Експерти й експертки Касабланської декларації виступили в Європейському парламенті під час великої конференції з питань сурогатного материнства

Брюссель, 19 листопада 2025 року: за день до Міжнародного дня прав дитини, в Європейському парламенті відбулася велика конференція «Сурогатне материнство: етичний та політичний виклик для Європи», в якій взяли участь члени Європейського парламенту, міжнародні експерти, правозахисні організації та особи, яких безпосередньо торкнулося сурогатне материнство. English

Метою заходу було розглянути етичні, правові та політичні наслідки сурогатного материнства в Європі та оцінити, як Європейський Союз може захистити права жінок та дітей в умовах швидкозростаючої глобальної індустрії.

Європейський захід у серці інституцій

Захід був організований членами Європейського парламенту Паоло Інсельвіні, Бертом-Яном Рюйссеном та Стівеном Ніколою Бартуліцею. На відкритті виступили Лоренс Троху, Ядвіга Вішневська, Карло Фіданза та Нікола Прокаччіні, співголова групи ECR.

Італійське лідерство

Одне з найпомітніших зауважень прозвучало від Євгенії Роччелла, міністерки Італії у справах сім’ї, рівних можливостей та народжуваності, яка наголосила на необхідності підходу, заснованого на правах людини, а не керованого динамікою ринку чи індивідуальними бажаннями.

Італія сьогодні є однією з провідних країн у світовому русі за повсюдне скасування сурогатного материнства.

Організація цієї конференції в Європейському парламенті відображає цей політичний та правовий імпульс.

Ключове втручання Організації Об’єднаних Націй

На конференції виступила Рім Альсалем, Спеціальна доповідачка Організації Об’єднаних Націй з питань насильства щодо жінок та дівчат. Вона повторила висновки своєї нещодавньої доповіді Генеральній Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, у якій сурогатне материнство в усіх формах, включаючи так зване «альтруїстичне» сурогатне материнство, визнається формою насильства щодо жінок. Вона закликала держави працювати над його повсюдним скасуванням шляхом створення міжнародного договору.

Швидкозростаючий світовий ринок: критичний виклик для ЄС

Експерти наголосили на експоненціальному зростанні світового ринку сурогатного материнства, який у 2024 році оцінювався в 22,4 мільярда доларів США та, за прогнозами, досягне 201,8 мільярда доларів США до 2034 року (Global Market Insights).

Це розширення наразі випереджає правові гарантії та ризикує створити фактичне транснаціональне визнання контрактів на сурогатне материнство через практику, а не через демократичне прийняття рішень.

Громадянське суспільство говорить одноголосно

Панельна дискусія звела разом організації з Італії, Франції, Бельгії, Ірландії, Хорватії, Нідерландів, Іспанії та Сполучених Штатів, об’єднані в захисті основних прав жінок і дітей.

Серед них була Експертна група Касабланки, представлена ​​її речницею Олівією Морель, яка сама народилася завдяки сурогатному материнству, та її виконавчим директором, доктором Бернардом Гарсією, науковцем-правознавцем.

Доповідачі поділилися принципом, одностайно підтвердженим протягом усього заходу:

«Не існує такого поняття, як право на дитину. Але кожна дитина має фундаментальні права, і ці права не підлягають ані обговоренню, ні передачі, ні комерціалізації».

Чіткий заклик до Європейського Союзу

Учасники закликали ЄС:

• Забезпечити, щоб Європейське свідоцтво про батьківство не дозволяло фактично легалізувати сурогатне материнство в державах-членах, де воно заборонено;

• Захищати право дитини на ідентичність, походження та справжнє походження;

• Протистояти всім формам комерціалізації людського тіла та дитини;

• Підтримувати розробку обов’язкового міжнародного договору про скасування сурогатного материнства відповідно до рекомендацій Спеціального доповідача ООН.

👉 Контакт для преси: Бернард Гарсія, виконавчий директор неурядової організації «Касабланська декларація» – WhatsApp : +33 (0) 6 58 43 69 71\

www.declaration-surrogacy-casablanca.org

contact@declaration-surrogacy-casablanca.org

https://declaration-surrogacy-casablanca.org/text-of…/

Представниця НУО “Центр – Розвиток демократії” взяла участь у роботі міжнародної феміністської конференції у Великій Британії

10-12 жовтня 2025 року у Брайтоні (Сполучене Королевство) працювала міжнародна феміністська конференція FiLiA Conference 2025. English

У роботі конференції взяла участь представниця НУО “Центр – Розвиток демократії” (Київ, Україна), гендерна експертка Марія Дмитрієва.

Зокрема, під час третього дня конференції була організована сесія про небезпеку та порушення прав жінок і дітей, котрі викликає практика сурогатного материнства.

Присутні жінки розповіли про пережите під час залучення до цієї практики у Великій Британії, США та Франції, та як їм допомогли подолати ці наслідки організації ICASM (International Coalition against Surrogate Motherhood) та Stop surrogacy UK.

джерело

сайт FiLia

ЦРД підтримує доповідь в ООН щодо засудження сурогатного материнства як насилля щодо жінок і дітей

НУО “Центр – Розвиток демократії” (Київ) долучилася до відкритого міжнародного звернення громадських організацій, які закликають підтримати доповідь Спеціальної доповідачки ООН з питань насильства проти жінок і дівчат Рім Аль Салем, що має бути представлена 10 жовтня 2025 року на 80-й сесії Третього комітету Генеральної асамблеї ООН.

Доповідь має назву “Різні прояви насильства щодо жінок і дівчат в контексті сурогатного материнства” (A/80/158). Згідно з її змістом, сурогатне материнство є насильницькою, хижою практикою щодо залучених жінок і народжених таким способом дітей.

Також у зверненні закликають держави, міжнародні структури, впливових осіб вжити рекомендації для практичного припинення дії практики сурогатного материнства.

джерело

Відкритий лист громадськості щодо недопущення загроз фундаментальним національним інтересам України у зв’язку з реєстрацією законопроєктів “Про застосування допоміжних репродуктивних технологій”

Сурогатне материнство в усіх його формах – це сукупність насильства та порушень прав людини, тому воно не може мати правового регулювання.

З метою недопущення стратегічних і операційних провалів, негативних незворотних наслідків для держави у сфері формування  і реалізації політики щодо репродуктивного здоров’я, дотримання прав дітей і жінок, розвитку нації просимо Вас  переглянути позицію пов’язану із поданням законопроєкту «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій» (№13683 від 22.08.2025). Такожінформуємо про реєстрацію у Верховній Раді України законопроєкту «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій» (№13683-1 від 04.09.2025,  що поданий народним депутатом Дануцою О.,  далі разом – законопроєкти).

матеріали

Інформуємо, що законопроєкти суперечать низці норм міжнародного та українського законодавства, а також зобов’язанням перед Європейським Союзом, а саме:

1.  Позбавлення материнства жінки, яка народила дитину — грубе порушення прав людини.

У міжнародному праві, а також у правових системах більшості держав, материнство встановлюється  за фактом народження, навіть у випадках екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) з донорськими яйцеклітинами.

«У всіх країнах світу материнство юридично визначається через факт пологів — жінка, яка народила дитину, є її матір’ю. Це стосується навіть випадків, коли використано донорську яйцеклітину або ембріон.»   (ICAMS, 2024)

Передача дитини іншій особі за контрактом прямо порушує:

–  ст. 50 Конституції України ,

–  ст. 7 Конвенції ООН про права дитини  

–  ст. 5, 11, 16 Конвенції CEDAW .

2.  Сурогатне материнство порушує права дитини

Сурогатне материнство — це програмоване розлучення дитини з матір’ю. Така передача за винагороду чи контрактом має ознаки  торгівлі дітьми, що прямо заборонено міжнародним правом.

«Контракт, у якому передача дитини є умовою оплати, є формою продажу дітей, оскільки дитина не може розглядатися як товар.» UNICEF, 2022

Це порушує:

–  ст. 7–8 Конвенції ООН про права дитини ,

– Факультативний протокол до КПД про продаж дітей  

Також законопроєктами не забезпечено інтереси дитини, в тому числі з урахуванням позиції ЄСПЛ, наприклад, у справі Mennesson v. France. Адже у кожному випадку, що стосується становища дитини, її вищий інтерес має бути пріоритетом.

3.  Порушення прав жінок — експлуатація, примус і дискримінація

Сурогатне материнство використовує вразливе становище жінок і призводить до:

–  серйозних ускладнень для здоров’я  (у сурогатних матерів ризик тяжких ускладнень в чотири рази вищий, ніж у жінок, які виношують неасистовану вагітність  Annals of Internal Medicine, 2024 ,

–  юридичного виключення жінки з материнства , навіть якщо вона виносила і народила дитину,

– відсутності відпустки після пологів, лікарняних та інших, передбачених законодавством пільг та можливостей.

«Сурогатне материнство є формою експлуатації жінок, що часто супроводжується порушеннями прав людини та гендерно зумовленим насильством.» (Спеціальна доповідачка ООН Рім Альсалем, 2023 ) 

Законопроєктами не взято до уваги: 

Резолюцію ПАРЄ 2331 (2020) щодо експлуатації у сфері сурогатного материнства, яка наголошує на необхідності запобігання використанню сурогатного материнства як форми експлуатації жінок.

Конвенцію Ов’єдо (Конвенція про права людини та біомедицину, 1997), яка містить норми щодо захисту людської гідності у сфері біомедичних технологій.

Заключні зауваження Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок до дев’ятої періодичної доповіді України (2022), що містять рекомендації щодо захисту жінок від експлуатації у сфері репродуктивних технологій.

Застереження  доповіді Рім Альсалем, Спеціальної доповідачки ООН з питань насильства щодо жінок та дівчат, його причин та наслідків , «Сурогатне материнство та насильство щодо жінок» (2025), яка проаналізувала сурогатне материнство як форму насильства та експлуатації щодо жінок.

Касабланську декларацію (2023)  — закликає до повної заборони сурогатного материнства як форми експлуатації жінок.

Позицію Спеціальної доповідачки ООН з питань продажу та сексуальної експлуатації дітей Мами Фатіми Сінґатех (Гамбія), яка підкреслила, що «комерційне сурогатне материнство зазвичай є продажем дітей» за міжнародним правом про права людини . 

Матеріали ЮНІСЕФ (UNICEF), зокрема документу «Ключові міркування: права дітей та сурогатне материнство» (2022) , де наголошено, що «контракт, у якому передача дитини є умовою оплати, є формою продажу дітей», хоча  дитина не може розглядатися як товар. 

Позицію Ради Європи (ПАРЄ): 2016 року Парламентська асамблея розглядала проєкт резолюції щодо заборони сурогатного материнства, проте він не був ухвалений. Водночас експертні та правозахисні організації у своїх поданнях наголошували, що практика сурогатного материнства «пов’язана з ризиками продажу дітей та експлуатації жінок».

На наш погляд, обидва законопроєкти суперечать зобов’язанням перед Європейським Союзом, а саме пункту 3 підрозділу е)  розділу 4.3. Дорожньої карти з питань верховенства права і  прямо конфліктують із позицією міжнародного співтовариства, зокрема п.6. Директиви 2024/1712 про внесення змін до Директиви 2011/36/ЄС про запобігання торгівлі людьми та боротьбу з нею та захист її жертв, якою використання сурогатного материнства/експлуатація сурогатного материнства є формою торгівлі людьми. Тому, на наш погляд, провокативними є дії України, яка замість впроваджувати нові правила ЄС у своє національне законодавство готується прийняти зовсім протилежні норми, що порушують права жінок та дітей.

Документи, що підсилюють позицію для заборони сурогатного материнства (виношування): 

Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо продажу дітей, дитячої проституції та порнографії (2000)  вимагає від держав-учасниць заборонити продаж дітей, дитячу проституцію та дитячу порнографію.

 Резолюції Ради Безпеки ООН щодо сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (1820, 1888, 1960, 2106, 2242 тощо)  закріплюють підхід до профілактики, відповідальності та моніторингу СНПК і визначають сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом:

«зґвалтування, сексуальне рабство, примусову проституцію, примусову вагітність, примусовий аборт, примусову стерилізацію, примусовий шлюб та будь-які інші форми сексуального насильства подібної тяжкості, вчинені проти жінок, чоловіків, дівчат чи хлопців, які прямо чи опосередковано пов’язані з конфліктом… Цей термін також охоплює торгівлю людьми з метою сексуального насильства та/або експлуатації, коли вона здійснюється в умовах конфлікту». 

Згадувані у пояснювальній записці МОЗ України міжнародні нормативно-правові акти (Декларація про використання науково технічного прогресу в інтересах миру і на благо людства (1975 р.),  Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW, 1979), Регламент (ЄС) 2024/1938 про стандарти якості та безпеки речовин людського походження, призначених для застосування людиною тощо) прямо не згадують сурогатне материнство і, відповідно, вони ані не підтримують, ані не засуджують цю практику. 

Репродуктивні функції жінок оцінюють у грошовому еквіваленті, перетворюючи тіло на товар. Хартія ЄС про основоположні права (ст. 3): забороняє перетворення людського тіла на джерело прибутку.  Загальний коментар № 28 Комітету з прав людини: засуджує зведення жінок до підлеглої ролі.

Звертаємо увагу, що законопроекти не відповідають вимогам, що ставляться до даного виду документів, не кореспондуються з іншими законами.

У законопроєктах йдеться про «забезпечення реалізації права чоловіків та жінок в Україні на продовження роду», проте таке право не передбачене ані Конституцією України та іншими українськими законами, ані міжнародним законодавством. При цьому не згадується право на дитинство, материнство і батьківство (ст. 51 Конституції), яким сурогатне материнство суперечить.

Проєкти законів не містять запобіжників порушення прав дітей, народжених  в результаті використання зазначених методик: вони мають високі ризики потрапляння  за межі правового поля як України (країн Європи, США, Китай, країн арабського регіону), так і країни своїх батьків з усіма негативними наслідками цього.

Медична риторика вводить в оману: сурогатне материнство не є медичною процедурою. Лише екстракорпоральне запліднення (IVF) та штучне запліднення визнаються медичними процедурами. Сурогатне материнство лише застосовує технології штучного запліднення з контрактною, а не терапевтичною метою. Резолюція Європейського парламенту засуджує сурогатне материнство як таке, що суперечить людській гідності, експлуатує тіла та репродуктивні функції жінок, особливо вразливих жінок у країнах, що розвиваються .

Відповідно до вимог ст. 104 ЗУ «Регламент Верховної Ради України» просимо відкликати законопроект «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій» (№13683 від 22.08.2025). 

З повагою,

членкиня ГО «Національна ради жінок України» Елла Ламах, тел. 0936024850, ellalamakh@gmail.com

Список громадських організацій додається:

ГО «Жіночий Консорціум України», голова організації Оксана Москаленко,  oksana@wcu-network.org.ua

ГО «Сільські жінки України», голова організації Наталія Шулик, shulyknatalya68@gmail.com

ГО «Національна рада жінок України», голова організації Людмила Порохняк Гановська, laporokh@gmail.com

ГО  «Спілка жінок Чернігівщини», голова організації Тетяна Роєва, 0683455045_t@ukr.net

ГО «Спілка жінок України», голова організації Леокадія Герасименко, leokadiiag@gmail.com

ГО «Кроки до майбутнього», голова організації Юлія Дупешко-Джус, itcentre75@gmail.com

ГО  «Центр «Розвиток демократії», членкиня правління Олена Целуйко, info@ddc.org.ua

ГО «Центр гендерної культури», голова правління Тетяна Ісаєва, gender.museum@gmail.com

ГО «Центр Міжнародного розвитку «ЕЛПІС», голова організації Тетяна Герко, Tatiana.gerko@ukr.net

ГО «Українське подвір’я», голова організації Роман Засядьвовк, ukrpodviry@gmail.com

 Громадська рада при МФО «Рівні можливості» ВРУ, координаторка Лариса Кобелянська, larysa.kobelyanska@gender.org.ua

ГО «Жіночий ветеранський рух», очільниця  Катерина Приймак, veteranka@uwvm.org.ua

ГО «ФемінізмУА», голова правління Оксана Сущук, o.syshchyk@gmail.com

МБО  «Ромський жіночий фонд Чіріклі», президентка Юлія Кондур, chirikls@gmail.com

ГО «Бізнес Мережа Сільських Жінок», голова правління Софія Буртак, Sofia.burtak@gmail.com

ГО “Інститут місцевої демократії “Відкрите суспільство”, голова правління

Світлана Ходакова, opensociety.vinnitsa@gmail.com

ГО «Центр Жіночі перспективи»,  голова центру Любов Максимович, luba_maksymovych@women.lviv.ua

ГО “Смарта”, президентка Лілія Кісліцина, smarta.ukraine@gmail.com

ГО “Фундація публічного управління”,  голова організації Лілія Гонюкова, gonyukova@ukr.net

БО “Всеукраїнська ліга “ЛЕГАЛАЙФ”, голова організації Юлія Дорохова,   dorohovaiulia@gmail.com

ГО «Український жіночий конгрес», голова організації Світлана Войцеховська, info@womenua.today

Центр гендерної освіти при Ужгородському національному університеті, Маріанна Колодій

СУРОГАТНЕ МАТЕРИНСТВО Є ФОРМОЮ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ І МАЄ БУТИ ЗАСУДЖЕНЕ ЯК ТАКЕ.

26 липня 2025 року

Текст, який написала Берта О. Гарсія, було передано Рім Альсалем, Спеціальній доповідачці Організації Об’єднаних Націй з питань насильства щодо жінок та дівчат. джерело

Визначення сурогатного материнства (файл українською)

По-перше, необхідно визначити, що таке сурогатна вагітність – або будь-яка інша назва, яка використовується для позначення цієї практики – щоб уточнити, що це жодним чином не допоміжний репродуктивний метод людини, а радше соціальна практика, що полягає в наймі жінки, з винагородою чи без неї, для виношування та народження однієї або кількох дітей, незалежно від того, чи зачаті вони з її власних яйцеклітин, чи ні, з метою передачі їх одній або кільком особам, які бажають бути призначеними їхніми батьками, отримання передачі батьківства на їхнє ім’я та усунення матері, яка їх народила.

Торгівля людьми юридично визначена в Палермському протоколі

Торгівля людьми означає вербування, перевезення, передачу, переховування або отримання осіб шляхом погрози силою чи її застосування чи інших форм примусу, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливим становищем, або шляхом надання чи отримання платежів чи вигод для отримання згоди особи, яка контролює іншу особу, з метою експлуатації. Згода жертви торгівлі людьми на будь-яку форму навмисної експлуатації, описаної вище, не враховується, якщо було використано будь-який із вищезазначених засобів.

Це юридичне визначення торгівлі людьми введено в Протокол Організації Об’єднаних Націй про запобігання і припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми , та покарання за неї , протокол до Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності . Широко відомий як Протокол проти торгівлі людьми або Палермський протокол, це один із трьох протоколів, що їх Організація Об’єднаних Націй прийняла у Палермо, Італія, у 2000 році. Він набув чинності 25 грудня 2003 року та до 2022 року його ратифікували 180 держав-учасниць.

Протокол проти торгівлі людьми є першим юридично обов’язковим міжнародним документом для держав-учасниць і першим міжнародно-правовим текстом, який встановлює визначення торгівлі людьми на основі поведінки, засобів та мети.

Торгівля людьми включає такі дії, як вербування, перевезення, передача, приховування або отримання осіб, які перебувають у вразливому становищі, а також такі засоби , як погроза силою або її застосування чи інші форми примусу, шахрайство, обман, зловживання владою або отримання оплати чи виплат з метою отримання згоди від особи на експлуатацію. Згода жертви не має значення.

Обман у вербуванні жінок для репродуктивної експлуатації в сурогатному материнстві

Сурогатна вагітність є торгівлею людьми тією мірою, якою всіх жінок вербують у «сурогатні» матері за допомогою наступного обману:

  • Що вони не є матерями дітей, яких вони приводять у світ.
  • Що діти, яких вони народжують, не є їхніми власними.
  • Що, оскільки вони не є матерями цих дітей, вони не продають і не віддають їх, а лише повертають їх батькам (насправді, замовникам) після пологів.
  • Що процес, який їм пропонують пройти, називають технікою допоміжної репродукції людини, надаючи цій практиці оманливо авторитетний вигляд. Хоча допоміжні репродуктивні технології можуть застосовуватися у цьому процесі — наприклад, екстракорпоральне запліднення (in vitro), штучне запліднення чи перенесення ембріона, — сурогатне материнство як таке, із залученням численних осіб поза медичною сферою, не можна вважати однією з них. 

Вербування жінок шляхом обману для цілей репродуктивної експлуатації є невід’ємною рисою сурогатного материнства чи будь-якого евфемізму, що описує цю соціальну практику. Вона полягає у тому, щоб зробити фертильну жінку вагітною, аби вона віддала свою новонароджену доньку чи сина тим, хто замовив це за усною чи письмовою угодою — незалежно від того, чи передбачена винагорода та яким способом відбулося запліднення: природним, штучним або через екстракорпоральне запліднення з перенесенням ембріона.

Якби не цей обман у вербуванні, не було б сурогатного материнства.

Якби не цей обман, не було б і цієї індустрії.

У сурогатному материнстві цей обман є системним. Тому що дуже мало жінок продали б чи віддали б своїх дітей, якби знали, що вони їхні матері.

Жінок обманюють і переконують, що, не залучаючи їхній генетичний матеріал, вони не є матерями сина чи доньки, яких народжують, і що з цієї причини вони повинні передати їх батькам-замовникам, тобто тим, хто надав власні гамети, пожертвовані або придбані, для створення ембріона, який переноситься сурогатній матері.

Ця вигадка ґрунтується на плутанині між біологією та генетикою : вагітність – це біологічний процес, тому вагітна жінка є біологічною матір’ю, а донор сперми, безсумнівно, має генетичний зв’язок з народженою особою, але, оскільки він не бере участі у вагітності, оманливо називати його біологічним батьком. Ще більш помилково екстраполювати цю плутанину на жінок, вважаючи їх біологічними матерями лише за умови, що вони внесли свій генетичний матеріал.

Чому ж вони повинні відмовлятися від стосунків материнства, якщо, як стверджується, вони не є матерями цих дітей? Усі сурогатні матері, незалежно від законодавства чи моделі (комерційної чи альтруїстичної), повинні відмовитися від материнської приналежності до або після пологів  – тому що у всіх країнах світу материнство визначається фактом народження. Вони також відмовляються від права бути носіями прав і обов’язків, пов’язаних з батьківськими повноваженнями,   а також від соціальних пільг, що передбачені для матерів, наприклад відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, виплати по вагітності та пологах, скорочений робочий час для матерів, що годують грудьми, та інші податкові пільги.

З того часу, як екстракорпоральне запліднення та перенесення ембріонів виявилися ефективними наприкінці 1970-х років і поширилися як допоміжні методи репродукції, вони служили двом взаємовиключним цілям:

  1. Підтвердити зв’язок між зачаттям, вагітністю та пологами з материнством. Сказати жінкам, що вони справді є матерями дітей, яких вони приводять у світ, навіть якщо вони не носійки їхнього генетичного матеріалу, оскільки материнство визначається пологами, що є беззаперечним у будь-якій країні світу. Саме це клініки лікування безпліддя розповідають пацієнткам із проблемами безпліддя, які самостійно звертаються до них по лікування.
  2. Відокремити зачаття, вагітність та пологи від материнства, сказавши сурогатним матерям, що вони не є матерями дітей, яких вони приводять у світ, оскільки вони не носійки їхнього генетичного матеріалу, і що вони повинні відмовитися від своїх материнських повноважень стосовно дитини та передати її батькам-замовникам. Саме це агентства та клініки кажуть сурогатним матерям та їхнім клієнтам, яких визнають батьками, навіть якщо їхнім єдиним внеском буде зразок сперми, власні яйцеклітини, донорські або куплені яйцеклітини, підписання договору та внесення грошей.

Примус  у вербуванні жінок для репродуктивної експлуатації

Сурогатна вагітність є торгівлею людьми тією мірою, якою всіх жінок примушують до сурогатного материнства. Сексистський стереотип, який передбачає, що жінки мають вроджену схильність жертвувати собою заради інших, і навчає їх цьому, є фактором, який робить їх вразливими. Примус може діяти на психологічному, культурному, сімейному, емоційному, соціальному, релігійному та, перш за все, економічному рівнях, оскільки винагорода або компенсація є важливим стимулом, якщо не найважливішим, коли йдеться про згоду стати сурогатною матір’ю.

Основна вразливість жінок полягає в економічній ситуації. Фемінізація бідності є глобальною, причому жінки найбільше страждають від безробіття, нестабільних контрактів, тимчасової та неповної зайнятості, а також різниці в заробітній платі, і саме жінки несуть тягар неоплачуваної та доглядової праці, що призводить до обтяжливих наслідків багатовимірної бідності, яка ще більша в країнах, що охоплені збройними конфліктами, таких як Україна та Росія, де сурогатне материнство є легальним. В цих умовах економічної та соціальної нестабільності та вразливості багато жінок стають ідеальними жертвами торгівлі людьми з метою сексуальної та репродуктивної експлуатації в обмін на оплату або навіть обіцянку оплати, яка не завжди виконується. Такий набір вразливих жінок здійснюється без будь-яких обмежень в Інтернеті, як і у випадку з тисячами груп вербування для сурогатного материнства, що існують у Facebook.

Багатовимірна бідність вища серед жінок, ніж серед чоловіків, на всіх п’яти континентах — 27,4% жінок у Латинській Америці та Карибському басейні живуть у бідності — і непропорційно погіршилася з часів пандемії COVID-19. Здатність користуватися автономією щодо власного сексуального та репродуктивного здоров’я обернено пропорційна бідності: чим більша бідність, тим менша сексуальна та репродуктивна автономія.

Передача жінок для репродуктивної експлуатації

Окрім обману та примусу, притаманних вербуванню жінок для репродуктивної експлуатації, переміщення жінок додає значного елементу до торгівлі людьми.

У 2021 році Міжнародна коаліція за скасування сурогатного материнства (CIAMS) разом з Європейською мережею жінок-мігранток (ENoMW) провели дослідження випадків, задокументованих у ЗМІ у 72 країнах, серед яких Греція, Україна, Мексика та Індія стали предметом глибшого аналізу. Незважаючи на значну кількість зібраної інформації, було виявлено, що існує дуже мало академічних досліджень або офіційних звітів про переміщення жінок у контексті сурогатного материнства, що робить результати дослідження CIAMS та ENoMW надзвичайно актуальними: « Жінки-мігрантки та репродуктивна експлуатація в індустрії сурогатного материнства. Спільне розслідування ENoMW та ICASM ».

Ми виявили, що є жінки-мігрантки, іноді з особистими планами, відмінними від сурогатного материнства, яких вербують як сурогатних матерів у країні призначення, а також жінки, яких спочатку вербують для використання як сурогатних матерів у власній країні, але потім переводять до іншої країни, іноді в контексті мафіозної практики торгівлі людьми або для пологів у країні батьків-замовників, для їхньої зручності. Іноді це робиться для зменшення вартості процесу сурогатного материнства, для обходу заборонного законодавства або для здійснення медичної практики, якої немає в країні походження. Незалежно від того, чи емігрують вони до іншої країни з наміром стати сурогатними матерями чи без нього, чи мігрують вони після вагітності для індустрії сурогатного материнства, чи їх вербують у країні призначення, ці жінки мають дуже схожий профіль, причому переважна більшість, якщо не всі, опиняються в ситуації великої економічної та соціальної нестабільності та вразливості, котру посилює міграція.

Це дослідження також висвітлює специфічний спосіб перенесення ембріонів, якого зазнають ці жінки: вони повинні залишити своє сімейне середовище, щоб пройти всі нав’язані процедури, зокрема пересадку ембріонів та пологи, які занадто часто виконуються без потреби шляхом кесаревого розтину. Далеко від свого повсякденного та сімейного середовища вони є ще вразливішими.

Ці жінки є жертвами торгівлі людьми, у багатьох випадках примусової вагітності, а також фізичного та психологічного насильства, до чого слід додати високу ймовірність того, що їх покинуть напризволяще після того, як вони передають своїх дітей у країні призначення. Ці жінки також є жертвами шахрайства, оскільки часто не отримують обіцяної або узгодженої винагороди та мають серйозний ризик стати жертвами інших видів торгівлі людьми, таких як сексуальна експлуатація або експлуатація з метою жебракування.

Шахрайство у вербуванні жінок для репродуктивної експлуатації

Багато агентств сурогатного материнства використовують шахрайську рекламу для вербування жінок. На своїх вебсайтах та в соціальних мережах, таких як Facebook чи Instagram, вони обіцяють дуже значні виплати, які не відповідають дійсності, або не згадують, що сума включає вагітність двійнею, кесарів розтин або втрату матки.

Обмеження пересування жінок, вербованих для репродуктивної експлуатації

Утримування під замком жінок, повне або неповне, є ще одним фактором, який робить сурогатне материнство торгівлею людьми. Зазвичай це відбувається в третьому триместрі до пологів, але також були задокументовані випадки протягом усієї вагітності або після пологів з метою контролю за жінкою, поки оформлюється реєстрація новонародженого та необхідні дозволи на вивезення дитини з країни. Лише після завершення формальностей сурогатна мати отримує повну оплату та повертає собі свободу. Вразливість цих жінок збільшується через стан їхньої вагітності або післяпологового періоду, часто після кесаревого розтину.

Жінки, яких використовують як сурогатних матерів, не мають автономії чи свободи пересування. Вони повинні дотримуватися суворого графіку та комендантської години. Немає потреби повертатися до жіночих ферм в Індії, Камбоджі, Непалі чи Канкуні (Мексика). Ув’язнення також відбувається в Україні, де вагітних жінок доставляють до Києва та розміщують у квартирах, що належать самим агентствам, у переповнених умовах та підпорядковують графікам, яких вони зобов’язані дотримуватися. Загалом, і в будь-якій країні, контракти про сурогатне материнство містять пункти про радіус вільного пересування, який вагітна жінка не може перевищувати без прямого дозволу.

Окрім цих нав’язаних умов життя, жінки, яких завербовують як «сурогатних» матерів, стикаються з обмеженнями сексуальної свободи, піддаються несподіваним перевіркам на вживання тютюну, алкоголю та наркотиків, а також часто дотримуються дієт на смак клієнта. Вони втрачають свою автономію як пацієнтки та повинні проходити медичні аналізи та обстеження, нав’язані агентством та клієнтами, а також зобов’язані ділитися звітами та результатами.

З 2024 року сурогатне материнство вважається злочином, пов’язаним з торгівлею людьми, і карається по всьому Європейському Союзу.

23 квітня 2024 року Європейський парламент схвалив поправку до Директиви 2011/36/ЄС про запобігання торгівлі людьми та боротьбу з нею, а також захист її жертв, яка включає примусові шлюби, незаконне усиновлення та експлуатацію сурогатного материнства в контексті злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, що караються по всьому Європейському Союзу, на тій самій підставі, що й експлуатація проституції або інших форм сексуальної експлуатації, примусової праці чи послуг, включаючи жебрацтво, рабство або практики, подібні до рабства, підневільне становище, експлуатацію для злочинної діяльності або вилучення органів.

Обране формулювання «експлуатація сурогатного материнства» є заплутаним і може означати, що існує форма сурогатного материнства, яка не експлуатує жінок, та інша, яка експлуатує, причому остання має переслідуватися як торгівля людьми. У тексті Директиви буквально зазначено: «Щодо торгівлі людьми з метою експлуатації сурогатного материнства, ця Директива спрямована на тих (фізичних чи юридичних осіб), хто примушує або обманює жінок, змушуючи їх діяти як сурогатні матері».

Нова Європейська директива проти торгівлі людьми3 враховує лише вербування та обман у вербуванні жінок та ігнорує інші види поведінки та засоби репродуктивної експлуатації, описані тут. Навіть з огляду на це , у світлі нової Директиви, все сурогатне материнство без винятку має класифікуватися як торгівля людьми, оскільки примус та обман завжди присутні в сурогатному материнстві; дві поведінки, які роблять вербування торгівлею людьми, так само як примус, застосування сили, переміщення, ув’язнення, шахрайство, зловживання владою, вразливість жертви або отримання платежів чи виплат. А оскільки обидві поведінки – примус та обман – є системними та невід’ємними для сурогатного материнства в будь-якій його формі, воно має переслідуватися як форма торгівлі людьми та серйозний злочин, що являє собою серйозне порушення основних прав жінок та дітей, з кількома основними причинами, такими як бідність, нерівність, відсутність життєздатних можливостей працевлаштування або соціальної підтримки, а також дискримінація, що робить жінок та дітей особливо вразливими до торгівлі людьми. І, звичайно, стать, оскільки специфіка явища торгівлі людьми залежить від статі, і саме жінок завжди використовують як сурогатних матерів.

Законодавство кожної держави-члена Європейського Союзу, яке має бути прийняте відповідно до цієї Директиви, має продемонструвати, що боротьба з торгівлею людьми є пріоритетом для Союзу та держав-членів, які активно зобов’язуються забороняти та переслідувати сурогатне материнство в усіх його формах, а також підтримувати жертв, незалежно від країни їх походження. На міжнародному рівні підхід має бути подібним: практика, яка сама по собі є сукупністю насильства та порушень прав, не може мати вигляд прав, і єдиним рішенням є її скасування шляхом заборони та переслідування злочину.

Експертка НУО ЦРД взяла участь у консультаціях стосовно проблеми сурогатного материнства зі спеціальною доповідачкою ООН з питань насильства щодо жінок

Гендерна експертка, програмна директорка НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва взяла участь у консультаціях стосовно проблем, які несе практика сурогатного материнства. Консультації проводила спеціальна доповідачка ООН з питань насильства щодо жінок і дівчат, його причин та наслідків Рім Аль-Салем. English

Обговорення відбулись із ключових питань для розробки подальших рекомендацій реагування на порушення прав жінок у практиці сурогатного материнства.

Раніше повідомлялося, що спеціальна доповідачка ООН Рім Аль-Салем підтримує шведську модель протидії проституції.

Серія експертних онлайн-дискусій з питань сфери протидії торгівлі людьми – ВІДЕО

Протягом 14 – 29 квітня 2025 року відбулись три експертні онлайн-дискусії з питань сфери протидії торгівлі людьми «Протидія торгівлі людьми: виклики та шляхи подолання».

Експерти та експертки були залучені до наступних тем обговорення:

«Сурогатне материнство в контексті протидії торгівлі людьми»

«Сучасні виклики у вирішенні проблеми сексуальної експлуатації в Інтернеті»

«Протидія попиту, який сприяє торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації»

Цю серію заходів організувала ВГО «Центр – Розвиток демократії» за ініціативи Міністерства соціальної політики України, у співпраці з Громадською радою при міжфракційному об’єднанні «Рівні можливості» Верховної Ради України, Національним агентством України з питань державної служби, Вищою школою публічного управління та за підтримки ООН Жінки в Україні.

Відбулась експертна онлайн-дискусія «Сурогатне материнство в контексті протидії торгівлі людьми»

14 квітня 2025 року відбулась експертна онлайн-дискусія на тему «Сурогатне материнство в контексті протидії торгівлі людьми». Це перший захід із серії обговорень, організований ВГО «Центр “Розвиток демократії”» за ініціативи Міністерства соціальної політики України, у співпраці з Громадською радою при міжфракційному об’єднанні «Рівні можливості» Верховної Ради України, Національним агентством України з питань державної служби, Вищою школою публічного управління та за підтримки ООН Жінки в Україні. English

До заходу долучилися:

  • Марія Дмитрієва, директорка програм, ВГО «Центр “Розвиток демократії”»;
  • Оксана Пустова, державна експертка, Міністерство соціальної політики України;
  • Юлія Гончар, програмна аналітикиня ООН Жінки з гендерно відповідального урядування;
  • Юлія Лихач, директорка Вищої школи публічного управління;
  • Олександра Новікова, Європейська мережа мігранток (ENoMW);
  • Тетяна Руденко, старша керівниця проєктів,  Офіс Спеціального представника та координатора ОБСЄ з протидії торгівлі людьми;
  • Марі-Жозеф Девійє, представниця Міжнародної коаліції за заборону сурогатного материнства (ICASM), Франція;
  • д-р Шіла Суріянараянан, доцентка Центру жіночих студій, Університет Хайдарабаду, Індія;
  • Зоряна Скалецька, депутатка Київської міської ради, Міністерка охорони здоров’я України у 2019–2020 роках.

Тема сурогатного материнства в контексті протидії торгівлі людьми — непроста, але критична для захисту прав жінок, для осмислення нових форм експлуатації і для розробки адекватної політики на національному рівні. Важливо, що міжнародними партнерками заходу стали представниці Міжнародної коаліції за заборону сурогатного материнства (ICASM), Європейської мережі мігранток (ENoMW) та Міжнародної жіночої платформи дій (WOPAI). Також експертну підтримку заходу надали з Офісу Спеціального представника та координатора ОБСЄ з протидії торгівлі людьми.

Огляд ситуації із вразливістю українських жінок-мігранток у Європі, про небезпеку подібних комерційних пропозицій жінкам у нестабільному фінансовому стані зробила Олександра Новікова (Європейська мережа мігранток (ENoMW). У свою чергу, старша керівниця проєктів  Офісу Спеціального представника та координатора ОБСЄ з протидії торгівлі людьми Тетяна Руденко, надала аналіз даних на тему  «Сурогатне материнство та ризики торгівлі людьми: стратегічний підхід». Марі-Жозеф Девійє, представниця Міжнародної коаліції за заборону сурогатного материнства ICASM (Франція), також представила дослідження «Сурогатне материнство як хижацька система, спрямована на вразливих жінок. Новий розділ у торгівлі людьми». Про «Етичні виклики сурогатного материнства в Індії та подібності з Україною» розповіла д-р Шіла Суріянараянан, доцентка Центру жіночих студій, Університет Хайдарабаду (Індія). На тему «Правова визначеність та медична етика в сурогатному материнстві: між інструкцією і відповідальністю» надала експертні коментарі депутатка Київської міської ради, Міністерка охорони здоров’я України у 2019–2020 роках Зоряна Скалецька.

Зокрема, Олександра Новікова наголосила, що вона може стати голосом українських жінок-мігранток як однієї з найбільш вразливих груп, оскільки цю тему висвітлюють недостатньо, говорячи про сурогатне материнство. З її слів, кілька років тому вона сама отримала повідомлення від такої ж мігрантки, як вона сама, з пропозицією заробити. Йшлося про донорство яйцеклітин. У 2022 році було проведене дослідження, згідно з яким сурогатне материнство не є вибором жінки, тим більше мігранток, бо їх змушують, їм погрожують, ними маніпулюють. Обіцяють високу плату, підтримку. Це звучить реалістично, але далі жінки стають жертвами експлуатації, втрачають контроль над власним життям і свободою. Після російського вторгнення 2022 року багато жінок опинилися за кордоном, вони не одразу розуміли, що небезпека поруч, не орієнтувалися, що відбувається. Греція, де перебуває Олександра Новікова, весь час опиняється у центрі скандалів через сурогатні практики. У 2023 році на острові Крит виявили приватну клініку з професором медицини та з’ясувалося, що коли пряма плата за сурогатне материнство є забороненою, можна фінансувати донації яйцеклітин.

За даними, які навела Тетяна Руденко, індустрія сурогатного материнства станом на 2022 рік оперує 14 млрд доларів США, до 2032 року прогнозується зростання до 129 млрд. На даний час відбувся стрибок попиту через медичні та соціальні чинники. Деякі країни зараз вже заборонили сурогатне материнство або вдосконалюють підзаконні акти, інші ще в процесі, деякі заборонили включно з неможливістю укладати подібні угоди за кордоном для своїх громадян; також існують судові практики, які регулюють ці відносини. З її слів, у Греції у 2019 році викрили цілу мережу, яка охоплювала багато країн: жінок вагітними привозили на нелегальне усиновлення, в них також вилучали яйцеклітини. Сурогатне материнство – це одна з форм багатовекторної експлуатації жінок. Останній гучний випадок – захоплення у сурогатне материнство групи жінок з Таїланду, котрих також змушували віддавати яйцеклітини. Цю групу перевезли через кілька країн до Грузії. Лише одна з жінок спромоглася з допомогою родичів відкупитися від трафікерів, і її свідчення допомогли викрити цю мережу. Найбільш прогресивне у цьому плані законодавство Італії, яке забороняє будь-які види сурогації як всередині країни, так і за кордоном. Адже сурогатні практики ніяк не захищають власне дітей. Вони не мають права проживання, не мають права на спадщину тощо. Суд в Італії не передав дитину батькам-замовникам, лишивши її під опікою держави для подальшого законного всиновлення іншими людьми, з аргументацією, що неетичність замовлення дитини як товару робить неможливим передачу дитину такій сім’ї. Також європейський суд в одному з вердиктів визначив, що держава обов’язково повинна мати механізми встановлення зв’язку між дитиною і сурогатною матір’ю, чого, наприклад, немає в Україні, де сиротинці переповнені такими дітьми.

Трафікери свідомо шукають вразливих жінок, зокрема вдів (що актуально в час війни в Україні), самотніх жінок, є і такі жінки, яких до цього змушують родичі. Жінка не має повної коректної інформації щодо того, що з нею буде, також після пологів вона не має ніякої медичної допомоги – як у практиках з вилученням органів, подальша доля донора нікому не цікава, а до жінки посилюється стереотипне ставлення як до механізму для виношування дитини.

Як додала гендерна експертка Марія Дмитрієва, під гаслом «Поки тут війна, тут дешево» сурогатне материнство активно просувають в Україні. Зацікавлені сторони прямо заявляють, що якщо це відмовляться робити українки, сюди повезуть жінок із ще бідніших держав. Вже є випадки, коли в Україну завозили жінок із країн Середньої Азії, подальша їхня доля після народження невідома. Тобто наша держава крім того, що була країною походження сурогатних практик, стала ще країною транзиту.

Марі-Жозеф Девійє додала, що сурогатне материнство є однією з форм насильства над жінками. Припинення цієї практики є частиною феміністичного порядку денного. Сурогація – це мізогінія, це насильство і репродуктивна експлуатація. Передусім це хижацтво щодо жінок, але також це і хижацтво проти їхніх країн, це проїдання медичного ресурсу, нерівність між замовником і жінкою, яка народжує.  Це результат економічної залежності, підлеглого становища задіяних жінок щодо замовників. Ніякого стабільного фінансового покращення отримані гроші не дають. Насправді кошти витісняються у сумнівні сфери діяльності. Навіть якщо сурогація відбувається усередині країни, навіть на альтруїстичних засадах і в межах однієї родини – це застосовується завжди щодо бідніших і слабших. Завжди залучають мігранток. Більш багаті люди не хочуть ризикувати своїм здоров’ям і експлуатують бідних. В Україні, за озвученими даними, щороку народжують біля 2000 тисяч таких дітей. «Я була шокована, почувши, що у Південній Африці росте цілий сектор сурогатного материнства, а для громадян в них немає базових медичних послуг. Лікарів, які працюють у сурогації, вчать на Заході, але вони працюють на інтереси батьків-замовників, а не для здоров’я жінок. В Кенії вся індустрія туризму прив’язана до сурогатного материнства. Коли в Індії у 2015 році почали вперше обмежувати сурогатні практики, тамтешні клініки просто перебралися в Кенію. В Африці взагалі великий тиск на жінку, щоб вона обов’язково народила, тоді як в Європі це переважно право жінки», – розповіла Марі-Жозеф Девійє.

Вона констатувала, що заборона сурогації має відбутися так само, як заборона торгівлі людьми, заборона зґвалтування, це міжнародний спрут, який має бути засуджений. Це вже відбулося в Італії. У 2015 році Європарламент засудив сурогатне материнство, також Євросоюз у 2024 році додав сурогатне материнство до переліку злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми.  

Як розповіла д-р Шіла Суріянараянан, у 2021 році Індія остаточно повністю заборонила комерційну сурогацію, але прогалини у законодавстві ще лишаються. До того часу до Індії активно привозили жінок з бідніших країн, але не тому, що сурогатне материнство було в цій країні дешевшим, а тому, що сурогатні матері не мали тут ніяких прав на дитину. Це основна причина. Якщо легалізувати хоч якийсь вид сурогатного материнства, це одразу відчиняє грата для всіх незаконних практик та явищ. У всіх бідних країнах це відбувається однаково. Замовники платили гроші тільки при забиранні дитини, також відмовлялися, якщо вона їм чимсь не подобалося. Це був повний хаос. Є випадок, коли 13-річну дівчину викрали трафікери, гвалтували її і шість разів вона примусово народила. При цьому сурогатне материнство було в цей час легальним, але під його прикриттям розвивалася звичайна торгівля людьми. А після прийняття закону про заборону сурогації фахівці з приватної лікарні з Делі чомусь знялися з місця і перебралися в біднішу провінцію Західну Бенгалію. Чому туди – в цей край після заборони сурогації почали везти жінок з Непалу, а місцевій владі було не до того через свої проблеми. Але все ж таки певний вплив заборона мала. Дійсно, з бідності завдяки сурогатному гонорару не вибилася жодна жінка. Окрім того, була разюча відмінність між сучасними блискучими клініками та бараками, в яких жили сурогатні матері, між їхньою реальністю, наприклад, примусовими селективними абортами, якщо замовникам не підходила стать плоду. Багато дітей, народжених таким чином, помирає, більше, ніж у здоровому звичайному народженні. Але статистику ніхто не веде. У такому випадку і матері нічого не платять. Це біоринок. Немає як такого конституційного права людини обов’язково стати біологічними батьками, ніхто не може змушувати більш вразливу людину проходити це все, щоб отримати свою генетичну дитину, тому сурогатне материнство має бути заборонене.

Що стосується законодавства України, то, як зазначила Міністерка охорони здоров’я України у 2019–2020 роках Зоряна Скалецька, щодо сурогатного материнства ми маємо дві сторінки у наказі МОЗ та одну статтю у Сімейному кодексі. Будь-хто, хто працює в державній сфері, знає, як багато підзаконних актів, наказів, інструкцій регулюють всі нюанси будь-яких відносин. В сурогатному материнстві в Україні цього немає – дві сторінки наказу і одна стаття, на цьому все. Що при цьому можна зробити в Україні – згадати, що є право і є мораль. Якщо цього немає – люди лишаються наодинці із законами ринку, де диктують ті, хто має гроші і зиск. В Україні є більш-менш прозорі клініки, які ведуть якусь медичну реєстрацію, однак в цілому ніяких реєстрів щодо сурогації в державі нема. Ні про яку інформовану згоду не йдеться, немає юридичної ясності процесів. Відповідальності медичних закладів, де це відбувається, немає, є лише договори з жінками і величезні штрафи для них. Спектр проблем жахливий, а головне – неясний статус дитини. Тіло жінки трактується як інкубатор, а дитина не захищена взагалі нічим. Її вибирають, як у супермаркеті. «У жодному документі не йдеться про інтереси дитини. Згідно з директивою Європарламенту від 2011 року, використання сурогатного материнства є експлуатацією, об’єктом злочину є воля та гідність людини. Так само гідність людини є ядром етики. В сурогатних практиках немає етичного кодексу, відсутні етичні положення. Лікар взагалі ні за що не відповідає у подальшому. Конвенція Ов’єдо 1997 року про права людини і біомедицину не ратифікована Україною! Не може бути жодних маніпуляцій з тілом людини, якщо це суперечить її гідності. Крім того, людина має право відкликати інформовану згоду – в сурогації цього також немає. Ключовими для лікарів мають бути етичні засади щодо дитини, сурогатні практики є прикладом дисфункціональності права та етики», – підсумувала Зоряна Скалецька. З її слів, Україна має у цьому відношенні жахливу репутацію, будучи очільницею МОЗ, вона пропонувала зміни, однак вони лишилися у проєкті.

Як додала Марія Дмитрієва, єдиною мамою, яку знає дитина, є жінка, котра її виношувала. Скрізь є можливість віддати народжену дитину сурогатній матері, а в Україні цього права нема. У світі вже є цілий рух сурогатних дітей, які закликають заборонити цю нелюдську практику як порушення прав дитини. В Україні вже підготували законодавство про сурогатне материнство, дізнатися, що там написали, неможливо. Проєкт обговорювали лише з сурогатними клініками, до його розробки не залучили ані жіночі організації, ані дітей. Тому на українок і полюють трафікери: це дозволяє наше законодавство.

Теми обговорення є частиною міжнародних зобов’язань України — зокрема, Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW), Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека”, і є важливими у контексті адаптації українського законодавства до норм Європейського Союзу та зобов’язань перед іншими міжнародними структурами. Ці теми набувають ще більшої актуальності в умовах повномасштабної війни, зростання вразливості жінок і посилення гендерно зумовленого насильства.

Заходи ВГО «Центр “Розвиток демократії”»  проводяться в рамках підготовки до розробки нової Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025. Ми переконані, що почути голоси експерток із різних країн — це критично важливо для якісного оновлення української політики і врахування як нових викликів, так і нововведень в міжнародних законах і нормах у відповідь на ці виклики.

Відео онлайн-дискусії 14 квітня 2025 року

Інформаційні кампанії НУО ЦРД щодо прийняття Моделі рівності та подолання насильства проти жінок

НУО «Центр – Розвиток демократії» разом з Громадською радою з гендерних питань та Міністерством соціальної політики України провели серію вебінарів в рамках кампанії «16 днів проти гендерного насильства» у листопаді-грудні 2024 року. Заходи транслювалися на сторінці Громадської ради з гендерних питань у Фейсбук, до участі у п’яти вебінарах зареєструвалися понад 850 осіб.

Виклики безпеці та охороні жінок та дівчат у цифровому середовищі обговорювались під час вебінару «Загрози правам жінок через ШІ: подолання викликів та пошук рішень». Захід був організований НУО «Центр – Розвиток демократії» та Громадською радою з гендерних питань (Україна) 27 листопада 2024 року.

Експерти й експертки були залучені до наступних тем обговорення:

  • Виклики безпеці та охороні жінок та дівчат у цифровому середовищі – Тетяна Котляренко, міжнародна експертка зі США, колишня радниця БДІПЛ ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми;
  • Боротьба з технічним насильством за гендерною ознакою: сприяння глобальним реагуванням для локального впливу – Цітсі Матекайр, лідерка з припинення сексуальної експлуатації, Equality Now, Великобританія;
  • Технологія Deepfake і сексуальна експлуатація – Шандра Воворунту, засновниця і генеральна директорка НУО Ментарі Програма посилення осіб, які врятувалися з торгівлі людьми, США;
  • Визначення викликів і рішень для боротьби з насильством в Інтернеті щодо жінок і дівчат в Україні – Менді Сангера, міжнародна правозахисниця, Великобританія;
  • ШІ у нагляді та конфіденційності: загрози безпеці жінок – Йорк Роудс, професор, Етична технічна колаборація при Центрі глобальних справ школи професійних студій Нью-Йоркського університету (NYU SPS, США);
  • Алгоритми соціальних мереж і переслідування в Інтернеті – Д-р Ейрліані Абдул Рахман, старша наукова співробітниця Джорджтаунського університету, наукова партнерка Центру технологій і демократії Міндеру, Кембриджський університет;
  • Відповідальний генеративний ШІ на благо: використання генеративного ШІ для вирішення серйозних соціальних проблем, таких як насильство щодо жінок – Шіран Меламдовськи-Сомех, експертка зі впливу штучного інтелекту, Generative AI for Good, Ізраїль;
  • Український контекст: вплив штучного інтелекту на жінок, дівчат і хлопців у конфлікті та відбудові – Анастасія Дьякова, ГО «Центр захищеності в Інтернеті ‘Стоп Секстінг’», Україна.
  1. http://surl.li/sotdya
  2. http://surl.li/yudssv
  3. https://www.facebook.com/events/1115632690567970/
  4. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid028quEhC4iUxQcru7csU3zT2jQfQ1GjomG4Me8oPJ67ufqtmQS6yYuJKE8WMx27SrHl&id=100008408411455
  5. https://www.facebook.com/vgocdd/posts/pfbid0tpHYoKHk8b6HYXmYV3U8sxgF7uPMFXcjMN5RQ8EgSQcKkaQLYpVoHGRzchfcaqGVl


2 грудня 2024 року відбувся вебінар на тему «Проституція як насильство проти жінок і кращі світові практики протидії». Під час обговорення йшлося про протидію залученню до проституції в умовах війни, а також про загрози того, що зростає залучення жінок-біженок до проституції через відсутність підтримки після виїзду за кордон (на прикладі Болгарії). Були згадані питання зміни законодавства, важливість запровадження моделі рівності, роботи з жертвами залучення до торгівлі людьми.

Участь у заході взяли:

  • Олена Зайцева, українська експертка, ГО «Жінки в обороні»;
  • Юлія Дорохова, директорка Благодійної організації «Всеукраїнська ліга “Легалайф”»;
  • Іванна Ходос, болгарське відділення Благодійної організації «Всеукраїнська ліга “Легалайф”», Україна;
  • Хема Сібі, координаторка з адвокації, САР, Франція;
  • Дріша Фернандес, ГО Beehive, Колумбія;
  • Люба Фейн, організація «Голоси ізраїльських жінок, які пережили секс-індустрію», Ізраїль;
  • Національна поліція України;
  • Модераторка, гендерна експертка НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва.
  1. http://ddc.org.ua/%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d1%96-%d1%82%d0%b0-%d0%bc%d1%96%d0%b6%d0%bd%d0%b0%d1%80%d0%be%d0%b4%d0%bd%d1%96-%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%bf%d0%b5%d1%80%d1%82%d0%ba%d0%b8-%d0%b2/
  2. http://ddc.org.ua/ukrainian-and-international-experts-took-part-in-the-webinar-prostitution-as-violence-against-women-and-the-best-global-practices-for-counteraction-organized-by-the-ngo-ddc/
  3. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0Gq4advo58dJdtXeZmcF7cpPdvz2Yr8dnSJHRfXJviUGorQBQpyQc9rswGTWGWsoCl&id=100008408411455
  4. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02Ks7EFQXcEL8TQGgVsciZeSwZgag6AdqgirTjpdz3CEYdFhQbcyp1BnRuWjSxLnX6l&id=100008408411455
  5. https://www.facebook.com/ivagps/posts/pfbid02UC311by1UsXhfdqxGsU1i8p1KUqr6a5sR6bcwrjonhBTuLnk5go3XYK2zcQTgQoYl
  6. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid037ux67rKtSNJ63sUtZsHe8keghYsEnTEcw6b88XNzpANxm4NbEdibvEhW58dcMb64l&id=100008408411455
  7. https://www.facebook.com/vgocdd/posts/pfbid0wPaP6N1fDAacTjnhLW4nRka5GiNgpeKLfsWb8hfzScnQih3ZsfUSvqfsonCUaLmhl
  8. https://www.facebook.com/groups/feminism.ua/posts/9236034606427496/
  9. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid08kYwqid2GLsnaaSuxaaECqoUFM4vcu9C3VVzFEtyYV997ohRdBE6pBLNeDpkoPaTl&id=100008408411455

5 грудня 2024 року відбувся вебінар “Порнографія: небезпека для жінок та дітей”. Захід був організований НУО «Центр – Розвиток демократії», Міністерством соціальної політики та Громадською радою з гендерних питань (Україна).

Експерти й експертки коментували наступні теми до обговорення:

  • Тетяна Котляренко, міжнародна експертка зі США, колишня радниця БДІПЛ ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми;
  • Юрій Ганущак, полковник поліції, начальник 3-го відділу (координації діяльності) Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва (ДМПС) Національної поліції України;
  • Анна Зобніна, стратегічна та виконавча директорка Європейської мережі жінок-мігранток;
  • Олена Зайцева, експертка, юристка з міжнародного права, Україна;
  • «Порнографія як катування» – Лінда Макдональд і Жанна Сарсон, активістки за права жінок, Канада;
  • «OnlyFans і його небезпека» – Джулі Біндел, журналістка, Великобританія; 
  • «Порнографія – це проституція з камерою» – Мелісса Фарлі, докторка філософії, виконавча директорка організації «Дослідження та освіта щодо проституції», США.
  1. https://www.facebook.com/events/1620628115510950/
  2. https://www.facebook.com/EOCcouncil/videos/888806886749930
  3. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02uWN8pUNsQp16HvRXVY4UxEfhHagjonAYnfSnjZJEWxtRh9Jy7uCcvsRVHgv7ssdtl&id=100008408411455
  4. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0FJ4F5zKrM8prEMfBePheBqYvzMiBEqxtVszoFMf61AZZD7JaiMMUhfNBX8pXCwzjl&id=100008408411455
  5. https://www.facebook.com/vgocdd/posts/pfbid0sLSuMFhzGf7aC2vBsyRsroTMEaFj3hrzZpU4164tBRyEyGsRpMQx8FL9bguHFw7cl
  6. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid023nnJgTziaUcWPoSXJbRLrF8daMJH5t6TWqMHyLhz9ZiPBL6EMqabG23uGyxXSxPGl&id=100008408411455
  7. https://www.facebook.com/groups/feminism.ua/permalink/9322184707812485
  8. https://www.facebook.com/vgocdd/posts/pfbid02vBa7FEKxhFo7cYBfDm7MUPjucDvtQGYGee5WT1x2Mi2i5fZ2boKBAVHrZ8CWZ7HNl
  9. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0C7GoP5KBYmuxJZGX84SrP72xykZwyG6Dd7rmZTgdwPWXT5ZdhWE6H1eJ1EwGHFQWl&id=100008408411455
  10. https://www.facebook.com/vgocdd/posts/pfbid0UUkDV4ynnufjTZMUD3QecMi5ox2b3nyk8TvxmPdt7HED1yNiW9P3yugZdFCfMpJgl
  11. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0edpv5CaXn2dCQQzGpiJqAjoe14CV5EXCj3bszkRajKzpMbwV6itpGSA3xF9Q3GEpl&id=100008408411455
  12. https://www.youtube.com/watch?v=XlBvDwiNeOA
  13. http://ddc.org.ua/%d0%b2%d0%b5%d0%b1%d1%96%d0%bd%d0%b0%d1%80-%d0%bf%d0%be%d1%80%d0%bd%d0%be%d0%b3%d1%80%d0%b0%d1%84%d1%96%d1%8f-%d0%bd%d0%b5%d0%b1%d0%b5%d0%b7%d0%bf%d0%b5%d0%ba%d0%b0-%d0%b4%d0%bb%d1%8f-%d0%b6/
  14. http://ddc.org.ua/webinar-pornography-a-dander-to-women-and-children/

11 грудня 2024 року відбувся вебінар «Адвокаційні кампанії молоді. Впроваджуємо в життя резолюції Ради Безпеки ООН “Молодь, мир та безпека” та “Жінки, мир та безпека”». Захід був організованийдля підсумування роботи молоді протягом року та в межах кампанії «16 днів проти гендерного насильства», їхньої участі у процесі прийняття рішень для відстоювання прав та можливостей дітей і молоді на рівні міст і сіл своїх громад.

  1. https://www.facebook.com/events/890262386629691
  2. https://www.facebook.com/EOCcouncil/videos/1070489191478302
  3. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02Yekgsiw6ngZ4a9kU4rxVc5vh28hHs6SHH8KhvHpFqiktx4LPQX7kFe4GZBXWEKUnl&id=100008408411455
  4. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0t8kd6RMXjtsb5y7xPMbx8w7FaCEk8HFDTGk6hxkoQFYP4zfz6yM49aagPHsbpmKyl&id=100008408411455
  5. https://www.facebook.com/vgocdd/posts/pfbid02m9N3DfErMsjk6Qwn3UZ9TMV1Um6Zyp2zyh9yVNthHrr3BxC4EvxihVvGCSV2x96pl
  6. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02vkfR77HsfjDgxr5wwk4m7CxJTmix3WYbTjnAfFi2FHibvd8nqR63wnjvvbhFyDVcl&id=100008408411455
  7. https://www.facebook.com/vgocdd/posts/pfbid0FFSFLMrMufd484zjj36ii8YSSjYDumFxwZLFjTsVp2JUdQrMkN4r3qvrDe3mXQY8l
  8. http://surl.li/xnxsvr
  9. http://surl.li/uihgkh

13 грудня 2024 року відбувся вебінар «Сурогатне виношування: етичні виклики».  Відкриваючи вебінар, глава Громадської ради Лариса Кобелянська констатувала, що сурогатне материнство – складна і дуже нагальна етична, медична, правова проблема. Вона дуже чутлива та болісна, як і загалом домагання до жінок, сексуальна експлуатація, для обговорення проблеми сурогатного материнства до вебінару залучили міжнародних, а також національних експертів.

Модераторка вебінару, гендерна експертка НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва також нагадала, що нині Україна одна з небагатьох країн в Європі, де досі дозволяється ця практика.

На запрошення організаторів участь у вебінарі взяли:

  • Марі-Жозеф Девільє, Міжнародна коаліція за скасування сурогатного материнства (ICASM);
  • Таїна Б’єн Еме, виконавча директорка Коаліції проти торгівлі жінками та співзасновниця організації Equality now;
  • Шіла Сур’янараянан, доцентка Центру жіночих студій, Університет Хайдерабада, Індія;
  • Ліндіта Пано, активістка за права дітей, Албанія;
  • Зоряна Скалецька, депутатка Київради, очільниця МОЗ України у 2019-2020.
  1. https://www.facebook.com/maria.dmytriyeva/videos/8501045523356082/
  2. https://www.facebook.com/EOCcouncil/videos/1301567060848109
  3. https://www.facebook.com/events/1771864076949269
  4. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02i2HxXdtX8BS1zoKRmmr3vU4MWSQkoNBgK9SkktCsxCoPZFhbB9HUTWgCz3Gv1nFJl&id=100008408411455
  5. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0VpBH4wHWCtG39eBYFmuVyyWd2z9WUJ8sMWnCcEnKhij7T48YbFvjzhKFReJyS62Ql&id=100008408411455
  6. https://www.facebook.com/groups/feminism.ua/permalink/9345451435485812
  7. https://www.facebook.com/vgocdd/posts/pfbid02CB6ZV82dok1HeMbELwGFRQyaL6UYB3g5T45VUre8vf5kcTcbizwfLTx2zvoLGwStl
  8. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0TNkUuFGG8R5KUobu7ajm9nJyLV6bc9b7HH7fox3QQ9PuZY9su8ZXBK8wynEszDcZl&id=100008408411455
  9. https://www.facebook.com/vgocdd/posts/pfbid0rNCvP4DZMmZ1DQkeUqUgaYQ7Tt9wjeTBgwcwoANA1rZ4qYwrtsuFP7ShTrNmBnSul
  10. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02WvW455vbamUafGqFzcCxS55TMpSvyxxzq42ZkntL6UpJKzxgD994oAFPGd8uu2mcl&id=100008408411455
  11. https://www.facebook.com/vgocdd/posts/pfbid021RWMftVWpPZqu1FtHyxpHo2PtRPNGQf5SkfEyp6Rivq7YEBX63QLAiJoMrCTSkeUl
  12. http://ddc.org.ua/%d0%b2%d0%b5%d0%b1%d1%96%d0%bd%d0%b0%d1%80-%d1%81%d1%83%d1%80%d0%be%d0%b3%d0%b0%d1%82%d0%bd%d0%b5-%d0%b2%d0%b8%d0%bd%d0%be%d1%88%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d0%b5%d1%82%d0%b8%d1%87/
  13. http://ddc.org.ua/webinar-surrogacy-ethical-challenges/

Інформаційна кампанія, проведена НУО «Центр – Розвиток демократії» на тему «Що таке модель рівності» (текстові матеріали доступні за посиланнями: 1, 2, 3, 4, 5, 6).

Акаунт НУО «Центр – Розвиток демократії» в Х: https://x.com/j0Kq7ZdrkxdJcQd

Тематичні відео доступні за посиланнями:

Вебінар Проституція як насильство проти жінок і кращі світові практики протидії, 02.12.2024

Вебінар Загрози правам жінок через штучний інтелект: подолання викликів та пошук рішень, 27.11.2024

Проституція як проблема громадського здоров’я

Законодавство: кращі практики для впровадження Моделі рівності

Модель рівності, Порядок денний “Жінки. Мир. Безпека”

Експертна дискусія “Модель рівності і правоохоронні органи”

Вихід із кола насильства досвід тих, хто пережили проституцію

Сурогатне материнство, хижацька система щодо вразливих жінок

Презентація до вебінару “Сурогатне виношування: етичні виклики”, авторка Марі-Жозеф Девільє

файл за посиланням