнографія: небезпека для українських жінок і дітей», експлуатації жінок та дітей у порнографії та небезпеки порнографії та поза нею, загрози, пов’язані з доступом дітей до порнографічного контенту. Захід спрямований на пошук ефективних рішень для захисту постраждалих і попередження цих загроз.

6 грудня 15:00 – онлайн-семінар “Молодіжні адвокаційні кампанії з протидії насильству. Реалізація Резолюцій РБ ООН “Жінки, Мир, Безпека” та “Молодь, мир, безпека». Молодь з різних міст та сіл України розповідатимуть свої історії боротьби з насильством на рівні громад та родин.

9 грудня 15:00 – онлайн-семінар “Сурогатне материнство як загроза правам людини”, зосереджений на аналізі морально-етичних аспектів сурогатного материнства. Учасниці обговорюватимуть зв’язок сурогатного виношування з торгівлею людьми та репродуктивною експлуатацією жінок, а також його вплив на права дітей. Захід спрямований на вивчення цих викликів та пошук рішень.

ПОПЕРЕДНЯ РЕЄСТРАЦІЯ НА ЗАХОДИ є ОБОВ’ЯЗКОВОЮ (ЦЯ ФОРМА ЄДИНА ДЛЯ ВСІХ ЗАХОДІВ)

Посилання на реєстрацію

22 листопада 2024 року експертка НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва провела онлайн-тренінг з підвищення інформаційної безпеки та захисту прав жінок під час збройних конфліктів. Про це повідомляється на сторінці управління з питань гендерної рівності КМДА у Facebook.

Захід був організований, зокрема, для учасниць Коаліції «1325 Київ», котрі мали можливість ознайомитися з інструментами, що роблять ефективнішою роботу із захисту прав жінок та дівчат й інформаційної безпеки.

«Разом із тренеркою Марією Дмитрієвою говорили про складні та чутливі теми про безпеку жінок та дівчат сьогодні, завтра та післязавтра, зокрема, про гендерно зумовлене насильство та СНПК (сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом).

Пані Марія розповіла про модель рівності та досвід Швеції із протидії торгівлі людьми і поділилася ініціативами, які можуть стати корисними для громадських організацій, які працюють у сфері захисту прав жінок та дівчат.  

Учасниці долучилися до активного обговорення необхідності включення питання кібербезпеки до Національного плану дій “Жінки. Мир. Безпека”, – зазначено у повідомленні.

У Луцьку відбулася зустріч активу громадської організації «Університет третього віку» з національною гендерною експерткою, директоркою програм НУО «Центр – Розвиток демократії» Марією Дмитрієвою.

Про це повідомляється на сторінці Університету третього віку у Facebook.

«Під час зустрічі з Марією Дмитрієвою, національною гендерною експерткою, тренеркою з прав жінок, старшою викладачкою Укртелерадіопресінституту, м. Київ, обговорили тему інвалідності та інклюзивності, розглянули нові сучасні підходи соціальної допомоги, яка дасть можливість людям з інвалідністю брати активну  участь у громадському житті», – йдеться у публікації.

Раніше повідомлялося, що в НУО ЦРД організували міжнародну експертну зустріч з питань захисту молоді від загроз онлайн-середовища.

Очільниця НУО «Центр – Розвиток демократії» Елла Ламах взяла участь у консультативних заходах з питань Пекінської декларації з неурядовими організаціями в рамках заходів Європейської економічної  комісії (the UN ECE Beijing+30 NGO consultation days). Консультації тривали протягом 19-20 жовтня 2024 року в Женеві, Швейцарія.

Світлини з заходів оприлюднила на своїй сторінці у Facebook діячка канадського феміністичного руху Лінда МакДональд. Пані Лінда також зазначила, що важливо було, зокрема, почути, як феміністки Канади підтримують жінок та дітей, котрі потерпають від наслідків російського вторгнення в Україну.

Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН) зі штаб-квартирою у м. Женева (Швейцарія), англ. United Nations Economic Commission for Europe (UN ECE), – це одна з п’яти регіональних комісій Економічної та Соціальної Ради ООН. Вона була утворена у 1947 році для відновлення зруйнованих війною країн континенту й активізації економічної співпраці між ними.

Консультації з положень Пекінської декларації (the UN ECE Beijing+30 NGO consultation days) були організовані, щоб переглянути прогрес прийнятої у 1995 році Пекінської декларації та платформи дій, які включають зобов’язання щодо жінок у 12 найважливіших проблемних областях: бідність, освіта й фахова підготовка, охорона здоров’я, насильство, збройні конфлікти, економіка, влада й ухвалення рішень, інституційні механізми, права людини, ЗМІ, довкілля та дівчата. Пекінська декларація є глобальною політичною основою та планом досягнення гендерної рівності й розширення прав і можливостей жінок та дівчат в усьому світі.

Як повідомляється в анонсах заходів, до консультацій запрошували громадських діячів та діячок з 56 країн UN ECE.

НУО «Центр – Розвиток демократії» допомогла створити місцеву громадську організацію молоді села Товтри у Вікнянській сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.

Як повідомила голова НУО «Центр – Розвиток демократії» Елла Ламах, експертки також підтримують нову організацію в адвокаційній кампанії.

Ця робота тривала у серпні 2024 року в рамках проєкту ” Молодіжні ініціативи у прийнятті рішень для відбудови та відновлення своїх громад”. Проект підтримується Фундацією Маршалла зі США (German Marshall Fund of the United States, GMF) і реалізується НУО «Центр – Розвиток демократії».

Раніше повідомлялося, що тренерки НУО «Центр – Розвиток демократії» провели навчання «З МОЛОДДЮ і для МОЛОДІ» у Гайворонській міській територіальній громаді Кіровоградської області.