Категорія: Протидія дискримінації

28-29 серпня 2024 року у Заставнівській міській об’єднаній територіальній громаді Чернівецької області відбувся тренінг «З МОЛОДДЮ і для МОЛОДІ». Навчання було проведене НУО «Центр – Розвиток демократії».

Під час навчання учасники та учасники працювали з наступними темами:

• Лідерство та кризова комунікація;
• гендерна політика;
• процес організації адвокаційних кампаній;
• прийняття документів;
• толерантність до різноманітності;
• складові безпеки згідно з міжнародними стандартами;
• протидія насильству та допомога особам, які постраждали від насильства.

Тренінг залучив молодь сільських, віддалених від центра територій до участі у прийнятті рішень для відбудови та відновлення громад. Зокрема, умови проведення дали можливість молодим матерям з дітьми доєднатися до навчання: вони мали змогу працювати на тренінгу завдяки присутнім педагогам, які організували час для малечі.

Надані знання допоможуть  молодим людям адвокатувати свої ідеї та плани у місцевих стратегіях та планах заходів.

Днем раніше тренінг «З МОЛОДДЮ і для МОЛОДІ» був проведений у Кострижівській селищній об’єднаній територіальній громаді Чернівецького району Чернівецької області.

Проект підтримується Фундацією Маршалла зі США (German Marshall Fund of the United States, GMF) і реалізується НУО «Центр – Розвиток демократії» спільно з ГО «Кроки до майбутнього».

26-27 серпня 2024 року у Кострижівській селищній об’єднаній територіальній громаді Чернівецького району Чернівецької області відбувся тренінг «З МОЛОДДЮ і для МОЛОДІ», організований НУО «Центр – Розвиток демократії».

Під час навчання були опрацьовані наступні теми:

• Лідерство;
• складові безпеки згідно з міжнародними стандартами;
• процес адвокатування;
• прийняття документів;
• толерантність до різноманітності;
• гендерна політика;
• протидія насильству;
• допомога особам, які постраждали від насильства;
• кризова комунікація.

Присутні обговорили, зокрема, наступні проблеми з рівнем толерантності та перспективами на майбутнє в суспільстві:

«В селі зовсім інше життя. Якщо хлопець буде геєм і приїде зі своїм партнером, так його виженуть чи заб’ють, так само і з дівчиною лесбійкою».

«В нашому селі у кожної дитини чи молодої людини хтось вже за кордоном. І вони вже так само планують після школи вже виїздити. Тут нема альтернативи для життя».

Тренінг залучив молодь сільських, віддалених від центра територій до участі у прийнятті рішень для відбудови та відновлення своїх громад. Для цього їм надані знання, що допоможуть  молодим людям адвокатувати свої ідеї та плани у місцевих стратегіях та планах заходів.

Проект підтримується Фундацією Маршалла зі США (German Marshall Fund of the United States, GMF) і реалізується НУО «Центр – Розвиток демократії» спільно з ГО «Кроки до майбутнього».

Ukraine

Prostitution policy: Prohibitionism – illegal

Persons in prostitution: 100.000

source

1) «Getting out of the circle of violence: the experience of prostitution survivors»

Within this event, women, who survived sexual exploitation, and social workers from different countries (Sweden, France, Canada, Ireland), which have already introduced the Equality Model, will share their experience of barriers on exiting prostitution and how social services and NGOs can help women in such situation.

2) «Equality model and law enforcement»

Within this event, police officers from different countries (Sweden, France, Canada, Israel), which have already introduced the Equality model, will share how they are working with vulnerable women and interact in this work with social services and shelters.

3) Expert discussion «Legislation and best practices to introduce the Equality Model»

Within this event, the foreign experts and parliamentarians will share their experience of working on corresponding draft laws in their countries (Sweden, France, Ireland, Canada, Latvia, the UK, Israel).

Intended audience: Ukrainian MPs, the security sector, judges, prosecutor’s office, Ministry of Social Policy, Ministry of Health Care, civil society organizations, wider public.

4) Special event for journalists “Equality Model for Ukraine: issues of coverage”

As part of this, foreign journalists will share their experience in covering the issue of sexual exploitation and information support of the Equality Model.

Intended audience: journalistic community of Ukraine, faculties of journalism of universities, intra-branch journalistic organizations of self-regulation.

youtu.be/H3JX10EDtGY

5) Expert discussion “1325 and combating conflict-related violence”

6) Expert discussion «Legislation: best practices to introduce the Equality Model»

> youtu.be/GRaI8iX8o5w

7) Competition of journalistic materials for the best coverage of the topic of the Equality Model

Starting from the first event on March 4 and until the end of April, we will accept journalistic materials for the competition.

We invite you to participate in any of these events at your convenience. The events will be held online, on the platform Zoom with recording and livestream to YouTube and Facebook. Each event is separately announced on FB and when you register you get a link to Zoom with translation.

We will also happily accept your suggestions as to experts and parliamentarians, whom we should invite to participate in these events.

The contact person and coordinator for this campaign is Democracy Development Center’s gender specialist Maria Dmytriyeva, phone / Viber / WhatsApp +38 063 100 37 51, email mdmytrieva@ddc.org.ua, who will be happy to answer all of your questions regarding this event and this campaign.

We also had the following relevant events last year (December 2020):

Sexual violence and exploitation – countermeasures facebook.com/events/371246747270606

“Women’s body is not a commodity” facebook.com/228980864124706/videos/309313676891226

Historical and legal side of prostitution in Ukraine

Not much is known about the historical context of the study of prostitution in Ukraine, because it is primarily a shadow business, so the statistics or stages of development are unidentified. It is known that in the world about 186 billion dollars are earned annually from prostitution, according to data from the European Parliament in 2014 (Sexual, 2014). Data for Ukraine vary and data on AIDS / HIV can be found more often than on the number of women involved in prostitution.

Back in 1987, prostitution was officially banned by order of the Presidium of the Verkhovna Rada of Ukraine.

The Code of Ukraine on Administrative Offenses has a separate article 181.1 – Prostitution. It states that those engaged in prostitution may receive warnings or pay a fine of 5 to 10 tax-free minimums (one tax-free minimum is equal to 17 hryvnias = 5.37 SEK) (Кодекс, 1984). This article appeared in the Code in 1987 and was supplemented later. That is, prostitution in Ukraine is subject only to the payment of an administrative fine, without criminal liability. Criminal liability for prostitution lasted from September 2001 to January 2006, and from January 12, 2006, only an administrative fine was again imposed. The pimping remained under criminal liability. And for 2020 this fine consists in payment from 85 to 170 hryvnias (26.84-53.67 SEK) and for repeated commission of an offense – from 136 to 255 hryvnias (43-80 SEK) whereas in the period from 2001 to 2006 for the same activity it was necessary to pay from 850 to 8500 hryvnias (268-2683 SEK).

Law enforcement seem to be more focused on ‘covering up’ brothels and pimps than on individual women involved into prostitution (Кива, 2020). But according to news in Ukrainian media it also happens that law enforcement or police officers blackmail and threaten women in prostitution to disclose information about them to relatives or families. For example, one of the police officers, using his official position, wanted to demand a bribe from a girl who was engaged in prostitution, so as not to reveal information about her to her family. Relatives may also threaten someone accused of prostitution, such as a father saying that he would tell everyone that his daughter had been fined prostitution if she did not leave the apartment. These are only those cases that have reached the court, but no criminal liability has been introduced for extortion. But women involved in prostitution in Ukraine could be used to expose brothels or pimps on the grounds that they will not be subject to an administrative report and their case will be rejected or closed.

There have been reports of police pretending not to noticing the existence of brothels in exchange for bribes. For example, in December 2019, police received a bribe of $ 2,000 a month for ‘covering up’ brothel owners (СБУ, 2019). Another policeman in the Odessa region demanded a bribe of $ 1,400 for hiding a brothel, for which he was detained (Поліцейський, 2019). But there are facts of detention, such as in October 2019, a brothel was exposed in Kyiv, which employed about 20 women and the pimp had an income of 70-100 thousand hryvnia per day (На Київщині, 2019). Such cases are usually difficult to detect, as they have a network of contacts and their own accountants, security guards, taxi drivers, etc.

Download

> Master Thesis Kateryna Krasnikova, 2020 – Media discourse of legalization of prostitution in Ukraine: intersectional analysis

Democracy Talks: the Swedish Model on Sex Trade Legislation

Streamed live on May 4, 2020

Countering sexual exploitation: presenting the benefits of the Swedish model

On Sep 25, 2019, a roundtable on the Nordic model of combating trafficking in human beings and prostitution was held in Kyiv, Ukraine. More than thirty representatives of state authorities and NGOs were present at the round table, broadcasting and recording provided by UKRINFORM, a state information and news agency of Ukraine.

The video is available here (in Ukrainian).

The experts explained the risks of legalization/ full decriminalization of prostitution and benefits of demand criminalization in the sex industry.

Deputy Ambassador of Sweden to Ukraine Louise Morsing stated that with the adoption of the Nordic model, fewer and fewer Swedes consider prostitution a normal behaviour. “The Nordic model is an effective counteraction to the sex industry, sexual exploitation and trafficking in human beings” she said.

According to Ms. Morsing, the law was the result of the Swedish government’s action against gender-based violence. She noted that prostitution cannot be a job, it is always exploitation and it is incompatible with internationally accepted human rights principles.

“It has been concluded that prostitution is the violence of men against women, especially against those who are economically or otherwise marginalized. This law comes from the basis of gender equality. Legally, the need to pass this law was justified by the fact that allowing men to buy women’s sex is a manifestation of gender inequality. In doing so, prostitution was acknowledged as one of the many tools used by men to oppress women and girls. In Sweden, it was concluded that it was impossible to combat human trafficking for sexual exploitation without doing anything with prostitution. Thanks to the Nordic model, we have almost no organized crime that deals with trafficking in human beings for the purpose of sexual exploitation,” Ms. Morsing said.

In turn, Yulia Dorokhova, director of the All-Ukrainian NGO “League Legalife”, believes that the official number of people involved in the sex industry in Ukraine is over 100,000, because there are too many people who do not consider themselves prostitutes, however, provide such services. She stressed that people involved in the sex industry were not aware of the benefits of a particular model of combating prostitution. Ms. Dorokhova believes that prostitution is a multigender problem. “It’s not just women and men, it’s transgender people” she said. According to Yulia Dorokhova, the main problem in the sex industry is violence. “The violence comes not only from whom they provide services, but also from the police, the state. People are not provided with medical services. The context of violence is politics of the state, traditions, religion, customs,” she noted.

Lawyer and representative of the women’s initiative Resistanta Olena Zaytseva reported that prostitution was already decriminalized in Ukraine in 2006, and now there is only administrative liability for prostitution and criminal punishment for pimping and human trafficking. Ms. Zaytseva focused attention on international and national legislation, resolutions of the European Parliament and Council of Europe. “Legalizing and decriminalizing prostitution legitimizes brothels and pimping, normalizes prostitution and the purchase of sex, and puts women and girls into higher risk of violence. Instead, the Nordic model aims to assist and rehabilitate women in prostitution, fights demand, and is a tool in the hands of the police to protect women’s rights”. The expert noted that the Council of Europe recommends the Nordic model and the European parliament does not consider decriminalisation of the sex industry a solution to keeping vulnerable women and under-age females safe from violence and exploitation. In addition, according to Ms. Zaytseva Ukraine has international commitments to address the demand in the sex industry but state does not fights demand only works with victims. Ms. Zaytseva added that one of the requirements of Ukraine’s accession to NATO will eventually be acceptance of the zero-tolerance policy regarding trafficking in human beings.

“90% of prostituted people are women. Among prostitution consumers, men make up 99%. To me, as a feminist, it’s about women’s rights,” said Maria Dmytriyeva, the moderator of Feminism UA FB group. “However, It is important to remember that this is a closed area where it is extremely difficult to conduct research”, Ms. Dmytriyeva pointed out. She noted that the average age at which girls are involved into prostitution is 14 years and the average life expectancy of women involved in prostitution is 35 years. The average number of those who have been sexually or physically abused in childhood or adolescence among women involved in prostitution is from 70% to 90%. According to Ms. Dmytriyeva, the Nordic model is more profitable for the economy than the legalization of prostitution. “The experience of those countries where prostitution was legalized shows that the social costs of prostitution are higher than any profits. Rehabilitating women and children who are still rescued from prostitution, increase in crime, treatment of diseases women contract from husbands who went to a brothel and “used” girls without a condom – the total cost for the society with legalized prostitution is far exceeding all potential profits,” the activist said.

Co-founder of YurFem, a well-known human rights activist Larysa Denysenko noted that the level of suicide attempts is highest among people involved in the sex industry. According to her, the most important thing in the topic is the inadmissibility of moral and physical traumatization of people: “We need to tell the state that the matter here is not in taxes, not in the growth of the economy, in the money laundering, not in the fight against corruption. We know what happens when they trade in the forest – it has a lot of impact on the environment. We should think about the impact of trafficking, who are the victims?”

To sign an appeal for support for the introduction of the Nordic model in Ukraine, please visit: docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScAVt-ZyjQugBZegSP2HheYFQteHpriZzLFzgW_MxaaJJKsFg/viewform

Information about the Nordic model is here (mostly in Ukrainian): sites.google.com/view/nordicmodelua/

Європейський суд з прав людини виніс знакове рішення, підтримавши модель, котра криміналізує купівлю актів сексуального характеру та допомагає потерпілим від проституції. Про це йдеться у пресрелізі від European Network of Migrant Women (ENoMW), оприлюдненому 25 липня 2024 року в Брюселі, повідомляє Nordic Mоdel UA у Фейсбук.

Раніше повідомлялося, що українські громадські діячки включно з головою НУО «Центр – Розвиток демократії» Еллою Ламах долучилися до адвокаційних заходів у Франції та Німеччині для підтримки даного рішення ЄСПЛ.

«Європейська мережа жінок-мігранток (ENoMW) відзначає знакове рішення Європейського суду з прав людини у справі M.A. та інші проти Франції. Це рішення підтримує французьку модель аболіціонізму, яка криміналізує купівлю актів сексуального характеру і надає підтримку потерпілим від проституції», – йдеться у пресрелізі.

У рішенні визначено, що модель протидії попиту:

• Пропонує важливу підтримку… для тих, хто бере участь у програмах виходу з проституції (жінок-мігранток близько 83% в проституції у Франції);
• Призвела до збільшення розслідувань випадків сутенерства на 54% (з 2015 р.) та подвоєння кількості зупинених борделів, плюс збільшення випадків притягнення до відповідальності за торгівлю людьми на 66%;
• Запроваджує широку систему захисту, визнаючи потерпілих від проституції вразливою групою та криміналізуючи покупців актів сексуального характеру… що позитивно впливає, зокрема на захист неповнолітніх від проституції.

Рішення базується на таких важливих віхах, як Резолюція Європейського парламенту 2023 року, яка визнає проституцію формою насильства щодо жінок і дівчат, і звіт Спеціальної доповідачки ООН з питань насильства щодо жінок і дівчат, його причин і наслідків 2024 року, в якому висвітлюються порушення прав людини, притаманні проституції та виступає за аболіціоністський підхід (криміналізацію користувачів проституції).

Європейська мережа жінок-мігранток закликає всі держави, які отримують прибуток від проституції, визнати, що вони не на тій стороні. Ці держави повинні підтримувати основні права та гідність жінок і дівчат, вносячи зміни до свого законодавства та забезпечуючи надійний захист потерпілих. Настав час діяти, щоб забезпечити майбутнє без експлуатації та насильства.

Рішення Європейського суду з прав людини знімає дамоклів меч, що висить над головами незліченної кількості вразливих жінок і дівчат в проституції. Це зміцнює захист і підтримку, яких вони вкрай потребують, забезпечуючи захист їхніх прав і гідності через аболіціоністський підхід.

«Дякуємо усім, хто долучились до того, щоб це рішення стало реальністю! Нагадаємо, що українська ГО “Центр “Розвиток демократії” на прохання CAP International – Coalition for the Abolition of Prostitution у листопаді 2023 року взяла участь у кампанії за прийняття такого рішення, і експертки організації виступили перед представниками влади у Франції та Німеччині, а також взяли участь у акції перед ЄСПЛ.

Вітаємо усіх небайдужих з цим доленосним рішенням. Тепер абсурдні заяви, що підхід протидії “порушує права” вразливих груп отримали спростування на рівні ЄСПЛ – міжнародного судового органу, юрисдикція якого поширюється на всі держави-члени Ради Європи, що ратифікували Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод», – йдеться у повідомленні Nordic Mоdel UA.

Нагадаємо, що Елла Ламах взяла участь в адвокаційній зустрічі з депутатами Бундестага. Також українки були присутні на марші феміністок у Парижі, в акції протесту у Страсбурзі (Франція); відбулася їхня зустріч із французькими політиками, зокрема, з представником парламенту та заступницею мера Парижа.

20 червня 2024 року експертка НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва провела лекцію на тему «Вплив непропорційного поділу хатньої роботи на професійну самореалізацію жінок» для працівниць Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.

Зі слів Марії Дмитрієвої, це вже друга організована лекція в цій РДА. Попередня відбулася 26 квітня 2024 року на тему «Домашнє насильство і сексуальна експлуатація».

12 – 14 червня 2024 року, у межах  проекту «Забезпечення безпеки жінок та молоді в Україні» ВГО “Центр – Розвиток демократії»,  ГО «Кроки до майбутнього» у партнерстві з Глобальною мережею жінок-миробудівниць (GNWP), також за підтримки  Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги (WPHF), у Чернівецькій області були проведені тренінги за темою «Кризова комунікація», «Розробка локальних планів дій Резолюції 1325».

Заходи охопили наступні громади регіону: Кострижівськa, Великокучурівськa. 

Організаторки та учасники й учасниці зустрілися з членами Координаційної ради (представниками ОМС, бізнесу та громадського сектору), яка була створена після тренінгів у листопаді 2023 року.

Також в рамках роботи задіяні у проекті відвідали Центр короткочасного та довготривалого перебування осіб, постраждалих від наслідків війни (Кострижівськa громада) та Мaмaцентр у м. Зaстaвнa  (ГО “Кроки до майбутнього”).  Допомога цим установам була гуманітарною складовою проекту.

1 червня 2024 року у канадському місті Монреаль відбувся Марш на підтримку Моделі рівності.

Про це повідомила учасниця події, гендерна експертка НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва.

Раніше повідомлялося, що представниця НУО ЦРД бере участь у IV Світовому конгресі скасування проституції #EqualityInAction у Монреалі (Канада).

Фото: Фейсбук-сторінка Марії Дмитрієвої.

Представниця НУО «Центр – Розвиток демократії», гендерна експертка Марія Дмитрієва у червні 2024 року бере участь у IV Світовому конгресі скасування проституції #EqualityInAction у Монреалі (Канада).

Як повідомляє Марія, вона буде учасницею дискусії «Спочатку остання дівчина» (“Last Girl First”).

Зареєструватися у заході можна за адресою https://www.capworldcongress.com/

Раніше повідомлялося, що голова НУО ЦРД взяла участь в адвокаційних заходах протидії проституції у Європі.

ПРАВИЛА

етичної поведінки та запобігання корупції

в громадській організації Центр «Розвиток демократії»

Правила етичної поведінки та запобігання корупції в громадській організації Центр «Розвиток демократії» (далі – Правила) встановлюють загальні вимоги до етики поведінки працівників організації. Дотримуватися  Правил працівники повинні як під час виконання своїх службових обов’язків, так і в позаробочий час.

Правила розроблені з урахуванням вимог Законів України «Про запобігання корупції» з метою впровадження високих етичних стандартів поведінки, добросовісного, чесного та професійного виконання ними функціональних обов’язків, а також для надання вичерпної інформації про обов’язки працівників щодо недопущення корупційних правопорушень та сприяння зміцненню суспільної довіри.

Розділ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Межі застосування 

1.1.   Норми Правил є загальними та застосовуються до всіх без виключення працівників (далі – працівник). Кожний працівник має суворо дотримуватись Конституції та законів України понад міркувань особистої вигоди та несе кримінальну, адміністративну та дисциплінарну відповідальність у встановленому законодавством порядку.

1.2.   Для забезпечення повної впевненості громадян України в неприйнятному ставленні до корупції та до порушень загально прийнятих у суспільстві норм поведінки кожен працівник повинен дотримуватися  Правил, а також принципів і стандартів, викладених у Законах України «Про запобігання корупції» та в інших законодавчих та нормативно-правових актах.

1.3.   У разі якщо норми законодавства України не дають чіткого розуміння, як діяти в певній ситуації, працівники повинні застосовувати принципи, викладені в Правилах, для визначення, чи є їхня поведінка правильною. 

2. Заява про обізнаність з Правилами 

При прийнятті на роботу до громадської організації Центр «Розвиток демократії» кожен працівник зобов’язаний ознайомитися зі змістом Правил та підписати відповідну заяву (додається), яка долучається до особової справи працівника. 

3. Дії працівників у разі виникнення сумнівів 

Працівники мають знати вимоги всіх законодавчих актів, пов’язаних із запобіганням корупції, тому при прийнятті рішень у ситуаціях, які потенційно можуть призвести до скоєння корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень, вони не повинні покладатися на неофіційні роз’яснення стосовно застосування положень законодавства.

Якщо у працівника виникають сумніви щодо прийняття того чи іншого рішення, або ситуація має потенційну небезпеку вчинення корупційного правопорушення, працівник повинен керуватися встановленими законодавчими та іншими нормативно-правовими актами обмеженнями, при цьому повинен переглянути та проаналізувати текст обмежуючого нормативного документа, а у разі необхідності – письмово звернутися за отриманням роз’яснення керівника організації

4. Загальні заборони 

Працівникам забороняється:

використовувати службові повноваження для особистої вигоди;

мати інтереси, які вступають у протиріччя з виконанням службових обов’язків;

брати на себе зобов’язання або обіцянки, які можуть негативно вплинути на репутацію організації;

використовувати інформацію, доступ до якої отриманий внаслідок виконання службових обов’язків, у будь-яких фінансових операціях або дозволяти використання такої інформації у приватних інтересах;

вимагати або приймати подарунки від фізичної або юридичної особи, що має інтереси, які можуть бути порушені через виконання або невиконання посадових обов’язків працівника тощо;

діяти (проявляти бездіяльність) на користь приватних та юридичних осіб.

Працівники зобов’язані при виконанні своїх службових повноважень дотримуватися політичної нейтральності, уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків.

5. Стандарти поведінки 

Стандартами поведінки працівників є:

добросовісне, чесне та професійне виконання своїх службових обов’язків;

дотримання загальноприйнятих норм моралі та поведінки, співробітники мають бути взірцем добропорядності, вихованості і культури;

неупередженість у діях та ненадання переваг будь-якій фізичній, юридичній особі, а також політичним організаціям;

дотримання законодавчих та інших нормативно-правових актів, які забезпечують рівні можливості для громадян України, незалежно від раси, кольору шкіри, релігії, статі, національного походження, віку або фізичних недоліків;

чітке відокремлення приватних та службових інтересів. 

6. Офіційні інтереси 

6.1. Працівники не повинні за власною ініціативою надавати офіційні документи чи свідчення, що стосуються їх роботи або службових обов’язків, будь-яким особам або посадовцям поза межами організації, у т.ч. співробітникам  правоохоронних органів.

При отриманні виклику до державних установ, суду або правоохоронних органів (у т.ч. органів слідства) працівники мають невідкладно у письмовій формі інформувати про такий факт свого безпосереднього керівника.

 6.2. Працівники повинні негайно у письмовій формі повідомляти свого безпосереднього керівника про будь-які ознаки, що вказують на можливе вчинення іншими працівниками корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень.

Працівники також повинні негайно повідомляти свого безпосереднього керівника про інші неправомірні дії співробітників.

6.3. Працівники повинні відразу після отримання такої можливості повідомляти свого безпосереднього керівника про факти:

затримання правоохоронними органами;

повідомлення про підозру;

застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжних заходів;

прийняття судами рішень щодо притягнення до кримінальної (адміністративної) відповідальності.

7. Дії керівника

У відносинах з підпорядкованими працівниками керівник організації має поєднувати принциповість та вимогливість з повагою та доброзичливістю, не допускати грубощів та приниження людської гідності.

Керівник організації повинен:

здійснювати добір підпорядкованих працівників, об’єктивно враховуючи їхні моральні, професійні та ділові якості;

сприяти творчому підходу працівників до виконання своїх функцій, заохочувати їхню ініціативу, проявляти повагу до висловлюваних ними правових позицій;

бути справедливими і об’єктивними в оцінці роботи підпорядкованих працівників, використовуючи їх моральне і матеріальне стимулювання;

не допускати необґрунтованого звільнення, створення перешкод у просуванні по службі, фактів необ’єктивного підходу до оцінки їх професійних, ділових та особистих якостей;

сприяти утвердженню в колективах товариської взаємодопомоги,  позитивного морально-психологічного клімату. 

8. Виконання доручень 

Доручення, що надаються, повинні бути законними, чіткими, зрозумілими та виконані чітко у встановлений термін.

Працівники, дотримуючись норм чинного законодавства, самостійно визначають правомірність наданих їм доручень та шкоду, що може бути завдано інтересам суспільства, людини, державі у випадку виконання доручення, яке не є правомірним.

У разі одержання доручення (письмового чи усного), яке працівник вважає неправомірним, він зобов’язаний негайно повідомити про це особі, яка надавала таке доручення.

Доручення, які, на думку працівника, суперечать чинному законодавству або внутрішнім правилам та інструкціям, слід спочатку обговорити з керівником, який дав наказ, щоб переконатися у тому, що немає жодних непорозумінь.

Якщо працівник вважає, що надане йому усне доручення є неправомірним, він має право вимагати надати йому таке доручення у письмовому вигляді.

Працівнику надається право не виконувати неправомірні доручення у разі повідомлення у письмовому вигляді про факт отримання неправомірного доручення вищого за посадою керівника.

У випадку виконання неправомірного доручення відповідальність несуть як працівник, який виконав, так і керівник, який надав таке доручення.

Розділ ІІ

ДІЇ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ СЛУЖБОВИХ ОБОВ’ЯЗКІВ

9. Заборона використання службового становища для отримання вигоди 

Працівникам забороняється використовувати або дозволяти іншим особам використовувати службове становище, посаду:

для примушення або спонукання третіх осіб (у тому числі підлеглих) до надання будь-якої неправомірної вигоди для себе, друзів, родичів, або близьких осіб;

для надання переваг юридичним (у тому числі некомерційним) або фізичним особам;

для підтримки товарів, продуктів або послуг.

10. Дії працівників у разі отримання пропозиції щодо вчинення неправомірних дій 

У разі отримання пропозиції від третіх осіб щодо вчинення неправомірних дій, у т.ч. щодо неправомірної вигоди, працівники повинні:

не вчиняти будь-яких дій або натяків, які можуть сприйматись як готовність або відмова від участі у справі;

знайти привід для перенесення всіх остаточних рішень на майбутнє;

невідкладно повідомити про цей факт керівника, у тому числі письмово – невідкладно після виникнення такої можливості;

отримати від керівника інструкцію щодо подальших заходів та діяти відповідно до них;

уникати обговорень таких подій з будь-ким, окрім керівника.

Працівники зобов’язані негайно повідомляти керівника про спроби або можливе вчинення іншими працівниками правопорушень у сфері службової діяльності.

Неповідомлення про усі обіцянки, пропозиції або спроби залучення до неправомірних дій з боку третіх осіб є підставою для притягнення працівників до дисциплінарної та кримінальної відповідальності. 

11. Поводження зі службовою інформацією 

Службова інформація – це вся інформація, доступ до якої працівник отримує завдяки виконанню службових обов’язків та професійній діяльності.

Працівникам забороняється:

використовувати службову інформацію у приватних цілях;

отримувати доступ до інформації без необхідності, пов’язаної із виконанням службових обов’язків; 

12. Використання робочого часу

Працівники мають використовувати робочий час виключно на виконання функцій, передбачених їх посадовими обов’язками.

Керівники не повинні заохочувати, віддавати накази, примушувати, або просити підлеглих використовувати робочий час для виконання інших дій, ніж ті, які потрібні для виконання службових обов’язків.

Працівникам забороняється вживати:

алкогольні напої;

наркотичні засоби або психотропні речовини, за виключенням лікарських засобів.

13. Дії співробітників у позаробочий час 

У позаробочий час працівники не повинні вчиняти дій, які можуть зашкодити інтересам організації, створювати негативне суспільне враження чи негативно вплинути на репутацію працівника.

Розділ ІІІ

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ

14. Недопущення виникнення конфлікту інтересів 

14.1. Працівники зобов’язані вживати заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів (потенційного та/або реального, відповідно до визначення, наведеного в Законі України «Про запобігання корупції») між приватними інтересами та службовими повноваженнями, у тому числі шляхом тимчасового повного або часткового усунення від виконання службових обов’язків.

14.2. Працівникам забороняється під час виконання службових обов’язків брати участь у робочому процесі, в якому вони або будь-хто з близьких чи пов’язаних з ними осіб, у т.ч. юридичних, мають інтерес.

До близьких осіб належать:

дружина/чоловік, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха працівника тощо;

опікун чи піклувальник, усиновлювач, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, усиновлені особи;

особи, які проживають спільно з працівником та пов’язані з ним спільним побутом.

15.3. Працівники зобов’язані усунутись від участі у робочому процесі, в якому вони або близькі чи пов’язані з ними особи, у т.ч. юридичні, мають певні інтереси.

Усунення від виконання службових обов’язків, при виконанні яких може виникнути конфлікт інтересів, здійснюється шляхом повідомлення керівника організації та прийняття останнім відповідного рішення. 

15. Підстави та порядок усунення працівника від виконання службових обов’язків 

15.1. Працівник, який повинен усунутись від участі у робочому процесі у зв’язку із наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався про наявність конфлікту інтересів (реального чи потенційного), у письмовій формі повідомити керівника організації про необхідність усунення від виконання певних службових обов’язків.

У такому повідомленні обов’язково вказуються відомості про характер і обставини конкретної справи та інтереси, які, на думку працівника, суперечать виконанню повноважень.

15.2. Повідомлення працівника із резолюцією керівника організації про тимчасове усунення або недоцільність усунення працівника від виконання певних службових обов’язків або щодо інших заходів врегулювання конфлікту інтересів протягом доби надсилається до кадрового підрозділу для зберігання в особовій справі

15.3. З метою отримання роз’яснення щодо прийняття правильного рішення про врегулювання конфлікту інтересів керівник органу може звернутись до юристів.

15.4. Працівник звільняється від обов’язків щодо врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», у разі позбавлення або відчуження ним такого інтересу.

Розділ ІV

ПОДАРУНКИ 

16. Одержання подарунків 

Працівники не повинні, прямо або опосередковано, вимагати або приймати подарунки, обмеження щодо яких встановлено Законом України «Про запобігання корупції».  

17. Використання офіційної посади для отримання подарунку 

Працівникам забороняється використовувати офіційну посаду для отримання подарунків, тобто завдяки статусу, повноваженням або обов’язкам, притаманним працівнику відповідно до функціональних повноважень, здійснювати дії, які будуть спонукати сторонніх осіб до надання подарунків. 

18. Подарунки, які надаються опосередковано 

Подарунки надаються опосередковано, якщо:

вони адресовані близьким особам працівника внаслідок відносин дарувальника та працівника, при обізнаності та згоді останнього;

вони надаються будь-якій іншій особі або організації, у тому числі благодійній, за вказівкою, рекомендацією або внаслідок інших аналогічних дій працівника. 

19. Винятки щодо подарунків 

Подарунки від зовнішніх джерел можуть прийматись працівниками у разі, якщо їх отримання відповідає загальновизнаним уявленням про гостинність та:

вартість такого подарунку не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово. 

20. Подарунки, які можуть бути отримані в процесі зовнішніх відносин 

Працівники можуть приймати харчування, проживання, транспортування, сувеніри або інші подібні привілеї, якщо такі предмети та послуги надаються у процесі службової діяльності та їх надання пов’язане з виконанням безпосередніх службових обов’язків під час:

відряджень та здійснення представницьких функцій;

соціальних заходів. 

21. Подарунки на основі особистих відносин 

Працівник може прийняти подарунок за обставин, коли очевидно, що подарунок мотивовано сімейними відносинами або особистою дружбою, а не службовим положенням працівника.

Підставами для такого висновку є історія взаємовідносин, а також впевненість у тому, що близькими особами або друзями цей подарунок придбано за власні кошти. 

22. Подарунки керівникам 

Подарунок може бути подарований керівнику або прийнятий від підлеглого або іншого працівника з приводу особливих нагод, якими є події, що мають персональне або традиційне значення, з нагоди державних або професійних свят.

При цьому мають враховуватись такі обмеження:

вартість такого подарунку не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово;

Працівникам забороняється вимагати від іншого працівника зробити внесок для придбання подарунку для його керівника.

Керівник не може примушувати підлеглого до дарування подарунку. 

23. Добровільні внески 

Внески, які робляться працівниками для придбання подарунку керівнику або колегам по роботі, мають бути добровільними, тобто робитись без будь-якого тиску або примусу.

посилання на файл

Політика гендерної чутливості «Не нашкодь»

Громадська організація «Центр – Розвиток демократії» (ЦРД) дотримується принципу “Не нашкодь”, уважно аналізуючи, регулярно проводячи моніторинг запланованого і незапланованого впливу програм та діяльності з адвокації на місцевому, національному рівнях, включаючи в уражених збройним конфліктом  (надалі конфліктом) громадах. ЦРД вживає активних заходів з попередження та реагування на будь-які незаплановані наслідки своєї роботи. ЦРД прагне зробити все можливе, щоб попередити негативні наслідки своїх дій, програм та адвокацій, не нашкодити людям  та системі феміністських цінностей, прав людини, на якій ґрунтується її діяльність.

ЦРД відповідає за дотримання таких принципів поведінки учасницями/ками своєї Ради директорів, членами правління, виконавчою директоркою, штатом, інтернками, волонтерками та консультантками/експертками.

Визначення принципу «Не нашкодь»

Принцип “Не нашкодь” широко використовується серед організацій, які працюють у сфері миробудування, гуманітарної допомоги та розвитку, щоб поліпшити свою підзвітність, дієвість та ефективність. За цим принципом організації повинні вносити зміни у свої програми з врахуванням конкретного контексту конфлікту, в якому діяльність впроваджуються. Він підтримує підзвітність, адже вимагає негайного реагування на будь-які незаплановані наслідки, спричинені програмами, заохочує врахування місцевих голосів і пріоритетів у розробці програм за для прав жінок та дівчат. Він сприяє організаційній ефективності, допомагаючи командам, які впроваджують програми і проєкти, передбачати можливі ризики та шкоду від своєї діяльності та планувати попередження ризиків.

Чутливість до конфлікту

ЦРД є  чутливим  до попередження конфлікту в своїх проектах і програмах. Щоб уникнути ризиків загострення конфлікту або нестабільності через свої дії вживає наступні заходи:

•             Врахування контексту – ЦРД визнає, що кожен контекст унікальний, і тому кожен проект розробляється з врахуванням місцевої ситуації, владних стосунків та динаміки конфлікту. Всі проекти та програми ЦРД розробляються, впроваджуються, відстежуються у співпраці з місцевими жіночими організаціями/групами та іншими організаціями/групами громадянського суспільства, щоб забезпечити врахування місцевої ситуації.

Наші підходи до впровадження програм/проєктів мають на меті адекватно реагувати на проблеми, з якими доводиться мати справу місцевим спільнотам. У той же час ЦРД прагне посилити та піднести голоси тих, хто історично зазнавали маргіналізації, враховуючи думки різних груп жінок, молоді, негетеросексуальних людей, етнічні та релігійні меншини.

•             Аналітичні методології – ЦРД проводить спільний аналіз контексту і конфлікту, який дозволяє її місцевим партнерам та іншим ключовим зацікавленим сторонам дати відгук на систему уявлень та поглядів, що враховуються в основі програм/проєктів/діяльності. Кожен проект/програма/діяльність ЦРД, що розробляється чи починається в контексті конфлікту передбачає проведення аналізу із залученням місцевих зацікавлених сторін. Керівництво та штат ЦРД навчені проводити аналіз соціального, культурного, політичного та економічного контекстів у розрізі миру, безпеки та гуманітарних ситуацій. Це дозволяє ефективно врахувати аналіз контексту і конфлікту, бути свідомими потенційних або вже наявних впливів програм/проєктів/діяльності на динаміку конфлікту та на миробудування, розробляти програми/проєкти, які сприяють інклюзивному і сталому миру та гендерній рівності.

•             Оцінка ризиків – аналіз конфлікту і контексту дозволяє ЦРД ідентифікувати потенційні загрози та запобігати діяльності, що може загострювати конфлікт або наражає когось на небезпеку. Керівнцтво та представниці/ки ЦРД, її програмні координаторки /спеціалістки навчені проводити оцінку ризиків у співпраці із місцевими партнерами перед початком впровадження програм та проектної діяльності. Оцінка ризиків в контексті конкретного регіону країни та проекту проводиться регулярно, щонайменше, раз на рік.

•             Рівне представництво та участь – Вибираючи зацікавлені сторони на рівні спільноти в уражених конфліктом зонах, ЦРД тісно співпрацює із місцевими партнерами і проводить консультації з місцевими організаціями громадянського суспільства, місцевою владою та лідерками, щоб жодна ключова група не лишилася недопредставленою. В усіх програмах/проєктах ЦРД забезпечує баланс між різними етнічними, релігійними, політичними та іншими історично маргіналізованими групами. ЦРД та її місцеві партнери визначають чіткі правила для зустрічей, щоб забезпечити взаємну повагу. Намагаючись бути максимально інклюзивними, ЦРД прагне створювати безпечний простір, в якому жінки, дівчата можуть вільно говорити без страху агресії з боку чоловіків.

•             Захист персоналу та учасниць проєкту /програми – ЦРД та її місцеві партнери уважно стежать за безпековою ситуацією в тих регіонах, де реалізуються програми/проекти, щоб попередити можливі ризики для безпеки персоналу та партнерів в реалізації проектів/програм. Перед початком кожного етапу впровадження проекту ЦРД та її місцеві партнери переглядають безпекові ризики та готують плани на випадок надзвичайної ситуації, щоб реагувати відповідно.

Гендерна чутливість

ЦРД свідома того, наскільки принцип “Не нашкодь” важливий у контексті гендерного впливу конфлікту. Організації, які працюють для уповноваження жінок, часто наражаються на ворожість, погрози та насильство. Жінки, які працюють на захист прав жінок в умовах конфлікту та гуманітарних катастроф, ризикують зазнати помсти, включаючи сексуальне та гендерне насильство як засіб відлякнути їх від громадської роботи чи діяльності в одній чи іншій організації.

ЦРД приймає той факт, що її програми/проекти впливатимуть на стосунки зацікавлених сторін в громадах, які постраждали від конфлікту і уважно стежить щоби гендерна політика впливала на розробку і впровадження проектів /програм. Штат ЦРД проводить регулярний гендерний аналіз у рамках розробки та впровадження проекту /програми, щоб отримати відповіді на такі питання:

•             Як цей проект /програма стосується потреб і пріоритетів жінок, чоловіків, негетеросексуальних осіб та інших історично маргіналізованих груп, включаючи з інтерсекційної точки зору?

•             Чи цей проект /програма може погіршити гендерну нерівність та дисбаланс влади? 

•             Хто бере  участь у процесах прийняття рішень щодо деталей цього проекту /програми? Хто з них виключені та чому?

•             Як цей проект /програма впливає на положення чи сприйняття жінок, чоловіків, негетеросексуальних осіб та інших історично маргіналізованих груп?

ЦРД також визнає, що різні ідентичності чи характеристики – такі як стать, вік, сексуальна орієнтація, інвалідність, етнічна ідентичність та статус біженки, можуть перетинатися, утворюючи множинні рівні дискримінації, загрози, на які наражаються різні групи.

ЦРД та її місцеві партнери залучають місцеву владу, релігійних лідерів та чоловіків-поборників гендерної рівності до впровадження проектів /програм, щоб активізувати їхню підтримку гендерної рівності, прав людини, прав жінок, миру, безпеки, знизити ризик насильства проти жінок та дівчат-учасниць.

ЦРД та її партнери ретельно готують інформацію про свої проекти/програми, враховуючи культурні, політичні та соціальні особливості кожної ключової аудиторії. Перед тим, як публічно поширювати інформацію про досягнення програм та починати адвокаційні кампанії в соціальних мережах, інших засобах масової інформації, весь зміст уважно обговорюється із місцевими партнерами проєкту, щоб знизити ризик негативної реакції та захистити безпеку партнерів і учасниць проекту /програми.

Політика впровадження

ЦРД в обов’язковому порядку поширює цю політику серед усіх зацікавлених сторін та залучених осіб та установ, які задіяні в роботі організації. Її включено в Інструкцію з ведення діяльності організації. Всі нові представники правління, керівництво, директорка, спеціалістки, працівниці штату, інтернки, волонтерки та консультантки ознайомлюються з цією політикою.

ЦРД щорічно переглядає цю політику; за потреби оновлює та змінює її та проводить навчання для усіх, хто задіяні у керуванні та діяльності ЦРД.

Кожна координаторка та спеціалістка програми зобов’язані ознайомити з цією політикою всіх, хто співпрацює із ЦРД чи залучені до такої роботи, включаючи донорів, національних, місцевих партнерів проєктів.

Процедура інформування

Кожна особа, яка зазнала незапланованої шкоди внаслідок діяльності проекту /програми ЦРД, має за можливості повідомити про це голові правління, координаторці чи спеціалістці програми, які відповідають за появу такого негативного впливу. Голова правління, координаторка чи спеціалістка програми/проєкту, котра отримала початкову скаргу, передає справу голові правління чи членам правління для початку формального розслідування. Голова правління може прийняти рішення про ситуацію самостійно або передати справу до Членів правління для проведення розслідування. Можуть найняти третю особу чи доручити представниці, яка не задіяна в конфлікті проводити справу. Особа чи особи, відповідальні за розслідування, мають:

•             негайно зафіксувати дату, час та факти інциденту / інцидентів;

•             з’ясувати, якого результату хоче людина, яка подала скаргу;

•             ознайомити скаржницю із процедурами організації щодо розгляду скарг;

•             підготувати звіт за результатами розслідування з рекомендаціями поліпшення впровадження проекту /програми;

•             прослідкувати, що рекомендації виконано і що скаржниця задоволена результатом;

•             фіксувати всі заходи, котрі було вжито, та застосувати їх до впровадження програм в інших країнах, якщо це там застосовно;

•             організувати конфіденційність всіх записів стосовно справи; та

•             завершити процес максимально швидко – в межах тижня після отримання скарги.

Моніторинг та оцінка

ЦРД визнає важливість моніторингу дотримання політики «Не нашкодь» та забезпечує анонімний збір статистки та даних того, як вона використовується і наскільки вона є ефективною. Координаторка чи спеціалістка програми/проєкту, яка відповідальна за оперативне реагування на випадки незапланованої шкоди від впровадження програм, щорічно звітується про дотримання цієї політики, включаючи кількість випадків, як організація на них відреагувала та які рекомендації було запропоновано. За результатами цього звіту ЦРД проводить оцінку ефективності цієї політики та вносить необхідні зміни.

Джерела:

“Do No Harm: A Brief Introduction from CDA”. CDA Collaborative. Practical Learning for International Action. https://www.cdacollaborative.org/wp-content/uploads/2018/01/Do-No-Harm-A-Brief-Introduction-from-CDA.pdf. Accessed 04-28-2020

 “Do No Harm and Gender: A Guidance Note”. Garred, Michelle, Charlotte Booth, and Kiely Barnard-Webster, with major contributions from Nicole Goddard, Ola Saleh, Muzdha Azeez, and Katarina Carlberg. Cambridge, Massachusetts. CDA Collaborative Learning Projects. 2018. https://www.cdacollaborative.org/wp-content/uploads/2018/04/Do-No-Harm-and-Gender-A-Guidance-Note.pdf. Accessed 04-28-2020

посилання на файл