Категорія: Новини

5 грудня 2024 року відбувся вебінар “Порнографія: небезпека для жінок та дітей”. Захід був організований НУО «Центр – Розвиток демократії», Міністерством соціальної політики та Громадською радою з гендерних питань (Україна). English

Голова Громадської ради з гендерних питань при МФО «Рівні можливості» Лариса Кобелянська на початку дискусії зауважила, що на цей захід зареєструвалося біля 1000 осіб, і раніше жодна тема не збирала таку кількість людей, адже теми, обрані для заходів цьогорічної кампанії проти гендерно зумовленого насильства, є надзвичайно важливими та болючими.

Експерти й експертки коментували наступні теми до обговорення:

• Тетяна Котляренко, міжнародна експертка зі США, колишня радниця БДІПЛ ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми;
• Юрій Ганущак, полковник поліції, начальник 3-го відділу (координації діяльності) Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва (ДМПС) Національної поліції України;
• Анна Зобніна, стратегічна та виконавча директорка Європейської мережі жінок-мігранток;
• Олена Зайцева, експертка, юристка з міжнародного права, Україна;
•  «Порнографія як катування» – Лінда Макдональд і Жанна Сарсон, активістки за права жінок, Канада;
• «OnlyFans і його небезпека» – Джулі Біндел, журналістка, Великобританія;  
• «Порнографія – це проституція з камерою» – Мелісса Фарлі, докторка філософії, виконавча директорка організації «Дослідження та освіта щодо проституції», США.

Вебінар модерувала гендерна експертка НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва, котра подякувала за участь передусім Тетяні Котляренко – міжнародній експертці зі США, колишній радниці БДІПЛ ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми, бо саме пані Тетяна залучила своїх колег – міжнародних фахівців до серії заходів. У свою чергу, Тетяна Котляренко розповіла, що з початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну в онлайн-середовищі спостерігався масовий зріст запитів на відео з сексуальною агресією щодо українок. Це стосується не лише порнографічних роліків окупованих територій, де жінки страждають від злочинів військової окупації, але також і порнографічного контенту, до якого залучають українок-біженок, українок – мігранток в ЄС, також українських дітей. Тобто трафік постраждалих від війни жінок і дітей з України став зоною цікавості торгівців людьми, передусім для сексуальної експлуатації, аб’юзу.

Представник Національної поліції України, полковник поліції Юрій Ганущак зазначив, що допоки виготовлення та поширення порнографічної продукції за українським законодавством є злочином, поліція виконуватиме свої обов’язки та перешкоджатиме цій діяльності. Однак він зауважив, що в Україні це поле ще не є настільки небезпечним, як в інших країнах, хоча Україна вже є не лише країною походження, трафіку, але й місцем призначення торгівлі людьми. Також при кваліфікації відео контенту варто відрізняти приватні пересилання від комерційного оберту порнографії із залученням неповнолітніх, екстремальними діями, насиллям тощо. Зі слів представника Нацполіції, це поле потребує законодавчого врегулювання.

Втім, присутнім також було запропоноване відео української експертки, юристки з міжнародного права Олени Зайцевої, у котрому якраз йшлося про спроби легалізувати порнографії в Україні і чому подібні законопроекти лобіювання порно контенту є неприпустимими. Зокрема, в листопаді 2024 року у Верховній Раді України зареєстрували проект закону з легалізації виготовлення і поширення порно. У ньому нібито передбачені обмеження для захисту неповнолітніх, однак на практиці забезпечити цей захист нереально. Натомість поширення порно призводить до зростання агресивного ставлення до жінок, залучення до проституювання неповнолітніх, а поширення злочинних відеозаписів є безконтрольним.

Стратегічна та виконавча директорка Європейської мережі жінок-мігранток Анна Зобніна зазначила, що ніколи не визнає будь-яке залучення до сексуальної експлуатації як «роботу», зауваживши також, що важко знайти українську біженку або мігрантку в складному становищі, якій би не пропонували проституцію або порнографію торгівці людьми. Також, з її слів, трафікери в країнах ЄС відвідують табори для мігранток під виглядом соціальних працівників, пропонують послуги перевезення до інших країн, житло або інші можливості, і потім ці жінки взагалі зникають зі зв’язку і ніколи не повертаються. Порно контент завжди містить елементи насилля, і він є формою проституювання людей – лише фільмованою, зв’язок між порнографією та проституцією є незаперечним. Про це йдеться і в спеціальній резолюції Європейського парламенту. Також, зазначає Анна Зобніна, проблемою є не стільки великі платформи порно контенту, скільки маса малих платформ, де циркулює порно. 80% роликів є «домашнім відео», при цьому важливо, що багатьом мігранткам у скрутному становищі зазняти ці ролики пропонують їхні партнери-аб’юзери.

«Катування ніколи не може вважатися предметом згоди», наголосили канадські активістки Лінда МакДональд та Джеан Сарсон. Також про небезпеку платформи «OnlyFans» розповіла журналістка, феміністка Джулі Біндел (Великобританія).

«81% жінок, задіяних у порно, страждають від ПТСР. Порнографія є фільмованою проституцією», констатувала американська феміністка, виконавча директорка організації «Дослідження та освіта щодо проституції» Мелісса Фарлі.

Підсумовуючи захід, модераторка Марія Дмитрієва нагадала, що в Україні нині ніхто не говорить про вплив порно на психіку дітей, та висловила сподівання, що ознайомлення з міжнародними дослідженнями вплине на точку зору українських законодавців та правоохоронців.

Раніше повідомлялося, що у НУО «Центр – Розвиток демократії» реалізували інформаційну кампанію «Що таке модель рівності» (матеріали доступні за посиланнями: 1, 2, 3, 4, 5, 6).

On December 2, 2024, a webinar “Prostitution as Violence against Women and Best Global Practices for Counteraction” was organized by the NGO “Center for Democracy Development”, the IFU “Equal Opportunities”, and the Ministry of Social Policy of Ukraine. The discussion focused on combating involvement in prostitution during the wartime, as well as the threats of increasing involvement of refugee women in prostitution due to the lack of support after leaving abroad (using the example of Bulgaria). The issues of changing legislation, the importance of introducing a model of equality (the Nordic model), and working with victims of involvement in human trafficking were mentioned. українською мовою

The event was held with the participation of:

• Olena Zaitseva, Ukrainian expert, NGO “Women in Defense”

• Yulia Dorokhova, Head of the Charitable Organization “All-Ukrainian League “Legalife””

• Ivanna Khodos, Bulgarian branch of the Charitable Organization “All-Ukrainian League “Legalife””, Ukraine

• Hema Sibi, Advocacy Coordination, CAP, France

• Drisha Fernandez, NGO Beehive, Colombia

• Luba Fein, organization “Voices of Israeli Sex Trade Survivers”, Israel,

• National Police of Ukraine.

Earlier it was reported that the NGO “Center for Democracy Development” implemented an information campaign “What is an Equality Model” (materials are available at links: 1, 2, 3, 4, 5, 6).

Photo: Ivanna Khodos’ Facebook page.

2 грудня 2024 року відбувся вебінар на тему «Проституція як насильство проти жінок і кращі світові практики протидії», організований НУО «Центр – Розвиток демократії», МФО «Рівні можливості», Міністерством соціальної політики України. Під час обговорення йшлося про протидію залученню до проституції в умовах війни, а також про загрози того, що зростає залучення жінок-біженок до проституції через відсутність підтримки після виїзду за кордон (на прикладі Болгарії). Були згадані питання зміни законодавства, важливість запровадження моделі рівності, роботи з жертвами залучення до торгівлі людьми. English

Участь у заході взяли:

• Олена Зайцева, українська експертка, ГО «Жінки в обороні»;
• Юлія Дорохова, директорка Благодійної організації «Всеукраїнська ліга “Легалайф”»;
• Іванна Ходос, болгарське відділення Благодійної організації «Всеукраїнська ліга “Легалайф”», Україна;
• Хема Сібі, координаторка з адвокації, САР, Франція;
• Дріша Фернандес, ГО Beehive, Колумбія;
• Люба Фейн, організація «Голоси ізраїльських жінок, які пережили секс-індустрію», Ізраїль;
• Національна поліція України;
• Модераторка, гендерна експертка НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва.

На початку обговорення голова Громадської ради Громадської ради з гендерних питань Лариса Кобелянська попередньо зауважила, що в експертному середовищі в Україні знають про різні спроби «унормування» проблеми сексуальної експлуатації вразливих груп, та що в світі нещодавно були прийняті важливі міжнародні документи на захист жертв сексуальної експлуатації – саме так треба визначати становище жінок та дівчат, які потрапляють у проституцію. Також важливо обговорювати, що саме можна запропонувати на допомогу цим жінкам.

Напрацювання Національної поліціі України на вебінарі озвучив підполковник Максим Федорчук. З його слів, департамент міграційної поліції НПУ, який він представляє, покликаний боротися передусім з торгівлею людьми. Це необхідно для розбудови подальших змін в Україні, потрібних для інтеграції з ЄС. На даний час в країні немає жодного правоохоронного органу, який би займався боротьбою з проституцією. За цю діяльність передбачена адміністративна відповідальність. Але українська поліція бореться з торгівлею людьми, сутенерством та звідництвом. «Будь-яка комерційна експлуатація людини в проституції – це злочин проти гідності особи, а не проти громадського правопорядку та моральності», – наголосив представник НПУ. Якщо протягом 2022 – 2024 років в Україні реєстрували від 400 до 900 адміністративних протоколів за зайняття проституцією, то підозри у сутенерстві висувались проти 400-500 осіб щороку.

Також Максим Федорчук нагадав, що хоча й існує невелика група людей, які себе називають «секс-працівники», навіть вони в середньому більше зазнають порушень прав людини, ніж інші жінки. Йдеться також про вплив порнографічного онлайн-контенту, котрий сприяє нормалізації у сприйнятті в суспільстві комерціалізованого ставлення до жіночого тіла. Важливі фактори – бідність, неврегульована міграція, структурне насильство, проблема алко- та наркозалежності. Найбільш вразливими є неповнолітні.

За офіційною статистикою, з 30 тисяч осіб, зареєстрованих у проституції в Нідерландах, 70% були примушені або втягнуті в проституцію чоловіками методом lover-boy. Факт, що більшість цих жінок воліли б вийти з цієї сфери, але в ЄС бракує дієвих програм підтримки для виходу з проституції, вона лишається нерозривно пов’язаною з торгівлею людьми. За підрахунками, біля 100 мільярдів доларів США – щорічний дохід від проституювання людей, це пряма зацікавленість організованої злочинності. Щодо ФРН, де також легалізована секс-індустрія, до половини фактів правопорушень, які розслідує поліція, розпочинаються від заяв третіх осіб, бо постраждалі себе такими не визнають, не йдуть на співпрацю з правоохоронцями та органами влади. В цій країні офіційно зареєстровано 23,7 тисячі проституйованих осіб, насправді вважається більше від 90 до 400 тисяч, за різними даними. «В ОБСЄ у 2023 році дійшли висновку, що запропонована Німеччиною модель не є ефективною, бо довести злочин насильницького сексуального акту з боку клієнта практично неможливо», – каже Максим Федоринчук. Хоча, з його слів, скандинавська/шведська модель зменшення попиту шляхом штрафування клієнтів також не є бездоганною, але легалізація секс-індустрії є декриміналізацією торгівлі людьми. Україна, на думку представника Нацполіції, не повинна сліпо наслідувати чужим напрацюванням, треба враховувати європейські підходи, але практикувати орієнтування на допомогу жертвам торгівлі людьми, запобігати торгівлі людьми, з якою напряму пов’язана проституція. Це стосується навіть осіб, які декларують, що займаються проституцією добровільно.

Українська експертка з міжнародного права Олена Зайцева, котра вже 7 років вивчає цю сферу як науковиця, у свою чергу, представила зміст відповідних міжнародних документів, прийнятих в ООН та ратифікованих Україною, схвалених в Євросоюзі. Це Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенція про заходи щодо протидії торгівлі людьми, Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи про проституцію, торгівлю людьми і сучасне рабство в Європі. Також експертка процитувала недавню доповідь в ООН спецдоповідачки з питання насильства щодо жінок і дітей Рім Альсалем, у котрій наголошувалося на необхідності криміналізувати будь-які форми торгівлі людьми та протидіяти патріархатним нормам попиту чоловіків на купівлю жінок.

Згідно з Резолюціями ЄС від 2014, 2023 років, проституція – це форма рабства, несумісна з людською гідністю та основоположними правами людини, отримання або вимагання дій сексуального характеру в обмін на винагороду має каратися як кримінальний злочин.

Гендерна експертка Іванна Ходос, котра виїхала до Болгарії та нині очолює болгарське відділення Благодійної організації «Всеукраїнська ліга “Легалайф”», розповіла про безвихідний стан українських біженок у містах, де для них взагалі немає ніякої роботи, окрім низькооплачуваної праці, як прибирання в ресторанах. У Болгарії, з її слів, дуже поширена і розвинута проституція, на це дивляться крізь пальці. «Я живу у Варні. Це портове місто. На словах в Болгарії підтримують українок, а насправді ставляться негативно, місцеві кажуть, українки себе продають. Вплинути на це фактично не можна, ані на болгар, ані на екіпажі. Коли жінка не має жодного доходу, варіантів, окрім як продавати себе, щоб нагодувати дітей, нема. Допомоги в Болгарії також немає ніякої. Мені, матері трьох неповнолітніх дітей, дається одна виплата в рік, в інших жінок взагалі нічого немає і вони йдуть дуже дешево, за їжу, продавати себе», – констатує Іванна Ходос. У групах онлайн – маса оголошень із завуальованою вербовкою у проституцію. Реальної допомоги для виходу з проституції немає, соціальних гарантій від роботодавців також немає, навіть маючи роботу, жінка не може бути впевнена, що їй заплатять. Українок залучають в Болгарії, болгарки їдуть за тим же заняттям далі, де більше платять.  

Голова Благодійної організації «Всеукраїнська ліга “Легалайф”» Юлія Дорохова, у свою чергу, засвідчила, що у британському Кембриджі допомога жертвам торгівлі людьми і проституції є декларативною, реально намагаються допомогти волонтери, які не все вміють і не все знають. В цілому в країнах ЄС поміняли закони, в Брюсселі з’явився закон, згідно з яким в результаті декриміналізації сутенер має право притягнути проституйовану жінку до відповідальності, якщо вона відмовляється від «роботи» більше шести разів, без будь-яких уточнень про причини відмови. Болгарки дійсно їдуть у Центральну Європу, де в секс-індустрії платять більше, реєструється ж у ній офіційно біля 10% жінок. До повномасштабного вторгнення росіян в Україну більшість залучених до проституції жінок в цих країнах були румунки, болгарки, угорки, тепер це українки. «У Німеччині, окрім державного контролю та оподаткування, секс-індустрію «тримають» араби, інколи турки, це бандити, які вимагають у жінки 150 євро в тиждень, 5 хвилин – 5 євро, це вартість пачки цигарок. Я не можу з цим змиритись, що роблять із нашими жінками, коли ми піднімали цю тему в бундестазі, там робили «круглі очі». При цьому, хоча це не афішується, у ФРН найвищий рівень захворюваності на ВІЛ та ЗППП», – розповіла Юлія Дорохова. З її слів, необхідно змінювати законодавчу базу, захистити перед законом жінок, а не сутенерів, допомагати мігранткам.

Координаторка з адвокації (САР Франція) Хема Сібі, у свою чергу, розповіла про здобутки недавно прийнятого у Франції законодавства на захист жертв торгівлі людьми та проституції. За її свідченням, у Франції пішли шляхом криміналізації попиту, а жінки, які себе називають «секс-працівниці», не представляють більшість постраждалих від проституції жінок як вразливої групи населення. Також важливим є те, що всі особи, що залучаються у проституцію, були декриміналізовані. Також законодавці запропонували дієві програми, які сприяють виходу жінок із проституції, за цей час ними скористалися 1700 осіб. Криміналізованими стали чоловіки, які купували сексуальні акти. Мета – виховати ціле покоління, яке розумітиме, що тіло не може бути комерціалізованим. Тепер постраждалі жінки довіряють поліції, представникам влади, вони відчули, що з ними не поводитимуться як із злочинницями.

Натомість 9000 покупців сексу були затримані. За статистикою, озвученою французькою експерткою, 98% з них – це чоловіки, 60% з них одружені, 70% мають дітей. Тобто стереотип, що сексуальні акти купують самотні люди, є помилковим. Вона нагадала, що першою країною, яка криміналізувала купівлю сексу, була Швеція, де також вимагають скорочувати попит на проституцію. Тепер Швеція не є країною, цікавою для ринку торгівлі людьми. За визначенням Європейського суду з прав людини, криміналізація клієнтів – дуже ефективний метод проти торгівлі людьми та проституювання. Якщо ж ФРН у 2002 році декриміналізувала секс-індустрію, то це закінчилося катастрофою для жінок. Проституйовані жінки у Німеччині не є захищеними, 84% з них, офіційно зареєстрованих, є мігрантками, попит є дуже великим: «За 60 євро ви можете купити жінку, сендвіч та пиво», кажуть у Німеччині.

Дріша Фернандес, котра представляла на вебінарі ГО Beehive (Колумбія), розповіла про проблеми для жінок, які були наслідком 60-річної війни у цій країні. Їх вивозять у секс-індустрію в США, Європу, Японію. Також місцевих жінок ґвалтують як військові трофеї, їх пропонують солдатам. Викликом для спротиву секс-індустрії є визначити, що вона є неприйнятною для людської гідності, що це велика шкода для жінок, пригнічення. «Колумбія – це стратегічна територія для секс-індустрії. Військові діячі міняють зброю на трафікінг жінок. Військові, поліція, чиновники – всі задіяні у цьому, це наслідок структурної мізогінії. Зараз в уряді ліві, вони легалізують «оплачувані секс-активності», просувають легалізацію проституції», – каже Дріша Фернандес. У сусідній Венесуелі через тотальну бідність ситуація ще гірша. Роботи немає, натомість є конкурси краси – завуальоване залучення у секс-індустрію. Жінок та дітей викрадають, ґвалтують, використовують для перевезення зброї та наркотиків. У проституцію дівчата потрапляють у 10-16 років, маючи травми, важкі хвороби, поширений посттравматичний розлад.

Люба Фейн, котра представляла ізраїльську організацію «Голоси ізраїльських жінок, які пережили секс-індустрію», зазначила, що в її країні закон протидії купівлі сексу був прийнятий у 2018 році. Згідно з ним, перше порушення карається штрафом у 2000 шекелів, друге – 4000 шекелів, третє – 75000 або тюремним ув’язненням, але до цього етапу ще ніхто не доходив. За купівлю неповнолітніх – кримінал. Поліція працює лише на рейдах місць, які підозрюються як борделі, по індивідуальних точках – ніколи. В Ізраїлі є вагомі заходи підтримки для жертв секс-торгівлі. Є організації, які надають екстренну допомогу, після прийняття закону їх стало більше, а фінансування діяльності зросло у чотири рази. До реабілітації жінок залучені кілька міністерств: Міністерство освіти, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство соціальної політики, Міністерство юстиції.

«В Міністерстві юстиції допомагають жінкам зі зняттям судимостей, якщо це дрібні порушення, пов’язані із проституцією. Це може бути напад на поліцейського, незначне вживання наркотиків. Важливо, що задіяна система допомоги з погашенням боргів жінок – перед державними структурами, приватними особами, адже з боргами жінка може повернутися до цієї діяльності, навіть якщо не хоче», – поділилася Люба Фейн. Для допомоги постраждалим задіяне екстренне житло, де жінки можуть перебувати, професійна підготовка для пошуку роботи, реабілітаційні заходи, профільні медичні послуги для постраждалих від секс-торгівлі.   

Щодо кількості затриманих покупців сексу, то у перший рік їх було біля 1000, а тепер їх стає менше – 100-200 порушників у рік. «Ми не довіряємо уряду, ми чекаємо нових виборів для зміни влади. Самі працюємо з поліцією, щоб краще запобігати попиту на секс-торгівлю. Жіноча робота ніколи не закінчується, але ми тут і не здамося», – підсумувала Люба Фейн.

Раніше повідомлялося, що у НУО «Центр – Розвиток демократії» реалізували інформаційну кампанію «Що таке модель рівності» (матеріали доступні за посиланнями: 1, 2, 3, 4, 5, 6).

Фото: Фейсбук-сторінка Іванни Ходос.

2 грудня 2024 року НУО ЦРД проводить вебінар “Проституція як насильство проти жінок і кращі світові практики протидії”.

Як повідомлялося раніше, Громадська рада при МФО «Рівні можливості» та НУО «Центр – Розвиток демократії» спільно з Міністерством соціальної політики України організовують та проводять онлайн-заходи, присвячені проведенню міжнародної кампанії «16 днів проти гендерного насильства».

Виклики безпеці та охороні жінок та дівчат у цифровому середовищі обговорювались під час вебінару «Загрози правам жінок через ШІ: подолання викликів та пошук рішень». Захід був організований НУО «Центр – Розвиток демократії» та Громадською радою з гендерних питань (Україна) 27 листопада 2024 року. English

Голова Громадської ради Лариса Кобелянська привітала початок обговорень, нагадавши, що Стратегія Ради Європи з гендерної рівності на 2024 рік передбачала захист жінок від негативного впливу, ризиків.  

Експерти й експертки були залучені до наступних тем обговорення:

• Виклики безпеці та охороні жінок та дівчат у цифровому середовищі – Тетяна Котляренко, міжнародна експертка зі США, колишня радниця БДІПЛ ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми;
• Боротьба з технічним насильством за гендерною ознакою: сприяння глобальним реагуванням для локального впливу – Цітсі Матекайр, лідерка з припинення сексуальної експлуатації, Equality Now, Великобританія;
• Технологія Deepfake і сексуальна експлуатація – Шандра Воворунту, засновниця і генеральна директорка НУО Ментарі Програма посилення осіб, які врятувалися з торгівлі людьми, США;
• Визначення викликів і рішень для боротьби з насильством в Інтернеті щодо жінок і дівчат в Україні – Менді Сангера, міжнародна правозахисниця, Великобританія;
• ШІ у нагляді та конфіденційності: загрози безпеці жінок – Йорк Роудс, професор, Етична технічна колаборація при Центрі глобальних справ школи професійних студій Нью-Йоркського університету (NYU SPS, США);
• Алгоритми соціальних мереж і переслідування в Інтернеті – Д-р Ейрліані Абдул Рахман, старша наукова співробітниця Джорджтаунського університету, наукова партнерка Центру технологій і демократії Міндеру, Кембриджський університет;
• Відповідальний генеративний ШІ на благо: використання генеративного ШІ для вирішення серйозних соціальних проблем, таких як насильство щодо жінок – Шіран Меламдовськи-Сомех, експертка зі впливу штучного інтелекту, Generative AI for Good, Ізраїль;
• Український контекст: вплив штучного інтелекту на жінок, дівчат і хлопців у конфлікті та відбудові – Анастасія Дьякова, ГО «Центр захищеності в Інтернеті ‘Стоп Секстінг’», Україна.

Міжнародна експертка зі США, колишня радниця БДІПЛ ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми Тетяна Котляренко в оглядовому виступу зазначила, що зараз ми є на критичному перетині, коли технологія, яка може принести багато добра, стає загрозою прав людини. Необхідно реагувати на можливості штучного інтелекту – генерування діпфейк порноконтенту, кіберсталкинг тощо.

«Технології еволюціонують безпрецедентно, вони відкривають багато можливостей в інших областях, але також піддають жінок підвищеному ризику. Їхнє некоректне використання заважає жінкам на лідерських посадах: на них непропорційно сильно порівняно з чоловіками впливає харрасмент, погрози насильства, які базуються на мізогінії. Це приглушує їхні голоси і відштовхує інших жінок від походу в політику», – каже Тетяна Котляренко.  Щодо діпфейк порно, то ШІ – це його основа, воно використовується переважно проти жінок і дівчат. Це використання подоби тіла жертви для компрометуючих зйомок, відео, ми бачимо нашестя цього у Південній Кореї, де це призвело до багатьох самогубств школярок, це гнітить атмосферу в школі. Не захищені від цього навіть люди з зірковим статусом.

Цифровий нагляд і кіберсталкінг нав’язливий, з ним можна слідкувати людей по публічних камерах відеоспостереження. Жінки дуже вразливі до таких впливів, це глобальна загроза, ШІ став зброєю у галузі торгівлі людьми та сексуальної експлуатації. Його залучають, щоб підбирати жертв і втягувати їх у торгівлю людьми.  «Щоб відповісти на ці багатогранні загрози, треба сильна система і розширення можливостей жінок, потрібні дії для підсилення захисту. Існуючі закони часто неадекватні для нових загроз. Законотворці мають знати про способи розповсюдження порно, треба закони, які карають за поширення діпфейк порно. Такий харрасмент має отримувати так само покарання, як і інші види. Порно – це інший тип зловживання, яке може статися в інтернеті і жінки потребують захисту», – зазначила експертка.

Втім, з її слів, ШІ може і допомогти захистити. Можна розробити інструменти виявлення, щоб в реальному часі виявляти пости, як порушують стандарти, і запровадити безпечне середовище. На основі платформ ШІ можна запровадити систему скарг для жінок. Можна покращити освіту для жінок. Законодавці мають супроводжувати програми для жінок і дівчат, щоб підвищити обізнаність громадськості, працювати зі школами та іншими організаціями. Загрози ШІ не мають кордонів, потрібна міжнародна співпраця, гармонізація законодавства, треба ділитися стратегіями, технологіями, які виявилися ефективними, посилювати міжнародні механізми для переслідування злочинців, які втекли в інші юрисдикції. Мають бути розроблені етичні стандарти для ШІ, аудит систем ШІ, щоб вони не використовувалися для експлуатації, переслідування ж та д, щоб не було дискримінації та упередження у використання ШІ. Треба закінчити цикли страху та експлуатації та створити інклюзивні простори для всіх. Загрози для жінок і дівчат жахливі, але їх можна подолати, вважає Тетяна Котляренко.

Цітсі Матекайр, лідерка з припинення сексуальної експлуатації, Equality Now (Великобританія), подякувала організаторам за можливість говорити на цю важливу тему, та звернулася до політиків, наголосивши, що  з’являються нові загрози, гендерне насильство з технічними засобами.

«Ми шукаємо глобальну реакцію, але їх треба пристосовувати до місцевих умов. Онлайн харасмент, кіберсталкінг, хакерство, поширення інтимних зображень, отриманих обманом, щоб контролювати особу, – це насильство відрізняється зростаючою мізогінією, немає законодавчої підтримки. Багато молодих чоловіків отримали вплив, стали вчиняти щодо жінок і дівчат в мережі. Це не лише порушує приватність дівчат і жінок, але впливає на їх психологічний стан, ментальне економічне здоров’я, на права жінок, на свободу висловлення», – зазначає громадська діячка.

Технічне гендерне насильство, за даними, зібраними у Кенії у 2019 році, має наступні показники: 65% жінок зустрічали якусь форму харрасменту в інтернеті. Загалом, за даними ООН Жінки, 50% жінок і дівчат пережили насильство онлайн, на 25% більш ймовірно, що їх будуть переслідувати, ніж щодо чоловіків. Фейки, які поширюють, є на 95% порноконтентом, 90% з них стосуються жінок і дівчат. Тут треба міжнародне законодавство, експлуататори користуються тим, що в інтернеті немає влади, є різні юрисдикції країн, у котрих насправді мало кого притягають до відповідальності. Це стосується не лише індивідів, треба системний спротив системному насильству, є нерівність влади і це спричиняє проблему.

Країни Латинської Америки розробляють закони проти технічного гендерного насильства, в Африці держави почали серйозно вивчати цю проблему в африканському контексті. «Нам треба дивитися на відповідальність технічного сектору, оскільки технології ШІ роблять багатонаціональні корпорації, технічні компанії, національні законодавства інколи нічого не можуть зробити. Жінки, дівчата і меншості є найбільш вразливими. Треба систему притягнення до відповідальності щодо технічних компаній», – наголосила експертка.

Менді Сангера, міжнародна правозахисниця з Великобританії, розповіла про досвід людей, які зазнали такої експлуатації.  «Нам треба давати конкретні приклади людей, яких продавали в рабство, експлуатували за допомогою технологій. Хоча ті технології чудові, їх можна використовувати для поганих цілей. Порноконтент, який потрапив в інтернет, дуже важко вичистити. Закони проти цього є, але вони не працюють. Ми не можемо протистояти в ізоляції, треба працювати з компаніями, які роблять ці продукти. Треба, щоб жертви могли подати запит про захист. Сутенер може використати ШІ для визначення жертви, для грумінгу, для адміністрування своєї діяльності. Це може бути фізична особа, може бути організація, яка веде торгівлю людьми, це системи з бізнес-процесом, і його також веде ШІ. Ми бачили, як поліція використовує ШІ, вони створювали для проведення операцій «на живця» уявну молоду особу, в цій ситуації ШІ – хороший приклад», – стверджує Менді Сангера.

Лідерка  з припинення сексуальної експлуатації Цітсі Матекайр (Equality Now, Великобританія), також наголосила, що нині йдеться про спроби «залатати дірки» цими законами, а не про системну роботу. Вони відповідають на безпосередні виклики, наприклад діпфейки, або протидіють торгівлі людьми. Потрібні закони, які забороняють технічній компанії поширювати зображення без згоди.

Професор Йорк Роудс (Етична технічна колаборація при Центрі глобальних справ школи професійних студій Нью-Йоркського університету NYU SPS, США) розповів, що на Інтернет можна дивитися через дані, подумати, як з їхньою допомогою можемо масштабувати рішення. Технологія може використовуватися як сутенерами для злочинів, так і для кібербезпеки. Це робилося і до ШІ, просто він це робить більш правдоподібним. Він може і розмовляти, а не лише висіти картинкою.

«Ми додавали інструменти, які не давали користувачам надавати забагато персональних даних, які би потім продавалися. Ми зупиняли введення номерів карток, передавання гроші тощо. Є закономірності, які свідчать про грумінг у соцмережах, чатах, ігрових платформах, там є чаит, де є публічні дані, доступні всім, і туди можна вставити скрипт для реклами, він аналізує все в геймі і в тому числі в загальнодоступному чаті, на екрані, в аудіо. Ми можемо обробляти дані, шукати закономірності, в тому числі, якщо хтось робить щось погане. Це може виглядати як звичайна розмова, але хтось може намагатися грумити дитину, а потім вони з публічного простору переходять у приватну кімнату, і тут ми вже можемо працювати, шукати ключові слова, певні тактики, які використовують мисливці на дітей», – розповів Йорк Роудс.   

Шандра Воворунту, засновниця і генеральна директорка НУО Ментарі, розповіла про необхідність програм для посилення осіб, які врятувалися з торгівлі людьми або пережили онлайн наругу.  Більше 90% фейків наруги, каже Шандра Воворунту, стосуються жінок і дівчат.

«Будь-який голос може бути скопійовано, наприклад, через фейсбук. Тільки подивившись на вас, ШІ може створити ціле відео, цілу картину. Що стосується сексуальної експлуатації дітей, то ШІ дуже сильно залучений. Вони просували це. Як нам запобігти? Для дітей у нас є закон, хоча він не дуже працює, на міжнародному рівні є закони, які захищають дітей. В онлайн середовищі можна знаходити закономірності у спілкуванні і визначити, що ця людина може бути клієнтом у сексуальній експлуатації. Можна подивитися ІД компа і визначити, що він використовується для роботи на платформах, де залучають жертв торгівлі людьми. Торгівці використовують трюки для захоплення жертви. Уряд також має бути частиною дієвих заходів, щоб запобігати таким зловживанням. Мають бути закони, норми, які мають бути впроваджені на низовому рівні, бо освіта є частиною рішення. В мережі відбувається таке, що ми навіть уявити не можемо, треба робити зміни законодавства й залучати освітні платформи», – зазначила експертка.  

У вебінарі також взяла участь д-р Ейрліані Абдул Рахман, старша наукова співробітниця Джорджтаунського університету, наукова партнерка Центру технологій і демократії Міндеру (Кембриджський університет). Вона, з її слів, пішла з Твітера, бо після купівлі мережі Ілоном Маском там зросла онлайн агресія проти жінок. «Агресія – коли йде непряме цькування натовпом, це хтось дає можливість це робити. Пряме цькування – це коли якась авторитетна фігура постійно під вогнем критики. Я хотіла дізнатися, що відбувається у Твітері, коли ми пішли. Мої колеги почали мене переслідувати. Взагалі у Твітері значно впала модерація», – зазначила Ейрліані Абдул Рахман. На її думку, зараз можна просити платформи запобігти цькуванню.

Шіран Меламдовськи-Сомех, експертка зі впливу штучного інтелекту, Generative AI for Good (Ізраїль), розповіла, як можнавикористати силу генеративного ШІ для боротьби з харрасментом. Для прикладу – її командою був створений скріпт жінки, яку вбив у 2019 році її партнер, він забив її до смерті. Скріпт створили разом з її родиною. Була розповідь її історії з відтвореним штучним відео. Було зафіксовано 10 млн переглядів за 3 дні, відео стало новиною, це було вірусне відео, половина тих, хто переглядав були чоловіки, які зазвичай цей контент про насильство щодо жінок не дивляться. Команда таким чином поширила знання про такий тип злочинів.

In My Voice – це також проект проти торгівлі людьми. «Наші партнери в США дали нам адреси людей, які це пережили, які були продані, які пережили сексуальне насильство. Вони розповіли свою історію своїм голосом, але ми змінили їхні обличчя, зберігаючи їхню приватність. Цей проект був дуже важливим для них, вони не могли до того говорити про це відкрито, а так змогли, зберігши приватність. Такі речі можуть дати владу жертвам злочинів покращити усвідомлення громадськості про те, що відбувається», – поділилася досвідом експертка.

Анастасія Дьякова, ГО «Центр захищеності в Інтернеті ‘Стоп Секстінг’» (Україна), п’ять років працювала в українському уряді в сфері захисту дітей від насильства, від небезпек інтернету. «Тісно співпрацюємо з міжнародними артнерами, постимо на нашому порталі свої і партнерськиі матеріали. В активі є освітня кампанія, яка охопила майже 1 млн українців. Це і діти, і батьки, і інші дорослі, вчителі, правоохоронці. Ми підтримуємо дітей, які постраждали від онлайн насильства. Після 24 лютого 2022 року до нас стали звертатися жінки, багато з них з-за кордону, куди були змушені виїхати від війни, вони жалілися на онлайн-насилля. В країнах, які їх прийняли, їх закон не захистить, поліція розводить руками», – розповіла українська активістка.

Марія Дмитрієва (НУО «Центр – Розвиток демократії», Україна) модерувала та підсумувала роботу учасниць та учасників вебінару. Модераторка зазначила, що використання ШІ повинно бути етичним та інклюзивним.

Challenges to safety and security of women and girls in digital environment were discussed during the webinar “AI’s Risks to Women’s Rights: Addressing Challenges and Seeking Solutions”. The event was organized by Ukrainian NGO “Democracy Development Center” and the Public Council on Gender Issues on November 27, 2024. українською мовою

Larysa Kobelianska, Public Council, welcomed the start of discussions.

Experts were involved to the following topics to discuss:

• Challenges to Safety and Security of Women and girls in Digital Environment – Tatiana Kotlyarenko, international expert, the US, former OSCE ODIHR Advisor on Anti-Human Trafficking Issues; 
• Combatting Tech-Facilitated Gender-Based Violence: Championing Global Responses for Local Impact –  Tsitsi Matekaire, the Global Lead for Ending Sexual Exploitation at Equality Now, UK;
• Deepfake Technology and Sexual Exploitation – Shandra Woworuntu,  Founder and CEO, NGO Mentari Human Trafficking Survivor Empowerment Program, the US;
• Identifying the challenges and solutions for tackling online Violence Against Women and Girls in Ukraine – Mandy Sanghera, international human rights activist, UK;
• AI in Surveillance and Privacy: Threats to Women’s Safety – Yorke Rhodes III,  Ethical Tech Colab at NYU SPS Center for Global Affairs;
• Social Media Algorithms and Online Harassment – Dr. Eirliani Abdul Rahman, Senior Fellow, Georgetown University; Research Affiliate, Minderoo Centre for Tech & Democracy, University of Cambridge;
• Responsible Generative AI for Good: Leveraging Generative AI to Address Severe Social Issues Such as Violence Against Women – Shiran Melamdovsky – Somech, Generative AI for Good, AI Impact Leader, Israel;
• The Ukrainian Context: AI’s Impact on Women, Girls, and Boys in Conflict and Reconstruction – Anastasia Dyakova,  NGO “Center for Internet Safety ‘Stop Sexting'”.

Maria Dmytriyeva (Democracy Development Center, Ukraine), moderated and summarized the work of the event participants.

Громадська рада при МФО «Рівні можливості» та громадська організація «Центр – Розвиток демократії» спільно з Міністерством соціальної політики України організовують та проводять онлайн-заходи, присвячені проведенню міжнародної кампанії «16 днів проти гендерного насильства»:

27 листопада 15:00 – онлайн-семінар “Загрози правам жінок через штучний інтелект, подолання викликів та пошук рішень”, присвячений аналізу потенційного та виявленого негативного впливу штучного інтелекту на права жінок. Учасниці та учасники обговорюватимуть ключові виклики, які створюють сучасні технології, та можливі підходи до їх подолання. Міжнародні експерти та експертки з провідних компаній представлять вам міжнародний досвід та нові виклики різного рівня впливу.

2 грудня 15:00 – онлайн-семінар “Проституція як насильство проти дівчат та жінок, кращі світові практики протидії”, присвячений обговоренню проституції як форми гендерного насильства, спрямований на аналіз глобальних практик і пошук рішень для України. Експертки розповідатимуть про досвід впровадження ефективних підходів до протидії та підтримки постраждалих.

5 грудня 15:00 – онлайн-семінар «Порнографія: небезпека для українських жінок і дітей», експлуатації жінок та дітей у порнографії та небезпеки порнографії та поза нею, загрози, пов’язані з доступом дітей до порнографічного контенту. Захід спрямований на пошук ефективних рішень для захисту постраждалих і попередження цих загроз.

6 грудня 15:00 – онлайн-семінар “Молодіжні адвокаційні кампанії з протидії насильству. Реалізація Резолюцій РБ ООН “Жінки, Мир, Безпека” та “Молодь, мир, безпека». Молодь з різних міст та сіл України розповідатимуть свої історії боротьби з насильством на рівні громад та родин.

9 грудня 15:00 – онлайн-семінар “Сурогатне материнство як загроза правам людини”, зосереджений на аналізі морально-етичних аспектів сурогатного материнства. Учасниці обговорюватимуть зв’язок сурогатного виношування з торгівлею людьми та репродуктивною експлуатацією жінок, а також його вплив на права дітей. Захід спрямований на вивчення цих викликів та пошук рішень.

ПОПЕРЕДНЯ РЕЄСТРАЦІЯ НА ЗАХОДИ є ОБОВ’ЯЗКОВОЮ (ЦЯ ФОРМА ЄДИНА ДЛЯ ВСІХ ЗАХОДІВ)

Посилання на реєстрацію

Referring to the Resolution adopted by the General Assembly on 23 February 2023 # ES-11/6. Principles of the Charter of the United Nations underlying a comprehensive, just, and lasting peace in Ukraine and United Nations General Assembly Resolution 68/262 adopted on 27 March 2014 by the sixty-eighth session of the United Nations General Assembly in response to the Russian annexation of Crimea and entitled “territorial integrity of Ukraine.”

Referring to the stated point in the UNSCR 1325 that peace and stability are the preconditions for implementing the Women’s Peace and Security Agenda (UNSC res/1325-2000).

The NGOs from Ukraine and other countries of the UNECE region made this statement as follow of the Beijing+30 Regional Review Meeting, titled “Reviewing 30 years of Beijing Commitments to Accelerate Gender Equality in the UNECE Region,” on October 21-22, 2024, in Geneva, Switzerland.

We must underline that the UNECE region has been suffering from wars since 2008 (Georgia), 2014 – ongoing Russian aggression against Ukraine, war affects Lebanon and Syria. All these actions caused massive ways of refugees to the European countries and increased the political power of the radical voices calling for the limitation of human rights in host countries. The hybrid wars affect the rights of women in many countries of the region. Examples of their effect are the limitation of activities of the CSOs (adoption of the law on foreign agents in Kyrgyzstan and the Government’s force to do this in Georgia, which will limit the work of the women’s CSOs), political violence against women candidates (brutal propaganda campaigns against President of Moldova Maria Sandu who support the integration of Moldova to the EU, which necessitates reforms to ensure  the high level of access to justice and human rights protection). 

The above-mentioned examples demonstrate the creation of barriers for women to participate in civil society and political processes, and women’s organizations struggle to find resources. This remains the case despite ample evidence existing that women’s participation contributes to more robust democracies and longer-lasting peace, as stated in the UNSCR 1325 and BPfA (Section E).

Russia employs human torture in illegal detention, cruel, inhuman, and degrading treatment, summary and arbitrary executions, and disappearances of children. The country’s aggressor kidnapped twenty thousand Ukrainian children, human rights activists and journalists are especially vulnerable to arbitrary detentions. Thirty Ukrainian journalists are still in Russian prisons, and seven women journalists were killed doing their professional jobs, like Victoria Amelina, who documented CRSV, and Victoria Roschyna, who was tortured in illegal Russian captivity. 

We must deplore the dire human rights and humanitarian consequences of the aggression by the Russian Federation against Ukraine, including the continuous attacks against critical infrastructure across Ukraine with devastating consequences for civilians, and express grave concern at the high number of civilian casualties, including women and children, the number of internally displaced persons and refugees in need of humanitarian assistance, and violations and abuses committed against children. The attacks on the energy system of Ukraine and the occupation of the Chornobyl and Zaporizhzhya nuclear stations are severe threats to nuclear insecurity in the European region. In its 2016 Preliminary Examination Report, the International Criminal Court reported sexual and gender-based crimes committed against civilian men and women in the temporarily occupied territories of Ukraine. As of September 2024, the Office of the General Prosecutor of Ukraine has investigated 342 CRSV cases committed by Russian combatants.  

Russian occupation of Crimea has affected the rights of the indigenous people of Crimea, Crimean Tatars. Hundreds of thousands of Crimean Tatars were forced to change their citizenship, thousands were imprisoned and suffered from xenophobia, religious intolerance in temporarily occupied Crimea, denials of economic, social and cultural rights. Women Crimean Tatars suffer from overburden of care work for their families as their husbands are in prisons as political prisoners. 

The mental and physical health of Ukrainian civilians, women, girls, elderly, and disabled people are suffering every day from missile and Shahed drone attacks. Young Ukrainians are captured in Russian captivity, like Yulia Sokolova, who was imprisoned by Russia in the occupied Ukrainian city of Skadovsk when she was 16 years old. She is a civilian girl who, according to the Geneva Conventions, could not be taken captive in Russia. She has been in a Russian prison in temporarily occupied Crimea for three years. 

The war against Ukraine has changed the women’s and feminist movement in Ukraine, but it’s not stopping it. Ukrainian women activists who try to find Activism – Work – War – Life balance are working for advocacy of women’s rights at the local, national, and global levels, defending the rights of women with disabilities, LBTQI women, and rural and Roma women and supporting them amid new challenges brought by the war.

It is impossible to start peacebuilding initiatives during the most brutal and massive war in Europe since the Second World War. Russia’s invasion of Ukraine continues to inflict a devastating toll on Ukraine and countries of the region UNECE. It is causing severe global repercussions, including terrorist movements and the adverse impact of the war on global food security, energy, nuclear security and safety, and the environment. 

The regional women’s movement must unite for international advocacy to support Ukraine and other countries suffering from the wars. 

We call on the feminists and representatives of the national gender equality machinery to act and fight for peace instead of talking about peacebuilding with aggressors.

We can’t talk about peacebuilding before the sovereignty of Ukraine is renewed according to the internationally recognized borders. Survivors of war crimes have to receive fair and long-term reparations, especially those who survived the CRSV. We urge the international community to support justice for survivors and hold Russia accountable for its crimes.

We believe that the global meeting to review progress in the implementation of the Beijing Platform for Action in March 2025 should seriously pay attention to the destruction of security in the UNECE region and human rights violations caused by the war of the Russian Federation against Ukraine. In our opinion, politically neutral language such as “conflict and geopolitical tension in the region,” which was used in the concept of the regional meeting, some speeches of participants, and the final NGO statement, does not correspond to the definition of the essence of Russia’s actions against Ukraine and UN General Assembly Resolutions underlying a comprehensive, just, and lasting peace in Ukraine. The Global meeting should pay attention to analysis of the harms and violation of women’s rights in the UNECE region and the condemnation of the corresponding actions of the aggressor country. The WPS should be mainstreamed to analysis of implementation of all Beijing Platforms chapters.

We ask the feminist movement  to not give up and advocate the governments to continue supporting Ukraine. Steadfast support for Ukraine and its victory is the best implementation of the Beijing Platform of Action and prevents wars in other countries. 

Rephrasing the Vienna Conference principle, we ask for “nothing about war-affected countries without these countries and women’s CSOs from these countries.” 

We ask to push Russia to release the Ukrainian journalists and human rights defenders, civilians from captivity and stop shelling Ukraine. 

We ask for an honest and inclusive discussion about the threats to women’s rights implementation stated above and to collaborate on developing strategies to respond to them.  

We ask to integrate the analysis of the impact of Russian aggression against Ukraine and its support of anti-democratic governments into the consolidated regional inputs for the 69th session of the Commission on the Status of Women.

Reform the UN to take effective action to stop wars, as the number of them has increased since Beijing + 25. The number of wars and their scale prove that the system doesn’t work efficiently. 

Signed NGOs representatives and number of independent gender experts and human rights, young feminist activists representatives ABC order

	Alliance Political Action for Women	Ukraine
	Bila Tserkva Charitable Foundation “Zamkova Gora”	Ukraine
	Board of the All-Ukrainian Public Union of Women	Ukraine
	Center for women who suffered from domestic violence “Faith, Hope, Love”	Ukraine
	Center of Social Services	Ukraine
	Centre for social & gender research “New Life”	Ukraine
	Charity fund “Misto Tysiachi Dzherel”	Ukraine
	Charity Organization Family	Ukraine
	Civic Council for the Parliamentary Gender Caucus “Equal Opportunities”	Ukraine
	Civic Council of the Parliamentary Gender Caucus Equal Opportunities	Ukraine
	CO CF Thrive	Ukraine
	Coalition 1325 Odesa Region	Ukraine
	Expert Resource Gender in Detail	Ukraine
	CSO “La Strada-Ukraine”	Ukraine
	CSO “Heart in Palms”	Ukraine
	CSO “Independent Women”	Ukraine
	CSO “People with Disabilities in Future”	Ukraine
	CSO “Positive Women. Odesa”	Ukraine
	CSO “Positive Women”	Ukraine
	CSO “Union of Multi-child families with low-income and single mothers, “Nadia”	Ukraine
	CSO Center of Civic Activity Synergy	Ukraine
	CSO Enpud	Ukraine
	CSO Liberal Society Institute	Ukraine
	Cultural and educational space “Honcharenko Center”	Ukraine
	Democracy Development Center	Ukraine
	Gender Museum	Ukraine
	Women’s Informative Consulting Center	Ukraine
	Health Right Ukraine	Ukraine
	Kyiv School of Equal Opportunities	Ukraine
	National Council of Women of Ukraine	Ukraine
	National Union of Journalists of Ukraine	Ukraine
	New Life Charitable Foundation	Ukraine
	NGO “Age of Possibility”	Ukraine
	NGO “Bureau of Gender Strategies and Budgeting”	Ukraine
	NGO “Council of Women Farmers”	Ukraine
	NGO “Culture of Democracy”	Ukraine
	NGO “Open Society”	Ukraine
	NGO “Special workshop — Art for autism”	Ukraine
	NGO “Territory of Woman”	Ukraine
	NGO “Woman of the Future”	Ukraine
	NGO “Women’s Union of Solomyan District of Kyiv”	Ukraine
	NGO “Culture of democracy”	Ukraine
	NGO “EdCamp Ukraine”	Ukraine
	NGO GIRLS	Ukraine
	NGO Institute of gender programs	Ukraine
	NGO Pislyazavtra	Ukraine
	NGO Podilsky Center Gender Consultative Center	Ukraine
	NGO Rural Women Business Network	Ukraine
	NGO Women’s Center “Support, protection and care”	Ukraine
	Non-Governmental Organization “Women Association Sphere (Kharkiv)”	Ukraine
	NGO “League of Professional Women”	Ukraine
	Office of Support of Families of Veterans, IDPs and Combatants (Lviv)	Ukraine
	Public Organization “Public Movement “Faith, Hope, Love”	Ukraine
	Secretariat of the Cabinet of Ministries of Ukraine	Ukraine
	Taras Shevchenko National University, Professor at Theory and History of Sociology Department	Ukraine
	Ukrainian Association for Research in Women’s History	Ukraine
	Ukrainian Heritage, Art and Music Centre – Ukrainian HAM in Cambridge	Ukraine
	Ukrainian Women Lawyers Association “JurFem”	Ukraine
	University of Kyiv-Mohyla Academy, Department of Sociology	Ukraine
	Vice Chairperson NGO “Centre of Gender Culture”	Ukraine
	Women in Media NGO	Ukraine
	Women’s Guard NGO	Ukraine
	Women’s Consortium of Ukraine	Ukraine
	Women’s Information Consultative Center	Ukraine

Координаторка проєктів НУО «Центр – Розвиток демократії» Олена Целуйко взяла участь у конференції Благодійного фонду «Разом для України», котра тривала протягом 8-9 листопада 2024 року в Києві.

Подія зібрала понад 100 представниць та представників більш ніж 60 громадських організацій, а також бізнесу та донорів.

Під час конференції були проведені наступні заходи:

• Панельні дискусії та воркшопи про силу партнерств з бізнесом, донорами та громадами;
• Презентація програм #RazomAdvocacy, #RazomHeroes, #RazomHealth та #RazomRelief;
• Фасилітовані сесії для посилення мережі організацій-грантерів.

Учасниця заходу Олена Целуйко висловила подяку організаторам конференції – Благодійному фонду «Разом Україна» за можливість нових корисних знайомств, обміну досвідом, придбання нових знань, а також в цілому за фахову підтримку громадських організацій України.

22 листопада 2024 року експертка НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва провела онлайн-тренінг з підвищення інформаційної безпеки та захисту прав жінок під час збройних конфліктів. Про це повідомляється на сторінці управління з питань гендерної рівності КМДА у Facebook.

Захід був організований, зокрема, для учасниць Коаліції «1325 Київ», котрі мали можливість ознайомитися з інструментами, що роблять ефективнішою роботу із захисту прав жінок та дівчат й інформаційної безпеки.

«Разом із тренеркою Марією Дмитрієвою говорили про складні та чутливі теми про безпеку жінок та дівчат сьогодні, завтра та післязавтра, зокрема, про гендерно зумовлене насильство та СНПК (сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом).

Пані Марія розповіла про модель рівності та досвід Швеції із протидії торгівлі людьми і поділилася ініціативами, які можуть стати корисними для громадських організацій, які працюють у сфері захисту прав жінок та дівчат.  

Учасниці долучилися до активного обговорення необхідності включення питання кібербезпеки до Національного плану дій “Жінки. Мир. Безпека”, – зазначено у повідомленні.