Презентація для вебінару “Сурогатне виношування: етичні виклики”, авторка докторка Шила Сурьянараянан.
файл за посиланням
Позначка: протидія сурогатному материнству
Вебінар «Сурогатне виношування: етичні виклики»
13 грудня 2024 року відбувся вебінар «Сурогатне виношування: етичні виклики». Захід був організований НУО «Центр – Розвиток демократії», Міністерством соціальної політики та Громадською радою з гендерних питань (Україна) в межах кампанії «16 днів проти гендерного насильства». English
Відкриваючи вебінар, глава Громадської ради Лариса Кобелянська констатувала, що сурогатне материнство – складна і дуже нагальна етична, медична, правова проблема. Вона дуже чутлива та болісна, як і загалом домагання до жінок, сексуальна експлуатація, для обговорення проблеми сурогатного материнства до вебінару залучили міжнародних, а також національних експертів.
Модераторка вебінару, гендерна експертка НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва також нагадала, що нині Україна одна з небагатьох країн в Європі, де досі дозволяється ця практика.
На запрошення організаторів участь у вебінарі взяли:
- Марі-Жозеф Девільє, Міжнародна коаліція за скасування сурогатного материнства (ICASM);
- Таїна Б’єн Еме, виконавча директорка Коаліції проти торгівлі жінками та співзасновниця організації Equality now;
- Шіла Сур’янараянан, доцентка Центру жіночих студій, Університет Хайдерабада, Індія;
- Ліндіта Пано, активістка за права дітей, Албанія;
- Зоряна Скалецька, депутатка Київради, очільниця МОЗ України у 2019-2020.
«Заборона сурогатного материнства повинна бути на порядку денному феміністичного руху, сурогатне материнство є складовою насильства щодо жінок. Воно шкодить жінкам, виїдає медичний ресурс», – зазначила Марі-Жозеф Девільє. З її слів, це хижа система, вигоду від якої отримують покупці дітей, навіть при сурогатному материнстві усередині країни йдеться про найбільш незахищених економічно жінок, які ризикують своїм життям та здоров’ям. Така вагітність несе утричі більший ризик, ніж звичайна.
На прикладі Греції – 60% сурогатних матерів не є громадянками країни, хоча там ця практика визначається як «альтруїстична». У Південній Африці місцеві жінки зі звичайною вагітністю не мають доступу до медичного обслуговування, яке натомість віддає свої ресурси для приймання сурогатних матерів, схожа ситуація в Уганді. Натомість Італія повністю заборонила сурогатне материнство, як комерційне, так і альтруїстичне. Також Європейський Парламент засуджує цю практику з 2015 року, вже у 2024 році була переглянута й директива ЄС, яка додала сурогатне материнство до переліку злочинів торгівлі людьми. Є і рішення іспанського суду щодо випадку сурогатного материнства, в якому дослівно сформульовано, що це – не батьківство, а репродуктивне насилля.
У свою чергу, Таїна Б’єн Еме розповіла про те, як впроваджувався законодавчий дозвіл на сурогатне материнство у штаті Нью-Йорк. На початку жіночий рух був єдиним у ставленні до цього питання, та у 2019 році вдалося відхилити законопроект. Вже через рік була підготовлена надзвичайно великобюджетна кампанія, яка розповідала про сурогацію як про «можливість для безплідних пар та для гей-батьків», тому всередині жіночої групи законодавців відбулося розділення щодо цього питання, щоб «зробити це безпечнішим», і законопроект врешті пройшов. Відтоді штат Нью-Йорк перетворився на столицю сурогації, одразу відкрився потужний потік сурогатного материнства, порушення прав жінок, масової експлуатації. «Імена залучених до цього жінок невідомі, вони не реєструються, ми не знаємо стану їхнього здоров’я ані до, ані під час, ані після пологів; Нью-Йорк став епіцентром трафікінгу», – каже Таїна Б’єн Еме.
«Сурогатне материнство йде у бідніші країни. В Індії жінки отримують в кілька разів менші кошти за такі пологи, ніж у США. Але навіть ці доходи в підсумку не покращують їхнє економічне становище. Виношуючи дитину для інших, індійська жінка втрачає зв’язок з власною сім’єю, бо її обмежують у контактах. Ця практика йде пліч-о-пліч з трафікінгом, проституцією, із викраданням дівчат», – розповіла Шіла Сур’янараянан.
Досліджуючи цю тему в Індії, вона дізналася про випадок викрадення 13-річної дівчинки, яку гвалтували і змусили 6 разів народити дітей, котрих потім продали. Наслідками сурогації є смерті сурогатних матерів, смерті донорок яйцеклітин, опіка та взагалі подальша доля народжених на замовлення дітей, кинуті напризволяще непотрібні «замовні» діти, трафік жінок та дівчат. Тому комерційне сурогатне материнство було заборонене в Індії у 2021 році.
«Ми не хочемо, щоб Албанія стала раєм для сурогатного материнства. Не хочемо, щоб жінок забирали у трафік. Багато албанок вже продали у проституцію в багатші країни, тепер вони йдуть до нас зі пропозицією сурогатного материнства. Щойно в Албанії прийняли закон про дозвіл на сурогацію, сюди також почали везти українок, для такої ж експлуатації», – додала Ліндіта Пано. З її слів, для розташованої неподалік Італії Албанія є країною стоматологічного туризму: тут надають якісні послуги за невелику для рівня доходів італійців ціну. «А тепер будемо ще країною для сурогатного туризму. Нам ще водночас дуже активно намагаються нав’язати легалізацію проституції», – свідчить Ліндіта Пано.
Україна також має цю проблему, яка практично ніяк не регулюється законодавчо на рівні, який би хоч якось захищав залучених у сурогацію жінок, засвідчила депутатка Київради, очільниця МОЗ України у 2019-2020 роках Зоряна Скалецька.
З її слів, регулювання сурогатного материнства прописане у межах однієї сторінки у документації щодо репродуктивного здоров’я. Відтак в Україні основою регулювання правових відносин залучених у сурогацію жінок з замовниками стали самі договори, які пропонувала жінкам інша сторона і які через це не є паритетними. Передусім, підписуючи подібний договір, економічно не захищена жінка не знає і про свої права. В країні немає і будь-якого обмеження для практикуючих у цій сфері лікарів. Вони не мають ніяких наслідків за неетичну працю. Україна не ратифікувала і конвенцію щодо прав дитини і біомедицини, тому в сурогації взагалі не йдеться про основне: дитина має право народитися у люблячій родині, а не як наслідок «збереження спадщини біоматеріалу». Крім того, сурогація є перешкодою для євроінтеграційного руху України. Констатуючи наявність цих трьох ключових проблем, Зоряна Скалецька зазначила, що після війни обов’язково заговорять про відродження нації, і вже тепер треба бити на сполох, бо буде сплеск і попиту на сурогацію, особливо з урахуванням комерціалізації медицини в Україні. Сурогатне материнство має бути повністю забороненим, у всіх його формах.
Марія Дмитрієва також додала, що одразу після початку повномасштабного вторгнення росіян в Україні почали широко рекламувати сурогатне материнство на закордонну аудиторію: «До нас присилають біоматеріал, жінки виношують дітей за кордон, їх забирають та оформлюють через посольства – біологічні батьки навіть не навідуються сюди. Також для сурогації до нас везуть жінок з країн Середньої Азії, в яких становище ще гірше за наше». Ліндіта Пано також засвідчила, що в Албанії народжених «на замовлення» дітей віддають навіть без реєстрації. «В Україні жінка – сурогатна мати навіть не має права на цю дитину. При цьому батьків-замовників законодавство навіть не змушує забирати новонароджених. Навіть якби народивша мати і хотіла забрати цю дитину, цього не дадуть зробити. Громадянства в цих дітей немає ніякого, наші сиротинці заповнені сурогатними дітьми, яких з якихось причин не забрали замовники, бо таких дітей не можна і всиновити та вдочерити», підсумувала Марія Дмитрієва.
Заходи НУО ЦРД до міжнародної кампанії «16 днів проти гендерного насильства»
Громадська рада при МФО «Рівні можливості» та громадська організація «Центр – Розвиток демократії» спільно з Міністерством соціальної політики України організовують та проводять онлайн-заходи, присвячені проведенню міжнародної кампанії «16 днів проти гендерного насильства»:
27 листопада 15:00 – онлайн-семінар “Загрози правам жінок через штучний інтелект, подолання викликів та пошук рішень”, присвячений аналізу потенційного та виявленого негативного впливу штучного інтелекту на права жінок. Учасниці та учасники обговорюватимуть ключові виклики, які створюють сучасні технології, та можливі підходи до їх подолання. Міжнародні експерти та експертки з провідних компаній представлять вам міжнародний досвід та нові виклики різного рівня впливу.
2 грудня 15:00 – онлайн-семінар “Проституція як насильство проти дівчат та жінок, кращі світові практики протидії”, присвячений обговоренню проституції як форми гендерного насильства, спрямований на аналіз глобальних практик і пошук рішень для України. Експертки розповідатимуть про досвід впровадження ефективних підходів до протидії та підтримки постраждалих.
5 грудня 15:00 – онлайн-семінар «Порнографія: небезпека для українських жінок і дітей», експлуатації жінок та дітей у порнографії та небезпеки порнографії та поза нею, загрози, пов’язані з доступом дітей до порнографічного контенту. Захід спрямований на пошук ефективних рішень для захисту постраждалих і попередження цих загроз.
6 грудня 15:00 – онлайн-семінар “Молодіжні адвокаційні кампанії з протидії насильству. Реалізація Резолюцій РБ ООН “Жінки, Мир, Безпека” та “Молодь, мир, безпека». Молодь з різних міст та сіл України розповідатимуть свої історії боротьби з насильством на рівні громад та родин.
9 грудня 15:00 – онлайн-семінар “Сурогатне материнство як загроза правам людини”, зосереджений на аналізі морально-етичних аспектів сурогатного материнства. Учасниці обговорюватимуть зв’язок сурогатного виношування з торгівлею людьми та репродуктивною експлуатацією жінок, а також його вплив на права дітей. Захід спрямований на вивчення цих викликів та пошук рішень.
ПОПЕРЕДНЯ РЕЄСТРАЦІЯ НА ЗАХОДИ є ОБОВ’ЯЗКОВОЮ (ЦЯ ФОРМА ЄДИНА ДЛЯ ВСІХ ЗАХОДІВ)
Експертка НУО ЦРД провела в Луцьку робочу зустріч з запобігання насильству та торгівлі людьми
28 серпня 2024 року гендерна експертка НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва провела робочу зустріч з питань запобігання та протидії торгівлі людьми і домашньому насильству у м. Луцьку Волинської області. Про це повідомляється на сторінці департаменту соціальної та ветеранської політики Волинської ОДА у Facebook.
Участь у заході взяв начальник управління міграційної поліції ГУНП у Волинській області Олександр Зотько, а також голова ГО “ВЕЛЕС+” Віктор Вальчук, голова ГО “Волинські перспективи” Ніна Пахом’юк. Під час зустрічі обговорено нові виклики та ризики в умовах воєнного стану.
Зокрема, йшлося про такі види експлуатації жінок як сурогатне материнство, порнографія та проституція. Розглянута шведська модель боротьби із проституцією, міжнародні правові стандарти та зарубіжний досвід протидії кримінальним правопорушенням, пов’язаним із домашнім насильством.
Раніше повідомлялося, що ЄСПЛ підтримав модель, котра криміналізує купівлю актів сексуального характеру та допомагає потерпілим від проституції.
Голова НУО ЦРД Елла Ламах зустрілася з очільницею та експертками Міжнародної коаліції за викорінення сурогатного материнства ICASM\CIAMS
24 червня 2022 року голова НУО «Центр – Розвиток демократії» Елла Ламах зустрілася із очільницею Міжнародної коаліції за викорінення сурогатного материнства ICASM\CIAMS Марі-Жозеф Девільє (Marie-Josèphe Devillers).
У зустрічі також брали участь Аврора Курте (Aurore Сourtes), котра курує у Коаліції напрямок міграції та сурогатного виношування, і Марія Ескрібано Гарсіа (Maria Eescribano Garcia), яка займається адвокацією в ICASM\CIAMS.
Присутні обговорили шляхи співпраці і запланували низку просвітницьких та адвокаційних заходів з протидії сурогатному виношуванню в Україні та Європі загалом.
Центр – Розвиток демократії долучився до Міжнародної коаліції за викорінення сурогатного материнства ICASM \ CIAMS
НУО «Центр – Розвиток демократії» долучилась до міжнародної коаліції за викорінення сурогатного материнства ICASM International Coalition for the Abolition of Surrogate Motherhood \ CIAMS Coalition Internationale pour l’Abolition de la Maternité de Substitution.
Про це повідомляє експертка НУО ЦРД Марія Дмитрієва, котра також прокоментувала важливість протидії цьому явищу:
«Сурогатне виношування (також знане як сурогатне материнство) в Україні розглядається як метод лікування безпліддя, але є посутньо репродуктивною експлуатацією жінок у вразливому положенні і торгівлею немовлятами.
Ця практика заборонена в більшості розвинених країн Заходу і в багатьох країнах решти світу. Через дешевизну цієї практики в Україні та велику кількість економічно вразливих жінок Україна стала однією з небагатьох країн світу, куди можуть приїхати і «замовити» собі немовлятко заможні пари і одинокі люди (переважно чоловіки). Це відкриває широке поле для зловживань проти таких жінок та дітей, яких вони народжують», – каже гендерна експертка.
