Серія експертних онлайн-дискусій з питань сфери протидії торгівлі людьми – ВІДЕО

Протягом 14 – 29 квітня 2025 року відбулись три експертні онлайн-дискусії з питань сфери протидії торгівлі людьми «Протидія торгівлі людьми: виклики та шляхи подолання».

Експерти та експертки були залучені до наступних тем обговорення:

«Сурогатне материнство в контексті протидії торгівлі людьми»

«Сучасні виклики у вирішенні проблеми сексуальної експлуатації в Інтернеті»

«Протидія попиту, який сприяє торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації»

Цю серію заходів організувала ВГО «Центр – Розвиток демократії» за ініціативи Міністерства соціальної політики України, у співпраці з Громадською радою при міжфракційному об’єднанні «Рівні можливості» Верховної Ради України, Національним агентством України з питань державної служби, Вищою школою публічного управління та за підтримки ООН Жінки в Україні.

Відбулась експертна зустріч на тему протидії попиту, який сприяє торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації

29 квітня 2025 року відбулася експертна онлайн-дискусія на тему можливих шляхів протидії попиту, який сприяє торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації». English

Захід організувала ВГО «Центр – Розвиток демократії» за ініціативи Міністерства соціальної політики України, у співпраці з Громадською радою при міжфракційному об’єднанні «Рівні можливості» Верховної Ради України, Національним агентством України з питань державної служби, Вищою школою державного управління та за підтримки ООН Жінки в Україні.

Взяли участь експертки:

• Марія Дмитрієва, програмна директорка ВГО «Центр – Розвиток демократії», Україна;

• Представники Міністерства соціальної політики України;

• Представники Вищої школи державного управління;

• Олександра Новікова, Європейська мережа жінок-мігранток (ENoMW);

• Тетяна Руденко, старша спеціалістка з проектів ОБСЄ;

• Вів’єн Тейтельбаум, сенаторка Сенату Бельгії; Президентка Європейського центру Міжнародної ради жінок;

• Гема Сібі, виконавча директорка Коаліції за скасування проституції (CAP), Франція;

• Докторка Інґеборґ Краус, психологиня-психотерапевтка і травматологиня, Німеччина;

• Діна Домініц, Національна координаторка з боротьби з торгівлею людьми, Міністерство юстиції, Ізраїль;

• Юлія Дорохова, голова Всеукраїнської ліги «ЛЕГАЛАЙФ», Україна.

Були представлені теми:

• «Протидія попиту: зобов’язання ОБСЄ та позитивна практика держав-учасниць», Тетяна Руденко;

• «Торгівля людьми та проституція: відсутня ланка», Вів’єн Тейтельбаум;

• «У центрі уваги підхід Ізраїлю до зменшення попиту — новий закон про кримінальну відповідальність за споживання проституції та фінансовані державою програми виходу й допомога особам, які займаються проституцією», Діна Домініц.

Виконавча директорка Коаліції за скасування проституції (CAP) Гема Сібі розповіла, як у CAP вже надали допомогу 19 тисячам постраждалих жінок у різних країнах: «Багато хто на низовому рівні вже зрозумів, що проституція є насильством, по всьому світу вона систематично таргетована на найбідніших, найбільш вразливих жінок та дівчат. Ми маємо називати це злочином і боротися з попитом, як це відбувається у шведській моделі – моделі рівності. Секс не можна продавати, проституція несумісна з людською гідністю, це злочин проти жінок».

Моделі повної кримінальної заборони всіх задіяних у проституцію або навпаки, легалізації в тому числі сутенерства – не спрацювали. Працює шведська модель протидії попиту, її вже схвалили у 9 країнах, у тому числі в штаті Мен у США. «За перші 10 років дії моделі рівності у Швеції торгівці людьми чомусь перехотіли діяти в цій країні. У Франції також за 9 років спостерігаються значні позитивні зміни. Вдалося вивести з проституції понад 2000 осіб, 45% з них зараз є резидентами, вивчили французьку і працюють. Було виявлено 65 мереж торгівлі людьми, конфіскували 14 мільйонів євро злочинних коштів, які також пішли на захист жінок. Був впроваджений штраф для покупця сексу – це 5000 євро, оштрафовано було за ці роки біля 10 тисяч чоловіків. Після цього 60% з них дійшли висновку, що купувати секс більше не будуть. 60% цих чоловіків мають дітей, більшість з них також одружені», – розповіла Гема Сібі.

З її слів також ця тема дуже важлива для України, яка зараз страждає від війни. З 2022 року кількість пошукових запитів «українські жінки» зросла на 600%, також у 5 разів виросла кількість українок у німецьких борделях, зростає чисельність викрадень жінок у сексуальне рабство.

У свою чергу, голова Європейської мережі жінок-мігранток Олександра Новікова розповіла, що проживає за кордоном України вже 13 років, і при цьому всім без винятку її знайомим жінкам мігранткам пропонували «роботу» в проституції. Жінки-мігрантки є найвразливішою групою, вони не знають мови, не мають правового статусу, вони фінансово незабезпечені, часто у боргах, бояться звертатися по допомогу, бо їх можуть депортувати. Відповідно, на українських жінок за кордоном полюють сутенери, буквально від перетину кордону вже обіцяють гроші і допомогу, а вже надалі жінки бояться йти до поліції, бо їх звинуватять у правопорушенні. «Має бути доступ до правового статусу для жертв проституції. Вони мають знати, що їх не депортують. Потрібна допомога юристів, психологів, медиків, підтримка з житлом, пошуком роботи, вивченням мови», – каже Олександра Новікова.

Як підтвердила представниця ОБСЄ Тетяна Руденко, у 2022 році одразу з російським вторгненням був сплеск онлайн попиту на українських жінок, причому вже за кілька місяців запити уточнилися: «доступ до українських жінок біженок». Торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації, а не якогось іншого трудового рабства, відрізняється тим, що жертва є ураженою безпосередньо. Кожна держава ОБСЄ повинна реалізовувати свої підходи до протидії попиту на сексуальну експлуатацію. Адже лише 5-10% постраждалих жінок починають цю діяльність, маючи якийсь вибір, понад 80% роблять це вимушено або під тиском. Покупцями ж є чоловіки, які мають гроші, мають сім’ї. Їх при цьому не цікавить, чи проституйована особа пішла на це добровільно, чи її гвалтують. Попит на проституцію супроводжується діяльністю різноманітних злочинних груп. Вигоду мають всі, в тому числі офіційні орендодавці приміщень – всі, крім жінок. Зі слів Тетяни Руденко, за даними зі США, 78% покупців мають стабільну роботу, і перевчити їх від купівлі людей можна, використовуючи політику роботодавців.

Сенаторка Сенату Бельгії, Президентка Європейського центру Міжнародної ради жінок Вів’єн Тейтельбаум наголосила, що зацікавлені кола воліють не помічати прямий зв’язок між торгівлею людьми і проституцією. Законодавство ігнорує абсолютно очевидне явище: людей продають, щоб забезпечити попит у проституцію. Це означає, що забороняти продаж людей і водночас дозволяти проституцію – це марно. Зв’язок продажу людей і сексуальну експлуатацію не визнається, хоча багато хто і каже про необхідність зменшувати попит, але проституція – це єдина причина для сексуальної експлуатації.

«Щоразу під час перевиборів ми кидаємо жінок, ніби вони самі на це погодилися, і стаємо співучасниками злочину. Легітимність проституції виставляє торгівців людьми якимись такими, абстрактними злочинцями, але зв’язок цього злочину з проституюванням людей є прямим. Проституцію у Бельгії легітимізували у 2022 році ніби щоб допомогти жінкам, але насправді ніякого захисту вони не мають, Бельгія сприяє продажу людей під благочинним приводом. Сутенери стали бізнесменами. Взявши за основу модель Нової Зеландії, бельгійські політики перекреслили навіть те, що сутенерство до цього закону переслідувалося, а тепер ні. У контрактах на «роботу» можна прописати що завгодно, але в результаті клієнт завжди має перевагу, протидіяти насильству неможливо, коли воно вбудоване в систему.

90% жертв у Бельгії – з-за кордону, більшість з них тікає від бідності. Експлуатація нікуди не зникла, вона змінила маску. Вони прописали в законі, що проституція це робота, але продаж людей приховується, ігнорується. Закони мають значення, якщо вони погано прописані, то вони сприяють злочину, вводять його в систему під маскою законності. Треба скасовувати законодавство, яке легітимізує продаж людей, треба битися за життя жінок і дівчат, щоб жодна жінка не лишалася проданою, купленою або забутою», – підсумувала бельгійська сенаторка.

У презентації Національної координаторки з боротьби з торгівлею людьми   Міністерства юстиції Ізраїлю Діни Домініц йшлося про впровадження закону 2019 року про заборону бізнесу на проституції та трафіку людей в Ізраїлі – систему штрафів або альтернативних громадських робіт для покупців, реабілітаційні заходи для постраждалих. «Простої роботи поліції недостатньо. В нас працює комплексний підхід перенавчання покупців, щоб вони після штрафу не верталися до цієї «послуги», комплексна допомога жінкам – юридична, медична, фінансова», – каже Діна Домініц. З її слів, на початку прийняття цього закону лише 5% вірили, що він спрацює, а серед задіяних фахівців вірили лише 13%. Тим не менш закон прийняли, бо люди знали, що це морально правильно. Тепер, за кілька років, в дієвість цієї моделі вже вірить більшість, побачивши результат. Аналогічні дані по Швеції навела гендерна експертка Марія Дмитрієва: у 1999 році модель рівності підтримувало біля третини населення, а зараз більше 70%. 

Очільниця Всеукраїнської ліги «Легалайф» Юлія Дорохова також розповіла про неприпустимість легалізації проституції в Україні, зокрема, про вже існуючі факти залучення до цього бізнесу вразливих груп жінок окремими правоохоронцями. З її слів, в Україні вже є біля 100 тисяч людей, яких залучили у проституцію, переважно це жінки. Вони часто йдуть на це від безвиході, щоб прогодувати дітей. В Україні треба приймати модель виходу з проституції, а не проштовхувати ще під час війни її легалізацію разом з легалізацією порнографії. «Є досвід Франції, де держава дає шанс жінкам вижити і звільнитися від проституції. Також в нас діє стаття 181, частина 1 Адміністративного кодексу, за яким штрафують проституйованих жінок. Її треба прибирати, бо за нею фактично затягують жінок в подальшу проституцію самі поліціянти», – розповіла Юлія Дорохова.  

Зі слів засновниці мережі «Травма і проституція» Інґеборґ Краус, вразливість українок ще більш посилило повномасштабне російське вторгнення: коли українки, які тікали від війни, добиралися до Німеччини, на них вже полювали на вокзалах трафікери. За дослідженнями, нині 1,2 млн чоловіків щодня користуються легалізованою проституцією в Німеччині, жінки, які залучені до неї, потерпають від принижень та катувань. «Я намагалася говорити з політиками, але у ФРН це дуже важко. Легалізуючи проституцію, вони слухали ділків, а не експертів, які мають справу з травмованими жінками. 20 років тому пропонувалися дві протилежні моделі, Німеччина обрала легалізацію проституції і стала борделем Європи, хабом для торгівлі людьми і сутенерства. Якщо ви в Україні оберете шлях ФРН, ви станете пеклом на землі. В нас за лічені дні борделі виросли, як гриби після дощу. Прибутки називались до 50 мільярдів євро у рік. Всі покупці сексу, а це ¼ чоловіків, знають про становище, в якому перебувають проституйовані жінки, але їм байдуже. Закон, який нібито «боронить» жінок від насильства, не працює, за ним був засуджений лише один чоловік. Жінки не знають мови, не мають іншої роботи, їх залякують, затягують обманом», – свідчить експертка.  Інґеборґ Краус також наголошує, що в комітетах «не бачать» зв’язку торгівлі людьми з проституцією. Жертв торгівлі людьми щороку виявляють все менше, не тому, що їх нема, а тому, що держава умила руки. Можуть рекламувати бордель як «чистий бізнес», хоча розслідування по ньому свідчать, що там щодня панує насильство. «Ми закликаємо Німеччину на міжнародному рівні щось зробити з цим, торгівля людьми та проституція інтегрувалися у місцевий бізнес. ПТСР у жертв проституції є вдвічі частішим, ніж у жертв війни. Проституція це не свобода, це її протилежність. Також в нас була запроваджені реєстрація для проституйованих жінок, то за 8 років зареєструвалися лише 43 тисячі, це біля 10%, ніхто не хоче це собі писати у паспорті», – розповіла німецька психотерапевтка. 

Також в обговоренні було згадане недавнє дослідження, проведене у Франції, згідно з яким легалізація проституції не приносить до бюджету більших коштів, аніж вимиває з нього через жахливі наслідки. 

Зустріч була третім заходом із серії експертних онлайн-дискусій, присвячених сучасним викликам у сфері протидії торгівлі людьми.

Цю серію заходів організувала ВГО «Центр – Розвиток демократії» за ініціативи Міністерства соціальної політики України, у співпраці з Громадською радою при міжфракційному об’єднанні «Рівні можливості» Верховної Ради України, Національним агентством України з питань державної служби, Вищою школою публічного управління та за підтримки ООН Жінки в Україні.

Експертна зустріч: «Сучасні виклики у вирішенні проблеми сексуальної експлуатації в Інтернеті»

18 квітня 2025 року відбулась експертна онлайн-дискусія на тему «Сучасні виклики у вирішенні проблеми сексуальної експлуатації в Інтернеті». Це другий захід із серії дискусій, організованих ГО “Центр – Розвиток демократії» за ініціативи Міністерства соціальної політики України, у співпраці з Громадською радою при міжфракційному об’єднанні «Рівні можливості» Верховної Ради України, Національним агентством України з питань державної служби, Вищою школою державного управління та за підтримки Структури «ООН Жінки в Україні». English

Захід відкрили:

• Марія Дмитрієва, директорка програм ГО «Центр – Розвиток демократії»;

• Представник Міністерства соціальної політики України;

• Представник Вищої школи державного управління;

• Олександра Новікова, Європейська мережа жінок-мігранток (ENoMW).

Були запрошені експерти та експертки:

• Тарана Багірова, асистентка програм, ОБСЄ — «Ризики та реагування на торгівлю людьми з метою сексуальної експлуатації в Інтернеті»;

• Таїна Б’єн-Еме, виконавча директорка, Коаліція проти торгівлі жінками (CATW), США;

• Василь Філоненко, громадська організація «Стоп секстинг», Україна;

• Люба Фейн, «Голоси жертв секс-торгівлі в Ізраїлі», Ізраїль;

• Тетяна Котляренко, незалежна консультантка з питань прав людини, Швейцарія.

Теми обговорення є частиною міжнародних зобов’язань України, зокрема, Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW), Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», та є важливими в контексті адаптації українського законодавства до норм Європейського Союзу та зобов’язань перед іншими міжнародними структурами. Ці теми стають ще більш актуальними в умовах повномасштабної війни, зростання вразливості жінок та зростання гендерно зумовленого насильства.

На початку повномасштабного російського вторгнення до України біженки до країн Європи та їхні діти стали цілями тих, хто створює кримінальний сексуальний контент, в тому числі з неповнолітніми. Це засвідчила незалежна консультантка з прав людини, експертка з питань гендерного насильства та торгівлі людьми Тетяна Котляренко (Швейцарія). З її слів, при розгляді цієї проблеми особливо треба зауважити на становищі українських мігранток.

«Хотіла би повернутися на початок повномасштабного російського вторгнення, коли як дорадниця з прав жінок та дітей опитувала тих, хто виїхав з України. Ці жінки і діти були цілями тих, хто мав намір створювати сексуальний контент, у тому числі з неповнолітніми, незаконного характеру. Вразливі українки та їхні діти стали ціллю сексуальної онлайн-експлуатації, попит саме на онлайн є дуже великим, адже порнографія, яка виробляється, це теж експлуатація. Вже те, що ці люди є біженцями, вже це робить їх набагато вразливішими. Ми проводили тренінги для тих, хто працює з біженцями від війни в України, то навіть на тренінгу до них чіплялися з такими пропозиціями», – засвідчила пані Тетяна.

З її слів, необхідно говорити про природу онлайн-експлуатації, бо нині діючі закони зосереджені на традиційному уявленні про експлуатацію та торгівлю людьми, хоча зараз багато вербування йде саме онлайн.

«Злочинці контактують онлайн, навіть сутенерів не потрібно, людей використовують через інтернет. Багато технічних способів. Ще важливо говорити про зміни, які йдуть через технологію. Зараз багато говорять про штучний інтелект. Його можна використовувати і для хороших цілей, але торгівці людьми розширюють свою діяльність з його допомогою. Вони швидко знаходять вразливих жінок, дітей, використовують для грумінгу, це як «технічний сутенер». Еволюція технологій розширює експлуатацію жінок і дітей, навіть дітей, які зараз є в Україні, бо до них можна звертатися через Інтернет», – пояснює експертка.

Показово, що зараз говорять про захист дітей з України, але в тих же країнах вони злочинно використовують дітей з України. Біля 300 дітей забрали з таких ситуацій, їх затягнули до секс-експлуатації через інтернет. Ще є розуміння різних моделей того, в чому ефективність запобігання. Нормалізація онлайн спілкування, каже Тетяна Котляренко, – це модель рівності, або шведська модель. Вона може захистити жінок і дітей, якщо вона застосовується, то всі вразливі люди, яких залучають до сексуальної діяльності, мають отримати захист, а ті хто їх використовує, мають бути покарані.  Сьогодні же будь-яка жінка в Україні і дитина є вразливими, а порнографія є величезною провідною силою, яка тягне весь цей потяг секс-експлуатації.

Олександра Новікова, котра очолює Європейську мережу жінок-мігранток (ENoMW), підтвердила, що саме жінки-мігрантки є найбільш вразливою групою за кордоном через брак коштів, часто через борги, мовні та культурні бар’єри. Жінки бояться звертатися до поліції, щоб не втратити якісь свої права, не бути депортованими. Жінка є жертвою погроз, маніпуляцій, які втягують її у сексуальну експлуатацію. Зі слів Олександри Новікової, коли жінка їде до іншої країни, на неї одразу йде онлайн атака звідти, де вона реєструвала свою адресу. Пропонують «роботу моделі» або вислати фото. Щоб уникнути цього, треба знати, де і як шукати допомогу, також необхідно розробляти політики проти насильства.

Асистентка програм ОБСЄ Тарана Багірова констатувала, що технології є двостороннім явищем: з одного боку, вони корисні для освітніх цілей, з другого, вони стали провідником онлайн сексуальної експлуатації. Масштаби жахливі: за дослідженнями, основна частина інтернет технологій є підтримкою кримінальних структур. Технології використовуються на всіх етапах, від вербування до контролю за жертвами. Контроль за жертвами, серед яких значна частина – неповнолітні дівчата, може бути у різних формах. Це, наприклад, погроза виставити їхній контент на загал. Фізично жертва при цьому вільна, але її шантажують. Є випадки, коли гвалтівники знімають жертву на відео і погрожують додатково якось зашкодити її родичам.

Також з початку повномасштабного російського вторгнення в Україні значно зросли ризики залучення жертв до сексуальної експлуатації онлайн та оффлайн, ознакою злочинності є замасковані оголошення про «роботу». У 2023 році в Великобританії прийняли закон, згідно з яким різні онлайн платформи несуть пряму відповідальність за контент, який на них розміщують.

Виконавча директорка Коаліції проти торгівлі жінками CATW (США) Таїна Б’єн-Еме уточнила, що термінологія “секс-робота” тощо була винайдена, щоб нормалізувати проституцію та торгівлю жінками. Згідно з Палермським протоколом, проституція є торгівлею людьми, не можна дати згоду на власну експлуатацію, і наявність згоди не робить злочин законною дією. Всі ці міжнародні документи зобов’язують Україну протидіяти сексуальній експлуатації жінок та дівчат. В червні 2024 року на рівні ООН вперше прозвучало, що проституція та порнографія є порушенням прав людини. Порнографія – це фільмування проституції, перетворення людей на товар онлайн-сутенерами: платформа Onlyfans заробила за рік 6,6 мільярдів доларів США. Провайдери допомагали торгівцям людьми краще поширювати свою рекламу, закони були прописані так, що вони не несли відповідальності за контент.

Люба Фейн, котра представляла на заході організацію «Голоси жертв секс-торгівлі в Ізраїлі», також зауважила, що індустрія сексуальної експлуатації стрімко адаптується до цифрової доби. Закони не встигають за реальністю, сутенери вже запускають онлайн додатки. З її слів, раніше між Ізраїлем та колишніми країнами СРСР була створена мережа торгівлі людьми та проституції. У жертв та сутенерів було спільне знання мови, культури, це викликало довіру, але в самій країні жінки опинялися беззахисними, оскільки сутенери мали громадянство і знали країну, а вони ні. Запроваджений закон проти торгівлі людьми це все обмежив, але з 2022 року все знову почало розбудовуватися.

За останні роки в Ізраїлі виявили три мережі торгівлі жінками, де експлуатували українок, котрі тікали від війни за кордон. Ця індустрія маскується, але її сутністю лишається насильство і контроль. Це частини єдиної системи, котра руйнує життя ізраїльтянок та іноземок. Все позитивне маскування є брехливим. Онлайн акаунти жертв сексуальної експлуатації ведуть сутенери, про це є чимало свідчень. В місяць проституйовані жінки можуть отримувати до 150 доларів США, розхвалені надприбутки належать сутенерам. Telegram це окремий даркнет, там маса груп, де просувають проституцію. Наслідки проституції – жахливі довготривалі травми. Згідно з опитуванням 854 осіб у 9 країнах, 27% з них мали психіатричну госпіталізацію, 37% мали спроби суїциду, розлади харчування, також лікували інфекції. 71% опитаних пережили у проституції насильство, 63% були зґвалтовані, 68% мали ПТСР. В інтернеті проституція стає ще жахливішою, оскільки її фіксують на відео і постійно повторюють далі. В Ізраїлі вже прийняті спеціалізовані закони проти цього, але вони слабко працюють. В Україні, зі слів Люби Фейн, порнографію хочуть замаскувати під відновлення країни. Дохід задіяних жінок від цього малий, і невідомо, скільки буде витрачено на їхню реабілітацію. «Секс індустрія не є якоюсь сукупністю жінок, які нібито хочуть багато сексу. Ніяка економіка так не працює, пропозицію завжди створює попит. Все організує той, хто отримує прибуток. Українські феміністки є неймовірними, навіть переживаючи війну, вони борються з цим у цей важкий час», – подякувала за участь в онлайн зустрічі Люба Фейн.

Представник української громадської організації «Стоп секстінг» Василь Філоненко розповів, що нині в школі семикласники знають, як купити через Telegram наркотик, тим більше мають доступ до порноконтенту і самі можуть легко стати жертвою онлайн торгівлі людьми. Порноконтент є нормалізацією насильства, він згубно впливає на дитячий мозок. Створення, поширення порноконтенту є кримінальною відповідальністю, чого не розуміють люди, які не вбачають криміналу в поширенні власних фото та відео. Так само насильство над дитиною часто починається з онлайн контакту.  

Гендерна експертка Марія Дмитрієва уточнила, що за 11 років від початку російського вторгнення в Україну на сході та в Криму в даркнеті зросла кількість злочинного відео з дітьми на окупованих українських територіях. До 1/3 відео зі зґвалтуваннями дітей знімались саме там.

Заходи ГО «Центр – Розвиток демократії»  проводяться в рамках підготовки до розробки нової Державної цільової соціальної програми боротьби з торгівлею людьми на період до 2025 року. Почути голоси експертів з різних країн є критично важливим для якісного оновлення української політики та врахування як нових викликів, так і нововведень у міжнародному праві та нормах у відповідь на ці проблеми.

Інформаційні кампанії НУО ЦРД щодо прийняття Моделі рівності та подолання насильства проти жінок

НУО «Центр – Розвиток демократії» разом з Громадською радою з гендерних питань та Міністерством соціальної політики України провели серію вебінарів в рамках кампанії «16 днів проти гендерного насильства» у листопаді-грудні 2024 року. Заходи транслювалися на сторінці Громадської ради з гендерних питань у Фейсбук, до участі у п’яти вебінарах зареєструвалися понад 850 осіб.

Виклики безпеці та охороні жінок та дівчат у цифровому середовищі обговорювались під час вебінару «Загрози правам жінок через ШІ: подолання викликів та пошук рішень». Захід був організований НУО «Центр – Розвиток демократії» та Громадською радою з гендерних питань (Україна) 27 листопада 2024 року.

Експерти й експертки були залучені до наступних тем обговорення:

  • Виклики безпеці та охороні жінок та дівчат у цифровому середовищі – Тетяна Котляренко, міжнародна експертка зі США, колишня радниця БДІПЛ ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми;
  • Боротьба з технічним насильством за гендерною ознакою: сприяння глобальним реагуванням для локального впливу – Цітсі Матекайр, лідерка з припинення сексуальної експлуатації, Equality Now, Великобританія;
  • Технологія Deepfake і сексуальна експлуатація – Шандра Воворунту, засновниця і генеральна директорка НУО Ментарі Програма посилення осіб, які врятувалися з торгівлі людьми, США;
  • Визначення викликів і рішень для боротьби з насильством в Інтернеті щодо жінок і дівчат в Україні – Менді Сангера, міжнародна правозахисниця, Великобританія;
  • ШІ у нагляді та конфіденційності: загрози безпеці жінок – Йорк Роудс, професор, Етична технічна колаборація при Центрі глобальних справ школи професійних студій Нью-Йоркського університету (NYU SPS, США);
  • Алгоритми соціальних мереж і переслідування в Інтернеті – Д-р Ейрліані Абдул Рахман, старша наукова співробітниця Джорджтаунського університету, наукова партнерка Центру технологій і демократії Міндеру, Кембриджський університет;
  • Відповідальний генеративний ШІ на благо: використання генеративного ШІ для вирішення серйозних соціальних проблем, таких як насильство щодо жінок – Шіран Меламдовськи-Сомех, експертка зі впливу штучного інтелекту, Generative AI for Good, Ізраїль;
  • Український контекст: вплив штучного інтелекту на жінок, дівчат і хлопців у конфлікті та відбудові – Анастасія Дьякова, ГО «Центр захищеності в Інтернеті ‘Стоп Секстінг’», Україна.
  1. http://surl.li/sotdya
  2. http://surl.li/yudssv
  3. https://www.facebook.com/events/1115632690567970/
  4. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid028quEhC4iUxQcru7csU3zT2jQfQ1GjomG4Me8oPJ67ufqtmQS6yYuJKE8WMx27SrHl&id=100008408411455
  5. https://www.facebook.com/vgocdd/posts/pfbid0tpHYoKHk8b6HYXmYV3U8sxgF7uPMFXcjMN5RQ8EgSQcKkaQLYpVoHGRzchfcaqGVl


2 грудня 2024 року відбувся вебінар на тему «Проституція як насильство проти жінок і кращі світові практики протидії». Під час обговорення йшлося про протидію залученню до проституції в умовах війни, а також про загрози того, що зростає залучення жінок-біженок до проституції через відсутність підтримки після виїзду за кордон (на прикладі Болгарії). Були згадані питання зміни законодавства, важливість запровадження моделі рівності, роботи з жертвами залучення до торгівлі людьми.

Участь у заході взяли:

  • Олена Зайцева, українська експертка, ГО «Жінки в обороні»;
  • Юлія Дорохова, директорка Благодійної організації «Всеукраїнська ліга “Легалайф”»;
  • Іванна Ходос, болгарське відділення Благодійної організації «Всеукраїнська ліга “Легалайф”», Україна;
  • Хема Сібі, координаторка з адвокації, САР, Франція;
  • Дріша Фернандес, ГО Beehive, Колумбія;
  • Люба Фейн, організація «Голоси ізраїльських жінок, які пережили секс-індустрію», Ізраїль;
  • Національна поліція України;
  • Модераторка, гендерна експертка НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва.
  1. http://ddc.org.ua/%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d1%96-%d1%82%d0%b0-%d0%bc%d1%96%d0%b6%d0%bd%d0%b0%d1%80%d0%be%d0%b4%d0%bd%d1%96-%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%bf%d0%b5%d1%80%d1%82%d0%ba%d0%b8-%d0%b2/
  2. http://ddc.org.ua/ukrainian-and-international-experts-took-part-in-the-webinar-prostitution-as-violence-against-women-and-the-best-global-practices-for-counteraction-organized-by-the-ngo-ddc/
  3. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0Gq4advo58dJdtXeZmcF7cpPdvz2Yr8dnSJHRfXJviUGorQBQpyQc9rswGTWGWsoCl&id=100008408411455
  4. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02Ks7EFQXcEL8TQGgVsciZeSwZgag6AdqgirTjpdz3CEYdFhQbcyp1BnRuWjSxLnX6l&id=100008408411455
  5. https://www.facebook.com/ivagps/posts/pfbid02UC311by1UsXhfdqxGsU1i8p1KUqr6a5sR6bcwrjonhBTuLnk5go3XYK2zcQTgQoYl
  6. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid037ux67rKtSNJ63sUtZsHe8keghYsEnTEcw6b88XNzpANxm4NbEdibvEhW58dcMb64l&id=100008408411455
  7. https://www.facebook.com/vgocdd/posts/pfbid0wPaP6N1fDAacTjnhLW4nRka5GiNgpeKLfsWb8hfzScnQih3ZsfUSvqfsonCUaLmhl
  8. https://www.facebook.com/groups/feminism.ua/posts/9236034606427496/
  9. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid08kYwqid2GLsnaaSuxaaECqoUFM4vcu9C3VVzFEtyYV997ohRdBE6pBLNeDpkoPaTl&id=100008408411455

5 грудня 2024 року відбувся вебінар “Порнографія: небезпека для жінок та дітей”. Захід був організований НУО «Центр – Розвиток демократії», Міністерством соціальної політики та Громадською радою з гендерних питань (Україна).

Експерти й експертки коментували наступні теми до обговорення:

  • Тетяна Котляренко, міжнародна експертка зі США, колишня радниця БДІПЛ ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми;
  • Юрій Ганущак, полковник поліції, начальник 3-го відділу (координації діяльності) Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва (ДМПС) Національної поліції України;
  • Анна Зобніна, стратегічна та виконавча директорка Європейської мережі жінок-мігранток;
  • Олена Зайцева, експертка, юристка з міжнародного права, Україна;
  • «Порнографія як катування» – Лінда Макдональд і Жанна Сарсон, активістки за права жінок, Канада;
  • «OnlyFans і його небезпека» – Джулі Біндел, журналістка, Великобританія; 
  • «Порнографія – це проституція з камерою» – Мелісса Фарлі, докторка філософії, виконавча директорка організації «Дослідження та освіта щодо проституції», США.
  1. https://www.facebook.com/events/1620628115510950/
  2. https://www.facebook.com/EOCcouncil/videos/888806886749930
  3. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02uWN8pUNsQp16HvRXVY4UxEfhHagjonAYnfSnjZJEWxtRh9Jy7uCcvsRVHgv7ssdtl&id=100008408411455
  4. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0FJ4F5zKrM8prEMfBePheBqYvzMiBEqxtVszoFMf61AZZD7JaiMMUhfNBX8pXCwzjl&id=100008408411455
  5. https://www.facebook.com/vgocdd/posts/pfbid0sLSuMFhzGf7aC2vBsyRsroTMEaFj3hrzZpU4164tBRyEyGsRpMQx8FL9bguHFw7cl
  6. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid023nnJgTziaUcWPoSXJbRLrF8daMJH5t6TWqMHyLhz9ZiPBL6EMqabG23uGyxXSxPGl&id=100008408411455
  7. https://www.facebook.com/groups/feminism.ua/permalink/9322184707812485
  8. https://www.facebook.com/vgocdd/posts/pfbid02vBa7FEKxhFo7cYBfDm7MUPjucDvtQGYGee5WT1x2Mi2i5fZ2boKBAVHrZ8CWZ7HNl
  9. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0C7GoP5KBYmuxJZGX84SrP72xykZwyG6Dd7rmZTgdwPWXT5ZdhWE6H1eJ1EwGHFQWl&id=100008408411455
  10. https://www.facebook.com/vgocdd/posts/pfbid0UUkDV4ynnufjTZMUD3QecMi5ox2b3nyk8TvxmPdt7HED1yNiW9P3yugZdFCfMpJgl
  11. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0edpv5CaXn2dCQQzGpiJqAjoe14CV5EXCj3bszkRajKzpMbwV6itpGSA3xF9Q3GEpl&id=100008408411455
  12. https://www.youtube.com/watch?v=XlBvDwiNeOA
  13. http://ddc.org.ua/%d0%b2%d0%b5%d0%b1%d1%96%d0%bd%d0%b0%d1%80-%d0%bf%d0%be%d1%80%d0%bd%d0%be%d0%b3%d1%80%d0%b0%d1%84%d1%96%d1%8f-%d0%bd%d0%b5%d0%b1%d0%b5%d0%b7%d0%bf%d0%b5%d0%ba%d0%b0-%d0%b4%d0%bb%d1%8f-%d0%b6/
  14. http://ddc.org.ua/webinar-pornography-a-dander-to-women-and-children/

11 грудня 2024 року відбувся вебінар «Адвокаційні кампанії молоді. Впроваджуємо в життя резолюції Ради Безпеки ООН “Молодь, мир та безпека” та “Жінки, мир та безпека”». Захід був організованийдля підсумування роботи молоді протягом року та в межах кампанії «16 днів проти гендерного насильства», їхньої участі у процесі прийняття рішень для відстоювання прав та можливостей дітей і молоді на рівні міст і сіл своїх громад.

  1. https://www.facebook.com/events/890262386629691
  2. https://www.facebook.com/EOCcouncil/videos/1070489191478302
  3. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02Yekgsiw6ngZ4a9kU4rxVc5vh28hHs6SHH8KhvHpFqiktx4LPQX7kFe4GZBXWEKUnl&id=100008408411455
  4. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0t8kd6RMXjtsb5y7xPMbx8w7FaCEk8HFDTGk6hxkoQFYP4zfz6yM49aagPHsbpmKyl&id=100008408411455
  5. https://www.facebook.com/vgocdd/posts/pfbid02m9N3DfErMsjk6Qwn3UZ9TMV1Um6Zyp2zyh9yVNthHrr3BxC4EvxihVvGCSV2x96pl
  6. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02vkfR77HsfjDgxr5wwk4m7CxJTmix3WYbTjnAfFi2FHibvd8nqR63wnjvvbhFyDVcl&id=100008408411455
  7. https://www.facebook.com/vgocdd/posts/pfbid0FFSFLMrMufd484zjj36ii8YSSjYDumFxwZLFjTsVp2JUdQrMkN4r3qvrDe3mXQY8l
  8. http://surl.li/xnxsvr
  9. http://surl.li/uihgkh

13 грудня 2024 року відбувся вебінар «Сурогатне виношування: етичні виклики».  Відкриваючи вебінар, глава Громадської ради Лариса Кобелянська констатувала, що сурогатне материнство – складна і дуже нагальна етична, медична, правова проблема. Вона дуже чутлива та болісна, як і загалом домагання до жінок, сексуальна експлуатація, для обговорення проблеми сурогатного материнства до вебінару залучили міжнародних, а також національних експертів.

Модераторка вебінару, гендерна експертка НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва також нагадала, що нині Україна одна з небагатьох країн в Європі, де досі дозволяється ця практика.

На запрошення організаторів участь у вебінарі взяли:

  • Марі-Жозеф Девільє, Міжнародна коаліція за скасування сурогатного материнства (ICASM);
  • Таїна Б’єн Еме, виконавча директорка Коаліції проти торгівлі жінками та співзасновниця організації Equality now;
  • Шіла Сур’янараянан, доцентка Центру жіночих студій, Університет Хайдерабада, Індія;
  • Ліндіта Пано, активістка за права дітей, Албанія;
  • Зоряна Скалецька, депутатка Київради, очільниця МОЗ України у 2019-2020.
  1. https://www.facebook.com/maria.dmytriyeva/videos/8501045523356082/
  2. https://www.facebook.com/EOCcouncil/videos/1301567060848109
  3. https://www.facebook.com/events/1771864076949269
  4. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02i2HxXdtX8BS1zoKRmmr3vU4MWSQkoNBgK9SkktCsxCoPZFhbB9HUTWgCz3Gv1nFJl&id=100008408411455
  5. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0VpBH4wHWCtG39eBYFmuVyyWd2z9WUJ8sMWnCcEnKhij7T48YbFvjzhKFReJyS62Ql&id=100008408411455
  6. https://www.facebook.com/groups/feminism.ua/permalink/9345451435485812
  7. https://www.facebook.com/vgocdd/posts/pfbid02CB6ZV82dok1HeMbELwGFRQyaL6UYB3g5T45VUre8vf5kcTcbizwfLTx2zvoLGwStl
  8. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0TNkUuFGG8R5KUobu7ajm9nJyLV6bc9b7HH7fox3QQ9PuZY9su8ZXBK8wynEszDcZl&id=100008408411455
  9. https://www.facebook.com/vgocdd/posts/pfbid0rNCvP4DZMmZ1DQkeUqUgaYQ7Tt9wjeTBgwcwoANA1rZ4qYwrtsuFP7ShTrNmBnSul
  10. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02WvW455vbamUafGqFzcCxS55TMpSvyxxzq42ZkntL6UpJKzxgD994oAFPGd8uu2mcl&id=100008408411455
  11. https://www.facebook.com/vgocdd/posts/pfbid021RWMftVWpPZqu1FtHyxpHo2PtRPNGQf5SkfEyp6Rivq7YEBX63QLAiJoMrCTSkeUl
  12. http://ddc.org.ua/%d0%b2%d0%b5%d0%b1%d1%96%d0%bd%d0%b0%d1%80-%d1%81%d1%83%d1%80%d0%be%d0%b3%d0%b0%d1%82%d0%bd%d0%b5-%d0%b2%d0%b8%d0%bd%d0%be%d1%88%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d0%b5%d1%82%d0%b8%d1%87/
  13. http://ddc.org.ua/webinar-surrogacy-ethical-challenges/

Інформаційна кампанія, проведена НУО «Центр – Розвиток демократії» на тему «Що таке модель рівності» (текстові матеріали доступні за посиланнями: 1, 2, 3, 4, 5, 6).

Акаунт НУО «Центр – Розвиток демократії» в Х: https://x.com/j0Kq7ZdrkxdJcQd

Тематичні відео доступні за посиланнями:

Вебінар Проституція як насильство проти жінок і кращі світові практики протидії, 02.12.2024

Вебінар Загрози правам жінок через штучний інтелект: подолання викликів та пошук рішень, 27.11.2024

Проституція як проблема громадського здоров’я

Законодавство: кращі практики для впровадження Моделі рівності

Модель рівності, Порядок денний “Жінки. Мир. Безпека”

Експертна дискусія “Модель рівності і правоохоронні органи”

Вихід із кола насильства досвід тих, хто пережили проституцію

Порнографія – це зафільмована проституція

Презентація до вебінару «Порнографія: небезпека для жінок та дітей», авторка Мелісса Фарлі

файл за посиланням

Порнографія як тортури, замасковані під “розваги для дорослих”

Презентація до вебінару «Порнографія: небезпека для жінок та дітей», авторки Джеан Сарсон та Лінда МакДональд

файл за посиланням

ЗВЕРНЕННЯ про недопустимість узаконення порно-бізнесу в Україні

Презентація до вебінару «Порнографія: небезпека для жінок та дітей», авторка Олена Зайцева

файл за посиланням

Вебінар «Порнографія: небезпека для жінок та дітей»

5 грудня 2024 року відбувся вебінар “Порнографія: небезпека для жінок та дітей”. Захід був організований НУО «Центр – Розвиток демократії», Міністерством соціальної політики та Громадською радою з гендерних питань (Україна). English

Голова Громадської ради з гендерних питань при МФО «Рівні можливості» Лариса Кобелянська на початку дискусії зауважила, що на цей захід зареєструвалося біля 1000 осіб, і раніше жодна тема не збирала таку кількість людей, адже теми, обрані для заходів цьогорічної кампанії проти гендерно зумовленого насильства, є надзвичайно важливими та болючими.

Експерти й експертки коментували наступні теми до обговорення:

  • Тетяна Котляренко, міжнародна експертка зі США, колишня радниця БДІПЛ ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми;
  • Юрій Ганущак, полковник поліції, начальник 3-го відділу (координації діяльності) Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва (ДМПС) Національної поліції України;
  • Анна Зобніна, стратегічна та виконавча директорка Європейської мережі жінок-мігранток;
  • Олена Зайцева, експертка, юристка з міжнародного права, Україна;
  •  «Порнографія як катування» – Лінда Макдональд і Жанна Сарсон, активістки за права жінок, Канада;
  • «OnlyFans і його небезпека» – Джулі Біндел, журналістка, Великобританія;  
  • «Порнографія – це проституція з камерою» – Мелісса Фарлі, докторка філософії, виконавча директорка організації «Дослідження та освіта щодо проституції», США.

Вебінар модерувала гендерна експертка НУО «Центр – Розвиток демократії» Марія Дмитрієва, котра подякувала за участь передусім Тетяні Котляренко – міжнародній експертці зі США, колишній радниці БДІПЛ ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми, бо саме пані Тетяна залучила своїх колег – міжнародних фахівців до серії заходів. У свою чергу, Тетяна Котляренко розповіла, що з початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну в онлайн-середовищі спостерігався масовий зріст запитів на відео з сексуальною агресією щодо українок. Це стосується не лише порнографічних роліків окупованих територій, де жінки страждають від злочинів військової окупації, але також і порнографічного контенту, до якого залучають українок-біженок, українок – мігранток в ЄС, також українських дітей. Тобто трафік постраждалих від війни жінок і дітей з України став зоною цікавості торгівців людьми, передусім для сексуальної експлуатації, аб’юзу.

Представник Національної поліції України, полковник поліції Юрій Ганущак зазначив, що допоки виготовлення та поширення порнографічної продукції за українським законодавством є злочином, поліція виконуватиме свої обов’язки та перешкоджатиме цій діяльності. Однак він зауважив, що в Україні це поле ще не є настільки небезпечним, як в інших країнах, хоча Україна вже є не лише країною походження, трафіку, але й місцем призначення торгівлі людьми. Також при кваліфікації відео контенту варто відрізняти приватні пересилання від комерційного оберту порнографії із залученням неповнолітніх, екстремальними діями, насиллям тощо. Зі слів представника Нацполіції, це поле потребує законодавчого врегулювання.

Втім, присутнім також було запропоноване відео української експертки, юристки з міжнародного права Олени Зайцевої, у котрому якраз йшлося про спроби легалізувати порнографії в Україні і чому подібні законопроекти лобіювання порно контенту є неприпустимими. Зокрема, в листопаді 2024 року у Верховній Раді України зареєстрували проект закону з легалізації виготовлення і поширення порно. У ньому нібито передбачені обмеження для захисту неповнолітніх, однак на практиці забезпечити цей захист нереально. Натомість поширення порно призводить до зростання агресивного ставлення до жінок, залучення до проституювання неповнолітніх, а поширення злочинних відеозаписів є безконтрольним.

Стратегічна та виконавча директорка Європейської мережі жінок-мігранток Анна Зобніна зазначила, що ніколи не визнає будь-яке залучення до сексуальної експлуатації як «роботу», зауваживши також, що важко знайти українську біженку або мігрантку в складному становищі, якій би не пропонували проституцію або порнографію торгівці людьми. Також, з її слів, трафікери в країнах ЄС відвідують табори для мігранток під виглядом соціальних працівників, пропонують послуги перевезення до інших країн, житло або інші можливості, і потім ці жінки взагалі зникають зі зв’язку і ніколи не повертаються. Порно контент завжди містить елементи насилля, і він є формою проституювання людей – лише фільмованою, зв’язок між порнографією та проституцією є незаперечним. Про це йдеться і в спеціальній резолюції Європейського парламенту. Також, зазначає Анна Зобніна, проблемою є не стільки великі платформи порно контенту, скільки маса малих платформ, де циркулює порно. 80% роликів є «домашнім відео», при цьому важливо, що багатьом мігранткам у скрутному становищі зазняти ці ролики пропонують їхні партнери-аб’юзери.

«Катування ніколи не може вважатися предметом згоди», наголосили канадські активістки Лінда МакДональд та Джеан Сарсон. Також про небезпеку платформи «OnlyFans» розповіла журналістка, феміністка Джулі Біндел (Великобританія).

«81% жінок, задіяних у порно, страждають від ПТСР. Порнографія є фільмованою проституцією», констатувала американська феміністка, виконавча директорка організації «Дослідження та освіта щодо проституції» Мелісса Фарлі.

Підсумовуючи захід, модераторка Марія Дмитрієва нагадала, що в Україні нині ніхто не говорить про вплив порно на психіку дітей, та висловила сподівання, що ознайомлення з міжнародними дослідженнями вплине на точку зору українських законодавців та правоохоронців.

Раніше повідомлялося, що у НУО «Центр – Розвиток демократії» реалізували інформаційну кампанію «Що таке модель рівності» (матеріали доступні за посиланнями: 1, 2, 3, 4, 5, 6).

Вебінар «Загрози правам жінок через ШІ: подолання викликів та пошук рішень»

Виклики безпеці та охороні жінок та дівчат у цифровому середовищі обговорювались під час вебінару «Загрози правам жінок через ШІ: подолання викликів та пошук рішень». Захід був організований НУО «Центр – Розвиток демократії» та Громадською радою з гендерних питань (Україна) 27 листопада 2024 року. English

Голова Громадської ради Лариса Кобелянська привітала початок обговорень, нагадавши, що Стратегія Ради Європи з гендерної рівності на 2024 рік передбачала захист жінок від негативного впливу, ризиків.  

Експерти й експертки були залучені до наступних тем обговорення:

  • Виклики безпеці та охороні жінок та дівчат у цифровому середовищі – Тетяна Котляренко, міжнародна експертка зі США, колишня радниця БДІПЛ ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми;
  • Боротьба з технічним насильством за гендерною ознакою: сприяння глобальним реагуванням для локального впливу – Цітсі Матекайр, лідерка з припинення сексуальної експлуатації, Equality Now, Великобританія;
  • Технологія Deepfake і сексуальна експлуатація – Шандра Воворунту, засновниця і генеральна директорка НУО Ментарі Програма посилення осіб, які врятувалися з торгівлі людьми, США;
  • Визначення викликів і рішень для боротьби з насильством в Інтернеті щодо жінок і дівчат в Україні – Менді Сангера, міжнародна правозахисниця, Великобританія;
  • ШІ у нагляді та конфіденційності: загрози безпеці жінок – Йорк Роудс, професор, Етична технічна колаборація при Центрі глобальних справ школи професійних студій Нью-Йоркського університету (NYU SPS, США);
  • Алгоритми соціальних мереж і переслідування в Інтернеті – Д-р Ейрліані Абдул Рахман, старша наукова співробітниця Джорджтаунського університету, наукова партнерка Центру технологій і демократії Міндеру, Кембриджський університет;
  • Відповідальний генеративний ШІ на благо: використання генеративного ШІ для вирішення серйозних соціальних проблем, таких як насильство щодо жінок – Шіран Меламдовськи-Сомех, експертка зі впливу штучного інтелекту, Generative AI for Good, Ізраїль;
  • Український контекст: вплив штучного інтелекту на жінок, дівчат і хлопців у конфлікті та відбудові – Анастасія Дьякова, ГО «Центр захищеності в Інтернеті ‘Стоп Секстінг’», Україна.

Міжнародна експертка зі США, колишня радниця БДІПЛ ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми Тетяна Котляренко в оглядовому виступу зазначила, що зараз ми є на критичному перетині, коли технологія, яка може принести багато добра, стає загрозою прав людини. Необхідно реагувати на можливості штучного інтелекту – генерування діпфейк порноконтенту, кіберсталкинг тощо.

«Технології еволюціонують безпрецедентно, вони відкривають багато можливостей в інших областях, але також піддають жінок підвищеному ризику. Їхнє некоректне використання заважає жінкам на лідерських посадах: на них непропорційно сильно порівняно з чоловіками впливає харрасмент, погрози насильства, які базуються на мізогінії. Це приглушує їхні голоси і відштовхує інших жінок від походу в політику», – каже Тетяна Котляренко.  Щодо діпфейк порно, то ШІ – це його основа, воно використовується переважно проти жінок і дівчат. Це використання подоби тіла жертви для компрометуючих зйомок, відео, ми бачимо нашестя цього у Південній Кореї, де це призвело до багатьох самогубств школярок, це гнітить атмосферу в школі. Не захищені від цього навіть люди з зірковим статусом.

Цифровий нагляд і кіберсталкінг нав’язливий, з ним можна слідкувати людей по публічних камерах відеоспостереження. Жінки дуже вразливі до таких впливів, це глобальна загроза, ШІ став зброєю у галузі торгівлі людьми та сексуальної експлуатації. Його залучають, щоб підбирати жертв і втягувати їх у торгівлю людьми.  «Щоб відповісти на ці багатогранні загрози, треба сильна система і розширення можливостей жінок, потрібні дії для підсилення захисту. Існуючі закони часто неадекватні для нових загроз. Законотворці мають знати про способи розповсюдження порно, треба закони, які карають за поширення діпфейк порно. Такий харрасмент має отримувати так само покарання, як і інші види. Порно – це інший тип зловживання, яке може статися в інтернеті і жінки потребують захисту», – зазначила експертка.

Втім, з її слів, ШІ може і допомогти захистити. Можна розробити інструменти виявлення, щоб в реальному часі виявляти пости, як порушують стандарти, і запровадити безпечне середовище. На основі платформ ШІ можна запровадити систему скарг для жінок. Можна покращити освіту для жінок. Законодавці мають супроводжувати програми для жінок і дівчат, щоб підвищити обізнаність громадськості, працювати зі школами та іншими організаціями. Загрози ШІ не мають кордонів, потрібна міжнародна співпраця, гармонізація законодавства, треба ділитися стратегіями, технологіями, які виявилися ефективними, посилювати міжнародні механізми для переслідування злочинців, які втекли в інші юрисдикції. Мають бути розроблені етичні стандарти для ШІ, аудит систем ШІ, щоб вони не використовувалися для експлуатації, переслідування ж та д, щоб не було дискримінації та упередження у використання ШІ. Треба закінчити цикли страху та експлуатації та створити інклюзивні простори для всіх. Загрози для жінок і дівчат жахливі, але їх можна подолати, вважає Тетяна Котляренко.

Цітсі Матекайр, лідерка з припинення сексуальної експлуатації, Equality Now (Великобританія), подякувала організаторам за можливість говорити на цю важливу тему, та звернулася до політиків, наголосивши, що  з’являються нові загрози, гендерне насильство з технічними засобами.

«Ми шукаємо глобальну реакцію, але їх треба пристосовувати до місцевих умов. Онлайн харасмент, кіберсталкінг, хакерство, поширення інтимних зображень, отриманих обманом, щоб контролювати особу, – це насильство відрізняється зростаючою мізогінією, немає законодавчої підтримки. Багато молодих чоловіків отримали вплив, стали вчиняти щодо жінок і дівчат в мережі. Це не лише порушує приватність дівчат і жінок, але впливає на їх психологічний стан, ментальне економічне здоров’я, на права жінок, на свободу висловлення», – зазначає громадська діячка.

Технічне гендерне насильство, за даними, зібраними у Кенії у 2019 році, має наступні показники: 65% жінок зустрічали якусь форму харрасменту в інтернеті. Загалом, за даними ООН Жінки, 50% жінок і дівчат пережили насильство онлайн, на 25% більш ймовірно, що їх будуть переслідувати, ніж щодо чоловіків. Фейки, які поширюють, є на 95% порноконтентом, 90% з них стосуються жінок і дівчат. Тут треба міжнародне законодавство, експлуататори користуються тим, що в інтернеті немає влади, є різні юрисдикції країн, у котрих насправді мало кого притягають до відповідальності. Це стосується не лише індивідів, треба системний спротив системному насильству, є нерівність влади і це спричиняє проблему.

Країни Латинської Америки розробляють закони проти технічного гендерного насильства, в Африці держави почали серйозно вивчати цю проблему в африканському контексті. «Нам треба дивитися на відповідальність технічного сектору, оскільки технології ШІ роблять багатонаціональні корпорації, технічні компанії, національні законодавства інколи нічого не можуть зробити. Жінки, дівчата і меншості є найбільш вразливими. Треба систему притягнення до відповідальності щодо технічних компаній», – наголосила експертка.

Менді Сангера, міжнародна правозахисниця з Великобританії, розповіла про досвід людей, які зазнали такої експлуатації.  «Нам треба давати конкретні приклади людей, яких продавали в рабство, експлуатували за допомогою технологій. Хоча ті технології чудові, їх можна використовувати для поганих цілей. Порноконтент, який потрапив в інтернет, дуже важко вичистити. Закони проти цього є, але вони не працюють. Ми не можемо протистояти в ізоляції, треба працювати з компаніями, які роблять ці продукти. Треба, щоб жертви могли подати запит про захист. Сутенер може використати ШІ для визначення жертви, для грумінгу, для адміністрування своєї діяльності. Це може бути фізична особа, може бути організація, яка веде торгівлю людьми, це системи з бізнес-процесом, і його також веде ШІ. Ми бачили, як поліція використовує ШІ, вони створювали для проведення операцій «на живця» уявну молоду особу, в цій ситуації ШІ – хороший приклад», – стверджує Менді Сангера.

Лідерка  з припинення сексуальної експлуатації Цітсі Матекайр (Equality Now, Великобританія), також наголосила, що нині йдеться про спроби «залатати дірки» цими законами, а не про системну роботу. Вони відповідають на безпосередні виклики, наприклад діпфейки, або протидіють торгівлі людьми. Потрібні закони, які забороняють технічній компанії поширювати зображення без згоди.

Професор Йорк Роудс (Етична технічна колаборація при Центрі глобальних справ школи професійних студій Нью-Йоркського університету NYU SPS, США) розповів, що на Інтернет можна дивитися через дані, подумати, як з їхньою допомогою можемо масштабувати рішення. Технологія може використовуватися як сутенерами для злочинів, так і для кібербезпеки. Це робилося і до ШІ, просто він це робить більш правдоподібним. Він може і розмовляти, а не лише висіти картинкою.

«Ми додавали інструменти, які не давали користувачам надавати забагато персональних даних, які би потім продавалися. Ми зупиняли введення номерів карток, передавання гроші тощо. Є закономірності, які свідчать про грумінг у соцмережах, чатах, ігрових платформах, там є чаит, де є публічні дані, доступні всім, і туди можна вставити скрипт для реклами, він аналізує все в геймі і в тому числі в загальнодоступному чаті, на екрані, в аудіо. Ми можемо обробляти дані, шукати закономірності, в тому числі, якщо хтось робить щось погане. Це може виглядати як звичайна розмова, але хтось може намагатися грумити дитину, а потім вони з публічного простору переходять у приватну кімнату, і тут ми вже можемо працювати, шукати ключові слова, певні тактики, які використовують мисливці на дітей», – розповів Йорк Роудс.   

Шандра Воворунту, засновниця і генеральна директорка НУО Ментарі, розповіла про необхідність програм для посилення осіб, які врятувалися з торгівлі людьми або пережили онлайн наругу.  Більше 90% фейків наруги, каже Шандра Воворунту, стосуються жінок і дівчат.

«Будь-який голос може бути скопійовано, наприклад, через фейсбук. Тільки подивившись на вас, ШІ може створити ціле відео, цілу картину. Що стосується сексуальної експлуатації дітей, то ШІ дуже сильно залучений. Вони просували це. Як нам запобігти? Для дітей у нас є закон, хоча він не дуже працює, на міжнародному рівні є закони, які захищають дітей. В онлайн середовищі можна знаходити закономірності у спілкуванні і визначити, що ця людина може бути клієнтом у сексуальній експлуатації. Можна подивитися ІД компа і визначити, що він використовується для роботи на платформах, де залучають жертв торгівлі людьми. Торгівці використовують трюки для захоплення жертви. Уряд також має бути частиною дієвих заходів, щоб запобігати таким зловживанням. Мають бути закони, норми, які мають бути впроваджені на низовому рівні, бо освіта є частиною рішення. В мережі відбувається таке, що ми навіть уявити не можемо, треба робити зміни законодавства й залучати освітні платформи», – зазначила експертка.  

У вебінарі також взяла участь д-р Ейрліані Абдул Рахман, старша наукова співробітниця Джорджтаунського університету, наукова партнерка Центру технологій і демократії Міндеру (Кембриджський університет). Вона, з її слів, пішла з Твітера, бо після купівлі мережі Ілоном Маском там зросла онлайн агресія проти жінок. «Агресія – коли йде непряме цькування натовпом, це хтось дає можливість це робити. Пряме цькування – це коли якась авторитетна фігура постійно під вогнем критики. Я хотіла дізнатися, що відбувається у Твітері, коли ми пішли. Мої колеги почали мене переслідувати. Взагалі у Твітері значно впала модерація», – зазначила Ейрліані Абдул Рахман. На її думку, зараз можна просити платформи запобігти цькуванню.

Шіран Меламдовськи-Сомех, експертка зі впливу штучного інтелекту, Generative AI for Good (Ізраїль), розповіла, як можнавикористати силу генеративного ШІ для боротьби з харрасментом. Для прикладу – її командою був створений скріпт жінки, яку вбив у 2019 році її партнер, він забив її до смерті. Скріпт створили разом з її родиною. Була розповідь її історії з відтвореним штучним відео. Було зафіксовано 10 млн переглядів за 3 дні, відео стало новиною, це було вірусне відео, половина тих, хто переглядав були чоловіки, які зазвичай цей контент про насильство щодо жінок не дивляться. Команда таким чином поширила знання про такий тип злочинів.

In My Voice – це також проект проти торгівлі людьми. «Наші партнери в США дали нам адреси людей, які це пережили, які були продані, які пережили сексуальне насильство. Вони розповіли свою історію своїм голосом, але ми змінили їхні обличчя, зберігаючи їхню приватність. Цей проект був дуже важливим для них, вони не могли до того говорити про це відкрито, а так змогли, зберігши приватність. Такі речі можуть дати владу жертвам злочинів покращити усвідомлення громадськості про те, що відбувається», – поділилася досвідом експертка.

Анастасія Дьякова, ГО «Центр захищеності в Інтернеті ‘Стоп Секстінг’» (Україна), п’ять років працювала в українському уряді в сфері захисту дітей від насильства, від небезпек інтернету. «Тісно співпрацюємо з міжнародними артнерами, постимо на нашому порталі свої і партнерськиі матеріали. В активі є освітня кампанія, яка охопила майже 1 млн українців. Це і діти, і батьки, і інші дорослі, вчителі, правоохоронці. Ми підтримуємо дітей, які постраждали від онлайн насильства. Після 24 лютого 2022 року до нас стали звертатися жінки, багато з них з-за кордону, куди були змушені виїхати від війни, вони жалілися на онлайн-насилля. В країнах, які їх прийняли, їх закон не захистить, поліція розводить руками», – розповіла українська активістка.

Марія Дмитрієва (НУО «Центр – Розвиток демократії», Україна) модерувала та підсумувала роботу учасниць та учасників вебінару. Модераторка зазначила, що використання ШІ повинно бути етичним та інклюзивним.

Заходи НУО ЦРД до міжнародної кампанії «16 днів проти гендерного насильства»

Громадська рада при МФО «Рівні можливості» та громадська організація «Центр – Розвиток демократії» спільно з Міністерством соціальної політики України організовують та проводять онлайн-заходи, присвячені проведенню міжнародної кампанії «16 днів проти гендерного насильства»:

27 листопада 15:00 – онлайн-семінар “Загрози правам жінок через штучний інтелект, подолання викликів та пошук рішень”, присвячений аналізу потенційного та виявленого негативного впливу штучного інтелекту на права жінок. Учасниці та учасники обговорюватимуть ключові виклики, які створюють сучасні технології, та можливі підходи до їх подолання. Міжнародні експерти та експертки з провідних компаній представлять вам міжнародний досвід та нові виклики різного рівня впливу.

2 грудня 15:00 – онлайн-семінар “Проституція як насильство проти дівчат та жінок, кращі світові практики протидії”, присвячений обговоренню проституції як форми гендерного насильства, спрямований на аналіз глобальних практик і пошук рішень для України. Експертки розповідатимуть про досвід впровадження ефективних підходів до протидії та підтримки постраждалих.

5 грудня 15:00 – онлайн-семінар «Порнографія: небезпека для українських жінок і дітей», експлуатації жінок та дітей у порнографії та небезпеки порнографії та поза нею, загрози, пов’язані з доступом дітей до порнографічного контенту. Захід спрямований на пошук ефективних рішень для захисту постраждалих і попередження цих загроз.

6 грудня 15:00 – онлайн-семінар “Молодіжні адвокаційні кампанії з протидії насильству. Реалізація Резолюцій РБ ООН “Жінки, Мир, Безпека” та “Молодь, мир, безпека». Молодь з різних міст та сіл України розповідатимуть свої історії боротьби з насильством на рівні громад та родин.

9 грудня 15:00 – онлайн-семінар “Сурогатне материнство як загроза правам людини”, зосереджений на аналізі морально-етичних аспектів сурогатного материнства. Учасниці обговорюватимуть зв’язок сурогатного виношування з торгівлею людьми та репродуктивною експлуатацією жінок, а також його вплив на права дітей. Захід спрямований на вивчення цих викликів та пошук рішень.

ПОПЕРЕДНЯ РЕЄСТРАЦІЯ НА ЗАХОДИ є ОБОВ’ЯЗКОВОЮ (ЦЯ ФОРМА ЄДИНА ДЛЯ ВСІХ ЗАХОДІВ)

Посилання на реєстрацію